Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України
Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Прикордонниця перевіряє документи. Фото ілюстративне: Serviciul Vamal al Republicii Moldova
На кордоні з Молдовою посилили увагу до документів на транспортні засоби. Водіїв попереджають, що відсутність підтвердження технічної справності автомобіля може створити проблеми під час перетину кордону.
Які документи тепер обов’язкові на кордоні з Молдовою — розказують Новини.LIVE.
Техогляд автомобіля на кордоні з Молдовою
Під час проходження контролю можуть попросити документ, який підтверджує технічний стан автомобіля. Йдеться про офіційний сертифікат техогляду, який видають після перевірки авто на сертифікованій станції.
Такий документ засвідчує, що транспортний засіб придатний до експлуатації та відповідає вимогам безпеки. За його відсутності прикордонники можуть не дозволити в’їзд.
Вимога стосується різних категорій транспорту, тому перед поїздкою водіям радять перевірити чинність усіх документів заздалегідь.
Читайте також:
Які документи потрібні для перетину кордону
Окрім сертифіката техогляду, водіям потрібно мати при собі:
- чинний біометричний або закордонний паспорт;
- водійське посвідчення;
- техпаспорт на автомобіль;
- міжнародну страховку “Зелена карта”;
- віньєтку — підтвердження сплати дорожнього збору в Молдові.
Якщо у поїздку вирушає дитина, потрібно мати її паспорт або свідоцтво про народження. У разі подорожі лише з одним із батьків можуть знадобитися додаткові документи згідно з чинними правилами виїзду.
Що заборонено перевозити через кордон
Молдовські митники також нагадують про обмеження щодо ввезення товарів:
- зброю та боєприпаси;
- наркотичні речовини;
- рецептурні ліки без підтверджувальних документів;
- м’ясні та молочні продукти;
- мед;
- саджанці та рослини без дозволів.
У разі порушення товари можуть вилучити, а людині загрожує штраф.
Як повідомляли Новини.LIVE раніше в Одеській області планують збудувати дорогу в обхід Паланки довжиною близько 10 кілометрів, не перетинаючи кордон з Молдовою. За оцінками, вартість може становити від 10 до 20 мільярдів гривень.
Також Новини.LIVE писали, що на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом “єЧерга” та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.
Крум цього, Новини.LIVE інформували, що залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень.
Дим після вибуху. Фото ілюстративне: ГУНП в Одеській області
Уранці в неділю, 14 червня, армія РФ завдала удару по Миколаєву. Під обстріл потрапила енергетична і транспортна інфраструктура. Інформація про постраждалих наразі не надходила.
Про це повідомив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, передає Новини.LIVE.
Що відомо про обстріл Миколаєва вранці 14 червня
Повітряна тривога в Миколаївській області почалася о 04:18. Повітряні Сили ЗС України о 04:22 повідомили, що з півдня в напрямку Миколаєва летить реактивний БпЛА, а о 04:41 попередили, що реактивних безпілотників група. О 05:06 оголосили відбій повітряної тривоги.
Раніше Новини.LIVE з посиланням на начальника Одеської ОВА Олега Кіпера та Головне управління ДСНС в Одеській області повідомляв, що 11 червня росіяни завдали ракетного удару по півдню Одещини. Постраждав приватний сектор. Загорілися будинки. Зазнали осколкових поранень двоє людей.
Також Новини.LIVE з посиланням на Одеську обласну прокуратуру писав, що вночі 10 червня РФ обстріляла житлові будинки в Одесі. Постраждала мати та двоє дітей віком десяти та восьми років. Усі вони зазнали гострої реакції на стрес і лікуватимуться амбулаторно.
Читайте також:
Бізнес-центр “Шевченківський” в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Сьогодні минає три роки від одного з найруйнівніших ракетних ударів по Одесі. У ніч на 14 червня 2023 року російські війська атакували місто крилатими ракетами, внаслідок чого серйозних пошкоджень зазнав бізнес-центр “Шевченківський” на однойменному проспекті. Будівля досі залишається понівеченою та нагадує про наслідки того обстрілу.
Кориспондент Новини.LIVE побував на місці удару та зафільмував, який вигляд зараз має будівля на проспекті Шевченка в Одесі.
Який вигляд має бізнес-центр “Шевченківський”
Сьогодні “Шевченківський” залишається однією з найпомітніших пошкоджених будівель Одеси. На фасадах досі видно наслідки вибуху: вибиті вікна, зруйновані стіни та оголені бетонні конструкції.
Найбільше постраждала кругла висотна частина комплексу. На кількох поверхах повністю зруйновано зовнішні стіни, місцями обвалилися перекриття. З будівлі стирчить арматура, а частина поверхів фактично перетворилася на відкритий каркас.
Торговельна частина комплексу також залишається непридатною для роботи. Величезні панорамні вікна вибиті, всередині видно понівечені підвісні стелі, вентиляційні системи та залишки інженерних комунікацій. Частину входів закрили плитами ОСБ, а на фасадах з’явилися графіті та написи.
Читайте також:
Навіть вивіска “Шевченківський центр” на головному вході збереглася лише частково. Навколо будівлі майже немає ознак активного відновлення, а значна частина приміщень продовжує стояти порожньою.
Ракетний удар по Одесі 14 червня 2023 року
У ніч на 14 червня 2023 року російські війська випустили по Одесі чотири крилаті ракети “Калібр” з акваторії Чорного моря. Частину цілей збили сили протиповітряної оборони, однак уламки та вибухова хвиля спричинили масштабні руйнування у місті.
Одним із найбільш постраждалих об’єктів став бізнес-центр “Шевченківський” на проспекті Шевченка. Ударна хвиля пошкодила фасади, офісні приміщення та торговельні площі комплексу.
Окрім бізнес-центру, пошкодження отримали десятки цивільних об’єктів. Ударною хвилею було вибито вікна у житлових будинках навколо проспекту Шевченка, постраждали корпуси Одеської політехніки, Музей цікавої науки, магазини, ресторани та десятки припаркованих автомобілів.
Загиблі та постраждалі під час атаки
Найбільших втрат того дня зазнав склад торговельної мережі “Таврія В”. Внаслідок влучання ракети там спалахнула масштабна пожежа.
Під час ліквідації наслідків обстрілу рятувальники виявили під завалами загиблих працівників складу. Загалом внаслідок атаки загинули троє людей, ще понад десять отримали поранення різного ступеня тяжкості. На місці кілька годин тривали пошуково-рятувальні роботи та розбір завалів.
Атака на Одесу
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що вночі 10 червня росіяни завдали удару по Одесі. Дрони атакували два багатоповерхові будинки. В одному з них ущент вигоріла квартира на п’ятому поверсі. Займання загасили вогнеборці. Постраждала 47-річна жінка. Її госпіталізували. За іншою адресою зазнали пошкоджень фасад і скління будинку.
Пізніше Новини.LIVE писали, що внаслідок атаки постраждали жінка та двоє дітей. Уламки та розбите скло травмували 8-річного хлопчика і 10-річну дівчинку. У багатоповерхівках зафіксували руйнування та пожежі. У 18-поверховому будинку частина ворожого безпілотника впала на балкон квартири на 11-му поверсі.
Також журналісти Новини.LIVE побували на місці атаки та зафільмували наслідки обстрілу. На фото видно, що вибухи були такої сили, що бетонні конструкції балконів вирвало, вікна розлетілися на друзки, а стіни повністю почорніли від кіптяви. Потужна хвиля зачепила навіть подвір’я.
-
Події1 тиждень agoу Києві відкрилася виставка класичних японських гравюр і робіт сучасних українських митців
-
Відбудова1 тиждень agoГолова ДІЯРУ обговорив із представником ЄБРР ремонт укриття Чорнобильської АЕС
-
Події1 тиждень agoВ Україні продаватимуть коників, створених у техніці косівської кераміки
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок на острові Закінтос – до чого треба готуватися
-
Політика1 тиждень agoу Навроцького очікують, що Україна змінить позицію
-
Події1 тиждень agoНа кінофестивалі Миколайчук OPEN у Чернівцях заявили про умисне руйнування локації літнього кінотеатру
-
Війна1 тиждень agoМобілізація по-новому: до 50% посад штурмовиків і піхотинців заповнять іноземцями, — Федоров
-
Політика4 дні agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання