Як передає Укрінформ, про це Паєвська повідомила у Фейсбуці.

«Я не збиралась видавати вірші. Але деякі речі — оживають і існують ніби самі по собі. «Наживо» – це тексти, які не питали дозволу бути. Вони не лагідні. І не милі. Вони про виживання всупереч», – ідеться в дописі.

Як розповіла авторка, після полону, аби зібрати до купи розідрану душу і вирівняти психіку, вона вибрала однією з терапій поезію. «…Тим більше, що вірші я писала завжди, але тільки тепер, здобувши неймовірно важкий досвід війни, полону та тортур мені є що сказати світу», – додала вона.

«Навіть в підвалах Донецька я писала уламками вапна вірші та псалми на обідраних стінах вкритих підозрілими плямами грибка і страждань. Ті рядки лишились в Донецькому СІЗО. І я їх не запам’ятала. Нічого. Я написала нові…», – зауважила Паєвська.

Обкладинку до збірки створив художник Владислав Єрко.

«Читайте. Якщо не боїтесь дізнатись, як звучить біль і любов», – закликала «Тайра».

Як повідомляв Укрінформ, Юлія Паєвська («Тайра») – українська військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка; командир підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го військового мобільного госпіталю (2018-2020). З 2014 року як парамедик брала участь у Революції гідності та війні на сході України. 16 березня 2022 року під час облоги Маріуполя потрапила у російський полон, була визволена 17 червня.

Про це повідомила в коментарі власному кореспонденту Укрінформу біограф та друг митця Тамара Стрипко.

“Іван Марчук продовжує активно творити, і за час перебування у Відні створив вже близько 200 творів”, – сказала вона.

Головним чином ці твори об’єднані у цикл “Віденські рапсодії”.

У Відні відкрилася виставка Івана Марчука / Фото: Василь Короткий, Укрінформ

За словами Стрипко, не буває дня, щоб до художника хтось не звертався з наміром купити картину, однак він усім відмовляє, оскільки хоче зберегти свій доробок для загалу.

Саме з цією метою на початку 2025 року у Відні було створено благодійну фундацію Івана Марчука, основною метою якої є збереження спадщини художника, її дослідження, вивчення, популяризація та створення музею.

“Художник – у поважному віці. Художник зберіг колекцію. І художник мріє про те, щоб вона була доступна людям. Щоб вона не розійшлася невідомими шляхами. Він мріє, щоб передусім українці могли бачити ці роботи, бо так, як він оспівував українську землю, аналогів, очевидно, немає. Саме тому було прийнято рішення створити фундацію”, – розповіла Стрипко.

За її словами, фундація ставить перед собою три цілі: “Перша – зберегти. Друга – популяризувати. І третя – це мрія Марчука – щоб його твори було передано музею”.

Стрипко зауважила, що Марчук сам є власником фундації і диктує її політику, розпоряджаючись переданими до неї картинами, але вже від імені фундації. Всього до фундації передано близько 300 картин художника.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці Австрії відкрилася найбільша персональна виставка видатного українського художника Івана Марчука під назвою “Скажи мені правду”, яка включає близько 400 найвідоміших робіт майстра.