Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Відбудова
Латвія від початку війни передала Україні понад 900 тонн енергообладнання
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала від латвійських донорів понад 900 тонн енергетичного обладнання та 600 тис. євро до Фонду підтримки енергетики України.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
За його словами, латвійська допомога включає силові трансформатори й трансформатори струму, обмежувачі, ізолятори, трактори з буровими установками і бездротові маршрутизатори. Це обладнання допомагає українським енергетикам швидше відновлювати енергооб’єкти після російських атак, зазначив він.
Шмигаль підкреслив, що лише для потреб Чернігівщини латвійський уряд передав цього року 30 генераторів потужністю від 80 до 650 кВт. Очікується надходження ще 30 генераторів, які мають посилити енергетичну стійкість прифронтової області напередодні зими.
Цього тижня Чернігівщині вже отримала нову партію генераторів від Латвійської Республіки, додав віцепрем’єр.
За словами Шмигаля, один із пріоритетних напрямів співпраці — постачання обладнання з латвійських електростанцій, виведених з експлуатації. Воно потрібне для ремонтно-відновлювальних робіт на українських енергооб’єктах.
Шмигаль подякував Латвії за підтримку України та допомогу в зміцненні енергетичної стійкості.
Як повідомляв Укрінформ, 25 серпня уряд Латвії схвалив новий пакет енергетичної підтримки для Чернігівської області на суму близько 200 тис. євро.
Відбудова
Наразі в Україні реалізується 342 проєкти щодо закладів охорони здоров’я
Про це міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко повідомив у Фейсбуці, передає кореспондент Укрінформу.
«Наразі в країні реалізується 342 проєкти будівництва і реконструкції закладів охорони здоров’я на суму 27 млрд грн», – заявив він.
Окремо міністр поінформував, що у Берегівській лікарні імені Бертолона Ліннера завершили будівництво нового корпусу.
«П’ять поверхів, нові дитяче, хірургічне, акушерсько-гінекологічне відділення та інтенсивна терапія. Три операційні, рентгенологічна діагностика, амбулаторна реабілітація. Це дає лікарні більше можливостей для лікування пацієнтів у тяжких станах, проведення операцій, допомоги дітям і жінкам та відновлення після травм і захворювань», – зазначив глава МОЗ.
Ляшко констатував, що роботи тут були проведені якісно, обладнання – найвищого рівня і що тут були створені умови для того, щоб медичні працівники могли отримувати задоволення, надаючи медичні послуги.
«Для нас ключова задача – створити умови в лікарні, однаково комфортні як для пацієнта, так і для медичного працівника. Тут реально умови створені, (щоб – ред.) рухатися вперед, розвивати українську медицину. І ми вже бачили навіть патенти на винаходи, які роблять медичні працівники цього закладу», – повідомив він.
Міністр поінформував, що цей проєкт у Берегові реалізувався спільно: 93,9 млн гривень — це кошти державного бюджету, 71,4 млн грн — обласного.
«Значну частину обладнання допомогли забезпечити міжнародні партнери та благодійні організації. Дякую всім, хто долучився», – заявив Ляшко.
Окрім цього, глава МОЗ також відвідав Берегівський центр первинної медико-санітарної допомоги.
«Говорили про профілактику та раннє виявлення хронічних захворювань. Обстеження за програмою Скринінг здоров’я 40+ тут уже пройшли 820 людей. У центрі облаштовано простір психологічного розвантаження для медичних працівників і пацієнтів», – зазначив він.
Ляшко повідомив, що це – один із 60 таких просторів у центрах первинної медико-санітарної допомоги у 21 області, створених у межах спільного проєкту Міністерство охорони здоров’я України та World Bank Ukraine HEAL Ukraine.
Міністр поінформував, що фінансування здійснювалося донорськими коштами Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF) і що роботи виконало Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС).
Окрім цього, глава МОЗ відвідав і пункт базування бригад екстреної медичної допомоги 103 Закарпаття – ЗЦЕМД МК.
«Поспілкувалися з командою про умови роботи та оплату праці — зарплата лікаря тут перевищує 60 тис. грн», – заявив він.
Як повідомлялося, у чотирьох гірських областях заплановане посилення системи надання екстреної медичної допомоги.
Фото ілюстративне zakarpattya.net.ua
Відбудова
Будівлю президії НАН законсервують через пошкодження 40% площі
У Національній академії наук розробляють проєкт консервації будівлі президії, яка постраждала внаслідок російської атаки. Завершити роботи планують до настання холодів.
Як передає Укрінформ, про це повідомив перший віцепрезидент НАН України В’ячеслав Богданов в ефірі телеканалу Суспільне Культура.
За його словами, внаслідок удару та подальшої пожежі пошкоджено близько 900 м² приміщень із загальних 2350 м², що становить майже 40% будівлі. Він додав, що найтяжчою втратою для академії стала загибель двох працівників.
«Та частина будівлі, яка не пошкоджена ударом і пожежею, теж, на жаль, наразі не придатна для експлуатації, оскільки горів дах, і вода, яка потрапляла на цей дах, пошкодила ці приміщення», – зазначив Богданов.
«Будівля стара, там дерев’яні перекриття, дранка, штукатурка, і зараз це все відвалюється, тому працювати там неможливо», – додав віцепрезидент.
Наразі Київська аварійно-рятувальна служба завершує розбір найнебезпечніших елементів конструкції, а працівники академії допомагають прибирати приміщення. Найближчим часом звідти вивезуть сміття та вологі пошкоджені елементи. Наступним кроком стане збереження того, що лишилося.
«Зараз ми розроблятимемо проєкт цієї консервації і, безумовно, це треба зробити до настання холодів», — пояснив Богданов.
Попри значні руйнування вже 30 вересня президія зібралася на чергове засідання. Академія також отримала слова солідарності від багатьох міжнародних наукових організацій. Богданов сподівається, що ця підтримка переросте у допомогу з обладнанням та вплине на ізоляцію російських вчених у світі.
Як повідомляв Укрінформ, 28 вересня у центрі Києва російський дрон влучив у будівлю Національної академії наук, загинули двоє людей і семеро зазнали поранень.
-
Одеса1 тиждень agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Суспільство1 тиждень agoЧиновниці окупаційної соцслужби Херсона посилили вирок
-
Суспільство1 тиждень agoВійськові та їхні родини отримають усі виплати за жовтень
-
Одеса1 тиждень agoРосіяни атакували Одещину: одна людина загинула, двоє поранені
-
Суспільство7 днів agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Одеса1 тиждень agoДТП на блокпосту в Одесі: постраждали поліцейські та військові
-
Суспільство1 тиждень agoОдеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Усі новини1 тиждень ago56-річний актор закрутив роман з 28-річною дівчиною: що відомо (фото)
