Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Уряд перерозподілив 76,9 млн грн для автономного енергозабезпечення державних закладів та установ освіти в осінньо-зимовий період.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
Зазначається, що на ці потреби використали залишки освітньої субвенції, які накопичилися на рахунках місцевих бюджетів наприкінці 2025 року та були перераховані до спеціального фонду держбюджету для МОН.
Найбільше — 51,3 млн грн — спрямовано державним спеціалізованим закладам загальної середньої освіти наукового, спортивного, інженерного та військового спрямування підпорядкованим МОН.
Ще 10,7 млн грн — установам, які надають методичну й аналітичну підтримку закладам освіти. Це допоможе їм стабільно працювати взимку та підтримувати школи й педагогів.
Крім того, 8,1 млн грн отримають Український центр оцінювання якості освіти та його регіональні підрозділи. Посилення їхньої енергостійкості допоможе системі зовнішнього оцінювання працювати безперебійно для учнів і вступників по всій Україні.
5,7 млн грн спрямовано на позашкільну освіту — Національному еколого-натуралістичному центру. Фінансування допоможе створити належні умови в умовах можливих перебоїв з електропостачанням для дітей, які розвивають свої здібності поза шкільною програмою.
0,9 млн грн спрямовано Національному агентству кваліфікацій для безперебійної роботи установи в осінньо-зимовий період.
Ще 165 тис. грн — Центральноукраїнському професійному училищу соціальної реабілітації. Кошти допоможуть закладу підготуватися до холодного періоду та налагодити роботу під час можливих перебоїв з енергопостачанням.
Як повідомляв Укрінформ, МОН рекомендує університетам розглянути можливість навчання по суботах восени 2026-го та навесні 2027 року з продовженням освітнього процесу влітку.
Фото: pixabay
Підприємства критичної інфраструктури Київської та Житомирської областей отримали від литовських компаній трансформатори, захист від перенапруги, електродвигун.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.
“Зі складів хабів Міненерго до підприємств критичної інфраструктури Житомирщини та Київщини надійшли нові партії енергетичного обладнання з Литви загальною вагою понад 28 тонн. Вантаж включає трансформатори, обладнання для захисту від перенапруги, електродвигун та інші необхідні компоненти”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що передане устаткування допоможе швидше проводити ремонти та сприятиме надійній роботі електромереж. Допомогу надали оператор системи передачі Литви «Litgrid AB», державна енергетична компанія «Energijos skirstymo operatorius» та литовський оператор ГТС «Amber Grid».
Як повідомлялося, підприємства критичної інфраструктури Закарпатської та Волинської областей отримали понад 32 тонни енергетичного обладнання від Німеччини.
Фото: Генштаб ЗСУ
У Костянтинівській міській громаді Донецької області загальна сума компенсацій за державною програмою «єВідновлення» сягнула понад 7,36 млрд гривень.
Про це у Фейсбуці повідомила Костянтинівська міська військова адміністрація, передає Укрінформ.
Зазначається, що Костянтинівська МВА продовжує системну роботу над наданням компенсацій мешканцям громади, чиє житло було повністю зруйноване внаслідок російської збройної агресії.
Спеціальні комісії працюють безперервно, щоб кожен постраждалий зміг отримати допомогу на придбання нового житла. За весь період роботи комісій у громаді визнано повністю зруйнованими 1667 житлових будинків (1291 приватний та 376 багатоквартирних).
«За результатами розгляду заяв та обстежень об’єктів постраждалим мешканцям вже видано 5858 житлових сертифікатів на нову оселю на загальну суму понад 7,362 млрд грн», – йдеться у повідомленні .
Минулого тижня, із 17 по 23 серпня, було визнано зруйнованими 87 житлових об’єктів (76 приватних будинків та 11 багатоквартирних). Також було сформовано та видано 353 житлові сертифікати на загальну суму 381 млн грн., із них: 285 — власникам квартир у багатоквартирних будинках (на суму 292 млн грн) та 68 — власникам приватних житлових будинків (на 89 млн грн).
Як повідомлялося, на Херсонщині з початку року 790 сімей отримали житлові сертифікати на суму понад 1 млрд 181 млн грн.
Фото: Суспільне
-
Усі новини1 тиждень agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Усі новини1 тиждень agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув
-
Усі новини1 тиждень agoНапади на українців у Польщі
-
Усі новини1 тиждень agoчому не варто витрачати на них гроші (фото)
-
Війна1 тиждень agoчому АКС-74 досі актуальний у війську
-
Політика1 тиждень agoМудра спростувала своє затримання і заявила, що готується до суду
-
Політика1 тиждень agoМітингувальники несхвально зустріли новину про призначення Хмари міністром оборони