Connect with us

Відбудова

Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз

Published

on


Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.

Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.

«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.

За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.

«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.

Читайте також: На Харківщині за сертифікатами «єВідновлення» придбали 977 квартир і будинків

За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.

«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.

Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.

«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.

Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.

Читайте також: В Україні реалізують ініціативу ПРООН із розчищення відходів руйнувань

«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.

Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.

Фото надані Катериною Мостової



Джерело

Відбудова

Марченко розповів про управління держборгом

Published

on


Звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) “Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery” містить рекомендації щодо зміцнення фінансових ринків, корпоративного управління, управління державним боргом, захисту прав споживачів фінансових послуг та розвитку пенсійної системи, що має сприяти ефективному залученню інвестицій для відновлення України.

За словами Марченка, рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку значною мірою узгоджуються зі стратегічними цілями Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2026–2028 роки.

Під час виступу на презентації звіту ОЕСР “Stronger Financial Markets and Institutions for Ukraine’s Recovery” міністр наголосив, що попри повномасштабну війну фінансова система України залишається стійкою завдяки зваженій політиці уряду та підтримці міжнародних партнерів.

“Україна продовжує відповідальне управління державним боргом з метою мінімізації довгострокових ризиків, пов’язаних із його зростанням унаслідок збільшення дефіциту державного бюджету та оборонних видатків, спричинених повномасштабним вторгненням росії. Ми наполегливо працюємо над забезпеченням боргової стійкості та створенням передумов для відбудови країни”, – зазначив Марченко.

У річному вимірі борговий портфель став дешевшим і довшим за строками погашення, що зменшує вартість його обслуговування та знижує ризики рефінансування в середньостроковій перспективі. Станом на 31 січня 2026 року середньозважена ставка державного боргу знизилася до 4,51% порівняно з 4,55% у грудні 2025 року та 5,0% у січні 2025 року. Водночас середньозважений строк до погашення становив 13,29 року проти 11,6 року в січні 2025 року.

У 2025 році успішно завершено реструктуризацію ВВП варантів: 24 грудня 2025 року за підтримки 99,06% голосів інвесторів ВВП варанти були обміняні на нові єврооблігації та повністю анульовані, що підвищило бюджетну передбачуваність, зміцнило боргову стійкість і усунуло ризик виплат у 2025–2041 роках обсягом орієнтовно до 20 млрд дол. США.

Внутрішні державні облігації є другим за обсягом джерелом фінансування держбюджету (після кредитів ERA, забезпечених майбутніми доходами від заморожених російських активів). Навіть під час війни Україна впроваджує інструменти розвитку ринку, зокрема switch-аукціони на платформі Bloomberg, що сприяють підвищенню ліквідності та подовженню строків запозичень.

У заході також взяли участь голова Національного банку України Андрій Пишний, генеральний секретар ОЕСР Матіас Корман, голова Комітету ОЕСР з фінансових ринків і помічник керуючого банку Японії Сеїчі Шимізу та директор ОЕСР з фінансових та корпоративних питань Карміне Ді Ноїя.

Читайте також: Україна планує залучити гранти від МБРР на відбудову та реформи

Як повідомлялося, у 2025 році затверджено Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2026–2028 роки, яка визначає три головні цілі: збільшення частки грантів та іншого не боргового фінансування для забезпечення фінансування державного бюджету, зменшення боргових ризиків шляхом зменшення вартості боргу, подовження строків погашення боргових зобов’язань і оптимізації їх структури, підтримка відносин з інвесторами та стимулювання розвитку внутрішнього ринку державних облігацій як інструменту відновлення економіки.

Впровадження рекомендацій звіту ОЕСР відбуватиметься поетапно з урахуванням безпекової та економічної ситуації, а також стане важливим елементом підготовки до повоєнного відновлення України та її економічної інтеграції з міжнародними ринками.

Фото: Мінфін



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Австрія долучиться до проєктів із відбудови

Published

on



У Києві відбулося 16 засідання Українсько-австрійської змішаної комісії з питань торговельно-економічних зв’язків. 

Під час засідання було досягнуто домовленості про залучення австрійського бізнесу та фінансування до відновлення енергетичної та транспортної інфраструктури України. Про це за результатами засідання розповів журналістам Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Австрія, співголова комісії Василь Химинець, передає кореспондент Укрінформу.

«Ми зафіксували наші наміри щодо подальшої активної співпраці у залученні австрійських фінансових інституцій та експорто-кредитних інструментів для спільних проєктів з відновлення. А також визначили конкретні домовленості із провідними австрійськими компаніями у галузі інфраструктури та транспорту, в енергетичному секторі та у галузі безпеки», – зазначив Химинець.

Зокрема, австрійська сторона зацікавлена у спільних проєктах з ремонту та обслуговування українських автошляхів, модернізації залізниці, у тому числі у постачанні локомотивів та пасажирських вагонів. Також йшлося на засіданні про залучення австрійських технологій для побудови та модернізації гідроелектростанцій на Дніпрі та великих об’єктів відновлюваної енергетики.

Окремо посол оголосив про підписання політичної декларації щодо імплементації рамкової угоди про економічне співробітництво у розвитку проєктів, підписаної між урядами України та Австрії ще у 2022 році.

«Першочергово ця угода була сфокусована на проєктах у сфері охорони здоров’я. Зокрема, йшлося про реконструкцію, будівництво та оснащення клінік та реабілітаційного центру. Ми хочемо прискорити реалізацію цих проєктів. А також сьогодні ми домовилися про розширення цієї угоди на інші сектори економічної діяльності. Щоб підготувати це на практиці і реалізувати наміри у найближчі терміни, ми зараз запускаємо робочу групу для координації та відбору нових пріоритетних проєктів», – наголосив Химинець.

Він нагадав присутнім, що Австрія залишається одним із ключових економічних партнерів Україні і входить до десятки найбільших інвесторів в економіку нашої країни. Так, станом на червень 2025 року товарообіг України та Австрії перевищив $1 мільярд.

Читайте також: Шмигаль: Очікуємо від партнерів понад €23 мільйони у Фонд підтримки енергетики

«І ми бачимо величезні можливості для поглиблення цього партнерства. Ми сьогодні почули чіткі сигнали від представників австрійського бізнесу, від міністра енергетики та туризму Республіки Австрія Вольфганга Гаттманнсдорфера. Ми зацікавлені в осучасненні економічних відносинах з виробниками і відкриті до практичної співпраці», – додав посол.

Як повідомлялося, Україна та Австрія обговорюють передачу обладнання з виведених з експлуатації електростанцій у Відні, українські фахівці наразі оцінюють технічну сумісність і логістику доставки.

Фото згенероване ШІ



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Словенія приєдналася до Фонду підтримки енергетики України

Published

on



Перший внесок Словенії до Фонду підтримки енергетики України становить 500 тис. євро.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України.

Словенія приєдналася до Фонду підтримки енергетики України з внеском у розмірі 500 000 євро, завдяки чому загальна кількість донорів зросла до 37″, – йдеться у повідомленні.

Загалом до Фонду підтримки енергетики вже надійшло 1,849 млрд євро від іноземних партнерів. З моменту запуску фонду укладено понад тисячу контрактів на постачання обладнання на близько 850 млн євро. Українські енергетики наразі отримали обладнання, послуги та заходи пасивного захисту на суму понад 618 млн євро.

Читайте також: Україна з початку року отримала понад 1,9 тисячі одиниць енергообладнання

Як повідомлялося, у лютому до Фонду підтримки енергетики України надійшло понад 208 млн євро.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.