Фільм розповідає історію українських пілотів та розвідників, які навесні 2022 року здійснили одну з найзухваліших місій російсько-української війни – прорив повітряного коридору до оточеного загарбниками міста Маріуполь Донецької області та гарнізону «Азовсталі», щоб доставити боєприпаси, медикаменти й евакуювати поранених.

Показ відвідали, зокрема, рідні та близькі безпосередніх учасників операції. Серед них – родина воїна 10-го окремого загону спецпризначення ГУР Олександра Клепікова. 5 квітня 2022 року він разом із полеглим Героєм України Назаром Боровицьким у складі евакуаційної групи вилетів на пошуки й порятунок побратимів із гелікоптера, що повертався з Маріуполя та був підбитий російськими військовими.

«Це був реальний героїчний вчинок. Хлопці знали, що це політ в один кінець. Незважаючи на це, ніхто не сумнівався, що треба виконувати завдання. На жаль, 5 квітня вони загинули. Я вдячний авторам фільму за те, що вони зберігають пам’ять про цей подвиг – для наступних поколінь», – зазначив батько Олександра.

Стрічку створили за підтримки Головного управління розвідки, Сухопутних військ Збройних сил України, представників окремого загону спеціального призначення «Азов» та Міністерства культури.

Режисер «Сталевих птахів» Сергій Сторожев поділився, що одним із ідейних натхненників у створенні цього фільму було саме ГУР.

«Нам надали ексклюзивні матеріали, максимально допомагали в комунікації з іншими підрозділами та консультували в процесі створення фільму. Це не про яскраві спецефекти – це про сенси, про фіксацію здобутків наших героїв. Це документ, який потрібен для того, щоб ніхто цього ніколи не забув», – зауважив він.

Як повідомляв Укрінформ, на 15:15 понеділка, 18 травня, на каналі 2+2 запланована телевізійна прем’єра фільму «Сталеві птахи».

Фото: ГУР

Як передає Укрінформ, про це йдеться у відповіді Департаменту культури КМДА на інформаційний запит Укрінформу.

У КМДА зазначили, що окремої міської програми заходів до Дня вишиванки не формували через чинні обмеження воєнного стану та рекомендації щодо мінімізації масових зібрань. Водночас культурні інституції столиці долучаються до відзначення через локальні ініціативи.

Зокрема, у Києві заплановано: виставку-берегиню «Вишиванка – генетичний код єдності» у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих; виставку вишивки у Національному музеї декоративного мистецтва України; книжкову виставку «День вишиванки: одягни свою історію» у Спеціалізованій молодіжній бібліотеці Києва; виставковий проєкт «Орнаменти поетового дому» у музеї-квартирі Павла Тичини; флешмоб «Одягай вишиванку — носи історію» у Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей.

У КМДА підкреслили, що такі ініціативи формують культурний вимір Дня вишиванки, який реалізується через участь закладів культури та особисту долученість громадян.

Як відомо, у третій четвер травня в Україні традиційно відзначають День вишиванки

Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету імені Юрія Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці.

У 2014 році свято вийшло не тільки за межі гуртка свідомого українського студентства, а й за межі самої України.

Третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, щоби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – це органічна складова життя та культури українців, а не вкритий нафталіном артефакт.

У цей день вже традиційно проходять цікаві конкурси у мережі, наприклад «найкраща вишиванка» або «найкраще фото у вишиванці». Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном та громадяни інших країн.

Цьогоріч українська громада Угорщини готується масштабною акцією відзначити ювілейну двадцяту річницю заснування Всесвітнього дня вишиванки, що об’єднає учасників у самому центрі Будапешта для демонстрації незламності та єдності.

У Стамбулі до Дня вишиванки проведуть благодійні майстер-класи на підтримку українських захисників.

У столиці Кенії, Найробі, посольство спільно з українськими митцями організовує майстерню української вишивки, що стане платформою для культурного діалогу між українськими та кенійськими традиціями текстильного мистецтва.

Під час 79-го Каннського кінофестивалю українська режисерка Жанна Озірна отримала міжнародну премію Build Your Dream Award за свій дебютний фільм «Медовий місяць».