Одеса
Переговори США та Росії: яка роль України
Американський президент Дональд Трамп. Фото: REUTERS/CARLOS BARRIA
У Вашингтоні та Кремлі знову заговорили про новий виток переговорів. Втім, нинішня риторика, попри гучні заяви, радше нагадує інформаційний дим без конкретних кроків. Україна ж у цих процесах дедалі частіше опиняється осторонь — і це сигнал не лише тривожний, а й стратегічно небезпечний. Що ж принесуть кричущі 100 днів Трампа?
Журналісти Новини.LIVE запитали у політологині Людмили Покровщук.
Реклама
Читайте також:
Тінь Віткоффа
Ключову роль в інформаційній частині переговорного треку наразі відіграє радник Трампа — Віткофф. Його заяви після серії зустрічей із Путіним викликають занепокоєння серед українських аналітиків та партнерів. Адже, судячи з риторики, акценти в перемовинах зміщуються з безпеки в Європі на відновлення двосторонніх відносин США та РФ. І що важливо — відбувається це шляхом виключення України з процесу перемовин.
“Віткофф заявив, що перемовини, які в нього були втретє з Путіним, знайшли якесь світло в кінці тунелю. Але він також сказав, що саме це світло буде просувати більше зближення Росії та Сполучених Штатів”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
Такі слова, навіть у дипломатичному контексті, свідчать про намагання створити “оптимістичну картинку” налагодження контактів. Але за цим оптимізмом може ховатися небезпечне прагнення обміняти принципи на швидкий результат. Зрештою, це саме те, чого добивається Кремль, — повернення у гру без санкцій, обмежень і публічного осуду.
Російська стратегія
Москва продовжує рухатися в бік реалізації свого давнього сценарію — вивести Україну з переговорного процесу. Кремль хоче говорити напряму зі Сполученими Штатами, і лише з ними. Жодної багатосторонності та участі Києва. В цьому вся суть російської стратегії: поставити “українське питання” на стіл як предмет торгу, а не як повноцінного учасника переговорів.
“Росія хоче окремий трек вести з Америкою, не долучаючи Україну, не долучаючи Європу, а напряму говорити з США. Наше питання для них — це приманка. Вони використовують його, щоб розв’язувати глобальні проблеми”, — зазначила експертка.
І справді — під виглядом “пошуку миру” Москва хоче розв’язати стратегічні задачі. Вихід з економічної ізоляції, стабілізація внутрішньої ситуації та повернення в глобальну політику — ось що стоїть за цією активністю. При цьому українська безпека перетворюється на інструмент — не мету.
“За три роки проблем у Росії накопичилося чимало. Вона втрачає ринки Азії, зокрема через посилення позицій Казахстану, Азербайджану, Китаю. Втрачає ринки в Африці, Латинській Америці. Європу взагалі втратила. А це великі кошти”, — каже політологиня.
Такі втрати є стратегічним ударом по амбіціях Кремля. Вони створюють економічний тиск, який Путін намагається компенсувати політичними “перемогами” на міжнародній арені. Саме цим пояснюється активізація переговорів із США — навіть у кулуарному форматі.
Путін і “велика трансформація”
Президент РФ не приховує, що бачить нинішню ситуацію як момент для глобального переформатування. І війна проти України — це, на його думку, не окрема подія, а інструмент великої геополітичної гри. Такі заяви звучали раніше і знову повертаються в риторику російської влади.
“Росія добре розуміє, що зараз триває геополітична турбулентність. Сполучені Штати сходять з арени глобального гегемона — того політичного світу, яким вони були після 1991 року”, — каже політологиня Людмила Покровщук.
У цьому наративі РФ намагається позиціювати себе як силу, що повертається. Вона претендує не просто на роль учасника, а на право диктувати правила гри. І чим слабшими здаються США, тим більше простору для маневру з’являється у Кремля.
Капкан для Трампа
За оцінками фахівців, Росія давно готувала цю пастку. І сьогодні вона замикається — особливо якщо Білий дім дозволить собі вийти на домовленості з Путіним без урахування української сторони. До того ж у самому американському політикумі зараз точиться серйозна боротьба за вплив на майбутній курс.
“Ми постійно попереджували, що не можна вести переговори сам на сам із Росією, як це роблять США, без України і Європи. Бо це затягує процес і дає Росії можливість маніпулювати ним”, — зазначила політологиня.
Ці застереження досі залишаються актуальними. Відомо, що в оточенні Трампа існує протистояння між двома підходами: умовним “табором Віткоффа” і тими, хто закликає не втрачати тверезість.
“Рубіо — держсекретар, Келлог — спецпредставник з питань України. Вони, за нашими даними, рекомендують Трампу не йти на перемовний трек, запропонований Віткоффом”, — каже політологиня.
Проте впевнено сказати, чию позицію обере Трамп, поки що неможливо. Він мислить у категоріях простих рішень, і саме це може зробити ситуацію ще небезпечнішою.
“Він же людина простих рішень. Він це завжди підкреслює: не люблю довгі рішення, люблю прості. І от наближаються 100 днів його президентства. Буде велика пресконференція, треба буде щось говорити”, — пояснює експертка.
На кону не просто його імідж, а й сприйняття Америки як надійного гравця. У разі провалу переговорів без результату провину можуть перекласти на Україну.
Звалити провал на Україну
Такий сценарій, на жаль, реалістичний. Влада США уникає визнання власних помилок, а отже у разі фіаско з Путіним зручніше буде звинуватити “непоступливу” Україну. Це дозволить зберегти обличчя перед міжнародними партнерами та електоратом.
“Може так статися, що США, зайшовши в глухий кут, не визнають цього. Вони скажуть, що Україна не виконала домовленостей, що не вдалося врегулювати питання. Це простіше, ніж визнати, що перемовини з Путіним провалилися”, — каже політологиня.
Для України це означає ризик втрати суб’єктності та погіршення позицій на міжнародному рівні. І Трамп це прекрасно розуміє: провалений трек із Путіним вдарить не лише по ньому, а й по довірі до США як до глобального партнера.
Раніше ми писали, що Трамп припустив, коли Україна та Росія укладуть мир. А також про те, що США хочуть визнати Крим російським.
Реклама
Одеса
Атака на потяг на Одещині 23 серпня: РФ вдарила двічі
Евакуація людей з атакованого поїзда. Фото: ДСНС в Одеській області
Російські війська сьогодні, 23 серпня, двічі атакували пасажирський потяг на Одещині. Після першого удару загорівся локомотив, а повторний стався вже під час роботи екстрених служб. Загиблих і постраждалих немає, усіх пасажирів евакуювали та доправили до Одеси.
Про це повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер та поінформували у ДСНС, передає Новини.LIVE.
Реклама
Подвійний удар по потягу на Одещині
За словами Кіпера, під атакою російських реактивних безпілотників опинився пасажирський потяг, у якому перебували майже 600 людей, зокрема 15 дітей. Після першого влучання потяг терміново зупинили. Пасажирів, поїзну та локомотивну бригади почали відводити на безпечну відстань. Саме під час ліквідації наслідків першої атаки російські військові завдали повторного удару.
“Ворог поцілив у пасажирський потяг, а після першого удару, коли на місці вже працювали рятувальники та екстрені служби, завдав повторного удару. На щастя, ніхто з людей не постраждав”, — повідомив Олег Кіпер.
У ДСНС уточнили, що внаслідок першої атаки сталося займання локомотива. Під час евакуації знову оголосили повітряну тривогу, після чого росіяни вдруге атакували цей самий потяг. Попри повторний удар, серед пасажирів і працівників служб загиблих та поранених немає.
Читайте також:
Людей евакуювали до Одеси
З потяга евакуювали 573 пасажирів. Для їхнього подальшого перевезення залучили 19 автобусів ДСНС та інших служб. Уздовж маршруту також чергували бригади екстреної медичної допомоги.
“За координації Одеської обласної військової адміністрації та завдяки злагодженій роботі всіх відповідних служб та відомств людей оперативно вивезли з місця удару. Уздовж маршруту евакуації для безпеки пасажирів чергували бригади екстреної медичної допомоги”, — зазначив очільник ОВА.
На місці ударів продовжують працювати екстрені служби. Правоохоронці фіксують наслідки російської атаки.
Атаки на поїзд на Одещині
Новини.LIVE писали, що 13 серпня російські війська двічі протягом одного дня атакували поїзди в області. Під час першої атаки реактивний “Шахед” вдарив по локомотиву пасажирського поїзда. Перед цим моніторингова команда “Укрзалізниці” зафіксувала загрозу та дала команду на зупинку. Потяг заходив на станцію, щоб пасажири могли евакуюватися, однак дрон різко змінив напрямок і влучив у локомотив. Загинули 50-річний машиніст та його 41-річний помічник.
Новини.LIVE повідомляли, що у поїзді на той момент перебували 340 пасажирів, серед них 67 дітей. Їх разом із поїзною бригадою евакуювали, а потім 12 автобусами доправили до Одеси. Серед пасажирів постраждалих не було. Прокуратура розпочала розслідування за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людей.
Пізніше, 22 серпня, російські війська атакували станцію Роздільна на Одещині, де пошкоджено будівлю вокзалу. Водночас росіяни атакували портову інфраструктуру Ізмаїльського району.
Одеса
ЗСУ уразили РЛС та об’єкти РФ у Криму: наслідки атаки
Російська система РЛС. Фото ілюстративне: росЗМІ
Сили оборони України завдали ударів по військових цілях російських окупантів 22 серпня та в ніч проти 23 серпня. Під ураження потрапили об’єкти одразу в кількох районах тимчасово окупованого Криму, зокрема місце запуску та зберігання морських безекіпажних катерів.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Генеральний штаб ЗСУ.
Реклама
Що знищили у Криму
За даними Генштабу, у Чорноморському уражено місце, яке російські військові використовували для запуску та зберігання морських безекіпажних катерів. Там же під удар потрапив наземний ретранслятор, призначений для управління ударними безпілотниками типу “Герань” та “Гербера”.
Ще однією ціллю стала російська радіолокаційна станція “СТ-68” у Євпаторії. У районі Джанкоя Сили оборони уразили склади матеріально-технічних засобів та ремонтні підрозділи противника.
Удари по інших військових цілях РФ
Операція не обмежилася Кримом. За даними Генштабу, склад матеріально-технічних засобів російських військ також уражено в районі Чайок Бєлгородської області РФ. Ще один удар припав на ремонтні підрозділи противника в районі тимчасово окупованої Кадіївки Луганської області.
Читайте також:
Наразі остаточні результати атак встановлюють. У Генеральному штабі зазначили, що ступінь завданих російським військам збитків уточнюється, а удари по ключових військових цілях противника триватимуть.
Новини.LIVE писали, що у ніч на 23 серпня Росія знову атакувала Одещину. Після удару спалахнув двоповерховий житловий будинок, а в самій Одесі загорілася господарська техніка. Цього разу обійшлося без загиблих та постраждалих.
Також Новини.LIVE повідомляли, що на Одещині росіяни реактивними дронами Shahed влучили у локомотив пасажирського поїзда №147 Житомир — Одеса. У складі перебували 593 пасажири, серед яких 15 дітей. Після першого удару загорівся локомотив, а повторний обстріл був нанесений під час роботи екстрених служб. Загиблих і постраждалих немає, усіх пасажирів евакуювали та доправили до Одеси.
Одеса
Хода в Одесі на День Прапора: містом пронесли 100-метрові стяги
Державний прапор і Прапор Надії на Приморських сходах. Фото: Новини.LIVE
У День Державного Прапора центральними вулицями Одеси пройшла хода на підтримку військовополонених, цивільних бранців та зниклих безвісти українців. Поруч із величезним синьо-жовтим стягом учасники несли 100-метровий Прапор Надії. Для багатьох людей у колоні ця акція була не просто символічною: вони роками чекають на своїх чоловіків, братів, дітей та друзів і досі не знають, де ті перебувають.
Про це інформує Новини.LIVE.
Реклама
Два прапори над Одесою
Учасники зібралися на перехресті Дерибасівської та Преображенської. Звідти колона рушила центральними вулицями Одеси з двома 100-метровими полотнищами — Державним прапором України та Прапором Надії.
Організаторка акцій в Одесі на підтримку зниклих безвісти, військовополонених та цивільних Вікторія сама знає, що означає чекати на близьку людину. Вона — сестра захисника 14-ї бригади Національної гвардії України. Саме у День Прапора організатори хотіли поставити поруч два символи: державний стяг, під яким українські військові йдуть у бій, і Прапор Надії, який нагадує про тих, хто досі не повернувся.
“Ми сьогодні з родинами зібралися для того, щоб продемонструвати, що Прапор України і Прапор Надії — на одному рівні. Тому що з Прапором України наші захисники йдуть у бій, вони захищають нашу країну. Але, на жаль, вони гинуть, зникають безвісти, потрапляють у полон”, — розповіла Вікторія.
Читайте також:
Прапор Надії цього дня має нагадати й про цивільних українців у російському полоні. Вікторія звернула увагу, що частина з них опинилася там саме через спротив окупації та небажання приймати російські символи. Тому День Державного Прапора для учасників ходи став не лише святом. За синьо-жовтим полотнищем вони бачать людей, завдяки яким український стяг досі майорить над вільними містами, а поряд із ним несуть символ очікування тих, кого вдома ще немає.
“Ми сьогодні повинні пам’ятати, якою ціною здобувається кожен день, кожна мить. Це не просто свято, це день пам’яті й день вшанування всіх тих, завдяки кому ми сьогодні є і можемо жити”, — наголосила організаторка.
Сам формат ходи також обрали невипадково. За словами Вікторії, пройти містом великою колоною — це можливість голосно нагадати про людей, які залишаються в російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Родини не дозволяють собі забути про них ані на день і хочуть такого самого ставлення від суспільства.
“Хода — це можливість гучно нагадати, що сьогодні наша Україна бореться за виживання під Прапором України. І є його невидима частина — Прапор Надії. Ми повинні гучно про це нагадувати, не забувати ні на секунду, ні на мить, так само, як не забувають наші родини”, — додала Вікторія.
Півтора року без звістки про брата
У колоні були родини, для яких слова “зник безвісти” давно стали частиною щоденного життя. Одна з учасниць розповіла, що її брат зник півтора року тому. Відтоді вона намагається приходити на акції в Одесі щотижня.
Для дівчини ці зустрічі важливі не лише для самих родичів. Вона переконана, що про полонених і зниклих має постійно говорити все суспільство, адже мовчання залишає родини сам на сам із невідомістю.
“У мене зник безвісти брат півтора року тому. Я вважаю, що ці акції важливі для нас і для всього суспільства по всій країні, тому й долучаюся. Я намагаюся щотижня приходити на акції, які проходять в Одесі”, — розповіла учасниця акції.
Поруч ішли й люди, у яких немає найближчих родичів у полоні, але війна все одно зробила цю тему особистою. В однієї з учасниць чоловік є військовослужбовцем, а серед її оточення є сім’ї зниклих безвісти та полонених.
Вона зізнається, що хвилюється перед камерою, однак говорити про цих людей вважає важливішим за власне хвилювання. Найбільше вона хоче, щоб сім’ї нарешті отримали звістки про близьких, а всі українці повернулися додому.
“Хочеться їх у цей день підтримати. І не тільки в цей день — постійно нагадувати, щоб люди не забували, що це дуже важливо. Щоб усі наші люди були вдома, щоб усі сім’ї нарешті могли дізнатися, що з їхніми близькими”, — сказала учасниця ходи.
Для Ярослава сьогоднішня хода з’єднала теперішню Одесу з містом, яким воно було на початку великої війни. Його батько — військовий, а прапор, із яким хлопець прийшов на акцію, залишається з ним ще з перших років повномасштабного вторгнення. Із цим самим стягом він уже стояв на Приморських сходах.
За цей час, говорить Ярослав, Одеса сильно змінилася і багато пережила. Але відчуття, коли сотні людей разом тримають величезний український прапор, для нього не змінилося. Воно дає сили продовжувати громадську роботу та допомагати військовим.
“Дивишся, як Одеса зовсім інша і скільки всього вже постраждало. Але люди завжди тримають цей прапор. Коли сотні людей тримають його разом — це дуже сильне відчуття. Воно піднімає патріотизм, дає мотивацію далі працювати в громадському секторі, допомагати військовим”, — розповів Ярослав.
Раніше Новини.LIVE писали, що в Одесі День Державного Прапора відзначили одразу кількома традиційними акціями. На Біржовій площі підняли синьо-жовтий стяг, Приморськими сходами розгорнули 35-метровий прапор, а Дюка після перерви знову вдягли у вишиванку. До святкування долучилися одесити, військові, волонтери та громадські діячі.
Також Новини.LIVE повідомляли, що над Чорним морем напередодні Дня Державного Прапора з’явився величезний синьо-жовтий стяг. Прикордонники Одеського загону підняли його в небо за допомогою безпілотника. Він став найбільшим українським стягом, який підіймали БпЛА над Одещиною.
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнець знайшов село-привид без світла, яке «окупували» дикі звірі (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРФ двічі атакувала Одещину реактивними БпЛА 16 серпня
-
Події1 тиждень agoТри фільми студентів майстерні Томашпольського візьмуть участь у міжнародних фестивалях
-
Відбудова1 тиждень agoКабмін спрямував ще понад ₴5,1 мільярда на виплату компенсацій за знищене росіянами житло
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські дрони уразили два російські літаки, вісім комплексів РЛС та позицію дивізіону С-400
-
Політика1 тиждень agoПрезидент Литви виголосив у Києві промову українською
-
Події1 тиждень agoУ Києві нагородили переможців літературного конкурсу «Кримський інжир/Qırım inciri»
-
Усі новини1 тиждень agoСекрет довголіття назвала 117-річна Етель Мей Катерхем з Британії
