Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики України Денис Шмигаль за підсумками Українсько-чеського бізнес-форуму, який відбувся сьогодні у Хмельницькій області. 

«Дякую Першому віцепрем’єр-міністру Чехії Карелу Гавлічеку за солідарність і готовність Чехії інвестувати в Україну, у відновлення та модернізацію нашого енергетичного сектору», – зазначив він.

Під час виступу на форумі Шмигаль окреслив ключові напрями подальшої взаємодії між Україною та Чехією.

Зокрема, чеський досвід та напрацювання в атомній енергетиці потрібні Україні для модернізації енергоблоків та диверсифікації палива.

Як зауважив міністр, відновлення та модернізація українських гідроелектростанцій є завданням на роки. «Хочемо виконувати його разом із чеськими фахівцями та виробниками», – додав він.

Що стосується розподіленої генерації, Шмигаль нагадав, що чеські когенераційні установки вже працюють в українських громадах. «Важливим напрямом є також розвиток розумних мереж, які можуть працювати автономно та синхронно з об’єднаною енергосистемою», – акцентував міністр.

Крім того у нафтогазовому секторі Україна розраховує на чеські інвестиції у видобуток українського газу та на використання української інфраструктури й газосховищ для постачання до Центральної Європи неросійських енергоресурсів.

«Стійкість енергосистеми. У пріоритеті – модернізація мереж передачі електроенергії, фізичний захист і кіберзахист об’єктів, створення резервів критично важливого обладнання», – зазначив Шмигаль.

«Дякуємо нашим чеським партнерам за підтримку з обладнанням, яке надходить через хаби Міненерго. Високо цінуємо цю допомогу», – підкреслив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, в Україну прибула делегація чеських підприємців на чолі з першим віцепрем’єр-міністром Чехії Карелом Гавлічеком.

Фото: Денис Шмигаль/Телеграм

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України у Телеграмі.

“З початку року до України надійшло 5050  одиниць енергетичного обладнання. Це генератори, трансформатори різної потужності, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо”, – йдеться у повідомленні.

Допомогу передали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Філіппін, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH, МОМ, PFRU, VOLVO.

Очікується ще надходження 624 генераторів, 231 трансформатора та 124 одиниць іншого обладнання, зокрема котлів, БМК і КГУ.

З початку року області отримали 761 вантаж гуманітарної допомоги, зокрема, 3 807 генераторів, 436 трансформаторів та 190 одиниць блочно-модульних котелень, когенераційних установок та котлів.

 Загалом із березня 2022 року в Україну надійшло 2677 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою понад 34,2 тис. т, із них понад  31,5  тис. т уже розподілено між областями.

Як повідомлялося, у жовтні до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 249,7 млн євро від партнерів.

Про це йшлося на церемонії відкриття міжнародної виставки-конференції ReBuild Ukraine: Construction & Energy, яка розпочалася у Варшаві, передає кореспондент Укрінформу.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов наголосив, що відновлення України та її вступ до Європейського Союзу мають відбуватися паралельно.

«Ми не просто відновлюємо те, що зруйнувала Росія. Ми будуємо економіку майбутньої держави-члена ЄС. Саме тому відновлення України та європейська інтеграція мають просуватися разом. Обидва процеси потребують сильних інституцій, верховенства права, прозорості й передбачуваного бізнес-середовища», – зазначив він.

За словами Ченцова, відбудова не може чекати завершення війни. Україна має створювати стійкіші, децентралізовані та безпечніші системи, зокрема в енергетиці й транспорті. Він також закликав європейські компанії долучатися до постачання обладнання, локалізації виробництва та створення спільних підприємств.

Окремо Ченцов відзначив потенціал польського бізнесу у відновленні України, зокрема у сферах будівництва, енергетики, транспорту й логістики. За його словами, польські компанії мають бути не лише постачальниками, а й довгостроковими інвесторами та технологічними партнерами.

Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко зазначив, що, за спільною оцінкою України та Світового банку, потреби країни у відновленні та відбудові перевищують 600 млрд дол.

«Найбільшу частину цієї суми забезпечить приватний сектор, а отже, йдеться про значні інвестиційні можливості, ймовірно, найбільші в Європі з часів Другої світової війни», – наголосив він.

За словами міністра, ключовими умовами залучення капіталу є передбачуваність ведення бізнесу, прискорення реформ, макрофінансова стабільність та ефективні механізми зниження інвестиційних ризиків.

Кравченко підкреслив, що Україна прагне побудувати сучасну, конкурентоспроможну та стійку економіку, інтегровану до єдиного ринку ЄС. Серед перспективних напрямів він назвав енергетичну безпеку, чисту генерацію, оборонні та технології подвійного призначення, цифрові послуги, передове виробництво й сільське господарство.

Своєю чергою єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Україна демонструє значний прогрес на шляху до членства в ЄС, попри російську агресію. Вона наголосила, що реформи, необхідні для європейської інтеграції, водночас створюють прозоріші та передбачуваніші умови для міжнародних інвесторів.

«Ніколи раніше в історії Європейського Союзу ми не вели переговорів із країною, яка перебуває у стані війни», – зауважила Кос.

Вона також повідомила про роботу над можливостями поступової інтеграції України до європейського ринку ще до повноправного членства. Серед конкретних прикладів єврокомісарка назвала наближення України до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що спростить і здешевить грошові перекази для громадян та бізнесу.

Міністерка економіки та промисловості Естонії Ліна Вахтрас закликала розглядати Україну не лише як країну, що потребує допомоги, а як повноцінного економічного партнера.

За її словами, українські підприємства продовжують працювати, виробляти продукцію, експортувати та інвестувати попри російські удари по енергетичній і транспортній інфраструктурі. Водночас для подальшого розвитку їм потрібні інвестиції, стабільне енергопостачання та ширший доступ до європейських ринків.

Вахтрас наголосила на необхідності розвивати спільні проєкти естонських та українських компаній у сферах оборонних і цифрових технологій, енергетики та сільського господарства.

Міністр міжнародного співробітництва та зовнішньої торгівлі Швеції Бенджамін Доуса закликав партнерів збільшувати фінансову підтримку України та робити її довгостроковою і передбачуваною.

Він наголосив, що підтримка України є не лише проявом солідарності, а й інвестицією у спільну безпеку Європи. Доуса також закликав міжнародних партнерів долучатися до відновлення української транспортної інфраструктури, зокрема залізниці та прикордонних переходів, які мають критичне значення для українського експорту.

Учасники конференції зійшлися на думці, що успішна відбудова України потребує поєднання державної та міжнародної фінансової підтримки з приватним капіталом, а також поглиблення економічної інтеграції з Євросоюзом.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародна виставка-конференція ReBuild Ukraine триватиме у Варшаві 12–13 листопада. Цьогорічний захід об’єднує понад 7500 учасників, понад 800 експонентів із 33 країн та представників більш як 150 українських громад. У межах виставки відбуваються міжнародні конференції, ділові зустрічі та презентації інвестиційних проєктів українських громад.