Connect with us

Суспільство

Перший трофей Світоліної за два роки: спортивний огляд Анонси

Published

on


Переможний турнір Еліни Світоліної, дуель уславлених одеських шаблісток, зруйнована льодова арена у Херсоні та матч “Чорноморця” на Великдень – у дайджесті спортивних подій Півдня від Інтента. 

Теніс. Еліна Світоліна – чемпіонка турніру WTA250 у Руані

Еліна Світоліна. Фото: WTA

  • На турнірі WTA250 у французькому Руані Еліна Світоліна, 18-та ракетка світу, отримала статус першої сіяної. Це пов’язано з тим, що більшість суперниць виступали на турнірі у Штутгарті. Втім, перший посів ще не гарантує перемогу на турнірі – треба здолати п’ятьох суперниць.
  • У одній восьмій фіналу опоненткою Еліни стала друга українка на турнірі – каховчанка Ангеліна Калініна. У двох сетах спортсменка з Одеси виявилася сильнішою. 
  • Після ще двох впевнених перемог, Еліна дісталася фіналу, де її суперницею стала сербка Ольга Данилович. Суперниця виявилася дуже міцною і непоступливою, зокрема, у другому сеті відіграла чотири матч-пойти, але зрештою, у виснажливому тайбрейку, другий сет, матч і турнір виграла саме Світоліна.

Турнір WTA250. Руан. Перше коло
Еліна Світоліна – Жиль Тайхман 6:4, 6:2
Ангеліна Калініна – Нао Хібіно 6:0, 6:4

    Друге коло
Еліна Світоліна – Ангеліна Калініна 6:4, 6:0

1/4 фіналу
Еліна Світоліна – Джессіка Бузас Манейро 6:3, 6:2

1/2 фіналу
Еліна Світоліна – Єлена-Габріела Русе 6:0, 6:2

Фінал
Еліна Світоліна – Ольга Данилович 6:4, 7:6 (10:8)

  • Для українки це вісімнадцятий виграний турнір у кар’єрі, і перший з 2023 року, коли Еліні підкорилися також грунтові корти, і також у Франції – у Страсбурзі.

Еліна Світоліна та Гаель Монфіс. Фото: Avantage Tennis. 

  • Привітав Еліну з перемогою і її чоловік, легенда французького тенісу Гаель Монфіс, який підтримував дружину на трибунах. 

Теніс. Травма Ястремської та суд Цуренко

Даяна Ястремська та Олена Остапенко. Фото: jimmie48

  • На згаданому вище турнірі у Штутгарті проблеми зі здоров’ям не дозволили розкритися Даяні Ястремській. В одиночному розряді вона змушена була знятися з матча першого кола проти латвійки Олени Остапенко, а в парному, вже разом з тою ж Остапенко, хоч і знайшла сили вийти на корт, але поступилася у чвертьфіналі – на вирішальному тайбрейку неповна готовність Даяни давалася взнаки. 

Турнір WTA500. Штутгарт. Перше Коло
Даяна Ястремська  – Олена Остапенко – 3:6, 0:3, зняття Даяни

  • Одна із провідних українських тенісисток, Леся Цуренко, оголосила про намір судитися з WTA. За словами спортсменки, їй довелося пережити моральне насильство, цькування і переслідування з боку керівництва асоціації.
  • На цьому тижні Лесю чекали й гарні новини. Напередодні Великодня стався масовий обмін полоненими. Серед 277 українців, які повернулися додому, був і один із родичів Цуренко. 

Зображення: з розповіді Лесі Цуренко в Instagram

Ігри та результати

Матч “Верес” – “Чорноморець”. Фото: ФК Чорноморець

  • “Чорноморець” у матчі 25 туру знову поступився, цього разу – в Рівному проти “Вереса”. Одесити відкрили рахунок у матчі, відзначився Денис Янаков, та в цілому володіли перевагою у першому таймі. Проте вже на початку другої половини Степанюк зрівняв рахунок, а на 61-й хвилині рівняни вийшли вперед після ефектного голу Дахновського. Загалом, заміна Ярослава Ракіцького у перерві дестабілізувала захист “моряків”, чим і скористалася команда з Волині. У одеситів лишається 18 очок, і лише 5 турів аби покинути зону вильоту.

Верес – Чорноморець 2:1

 Таблиця УПЛ. Скриншот: flashscore.ua 

  • Важко пройшов тиждень і для жіночої команди з Одеси. “Seasters” зіграли з двома головними претендентками на золото чемпіонату України – “Ворсклою” та “Колосом”. В обох матчах опонентки декласували дебютанток Вищої ліги – загалом 8 пропущених м’ячів без відповіді. Схоже, боротьба за медалі переноситься на наступний сезон. 

Вища ліга. Жінки.
Ворскла – Seasters 4:0
Seasters – Колос 0:4

Таблиця вищої ліги. Скриншот: womensfootball.com.ua

“Київ-Баскет” – “Інтерхім”. Фото: fbu.ua

  • “Інтерхім-СДЮСШОР” розпочав півфінальну серію у жіночій баскетбольній Суперлізі.  Одеситки обмінялися з “Київ-Баскетом” гостьовими перемогами. У другій грі в складі “Інтерхіма” виділилися Ксенія Панькіна (21 очко), та Юлія Мусієнко (10 очок, 10 передач та 7 перехоплень). Вирішальна зустріч серії відбудеться у вівторок, в Одесі.

Суперліга. Жінки. 1/2 фіналу 
Інтерхім – Київ-Баскет 46:55
Київ-Баскет – Інтерхім 55:69
(рахунок у серії 1:1)

  • Завершився перший етап жіночої Суперліги з гандболу. Миколаївський “Реал” двічі поступився “Карпатам” і в другому етапі боротиметься в групі за 4-6 місця за те, аби піднятися з останньої сходинки.

Суперліга. Жінки
Карпати – Реал 43:38 та 42:26 

Події тижня 

Зруйнована “Фаворит Арена” у Херсоні. Фото: Олександр Корняков 

  •  Збройні сили рф зруйнували черговий об’єкт спортивної інфраструктуру. Нищівних ушкоджень зазнав льодовий палац “Фаворит Арена” у Херсоні. До повномасштабного вторгнення він був домашньою ареною місцевого “Дніпра”.

Українські та румунські футзалісти. Скриншот: Setanta Sports.

  • УЄФА заборонила українській та румунській збірній вшанувати хвилиною мовчання пам’ять жертв російських ударів. Втім, гравці збірної Румунії проявили людяність, та, за обопільною згодою, розпочали матч із хвилини мовчання неофіційно. 

Аліна Комащук проти Олени Кравацької. Фото: Дмитро Путінцев

  • Дві одеситки, дві олімпійські чемпіонки, Аліна Комащук та Олена Кравацька, зійшлися у фіналі чемпіонату України з фехтування на шаблях. Чемпіонство, вперше у своїй кар’єрі, здобула Аліна. Третьою в цих змаганнях стала миколаївка Олександра Бондар. У командних змаганнях зірковим одеситкам також не було рівних.

Таїсія Онофрійчук. Фото: Марія Музиченко

  • Ще 4 нагороди здобула Таїсія Онофрійчук на етапі Кубка світу з художньої гімнастики. 16-річна українка виграла змагання з обручем, була другою з м’ячем і стрічкою та третьою з булавами. До речі, Таїсії довелося відмовитися від частини церемонії нагородження аби не потрапляти в кадр із допущенними до змагань росіянкою та білорускою. 

Кадр тижня 

Фото: ФК Верес

  • “Верес” та “Чорноморець” грали у Великдень. Тож, замість підкидання монетки переді грою, вирішили провести жеребкування більш креативним способом. Міцнішим виявилося яйце одеситів, які отримали право вибору – м’яч чи ворота.

Традиційно бажаємо успіхів Вам та Вашим улюбленим спортсменам та командам!


Адлен Муатс



Джерело

Суспільство

ДБР проводить спецоперацію з протидії продажу наркотиків і боєприпасів

Published

on



Державне бюро розслідувань проводить спецоперацію «Стоп трафік», яка спрямована на протидію незаконному обігу наркотиків, зброї та боєприпасів.

Про це інформує пресслужба бюро, передає Укрінформ.

Зазначається, що особлива увага приділяється злочинам у військовому середовищі та схемам, пов’язаним із районами виконання бойових завдань.

Протягом кількох днів працівники ДБР одночасно проводять слідчі та процесуальні дії у різних регіонах України. Робота охоплює десятки кримінальних проваджень за фактами незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, зброї та боєприпасів.

У межах операції відпрацьовуються матеріали 26 кримінальних проваджень. Уже є затримані та повідомлення про підозру, проводяться обшуки, встановлюються канали постачання і збуту.

Повідомляється, що завданням спецоперації встановити повний ланцюг незаконного трафіку: джерела надходження наркотиків і зброї, організаторів схем, постачальників, посередників та осіб, які забезпечують їхню діяльність.

Читайте також: Наркотики, підкинуті в авто екскомбата «Магури»: у справі оголосили підозри трьом військовим

Як повідомляв Укрінформ, працівники Державного бюро розслідувань у взаємодії з Національною поліцією викрили трьох військовослужбовців, підозрюваних у підкиданні наркотичних засобів та психотропних речовин колишньому командиру батальйону однієї з окремих механізованих бригад.

Фото: ДБР



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Рецензія на “Повінь” Євгена Ліра: книга лю… — публікація

Published

on



Цією публікацією Інтент продовжує серію рецензій, присвячену сучасним українським виданням. Рецензії для Інтент в межах цього проєкту пише Марія Галіна – українська письменниця, поетка та літературна критикиня, лауреатка літературних премій. 

 Цього разу мова піде про роман Євгена Ліра “Повінь” – художньо-документальну прозу про катастрофу в Херсоні, засновану на свідченнях реальних людей. Уперше книжка вийшла 2025 року англійською мовою у видавництві “Ukraїner” під назвою “The Flood. A Clockwork story” й адресована насамперед була закордонному читачеві.

Херсон наразі одне з найважливіших в Україні міст. І через захоплення в перші дні війни, і через відважний спротив мешканців, і через визволення, і через Катастрофу. І, в останні роки – через російський дроновий терор та обстріли. Доля Херсона взагалі, мабуть, одна з найстрашніших історій сучасності, то не дивно, що їй присвячено кілька потужних проєктів – американська журналістка Заріна Забріскі, яка майже постійно знаходиться там, зняла фільм “Kherson: Human Safari” (“Херсон: Сафарі на людей”), а одеська мистецтвознавчиня Олена Балаба та київський художник Матвій Вайсберг цього року представили зокрема в Одесі проєкт “НЕ/вкрадене”: створені сучасними українськими художниками штудії та омажі на викрадені росіянами з Херсонського художнього музею картини. Але світ знає про Херсон не так багато, як нам би хотілося. То треба кричати й кричати. Книга Євгена Ліра – ще одна спроба привернення уваги світової спільноти до долі мешканців Херсона – і власне міста.

Область інтересів Євгена Ліра, письменника та перекладача, належить до “темної літератури”, що б ми під цим не розуміли – горор, готику, саспенс тощо (він є автором Південного горору “Степовий Бог”). То не дивно, що він звернувся до того, що заведено називати художньою документалістикою. Бо горору, готики та саспенсу в нас останні п’ять років достатньо в режимі реального часу. Не дивно також, що “Повінь” (2026, Київ) первинно вийшла у 2025 році в видавництві зі складною для рецензента назвою “Ukraїner” в англомовній версії під назвою “The Flood. A Clockwork story”. Як це пояснює сам автор тут: “Так сталося, що англійська – моя друга мова, тому що моя мати викладає англійську мову в університеті. І я вивчаю англійську з чотирьох років. Зі свого досвіду саме як перекладача – неможливо добре перекласти книгу, аби зберегти повністю все, що хотів закласти автор. І якщо зараз я перебуваю в позиції автора і володію мовою, яка є цільовою, чому б мені не написати цю книгу одразу англійською?”

Саме мова передбачає можливу аудиторію – це книжка для іноземців. “…ми маємо розповісти цю історію саме для наших європейських, американських читачів, загалом читачів з решти світу”. Мета теж зрозуміла. 

Власне, я сама спостерігала, як поважна дама з британським паспортом, з тих, кого заведено називати “хорошими руськими” і дуже популярна серед “хороших руських”, колишня співробітниця BBC, майже в перші часи катастрофи написала у своєму блозі, що, мовляв, щойно з нею зв’язалася подруга, така радісна, мовляв, українці підірвали греблю. Чи справді так? – лагідно питає колишня журналістка. Не треба, мабуть, пояснювати, як це працює, не треба також пояснювати про методи й навички тих, хто будь-коли працював з медіа. Вкидів, каже автор, було дуже багато, були залучені всі, хто міг, всі агенти впливу.

Я також пам’ятаю, як по Одеському заливу пливли дерева і дахи будинків, і ранкове сяюче море все було в чорних цяточках – аж до горизонту.

Але повернемося до книги та її автора. Бо Євген родом з Мелітополя, ще одного міста, що постраждало – і досі страждає – від російської агресії. Він прекрасно знає Південь, до того ж він з командою волонтерів у Херсоні, вирушивши туди одразу після Катастрофи, то він знається, про що пише. Люди та ситуації невигадані. Певною мірою.

Тут зазначимо, що початкова версія, згідно з авторською презентацією на одеському літературному фестивалі “Порт”, була значно ширшою і значно жорсткішою, більш документальною. Але закордонний пересічний читач вимагає іншого наративу, художньої обробки й щемливості, зворушливості. То автору, окрім реальних персонажів, довелося ввести вигаданих (три персонажі й одну подію, як пише він в передмові), зокрема оповідача, наратора, очима якого ми бачимо все навколо. The Clocksmith, тобто годинникар, переїжджає до Херсона, адже його знайомий порадив йому там задешево зняти майстерню, то він ходить Херсоном, знайомиться з людьми, слухає розповіді. Насправді, як на мене, ситуація для українського читача штучна; ніхто не поїде зараз до Херсона відкривати бізнес, але європейський читач може і не знатися на таких тонкощах.

А починається все з того, що на сторонній погляд можна вважати екзотикою. З Укрзалізниці. І з провідниці, яка примушує пасажира виконувати її, знов на сторонній погляд, такі зрозумілі обов’язки – прибрати постіль. Герой – Годинникар, – відносно молодий чоловік з Полтави демонструє зворушливу наївність: питає, чому на вулицях темно ввечері (блекаут, пояснюють йому, хоча світло в будинках є, і, здається, ні, не через генератори), ну й взагалі поводиться як іноземець; так, ніби нічого він про Херсон не знав, не читав, і навіть гугл-мапою ніколи не користувався (якби знав, мабуть, тричі подумав би, перш ніж відкривати там майстерню по ремонту електронних годинників). Але такий – відсторонений погляд – дає можливість західному читачу ототожнити себе з героєм. Власне, про це каже й сам автор: “Цей образ був створений саме таким, аби показати ефект занурення чужинця у простір, який є специфічним, можливо, осібним”.

Така позиція, я б казала complete ignorance, дозволяє герою ставити своїм співрозмовникам питання, які досвідчена особа знайшла б травматичними або наївними, а професія годинникаря (як на мене, трохи дивна, бо у кого зараз, окрім мене, є наручний годинник, але насправді у Херсоні він ремонтує все що завгодно, від смартфонів до ламп і генераторів) – зустрічатися з різноманітними персонажами, більшість яких мають реальних прототипів. Сам автор недарма називає свою книгу гобеленом – тобто цільним полотном, яке виткане різноколірними нитками.

Так, Техас, військовий у відпустці, викликаний командиром (джентльмени, каже його командир, коли всі зібралися і вишикувалися, росіяни підірвали Каховську греблю), був серед тих, хто рятував цивільних в перші години повені. Олег, співзасновник фонду “Справжні”, під час окупації Херсона допомагав людям виїхати – він удавав з себе священника, сподіваючись, що росіяни, теж, як він вважав, православні, не будуть так лютувати перед лицем святого отця. Дівчина, офіціантка з кафе, в яку герой закохався, і яку називає Соловейко – своєрідний Вергілій жіночої статі – водить героя знаковими локаціями міста, розповідаючи свої історії. Жінка, колишня співробітниця Херсонського художнього музею, розповідає про пограбовану росіянами колекцію. Олег-човняр – про те, як рятував від повені військових і цивільних. Анна, мати чотирьох – про жахливий досвід окупації. Всі, або майже всі герої мають реальних прототипів, які поіменовані в післямові. Бо книга писалась саме в Херсоні, а автор, як я вже писала тут, волонтерив там з командою одразу після Катастрофи.

Не будемо забувати, що все це розраховано на людей, які мало про нас знають, і тому не будемо дивуватися, що частково історії, які розповідають герою його нові знайомі, трошки нагадують репортажі медіа (вони і є цілком документальні, додана лише художня рамка) або підручник з історії та сучасності регіону. Я з Мелітополя, що біля Азовського моря, каже одна з героїнь, а потім читає наратору популярну лекцію про ногайську культуру, Великий Луг, будівництво Каховського водосховища у 1950-му, екологію тощо. Так, не будемо дивуватися, але будемо сподіватися, що англомовний читач її прочитає і зрозуміє, хай не все, але щось важливе. Бо інформаційна війна – теж війна.

До речі, через всю книгу проходять міські годинники – як символ часу, що зупинився або поламався; і саме нашому наратору судилося отой час полагодити – через любов до міста і містян, і через кохання. 

На першій сторінці написано, що це книга любові. Так воно і є.

Марія Галіна



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Російські дрони атакували Ізмаїльський район: в місті горіла спортшкола, у Бросці — суха трава

Published

on




Ще більше оперативних новин регіону — в офіційному Telegram-каналі «Бессарабія INFORM».


Підписатися

Сьогодні, 10 вересня, ворог здійснив чергову повітряну атаку на південь Одещини. Під ударом опинився Ізмаїльський район. Для обстрілу цивільної інфраструктури противник застосував два ударних безпілотних літальних апарати типу «Shahed». Про це, із посиланням на Оперативний штаб Ізмаїльської районної державної адміністрації, повідомляє «Бессарабія INFORM».

Внаслідок ворожого нальоту в місті Ізмаїл виникла пожежа в будівлі місцевої спортивної школи. На місце події оперативно прибули вогнеборці Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), які в найкоротші терміни ліквідували загоряння та запобігли масштабнішим руйнуванням.

 За словами мера Ізмаїла, також постраждали житлові будинки.

Крім того, зафіксовано наслідки атаки і за межами міста. У селі Броска Ізмаїльського району через падіння уламків або влучання сталося загоряння сухої трави на відкритій території. Цю пожежу також вдалося швидко приборкати.

На щастя, за офіційними даними оперативних служб, обійшлося без постраждалих серед цивільного населення.

Раніше ми повідомляли: Російський удар по буксиру: на Одещині загинули та поранені іноземні моряки

Фото з місця подій



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.