Як передає Укрінформ, про це заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила у Фейсбуці.
Вона зазначила: “Одне з найважливіших моїх завдань – акумулювати зусилля всіх хто зараз, в час війни, може допомогти українцям! Зокрема це стосується і великих міжнародних фондів, які конкретними діями можуть допомогти вразливим групам в Україні – літнім людям, ВПО, людям з інвалідністю, дітям!”.
Кондратюк поінформувала, що головню темою зустрічі у Ватикані з керівником Caritas International Алістером Данном є “збільшення та вчасно надана якісна гуманітарна допомога на реальні потреби”.
Caritas – найбільший міжнародний благодійний фонд у світі, мережа якого об’єднує 162 католицькі організації.
За словами Кондратюк, місія Карітас в Україні розгорнула 54 центри допомоги, які охоплюють 23 регіони і понад 15 тисяч населених пунктів, включаючи прифронтові зони.
Діяльність місії підтримують 100 партнерів. Задіяні понад 600 волонтерів.
З лютого 2022 року допомога була надана понад 1,2 млн українців. Зібрані і розподілені понад 5 тисяч тонн гуманітарних вантажів, зокрема продуктові набори, одяг, вода, ліки й предмети гігієни.
Також, зауважила Кондратюк, надається психосоціальна підтримка, шелтери, грошова допомога і консультації тим, хто опинився в біді.
Кондратюк поінформувала, що разом з президенткою Карітас в Україні Тетяною Ставничою, директором релігійної місії Карітас в Україні Вʼячеславом Гриневичем, послом у Ватикані Андрієм Юрашем розповіли керівнику всесвітнього фонду Карітас про погіршення гуманітарної ситуації в Україні у зв’язку з ескалацією війни та російського терору проти цивільного населення.
Кондратюк наголосила, що дедалі більше людей в Україні потребують гуманітарної і соціальної підтримки, зокрема внутрішньо переміщені особи й ті, хто втратив житло.
“Враховуючи, що майже всі доходи держбюджету спрямовуються на фінансування безпеки та оборони, соціальна сфера покладається на міжнародне фінансування. Це питання постійно загострюється”, – зауважила Кондратюк.
Вона звернулась до керівника Карітас з проханням переглянути і збільшити допомогу, акумулювати європейські офіси для перерозподілу бюджетів задля України.
У відповідь Данн запевнив: “Ми намагаємося зробити все можливе для України. Постійно аналізуємо потреби і перебуваємо в процесі збору коштів, аби допомогти українцям під час війни”.
У Рівному відкрили скульптурну композицію «Соняхи пам’яті», у селищі Клесів – Алею слави загиблим воїнам, у місті Дубно освятили 21 плиту з іменами полеглих захисників.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Рівненська ОВА у Фейсбуці.
«Сьогодні Рівненщина вшановує пам’ять захисників та захисниць, які загинули у боротьбі за Україну. В обласному центрі, на вулиці Захисників Маріуполя, з цієї нагоди відкрили скульптурну композицію», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, в її основі – соняшники, які стали символом Іловайської трагедії.
Також Рівненська ОВА інформує, що 29 серпня у центральному парку селища Клесів урочисто відкрили Алею слави загиблим воїнам.
Рідні загиблих, жителі громади, представники влади та духовенства вшанували Героїв хвилиною мовчання, покладанням квітів та освяченням новоствореної алеї.
Як наголошується, особливо зворушливим став виступ вдови загиблого воїна Петра Грицкевича – Тетяни.
«Я щиро дякую вашій громаді за цей захід. Моя рідна громада нині в окупації і не може проводити такі події, тож для мене це особливо цінно. Схиляю голову перед усіма родинами наших захисників. Мій син зараз у лікарні після поранення, чоловік віддав життя за Україну. Але, попри біль і втрати, ми маємо віру в перемогу, у найкраще майбутнє й у вільну, незламну Україну», – сказала жінка.
Петро Грицкевич з родиною проживав на Херсонщині, воював на одному з найважчих напрямків та загинув поблизу Новосілки на Донеччині. Через окупацію рідної землі його поховали на Рівненщині – у Клесові, де нині мешкає його родина.
Також на Рівненщині у День пам’яті за загиблими за Україну в місті Дубно освятили 21 плиту з іменами полеглих земляків. Плити попередньо знаходилися у селі Лішня на Тернопільщині у Всеукраїнському храмі-пантеоні загиблих за Україну. Нині вони знайшли своє місце у Миколаївському храмі Дубна.
Також на аукціон виставили ріпак (15,8 тонни), озимої пшениці (710 тонни) та насіння льону (26,3 тонни) та 494 земельних ділянок та об’єктів гірськолижної інфраструктури.
Дніпровський районний суд міста Києва передав Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), пов’язане з рф судно, затримане в акваторії річки Дунай. Йдеться про балкер ANKA, арештований за рішенням суду у квітні 2025 року, після того, як Служба безпеки України затримала його за підозрою у використанні його росією для викрадання української агропродукції з тимчасово окупованих регіонів України.
Арештоване судно входило до складу тіньового флоту росії, який кремль використовує для продажу у треті країни награбованого українського зерна. За матеріалами справи, наприкінці 2024 року суховантаж вивіз з порту Севастополя 5 тисяч тонн пшениці, яку викрали на тимчасово окупованій території півдня України. Балкер ANKA ходив під прапором Танзанії. Раніше називався Victoria. Судно навесні вийшло з молдовського порту і прямувало в турецький порт Гемлик.
Також раніше Національне агентство з розшуку та менеджменту активів оголосило конкурс на відбір юридичних осіб для здійснення заходів з організації реалізації арештованого морського судна USKO MFU, переданого в управління АРМА згідно з рішенням Дніпровського районного суду Києва. Суховантаж USKO MFU під прапором Камеруну конфіскували у жовтні 2024 року. Затримання відбулося в липні 2024 року в Одеській області, коли підрозділи Морської охорони виявили порушення судноплавства в акваторіях під тимчасовою окупацією. Капітана судна звинуватили у порушенні порядку в’їзду на окуповані території з метою завдання шкоди державним інтересам.
Одещина серед популярних регіонів для навчання, але без вишів у топ-10;
Лідерами стали Львівська політехніка, Львівський університет ім. Франка та КНУ ім. Шевченка. Франка та КНУ ім. Шевченка.
Менеджмент – найбільш затребувана спеціальність 2025 року
За даними порталу Education.ua, Одеська область посіла третє місце за кількістю поданих заяв – 52 426, поступившись лише Києву та Львову.
Однак, жоден з одеських вишів не увійшов до десятки найпопулярніших навчальних закладів країни. Лідерами стали Львівська політехніка, Львівський університет ім. Франка та КНУ ім. Шевченка. Франка та КНУ ім. Шевченка.
Найпопулярнішою спеціальністю серед вступників став менеджмент, зібравши майже 68 тисяч заяв із понад 904 тисячі – по всій країні.
Водночас стабільно високі позиції зберігають філологія та психологія, також ІТ-спеціальності залишаються серед пріоритетних виборів абітурієнтів 2025 року.
