Суспільство
Подарунки на мільйон та зарплата: хто з ректорів Херсона та Миколаєва отримав найбільше Анонси
Керівники найрейтинговіших вишів Херсона та Миколаєва задекларували мільйони гривень доходів за 2024 рік з зарплат, бізнесу, пенсій і навіть подарунків.
Центр публічних розслідувань проаналізував декларації ректорів вишів Херсона та Миколаєва, які увійшли до ТОП-10 рейтингу Освіта.ua.
У 2024 році найбільший задекларований дохід серед них мав керівник Херсонського державного університету Олександр Співаковський — 2,1 млн грн. Основну частину суми — 1,1 млн грн — склала заробітна плата. Додатково він задекларував 233,9 тис. грн інших доходів та 650 тис. грн у вигляді половини грошового подарунка від доньки Євгенії Співаковської (загальна сума подарунка — 1,3 млн грн).
Ректор Чорноморського національного університету ім. Петра Могили Леонід Клименко задекларував за 2024 рік 1,694 млн грн. З них 900 тис. грн — зарплата, 277,9 тис. грн — пенсія. Крім того, він продав автомобіль Mitsubishi Outlander за 500 тис. грн, а згодом купив новий — за 650 тис. грн.
Близьку суму задекларував ректор Миколаївського національного аграрного університету В’ячеслав Шебанін — 1,645 млн грн у 2024 році. З них зарплата склала 1,1 млн грн, пенсія — 283,3 тис. грн.
Ректор Миколаївського національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Євген Трушляков задекларував 781,9 тис. грн зарплати та 277,9 тис. грн пенсії — разом трохи більше мільйона гривень.
Олена Чепелюк, очільниця Херсонського національного технічного університету, задекларувала 789 тис. грн доходу. Основну частину становила зарплата — 685,3 тис. грн. Крім того, вона отримала подарунок — 40,2 тис. грн — від, ймовірно, сина Максима Чепелюка.
Юрій Кирилов, керівник Херсонського державного аграрно-економічного університету, задекларував 710,1 тис. грн у 2024 році. З них 531,4 тис. грн — основна зарплата, 141,9 тис. грн — за сумісництвом, ще 36,7 тис. грн — додаткові виплати.
Віктор Гусєв, ректор Херсонської державної морської академії, задекларував 594,1 тис. грн доходу. Основна частина — 501 тис. грн — це зарплата, ще 37,9 тис. грн надійшли від компанії Marlow Navigation.
Найменший дохід серед ректорів задекларував Валерій Будак, керівник Миколаївського національного університету ім. В.О. Сухомлинського — 507,5 тис. грн у 2024 році. З них 336,5 тис. грн — зарплата, 136,3 тис. грн — пенсія, 27,6 тис. грн — довічна плата за звання академіка НАПН України.
Отже у 2024 році більшість керівників херсонських та миколаївських найрейтинговіших вишів отримують основні доходи від заробітної плати. Однак деякі з них мають й інші джерела доходу.
У 2024 році найбільший родинний дохід задекларував ректор ХДАЕУ Юрій Кирилов — 6,4 млн грн. Основну суму, 5,7 млн грн, заробила його дружина Оксана Нікітіна від бізнесу. У 2023 році вона отримала 1,5 млн грн доходу та 2,2 млн грн від продажу київської квартири.
Родина ректора ХДУ Олександра Співаковського задекларувала 3,5 млн грн. Дружина отримала понад 582 тис. грн зарплати, майже 195 тис. грн пенсії та частину грошового подарунка від доньки. У 2023 році дохід родини сягав 4,3 млн грн.
Сім’я Леоніда Клименка (ЧНУ ім. П. Могили) задекларувала 2 млн грн, з яких 318 тис. грн — дохід дружини. Торік їхній дохід складав 1,3 млн грн.
Подружжя Шебаніних (Миколаївський НАУ) задекларувало 1,8 млн грн, з яких 167 тис. грн — внесок дружини. У 2023 році — 1,7 млн грн.
Сім’я ректора НУК ім. адмірала Макарова Євгена Трушлякова отримала 1,6 млн грн. Дружина — майже 547 тис. грн. Це на 100 тис. грн більше, ніж у 2023 році.
Родина ректорки ХНТУ Олени Чепелюк — 907 тис. грн. Чоловік і донька сумарно заробили близько 118 тис. грн. Торік — 644 тис. грн.
Родина Віктора Гусєва (ХДМА) — 696 тис. грн. Дружина заробила близько 102 тис. грн. У 2023-му — 560 тис. грн.
Найменше задекларувала родина ректора МНУ ім. В. Сухомлинського Валерія Будака — 593,5 тис. грн. Дружина — 86 тис. грн. У 2023 році їхній дохід був удвічі більшим.
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
На Одещині фахівці проінспектували організацію харчування у 510 школах регіону. У підсумку спеціалісти видали 173 приписи щодо усунення виявлених порушень санітарно-епідемічних норм.
Про це повідомили в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Одеській області.
Позапланові перевірки шкіл щодо організації харчування дітей розпочали 8 вересня 2026 року за дорученням Прем’єр-міністра України та відповідно до листа Держпродспоживслужби.
Станом на 16 жовтня фахівці Держпродспоживслужби Одещини перевірили 478 закладів освіти області. Вони зробили 157 приписів щодо обов’язкового усунення виявлених порушень у шкільних їдальнях.
Серед найпоширеніших порушень, які фіксують інспектори під час перевірок:
- недотримання затвердженого та погодженого перспективного меню;
- порушення товарного сусідства під час зберігання харчових продуктів;
- невиконання встановлених норм харчування за окремими групами продуктів.
Серед типових недоліків – неналежне ведення обов’язкової документації на харчоблоках, зокрема журналів бракеражу готових страв і сировини, що надходить від постачальників.
У вересні батьки на Одещині масово скаржилися на харчування в школах і викладали в соцмережах фото шкільних обідів. Зокрема, йшлося про меню в закладах освіти Нерубайської та Подільської громад. Фахівці перевіряють не лише якість продуктів і готових страв, а й розмір порцій, дотримання технологій приготування та подачу їжі.
На Одещині арештували документи коледжу у справі щодо можливого незаконного використання 140 гектарів державної землі. Слідство вважає, що посадовець професійного коледжу без договорів передав ділянку агрофірмі для обробітку та посіву.
Відповідне рішення ухвалив Подільський міськрайонний суд.
Йдеться про земельну ділянку площею понад 140 гектарів. Її власницею є Кодимська міська рада, а в постійному користуванні Північного центру професійної освіти вона перебуває із цільовим призначенням “для дослідних і навчальних цілей”.
За версією слідства, завідувач Кодимського територіально відокремленого спеціалізованого відділення Північного професійного коледжу залучив агрофірму “Кодима” до обробки та засівання цієї землі без укладення договорів чи оформлення відповідних актів. Правоохоронці кваліфікували дії за статтями про самовільне зайняття земельної ділянки та зловживання службовим становищем.
Під час огляду слідчі виявили, що ділянка була оброблена та засіяна соняшником. В ухвалі зазначено, що це могло свідчити про її використання одним із суб’єктів господарювання без документів. При цьому в реєстрі прав на нерухоме майно ділянка в оренді не перебувала.
У серпні провадження щодо самовільного зайняття землі об’єднали з іншим кримінальним провадженням, відкритим за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України — зловживання службовим становищем.
У межах розслідування правоохоронці провели обшук будівель та споруд у Кодимі. Вони вилучили журнал руху дорожніх листів, журнал автотранспорту, оборотну відомість паливно-мастильних матеріалів, відомість техніки, що перебуває на балансі ППК “Кодима”, звіт та карти обліку.
Слідчий просив суд накласти арешт на ці документи як на речові докази. Суддя клопотання задовольнив частково та заборонив їх відчужувати й розпоряджатися ними. Розслідування у справі триває.
Також на Одещині очільника громади підозрюють у схемах з землею. За версією слідства, через підроблене рішення сесії з комунальної власності вибули земельні ділянки вартістю майже 2 мільйони гривень.
-
Війна1 тиждень agoРозвіддані США для України: що буде з ППО, якщо Трамп їх відключить,
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Одеса5 днів ago
В Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів