Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України
Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Одеса
На дороги Одещини повертаються “фантоми”: які штрафи
Автомобілі, які стежать за швидкістю на дорогах. Фото ілюстративне: Національна поліція України
Від понеділка, 16 листопада, на дорогах Одеської області почнуть працювати поліцейські автомобілі “фантоми”, які непомітно для водіїв фіксуватимуть перевищення швидкості. Насамперед їх залучатимуть до патрулювання найбільш аварійних ділянок, де порушення правил дорожнього руху створюють небезпеку для інших.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на патрульну поліцію Одеської області.
Реклама
Як працюватимуть “фантоми”
За інформацією патрульної поліції, автомобілі обладнані спеціальними камерами, які автоматично вимірюють швидкість транспорту. Причому для цього поліцейській машині не потрібно стояти на узбіччі, адже система працює і під час руху. “Фантоми” можуть контролювати автомобілі, що їдуть попереду, а також транспорт на зустрічній смузі. Якщо водій перевищить дозволену швидкість, обладнання зафіксує порушення. Зупиняти автомобіль для оформлення штрафу патрульним не потрібно.
Екіпажі також стежитимуть за водіями, які проїжджають на червоне світло, перетинають подвійну суцільну лінію або виїжджають на зустрічну смугу з порушенням правил. У таких випадках поліцейські можуть зупинити автомобіль та оформити адміністративне порушення.
Коли “фантоми” працювали раніше
В Україні такі патрулі вперше виїхали на дороги в січні 2022 року. Проте вже наприкінці лютого, після початку повномасштабного російського вторгнення, їхню роботу припинили. Повернули “фантоми” лише 31 серпня 2026 року. Спочатку три екіпажі патрулювали Київ та Київську область. Тепер поліція розширює їхню роботу на інші регіони, зокрема Одещину та Львівщину.
Читайте також:
Які штрафи за швидкість
За перевищення дозволеної швидкості в Україні водіям загрожують такі штрафи:
- 340 гривень — якщо водій перевищив обмеження більш ніж на 20 км/год;
- 1 700 гривень — якщо перевищення становить більш ніж 50 км/год.
Якщо порушення зафіксувала автоматична система, водій може сплатити половину штрафу протягом передбаченого законом пільгового строку.
Як дізнатися про штраф
Перевірити, чи зафіксував “фантом” порушення, водії можуть на офіційному сайті МВС. Для пошуку потрібно ввести номер автомобіля та дані одного з документів: посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспорту або паспорта власника. Інформація про штрафи також доступна в застосунку “Дія”, Електронному кабінеті водія та офіційному застосунку “Штрафи ПДР”. Через ці сервіси можна сплатити штраф онлайн. Водії також можуть скористатися банківськими послугами за реквізитами постанови.
Яка швидкість дозволена водіям
Зазначимо, в Україні в населених пунктах легковим автомобілям дозволено рухатися зі швидкістю до 50 км/год, а за їхніми межами — до 90 км/год. На дорогах із розділювальною смугою обмеження становить 110 км/год, на автомагістралях — 130 км/год.
Серед основних трас України: Київ — Одеса (М-05), Київ — Чоп (М-06) та Київ — Харків — Довжанський (М-03). Однак не всі їхні ділянки мають статус автомагістралі. Для прикладу, на трасі Київ — Одеса на різних відрізках діють обмеження 50, 70 та 110 км/год. Автомагістраль водії можуть розпізнати за спеціальним дорожнім знаком 5.1. Саме він дозволяє рухатися зі швидкістю до 130 км/год, якщо інші знаки не встановлюють нижчого обмеження.
Аварії через перевищення швидкості
Новини.LIVE писали, що поблизу Одеси сталася смертельна аварія за участю мікроавтобуса. Біля Нерубайського транспортний засіб врізався у відбійник та бетонні плити. Внаслідок ДТП загинула пасажирка. Ще семеро людей отримали травми.
Також Новини.LIVE розповідали, що в Одесі водій BMW протаранив блокпост. Аварія сталася на Середньофонтанській вулиці. Іноземець за кермом автомобіля зіткнувся з чотирма транспортними засобами. Постраждали двоє поліцейських і троє військовослужбовців.
Раніше Новини.LIVE повідомляли, що поблизу Міжлиманського на Одещині зіткнулися два автобуси. Транспортні засоби зіткнулися лоб у лоб. В аварії загинули дві жінки. Медики надавали допомогу постраждалим пасажирам.
Одеса
Дрон атакував судно біля Румунії: коментар ВМС України
Пошкоджене росіянами судно у Чорному морі. Фото ілюстративне: ВМС ЗСУ
У територіальних водах Румунії росіяни безпілотником влучили у вантажне судно, яке прямувало до України. За попередніми даними, екіпаж не постраждав, проте на борту могли виникнути пошкодження. У ВМС ЗСУ підтвердили, що інцидент справді стався, але подробиць не розкрили. Тим часом росіяни продовжують майже щодня запускати ударні дрони з окупованого Криму.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю речника ВМС ЗСУ Дмитра Плетенчука в телеефірі “Ми — Україна”.
Реклама
Атака на вантажне судно біля Румунії
За попередньою інформацією, внаслідок атаки міг зазнати пошкоджень вантажний кран. Пожежі на борту не виникло. Міністр оборони Румунії підтвердив атаку та повідомив, що обставини інциденту розслідують. Дмитро Плетенчук пояснив, що українські військові не можуть коментувати події в зоні відповідальності румунських партнерів. Проте цей випадок став приводом звернути увагу на ширшу проблему, а саме на небезпеку, яку Росія створює за межами України.
“Можу лише зазначити, що, на жаль, як ви бачите, російська агресія, вона, можна сказати, в якійсь мірі продовжує розповзатися за межі нашої країни і за межі тієї зони, в якій, в принципі, розпочиналася”, — зазначив Дмитро Плетенчук.
Запуск дронів з Криму
За словами речника ВМС ЗСУ, основною загрозою з морського напрямку залишаються безпілотники. Росіяни використовують їх майже щодня, зокрема запускають з окупованого Криму. Авіація також бере участь в атаках, але її активність залежить від погодних умов і останнім часом дещо зменшилася.
Читайте також:
Дмитро Плетенчук каже, що українські військові протидіють таким ударам двома способами: знищують безпілотники в повітрі та атакують інфраструктуру, яку росіяни використовують для їхнього виробництва. За словами речника, це стосується й реактивних “Шахедів”, які також доводиться перехоплювати.
“Не залишаються без відповіді ці дронові атаки — як у сенсі безпосереднього відбиття, зокрема і реактивних “Шахедів”, так і в сенсі ударів по тій інфраструктурі, яка задіяна для виробництва подібних засобів ураження”, — наголосив Дмитро Плетенчук.
Новини.LIVE писали, що в ніч проти 15 листопада росіяни атакували Чорноморськ на Одещині. Постраждали шестеро людей, одного чоловіка рятувальники визволили із заблокованої квартири. Окупанти частково зруйнували чотириповерхову адміністративну будівлю та пошкодили сусідні житлові будинки. На подвір’ї загорілися два автомобілі, а уламки понівечили газову трубу та енергетичну інфраструктуру.
Також Новини.LIVE повідомляли, що 14 листопада росіяни вдарили по енергетичному об’єкту ДТЕК у Подільському районі на Одещині. Через пошкодження обладнання майже 50 тисяч родин залишилися без електрики. Енергетики розпочали ремонт, щойно дозволила безпекова ситуація. У ДТЕК попередили, що відновлення може затягнутися, оскільки росіяни вже неодноразово атакували цей об’єкт.
Одеса
На Одещині зупинився великий олійний завод: що сталося
Потужності компанії “Дельта Вілмар Україна”. Фото: deltawilmar.com
На Одещині компанія “Дельта Вілмар Україна” повністю зупинила виробництво, зокрема роботу великого олійноекстракційного заводу. Підприємство, яке понад 20 років працює в регіоні, більше не може стабільно переробляти сировину через постійні аварійні відключення світла та загрози безпеці. Подібні рішення вже ухвалили й інші великі виробники олії в Україні.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Latifundist.com.
Реклама
Зупинка виробництва олії
За інформацією журналістів видання, керівництво “Дельта Вілмар Україна” ухвалило рішення 12 листопада 2026 року. Компанія припинила роботу всіх виробничих потужностей. Під зупинку потрапив і олійноекстракційний завод в Одеській області. Коли підприємства відновлять роботу, наразі не повідомляють.
Що відомо про компанію
“Дельта Вілмар Україна” — це сінгапурська компанія, яка працює в Україні з грудня 2004 року. Її виробничі об’єкти розташовані поблизу порту Південний. Компанія має два заводи: один переробляє тропічні олії, інший працює із соняшником, соєю та ріпаком. До підприємства також належить комплекс для зберігання та перевалки рослинних олій. Згідно з опублікованими технічними характеристиками компанії, потужність рафінації становить до 2100 тонн олії на добу, а резервуарний парк розрахований на 100 тисяч тонн продукції.
У квітні 2024 року підприємство вже зазнало значних руйнувань через атаку росіян. Тоді окупанти ракетами знищили 10 резервуарів з олією, пошкодили перевантажувальний термінал та інше обладнання на об’єкті компанії в районі порту Південний.
Читайте також:
Зупинка заводів в Україні
Зазначимо, що подібні проблеми виникли й у решти українських виробників олії. Агрохолдинг “Кернел” 12 листопада повідомив про зупинку всіх своїх олійноекстракційних заводів після атак росіян, які пошкодили виробничі будівлі, обладнання та резервуари. Ніжинський жиркомбінат припинив роботу після атаки російських дронів 10 листопада. А завод “Потоки” у Дніпрі з 13 листопада призупинив закупівлю та переробку соняшнику через перебої зі світлом, безпекові ризики та потребу в відновлювальних роботах.
Новини.LIVE писали, що росіяни пошкодили промислову та портову інфраструктуру на Одещині. На одному з об’єктів спалахнула масштабна пожежа. Через сильне задимлення рятувальники перевірили повітря, але небезпечних речовин не виявили.
Також Новини.LIVE повідомляли, що через атаки росіян вантажопереробка портів Великої Одеси скоротилася більш ніж у 15 разів. Від початку повномасштабного вторгнення окупанти пошкодили або частково знищили 1 173 об’єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна. Під ударами опиняються причали, місця стоянки суден і морські маршрути.
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса7 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
