Connect with us

Відбудова

Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз

Published

on


Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.

Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.

«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.

За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.

«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.

Читайте також: На Харківщині за сертифікатами «єВідновлення» придбали 977 квартир і будинків

За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.

«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.

Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.

«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.

Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.

Читайте також: В Україні реалізують ініціативу ПРООН із розчищення відходів руйнувань

«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.

Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.

Фото надані Катериною Мостової



Джерело

Відбудова

На Дніпропетровщині відновили водопостачання, яке було відсутнє кілька діб через аварію

Published

on



У Марганці та навколишніх громадах Дніпропетровської області відновили централізоване водопостачання. Роботи на аварійній ділянці завершені. Кадрові рішення прийняті.

Як передає Укрінформ, про це Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив у Фейсбуці.

За його словами, воду вже подали до Марганця, триває заповнення міських мереж. У Томаківській громаді централізоване водопостачання також відновлене. В інших громадах вода надходить до насосних станцій та розпочинається подача до населених пунктів.

Очільник уряду подякував усім службам, які були залучені, і людям, які весь цей час цілодобово працювали над ліквідацією.

“Аварії, на жаль, трапляються. Але реакція на них має бути максимально швидкою. Люди повинні бачити, що проблеми оперативно вирішуються”, – наголосив Корецький.

За словами Прем’єр-міністра, голови областей, міст і громад, особливо прифронтових регіонів, мають чітко усвідомлювати: крім аварій, основною загрозою залишається російський терор цивільної інфраструктури.

Тому мають бути забезпечені резервні потужності, виходячи з найгіршого сценарію. Це персональна відповідальність регіональних керівників.

“Уряд готовий надати всю необхідну підтримку та допомогу”, – запевнив Прем’єр-міністр.

Читайте також: Президент назвав ганебною відсутність води у Марганці – відповідального звільнять

Як повідомляв Укрінформ, внаслідок аварії на магістральному водогоні частина громад на Дніпропетровщині залишалася кілька діб без водопостачання. Уряд надав доручення здійснити невідкладні заходи для вирішення проблеми.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У липні енергетики заживили майже 5 мільйонів споживачів після російських обстрілів

Published

on



Упродовж липня українські енергетики, ліквідовуючи наслідки російських обстрілів, відновили електропостачання майже 5 млн споживачів.

Про це повідомляє Міністерство енергетики, передає Укрінформ.

“Протягом липня українські енергетики відновили електропостачання для майже 5 млн споживачів, які були знеструмлені внаслідок російських атак та бойових дій”, – ідеться у повідомленні.

Зазначається, що найбільше споживачів фахівці заживили у Донецькій, Сумській, Дніпропетровській, Чернігівській, Одеській, Запорізькій та Харківській областях.

У міністерстві наголосили, що українські енергетики щоденно відновлюють електропостачання в усіх регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація, повертаючи світло мільйонам громадян і підтримуючи стабільну роботу енергосистеми.

Читайте також: Три регіони України отримали енергообладнання від Австрії

Як повідомлялося, у червні енергетики заживили майже 4 млн споживачів після російських обстрілів.

Загалом від початку 2026 року українські енергетики повернули світло понад 22 млн споживачів, які були знеструмлені внаслідок бойових дій та російських атак.

Фото: ДТЕК



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору

Published

on


«Наше головне завдання зараз – провести консервацію та підготувати проєктно-кошторисну документацію. Коли вона буде готова й пройде експертизу, ми зможемо чітко визначити, які саме роботи потребують міжнародної підтримки і які країни до них долучаться. Адже партнерам потрібно розуміти конкретний обсяг робіт і вартість кожного етапу», – пояснив Остапенко.

За його словами, наявність детального проєкту стане основою для формування міжнародних «лотів» допомоги, коли кожна країна зможе взяти участь у відновленні конкретної частини головної святині Києво-Печерської лаври.

Гендиректор заповідника нагадав, що за попередніми оцінками, загальна сума збитків становить близько 500 млн грн (11–12 млн дол.).

Остапенко підкреслив, що наразі першочерговим завданням є забезпечити збереження Успенського собору до зими. Після пожежі будівлю тимчасово накрили захисною плівкою, однак вона не витримає снігового навантаження, пояснив він.

«Міністерство культури вже виділило кошти на консерваційні роботи. Найближчим часом ми розпочнемо встановлення конструкцій, які дозволять безпечно пережити зиму. Паралельно завершуватиметься проєктування. Лише після цього можна буде предметно говорити з міжнародними партнерами про фінансування окремих напрямів реставрації», – підсумував Остапенко.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору Києво-Печерської лаври. Внаслідок удару спалахнула масштабна пожежа. Вигоріло близько 80% дахових перекриттів і дерев’яних конструкцій купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час повторних хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала й Башта Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII–XVIII століть.

Про готовність долучитися до відновлення Успенського собору після російської атаки вже заявили Швейцарія, Греція та Японія.






Візит керівників закордонних Дипломатичних установ України до Національного заповідника Києво-Печерська лавра / Фото: Євген Котенко. Укрінформ

1 / 22

Вчора керівники українських дипломатичних місій за кордоном відвідали Києво-Печерську лавру, під час візиту у МЗС закликали їх залучати партнерів у країнах перебування до відновлення собору.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.