Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
У ще одному закладі освіти Миколаєва облаштували укриття, завдяки якому діти зможуть вчитися офлайн.
Про це повідомляє Миколаївська міська рада у Телеграмі, передає Укрінформ.
“В одному з освітніх закладів Миколаєва завершили облаштування укриття. Простір розрахований на 300 осіб і забезпечує можливість безпечно продовжувати навчання навіть під час повітряної тривоги. Захисну споруду облаштовано коштом міського бюджету”, – йдеться у повідомленні.
У міськраді уточнили, що заклад розташований в Інгульському районі.
Зазначається, що укриття обладнано всім необхідним для комфортного та організованого перебування. Тут встановили санвузли, підготували парти та робочі місця для занять, забезпечили запас води та інші базові умови, що дозволяють проводити навчальний процес у захищеному середовищі.
Як повідомлялося, у вересні в закладі освіти Інгульського району міста Миколаєва за підтримки Королівства Данії з’явилося сучасне укриття, завдяки якому учні зможуть повернутися до офлайн-навчання. Простір площею 233 м² розрахований на 384 людини.
Фото: Миколаївська міська рада
Новозбудований магістральний водогін Нова Одеса – Миколаїв, який має забезпечити обласний центр водою з річки Південний Буг, пройшов випробування на повну потужність.
Про це журналістам під час ознайомчого престуру повідомила начальник Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Наталія Жадан, передає кореспондент Укрінформу.
«Днями ми випробували роботу нового водогону на повну потужність – 120 тисяч кубометрів води на добу. Все пройшло добре, водогін продемонстрував високий рівень надійності», – сказала Жадан.
За її словами, перша черга будівництва водогону велася у цілодобовому режимі, роботи вдалося завершити у стислі терміни. Вітчизняна компанія «Автострада» виконала основні роботи за сім місяців, тоді як європейські підрядники стверджували, що потрібно понад три роки.
Водозабір здійснюється чотирма нитками труб діаметром один метр кожна, протяжність яких становить близько 700 метрів. Вода надходить самопливом до першої насосної станції. Всього таких станцій три. На вході біля труб встановлені сітки та електронні системи для відлякування риби, щоб та не потрапила у мережі.
Трубопровід водозабору заглиблений на 4 метри під водою і залитий монолітним бетоном. У прибережній зоні, звідки йде водозабір, вже проведено берегоукріплення та збудований гідропост, який визначатиме якість води.
«Навіть коли буде посуха чи обміління Південного Бугу, води буде достатньо. Також розроблена схема водосховищ, які акумулюють воду і поповнюватимуть водогін у разі потреби. Крім того, тут встановлено сонячні електростанції, є потужні дизель-генератори, тому навіть при вимкненні світла робота не зупинятиметься», – запевнила Жадан.
Своєю чергою голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин зауважив, що сонячна станція працюватиме не лише як резервне джерело, а буде частиною постійного живлення водогону. Це дасть змогу зекономити близько 30% електроенергії.
“Сьогодні дуже важливо враховувати і безпекові ризики. Росія фактично випалює малу генерацію у прифронтових регіонах, тому новий водогін має протидроновий захист, він фактично вкопаний в землю й додатково укріплений, тож може витримати навіть пряме влучання”, – запевнив Сухомлин.
Як повідомлялося, у Миколаєві завершується будівництво першої черги нових очисних споруд, які мають забезпечати постачання якісної питної води обласному центру через новий водогін Нова-Одеса – Миколаїв.
Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий загарбниками водогін Дніпро-Миколаїв. Відтоді там тече лише технічна вода.
Фото: Алла Мірошниченко / Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут.
Відбудова
Чеські компанії готові постачати обладнання для ремонту українських ГЕС та теплових станцій
Чеські компанії зацікавлені брати участь у проєктах в атомній енергетиці, видобутку газу та нафти й готові постачати обладнання для відновлення українських ГЕС і теплових станцій.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Мінекономіки за результатами зустрічі міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олексія Соболева з послом Чеської Республіки в Україні Лубошем Веселим.
Зазначається, що сторони обговорили можливі фінансові інструменти для стимулювання чеських інвесторів в Україні, які можуть бути доступними в межах міжурядової співпраці. Одним із перспективних напрямів визначена приватизація, у тому числі часткова.
«Чехія має успішний досвід управління енергетичними активами, де держава залишається власником, але залучає приватний капітал. Чеські партнери готові надати Україні технічну експертизу в цьому питанні. Крім того, наступного року очікуємо на візит чеської урядової делегації. Сподіваємося на поглиблення співпраці, яка вже зараз є практичною і ґрунтовною», – зазначив Соболев.
У міністерстві зазначили, що заплановано також візит представників великих чеських бізнесів в Україну, зокрема до Дніпропетровської області, яку підтримує Чехія.
Окрема обговорили можливість запуску механізму прямого фінансування проєктів з відновлення через Чеський банк розвитку (NRB). Розглядається й створення інструменту, який подібний до моделі співпраці з польським BGK.
На зустрічі йшлося також про промислове відновлення. Чеські виробники, які мають відповідну експертизу в гідроенергетиці та машинобудуванні, готові постачати необхідне обладнання для ремонту українських ГЕС та теплових станцій. Обговорювався також формат «Промислового Рамштайну» – кооперації, що передбачає не лише постачання техніки, а й створення спільних виробничих ланцюжків.
Як повідомлялось, Україна та Чехія домовилися пришвидшити підписання міжурядової угоди (G2G), яка допоможе реалізації проєктів відбудови України та залученню 188 млн євро кредитних гарантій.
Фото: Мінекономіки
-
Суспільство7 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Суспільство6 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Усі новини4 дні agoЕндрю Маунтбеттен-Віндзор уперше з’явиться на публіці не в статусі принца
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Реєстрі пошкодженого та зруйнованого майна зафіксовані вже понад мільйон повідомлень
-
Війна6 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Відбудова1 тиждень agoАгентство відновлення отримає додатково ₴334 мільйони на інфраструктурні проєкти