Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України
Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Зруйнована пам’ятка архітектури в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Від 2023 року власники житла в будинках-пам’ятках в Одесі не могли отримати компенсації за пошкодження через складні бюрократичні процедури. Питання неодноразово піднімалося на рівні держави після призначення керівництва Одеської МВА. Тепер Кабінет Міністрів офіційно зняв ці обмеження. Програма “єВідновлення” запрацює для таких об’єктів у спрощеному форматі.
Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на очільника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака.
Нові правила
Кабмін ухвалив рішення, яке дозволяє мешканцям одеських будинків-пам’яток отримувати компенсації за програмою “єВідновлення”. Раніше через статус таких будівель виплати були фактично заблоковані.
Нова постанова запроваджує єдиний акт обстеження пошкоджень. Це має скоротити час оформлення документів і прибрати зайві погодження.
Відновлення житла
Для зруйнованих об’єктів культурної спадщини передбачили механізм житлових сертифікатів. Це дозволить власникам швидше відновлювати житло без втрати його історичного статусу. Також спрощено процедури для оперативного ремонту.
Читайте також:
Пошкоджена спадщина
За даними начальника Одеської міської військової адміністрації Сергія Лисака, за чотири роки повномасштабної війни в Одесі пошкоджено 245 об’єктів культурної спадщини, з яких 127 — житлові будинки. Більшість із них зазнали руйнувань через вибухові хвилі під час обстрілів. Частина об’єктів постраждала від прямих влучань і потребує складного відновлення.
Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі створювали електронну петицію щодо захисту історичної будівлі на Французькому бульварі. Йдеться про об’єкт, який має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Після пошкодження внаслідок атаки дрона там почали демонтаж. Автор звернення вважає, що ситуація показала проблеми з контролем у сфері культурної спадщини.
Також Новини.LIVE писали, що Верховна Рада ратифікувала Грантову угоду між Україною та Італією. Кошти спрямують на відновлення й збереження культурної спадщини. Частина фінансування піде на знакові об’єкти в Одесі. Йдеться про пам’ятки в історичному центрі міста під захистом ЮНЕСКО.
Пункт пропуску Паланка-Маяки-Удобне. Фото: Державна прикордонна служба
На Одещині чоловік із великим боргом по аліментах спробував незаконно виїхати за кордон. Його зупинили прикордонники під час перевірки документів. Чоловік намагався вирішити питання хабарем.
Про це повідомляє Новини.LIVЕ з посиланням на Південне регіональне управління Державної прикордонної служби.
Хабар за виїзд
Інцидент стався у пункті пропуску “Маяки — Удобне — Паланка”. Під час контролю прикордонники встановили, що 62-річний житель Київщини має обмеження на виїзд з України через борг по аліментах, який перевищує 1 мільйон гривень.
Попри заборону, чоловік намагався потрапити до Молдови. Щоб пройти кордон без перешкод, він запропонував прикордоннику 5 тисяч доларів неправомірної вигоди.
Відмова прикордонника
Військовослужбовець від хабаря відмовився та одразу повідомив про спробу підкупу правоохоронні органи. Чоловіка викрили на місці. За фактом події готують матеріали за статтею про пропозицію неправомірної вигоди службовій особі.
Читайте також:
Що загрожує
За спробу підкупу прикордонника чоловіку може загрожувати кримінальна відповідальність за статтею 369 Кримінального кодексу України — “Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі”. Санкція статті передбачає штраф, обмеження волі або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Інша схема
Ще один випадок спроби підкупу прикордонника раніше викрили на Одещині. За даними поліції, 45-річний житель Болградського району намагався організувати незаконне переправлення військовозобов’язаного до Молдови. За свої “послуги” він хотів отримати 4 тисячі доларів, з яких 3 тисячі планував передати прикордоннику як хабар.
Правоохоронець повідомив про пропозицію керівництву, після чого чоловіка затримали під час передачі частини грошей. Йому повідомили про підозру. За даними слідства, фігуранту загрожує до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Як повідомляли Новини.LIVЕ, у Одесі викладачка коледжу вимагала хабар від студентки. За гроші вона обіцяла закрити академічні борги та допустити до сесії. Після отримання суми правоохоронці одразу її затримали. Тепер жінці загрожує до ув’язнення.
Також Новини.LIVЕ писали, що в Одесі викрили військовослужбовця, який обіцяв “влаштувати” службу в тилу за гроші. У разі відмови він погрожував відправкою на передову. Чоловіка затримали під час отримання частини суми. Йому вже повідомили про підозру.
Жінка обирає овочі на базарі. Фото: Новини.LIVE
На ринку “Черемушки” в Одесі побільшало місцевих овочів та зелені. Продавці кажуть, що імпорт поступово зникає з прилавків. Водночас ціни на частину ранніх овочів залишаються високими через витрати на доставку та пальне. Продукцію на ринок везуть із Кілії, Маяків, Ясьок, Білгород-Дністровського та Умані.
Журналісти Новини.LIVE побували на ринку “Черемушки” в Одесі та дізналися актуальні ціни на овочі.
Місцеві овочі
Травневий овочевий ряд на ринку “Черемушки” вже помітно відрізняється від того, що покупці бачили місяць тому. На прилавках стало більше овочів із Одещини та центральних областей України. Продавці активно хвалять новий урожай помідорів.
Найбільше уваги зараз привертають уманські томати. Продавці кажуть, що вони більш стиглі та мають насичений смак. На прилавках уже можна знайти рожеві, жовті та чорні сорти.
Скільки коштують овочі
- молода картопля — 70–80 грн/кг
- звичайна картопля — 25 грн/кг
- огірки — 80 грн/кг
- капуста — 35 грн/кг
- цвітна капуста — 90 грн/кг
- болгарський перець — 230 грн/кг
- помідори з Умані — 220–230 грн/кг
- жовті помідори — 250 грн/кг
- кабачки — 65 грн/кг
- морква — 75 грн/кг
Причини зростання цін
Продавчиня Лариса розповіла, що ціни цього року трохи вищі, ніж минулого сезону. Головна причина — вартість пального.
Читайте також:
“Все залежить від топлива. Якщо везуть здалеку, то люди закладають у ціну дорогу. Кілія далеко, тому й виходить дорожче. Але помідори з Умані зараз найсмачніші — вони більш дозрілі”, — розповіла продавчиня.
За словами жінки, саме уманські фермери зараз забезпечують ринок великим вибором помідорів. Водночас із кожним тижнем на прилавках стає дедалі більше місцевої продукції з Одещини.
Порівняння цін
Ціни на овочі на одеських ринках зараз помітно відрізняються залежно від продукції та місця продажу. Наприклад, звичайна капуста на “Привозі” коштує 25 гривень за кілограм, тоді як на ринку “Черемушки” — 35 гривень. Морква теж дешевша на “Привозі” — 45 гривень проти 75. Водночас деякі овочі мають майже однакову вартість в обох торгових точках. Молода картопля продається приблизно по 70 гривень за кілограм, а огірки — близько 80 гривень.
Помідори на “Привозі” трохи дешевші — близько 200 гривень за кілограм, тоді як на ринку “Черемушки” уманські продають по 220–230 гривень. Болгарський перець там також коштує менше — 200 гривень проти 230. Натомість цвітна капуста вигідніша саме на “Черемушках” — 90 гривень за кілограм, тоді як на “Привозі” її продають по 130 гривень.
Як повідомляли Новини.LIVE, на одеському Привозі сезон дунайського оселедця добігає кінця. Свіжу дунайку на прилавках можна буде знайти ще приблизно два тижні, після чого вона майже зникне з продажу до наступного сезону.
Також Новини.LIVE писали, що на одеських ринках у розпалі сезон полуниці. Цього року ягода з’явилася раніше, ніж торік, однак через погоду ціни залишаються високими. Найбільший попит покупці мають на кілійську ягоду. Також її активно продають у супермаркетах, де діють акційні пропозиції.
-
Суспільство1 тиждень agoВ Україну повернули останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини
-
Політика1 тиждень agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВід Волині до Чернігівщини укріплюємо кордон з Білоруссю
-
Війна1 тиждень agoУ Києві та низці областей оголосили повітряну тривогу через загрозу балістики
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Події1 тиждень agoСтартує робота над фільмом про науковця з Одеси, що створив вакцини від холери та чуми
-
Політика1 тиждень agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
-
Відбудова3 дні agoДля участі в конференції Ukraine Recovery Conference 2026 відібрали 102 громади