Connect with us

Відбудова

Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз

Published

on


Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.

Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.

«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.

За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.

«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.

Читайте також: На Харківщині за сертифікатами «єВідновлення» придбали 977 квартир і будинків

За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.

«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.

Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.

«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.

Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.

Читайте також: В Україні реалізують ініціативу ПРООН із розчищення відходів руйнувань

«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.

Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.

Фото надані Катериною Мостової



Джерело

Відбудова

Усі 43 категорії заяв будуть відкриті до кінця весни

Published

on



У Міжнародному реєстрі збитків 40 тисяч заяв уже перевірені та очікують на розгляд Міжнародною компенсаційною комісією та подальшого отримання компенсацій.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський.

«Ті, хто знає Раду Європи, знають, що вона стала однією з найвідоміших організацій у світі завдяки своєму досвіду укладення міжнародних договорів. І Конвенція, якою було створено Міжнародну комісію з розгляду заяв для України, стала договором № 229 в історії Ради. Однак за всю 75-річну історію цього договірного процесу ще ніколи стільки країн не підписували новий договір у перший же день після його ухвалення», – розповів він.

Ключковський нагадав, що 16 грудня 2025 року Конвенцію підписали 35 держав таким чином, проклавши шлях до створення повного циклу компенсаційного механізму.

За його словами, це свідчить про «неймовірно потужну міжнародну підтримку» України.

Він також повідомив, що у Реєстрі станом на зараз вже 136 тисяч заяв, поданих в межах 16 різних категорій, але це ще далеко не весь спектр збитків, які можуть бути заявлені.

Читайте також: Виконавчий директор Реєстру збитків пояснив, чому можуть відхилити заяву

«Ще 12 додаткових категорій буде відкрито вже зовсім скоро, ймовірно, цього місяця, а всі 43 категорії заяв у Реєстрі будуть відкриті до кінця весни. Серед них будуть категорії заяв не лише від людей, а й від бізнесу, а також від муніципалітетів, а також від держави Україна, щоб кожен вид шкоди, кожен елемент збитків міг бути заявлений і мав шанс на компенсацію», – пояснив він.

За словами керівника Реєстру, понад 40 000 заяв уже перевірено й включено до Реєстру, тож «тепер вони очікують на розгляд Комісією з розгляду заяв та визначення розміру компенсації».

Як повідомляв Укрінформ, парламент Естонії ухвалив закон, який ратифікує конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду позовів про відшкодування Україні збитків, заподіяних агресією РФ.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Шмигаль: Україна під час опалювального сезону відновила після атак 85% потужності ТЕС та 66%

Published

on


Під час опалювального сезону після атак РФ вдалося відновити 85% доступної потужності ТЕС та 66% доступної потужності ГЕС та ГАЕС.

Як передає Укрінформ, про це перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі.

За його словами, “під час опалювального сезону ворог пошкодив більше 9 ГВт генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. Українські енергетики відновили понад 4 ГВт потужності. Відновили після російських атак 85% доступної потужності ТЕС та 66% доступної потужності ГЕС та ГАЕС”.

Як зазначив Шмигаль відремонтоване трансформаторне обладнання системи передачі, загальна потужність якого становить близько 30% всієї трансформаторної потужності енергосистеми Латвії.

Читайте також: Болгарія надасть обладнання для ремонту українських енергостанцій – Шмигаль

У 2025 році були виконані планові ремонти сумарною потужністю 11,8 ГВт, що дозволило успішно пройти цей опалювальний сезон.

“Продовжуємо розвивати розподілену генерацію. Загальний приріст встановленої потужності за 2025 рік склав 642,77 МВт. Встановили нових установок для зберігання енергії на 508 МВт. Це у 254 рази більше, ніж в опалювальному сезоні 2024-2025 років”, – додав перший віцепрем’єр.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство енергетики провело підсумкове засідання зимового Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці та змінило формат координації, щоб ефективно підготуватися до наступного опалювального сезону.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Доплати за лютий отримають понад 14 тисяч працівників ремонтно-відновлювальних бригад

Published

on



Про це Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Ідеться про енергетиків, комунальників, газовиків та залізничників. Підприємства перекажуть кошти безпосередньо на банківські рахунки працівників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт.

Свириденко зазначила, що на лютневі доплати уряд уже виділив 281,3 млн гривень.

«Такі ж виплати передбачені і за березень», – наголосила вона.

Глава уряду подякувала всім, хто після російських ударів оперативно повертає до роботи пошкоджену інфраструктуру, забезпечує життєстійкість окремих громад та всієї країни.

Читайте також: На ремонт прифронтових доріг додатково спрямують 1,5 мільярдаКулеба

«Взимку ці роботи відбувалися в особливо важких умовах, і вони тривають і надалі після щоденних ворожих атак», – зауважила прем’єрка.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці лютого працівникам критичної інфраструктури, які ліквідовують наслідки російських атак, почали виплачувати по 20 тисяч гривень у межах державної підтримки.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.