Політика
ПАРЄ у жовтні ухвалить резолюцію про українських журналістів у російському полоні
Незабаром у ПАРЄ відбудуться треті слухання щодо полонених РФ журналістів, а восени буде готова та винесена на голосування окрема резолюція з цієї теми.
Про роботу над цим документом Укрінформу розповіла його авторка та доповідачка з цього питання в Асамблеї, народна депутатка Євгенія Кравчук.
«Я, як авторка резолюції, працюю з українськими журналістами, з громадянським суспільством, з ІМІ (Інститут масової інформації – ред.), із міжнародними організаціями, і вже найближчим часом відбудуться треті слухання по цій темі. На минулих виступав наш правозахисник і колишній полонений Максим Буткевич, на слуханнях під час цієї сесії тримав слово Комісар справ людини Ради Європи Майкл О’Флаерті. І ми говорили про злочини як проти журналістів, так і проти самих медіа», – розповіла Кравчук.
Вона сподівається, що в резолюцію вдасться внести конкретні імена незаконно ув’язнених.
«Так, я сподіваюся, що будуть перелічені імена, бо це важливо, щоб люди не забували про тих, хто в російських тюрмах. Як і про те, що українські журналісти попали в цей полон через те, що вони казали світові правду про війну Росії проти України», – додала вона.
У резолюції наполягатимуть на активнішій ролі міжнародних організацій, які мають право на доступ до в’язнів, та на посиленні тиску на РФ в цьому питанні.
«По-перше, це заяви про посилення тиску, дипломатичного тиску на Російську Федерацію. Ми сподіваємося на більш активну роль міжнародних організацій, гуманітарних організацій Червоного Хреста, бо в них є мандат іти і перевіряти, в яких умовах перебувають полонені. І ми бачили, що, наприклад, до Вікторії Рощиної ніхто не прийшов і не перевірив, в яких умовах вона знаходилась, і як її довели до смерті в російському полоні», – поділилась Кравчук.
На її думку, у той час, коли йдеться про початок мирних переговорів, про шлях до миру, «передумовою має бути звільнення всіх військовополонених, повернення вкрадених українських дітей та звільнення усіх цивільних, які незаконно утримує Росія в полоні, в тюрмах».
Нагадаємо, саме на цьому акцентували увагу на слуханнях комітету культури, науки, освіти і медіа під час цієї весняної сесії ПАРЄ у Страсбурзі. Зокрема, Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті, що взяв участь у засіданні, виступив з промовою, в якій заявив, що РЄ буде наполягати на тому, щоб свобода журналістів була інтегрована як центральна складова на шляху до миру.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2024 про полонених журналістів, серед яких багато так званих громадянських журналістів, які фіксували злочини російської влади в окупованому Криму, вперше окремо згадали в резолюції ПАРЄ.
В Абу-Дабі завершився раунд мирних переговорів, у яких беруть участь делегації України, США та Росії, що був запланований на сьогодні.
Про це журналістам повідомила прессекретар глави української делегації Діана Давітян, передає кореспондент Укрінформу.
«На сьогодні переговори закінчилися», – розповіла Давітян.
Вона додала, що невдовзі з’явиться офіційна інформація про перебіг перемовин від глави української делегації, секретаря РНБО Рустема Умєрова.
Очікується, що перемовини продовжаться в четвер, 5 лютого.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський погодив рамки розмови та конкретні завдання для української переговорної команди перед новим раундом тристоронніх зустрічей в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Попередня тристороння зустріч в Абу-Дабі України, США та Росії відбулася 23-24 січня. На ній ішлося про параметри закінчення війни. Також військові визначили перелік питань для подальших зустрічей.
Фото: Х / mofauae
У роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого до Києва приїдуть іноземні гості на рівні лідерів держав та міністрів.
Про це заявив на брифінгу речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, передає кореспондент Укрінформу.
«Обовʼязково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу про це анонсувати, бо знаю про наміри цілої низки гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо. Будемо дуже раді їх бачити», – сказав дипломат.
За його словами, 24 лютого – це визначальна дата для європейського континенту, яка поділила історію Європи на «до» та «після».
«У цей день логічно й очевидно, щоб лідери були з нами, показали підтримку нашому народу, країні в боротьбі за свою свободу, незалежність і перемогу», – додав Тихий.
Речник МЗС відзначив, що навіть зараз посилилися візити іноземних гостей до України, що є наслідком звернень Києва.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН збереться 24 лютого для обговорення наслідків чотирьох років повномасштабної російської війни проти України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Аналітики зауважили, що згідно із заявою президента України Володимира Зеленського мораторій на енергетичні удари мав розпочатися після тристоронніх переговорів 23-24 січня та тривати до наступного раунду переговорів, які спочатку були заплановані на 1 лютого, але згодом були перенесені на 4 та 5 лютого.
Зеленський заявив, що Сполучені Штати запропонували мораторій для деескалації війни, і що делегації США, України та Росії планували вирішити питання подальших заходів деескалації у другому раунді переговорів.
В ISW підкреслили, що Москва і раніше пропонувала короткострокові угоди про припинення вогню, щоб хибно зобразити Кремль як такий, що діє добросовісно, та симулювати зацікавленість Росії у мирному врегулюванні війни. При цьому РФ неодноразово відхиляла заклики України та США до тривалішого або постійного мораторію на удари далекої дії або припинення вогню.
Кремль погодився на короткостроковий мораторій лише після завдання серйозної шкоди українській енергомережі, зазначають фахівці.
«Кремль, імовірно, спробує представити своє дотримання цього мораторію на удари по енергетиці як значну поступку, щоб отримати важелі впливу на майбутніх мирних переговорах, навіть попри те, що використав ці кілька днів для накопичення ракет для масштабнішого пакетного удару», – йдеться у звіті.
Зазначається, що короткостроковий мораторій не означав значної поступки Росії, оскільки російські війська продовжували атакувати українську логістику та інфраструктуру протягом мораторію.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 3 лютого ворог завдав найпотужнішого удару по українській енергетиці з початку 2026 року, для якого російські загарбники застосували більш ніж 70 ракет і 450 ударних дронів.
-
Суспільство1 тиждень agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини6 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса1 тиждень ago
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Політика1 тиждень agoНевизначеність в економіці викликана не допомогою Україні, а діями РФ