Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Банки в межах спільного меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак РФ забезпечили фінансування проєктів бізнесу та населення в 22 областях на 68,7 млрд грн.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Національний банк України.
“Банки в межах меморандуму про відновлення енергетичної інфраструктури після масованих атак російської федерації розпочали фінансування відповідних проєктів бізнесу на 63,4 млрд грн та населення на 5,3 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що за даними опитування найбільших банків – підписантів зазначеного меморандуму, станом на кінець вересня 2026 року банки забезпечили фінансування проєктів бізнесу з відновлення генерації в енергетиці потужністю 2,115 ГВт. Найбільші обсяги фінансування в цьому напрямі надано на розбудову СЕС, газових та гідро / біо / вітрових установок, придбання генераторів.
Крім генерації, банки фінансують проєкти бізнесу зі зберігання енергії (створення систем накопичення, придбання інверторів та акумуляторів), а також модернізації теплообладнання. Потужність за цими проєктами сягнула 944 МВт.
Станом на 28 вересня 2026 року валовий портфель “енергетичних” кредитів бізнесу з урахуванням їх погашення становить 40,2 млрд грн, населенню – 3,9 млрд грн.
Проєкти фінансуються у 22 областях країни.
Як повідомляв Укрінформ, за сприяння Національного банку 20 банків із часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики, яка постраждала внаслідок масованих атак Російської Федерації. Базова ставка кредитування відповідно до цього меморандуму – від 13,5% річних.
“Перед зимою ми надаємо допомогу для енергетичної сфери в обсязі близько 350 млн євро. Для генераторів, для підстанцій та необхідних ремонтних робіт”, – сказав Мерц.
За його словами, ця допомога має пом’якшити наслідки російських атак на українську енергетичну інфраструктуру та допомогти населенню пройти майбутню зиму.
“Ми стоїмо перед, можливо, дуже важкою зимою. Москва обстрілює не лише це місто та інші великі міста, а й цілеспрямовано інфраструктуру енергопостачання – теплоелектростанції, підстанції, автозаправні станції, залізничну інфраструктуру”, – заявив канцлер.
Мерц висловив переконання, що метою цих атак є тиск на населення України.
“Мета цілком очевидна – зламати моральний дух українців”, – сказав він.
Водночас канцлер заявив, що під час нинішнього перебування в Києві бачить протилежне.
“Попри атаку, яка сталася сьогодні вранці, я бачу тут рішучий народ і рішучий уряд”, – наголосив глава німецького уряду.
Як повідомлялося, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц прибув у неділю, 4 жовтня, потягом до української столиці з неоголошеним візитом.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала від латвійських донорів понад 900 тонн енергетичного обладнання та 600 тис. євро до Фонду підтримки енергетики України.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
За його словами, латвійська допомога включає силові трансформатори й трансформатори струму, обмежувачі, ізолятори, трактори з буровими установками і бездротові маршрутизатори. Це обладнання допомагає українським енергетикам швидше відновлювати енергооб’єкти після російських атак, зазначив він.
Шмигаль підкреслив, що лише для потреб Чернігівщини латвійський уряд передав цього року 30 генераторів потужністю від 80 до 650 кВт. Очікується надходження ще 30 генераторів, які мають посилити енергетичну стійкість прифронтової області напередодні зими.
Цього тижня Чернігівщині вже отримала нову партію генераторів від Латвійської Республіки, додав віцепрем’єр.
За словами Шмигаля, один із пріоритетних напрямів співпраці — постачання обладнання з латвійських електростанцій, виведених з експлуатації. Воно потрібне для ремонтно-відновлювальних робіт на українських енергооб’єктах.
Шмигаль подякував Латвії за підтримку України та допомогу в зміцненні енергетичної стійкості.
Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня уряд Латвії схвалив новий пакет енергетичної підтримки для Чернігівської області на суму близько 200 тис. євро.
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство1 тиждень ago
Одещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень ago
ДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство6 днів agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoМати загиблого Героя України здійснила політ на параплані над Карпатами в пам’ять про сина
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток