Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України
Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Одеса
В’їзд до Молдови через Одещину: без техогляду відмовлять
Прикордонниця перевіряє документ. Фото ілюстративне: Serviciul Vamal al Republicii Moldova
Українцям, які планують поїздку до Молдови власним автомобілем через пункти пропуску на Одещині, варто заздалегідь перевірити, чи є серед документів чинний сертифікат технічного огляду. Без нього молдовські прикордонні служби можуть відмовити у в’їзді.
Про це інформують Новини.LIVE.
Сертифікат техогляду на кордоні
Сертифікат технічного огляду підтверджує, що автомобіль відповідає вимогам безпеки та може брати участь у дорожньому русі. Документ видають після проходження технічного контролю на акредитованій станції.
Під час огляду фахівці перевіряють справність гальмівної системи, рульового керування, зовнішніх світлових приладів, стан шин, рівень шкідливих викидів та інші технічні характеристики транспортного засобу.
Які документи потрібно мати на кордоні з Молдовою
- закордонний або біометричний паспорт;
- водійське посвідчення;
- свідоцтво про реєстрацію автомобіля;
- чинний сертифікат технічного огляду;
- міжнародний страховий поліс “Зелена картка”;
- віньєтку для користування дорогами Молдови.
Молдовські митники також нагадують про обмеження щодо ввезення товарів. Що не можна ввозити:
Читайте також:
- зброю;
- наркотичні речовини;
- рецептурні ліки без підтвердних документів;
- м’ясні та молочні продукти;
- мед;
- саджанці й рослини без відповідних дозволів.
Як повідомляли Новини.LIVE раніше, в Одеській області планують збудувати дорогу в обхід Паланки, яка дозволить рухатися між громадами регіону без перетину молдовської території. Попередньо її довжина становитиме близько 10 кілометрів, а вартість проєкту оцінюють у 10-20 млрд гривень.
Також Новини.LIVE писали, що в Одеській області завершили модернізацію одразу чотирьох пунктів пропуску на кордоні з Молдовою. Зокрема, завершили ремонтні роботи “Старокозаче — Тудора”, “Долинське — Чишмікіой”, “Лісне — Сеіць” та “Малоярославець 1 — Чадир-Лунга”. На пунктах оновили інженерні мережі, встановили модульні споруди, резервні джерела живлення, сучасне освітлення та облаштували пішохідну інфраструктуру.
Одеса
Росія атакувала цивільне судно біля Одещини: зникли моряки
Наслідки удару по судну. Фото ілюстративне: АМПУ
Росія продовжує атакувати цивільне судноплавство та портову інфраструктуру Одещини. Удень 25 липня під час виходу з одного з портів загарбники двічі атакували цивільне судно під прапором Палау, яке перевозило майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на начальника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера.
Атака на судно
За інформацією Олега Кіпера, внаслідок влучань на судні виникла пожежа. Рятувальникам вдалося евакуювати сімох членів екіпажу та українського лоцмана. Ще двоє моряків наразі вважаються зниклими безвісти. Пошуково-рятувальна операція триває.
“Росія продовжує цілеспрямовані атаки на цивільне судноплавство та портову інфраструктуру України. Це черговий свідомий удар по цивільній інфраструктурі та міжнародному судноплавству”, — зазначив Олег Кіпер.
За його словами, такі атаки створюють загрозу не лише для України, а й для міжнародної торгівлі та продовольчої безпеки, оскільки через українські порти проходить експорт аграрної продукції.
Читайте також:
Росія атакувала Одеський район
Окрім удару по цивільному судну, російські війська вночі атакували Одещину. В Одеському районі пошкоджено приватний житловий будинок та близько десяти прилеглих будинків. За попередніми даними, постраждав 65-річний чоловік. Медики надали йому необхідну допомогу.
Також внаслідок атаки пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури. На місцях працюють екстрені служби, які ліквідовують наслідки удару та уточнюють інформацію щодо масштабів руйнувань.
Загроза для судноплавства
У Міністерстві закордонних справ України раніше заявляли про зростання загроз у Чорному морі після російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру. У відомстві наголосили, що удари РФ по вантажних суднах порушують міжнародне право та створюють ризики для свободи судноплавства й глобальної продовольчої безпеки.
Водночас у міністерстві звернули увагу на заяви Росії про небезпеку навігації у її винятковій економічній зоні в Чорному морі. Українська сторона розцінила це як можливу підготовку провокацій щодо суден, які прямують до російських портів. У МЗС закликали міжнародні судноплавні компанії враховувати безпекові ризики.
Атака на судна у липні
Раніше Новини.LIVE писали, що 13 липня ворог завдав удару по комерційному судну під час стоянки в одному з портів області. Внаслідок влучання виникла пожежа на судні. Загинули троє членів екіпажу, ще 10 моряків отримали поранення, частину постраждалих госпіталізували. 17 липня російська атака на портову інфраструктуру Одещини пошкодила цивільне судно під прапором Маршаллових Островів. На борту перебували 17 членів екіпажу, усіх вдалося евакуювати, четверо моряків отримали травми. Також Новини.LIVE повідомляли, що 19 липня російські війська атакували цивільне судно поблизу Одеси. Унаслідок удару загинули 10 людей, серед них український лоцман, ще вісьмох членів екіпажу вдалося врятувати.
Одеса
Російський дрон над Румунією: що відомо після атаки на Одещину
Збиття дрона над Румунією. Фото ілюстративне: Ministerul Apararii Nationale, Romania
У Румунії підтвердили, що безпілотник, який збили 24 липня поблизу населеного пункту Падіна у повіті Бузеу, був ударним дроном Shahed російського походження. Фахівці Міністерства оборони країни провели аналіз уламків та встановили тип апарата.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Ministerul Apararii Nationale, Romania.
Російський дрон в Румунії
Прокуратура апеляційного суду Плоєшті підтвердила, що збитий безпілотник належав до типу Shahed. За фактом інциденту правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом незаконного використання повітряного судна у забороненій зоні.
Що відомо про інцидент з БпЛА
Дрон виявили після того, як 24 липня його збили в районі Падіни у повіті Бузеу. У Міноборони Румунії заявили, що повітряну ціль військові відстежували протягом усього польоту і збили о 11:20. Фрагменти безпілотника знайшли між комуною Падіна та селом Товорешія у сусідньому повіті Яломіца. Раніше того ж дня в Румунії о 08:22 збили ще один дрон, який знаходився поблизу кордону з Україною.
Атака на Одещину: наслідки
Раніше Новини.LIVE писали, що удень 25 липня під час виходу з порту Одещини російські війська двічі атакували цивільне судно під прапором Палау, яке перевозило майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи. Внаслідок влучань на борту виникла пожежа. Сімох членів екіпажу та українського лоцмана вдалося врятувати, однак двоє моряків залишилися зниклими безвісти. Пошуково-рятувальна операція триває. Того ж дня російська атака по Одеському району пошкодила приватний житловий сектор: постраждав 65-річний чоловік, також пошкоджено близько десяти прилеглих будинків та об’єктів цивільної інфраструктури.
Читайте також:
Також Новини.LIVE повідомляли, що Росія знову повернулася до теми можливого наступу на Одесу та почала активно поширювати заяви про нові “буферні зони”. Проте основну ставку окупанти роблять не на сухопутний наступ, а на повітряні удари по українських містах.
-
Суспільство1 тиждень agoЛипень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події1 тиждень agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події1 тиждень agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
-
Події1 тиждень agoXVII Одеський кінофест представить спецпрограму Focus on Georgia про пам’ять і подолання травм
-
Усі новини1 тиждень agoтрагедія сталась 22 липня — деталі
-
Політика4 дні agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
