Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

В межах програми Warsaw Next секції Industry Days 41-го Варшавського кінофестивалю, Бойченко отримала Спеціальну нагороду Асоціації польських кінематографістів (Polish Filmmakers Association Special Award) за найкращий проєкт — “Чорна хустка” (Czarna Chusta).

Премія передбачає грошову винагороду в розмірі 8 тисяч польських злотих.

Фільм “Чорна хустка” — це прониклива історія про крихкість людських зв’язків, близькість і виживання в часи морального й емоційного занепаду.

Журі відзначило роботу за глибоку емоційну чесність, сміливість у висловленні та актуальність теми, назвавши її твором, який “перетворює тишу й біль на потужний кінематографічний вислів” і нагадує, що емпатія може бути актом спротиву.

Фільм розповідає про 45-річну Лесю з Херсона, яка разом із донькою опиняється у польському таборі для переселенців. Упевнена в загибелі чоловіка, вона поступово зближується зі своєю колишньою подругою Марією – вдовою, яка навчилася жити без удаваності. Їхня потреба в підтримці та людській близькості переростає в глибший зв’язок, що ставить під сумнів звичні уявлення про любов і вірність.

На цьому тлі “Чорна хустка” досліджує, як війна змінює уявлення про сім’ю, жіночу солідарність і право на ніжність.

Проєкт української продюсерки Асонової The Silent Shore (“Мовчазне узбережжя”) отримав премію NO PROBLEMO MUSIC – музичну ліцензію на треки з бібліотеки Audio Network для використання у проєкті без обмежень у часі, території та сфері застосування.

Як повідомляв Укрінформ, на Варшавському кінофестивалі представили український проєкт The Silent Shore, події якого відбуваються в Україні, Польщі та Латвії.

Фото: Держкіно, перше – freepik.com

Про це повідомив начальник Луганської ОВА Олексій Харченко у Телеграмі, передає Укрінформ.

“17 жовтня в Києві, у камерній залі Міжнародного центру культури і мистецтв профспілок України, відбулося урочисте відкриття 85-го театрального сезону Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру“, – зазначив він.

Під час урочистостей почесне звання «Заслужений артист України» отримала акторка театру Анастасія Адначева-Пономаренко, а директора – художнього керівника Олександра Гришкова відзначено подякою міністра культури та стратегічних комунікацій України.

Глядачі побачили моновиставу «Деціма» за п’єсою Сергія Марена у постановці заслуженого діяча мистецтв України Володимира Московченка. Головну роль богині людських доль виконала заслужена артистка України Наталія Карчкова.

Моновистава «Деціма» – комічне фентезі про богиню, яка керує людськими долями з хмарочосу «Олімп», але прагне бодай на мить стати людиною, щоб відчути справжній сенс життя. Постановка поєднала глибину філософських роздумів із легкою іронією, а тепла атмосфера вечора стала справжнім святом для шанувальників театрального мистецтва.

Луганський театр, заснований у 1941 році, продовжує служити культурі й Україні навіть у час війни. Сьогодні його колектив налічує 57 працівників, серед яких є військовослужбовці ЗСУ. За останні роки театр здійснив понад 200 вистав, 28 виїзних показів для військових і став учасником десятків міжнародних фестивалів.

За останнє десятиліття колектив пережив чотири вимушені переселення – з Луганська до Сіверськодонецька, згодом до Дніпра, Сум, Києва. Попри втрати, знищення будівлі у 2022 році та евакуацію, театр зберіг свою трупу й продовжує творчу діяльність.

Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр переїхав до столиці.

Фото: Луганська ОВА / Телеграм

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба МКСК.

“17 жовтня Україна вперше презентувала власний досвід з охорони нематеріальної культурної спадщини у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі. Подія відбулася в межах Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини, який був проголошений на 42-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у листопаді 2023 року”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що до складу української делегації увійшли представники МКСК, Постійного представництва України при ЮНЕСКО, Дніпропетровської ОВА, Музею історії петриківського розпису та народних ремесел, Центру розвитку «Демократія через культуру», акредитованого в ЮНЕСКО, об’єднання майстрів «Творча спадщина», Національного центру «Мала академія наук України».

Заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасія Бондар, яка доєдналася онлайн, наголосила, що Україна набула експертності у збереженні нематеріальної спадщини з досвіду війни.

“Я впевнена, в майбутньому цей досвід змінить уявлення світу про культуру — як про основу стійкості суспільства, а не як розкіш чи розвагу мирного часу. Коли все матеріальне може бути втрачено — залишається лише те, що ми носимо в собі. Це і є наша нематеріальна спадщина. Ми співаємо в укриттях, розмальовуємо писанки у підвалах під час тривог, вчимо дітей колядкам та традиціям з окупованих територій, пізнаємо історію та своє коріння. Все це формує саме ту внутрішню силу, що робить нас стійкими та зцілює водночас”, – сказала вона.

В обговоренні українського досвіду охорони нематеріальної культурної спадщини в умовах сьогодення взяли участь посол, постійний представник України при ЮНЕСКО Вадим Омельченко, заступник начальника Дніпропетровської ОВА Ірина Грицай та директор Центру розвитку “Демократія через культуру” Олександр Буценко.

Під час заходу учасники події переглянули відеоролик про українську нематеріальну культурну спадщину. Крім того, майстри та носії традицій провели для охочих майстер-класи з петриківського розпису та обухівського шитого рушника. Також присутні стали свідками виступу представника Кобзарського цеху України — Тараса Компаніченка.

До знакової події, присвяченої Міжнародному дню нематеріальної культурної спадщини, доєдналися Азербайджан, Португалія, Словаччина, Республіка Гвінея, Іспанія, Естонія, Латвія, Німеччина.

Як повідомляв Укрінформ, у Національному музеї народної архітектури та побуту України відбулася публічна дискусія на тему “Стратегія розвитку нематеріальної культурної спадщини в Україні” за участі фахівців у сфері культури, представників міжнародних інституцій, митців, експертів і громадських діячів.

Фото: МКСК