Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Відбудова
До Міжнародного реєстру збитків можна буде подати заяву про втрату роботи через війну
«Війна позбавила мільйони українців роботи та стабільного доходу. Щоб зафіксувати ці втрати для майбутніх репарацій, запускаємо запис на бета-тест нової категорії Міжнародного реєстру збитків — A3.4 «Втрата оплачуваної роботи». Долучайтеся до тестування, якщо через війну залишилися без роботи чи доходу», – йдеться в повідомленні.
Подати заяву зможуть українці, які працювали або були самозайнятими особами в Україні і втратили роботу з 24 лютого 2022 року через війну: наймані працівники (за трудовим договором чи контрактом), фахівці, що працювали за цивільно-правовими договорами (ЦПХ), самозайняті особи, особи, що працювали за усним договором або на умовах неявно вираженої угоди.
Для участі в тестуванні знадобляться РНОКПП та електронна пошта: частину інформації система підтягне з електронних реєстрів, а решту потрібно буде внести вручну.
Послугу в «Дії» реалізують Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство юстиції України. Розвиток сервісу здійснюється в межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev, та швейцарсько-української Програма EGAP. Партнер проєкту UK DIGIT та виконавець програми EGAP — Фонд Східна Європа.
Як повідомлялося, з 10 березня фізичні особи, які через російську агресію втратили прибуток від приватного підприємництва на території України, можуть подавати заяву до Міжнародного реєстру збитків.
Відбудова
Україна та Німеччина розширюють співпрацю за програмою «Промисловий Рамштайн»
Україна та Німеччина розширюють співпрацю в межах реалізації програми «Промисловий Рамштайн» за підтримки Кредитної установи для відбудови KfW.
Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, передає Укрінформ.
Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев провів зустріч з представниками Кредитної установи для відбудови KfW в Україні, а також керівником відділу економічної співпраці Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Єнсом Бусмою.
Учасники зустрічі обговорили українсько-німецьке співробітництво за програмою підтримки постраждалих підприємств «Промисловий Рамштайн», питання співпраці в межах Кредитної установи для відбудови (KfW) в Україні, а також інституційний розвиток Національної установи розвитку (НУР).
«Україна прагне відбудувати сучасну, стійку та інтегровану в ЄС промислову економіку. І програма «Промисловий Рамштайн» забезпечує операційний механізм для досягнення цієї мети. Зокрема співпраця з KfW надає можливості для масштабної модернізації нашої промисловості та довгострокового економічного партнерства між Україною та Німеччиною», – зазначив Соболев.
Сторони обговорили також інші фінансові можливості за підтримки Німеччини для відновлення промислового обладнання в Україні, можливість узгодження німецьких програм з гарантійними інструментами ЄС за механізмом Ukraine Investment Framework (UIF), а також розширення партнерства німецьких промислових компаній з українськими виробниками у питаннях реконструкції.
Програма «Промисловий Рамштайн», яку Україна запускає разом з KfW через НУР – це початкова угода на 30 млн євро, яка має бути підписана у квітні 2026 року.
Затвердження та офіційна презентація Стратегії Національного інституту розвитку на 2026-2030 роки заплановані на квітень-травень цього року. НУР планує залучити 1,3 млрд євро протягом 2026-2030 років, що дозволить приватним фінансовим установам вкласти в економіку 3,3 млрд євро у вигляді програм фінансування МСП.
Крім того, НУР готує програму фінансування зі 140 млн євро від ЄС у 2026-2027 роках. Уряд підтримує необхідність додаткової капіталізації НУР для підтримки розширеного портфеля продуктів.
Як повідомлялося, Кредитна установа для відбудови (KfW) – державний банк уряду Федеративної Республіки Німеччини, що є лідером серед банків Німеччини у сприянні економічному розвитку Німеччини, Європи та світу.
В Україні діяльність KfW зосереджена на підтримці малого та середнього бізнесу; будівництві та енергозбереженні, охороні навколишнього середовища; фінансуванні соціальної інфраструктури (водопостачання, енергопостачання, освіта, охорона здоров’я тощо); експортному та проектному фінансуванні; рефінансуванні.
Фото: me.gov.ua
Відбудова
JICA надасть техніку для моніторингу стану доріг
У межах грантової угоди «Програма екстреного відновлення» (Фаза 4) Японія передасть Україні 22 одиниці техніки для моніторингу стану доріг, а також планує закупити генератори для громад на наступний опалювальний сезон.
Про це йшлося під час зустрічі представників Міністерства розвитку громад та територій з керівником Японського агентства міжнародного співробітництва в Україні (JICA) Осаму Хатторі та командою агентства, передає Укрінформ з посиланням на міністерство.
Наголошується, що темою зустрічі були ключові напрями співпраці у відновленні інфраструктури, житлового фонду, підвищенні енергетичної стійкості громад та залученні інвестицій до відбудови України.
Окрему увагу сторони приділили стану дорожньої інфраструктури. Японська сторона повідомила, що у межах грантової угоди «Програма екстреного відновлення» (Фаза 4), реалізація якої розпочалася у квітні 2025 року, планується поставка 22 одиниць обладнання для моніторингу стану доріг. Це дозволить проводити технічні обстеження дорожнього покриття та ефективніше планувати ремонтні роботи.
Учасники зустрічі також обговорили підвищення енергетичної стійкості громад та підготовку до наступного опалювального сезону. Представники JICA поінформували про плани закупівлі генераторів у межах партнерської підтримки.
Серед інших напрямів співпраці — відновлення житлового фонду та можливість залучення японських компаній до реалізації будівельних проєктів в Україні, зокрема через пілотні проєкти відбудови окремих міст або громад.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко у межах робочого візиту до Японії провів зустріч з президентом агентства міжнародного співробітництва (JICA) Акіхіко Танака, під час якої узгоджувалися питання подальшої співпраці.
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини1 тиждень agoВартість життя в Італії в 2026 році — житло, продукти, розваги
-
Усі новини7 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoтоп-3 моделі за результатами тестування (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoОдна з європейських країн опиниться у центрі слимакового апокаліпсису: кому готуватися
-
Україна1 тиждень agoКонцерт Квартала 95 – як виглядав Палац Україна 7 березня
-
Економіка1 тиждень agoФіцо натякнув, що Словаччина заблокує кредит ЄС для України, якщо Орбан програє вибори
