Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України
Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Одеса
У Криму 21 червня 2026 року ввели низку екстрених обмежень
Черга на АЗС у Саках. Фото ілюстративне: REUTERS/Alexey Pavlishak
У Криму в неділю, 21 червня, запровадили екстрені обмеження. Зокрема, йдеться про відмову від усіх вуличних заходів, скорочення графіку роботи магазинів і скасування паромів. Причиною таких нововведень є “останні події на півострові та необхідність оперативного коригування логістики”.
Про це повідомив окупаційний мер Севастополя Михайло Развожаєв, передає Новини.LIVE.
Які обмеження запроваджують у Криму
У понеділок і вівторок, 22 і 23 червня, паливо в місті не продаватимуть, а скористатися заправкою зможе лише транспорт спецслужб, які забезпечують життєдіяльність міста.
Громадський транспорт курсуватиме від 05:30 до 21:00. Пароми взагалі припинять роботу — не скасують лише пасажирські катери.
ТЦ, супермаркети та гіпермаркети працюватимуть від 07:00 до 20:00, кафе та точки громадського харчування — від 08:00 до 20:00, а дрібні магазини, кіоски та аптеки визначать графік роботи самостійно.
Читайте також:
Вуличне освітлення не включатимуть. Через ризик перенавантаження електричних мереж за межами Севастополя можуть запровадити графіки відключень світла.
Вуличні заходи, починаючи від 22 червня, не проводитимуть.
“Прошу поставитися з розумінням до запроваджених обмежень. Вони необхідні для забезпечення безпеки та стабільності в поточних умовах. Разом ми з усіма тимчасовими труднощами обов’язково впораємося”, — заявив Развожаєв.
Раніше Новини.LIVE з посиланням на представника Головного управління розвідки Андрія Юсова повідомляв, що війна між РФ і Україною ведеться не лише на передовій. Триває боротьба за постачання для військ. Зокрема, Сили оборони атакують на території Криму логістичні маршрути та об’єкти, які забезпечують окупаційну армію.
Також Новини.LIVE з посиланням на речника ВМС ЗС України Дмитра Плетенчука писав, що окупаційна влада намагається посилити оборону тимчасово окупованого Криму. Росіяни бояться загроз із боку України. Зокрема, йдеться про висадку десанту.
Одеса
Ціни на черешню, полуницю та вишню в Одесі у червні
Жінка біля фруктового прилавку. Фото: Новини.LIVЕ
У червні фруктові ряди ринку “Черемушки” в Одесі наповнені сезонними ягодами та фруктами. Найбільший попит зараз мають черешня, вишня та полуниця. Продавці кажуть, що покупців останнім часом побільшало, адже багато людей повернулися до міста на літо. Водночас ціни на окремі позиції поступово зростають через зміну сортів та особливості постачання.
Журналісти Новини.LIVE відвідали ринок Черемушки в Одесі та дізналися актуальні ціни на фрукти та ягоди.
Реклама
Сезонні фрукти
На прилавках Одеси можна знайти черешню, полуницю, вишню, абрикоси, а також імпортні банани й лимони. Більшість сезонної продукції надходить із населених пунктів Одеської області, зокрема з Троїцького, Градениць та Ширяєвого. Продавці відзначають, що цього тижня торгівля була жвавішою, ніж раніше. Особливо активно покупці обирають черешню та вишню, які саме зараз входять у пік сезону.
“Попит на черешню хороший, бо зараз почалася справді якісна ягода. Люди також люблять вишню. Останнім часом покупців стало більше, багато хто повернувся до Одеси на літо, тому торгівля пожвавилася. На вихідних черешню, вишню та полуницю купували дуже активно”, — розповіла продавчиня Лариса.
Реклама
Ціни на фрукти
Продавці пояснюють, що вартість черешні останніми днями зросла через появу більш якісних і твердих сортів. Крім того, на ціну впливають обсяги постачання та витрати на перевезення. Найдорожчою серед сезонних ягід залишається біла черешня, а найдоступнішою — окремі сорти полуниці.
Читайте також:
Реклама
Актуальні ціни:
- Черешня — 170–200 грн/кг
- Біла черешня — 220 грн/кг
- Агрус — 150 грн/кг
- Полуниця — 120–150 грн/кг
- Абрикоси — 180 грн/кг
- Вишня — 150 грн/кг
- Лимони — 200 грн/кг
- Банани — 100 грн/кг
Причини подорожчання
Попри активний сезон, окремі ягоди та фрукти поступово дорожчають. Найбільше це помітно на прикладі черешні, яка зараз надходить на ринок вже іншої якості, ніж на початку сезону. Продавці кажуть, що ранні дрібні сорти майже закінчилися, а їх замінили більші та твердіші ягоди. Крім того, на кінцеву вартість впливають обсяги постачання, витрати на транспортування та закупівельні ціни.
“Ціни піднімаються через те, що ранні дрібні сорти вже відходять, а на ринок надходять тверді та якісніші. Біла черешня ще нещодавно могла коштувати близько 100 гривень, а сьогодні закупівельна ціна вже значно вища. Також усе залежить від обсягів товару та витрат на доставку. Через це й відбувається подорожчання”, — пояснила Лариса.
Реклама
Як повідомляли Новини.LIVE, в одеських супермаркетах продовжує дешевшати частина сезонних фруктів, однак ціни на черешню залишаються рекордними. За кілограм закарпатської ягоди просять 849 грн, тоді як кавун можна купити менше ніж за 75 грн.
Також Новини.LIVE писали, що червневі ціни на м’ясо на ринку Черемушки в Одесі залишаються відносно стабільними. На прилавках широкий вибір свинини та яловичини. Продавці запевняють, що дефіциту продукції немає. Водночас покупців стало менше, ніж раніше. Торговці пояснюють це складною економічною ситуацією та зниженням купівельної спроможності людей.
Одеса
ВМС України врятували екіпаж судна після атаки РФ — є деталі
Постраждалі від російської атаки. Фото: ВМС ЗС України
Військово-морські сили ЗСУ провели рятувальну операцію після атаки російського безпілотника на іноземне цивільне судно. Внаслідок удару на борту виникла масштабна пожежа, один із членів екіпажу загинув.
Про це повідомляють ВМС ЗС України та віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, передає Новини.LIVE.
Пожежа на судні VICTRESS
Під удар російського БпЛА потрапив суховантаж VICTRESS, що належить турецькому судновласнику та ходить під прапором Панами. Після атаки на борту спалахнула масштабна пожежа.
На судні перебували дев’ять членів екіпажу — громадяни Єгипту, Туреччини та Індії.
З огляду на складну ситуацію та загрозу поширення вогню, екіпажі катерів ВМС ЗСУ провели евакуацію моряків. Восьмеро членів екіпажу вдалося врятувати, однак 58-річний кухар, громадянин Єгипту, загинув.
Читайте також:
За словами Олексія Кулеби, цієї ночі російські сили також атакували судна під прапорами Палау та Белізу. У цих випадках екіпажі не постраждали, а пошкоджені судна змогли продовжити рух.
Українська сторона наголошує, що атаки на цивільне судноплавство є порушенням норм міжнародного морського права.
Новини.LIVE повідомляли, що увечері в неділю, 21 червня, російські війська атакували Одеський район балістичною ракетою “Іскандер”. Під ударом опинилася територія одного із сільськогосподарських підприємств. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще щонайменше троє отримали поранення.
Новини.LIVE інформували, що Одеська область і надалі перебуває під атакою російських безпілотників. У ніч на 21 червня дрони знову зайшли в регіон з боку Чорного моря. Під ударом опинилася цивільна інфраструктура Ізмаїльського району.
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
