Connect with us

Відбудова

Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз

Published

on


Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.

Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.

«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.

За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.

«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.

Читайте також: На Харківщині за сертифікатами «єВідновлення» придбали 977 квартир і будинків

За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.

«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.

Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.

«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.

Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.

Читайте також: В Україні реалізують ініціативу ПРООН із розчищення відходів руйнувань

«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.

Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.

Фото надані Катериною Мостової



Джерело

Відбудова

Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від партнерів

Published

on



Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії та США частину мостових конструкцій у межах технічної допомоги. Їх використають для облаштування резервних переправ через Дніпро у Києві, тож додаткових коштів на придбання цих конструкцій не потрібно.

Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Володимир Крейденко.

«Частину мостових конструкцій Україна вже отримала від Європейського Союзу, Японії, Америки в рамках технічної допомоги. На них не треба буде додатково витрачати кошти», – зауважив депутат.

За його словами, у столиці вже розпочали роботи зі спорудження резервних переправ: на окремих об’єктах триває підготовка, на інших – практична реалізація. Два мостові переходи планують звести до кінця лютого.

Він наголосив, що важливо не лише спорудити переправи, а й належно інтегрувати їх у транспортну систему столиці. Для цього облаштовують розгалужені під’їзні шляхи, які мають запобігти накопиченню автомобілів після перетину Дніпра.

«На під’їзні шляхи й на монтування виділили 2,2 мільярда гривень: один мільярд – з бюджету Києва і 1,2 мільярда – з резервного фонду Кабінету Міністрів», – зазначив Крейденко.

За словами депутата, альтернативні маршрути вкрай необхідні з огляду на системні російські удари по мостах. Водночас він упевнений, що резервні переправи не зможуть повністю замінити наявні мости, а лише частково забезпечать транспортне сполучення.

«Нині щодня береги Дніпра в Києві перетинають близько 600 тисяч транспортних засобів і важливо, щоб у нас були альтернативи, які дозволять хоча б частково вирішити проблему», – наголосив він.

Крейденко не став розголошувати місця спорудження альтернативних мостових переходів з міркувань безпеки.

«Локації визначають військові з урахуванням рельєфу, течії річки, а також можливостей оборони та протиповітряного захисту переправ», – пояснив він.

Окремо депутат прокоментував перспективу будівництва тунелю під Дніпром, який міг би стати безпечною альтернативою мостам. На його думку, реалізувати такий проєкт під час воєнного стану наразі нереально через відсутність необхідного фінансування.

«Такі тунелі в провідних країнах світу будуються не один рік, витрачаються мільярди доларів на реалізацію цих проєктів. На жаль, у нас таких коштів особливо під час воєнного стану немає», – пояснив Крейденко.

Читайте також: У Києві на початку 2027 року планують відкрити два нові мостові переходи

Він додав, що навіть за наявності фінансування повноцінна реалізація проєкту могла би тривати два-три роки, адже потрібно не лише спорудити тунель, а й облаштувати його та інтегрувати в транспортну мережу Києва.

За словами депутата, до цього питання можна було б повернутися після завершення воєнного стану, зокрема, за умови залучення фінансування від Європейського Союзу або інших міжнародних партнерів.

«Поки таких домовленостей, таких угод, підписаних на папері, немає. Це просто інформація для роздумів, можливо, це плани на майбутнє після закінчення воєнного стану. У мирний час можна почати реалізовувати цей проєкт» – підсумував Крейденко.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні планують збудувати 21 мостову переправу і вже розпочали роботи у Києві – про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Швеція, ЄС і Британія передали Україні енергообладнання на понад €2,4 мільйона

Published

on



Минулого тижня енергетичні компанії Чернігівщини, Одещини, Вінниччини та Харківщини, а також «Укрзалізниця» отримали обладнання на понад €2,4 млн через Фонд підтримки енергетики України.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Завдяки внескам міжнародних партнерів до Фонду підтримки енергетики України низка регіонів отримала важливе обладнання для відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури на понад 2,4 млн євро від Швеції, ЄС і Великої Британії. Постачання профінансували Швеція, Європейський Союз та Велика Британія”, – йдеться у повідомленні.

Серед переданого обладнання — трансформатори, вимикачі, ізолятори, трансформаторна олива та інші матеріали.

Читайте також: Фонд підтримки енергетики України у жовтні законтрактував обладнання на €200 мільйонів

Як повідомляв Укрінформ, протягом минулого тижня росія 116 разів цілеспрямовано атакувала українську енергетику та нафтогазовий сектор.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Відбудова

НКРЕКП обговорила зі шведськими партнерами інвестиції

Published

on


Члени НКРЕКП Роман Шикеринець та Олександр Формагей під час міжнародної виставки-конференції ReBuild Ukraine 2026 у Варшаві провели робочі зустрічі зі шведськими партнерами.

Про це повідомляє пресслужба НКРЕКП, передає Укрінформ.

Сторони обговорили залучення інвестицій у відновлення енергетики України, модернізацію інфраструктури та наближення національного регулювання до європейських стандартів.

Зустрічі організувала Шведсько-українська торговельна палата у Скандинавії в межах меморандуму про взаєморозуміння з НКРЕКП.

Під час зустрічі з представниками фінансової інституції Swedfund розглянули інвестиційний потенціал української енергетики та регуляторні умови для фінансування проєктів відновлення.

З представниками IVL Swedish Environmental Research Institute обговорили співпрацю у сферах енергоефективності, декарбонізації та модернізації систем централізованого теплопостачання.

На зустрічі з представниками Міністерства закордонних справ Швеції йшлося про регуляторну співпрацю, інтеграцію українських енергетичних ринків до європейського простору, цифровізацію та захист прав споживачів.

Читайте також: Чехія готова інвестувати у відновлення енергетичного сектору України – Шмигаль

Як повідомляв Укрінформ, у жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшли внески від Німеччини, Мальти та угорської компанії REKK на загальну суму понад 249,7 млн євро.

Фото: nerc.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.