Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України
Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Автівки на КПП. Фото ілюстративне: Державна прикордонна служба
Сьогодні, 2 лютого на автомобільній дорозі Одеса–Рені утворилися масштабні затори, які суттєво ускладнюють рух транспортних засобів. Головною причиною скупчення автомобілів стала складна погодна ситуація. На деяких ділянках утворилася ожеледиця. Найважча ситуація спостерігається поблизу митного поста на кордоні з Республікою Молдова. Водіїв закликають заздалегідь ретельно планувати маршрут та користуватися об’їзними шляхами, щоб уникнути тривалих затримок.
Про затори свідчать дані сервісу Google Maps.
Реклама
Читайте також:
Затори у напрямку Паланки
Дорога до пункту пропуску “Паланка — Маяки — Удобне” значно ускладнена. Проблеми з рухом спостерігаються на виїзді з Одеси, біля Національного природного парку “Нижньодністровський” та на самому КПП. Час у дорозі наразі складає близько 1 години 17 хвилин.
Затори у напрямку Орлівки
Наразі рух на дорозі до паромної переправи в Орлівці здійснюється безперешкодно — транспорт рухається вільно, без затримок і заторів. Однак на під’їзних шляхах до транзитного пункту, який веде до Молдови, спостерігаються серйозні ускладнення, через що час у дорозі може перевищувати чотири години.
Затори до Рені
Рух до пункту пропуску “Рені — Джюрджюлешть” наразі проходить без зупинок і заторів. Проте на під’їздах до КПП “Паланка” утворилися великі черги, через які час очікування може досягати близько 4 годин 30 хвилин. Існує альтернативний маршрут, який майже повністю пролягає через територію сусідньої країни, але подорож за ним може тривати понад 5 годин.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, на яких КПП України є черги. Також ми писали про те, де не можна паркуватися у 2026 році.
Корабель в порту Севастополя. Фото ілюстративне: скриншот із Google Maps
Росія не відмовилася від використання портів окупованого Криму, попри постійні ураження. Частину кораблів там залишили, бо швидко перекинути все до Новоросійська неможливо. Порти також активно задіяні для вивезення вкрадених в Україні ресурсів.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Реклама
Читайте також:
Базування кораблів у Криму
Росія залишила в портах окупованого Криму те, що не має великої бойової цінності або не є пріоритетною ціллю. Адже залишати бойові одиниці там наразі дуже ризиковано. Українські сили ледь не щодня завдають ударів по території півострова. Причина того, чому РФ не вивезла ще все проста — обмежені можливості для передислокації флоту.
“У Криму залишили все, що не шкода. Вони мають обмежені ресурси, щоб зміщувати флот у Новоросійськ”, — зазначив Дмитро Плетенчук.
Новоросійськ, хоч і найбільший порт РФ, є цивільним. Туди фізично неможливо перевести всі кораблі з Криму. Крім того, судна там доводиться постійно переставляти, щоб уникнути уражень, як це вже траплялося з підводним човном. У Криму залишаються переважно небоєздатні одиниці. Також у портах перебувають судна забезпечення. Формально вони належать до складу Чорноморського флоту РФ, але бойових функцій не виконують. Загрози для України ці одиниці не несуть.
Вивезення краденого зерна
Окуповані порти активно використовують для незаконного вивезення українських ресурсів. Йдеться про збіжжя, метал і вугілля. Найбільш завантажені в цьому сенсі порти Маріуполя та Бердянська. Вивезення відбувається постійно.
“Вони використовують Маріуполь і Бердянськ, щоб вивозити українське збіжжя, метал і вугілля”, — сказав Дмитро Плетенчук.
Далі ці вантажі змішують з російськими або підробляють документи. Перевантаження відбувається вже в офіційних портах РФ, зокрема в Темрюку. Після цього ресурси відправляють за кордон як “легальні”.
В Азовському морі умови для приховування простіші, ніж у Криму. Там судна заходять майже безперешкодно. У Криму ситуація інша — непоміченим працювати складніше. Суднам доводиться приховувати назви та вимикати системи ідентифікації.
“У Криму зайти непоміченим складно, усе це фіксується відповідними структурами”, — наголосив речник ВМС.
Навіть за таких умов ці операції відстежують аналітики та профільні служби. Повністю приховати незаконне вивезення ресурсів Росії не вдається. Дані про рух суден і вантажі системно збираються та аналізуються.
Нагадаємо, ми повідомляли про те, що РФ почала активно використовувати балістику з території Криму. Також ми писали, що окупанти втратили літак на півдні.
Енергетики ремонтують мережі. Фото ілюстративне: ДТЕК
В Одеській області можуть змінити підхід до відключень електроенергії у населених пунктах, де світло є єдиним джерелом тепла. Питання підняли на нараді з Президентом України. Йдеться про чотири громади та сотні багатоквартирних будинків. Рішення має полегшити життя людям у період холодів.
Про це повідомив очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Реклама
Читайте також:
Зміна графіків світла
Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер наголосив на критичній ситуації в окремих громадах регіону. У Кілії, Вилковому, Арцизі та Сергіївці 448 багатоквартирних будинків опалюються виключно електроенергією. У разі погодинних відключень люди фактично залишаються без тепла. Це особливо небезпечно під час зниження температури.
“Для цих населених пунктів електроенергія — це єдине джерело тепла для житлових будинків”, — підкреслив Олег Кіпер.
Голова ОВА звернувся з пропозицією до ДТЕК “Одеські електромережі” не застосовувати погодинні відключення на цих ділянках. Йдеться про період похолодання до завершення опалювального сезону. Президент Володимир Зеленський підтримав цю позицію. Він доручив вжити заходів щодо коригування графіків з урахуванням специфіки цих населених пунктів.
Ситуація зі світлом
Паралельно енергетики ліквідовують наслідки негоди в Одесі та області. У частині Пересипського району Одеси електропостачання зникло через локальну аварію. За інформацією ДТЕК, ремонтні бригади вже працюють на місці. В інших районах області, де є технічна можливість, застосовують графіки стабілізаційних відключень.
Найбільше аварій фіксується в Одеському та Березівському районах. За добу фахівці повернули світло майже для 30 тисяч родин у 104 населених пунктах. Відремонтували 42 лінії різного класу напруги та ввели в роботу 442 трансформаторні підстанції. Станом на 2 лютого без електропостачання залишаються близько 7,5 тисячі родин у 97 населених пунктах, а також є майже тисяча точкових заявок. До робіт залучили додаткові бригади, 56 одиниць спецтехніки та допомогу місцевої влади, фермерів і військових.
Нагадаємо, концерт гурту “Антитіла” ледь не зірвався через відключення світла — згоріла техніка. Також ми писали про те, як Україна буде зміцнювати енергетику.
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Події7 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Авто5 днів agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Усі новини7 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Події1 тиждень agoСиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня