Події
PEN-Berlin підкреслив свою солідарність з Україною
Про це йшлося під час Вечора солідарності, який PEN-Berlin провів на полях Берлінського міжнародного літературного фестивалю, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Ми віримо в силу слова: воно може розв’язати війни й може її зупинити. Українські журналісти захищають свою державу. Деякі доєдналися до ЗСУ, інші борються словом. Ми підтримуємо їх в рамках можливого. Ми не нейтральні, ми на боці України!», – заявив у вітальному слові речник PEN-Berlin Деніс Юджел.
Журналіст повідомив, що вони з колегами передали Харкову генератори, пожежні машини, інші засоби, які закупили на зібрані кошти – 200 тисяч євро. «Українці потребують генератори більше ніж тисячі слів. Ми не нейтральні, ми солідарні», – зауважив Юджел.
При цьому кореспондент Welt, який провів рік у турецькій тюрмі через висвітлення подій у цій країні 2017 року, відповів критикам: німецькі журналісти не за війну, вони за мир, «але несвобода не є миром».

У бесіді з Укрінформом Юджел розповів, що вони запустили кампанію на підтримку Харкова. Він особисто привіз допомогу на схід України. Працювали разом із Сергієм Жаданом, який не лише письменник, а й активіст. «Ми подивилися, що робить Сергій, що робить український ПЕН. Вони не просто говорили про війну, вони збирали допомогу — гуманітарну, для цивільних, для армії. І ми подумали: якщо вони це роблять, ми теж можемо допомогти — не словами, а ділом. У 2022-му взимку людям було не до літературних читань з Берліна. Йшлося про світло. Про воду. Про виживання. Солідарність — це не пропаганда», – сказав журналіст.

Він визнав, що війна в Україні, ставлення насамперед до військової допомоги, стали причиною конфлікту і розколу в німецькому PEN і появи Pen-Berlin у червні 2022 року.
Під час поїздки в України Юджел познайомився з Володимиром Єрмоленком, у Краматорську, у тому самому ресторані, в який через кілька місяців поцілила російська ракета, внаслідок чого загинула Вікторія Амеліна.

Єрмоленко, президент Українського Пен-клубу виступив на вечорі з потужною промовою, яка не залишила байдужим нікого в великій залі. В ній він підкреслив, що Україна не здається, що українська культура дуже сильна і розвивається попри війну. Він закликав європейців перестати зрештою мати відчуття безсилля. «Це безсилля сильних», – зауважив Єрмоленко.

На панелі воєнних репортерів провідні німецькі журналісти, які ведуть репортажі з України – глава студії ARD у Києві Василь Голод і військовий репортер і заступник головного редактора популярного «Bild» Пауль Ронцхаймер розповіли про свою роботу в Україні, про свою комунікацію з українцями та їх очікування від Німеччини.

Письменники українського походження, які наразі працюють переважно у німецькомовному середовищі, – Таня Малярчук, Катя Петровська і Євген Брейгер – поділилися з присутніми своїми почуттями, тим, як змінилася їх творчість і життя загалом за час російської війни.

Свої музикальні композиції представив відомий у ФРН музикант, автор пісень, діджей Юрій Гуржи, який є родом з Харкова”.
Як передавав Укрінформ, вечір був організований на полях Берлінського міжнародного літературного фестивалю. Фестиваль акцентував на українській письменниці Вікторії Амеліній, вбитої російською ракетою у 2023 році. Уривки з її книжки «Погляд жінок. У центрі уваги війна», надрукованої посмертно, читала на заході акторка, володарка численних нагород, зокрема «Срібного ведмедя» на Берлінале та Німецької кінопремії Марен Еггерт.
Фото: Ольга Танасійчук
Події
Помер письменник Володимир Погорецький
Пішов із життя український поет і прозаїк, громадський діяч, засновник та головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» Володимир Погорецький.
Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці його товариш – професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Павлюк.
«Відійшов у вічність мій друг Володимир Погорецький (Золота Пектораль). Людина тихої гідності, чесного слова і незрадливої любові, яка тримала світ навіть тоді, коли він летить у прірву», – зазначив Павлюк.
Володимир Антонович Погорецький народився 30 березня 1967 року в селі Полівці Тернопільської області. Навчався в медичному й теологічному інститутах. Проходив військову службу в Афганістані, що стало наскрізною темою його творчості. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеню.
У 2007 році Погорецький заснував літературно-мистецький журнал «Золота пектораль». Серед іншого, він готував до друку щорічний літературний альманах «Сонячне гроно», був автором-упорядником мартиролога «Книга памʼяті. Афґаністан (1979-1989). Тернопільська область», історико-краєзнавчого путівника «Чортківщина» й антології «Золота пектораль. Чортків і околиці».
Погорецький – член Національної спілки письменників та Національної спільки журналістів України, лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого помер головний диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії, народний артист України Роман Кофман.
Фото: Читомо
Події
У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою
У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.
Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.
“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.
В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.
Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.
Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.
За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.
В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.
Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.
Фото: Сумська ОВА
Події
Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців
Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.
«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.
За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.
Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.
“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.
Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.
Фото: Ольга Будник/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
-
Усі новини1 тиждень agoШон Пен замість «Оскара» зустрівся з Зеленським (фото)
-
Війна1 тиждень agoНе час купувати квиток на “Титанік”: у Франції пояснили, чому війна Трампа в Ірані — це провал
-
Усі новини6 днів agoАнна Трінчер впала на сцені в сміливому міні та декольте — відео
-
Війна6 днів agoВтрати ЗС РФ — Міноборони заявило про ліквідацію 1710 окупантів за добу
-
Усі новини1 тиждень ago“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
-
Війна1 тиждень agoдепутатам: Доведеться служити народу або у парламенті, або на фронті
-
Політика1 тиждень agoСкасування санкцій проти Росії не допоможе світу, а лише Росії
-
Ексклюзиви1 тиждень agoяк це вплине на НАТО і Україну
