Connect with us

Події

PEN-Berlin підкреслив свою солідарність з Україною

Published

on


Про це йшлося під час Вечора солідарності, який PEN-Berlin провів на полях Берлінського міжнародного літературного фестивалю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми віримо в силу слова: воно може розв’язати війни й може її зупинити. Українські журналісти захищають свою державу. Деякі доєдналися до ЗСУ, інші борються словом. Ми підтримуємо їх в рамках можливого. Ми не нейтральні, ми на боці України!», – заявив у вітальному слові речник PEN-Berlin Деніс Юджел.

Журналіст повідомив, що вони з колегами передали Харкову генератори, пожежні машини, інші засоби, які закупили на зібрані кошти – 200 тисяч євро. «Українці потребують генератори більше ніж тисячі слів. Ми не нейтральні, ми солідарні», – зауважив Юджел.

При цьому кореспондент Welt, який провів рік у турецькій тюрмі через висвітлення подій у цій країні 2017 року, відповів критикам: німецькі журналісти не за війну, вони за мир, «але несвобода не є миром».

У бесіді з Укрінформом Юджел розповів, що вони запустили кампанію на підтримку Харкова. Він особисто привіз допомогу на схід України. Працювали разом із Сергієм Жаданом, який не лише письменник, а й активіст. «Ми подивилися, що робить Сергій, що робить український ПЕН. Вони не просто говорили про війну, вони збирали допомогу — гуманітарну, для цивільних, для армії. І ми подумали: якщо вони це роблять, ми теж можемо допомогти — не словами, а ділом. У 2022-му взимку людям було не до літературних читань з Берліна. Йшлося про світло. Про воду. Про виживання. Солідарність — це не пропаганда», – сказав журналіст.

Він визнав, що війна в Україні, ставлення насамперед до військової допомоги, стали причиною конфлікту і розколу в німецькому PEN і появи Pen-Berlin у червні 2022 року.

Під час поїздки в України Юджел познайомився з Володимиром Єрмоленком, у Краматорську, у тому самому ресторані, в який через кілька місяців поцілила російська ракета, внаслідок чого загинула Вікторія Амеліна.

Єрмоленко, президент Українського Пен-клубу виступив на вечорі з потужною промовою, яка не залишила байдужим нікого в великій залі. В ній він підкреслив, що Україна не здається, що українська культура дуже сильна і розвивається попри війну. Він закликав європейців перестати зрештою мати відчуття безсилля. «Це безсилля сильних», – зауважив Єрмоленко.

Читайте також: Письменницю Вікторію Амеліну посмертно нагородили премією The Orwell Prize 2025

На панелі воєнних репортерів провідні німецькі журналісти, які ведуть репортажі з України – глава студії ARD у Києві Василь Голод і військовий репортер і заступник головного редактора популярного «Bild» Пауль Ронцхаймер розповіли про свою роботу в Україні, про свою комунікацію з українцями та їх очікування від Німеччини.

Письменники українського походження, які наразі працюють переважно у німецькомовному середовищі, – Таня Малярчук, Катя Петровська і Євген Брейгер – поділилися з присутніми своїми почуттями, тим, як змінилася їх творчість і життя загалом за час російської війни.

Свої музикальні композиції представив відомий у ФРН музикант, автор пісень, діджей Юрій Гуржи, який  є родом з Харкова”.

Як передавав Укрінформ, вечір був організований на полях Берлінського міжнародного літературного фестивалю. Фестиваль акцентував на українській письменниці Вікторії Амеліній, вбитої російською ракетою у 2023 році. Уривки з її книжки «Погляд жінок. У центрі уваги війна», надрукованої посмертно, читала на заході акторка, володарка численних нагород, зокрема «Срібного ведмедя» на Берлінале та Німецької кінопремії Марен Еггерт.

Фото: Ольга Танасійчук



Джерело

Події

Помер письменник Володимир Погорецький

Published

on



Пішов із життя український поет і прозаїк, громадський діяч, засновник та головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» Володимир Погорецький.

Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці його товариш – професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Павлюк.

«Відійшов у вічність мій друг Володимир Погорецький (Золота Пектораль). Людина тихої гідності, чесного слова і незрадливої любові, яка тримала світ навіть тоді, коли він летить у прірву», – зазначив Павлюк.

Володимир Антонович Погорецький народився 30 березня 1967 року в селі Полівці Тернопільської області. Навчався в медичному й теологічному інститутах. Проходив військову службу в Афганістані, що стало наскрізною темою його творчості. Був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеню.

У 2007 році Погорецький заснував літературно-мистецький журнал «Золота пектораль». Серед іншого, він готував до друку щорічний літературний альманах «Сонячне гроно», був автором-упорядником мартиролога «Книга памʼяті. Афґаністан (1979-1989). Тернопільська область», історико-краєзнавчого путівника «Чортківщина» й антології «Золота пектораль. Чортків і околиці».

Погорецький – член Національної спілки письменників та Національної спільки журналістів України, лавреат Всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого помер головний диригент Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії, народний артист України Роман Кофман.

Фото: Читомо



Джерело

Continue Reading

Події

У Сумській філармонії вперше відбувся концерт пісні з перекладом жестовою мовою

Published

on



У Сумській обласній філармонії вперше провели концерт пісні з перекладом жестовою мовою.

Про це повідомила у Фейсбуці Сумська ОВА, передає Укрінформ.

“Концертна програма “Spring mood” за участю артистів філармонії стала ще одним кроком до створення безбар’єрного культурного простору на Сумщині – вперше виступи солістів супроводжував переклад жестовою мовою”, – йдеться у повідомленні.

В ОВА зазначили, що завдяки перекладу жестовою мовою глядачі змогли краще відчути емоції виконавців та атмосферу весняної концертної програми.

Колектив філармонії реалізував цей проєкт спільно із громадською організацією “Спеціально для тебе”. Переклад жестовою мовою здійснювала представниця Сумської обласної організації УТОГ Оксана Івченко.

Філармонія підписала з ГО “Спеціально для тебе” меморандум про співпрацю, щоб і надалі розвивати інклюзивний культурний простір.

За словами директорки Сумської філармонії Тетяни Ластовецької, заклад прагне, щоб культура була відкритою та доступною для кожного, тому що справжнє мистецтво здатне об’єднувати людей і руйнувати будь-які бар’єри.

Читайте також: Жестова мова та геолокація: у застосунку 112 Ukraine з’явилися нові функції

В ОВА наголосили, що безбар’єрність – це не лише про архітектурну доступність, а й про можливість кожної людини повноцінно долучатися до культурного життя та відчувати силу мистецтва.

Як повідомляв Укрінформ, у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині затвердили пілотний безбар’єрний маршрут.

Фото: Сумська ОВА



Джерело

Continue Reading

Події

Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців

Published

on


Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Читайте також: В Україні формується традиція комбатантської літератури – поетка і військова

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.