Про програму навчання під час вручення сертифікатів фахівців із супроводу ветеранів Укрінформу розповіла директорка проєктів ГО “Простір можливостей” Оксана Коляда.

“Фахівці із супроводу ветеранів є свого роду навігаційною системою – мають зустрічати ветерана в громаді, оцінювати його потреби, організовувати процес надання усіх послуг, як у громаді, так і на іншому рівні. Я зараз кажу про медичні, соціальні, адміністративні послуги, юридичний супровід, можливо паліативний супровід. Тобто ці люди мають володіти великим спектром знань, у тому числі нормативної бази, яка змінюється щоденно, знати, як оновлювати ці дані, де їх шукати. Вони мають володіти інструментами кейс-менеджменту, ведення випадку, навичками первинної психологічної допомоги, первинного психологічного скринінгу. Тобто у фахівця має бути достатньо великий багаж знань. Тому рішенням Міністерства у справах ветеранів було затверджено програму їхньої підготовки, а ГО “Простір можливостей” був імплементуючим партнером в цьому процесі”, – розповіла Коляда.

Програма навчання фахівців із супроводу ГО “Простір можливостей” передбачає 150 годин, 10 днів з яких – офлайн навчання.

Також “Простір можливостей” має у своєму складі кваліфікаційний центр, фахівці проходять відповідне тестування і отримують сертифікат, який підтверджує їх кваліфікацію фахівця супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.

Як пояснила Коляда, ГО “Простір можливостей” кілька місяців тому пройшов етап сертифікації у Національному агентстві кваліфікацій і є одним з трьох центрів в Україні, який має право підтверджувати кваліфікацію фахівця за напрямом супроводу ветеранів і демобілізованих осіб.

“Власне, це якраз перші 25 фахівців, які отримують сертифікат про підтвердження кваліфікації фахівця супроводу ветеранів. Це важливо, тому що після підтвердження кваліфікації фахівець можете рухатися різними рівнями. Бо крім фахівця першого, другого, третього рівня є, наприклад, провідні фахівці, у яких є дві додаткові функції. Перша – аналітична, бо державі, громадам важливо знати, які є потреби у ветеранів, ветеранок, щоб формувати бюджет, створювати нові програми, працювати превентивно на майбутнє. І ще одна функція важлива – це супервізія. Тобто провідні фахівці здійснюють професійне консультування фахівців нижчого рівня”, – зазначила Коляда.

Зокрема, провідні фахівці можуть проконсультувати своїх колег, які працюють у невеликих громадах, щодо лікування ветерана чи ветеранки, реабілітації, забезпечення ветерана чи його родини житлом, отримання фінансового ресурсу через грантові чи кредитні програми тощо.

Наразі, за її словами, ГО “Простір можливостей” має право проводити підготовку всіх фахівців, але може підтверджувати кваліфікацію лише фахівця першого рівня.

Як зазначила Коляда, запит на підготовку фахівців із супроводу ветеранів від місцевої влади дуже великий. Так, за її словами, на сьогодні, відповідно до даних Міністерства у справах ветеранів, лише в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни понад 1,5 млн записів. А підтримки також потребують і родини ветеранів та ветеранок.

“Тому ми можемо говорити про 5-6 млн українців, яким потрібна буде певна підтримка і супровід. Відповідно держава прийняла рішення про впровадження нової професії в країні – фахівця супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Рік тому було ухвалено рішення уряду і з вересня 2024 року відбувається відбір, навчання і працевлаштування фахівців супроводу. На сьогодні їх уже більше як 1400 в громадах. Кожна громада самостійно приймає рішення, скільки фахівців їм потрібно”, – розповіла Коляда.

Зараз, за її словами, нормативною базою визначено навантаження на кожного фахівця у 35 кейсів і 100 осіб.

“Поки неясно чи коректно визначено це навантаження, бо фахівці із супроводу працюють неповний рік, але те, що за рік часу вже така велика кількість людей працює в громадах, є дуже позитивним. Тільки через тренінговий центр “Простору можливостей “пройшло більше 2,5 тисяч фахівців”, – зазначила Коляда.

Як зазначив в коментарі Укрінформу генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко, дуже багато запитів щодо супроводу ветеранів стосуються таких питань як лікування, реабілітація, протезування.

«Більшість ветеранів, які переходять із статусу військовослужбовців і статусу тих, хто був долучений до сектору оборони, в статус ветерана, мають числені проблеми. Зокрема, це стан здоров’я, потреба в реабілітації, і потреба в забезпеченні допоміжними засобами реабілітації, протезування. Тому в цьому питання першочергове завдання, щоб ми всі діяли як єдиний організм. Є інфраструктура Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю в кожному регіоні. Ми адмініструємо процес, але треба правильно вести людину в контексті визначення потреб, правильної маршрутизації, підтримки, допомоги зі збором певних документів. Це якраз роль фахівця із супроводу ветерана, який має допомогти ветерану включитися в цей процес без стресу, без бюрократичних перепон тощо. Тому ми розповідаємо безпосередньо кейс-менеджерам про можливі інструменти, можливості взаємодії, ознайомлює із всією екосистемою, яка доступна для вирішення тих чи інших проблем”, – розповів Музиченко.

За його словами, фахівці із супроводу ветеранів мають перш за все розуміти з якими потребами, якими можливостями повертається ветеран в громаду. Під час навчання фахівці із супроводу ветеранів розглядали також і процес забезпечення допоміжними засобами реабілітації, надання підтримки у виборі фахівця з протезування та протезної майстерні, допомогу у зборі необхідних документів, сприянні працевлаштуванню, соціалізації, поверненню до активного життя.

Як повідомляв Укрінформ, реалізація експериментального проєкту щодо запровадження інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя завершена 31 грудня 2023 року. Замість цього розроблено професійний стандарт “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”. Відомості щодо професійного стандарту “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб” внесено до Реєстру кваліфікацій у квітні 2024 року.

Фото: Павло Багмут/Укрінформ.

Більше наших фото можна купити тут.