Connect with us

Одеса

Переговори США та Росії: яка роль України

Published

on


Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA

У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа? 

Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук. 

Реклама

Читайте також:

Тінь Віткоффа

Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.

“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук. 

Політологиня Людмила Покровщук про Тінь Віткоффа. Фото: Новини.LIVE

Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.

Російська стратегія

Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.

“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка. 

Експертка Людмила Покровщук про російські стратегії. Фото: Новини.LIVE

І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету. 

“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня. 

Експертка Людмила Покровщук про проблеми Росії. Фото: Новини.LIVE

Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.

Путін і “велика трансформація”

Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.

“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук. 

Політологиня Людмила Покровщук про “великі трансформації” Росії. Фото: Новини.LIVE

У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.

Капкан для Трампа

За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.

“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.

Експертка Людмила Покровщук про капкан для Трампа. Фото: Новини.LIVE

Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.

“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня. 

Політологиня Людмила Покровщук про політику США. Фото: Новини.LIVE

Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.

“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка. 

Експертка Людмила Покровщук про Дональда Трампа. Фото: Новини.LIVE

На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.

Звалити провал на Україну

Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.

“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня. 

Політологиня Людмила Покровщук про глухий кут для США. Фото: Новини.LIVE

Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.

Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським. 

Реклама



Джерело

Одеса

Атака на Одещину 12 жовтня: пошкоджено поштовий склад

Published

on


Рятувальники гасять пожежу. Фото ілюстративне: ДСНС Одещини

Росія продовжує обстрілювати Одещину, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі регіону. У ніч на 12 жовтня російські війська знову атакували південь області. Цього разу під удар потрапили логістичні приміщення поштового оператора. Будівля та обладнання зазнали пошкоджень, однак обійшлося без постраждалих.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.

Реклама

Повідомлення про наслідки атаки. Фото: скриншот із Telegram

Удар по поштовому оператору

У ніч на 12 жовтня російські війська атакували південь Одеської області. Під удар потрапили логістичні приміщення одного з поштових операторів. Унаслідок атаки пошкоджено фасад будівлі, вибито скло у вікнах, а також постраждало обладнання, яке використовували для роботи. Попри пошкодження, обійшлося без постраждалих. Інформації про загиблих чи поранених немає.

Наслідки удару. Фото: Одеська ОВА

Наразі на місці удару триває ліквідація наслідків атаки. До робіт залучили всі відповідні служби. Вони працюють над усуненням пошкоджень та наслідків обстрілу.

Що відомо про атаки

У ніч на 12 жовтня російські безпілотники кілька разів атакували Одеську область. Першу повітряну тривогу в Одеському районі оголосили о 00:27 через загрозу дронів. Відбій пролунав о 01:18. Згодом, о 01:38, небезпеку оголосили в Ізмаїльському районі, а вже о 01:46 тривогу скасували.

Читайте також:

О 02:16 в Одеському районі знову оголосили повітряну тривогу, яка тривала лише п’ять хвилин. Наступна загроза виникла о 05:44 в Ізмаїльському районі. О 05:58 повідомили про групу російських безпілотників, які рухалися в напрямку Приморського. Тим часом в Одеському районі тривоги оголошували ще двічі — о 06:15 та 06:39. О 07:03 в обох районах повідомили про відбій повітряної тривоги.

Попередня атака

12 вересня РФ атакувала термінал “Нової пошти” в Одесі. Внаслідок удару поранення отримали двоє людей — водій компанії-партнера та співробітник компанії-підрядника.

Як повідомляли Новини.LIVE, російські окупанти у суботу, 10 жовтня, атакували Одесу. Під ударом противника опинилася адміністративна будівля в центрі міста. Пошкоджено фасад та дах. Крім того, постраждали припарковані автомобілі. На щастя, люди не постраждали. 

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині внаслідок ворожої атаки, в ніч на 8 жовтня, сталася пожежа на території автостоянки та притулку для тварин. Вогонь знищив понад 10 автомобілів. Також пошкоджені вольєри й паркан притулку. Одна собака загинула, ще одна постраждала. Рятувальники ліквідували пожежу.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Кількість ракетносіїв РФ в Чорному морі: загроза для Одещини

Published

on


Корабель РФ. Фото ілюстративне: росЗМІ

Російський флот у Чорному морі зазнав значних втрат, однак частина ракетоносіїв досі залишається у строю. Пошкоджені кораблі окупанти не можуть повноцінно ремонтувати через загрозу нових ударів. Ситуація для росіян ускладнюється, тому вони змушені змінювати тактику та дедалі більше покладатися на авіацію й ударні дрони.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Реклама

Ракетоносії РФ

Росія втратила значну частину кораблів, здатних запускати крилаті ракети “Калібр”. За оцінкою британської розвідки, після вересневої атаки російський флот тимчасово втратив 40% надводних носіїв цих ракет у Чорному морі. Однак українські військові наголошують, що остаточна цифра залежить від того, які саме кораблі враховувати. Частина з них перебуває за межами Чорного моря, інші отримали пошкодження або були знищені.

Речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук пояснив, що серед російських кораблів залишаються дві субмарини проєкту “Варшавянка” та щонайменше п’ять надводних ракетоносіїв. Водночас деякі інші одиниці флоту вже не можуть виконувати бойові завдання.

“Тут залишається в строю дві “Варшавянки”, як мінімум, і п’ять надводних носіїв, які ще не затонули. Там ступінь пошкодження різний, але тим не менш. Тому щодо 40% — тут залежить від того, як рахувати”, — зазначив Плетенчук.

Читайте також:

За його словами, росіяни також намагалися вивести частину ракетоносіїв із небезпечної акваторії. Зокрема, два кораблі проєкту “Каракурт” залишили Чорне море. Один із них через Каспійське море потрапив на Балтику, де згодом також зазнав пошкоджень від українських дронів.

Ремонт кораблів

Навіть пошкоджені російські кораблі теоретично можна повернути до служби. Проте для цього потрібні спеціальні ремонтні потужності, час і безпечне місце. Саме з останнім у Чорному морі виникають найбільші проблеми. Будь-який корабель, який стане на тривалий ремонт, може перетворитися на ціль для нового українського удару. Плетенчук наголосив, що терміни відновлення військових суден можуть суттєво відрізнятися. Іноді ремонт триває десятиліттями. Нині ж росіяни змушені насамперед думати про збереження пошкоджених кораблів, а не про їхнє повернення до бойових завдань.

“У Чорному морі ремонт наразі неможливий. Тому що для цього треба докувати, це треба стати десь. І, звісно, тоді вони повторять долю “Ростова-на-Дону” або “Мінська”. Тому що вони стають легшими цілями. Це не є таємницею”, — пояснив речник ВМС.

Він додав, що окупанти переміщують пошкоджені кораблі, намагаючись уберегти їх від остаточного знищення. На думку Плетенчука, до завершення війни повноцінно відновлювати такі одиниці в Чорному морі росіяни не зможуть.

Що відбувається біля Криму

На тлі повідомлень руху “АТЕШ” про підвищену бойову готовність залишків Чорноморського флоту ситуація на морі суттєво не змінилася. Російські кораблі та підводні човни вже п’ятий місяць поспіль не виходять у море. Водночас окупанти продовжують використовувати ракетоносії для ударів по Україні, хоча роблять це значно рідше. За словами Плетенчука, протягом останнього півріччя російські сили застосовували носії крилатих ракет у середньому від одного до трьох разів на місяць. У жовтні один такий випадок уже зафіксували. При цьому кораблі, які залишилися в окупованому Криму, переважно пошкоджені або належать до допоміжного флоту.

“Сказати, що якось суттєво змінилася ситуація саме щодо флоту російського, я не можу. Ворог не виводить у море носіїв і, в принципі, будь-яких бойових одиниць. Водночас можна констатувати, що п’ятий місяць поспіль виходів у море не відбувається. Ні кораблів, ні підводних човнів”, — розповів Плетенчук.

В Азовському морі активності російського флоту також практично немає. За словами речника, перебування там небезпечне для окупантів через обмежену кількість маршрутів і високу загрозу ураження. Натомість російська авіація продовжує діяти, зокрема й підрозділи, що входять до складу Чорноморського флоту.

Загроза з Чорного моря

Навіть повне знищення російських ракетоносіїв не означатиме припинення атак із морського напрямку. Основну небезпеку зараз становлять повітряні засоби ураження. Росія продовжує розвивати ударні безпілотники та використовувати авіацію для атак по українській території. Окупанти також експериментують із власними морськими дронами. За словами Плетенчука, цього року росіяни вже намагалися застосовувати такі апарати, однак усі вони були знищені. Попри це, противник може повернутися до подібної тактики.

“Практично все, що пов’язано з повітряною компонентою. Російські морські дрони цього року атакували, сто відсотків було знищено. Але це не означає, що вони не повернуться до цієї практики”, — зазначив речник ВМС.

Плетенчук пояснив, що Росія робить основну ставку саме на повітряні атаки, оскільки вже отримала готові технологічні рішення від Ірану. Це дозволяє окупантам розвивати наявні види озброєння замість створення принципово нових систем. Водночас, попри численні російські розробки морських безпілотників, говорити про їхнє масове бойове застосування поки немає підстав.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує розвивати військово-морський флот і спускає на воду кораблі для пошуку та знешкодження мін. Для Чорного моря це має особливе значення під час війни проти України. Водночас Одещина залишається одним із напрямків регулярних російських повітряних атак.

Також Новини.LIVE писали, що eкраїнські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Працівник пошти в Одесі привласнив 450 тисяч гривень

Published

on


Поліцейський біля авто. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

В Одесі викрили працівника поштового відділення, якого підозрюють у привласненні 450 тисяч гривень. Нестачу грошей виявили під час інвентаризації, після чого до справи долучилися правоохоронці. За даними слідства, чоловік двічі забирав готівку із сейфа установи. Після викриття він почав відшкодовувати збитки.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Головне управління Нацполіції Одещини.

Реклама

Привласнення грошей

До поліції звернулися представники поштового відділення у Приморському районі Одеси. Під час перевірки вони виявили нестачу готівки на 450 тисяч гривень. Правоохоронці встановили, що до зникнення коштів може бути причетний 29-річний оператор поштового зв’язку цього ж відділення. Він був матеріально відповідальною особою та мав доступ до сейфа.

Працівник пошти в поліції. Фото: Головне управління Нацполіції Одещини

За даними слідства, чоловік двічі забирав звідти гроші для власних потреб. Спочатку він привласнив 350 тисяч гривень, а за кілька днів — ще 100 тисяч.

Яке покарання загрожує

Слідчі повідомили чоловікові про підозру за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України. Йдеться про привласнення або розтрату чужого майна, яке було ввірене особі, зокрема повторно в умовах воєнного стану. За цей злочин передбачено до восьми років позбавлення волі. Також суд може заборонити чоловікові обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю строком до трьох років.

Читайте також:

Після викриття підозрюваний почав компенсувати збитки поштовій установі. Більшу частину суми він уже відшкодував. Досудове розслідування триває.

Інші випадки

Зазначимо, раніше в Одеській області правоохоронці викрили соціальну працівницю психоневрологічного інтернату, яку обвинувачують у привласненні пенсій померлих підопічних. За даними слідства, жінка протягом приблизно півтора року знімала виплати з рахунків 16 померлих людей. Загальна сума збитків становить 351 860 гривень. Обвинувальний акт уже передали до суду, а обвинуваченій загрожує до восьми років позбавлення волі.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі викрили схему, в якій чоловік намагався заволодіти чужою квартирою через фальшиву смерть власника. Для цього він підробив документи та навіть “оформив” кремацію. Йдеться про житло в прибережному районі вартістю понад 2 млн грн. Підозрюваного затримали, йому загрожує ув’язнення.

Також Новини.LIVE писали, що в Одесі 54-річна доглядальниця після смерті 73-річної підопічної разом зі спільницею намагалася незаконно переоформити її квартиру вартістю 1,6 млн грн. Жінка, схожа на померлу, видала себе за власницю житла у нотаріуса та підписала договір купівлі-продажу на користь доглядальниці. Правоохоронці вчасно втрутилися та наклали арешт на квартиру.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.