Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України
Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Одеса
Російські танкери приховують координати у Чорному морі — ВМС
Російський танкер Bella1. Фото ілюстративне: marinetraffic.com
Російські танкери намагаються приховувати своє місцеперебування у Чорному морі, щоб убезпечитися від можливих ударів. Для цього можуть використовувати підміну координат або вимикають системи відстеження. Однак такі хитрощі не гарантують захисту. Українські військові мають інші способи виявлення суден, навіть коли ті зникають із мап.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Реклама
Як танкери приховують координати
Російські судна так званого тіньового флоту можуть намагатися приховати свої маршрути, щоб уникнути можливих українських ударів. Один зі способів — підміна координат, через яку системи відстеження показують судно зовсім не там, де воно перебуває насправді. Водночас у ВМС наголошують, що така практика не нова. За словами Дмитра Плетенчука, для підміни супутникових навігаційних сигналів можуть використовувати потужні засоби радіоелектронної боротьби. Росія вже застосовувала такі технології в різних морських районах.
“Росіяни це практикують в іншій частині Чорного моря, в Азові і навіть на Півночі. Тобто на Балтиці вони це теж періодично робили. Що стосується нашої акваторії, це стала практика, тут, в принципі, нема нічого нового”, — розповів Плетенчук.
Він пояснив, що через такі втручання судна іноді відображаються на навігаційних мапах навіть посеред суші. Також екіпажі можуть вимикати AIS — автоматичну ідентифікаційну систему, яка передає інформацію про судно, зокрема його координати. Проте речник ВМС не підтвердив, що російські танкери самостійно підміняють координати за допомогою встановленого на борту обладнання. За його словами, виключати таку можливість не варто.
Читайте також:
Знаходження судна
Приховані або неправдиві координати можуть ускладнювати відстеження маршруту танкера. Проте це не означає, що судно стає невидимим для української розвідки. Навіть якщо його немає на звичайній електронній мапі, військові можуть використовувати інші засоби спостереження. Зокрема, йдеться про супутникову розвідку, яка дає змогу виявляти об’єкти незалежно від сигналів AIS.
“Якщо мова йде про супутникову розвідку, звісно, це ніяк не впливає, тому що там є кілька шарів, є теплова сигнатура, є інші способи виявлення. Тому, якщо у вас є потужні інструменти розвідки, сучасні, то, в принципі, це вимикання нічого не змінює”, — зазначив речник ВМС.
Маршрути у Чорному морі
Російські судна можуть користуватися різними маршрутами в Чорному та Азовському морях. Зокрема, це стосується перевезень вантажів із тимчасово окупованих українських територій. Однак можливості змінювати курс залежать від особливостей акваторії. В Азовському морі судноплавство обмежене невеликими глибинами. Там кораблі мають дотримуватися визначених фарватерів. У Чорному морі таких обмежень значно менше, тому судна можуть обирати різні шляхи до пункту призначення.
“Є різні маршрути, є різні коридори, звісно, але вказується кінцева точка. Не можна обирати вільне плавання в Азові, наприклад, там не так багато маршрутів, за рахунок того, що це мілководне море”, — пояснив Плетенчук.
Водночас для безпеки цивільного судноплавства існують визначені маршрути, які допомагають уникати небезпечного зближення суден. За словами речника, танкер залишається великим об’єктом, тому повністю приховати його місцеперебування досить складно.
Морські дрони України
На тлі спроб російських танкерів уникнути можливих ударів Україна продовжує розвивати морські безекіпажні системи. Саме такі засоби становлять одну із загроз для російських суден у Чорному морі, зокрема потенційно й для танкерів тіньового флоту. Плетенчук розповів, що ВМС використовують платформу “Сарган 3000”. Вона може виконувати роль носія інших безпілотників. Такі можливості вже застосовували на практиці.
“Ми застосовуємо “Сарган 3000”, це платформа в чомусь схожа, якщо брати суто фізично, “Сарган” більший. Ми так само його використовуємо як носій інших дронів і успішно вже застосовували”, — розповів речник.
Розвиток подібних платформ розширює можливості безекіпажних систем. Однак конкретні характеристики їхнього застосування проти танкерів Плетенчук не розкрив.
Інтерес міжнародних партнерів
Українські морські безпілотні технології привертають увагу іноземних військових. Під час розмови також згадували випробування українських безекіпажних платформ у США, зокрема на навчаннях Bayonet Quest 26 у штаті Мічиган.
“Україна була, є і залишається світовим драйвером у застосуванні морських безекіпажних систем. Це технології, які вдосконалюються практично постійно, саме через те, що ворог постійно шукає способи протидії”, — зазначив Плетенчук.
Він додав, що міжнародні навчання за участю безекіпажних систем регулярно відбуваються і в Європі. Україна демонструє на них нові можливості, а зацікавленість партнерів, за словами речника, продовжує зростати.
“У наших дронах використовуються різноманітні технології, зокрема деякі можуть бути надані партнерами, тому тут все досить взаємно зазвичай”, — підсумував Дмитро Плетенчук.
Як повідомляли Новини.LIVE, російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.
Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.
Одеса
Окупований Крим: дефіцит бензину та проблеми з продуктами
Стела на в’їзді в Крим. Фото ілюстративне: скриншот із Google Maps
Окупований Крим дедалі більше відчуває наслідки війни. На тлі посилення російської військової присутності та репресій жителі стикаються з проблемами постачання пального й продуктів. Логістика на півострів змінилася, а ресурси, які туди доставляють, переважно використовують для потреб російської армії.
Про це розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на міжнародній конференції Crimea Global. Understanding Ukraine through the South в коментарі журналістці Новини.LIVE Галині Остаповець.
Реклама
Ситуація в Криму
Окупований Крим перетворився на прифронтову територію, де до репресій і переслідувань додалися проблеми з постачанням ресурсів. Росія продовжує перекидати на півострів військових, зміцнювати військові об’єкти та запускати звідти ракети й дрони по материковій Україні. За словами Чубарова, через війну та зміну логістики жителі Криму стикаються з труднощами, яких раніше не було в таких масштабах.
“Окупована територія, яка стала вже прифронтовою, і тому до тих репресій і переслідувань, які не припинялися, а лише посилювалися ці 12 років окупації, додаються інші випробування для людей”, — зазначив він.
Проблеми з пальним
Однією з причин погіршення ситуації стала зміна маршрутів постачання. Чубаров пояснив, що сухопутний шлях, який росіяни називають “Новою Росією”, частково перебуває під контролем українських сил і Сил безпілотних систем. Через це постачання бензину на півострів ускладнилося. Він наголосив, що українські військові намагаються ізолювати Крим, адже ресурси, які Росія доставляє туди, насамперед спрямовують на потреби окупаційної армії.
Читайте також:
“І це добре, що наші Збройні сили намагаються ізолювати Крим, бо всі ресурси, які постачаються до Криму, вони йдуть на укріплення російської армії, до людей вони не доходять”, — сказав голова Меджлісу.
Як виживають місцеві
Попри труднощі з постачанням, російська окупаційна влада намагається завозити на півострів необхідні ресурси, щоб утримувати ситуацію під контролем. Водночас жителям доводиться самостійно шукати способи забезпечити свої базові потреби. Чубаров зазначив, що проблеми стосуються не лише пального, а й продуктів. За його словами, люди намагаються пристосуватися до обставин, однак очікувати поліпшення ситуації під час інтенсивної війни не варто.
“Люди там у певній мірі виживають, вони намагаються знаходити в цих ситуаціях свої такі шляхи забезпечення. І зрозуміло, що покращуватися ситуація в умовах такої жорсткої війни там не буде”, — підсумував він.
Як повідомляли Новини.LIVE, Дональд Трамп назвав Крим найціннішою частиною України та наголосив на його географічному розташуванні біля Чорного моря. Також американський президент згадав власний досвід у сфері нерухомості, пояснюючи, чому вважає кримську землю особливо цінною.
Також Новини.LIVE писали, що російська армія дедалі більше залежить від перевантажених маршрутів постачання до Криму та півдня України. Пошкоджені мости, пороми й транспорт змушують окупантів шукати обхідні шляхи. Це не перекриває сухопутний зв’язок повністю, але вже створює дефіцит і проблеми для військ на Запорізькому та Херсонському напрямках.
Одеса
Поїздка до Румунії: які документи потрібні водіям авто
Прикордонник перевіряє документи. Фото ілюстративне: Poliţia de Frontieră Română
Водіям з Одеси, які планують їхати до Румунії власним автомобілем, потрібно заздалегідь перевірити документи на машину. Окрім паспорта та водійського посвідчення, необхідно мати підтвердження проходження техогляду. Сертифікат має бути чинним на момент в’їзду до країни.
Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Прикордонну поліцію Румунії.
Реклама
Які правила діють для українських автомобілів
У Румунії автомобілі з іноземною реєстрацією допускають до руху за умови відповідності технічним вимогам. Водії повинні мати документ, який підтверджує проходження періодичного технічного огляду та його чинність.
Це передбачено румунськими правилами дорожнього руху та положеннями Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року. Керувати автомобілем на дорогах загального користування без чинного техогляду або з простроченим сертифікатом заборонено.
Коли повернули вимогу про техогляд
Після початку повномасштабної війни Румунія спростила деякі процедури для українців, які виїжджали до Європейського Союзу в пошуках захисту. Тоді відсутність сертифіката техогляду не була перешкодою. Однак на початку 2025 року цю вимогу відновили. А 31 серпня 2026 року Прикордонна поліція Румунії оновила роз’яснення щодо в’їзду та пересування країною автомобілів з іноземною реєстрацією. У документі окремо нагадали про необхідність мати підтвердження чинного технічного огляду.
Читайте також:
Де на Одещині перетнути кордон
З Одеської області до Румунії можна дістатися через міжнародний пункт пропуску “Орлівка — Ісакча”. Там працює поромна переправа через Дунай, яка з’єднує українську Орлівку в Ізмаїльському районі з румунським містом Ісакча.
Які документи потрібні водієві
Перед виїздом варто перевірити наявність усіх необхідних документів. Для перетину кордону автомобілем потрібно підготувати:
- дійсний документ для перетину державного кордону;
- водійське посвідчення відповідної категорії;
- свідоцтво про реєстрацію автомобіля;
- державні номерні знаки встановленого зразка;
- чинний страховий поліс “Зелена картка”;
- протокол або сертифікат про проходження технічного огляду.
Якщо автомобіль зареєстрований на іншу людину, водієві також варто взяти документи, які підтверджують право користування транспортним засобом.
Як повідомляли Новини.LIVE, на українсько-молдовському кордоні тимчасово змінюють організацію контролю, зокрема у пункті пропуску Рені — Джурджулешти на Одещині. З 12 вересня молдовські митники та прикордонники, які працювали на території України, повернулися на молдовську сторону через загрозу обстрілів.
Також Новини.LIVE писали, що на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували вантажне судно на Одещині: є жертви
-
Одеса1 тиждень agoПрацівник ТЦК уникнув ув’язнення за силову мобілізацію в Одесі
-
Відбудова1 тиждень agoНаразі в Україні реалізується 342 проєкти щодо закладів охорони здоров’я
-
Відбудова1 тиждень agoбанки вже профінансували проєктів на ₴68,7 мільярда
-
Політика1 тиждень agoЗеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин
-
Суспільство1 тиждень agoУ ніч на 25 жовтня Україна перейде на зимовий час
-
Суспільство1 тиждень agoРосія намагається позбавити українців доступу до базових ліків
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США – чи стане їх втрата катастрофою для України
