Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України

Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Одеса
ЮНЕСКО для Одеси під час війни — що змінилося та чим допомагає місту

Табличка про внесення історичного центру Одеси до ЮНЕСКО. Фото: Новини.LIVE
Майже пів століття тому, 8 вересня 1978 року за підсумками 2-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО були внесені перші об’єкти, які взяли під охорону цією організацією. Історичний центр Одеси потрапив до цього списку лише у 2023 році і цьому передувала досить тривала підготовка. Але чи відчули від цього городяни якісь зміни?
Журналісти Новини.LIVE запитали у містян, що вони знають про ЮНЕСКО та чи треба було Одесі туди вступати?
Реклама
Читайте також:
Одеса в ЮНЕСКО
Статус всесвітньої спадщини сприймають як інструмент, що може приносити реальні ресурси: експертизу, програми підтримки, гранти на консервацію та майбутні реставрації. У такій логіці це не просто “табличка”, а спосіб завчасно подбати про фондосховища, укриття для колекцій і план відновлення після руйнувань.
“Треба, напевно. Захист пам’ятників, може, грошей дадуть. Щоб відновлювати все те, що зруйновано під час війни”, — каже Анатолій.
Є й ширший вимір — символічний і дипломатичний. Коли місто позначене в глобальному списку спадщини, його проблеми стають предметом міжнародної уваги, а охорона — не лише місцевою справою. Це додає аргументів на переговорах і змушує партнерів бачити в Одесі частину європейського культурного простору.
“Одеса — європейське місто. ЮНЕСКО — це організація, яка опікується надбанням європейської культурної спадщини. Я думаю, що це не повинно було бути якимось таким предметом обговорення. Це Європа повинна звернути увагу першою, що тут частина, така важлива частина Європи, її треба охороняти”, — каже Світлана.
Пам’ятники без захисту
На тлі обстрілів люди оцінюють не назви, а відчуття безпеки. Якщо реальні ризики не зменшуються, статус сприймають як формальність. У центрі уваги — просте запитання: чи стало місту легше витримувати удар, чи з’явився практичний щит? Відповідь, виходячи з постійних обстрілів — очевидна.
“Нічого не змінилось від того, що вступили до ЮНЕСКО. Якби вони могли нас захистити, а вони ж нічого не роблять і обстріли так само продовжуються”, — каже Олена.
Сумніви підсилює досвід війни: домовленості не стримують агресора, тож надіятися на “магію підписів” не доводиться. Для таких респондентів різниці між наявністю статусу і його відсутністю поки що не видно.
“Можна вступити, можна підписати, але всі ці домовленості показують, що наш ворог їх не дотримується, ми ж не знаємо, що від нього чекати — йому немає різниці, підписали ми щось чи ні”, — каже Артем.
Окремо лунає вимога до механізмів: якщо об’єкти під міжнародною опікою, має бути й зрозуміла реакція на руйнування. Інакше статус виглядає порожнім знаком без інструментів впливу чи запобігання.
“Моя логіка, якщо вже ці пам’ятники архітектури є в міжнародній організації ЮНЕСКО, то тоді ЮНЕСКО має зробити щось, щоб вони не були знищені. Якщо це знищується, тоді це порушення всіх цих договорів. В моїй логіці це так, якщо нічого не змінилося — тоді це все марно”, — каже Світлана.
Статус ЮНЕСКО для Одеси сприймають по-різному. Для одних це можливість залучити міжнародні ресурси, підкреслити європейську цінність міста й мати підтримку у відновленні. Для інших — лише формальність, яка не зупиняє обстрілів і не створює відчутного захисту. Спільним лишається одне: одесити хочуть бачити не лише символи, а й реальні кроки, що допоможуть зберегти місто та його спадщину.
Раніше ми писали про те, що Росія знищує пам’ятники під захистом ЮНЕСКО, а також про те, що внаслідок обстрілів страждають унікальні пам’ятки архітектури.
Одеса
Одеса під ризиком енергопостачання, але резерви достатні

Будинок без світла в Одесі. Фото: Новини.LIVE
Одеса та Київ — два найбільш вразливі регіони щодо енергопостачання. Проте система достатньо захищена, а відключення електрики та тепла під контролем. Україна має резерви бензину, дизеля та газу, а алгоритми аварійного відновлення відпрацьовані до годин.
Про це в інтерв’ю РБК-Ураїна розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Реклама
Читайте також:
У зоні ризику
Харченко пояснив, що Україна має унікальну децентралізовану систему енергопостачання. Завдяки допомозі Європи — можна імпортувати все необхідне практично з будь-якої країни — з Америки, з Близького Сходу.
Водночас Харченко виділив Одесу та Київ як найбільш дефіцитні енергорегіони. Однак зауважив, що Україна готова до опалювального сезону: накопичення газу йде за графіком, запасів вугілля достатньо, а ключові елементи тепло- і водопостачання мають резервне живлення.
“Є ризики регіональних атак, коли противник намагається максимально нашкодити конкретному місту. Але з наявними резервами та міжнародною підтримкою відключення не тривають довго. Відновлення відбувається за години, тоді як на початку війни це займало добу”, — підсумував він.
Нагадаємо, ми писали про те, які країни виробляють найбільше електроенергії. Також ми повідомляли про те, які ціни на опалення чекають одеситів.
Одеса
В Одесі водій електросамоката попався напідпитку

Мотопатрульні на роботі. Фото ілюстративне; Патрульна поліція в Полтавській області
В Одесі водій електросамокату порушував правила дорожнього руху на вулиці Академіка Корольова. Він відмовився проходити огляд на алкогольне сп’яніння на місці та в медзакладі.
Про це повідомили в патрульній поліції Одеської області.
Реклама
Читайте також:
За що затримали
Мотоінспектори затримали водія електросамоката, який їхав із порушенням ПДР. Під час спілкування вони помітили, що чоловік був п’яним. Водій відмовився від проходження огляду як на місці, так і в медзакладі. На нього склали протокол керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. В поліції зазнали, що керування у нетверезому стані або відмова від огляду тягне штраф у розмірі 17 000 грн та позбавлення права керування на 1 рік.
Нагадаємо, ми повідомляли, що на Одещині ексвійськовий допомагав ухилянтам. Також ми писали, що в Одесі затримали диверсанта, який підпалював авто на замовлення.
-
Усі новини1 тиждень ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень ago
Свириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Внаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Події4 дні ago
У Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»