Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба повідомив у Фейсбуці.

“Київська область. Разом із командою Мінрозвитку, Агентством відновлення, Київською ОВА та місцевою владою працюємо в регіоні, де активно триває відбудова. Тут з початку повномасштабного вторгнення пошкоджено понад 30 тисяч об’єктів – 25 тисяч приватних осель, 2 тисячі багатоквартирних будинків, сотні закладів освіти, медицини, критичної інфраструктури”, – зазначив Кулеба.

Він поінформував, що “вже відновлені понад 23 тисячі обʼєктів – 75% відбудованого від усіх руйнувань. Це житло, школи, лікарні, інфраструктура”, і зауважив, що “робота йде системно”.

За словами Кулеби, ще понад 15,5 тисячі родин на Київщині вже отримали компенсації за державною програмою єВідновлення за пошкоджене житло, ще 3,5 тисячі родин – за зруйноване. Загальна сума виплат становить понад 10 мільярдів гривень.

Кулеба наголосив, що “окремий фокус сьогодні – Бородянка. Нарешті в селищі, яке одне з найбільш зруйнованих на Київщині, триває відбудова”.

Вже зараз, за його словами, Бородянка відновлена на 72%. Від початку повномасштабного вторгнення там зруйновані або пошкоджені 825 об’єктів. На сьогодні відновлені майже 600 обʼєктів.

Кулеба поінформував, що паралельно створюються публічні простори, відновлюються об’єкти соціального захисту, облаштовуються безбар’єрні маршрути.

“Також діє тимчасовий Активний парк, працює центр реабілітації, ліцей, ЦНАП. Бородянка оживає”, – зазначив Кулеба.

За його словами, в області триває відновлення логістичних маршрутів, зокрема і мостів. Це важливо для того, підкреслив Кулеба, щоб люди не стояли в заторах, щоб було нормальне сполучення між громадами, щоб швидко і безпечно доїжджати до роботи, лікарні, школи, а також для економічної стійкості регіону.

Кулеба констатував, що після російського вторгнення на Київщині пошкоджені 29 мостів і штучних споруд. Він поінформував, що “дев’ять уже відновлені, ще сім у роботі цього року”, і додав: “За пʼять місяців зроблена величезна робота”.

“Окремий приклад – відбудова мосту через канал у Вишгороді на дорозі Р-69 Київ – Вишгород – Десна – Чернігів. Роботи вже виконані на понад 20%, доставлено металоконструкції з Великобританії, збудовано технологічний острів, триває монтаж опор і плити”, – зазначив Кулеба.

Він подякував міжнародним партнерам, які підтримали цей проєкт.

Кулеба зазначив: “Київщина демонструє, що відбудова – це конкретна робота, яку виконуємо щодня”.

Як повідомляв Укрінформ, тимчасова переправа у Лебедівці Вишгородського району Київської області запрацює для водіїв наприкінці липня.

Про це в телеефірі розповів міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко, передає Укрінформ

“Такий складний об’єкт, як Охматдит, не можна порівняти з адміністративною будівлею, де конструкції залишились стабільними, вікна поставили, внутрішні роботи зробили. Охматдит, як і будь-яка інша лікарня, – це дуже великий організм, перед тим як його відновлювати, потрібно дослідити багато речей. Ми проходимо всі бюрократичні етапи. Спочатку розробили проєкт консервації, законсервували. В цей же час робилось технічне обстеження всіх інженерних мереж: вентиляція, вода, опалення, як працює, чи потрібно його перекладати. Запроєктували, пройшли експертизу, провели тендер на майданчику ProZorro і визначили підрядника, який розпочав будувати”, – розповів Ляшко.

Він зауважив, що цей процес мав би тривати і впродовж 2025 року, проте всі процедури намагалися провести настільки швидко, наскільки це можливо. 

Міністр нагадав, що у травні 2025 року на тендері вже було обрано підрядника, укладено контракти.

“Деякі роботи вже ведуться по зовнішніх фасадних роботах, їдуть металоконструкції, і підрядник обіцяє, що якщо не буде ніяких збоїв, ми, в принципі, до холодів повинні закрити об’єкт”, – розповів він.

Всередині лікувально-діагностичного корпусу, як додав Ляшко, наразі пріоритетно відновлюють третій поверх, де мають бути стерильні приміщення, з тим, щоб впродовж липня завершити всі роботи і повноцінно запустити відділення трансплантації кісткового мозку. 

Як наголосив міністр, в міжнародній практиці при ремонті лікарні лікувальний процес в ній зупиняється, у випадку з “Охматдитом” це зробити неможливо. Тому підрядник запланував будівельні роботи таким чином, щоб не заважати лікувальній діяльності.

“Такого згуртування навколо проблеми, напевно, ми не пам’ятаємо в історії нашої країни. І коли всі відгукнулися, досить швидко розібрали завали, досить швидко допомогли нам евакуювати тих маленьких пацієнтів, які були в лікарні, в інші лікарні, щоб допомога не переривалася. Ми одразу почали дивитися, що можемо відновити якомога швидше. І буквально вже за три дні ми відновили Центр кров, який розпочав працювати. Потім розпочали працювати відділення. І в принципі, за два тижні лікарня розпочала працювати, окрім одного відділення, де відбувається трансплантація кісткового мозку. Там є особливості лікувально-технологічного процесу”, – сказав Ляшко. 

Він пояснив, що діти, яким пересадили кістковий мозок, мають знаходитися в стерильних приміщеннях, що неможливо було забезпечити після атаки на лікарню. Ці пацієнти були евакуйовані до інших медзакладів, де їм продовжили надавати меддопомогу.

Ляшко нагадав, один з корпусів лікарні був визнаний аварійним та непридатним для експлуатації. Тому одразу була сформована медична рада з тим, щоб визначитися, як в існуючих умовах переформатувати надання медичної допомоги в Охматдиті і при цьому забезпечити ії безперервність. Спочатку в лікарні було проведено підготовку лікувально-діагностичного корпусу до зими.

Він додав, що на жаль, неможливо випрацювати єдиний алгоритм, як діяти лікарям, які в момент обстрілів вже проводять операції. Росія не дотримується міжнародного законодавства і домовленостей, в тому числі щодо питань, які стосуються надання медичної допомоги під час воєнних дій. І пропозиції перенести в бомбосховища операційні не завжди можуть бути реалізовані.

“Після Другої світової, в перші післявоєнні роки, було прийнято Женевську конвенцію, де чітко виписали, що об’єкти з Червоним Хрестом, тобто заклади охорони здоров’я, повинні бути поза будь-якими атаками. Тому що неможливо транспортувати пацієнтів з операційної в бомбосховище, з бомбосховища в операційну. І, як нам говорили, перенести все під землю – нереалістично, коли велика країна, велика кількість людей, які потребують і екстрених, і планових хірургічних втручань”, – сказав Ляшко.

За його словами в медзакладах. які наближені до лінії фронту максимально намагаються надавати меддопомогу в підземних укриттям. 

“Але чим далі в тил, ми працюємо у (звичайних – ред.) алгоритмах. І можу тільки подякувати лікарям, які навіть під час повітряних тривог продовжують робити свою роботу, продовжують рятувати життя українців”, – сказав міністр. 

Як повідомляв Укрінформ, в НДСЛ “Охматдит” розпочалася активна фаза капітального ремонту пошкодженого корпусу. 8 липня 2024 року Росія здійснила ракетну атаку на Охматдит, внаслідок якої було зруйновано історичний корпус лікарні та пошкоджено низку інших корпусів, в тому числі новий лікувально-діагностичний корпус.

На Харківщині за державною програмою «єВідновлення» придбали 2 746 квартир і будинків на понад 4,8 млрд грн.