Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні ми відкриваємо дві виставки, присвячені 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. 40 років тому сталася безпрецедентна подія — аварія на Чорнобильській АЕС, яку обґрунтовано вважають найбільшою техногенною й екологічною катастрофою сучасності. Її наслідки позначилися на всіх сферах суспільного життя. Це торкнулося і культури. Під загрозою опинилася етнокультура Поліського краю. Упродовж понад трьох десятиліть сотні науковців працювали над порятунком цієї культурної спадщини», – сказав директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ростислав Омеляшко.

У Києві відкрилися дві виставки про збережену спадщину Чорнобиля / Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ

1 / 22

Він наголосив, що це були безпрецедентні для української культури пошуково-рятувальні експедиції. За його словами, ці виставки є результатом цієї багаторічної роботи.

«Символічно, що виставка проходить саме в цьому приміщенні, куди свого часу звозили перші знахідки. Спочатку таких локацій було три: підвали адміністрації зони відчуження, Іванківський історико-краєзнавчий музей та музей Івана Гончара. Саме тут із 1994 року ми зберігали ці речі. Пам’ятаю, на місці, де ми зараз стоїмо, була земляна підлога, розміщувалися скульптури. А в сусідній залі ми опрацьовували знайдені пам’ятки. Відтоді минуло багато часу», – сказав Омеляшко.

Генеральний директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Гончар наголосив на унікальності виставки та її значенні для збереження культурної спадщини регіону.

«Для нас велика честь долучитися до створення цієї виставки. Вона особлива і своїм явищем, і культурою цього регіону. Частину експонатів ми свого часу допомагали зберігати саме тут, коли ще не було належних умов», – сказав він.

За словами Гончара, робота зі збереження поліської спадщини є справжнім подвигом науковців, які понад 30 років збирали та рятували культурні цінності. «Те, що зроблено за ці десятиліття – це величезна праця. Цю колекцію неможливо переоцінити: і дерев’яні вироби, і одяг – усе це демонструє неймовірне розмаїття й силу традиції навіть у межах одного регіону», — підкреслив він.

Виставка «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся» демонструє врятовані від небуття унікальні пам’ятки народної культури регіону: предмети традиційного побуту і господарської діяльності поліщуків, комплекси вбрання, відтворення фрагментів хатнього інтер’єру, твори народного художнього мистецтва, вироби найбільш поширених промислів і ремесел на Поліссі. В експозиції також можна познайомитися з пісенним фольклором, тематичними відеоматеріалами, документальними фільмами тощо.

Фотовиставка «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях» сформована з двох блоків: масштабної візуальної хроніки тридцятирічних польових досліджень, здійснюваних різними експедиціями, та світлинами, що відображають безпосередню участь письменниці, дослідниці та рятівниці культурної спадщини Українського Полісся в них.

Експозиція діятиме з 15 квітня до 31 травня.

Як повідомляв Укрінформ, три провідні українські хори Канади об’єднають зусилля для проведення меморіального концерту до сорокової річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. Захід відбудеться 26 квітня в базиліці Святого Павла у Торонто.

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ

Більше наших фото  можна купити тут 

Посольство Японії в Україні розпочало прийом заявок для участі в 20-му Міжнародному конкурсі манґи.

Про це повідомляє пресслужба премії, передає Укрінформ.

Церемонія відбулася 14 квітня, у день народження документаліста та воїна Руслана Ганущака. Як зазначається, експертна рада під керівництвом Лариси Покальчук оцінювала роботи за чотирма критеріями: документальна цінність, особиста мужність, майстерність та соціальний вплив.

Головну нагороду ім. Руслана Ганущака отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников за репортаж «Божевільня. Костянтинівка».

У номінації «Герой у кадрі» переміг Едуард Тимошенко зі стрічкою «Очі війни» із найсильнішим візуальним образом воїна з передової.

У номінації «Кіно-слово» здобув перемогу фільм Аліси Коваленко «З любов’ю з фронту» / MY DEAR TEO — за майстерне поєднання тексту та візуального ряду.

У номінації «Документалістика гідності» за висвітлення незламності духу перемогла стрічка «Мілітантропос» В’ячеслава Цвєткова, Христини Лизогуб і Дениса Мельника.

У номінації «Тиша у війні» перемогла Олена Максьом із фільмом «Не питай мене, чи я вбивав»/ Don’t Ask Me If I Killed — за глибоке дослідження психологічного стану людини на війні.

«Ім’ям року» став Артем Рижиков із фільмом «Простий солдат» — як головне відкриття року в документалістиці.

У номінації «Світло майбутнього» нагородили “молодих авторів, які сміливо документують історію” — Вікторію Гнатюк та Марію Шевченко.

Спеціальні відзнаки за мужність «Кришталева лінза» отримали: Олег Петрасюк (спеціальна відзнака «Фотомить» за кадри з Костянтинівки), Владислав Винарівський («Вєня») (68-ма ОЄБр) та Ілля Мальцев («Білий янгол») — «Герой у кадрі», Артем Дубина (12-та бригада «Азов») — особлива відзнака захиснику та медійнику, а також Дмитро Тяжлов та медійники 92-ї ОШБр.

Експерти також відзначили Дмитра Коновалова за висвітлення воєнних злочинів проти дітей, Андрія Варьонова за популяризацію професії оператора, Сергія Неретіна та команду фільму «Приборкати страх».

Церемонію нагородження провели офіцер ЗСУ Віта Титаренко та директорка фундації Христина Бабляк. Захід розпочався з хвилини мовчання “Перерваний кадр” – на екрані демонструвалися імена документалістів, операторів та репортерів, які загинули з 2014 року.

“Пам’ять має перетворюватися на дію. Саме тому була створена наша фундація. Ми хочемо, щоб кадри тих, хто пішов у вічність, продовжували жити, а ті, хто сьогодні тримає камеру як зброю, відчували підтримку”, — зазначила засновниця фундації, сестра Руслана Ганущака Ірина Ганущак-Форостян.

Як повідомляв Укрінформ, Руслан Ганущак – військовий журналіст, фотограф та оператор, який загинув 11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області. Його родина створила Фундацію документалістики імені Руслана Ганущака, що започаткувала премію його імені для військових журналістів, документалістів і фотографів.

Фото: 1 центр ІКП Сухопутних військ