Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Київська міська рада додатково спрямувала близько 79 млн гривень на відновлення об’єктів столичної інфраструктури, які зазнали пошкоджень унаслідок ворожих атак.
Про це повідомили в міській державній адміністрації, передає Укрінформ.
Відповідні зміни внесені до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки.
Кошти підуть на проведення відновлювальних робіт у житлових будинках, зокрема на заміну вікон, дверей, покрівлі та вхідних груп. Для усунення пошкоджень також плануються капітальні ремонти в міських закладах освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.
Як повідомлялося, у жовтні цього року за Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024-2026 роки на ремонти та відновлення пошкоджених унаслідок обстрілів об’єктів міської інфраструктури були додатково спрямовані майже 300 млн грн.
Фото: КМДА
За три роки повномасштабної війни в Україні на будівельні закупівлі, які можна вважати пов’язаними з відбудовою, витрачено близько 20 млрд доларів.
Про це свідчать результати дослідження, представленого Центром економічної стратегії, передає кореспондент Укрінформу.
“Щорічно на будівельні закупівлі витрачається майже 300 млрд грн, або 7-8 млрд дол. За три роки вони сягнули 20 млрд дол.”, – зазначила старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.
Водночас, зауважила дослідниця, що точних даних щодо витрат саме на відбудову в Україні немає. Тому аналіз базується на будівельних закупівлях з порталу Prozorro, які певним чином можна вважати дотичними до відбудови. Проте це не вичерпний перелік, оскільки не всі будівельні закупівлі стосуються саме відбудови.
За словами Колесніченко, третина всіх закупівель припадає на третій – четвертий квартали кожного року, що пов’язано зі специфікою витрачання державних коштів. Найбільші обсяги були витрачені на розвиток інфраструктури, зокрема на водозабори для Миколаєва, Кривого Рогу та Марганця після втрати Каховського водосховища, а також на захист та відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.
Серед лідерів за обсягами будівельних закупівель – Київ та прифронтові регіони, зокрема, Харківська та Одеська області.
Економістка також наголосила на проблемах закупівель – низькій конкурентності (значна частина відбувається з одним учасником) та великій частці допорогових закупівель. Водночас там, де конкуренція висока, ціни знижуються істотно, подекуди навіть на 80%, що засвідчили тендери на розробку проєктної документації.
За словами провідної експертки ІЕД Олександри Бетлій, моніторинг 800 об’єктів соціальної інфраструктури показав інші серйозні проблеми.
Так, більшість проєктів не відповідає стандартам безбар’єрності для людей з інвалідністю. Залучення громадськості до планування відбудови залишається дуже низьким, а жителі пошкоджених багатоквартирних будинків часто не мають інформації про строки відновлення їхнього житла.
Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Кабінет міністрів України схвалив постанову щодо розподілу та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 100 млн євро в межах Програми відновлення України III.
Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ становить 250 млн євро.
Фото Укрінформу можна купити тут
Після запуску нового водогону для Миколаєва триває будівництво фільтраційних та очисних споруд. Завершити їх планують до кінця 2025 року.
Про це в інтерв’ю Укрінформу в межах проєкту «Миколаїв.Recovery» повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Миколаїв отримав питну чисту воду, яку вже використовують мешканці. Ми знаємо, що люди задоволені, адже це 500 тис. українців, які отримали зовсім іншу якість води. І це ще не завершення проєкту. Продовжується будівництво фільтраційних споруд, які закінчать у 2025 році. Після їх запуску вода в Миколаєві буде однією з найякісніших в Україні», – зазначив урядовець.
Будівництво нового водогону вдалося реалізувати швидше й ефективніше, ніж планувалося.
«Оціночна вартість становила 8,5 млрд грн. Планували завершити за рік, але вдалося виконати за вісім місяців і зекономити два мільярди. Ці кошти підуть на будівництво інших водогонів для південних областей України», – підкреслив Кулеба.
Як повідомлялося, після підриву російськими військами старої системи водопостачання у квітні 2022 року Миколаїв і громади області залишилися без питної води. Солона вода з лиману, яку подавали у мережу, спричиняла корозію труб та руйнувала обладнання. Місто опинилося на межі екологічної катастрофи.
У 2024 році, за дорученням Президента, було ухвалено рішення збудувати новий водогін від Великої Одеси до Миколаєва. Агентство відновлення спільно з Мінрегіоном, обласною адміністрацією та міською владою реалізували цей проєкт у безпрецедентно короткі терміни.
Будівництво Миколаївського водогону завершили у жовтні 2025 року. Сьогодні система забезпечує понад пів мільйона мешканців стабільною подачею прісної води, що відповідає санітарним нормам. Паралельно триває другий етап – спорудження очисних станцій, які остаточно завершать формування сучасної водної інфраструктури Миколаєва.
Повне інтерв’ю з віцепрем’єр-міністром дивіться у межах проєкту «Миколаїв.Recovery» на Ютуб-каналі Укрінформу.
-
Події1 тиждень agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Політика1 тиждень agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Одеса1 тиждень agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія
-
Події1 тиждень agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси