Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Кабінет міністрів виділив 5,14 млрд грн на виплату компенсацій за знищене житло за програмою “єВідновлення”.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький у Телеграмі.
“Уряд спрямував 5,14 млрд гривень для компенсації за знищене житло за програмою єВідновлення. Це дасть змогу ще понад 3600 родинам, які втратили житло через російські удари та отримали житловий сертифікат, придбати нову оселю. Кошти надані Банком розвитку Ради Європи за проєктом HOME”, – написав Корецький.
Він зауважив, що наразі житлові сертифікати отримали понад 88 тис. родин, загальна сума виплат – 112,6 млрд гривень. З них понад 33 тис. сімей купили нове житло. Ще близько 55 тисяч отримувачів чекають на фінансування своїх сертифікатів.
Як повідомлялося, раніше міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін визнав непростою ситуацію з фінансування програм «єВідновлення» та «Житло для ВПО з ТОТ» через брак фінансування.
У бюджеті на компонент «Житло для ВПО з ТОТ» у програмі «єВідновлення» було передбачено 6,6 млрд грн, яких має вистачити орієнтовно для 3 300 сімей.
Фото: Суспільне
Уряд Німеччини надасть 50 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту (НБК) Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство енергетики України повідомляє у Фейсбуці.
«Вчора під час особистої зустрічі обговорили можливість залучення фінансування. Дякую міністру (Карстену – ред.) Шнайдеру та німецькій делегації за візит на Чорнобильську АЕС. Цінуємо оперативне ухвалення рішення щодо коштів. Відновлення конфайнменту є надзвичайно важливим для забезпечення ядерної безпеки України та всієї Європи», – наголосив перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль.
Передбачається, що кошти від німецької сторони будуть внесені на Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ).
Під час візиту на ЧАЕС делегація ФРН на чолі з федеральним міністром з питань навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини оглянула Арку НБК та її інфраструктуру, нову сонячну електростанцію на території промислового майданчика ЧАЕС, а також вшанувала пам’ять ліквідаторів аварії.
Як повідомлялось, новий безпечний конфайнмент ЧАЕС був пошкоджений внаслідок удару російського безпілотника у лютому 2025 року. За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, вартість її відновлення становить близько 500 млн євро.
Раніше про готовність долучитися до фінансування відновлення НБК заявили Європейська комісія, США та Королівство Норвегія.
Україна вже отримала 3,3 тис. тонн обладнання із виведених з експлуатації європейських електростанцій.
Про це заявив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль на годині запитань до уряду у Верховній Раді, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Отримуємо від партнерів устаткування виведених з експлуатації теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей. Понад 3,3 тис. тонн уже надійшло з Литви, Німеччини; очікуємо надходження з Латвії”, – сказав Шмигаль.
Він також повідомив, що з початку року до Фонду підтримки енергетики України надійшло майже 507 млн євро. Ці кошти спрямовуються на відновлювальні роботи та формування резерву критичного обладнання.
“Майже 6 тис. тонн енергетичного обладнання цьогоріч відправили з розподільчого хабу в регіони та громади. Йдеться про генератори, трансформатори, когенераційні установки, блочно-модульні котельні”, – додав Шмигаль.
Як повідомлялося, із початку 2026 року міжнародні партнери передали українським енергетикам 4 658 одиниць енергетичного обладнання.
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла Крісті Новінгз – що відомо про акторку
-
Усі новини1 тиждень agoСин Олександра Пономарьова – як виглядає 19-річний Сашко
-
Ексклюзиви1 тиждень agoНайважча зима 2026–2027: чи готова Україна і чому влада б’є на сполох,
-
Усі новини1 тиждень agoКеті Перрі та Джастін Трюдо
-
Політика1 тиждень agoЧи зміниться політика США після виборів до Конгресу?
-
Події1 тиждень agoНа Вінниччині до переліку нематеріальної культурної спадщини внесли ще дев’ять елементів
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині судитимуть двох людей за шахрайство з держдотаціями на неіснуючих овець
-
Війна1 тиждень agoУ Севастополі підірвали екскомандира підводного човна «Запоріжжя», який перейшов на бік росіян