Поки в Одесі тривають відключення світла, Україна продовжує експортувати електроенергію за кордон. За словами експерта, виробленого струму вистачає, проте забезпечити місто електрикою в повному обсязі не вдається. Причина пов’язана з наслідками російських атак на енергосистему, а відновлення ускладнює загроза нових ударів.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на інтерв’ю директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка для видання Ukrinform.

Реклама

Електрику експортують

За словами Олександра Харченка, в Україні зараз немає загального дефіциту генерації електроенергії. Проблема в тому, що росіяни пошкодили високовольтні мережі, якими струм передають між регіонами. Через це навіть наявну електроенергію не завжди вдається доставити туди, де вона потрібна. 

“Генерація не є в дефіциті зараз. І це показує, в тому числі, той факт, що ми досі вимушено експортуємо електроенергію, бо, на жаль, через пошкодження високовольтних мереж не можемо її доставити до споживачів, скажімо, Києва в достатній мірі, Одеси, деяких інших регіонів”, — пояснив Олександр Харченко.

Чому ремонти затягуються

Олександр Харченко розповів, що енергетики підготували ремонтні бригади та мають запаси обладнання. Крім того, захист підстанцій допомагає вберегти їхні найважливіші елементи. Проте росіяни продовжують атакувати енергооб’єкти, а дрони не дають ремонтникам безпечно працювати.

“Є пошкодження, які можна було би усувати буквально за години, але, на превеликий жаль, через постійні повторні атаки неможливо стабільно і нормально працювати на об’єктах”, — зазначив Олександр Харченко.

За його словами, деякі ремонти можна виконати за 4–8 годин. Для цього потрібно замінити пошкоджені ізолятори, перемикачі, реле та інші елементи обладнання. Але поки над об’єктами перебувають російські дрони, відправляти туди людей небезпечно.

Графіки світла в Одесі

Проблеми з передаванням електроенергії та наслідки російських ударів продовжують впливати на електропостачання Одеси. За рішенням Укренерго, 8 листопада в місті та області діють стабілізаційні відключення світла. Загалом в Україні протягом доби застосовують графіки погодинних відключень обсягом від 1,5 до 4 черг, а для промисловості — обмеження потужності. Перевірити графік за своєю адресою можна на сайті ДТЕК Одеські електромережі. У разі нових розпоряджень Укренерго графіки можуть змінюватися.

Новини.LIVE писали, що 2 листопада росіяни атакували Одесу та область. Вони пошкодили енергетичний об’єкт ДТЕК, два житлові будинки, гараж та інші споруди. Поранення отримали п’ятеро людей. Двох із п’яти поранених жінок госпіталізували. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що уранці 3 листопада в Одесі пролунали вибухи. Внаслідок удару безпілотника пошкоджено шість легкових автомобілів і вантажівку. Повідомлень про постраждалих не було.

На Одещині судитимуть 36-річну жінку, яку звинувачують у катуванні власного п’ятирічного сина. За даними слідства, мати побила хлопчика руками та держаком сокири лише за те, що він плакав і не міг заспокоїтися після падіння. Дитина отримала травму голови та численні синці. Інші діти побігли по допомогу до сусіда.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Одеську обласну прокуратуру.

Реклама

Побила дитину за плач

Як раніше повідомляли Новини.LIVE, за даними слідства, усе сталося ввечері в червні в одному із селищ Білгород-Дністровського району. П’ятирічний хлопчик упав, сильно плакав і довго не міг заспокоїтися. Його 36-річна мати, яка виховує чотирьох дітей, вирішила за це покарати сина. Слідчі встановили, що жінка почала бити хлопчика руками та дерев’яним держаком від сокири. Інші сини побачили побиття, побігли до сусіда й розповіли йому про те, що відбувається. У дитини діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, численні гематоми та садна на тілі.

Що відомо про родину

Із 2021 року сім’я перебуває на обліку місцевої Служби у справах дітей як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. У родині виховувалися четверо хлопчиків віком від трьох до дев’яти років. Наразі всі четверо дітей перебувають у безпеці. Де саме вони проживають, у прокуратурі не уточнили.

Матір судитимуть за катування

Прокурори вже передали обвинувальний акт до суду. Жінці інкримінують катування за частиною першою статті 127 Кримінального кодексу України. Її обвинувачують в умисному заподіянні дитині сильного фізичного болю та моральних страждань з метою покарання. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Правоохоронці також окремо розслідують можливу службову недбалість працівників місцевої Служби у справах дітей. Провадження відкрили за частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України. 

Новини.LIVE писали, що на Одещині трьом членам прийомної родини повідомили про підозру в катуванні семирічного хлопчика. За даними слідства, 42-річна жінка, її чоловік та дорослий син били й принижували дитину, караючи за поведінку. Усіх трьох дітей із родини передали до патронатної сім’ї. Жінку взяли під варту, а чоловікам призначили цілодобовий домашній арешт. 

Також Новини.LIVE розповідали про затримання 42-річної жінки в Роздільнянському районі. Її підозрюють у катуванні семирічного прийомного сина. Хлопчика та двох дівчат, які виховувалися в цій родині, перевлаштували до патронатної сім’ї. Правоохоронці також розпочали перевірку роботи місцевої Служби у справах дітей.

Десятеро українських дітей, які залишилися без батьківського піклування, після окупації Криму опинилися під контролем Росії. Їм нав’язали російське громадянство та передали на усиновлення. Відтоді російська влада приховує інформацію про їхню долю. Тепер справу цих дітей розглянув Європейський суд з прав людини.

Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на повідомлення юриста Сергія Зайця.

Реклама

Що сталося з дітьми з приюту

За інформацією Сергія Зайця, Європейський суд з прав людини 13 жовтня 2026 року ухвалив рішення у справі Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia. Ця історія почалася ще у 2014 році, коли Росія окупувала Крим. На той момент десятеро українських дітей, позбавлених батьківського піклування, перебували в різних дитячих закладах півострова та Севастополя. Після окупації росіяни оголосили їх громадянами РФ. Згодом дітей передали на усиновлення, причому усиновити їх могли лише російські громадяни.

За словами адвоката, щонайменше частину дітей, найімовірніше, вже усиновили. Частину могли перемістити з окупованого Криму до Росії. Однак достовірної інформації про те, де вони зараз перебувають, немає. Російська влада відмовилася повідомляти про місцеперебування дітей і почала приховувати відомості про них, зокрема про можливе усиновлення.

Звернення до Євросуду

13 січня 2023 року до Європейського суду з прав людини подали скаргу від імені цих дітей. У ній порушили питання про те, що Росія нав’язала їм своє громадянство, намагалася змінити їхню українську ідентичність на російську та передала на усиновлення всупереч українському законодавству й міжнародному праву. Окремо заявники порушили питання примусового зникнення. 

“Ця справа піднімає нові питання в практиці Суду. Зокрема, це питання представництва вразливих осіб, з якими представники не мали безпосереднього контакту, а також новий аспект примусових зникнень. Ці питання йдуть далеко за межі наявної практики”, — пояснив Сергій Заєць.

Як проходили слухання

22 вересня 2026 року в Страсбурзі відбулися усні слухання. До цього суд двічі звертався до представників заявників із додатковими запитаннями. Під час самих слухань обговорювали й нові питання, які відрізнялися від тих, на які адвокати вже відповідали письмово. Наступного дня, 23 вересня, Євросуд звернувся до уряду РФ із проханням надати пояснення та повідомити, де перебувають українські діти.

Проте, за словами Сергія Зайця, раніше російський уряд відмовився співпрацювати із судом, а після останнього звернення представники дітей також не отримали жодних пояснень. Адвокат припускає, що Росія знову не відповіла на запит. Він вважає, що небажання російської влади надати інформацію навіть після додаткового звернення суду може бути враховане під час оцінки її дій.

Коли оголосять рішення

Від подання скарги до рішення Європейського суду з прав людини минуло три роки й дев’ять місяців. На перший погляд, це чималий термін. Проте юрист Сергій Заєць пояснює, що для Євросуду, особливо у справах, пов’язаних із війною, такий розгляд вважається доволі швидким.

“Рішення було ухвалене доволі швидко, як для ЄСПЛ і справ, повʼязаних зі збройним конфліктом. Навіть якщо рахувати з дати подання скарги (13 січня 2023 року) до дати ухвалення рішення пройшло 3 роки і 9 місяців”, — написав Сергій Заєць.

При цьому після усних слухань у Страсбурзі 22 вересня 2026 року суддям знадобився лише 21 день, щоб ухвалити рішення. Офіційне проголошення призначене на 1 грудня 2026 року. Його мають оголосити о 9:30 за місцевим часом у Страсбурзі та опублікувати на сайті ЄСПЛ. Поки що висновки суддів невідомі.

“Почекаємо на офіційний текст рішення і будемо сподіватися на позитивне вирішення справи”, — зазначив Сергій Заєць.

Новини.LIVE розповідали, що в окупованому Криму понад 32 тисячі дітей залучили до російської “Юнармії”. Це воєнізований рух, який діє під контролем російських відомств. Дітей залучають до військових таборів і навчань. Найбільше учасників цього руху серед окупованих українських територій зафіксували саме у Криму та Севастополі. 

Також Новини.LIVE писали, що в школах окупованої Ялти росіяни агітували випускників іти до армії замість університетів. Для одинадцятикласників проводили спеціальні уроки, на яких військову службу називали найкращим вибором. Так, окупанти намагалися переконати підлітків пов’язати майбутнє з російською армією. 

Раніше Новини.LIVE повідомляли про плани Росії відправити 56 тисяч українських дітей з окупованих територій до кримського “Артеку”. За інформацією Центру національного спротиву, під виглядом відпочинку росіяни нав’язують дітям свою ідеологію. У таборі поширюють мілітаристські погляди та намагаються змінити ставлення дітей до України.