Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України
Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Одеса
Братчук пояснив навіщо ЗСУ б’ють по Криму
Пожежа після атаки на Крим. Фото ілюстративне: скриншот з відео
Українські військові продовжують атакувати об’єкти російської армії в окупованому Криму. Такі удари спрямовані не лише на знищення техніки, а й на послаблення можливостей ворога вести війну. Адже Крим став важливою військовою базою Росії для атак по Україні. Саме тому Сили оборони намагаються системно бити по цілях на півострові.
Про це в ефірі OBOZ.UA розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Кримський фронт
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук зазначив, що сьогодні Крим фактично став окремим напрямком бойових дій. Хоча на півострові немає безпосереднього фронту, українські сили регулярно завдають ударів по військових об’єктах..За його словами, це частина стратегії зі знищення військових можливостей російської армії.
“Крим уже давно перебуває під прицілом наших сил. Сьогодні Кримський фронт існує не лише за назвою — це дуже активна локація для роботи Сил оборони”, — розповів Братчук.
Він підкреслює, що такі удари дозволяють діставати російські ресурси далеко від лінії фронту.
Менше можливостей для атак
Окрема мета таких операцій — послабити систему протиповітряної оборони Росії на півострові. Саме з Криму ворог часто супроводжує ракетні та дронові атаки по материковій частині України, зокрема Одещині. Знищення елементів ППО ускладнює російським військам контроль повітряного простору та підтримку ударів.
“Знищення російських можливостей ППО — це важливо, бо воно зменшує здатність ворога супроводжувати ракетно-дронові атаки по материковій Україні”, — пояснив Братчук.
За його словами, такі дії також впливають на логістику російських військ і постачання ресурсів до фронту.
Що відомо про атаку ВМС
Підрозділи Військово-морських сил ЗСУ у взаємодії із ССО провели операцію на території тимчасово окупованого Криму. За інформацією військових, українські сили уразили три російські зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцирь-С1” та знищили мобільну вогневу групу противника. Також у населеному пункті Новоозерне був уражений швидкісний десантний катер проєкту 02510 “БК-16”. Крім того, удару зазнала військова інфраструктура на аеродромі Кіровське. Там українські військові влучили у місце зберігання ударно-розвідувальних безпілотників “Оріон” та знищили чотири станції управління цими дронами.
Нагадаємо, ми повідомляли, що у Криму знищено одразу чотири радіолокаційні станції. Серед них — РЛС 5Н84А “Оборона-14” та “Небо-У”, а також дві станції, розміщені під радіопрозорими куполами в окупованій Євпаторії.
Також ми писали, що безпілотники Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали ударів по військових об’єктах у Криму. Уражено виробничі цехи АТ “Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, а також місця дислокації техніки та особового складу в Пушкіне, поруч з аеродромом Джанкой.
Одеса
Аукціон бази відпочинку «Наука» на Одещині
База відпочинку, яку продають. Фото: скриншот із Google Maps
На Одещині виставили на продаж занедбану базу відпочинку “Наука” з прямим виходом до Чорного моря та власною підстанцією. Раніше цей об’єкт уже намагалися продати, і під час торгів його вартість зростала у понад сто разів. Тепер базу знову виставили на аукціон.
Про це Новини.LIVE дізналися із Prozorro продажі.
Реклама
Читайте також:
Продаж бази
Фонд державного майна виставив на продаж базу відпочинку “Наука”, яка розташована у селі Сичавка на Одещині. Об’єкт знаходиться на 53-му кілометрі траси Одеса — Мелітополь — Новоазовськ, між містом Південне та курортом Коблеве. База має прямий доступ до пляжу Чорного моря.
Стартова ціна лота становить 204,4 тисячі гривень. Торги проведуть на платформі Prozorro Sale, аукціон запланований на 31 березня 2026 року.
Що пропонують
Загальна площа будівель на території — майже 790 квадратних метрів. До комплексу входять 22 дерев’яні будиночки для відпочивальників і персоналу, адміністративна будівля з конференц-залом, три склади, душові та вбиральні. Також на території є власна трансформаторна підстанція, огороджена автостоянка та система водопостачання з цистернами і резервуарами.
Разом із нерухомістю покупцю передадуть старі меблі та техніку — ліжка, столи, стільці, кондиціонери і холодильники.
Підводні камені
За документами база не працює вже понад три роки і потребує значних інвестицій. При цьому земельна ділянка під об’єктом окремо не виділена і не входить до продажу. Новий власник після купівлі будівель має самостійно вирішити питання оренди або викупу землі. Крім того, територія бази розташована в охоронній зоні археологічної пам’ятки “Сичавка” — курганного могильника. Водночас новий власник зможе змінити призначення об’єкта та використовувати його для іншого бізнесу. Об’єкт перебуває на балансі Фізико-технологічного інституту металів та сплавів Національної академії наук України.
У грудні 2025 року Фонд державного майна вже намагався продати базу “Наука”. У тому аукціоні взяли участь 74 учасники. Під час торгів ціна зросла більш ніж у сто разів — зі стартових 204,4 тис. грн до 22 млн грн. Однак угода, так і не відбулася, тому об’єкт знову виставили на продаж.
Нагадаємо, ми повідомляли, що комунальне підприємство “Міськзелентрест” оголосило тендер на закупівлю великої партії квітів для клумб і зелених зон. Очікувана вартість становить понад 800 тисяч гривень.
Також ми писали, що у дитячо-юнацькій спортивній школі № 5 в Одесі готуються до капітального ремонту будівлі. Проєкт уже включили до міської програми розвитку спорту. Перед початком робіт заклад має отримати офіційну згоду міської ради як власника приміщення.
Одеса
Ситуація в Чорному морі залишається напруженою
Кораблі РФ в морі. Фото ілюстративне: DEFENSE EXPRESS
Росія боїться випускати свої кораблі-ракетоносії у Чорне море через постійні атаки з боку ЗСУ. Головною небезпекою для Одещини сьогодні залишається авіація, яку ворог активно використовує над акваторією. Запуски дронів з території окупованого Криму не припиняються.
Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.
Реклама
Читайте також:
Ситуація на морі
Незважаючи на те, що росіяни вивели свій кораблі-ракетоносії з акваторії Чорного моря, це зовсім не означає повну безпеку для України та Одещини зокрема. Ворог активно продовжує використовувати свою авіацію. Ці дії відслідковуються українськими військовими, однак за словами Плетенчука, якихось суттєвих змін у поведінці акупантів поки що немає.
Удар по Криму
Напередодні 9 березня українські сили провели операцію в тимчасово окупованому Криму. За офіційними даними, знищили швидкісний десантний катер БК-16 у Новоозерному, три зенітні комплекси “Панцир-С1” і базу з чотирма станціями управління безпілотниками “Оріон” на аеродромі Кіровське. Речник ВМС пояснив, що такі втрати послаблюють можливості росіян контролювати повітря над морем. Водночас загроза безпілотників залишається.
“В будь-якому разі це знижує його можливості, але, на жаль, безпілотна авіація росіян присутня, зокрема і “Оріони”. Тому тут роботи вистачає, на жаль, всім”, — сказав Плетенчук.
Підводні човни
Окрему увагу він звернув на активність підводних човнів російського флоту. Раніше повідомлялося, що в строю залишалося кілька надводних і підводних ракетоносіїв. За словами Плетенчука, поки рано робити висновки, чи відмовляється ворог від використання надводних кораблів через загрозу українських морських дронів.
“Я думаю, що ще такі висновки робити зарано, але тенденція така спостерігається”, — зазначив речник ВМС.
Нагадаємо, ми повідомляли, що українські військові продовжують атакувати об’єкти російської армії в окупованому Криму. Такі удари спрямовані не лише на знищення техніки, а й на послаблення можливостей ворога вести війну. Адже Крим став важливою військовою базою Росії для атак по Україні.
Також ми писали, що останніми днями під удари потрапили важливі військові об’єкти, зокрема в Криму та на Донеччині. Сили оборони уразили кілька радіолокаційних станцій, які допомагали росіянам контролювати повітря. Також знищено техніку протиповітряної оборони та один із командних пунктів.
-
Усі новини1 тиждень agoОбличчя Джима Керрі – що актор зробив із собою
-
Війна1 тиждень agoСША та Ізраїль атакували ядерний центр — відео
-
Одеса6 днів agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Відбудова1 тиждень agoПотреби у відновленні сфери охорони здоров’я в Україні становлять $23,6 мільярда
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі відійшов у вічність працівник театру Музкомедії Андрій Шишкін
-
Політика1 тиждень agoУкраїна співпрацюватиме з країнами Близького Сходу для протидії «Шахедам»
-
Усі новини1 тиждень agoякі моделі зникнуть з ринку (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoБудинок у США — оголошення про продаж дому викликало дебати в мережі — фото
