Про це повідомив голова комітету Сергій Бабак у Telegram. За запропонованою моделлю абітурієнти складатимуть три обов’язкові предмети: українську мову, математику та історію України. Ще один предмет вони зможуть обрати самостійно. Таким чином пропонується зберегти чинну схему “3+1“.

Що визначатиме МОН

Законопроєкт не встановлює всіх параметрів тестування. Кількість днів, тривалість НМТ, кількість додаткових сесій та умови перескладання визначатиме Міністерство освіти і науки. Рішення комітету не означає остаточного затвердження моделі НМТ на 2027 рік. Для цього Верховна Рада має ще ухвалити відповідний закон.

Нагадаємо, у Верховній Раді обговорюють можливість скорочення кількості предметів на НМТ з чотирьох до трьох. Також школярам, які потрапили під нічні обстріли перед тестуванням, дозволять складати НМТ в інший день.

Крім того, у Міністерстві освіти і науки України розробляють алгоритми, які дадуть змогу випускникам та абітурієнтам перескладати національний мультипредметний тест (НМТ).

Також ми писали, що за даними останніх тестів, лише 54% школярів в Україні досягли базового рівня знань з математики. На думку економіста Тимофія Милованова, це неподобство, ба більше — національна проблема: адже знання та освіта — наша зброя проти ворога.

Деякі заяви європейських лідерів про російську загрозу, на думку американських посадовців, шкодять безпеці континенту – і саме тому Пентагон попросив кількох союзників по НАТО змінити тон. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на чотирьох людей, обізнаних із ситуацією.

Серед тих, хто отримав такі сигнали – Литва, Латвія та Естонія. Співрозмовники агентства говорили на умовах анонімності й уточнили, що прохання передавали під час двосторонніх зустрічей. Чи йшлося про це з іншими європейськими урядами, невідомо.

“Приватні розмови між союзниками є саме приватними, тому ми не коментуватимемо ці твердження”, – відповів на запит агентства представник Пентагону.

Увагу американських посадовців привернули публічні тези європейців про те, що Росія загнана в кут і через загальмований наступ в Україні вдається до дедалі відчайдушніших дій.

Одним із тих, хто передавав ці сигнали, був керівник політичного напряму Пентагону Елбрідж Колбі – ключова фігура в перегляді чисельності американських військ у Європі. Хто ще був залучений, Reuters встановити не змогло. Жоден зі співрозмовників – трьох європейських посадовців і одного американського, не казав, що поради звучали в конфронтаційній манері.

За словами одного з них, Колбі нещодавно сказав представникові однієї з балтійських країн, що Росію не варто “штрикати”, і навів як приклад невдалої риторики публічні порівняння Росії із “загнаним у кут щуром”. Якої саме заяви стосувалося зауваження, незрозуміло. Reuters нагадує, що наприкінці вересня премʼєр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав Володимира Путіна “щуром у кутку”, припустивши, що той вдається до диверсій у Європі через загрузання в Україні.

“Ми вам допомагаємо. Американці тут. Просто не будьте гучними. Не шуміть”, – так інший європейський посадовець описав зміст цих розмов

Ще на одній зустрічі Пентагон радив естонській делегації бути “стриманою” в комунікації. Міністерства оборони Литви, Латвії та Естонії на запити агентства не відповіли, а в НАТО від коментарів відмовилися.

Ці сигнали відображають дискусію в НАТО про те, як публічно говорити про все наполегливішу Росію. Частина західних посадовців вважає, що акцент на загрозі грає на руку Кремлю, який прагне посіяти страх і підірвати підтримку України. Інші переконані, що уряди мусять бути відкритими, аби виборці розуміли, яких витрат і жертв потребує стримування Москви. Особливо тепер, коли Росія, ймовірно, пришвидшує приховану кампанію диверсій. Сама Росія причетність до такої кампанії заперечує.

Один з європейських посадовців назвав пораду Пентагону доброзичливою, але незрозумілою. Розвідки балтійських держав останні місяці, навпаки, оцінювали ймовірність перевірки Росією союзницьких зобов’язань НАТО як невисоку. Натомість інші розвідки Альянсу публічно попереджали, що диверсійна активність може різко зрости.

Прохання надходять у момент, коли адміністрація Дональда Трампа знову намагається домогтися завершення війни шляхом переговорів. Цей підхід поєднує стимули для Росії, зокрема послаблення санкцій, із тиском на Україну – від Києва вимагають припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі.

Паралельно Москва відновила атаки, причетність до яких заперечує. У середу прокуратура Німеччини повідомила про затримання двох громадян Білорусі за підозрою в підготовці підпалу будівлі або об’єкта критичної інфраструктури в районі Нюрнберга. У вересні німецький уряд звинуватив Росію у спробі атаки дронами на аеропорт Лейпциг/Галле. Ці звинувачення Москва відкинула.

Водночас американські посадовці обговорюють із Росією можливі бізнесові угоди як частину мирних зусиль, що в Європі викликає неоднозначну реакцію: багато хто там наполягає на подальшій економічній ізоляції Кремля. А Пентагон переглядає свою військову присутність на континенті – наслідком може стати істотне скорочення контингенту. У Вашингтоні наголошують, що європейські члени НАТО мають брати більше відповідальності за власну оборону, оскільки США зосереджуються на Близькому Сході, Латинській Америці та Східній Азії.

Раніше повідомлялося, що речник Кремля Дмитро Пєсков пояснив, чому Росія не погоджується на замороження лінії фронту: за його словами, РФ потрібне не тимчасове припинення вогню, а “повноцінний мир в Україні”. Він також заявляв, що саме відновлення тристоронніх переговорів ще не означатиме припинення вогню.

Також повідомлялося, що Сеул поступово відновлює зв’язки з Москвою й надсилає підсанкційні танкери з дизелем, тоді як відносини з Києвом різко погіршилися. Така зміна курсу все більше непокоїть європейських союзників Південної Кореї.

Однією з ключових причин повернення до культових дисків стали втома від стримінгових платформ і бажання “відчувати музику”. Про це йдеться в матеріалі The Guardian.

Вперше тенденцію до повернення на фізичні носії музики почали помічати в США наприкінці 2025 року. Видання The New York Times вказує, що з осені покоління “зумерів” та “альфа” активніше зацікавилися вінтажним стилем, зокрема як програвачами, так і музикою на твердих носіях.

За даними видання Verge, вже у вересні 2026 року в США, Великій Британії та Австралії помічено зростання в купівлі дисків і програвачів у діапазоні від 8% до 45% у співвідношенні рік до року. Серед головних причин покупці вказували кілька — втому від стримінгових платформ, високі ціни на платну музику та бажання мати власну колекцію записів.

Також покоління від 15 до 35 років у англомовних країнах усе більше цікавиться рідкісними вінілами та програвачами. Однак експерти обережно говорять про поступове зростання інтересу до “твердих носіїв”, які поки ще лишаються нішевим товаром і повної відмови від стримінгів наразі не спостерігається.

“Мені не потрібен Spotify”: п’ять історій про любов до CD

Журналісти The Guardian наприкінці жовтня 2026 поспілкувалися з кількома меломанами різного віку — від 30 до 67 років, які з різних причин повернулися до “олдскулу”. 67-річний Ендрю Вейлс із Лондона говорить, що тримає колекцію в 10 тисяч компакт-дисків з кінця 1980-хх і додає, що досі любить слухати музику лише з твердих носіїв.

“Мені не потрібен Spotify. Факт у тому, що мені подобається слухати музику, і я завжди віддавав перевагу володіти нею у фізичній формі. Розмір формату CD дозволяє мені володіти номером, який я маю, незважаючи на те, що живу у двокімнатній квартирі, а не в заміському маєтку, тож це ще один плюс”, — каже мешканець Лондона.

Другу причину називає 32-річна молода мама Габріела Кроулі. Жінка розповідає, що з народженням дітей та знайомство із чоловіком перейшла з вінілових платівок до CD-дисків через розміри програвачів і побоювання, що малеча може розбити чи пошкодити вініли.

“Колекція CD допомагає подолати мені парадокс вибору”, який приносить стримінг. Замість того, щоб бути паралізованим нескінченними варіантами, ти стаєш більш інтимно знайомим із тим, що маєш. Я вважаю це набагато більш задовільним способом взаємодії з музикою. До того ж, мені не нав’язують автозапуск чи плейлисти, створені штучним інтелектом”, — каже британка.

53-річний Ніл Камінг із Глостера каже, що є давнім фанатом компакт-дисків і купує улюблену музику через мережі магазинів або напряму в гуртів. Також у його купівлі CD є дві прості мети — підтримка музикантів (Ніл любить інді та фолк) та тримати музику поруч із собою.

“Коли я купую їх, то це означає, що назавжди володію диском. У той же час стримінг означає, що ви фактично орендуєте музику, і вона може зникнути із сайтів. Мені подобається ритуал вибору CD і встановлення його в автомат — це приємніший досвід, ніж просто натискати play у додатку”, — каже чоловік.

Ще двоє опитаних — 65-річна канадка Аша Варадхараджан і 63-річний Ед із Лондона — говорять, що мають пристрої для компакт-дисків ще з кінця 1990-х років. Вони кажуть, що CD мають тривалий термін служби, дозволять забути про скролінг треків, а ціна на носії є дуже дешевою.

“Музика на CD дає мені щось тактильне і відчутне. Гарне цифрове джерело тепер так само захоплює, як і хороший програвач платівок”, — говорить британець.

Раніше Фокус повідомляв про те, що чоловік дізнався реальну вартість колекції дисків. Блогер намагався продали цінні носії, але в магазинах їх прийняли за копійки.

Згодом стало відомо, як музика стала інструментом на виборах у Бразилії. Одним із головних трендів серед місцевих виборців стало залучення фангруп різних світових знаменитостей, які вступили в політичні дебати перед голосуванням.