Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила продюсерка, ініціаторка акції “Жовто-блакитні метелики. Дітям” Юлія Чернявська на пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі.

“Акція поступово почала розвиватися і розширюватися завдяки людям, які брали в ній участь. За цей час (за рік – ред.) ми для себе зафіксували цифру в 5 тисяч послань, які на сьогоднішній день вже зібрали. Але наша мета, як раніше ми зазначали, – це 20 651 послання”, – зазначила Чернявська.

Вона зауважила, що на початку акції планували зібрати меншу кількість листівок, однак згодом збільшили цільову кількість до 20 651. Ця цифра наразі відповідає офіційним даним про українських дітей, яких депортували та які незаконно перебувають на території Росії.

“Ми хочемо зібрати саме цю кількість послань для того, щоб кожна дитина, коли вона повернеться, могла отримати, побачити це послання і зрозуміти, що про неї весь час пам’ятали, що ми робили все можливе для того, щоб ці діти повернулися і щоб вони відчували нашу підтримку й знали, що ми завжди з ними поруч”, – наголосила Чернявська.

Продюсерка нагадала, що акція стартувала під час Талліннського кінофестивалю у 2025 році, де презентували документальний фільм “Жовто-блакитні метелики”. У межах ініціативи учасники пишуть листи й створюють листівки зі словами підтримки для українських дітей, які перебувають у Росії та не можуть повернутися додому.

“Коли ми тільки починали цю акцію, головною нашою метою було залучити якомога більше людей із різних країн, бо для нас дуже важливо, щоб тема українських дітей, яких незаконно депортувала і вивезла Росія, залишалася у полі уваги міжнародної спільноти. Тоді ми не могли передбачити, яку кількість країн нам вдасться залучити за такий не дуже великий час. Зараз я можу відзвітувати, що акція вже відбулася у 15 країнах”, – підкреслила Чернявська.

Спікерка уточнила, що йдеться про Польщу, Францію, Естонію, Литву, Латвію, Іспанію, Хорватію, Велику Британію, Ірландію, Кіпр, Німеччину, США, Канаду, Україну й Норвегію. Окрім цього, заходи відбулися у 19 містах і селищах України.

Чернявська зазначила, що організатори працюють над розширенням географії ініціативи. Найближчим часом акції планують провести в Італії, Угорщині, Болгарії, Словаччині та Франції. При цьому, зауважила вона, Франція була однією з перших країн, які підтримали ініціативу, і вже долучалася до її проведення.

Як повідомляв Укрінформ, станом на початок жовтня 2026 року до України вдалося повернути 2665 дітей.

Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут

Кілійський міський голова, якого підозрюють в отриманні 35 тисяч доларів неправомірної вигоди, залишається під вартою. Водночас за кілька місяців суд тричі зменшував суму застави, яка може стати альтернативою арешту. Наразі вона становить 36,6 млн гривень. Про це йдеться в ухвалі Київського районного суду міста Одеси, розповідає “Махала”.

Підозру посадовцю оголосили 26 травня 2026 року. Наступного дня суд відправив його під варту та визначив заставу у розмірі 41,6 млн гривень. А першого червня міського голову відсторонили від посади.

У липні суд продовжив розслідування до 25 листопада та вкотре переглянув запобіжний захід. Тримання під вартою продовжили, але суму застави зменшили до 38,272 млн гривень.

У вересні суд знову розглянув питання про запобіжний захід. Слідство просило залишити посадовця під вартою, посилаючись на те, що ризики, через які його взяли під варту, досі залишаються.

Захист із цим не погоджувався. Адвокати заявляли, що ризики зменшилися, оскільки міського голову вже відсторонено від посади. Також вони наголошували, що сума застави є надмірною для його родини.

Суд частково задовольнив клопотання слідства та продовжив тримання під вартою до 31 жовтня. При цьому заставу втретє зменшили, цього разу до 36,608 млн гривень. 

Нагадаємо, за версією слідства, справа стосується дозволу на видалення зелених насаджень, необхідного ТОВ «Кілійська ВЕС» для реалізації проєкту вітрової електростанції. Слідчі вважають, що міський голова спочатку вимагав 30 тисяч доларів, а згодом збільшив суму до 60 тисяч. У результаті, за даними обвинувачення, він отримав 35 тисяч доларів неправомірної вигоди.

Досудове розслідування у справі триває. 

Фото зі сторінки у Фейсбук.

60 днів перемир’я заради президентських виборів — саме таку пропозицію озвучив Володимир Зеленський, знову повернувши тему голосування в центр уваги. Однак проведення виборів в умовах війни пов’язане з низкою викликів, а серед українців немає єдиної думки щодо того, коли варто обирати президента.

Журналісти Новини.LIVE запитали одеситів, як вони ставляться до ідеї проведення виборів, поки в країні триває війна.

Реклама

Проведення виборів

Організація президентських виборів під час війни залишається складним завданням через обмежені терміни підготовки, безпекові ризики та фактичну відсутність перемир’я. Особливе занепокоєння викликає неможливість провести повноцінну передвиборчу кампанію, забезпечити рівні умови для кандидатів і дотриматися демократичних процедур.

“За 60 днів не буде нормальної передвиборчої кампанії, це по-перше. І по-друге, не буде ніякого перемир’я”, — каже Максим.

Окремою проблемою залишається забезпечення участі у голосуванні всіх громадян, які мають виборче право. Мільйони українців перебувають за кордоном, а значна частина військовослужбовців виконує бойові завдання на фронті. За таких обставин організувати доступне та рівноправне голосування для всіх виборців буде вкрай складно.

“Навряд чи. Тому що це неможливо фізично, під час війни. І військові, і обставини, і багато виїхавших”, — пояснює Тетяна.

Вибори після війни

Для частини українців проведення виборів має сенс лише після завершення війни, коли країна зможе повернутися до мирного життя. На перший план виходять не політичні перегони, а безпека, повернення військових додому та відновлення стабільності. Саме ці обставини визначають ставлення до можливого голосування найближчим часом.

“Дивіться, я гадаю, що перш за все треба завершити війну, а потім вже проводити вибори. По-перше, немає за кого голосувати, а по-друге, хочеться, щоб просто був мир, щоб люди повернулися додому з фронту, щоб настало спокійне життя, щоб всі відчепилися від українців”, — говорить Поліна

Довіра до виборців

Від початку повномасштабного вторгнення українське суспільство зазнало значних змін. Частина громадян виїхала за кордон, інші змінили місце проживання всередині країни. У цих умовах президентські вибори розглядають також як можливість визначити актуальні настрої населення.

“Я думаю, що якщо президент впевнений в собі, то йому треба підтвердити довіру населення. І я думаю, що він впевнений, тому він готовий на це піти. Багато людей виїхало. Багато тих, хто голосував в 2019 році, вже не в країні. Тому треба зробити наявний перепис електоральної думки тих людей, що залишились в країні, живуть, платять тут податки, працюють на державу”, — зазначає Андрій.

Вибори в окупації

Окремим викликом для проведення виборів залишається ситуація на тимчасово окупованих територіях України. Через відсутність контролю над цими районами організувати там виборчий процес відповідно до українського законодавства наразі неможливо. Водночас важливим залишається питання забезпечення виборчих прав громадян, які продовжують проживати в окупації.

“Поки не повернемо території, не може бути і мови про вибори. По-перше, це складно організувати. По-друге, а ті люди знають про вибори, де окупація? Я сама з Запоріжжя, у нас окуповане все. Тобто немає ніякого сенсу зараз проводити вибори”, — підкреслює Світлана.

Отже, думки одеситів щодо проведення президентських виборів під час війни різняться. Люди занепокоєні безпекою, доступністю голосування та можливостю забезпечити рівні виборчі права для всіх громадян. Попри різні погляди на терміни виборів, головним є створення умов, за яких виборчий процес буде прозорим, демократичним і враховуватиме інтереси всіх українців.

Раніше Новини.LIVE розповідали, як одесити готуються до майбутньої зими та можливих відключень. Містяни запасаються резервним живленням, теплими речами й необхідним для побуту, хоча частина людей найбільше побоюється проблем з опаленням.

Також Новини.LIVE розповідали, як одесити ставляться до можливого енергетичного перемир’я. Більшість опитаних поставилися до такої ініціативи скептично через недовіру до Росії та відсутність реальних гарантій припинення ударів.