Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Відбудова
Мінекономіки України та Офіс проєктних послуг ООН підписали меморандум
Міністерство економіки та довкілля України та Управління Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проєктів (ЮНОПС) підписали п’ятирічний меморандум про взаєморозуміння, який закладає основу для співпраці на підтримку відновлення України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки та довкілля.
Зазначається, що відповідно до документа, міністерство та ЮНОПС співпрацюватимуть у низці пріоритетних сфер, приділяючи особливу увагу просуванню сталої, стійкої та інклюзивної інфраструктури, а також прозорого використання публічних ресурсів на підтримку пріоритетів розвитку України. Партнерство також охоплює гнучку реалізацію проєктів в умовах кризових викликів, прозорі та сталі публічні закупівлі, гуманітарне розмінування й очищення земель, а також взаємодію з міжнародними державними та приватними партнерами задля забезпечення зеленої та підзвітної відбудови.
Підписання меморандуму відбулося на полях Конференції з питань протимінної діяльності в Україні у Брюсселі.
Заступник міністра економіки та довкілля України Ігор Безкаравайний підкреслив, що Міністерство економіки вже налагодило продуктивне партнерство з ЮНОПС у сфері гуманітарного розмінування. Управління активно працює над зміцненням інституційної спроможності, постачанням спеціалізованого обладнання та поверненням забруднених земель до безпечного й продуктивного використання.
“Меморандум про взаєморозуміння вже має міцний фундамент для ширшої взаємодії між ЮНОПС та міністерством. Це дозволить поєднати міжнародний операційний досвід із нашими національними пріоритетами, зокрема щодо зеленого відновлення та європейської інтеграції”, – наголосив Безкаравайний.

Директор ЮНОПС в Україні та Східній Європі Амір Омерагіч зауважив, що відновлення України потребує практичних, гнучких і прозорих рішень, які перетворюють стратегічні пріоритети на відчутні результати для громад.
“У межах цієї угоди ЮНОПС прагне допомагати долати розрив між плануванням і впровадженням, залучаючи наш технічний та операційний досвід у сферах стійкої інфраструктури, закупівель і управління проєктами для підтримки Міністерства у просуванні сталого розвитку та відбудові за принципом “краще, ніж було”, – прокоментував Омерагіч.
У Мінекономіки повідомили, що початку повномасштабного вторгнення ЮНОПС в Україні реалізувало більше ніж 35 проєктів із загальним бюджетом понад $420 млн. Коштом донорів Управління закуповує різноманітне енергетичне, медичне обладнання, обладнання для комунальних служб тощо. Відновлює та будує такі об’єкти інфраструктури, як школи, лікарні, укриття, що робить громади та країну більш стійкими і спроможними.
Як повідомляв Укрінформ, Миколаївська область за фінансування уряду Королівства Данія.
Фото: Мінекономіки України
Відбудова
Мінвідновлення презентувало на ReBuild Ukraine проєкти публічно-приватного партнерства
У межах конференції ReBuild Ukraine Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України презентувало міжнародним інвесторам портфель першочергових ППП-проєктів загальною вартістю близько 1,35 млрд євро.
Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
На спільному заході з міжнародною мережею компаній PricewaterhouseCoopers (PwC), присвяченому інфраструктурним проєктам для запуску за механізмом публічно-приватного партнерства, йшлося, зокрема, про концесію портів у Чорноморську, будівництво об’їзних доріг, модернізацію ключових прикордонних коридорів та магістральних маршрутів. Також серед проєктів – розбудова національної мережі систем зважування в русі WIM і сучасних сервісних зон для транспорту.
У залізничному секторі було представлено створення інтермодальних хабів, а також концесійні проєкти пасажирських вокзальних комплексів у Києві та Львові.
«Ми переходимо від формування загального портфеля ідей до практичної реалізації та залучення міжнародного бізнесу. Сьогодні ми презентуємо інвесторам проєкти в дорожній, портовій, залізничній та комунальній інфраструктурі. Завдяки новому законодавству ми маємо гнучкі механізми, зокрема змішане фінансування, де поєднуються приватні інвестиції, бюджетна підтримка та донорські гранти», — наголосив Деркач.

Зауважується, що особливу увагу приділили проєкту комплексного відновлення водопостачання та водовідведення у Хусті. Проєкт розрахований на 20 років, і передбачає модернізацію всієї системи водоканалу — від водозабору й очищення води до водовідведення та очищення стічних вод. Це дасть можливість забезпечити стабільне водопостачання, скоротити втрати води та підвищити енергоефективність водоканалу.
До заходу також долучилися експерти з Агентства з питань підтримки державно-приватного партнерства, Європейського банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації та представники європейського приватного сектору.

Вони обговорили питання юридичного захисту інвесторів, страхування воєнних ризиків, залучення грантів та порівняли українські можливості з європейськими ринками.
Як повідомляв Укрінформ, Швейцарія та Світовий банк запустили програму технічної допомоги для реалізації першочергових заходів із реформування залізничного транспорту України. Програма передбачає підтримку виконання дорожньої карти реформи залізниць, зосереджуючись на фінансовій стійкості, корпоративному управлінні, прозорому фінансуванні пасажирських перевезень та наближенні до стандартів ЄС.
Фото: mininfra.gov.ua
Відбудова
«Полтававодоканал» отримав два потужні дизельні генератори
Комунальне підприємство «Полтававодоканал» отримало два дизельні генератори для забезпечення роботи критичної інфраструктури Полтавщини.
Як передає Укрінформ, про це повідомив начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич у Фейсбуці.
За його словами, потужність генераторів становить 360 та 512 кВт. Обладнання має посилити енергетичну стійкість підприємства та забезпечити надійну роботу систем водопостачання. Техніку передали завдяки співпраці Полтавської ОВА з польським благодійним фондом Stand With Ukraine.
«Це черговий вагомий крок у реалізації Плану стійкості та безпосереднє посилення спроможності громад», – зазначив Дяківнич.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів розподілив 3,77 млрд грн із державного бюджету на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст.
Фото: Віталій Дяківнич / Полтавська ОВА, Фейсбук
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Одеса1 тиждень agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
-
Події1 тиждень agoДослідник розповів, якої найпоширенішої помилки припускаються у публікаціях про лавреатку «Оскара» з Харкова
