Події
У Харкові презентували книгу про кобзарство «Повернення традиції»
У Харкові відбулася презентація книги Костя Черемського “Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920-1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців”.
Книга вийшла у видавництві Олександра Савчука, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Перша частина висвітлює маловідомі сторінки історії кобзарства і бандурництва, друга – присвячена історичним, соціально-культурним, громадсько-політичним передумовам відродження виконавства на кобзарських інструментах. Акцент зроблено на 1920-1930-х роках.
“Є багато матеріалів, які підтверджують саме системний характер репресій над співцями. Кобзарі – це не були одиниці, це були десятки і сотні виконавців. Співоцьке товариство було дуже ієрархізоване і мало три класи: це кобзарі, які грали на бандурі, лірники, які грали на колісній лірі, і найбільша група – так звані, стихівничі, які виконували кобзарський репертуар без інструментального супроводу. Тобто це був великий прошарок у суспільстві. Принаймні на 1920-1930-ті роки минулого століття у Харківській області були сотні виконавців”, – зазначає Черемський.
Автор зауважує, що спирався на великий масив документів щодо кобзарського з’їзду, який готувався та відкладався з року в рік.
“Це фактично вісім років. Ця тема звучала в тодішній пресі. Вона існувала серед кобзарів, і вона є в паперових документах. Заснувався оргкомітет з’їзду ще у 1925 році. Українська інтелігенція хотіла зробити виконавство на бандурі академічним видом мистецтва. Треба було узгодити одну школу гри, узгодити один інструмент, помирити між собою багато осередків бандуристів. З’їзд готується, переноситься. Останні дані 1932 року, далі зникає будь-яка інформація про збори, і ми вважаємо, що в цей час щось відбулося”, – підкреслив він.
Видавець Олександр Савчук наголосив, що кобзарство не зникло повністю завдяки тому, що це явище було інституалізованим – існували цехи чи братії з певними правилами входу до них, навчанням, складанням іспитів і веденням діяльності. Водночас у суспільстві й зараз панують стереотипи.
“Як і більшість культурних явищ, феноменів, кобзарство також сильно міфологізоване. Для багатьох кобзар – це Тарас Шевченко. Або нещасний кобзар, який намальований на якійсь картині – він нещасний, іде в зиму, йому ніде жити і так далі. Тобто є багато стереотипів. Якщо коротко казати, це незрячі чоловіки, які професійно грають і співають специфічний репертуар. Крім того, кобзарство було дуже поширеним на території сучасних Харківської, Полтавської і частково Луганської областей, на Полтавщині, Чернігівщині. Тобто це наше характерне явище, яке ми фіксуємо з XVIII ст. Бандура з’являється у Львові, до прикладу, лише у 1905 році. А ми ж схильні “шукати” бандуру десь на заході чи в центрі України”, – говорить видавець.
У книзі автор пояснює різницю між поняттями кобзарства та гри на бандурі.
“Завжди навколо бандури існували дві традиції: незряча традиція вуличних виконавців, співців, а також зряча традиція, яка була світською – на інструментах грало багато інтелігенції, особливо в часи національного піднесення, це й кінець XVIII століття, XIX, а найбільше у ХХ столітті. Ми знаємо Мартиновича, Хоткевича і ще десятки подвижників української культури, які пізнавали Україну, заново відтворювали її в собі, починали розуміти саме через звучання цього інструмента. Це явище йшло паралельно з традиційним кобзарством, яке існувало з давніх часів. Аматорське світське виконавство було гілочкою, яка згодом переросла у академічну бандуру. І залишилася традиція, яка була завжди професійною, це було не хобі, а фах”, – зазначає Черемський.
Він розповів, що кобзар як правило мав родину та був заможною людиною – будував хату та заводив велике господарство.
“Вони намагалися не показувати свій кобзарський фах сусідам, які все ж могли про це здогадуватися. Як виконавець він ходив в інший район. Крім кобзарства, вони займалися допоміжним ремеслом: сукання мотузок, якоюсь мануфактурною роботою, багато з них вели парамедичну діяльність, як кажуть у народі, ворожили, лікували людей. Тобто співці були адаптовані до життя більшою чи меншою мірою. Ставитися до них, як до неборак, які помирали попідтинню, – це зовсім неправильно. Це люди, які знаходили заробіток, звичайно, основний – це кобзарство, але також вони мали господарство, міцну родину, зазвичай багатодітну”, – говорить Черемський.
Як зазначає видавець, книга спрямована на доволі широке коло читачів, зокрема, викладачів і студентів навчальних закладів, науковців, дослідників, мистецтво-, літературо- і джерелознавців, етнологів, істориків, музейних працівників, музикантів, подвижників народної культури, а також шанувальників традиційного кобзарського виконавства.
Як повідомляв Укрінформ, Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Влада Латвії внесла російську співачку Крістіну Орбакайте і сербсько-хорватського музиканта Горана Бреговича до списку небажаних осіб і заборонили їм в’їзд до країни.
Про це повідомляє Delfi, передає Укрінформ.
Міністр внутрішніх справ Латвії Ріхардс Козловскіс пояснив рішення включити цих музикантів до «чорного списку» застереженнями з боку спецслужб. За оцінкою Служби державної безпеки, виступи осіб, які підтримують агресію РФ, не відповідають інтересам національної безпеки Латвії, оскільки можуть сприяти міжетнічній напруженості в суспільстві.
Після 2014 року Брегович неодноразово виступав у тимчасово окупованому Криму і публічно висловлював підтримку країні-агресору Росії, одночасно поширюючи повідомлення, які дискредитують Захід. Орбакайте також виступала в Криму після його окупації і брала участь у різних пропагандистських заходах Росії.
Як зазначає видання, обидва музиканти планували концерти в Латвії цього літа. Агентство LETA вказує, що на їхні концерти, як і раніше, можна придбати квитки.
Однак Служба держбезпеки і МВС Латвії закликали організаторів заходів ретельно оцінювати запрошених артистів, оскільки якщо артист виступає в Росії або на окупованих нею територіях України, це вважається підтримкою агресії Росії та воєнних злочинів.
Як повідомляв Укрінформ, у листопаді 2024 року міністр закордонних справ Латвії Байба Браже включила до списку небажаних для країни осіб ще десятьох громадян Росії за підтримку війни в Україні. Їм заборонений в’їзд до Латвії на невизначений термін.
Події
У Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»
У четвер, 1 травня, в Києві вперше з початку широкомасштабного вторгнення росіян відбудеться одноденний національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє», який збере авторів та виконавців, очільників профільних урядових інституцій, галузевих стейкхолдерів та експертів.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
«У День інтелектуальної власності світ говорить про музику. Україна — про свою музику як зброю, економічну та культурну силу», – ідеться в повідомленні.
Національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє» відбудеться під патронатом Офісу Президента.
Захід пройде у межах World IP Day 2025, який Всесвітня організація інтелектуальної власності присвятила музиці IP and music: Feel the beat of IP.
Метою заходу є не лише обмінятись думками та запитаннями, а й почати діяти спільно заради розбудови української музичної індустрії та її захисту від впливу агресивної культурної та інформаційної політики Росії.
Як зауважили у МКСК, на форум-діалог запрошені, зокрема заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, заступник міністра економіки Віталій Кіндратів, директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) Олена Орлюк, заступник директора (УКРНОІВІ) Владислав Білоцький, заступниця директора УКРНОІВІ Любов Майданик, представники «Культурного десанту», галузеві стейкхолдери та експерти.
Також серед учасників заходу – музиканти, композитори, представники музичної індустрії
Під час форуму-діалогу заплановані панельні обговорення:
Музична індустрія України: стан справ, виклики, стратегія. Презентація дослідження «Форсайт музичної індустрії України 2035»;
Роялті як драйвер індустрії. Спеціальний фокус — функціонування організацій колективного управління авторськими та суміжними правами в Україні;
Питання монетизації музичного продукту — як отримувати дохід та захищати права;
Як протистояти російській музичній експансії. Проблеми та рішення.
Участь у панельних дискусіях візьмуть народні депутати, керівники міністерств і департаментів, представниця України на пісенному конкурсі «Євробачення» Катерина Павленко — гурт GO-A, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, представники «Культурного десанту» — Коля Серга і Мирослав Кувалдін, очільниця УКФ Анастасія Образцова, CEO «TAVR Records» Валерій Сасковець та інші діячі музичної індустрії України.
Як зауважили в МКСК, висновки панельних дискусій стануть визначальними для законотворчої та загальнонаціональної роботи парламенту, уряду та кожного представника музичної індустрії.
Окрім цього, на учасників очікує відкрита дискусія про поточний стан визначальних складових музичної індустрії України – від критичного погляду на основні джерела доходу автора та артиста в Україні, реалій системи роялті та викликів сфери колективного управління до поточних методів захисту вітчизняної музики від російської апропріації.
«Кожна з тем – надважлива в контексті суспільного запиту на істотну частку якісного популярного українського музичного продукту, який втілює та просуває національну ідентичність і світоглядні моделі. Та найважливіше – це унікальна можливість спільно знайти шлях вирішення кожного з вразливих питань для української музичної індустрії», – наголосили у міністерстві.
Учасники форуму обговорять напрями та заходи на найближчий рік для досягнення завдань Стратегії розвитку культури в Україні до 2030, яка була схвалена урядом минулого місяця. Крім того, відбудеться обговорення змін законодавства з інтелектуальної власності, які розробляються з метою імплементації положень права ЄС для музичної сфери.
У МКСК поінформували, що охочі долучитися до події в офлайн-форматі можуть зареєструватися за посиланням та отримати запрошення з детальною інформацією про захід.
Зважаючи на те, що кількість місць обмежена, для всіх, хто не отримає запрошення долучитися в офлайн-форматі, буде надане посилання і забезпечена можливість долучитись до заходу дистанційно в рамках онлайн-трансляції з можливістю поставити своє запитання спікерам наживо.
Організаторами форуму виступають Офіс Президента, Міністерство економіки, Міністерство культури та стратегічних комунікацій та Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій.
Партнери заходу – TAVR MEDIA, ГО УААСП, UAME.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій планує запустити платформу культурного відновлення для регіонів та громад.
У Київській опері 26 травня відбудеться прем’єра сучасного балету «Ескапістіко» у межах вечора одноактних вистав «1984. ІНША. Ескапістіко».
Про це йдеться у пресрелізі, який був наданий Укрінформу.
Як зазначається, прем’єра у постановці Іллі Мірошніченка досліджує внутрішній пошук свободи через танець та боротьбу між втечею від реальності і прагненням повернутися до самих себе.
“Вистава унікальна тим, що вперше у світі (поки це не спростовано) танець генерує музику безпосередньою взаємодією тіла танцівника з будь-якою поверхнею, яка підключена до модульного синтезатора. В «Ескапістіко» це велика металева напівсфера. Модульний синтезатор обробляє сигнал, отриманий від напівсфери після дотику до неї тіла танцівника, і робить з цього сигналу ноту, і рух танцівника визначає, як довго ця нота звучатиме”, – йдеться у повідомленні.
У програмі також балет «1984. Інша» — інноваційне хореографічне прочитання антиутопії Джорджа Орвелла, що втілює боротьбу особистості проти тоталітарної системи. Хореографи Ілля Мірошніченко та Катерина Кузнецова створюють сценічну картину, де «темрява правди» змагається зі «світлом пригноблення».
Вистава супроводжується композиціями володарки премій «Оскар» та Grammy Гільдур Ґуднадоттір, а також піаніста-експериментатора Hauschka.
Як повідомлялось, у Національній опері України відбулась прем’єра одноактного балету «Рапсодія кохання» на музику легендарного американського композитора Джорджа Гершвіна.
Фото: Анастасія Телікова
-
Суспільство1 день agoМережа «Епіцентр» зазнала хакерської атаки
-
Політика7 днів agoЦінна зустріч у критичний момент
-
Війна7 днів agoУкраїнські дрони стають стійкішими до РЕБ ворога
-
Події7 днів agoНа Вінниччині «Паланську печеню» визнали елементом нематеріальної культурної спадщини
-
Усі новини1 тиждень agoЗСУ уразили рідкісний російський дрон «Форпост» за $7 млн: чим він небезпечний (відео)
-
Відбудова7 днів agoВ Україні презентували закупівельну організацію Агентства відновлення
-
Війна1 тиждень agoв ЗС РФ збільшилась кількість іноземних найманців, — військовий
-
Усі новини7 днів agoНазвано найкрасивішу людину світу за версією People (фото)