Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Відновлення Дорожного фонду на період війни можливе у форматі Фонду дорожньої логістики – першочергово йдеться про евакуаційні шляхи, під’їзди до пунктів пропуску на кордонах та портової інфраструктури.
Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Дороги під час війни – це питання військової логістики, евакуації людей, доставка гуманітарної допомоги. Дороги сьогодні – це частина системи національної безпеки. Саме тому ми вважаємо, що на період воєнного стану відновлення стабільного джерела фінансування галузі можливе у форматі Фонду військової логістики. Ця назва дуже чітко відображає суть”, – наголосив урядовець.
За його словами, йдеться не про повернення до довоєнної моделі, а про фінансовий інструмент, який дозволить забезпечувати в належному стані насамперед ключові логістичні маршрути: для потреб Збройних Сил України, для евакуації з прифронтових територій, для підвезення гуманітарних вантажів, медичної допомоги та критично важливих ресурсів.
“Особлива увага – маршрутам до прифронтових регіонів, міжнародним транспортним коридорам, під’їздам до пунктів пропуску, портової та залізничної інфраструктури. І саме в такій логіці ми бачимо можливість повернення цільового фінансування дорожньої галузі під час війни”, – сказав Кулеба.
Як повідомляв Укрінформ, в Україні всі надходження державного дорожнього фонду наразі спрямовуються до загального фонду державного бюджету.
Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин заявив, що на поточний ремонт доріг міжнародного і державного значення потрібно щонайменше 12-14 млрд грн, разом з іншими дорогами ця сума становить до 50 млрд грн.
Фото: пресслужба віцепрем’єр-міністра
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини підписали декларацію про наміри щодо підтримки відновлення промисловості та забезпечення її стійкості в Україні.
Як передає Укрінформ, про це повідомили в Мінекономіки.
Зазначається, що підписання відбулося 14 квітня у Берліні під час інавгураційного засідання українсько-німецьких міждержавних консультацій за співголовування канцлера Німеччина Фрідріха Мерца та Президента України Володимира Зеленського.
Декларація закріплює намір сторін поглибити співпрацю в межах ініціативи «Промисловий Рамштайн», спрямованої на відновлення, модернізацію та підвищення стійкості української промисловості, а також її інтеграцію до європейських ланцюгів створення вартості.
«Промисловий Рамштайн формує системну рамку підтримки українських виробників. І ми вдячні німецьким партнерам за готовність до спільної реалізації цієї ініціативи. Йдеться не лише про відновлення зруйнованих потужностей, а й про модернізацію, запуск нових виробництв та інтеграцію в європейські ринки», – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
У межах реалізації домовленостей Німеччина через банк розвитку KfW має намір надати початковий внесок у розмірі 30 млн євро для запуску спеціальної програми фінансування. Кошти будуть спрямовані на підтримку українських підприємств, зокрема через механізми пільгового фінансування для закупівлі обладнання європейського виробництва.
Особливий акцент робиться на підприємствах, виробничі потужності яких були пошкоджені або знищені внаслідок бойових дій.
Програма передбачає використання грантів, кредитів і гарантій, що дозволить адаптувати підтримку до потреб конкретних підприємств. Окрему увагу приділять модернізації виробництва, запуску нових або релокованих потужностей, розвитку експорту та інтеграції українських компаній у європейські ланцюги постачання.
Загальний обсяг нового фінансування від Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини становить 233 млн євро. Ці кошти спрямують на зміцнення енергетичної інфраструктури, підготовку фахівців, підтримку соціального житла та розвиток спроможностей у сфері реагування на надзвичайні ситуації.
Як повідомлялось, Україна та Німеччина підписали меморандум про співпрацю у сфері геології та надрокористування, який передбачає створення спільного координаційного комітету з питань корисних копалин.
Фото: Мінекономіки
Відбудова
Кулеба обговорив з міністром з питань навколишнього середовища ФРН подальші напрями співпраці
Віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба зустрівся із федеральним міністром з питань навколишнього середовища, клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Карстеном Шнайдером.
Про це Кулеба повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Російська агресія завдала масштабних втрат інфраструктурі, тому відновлюємо країну одразу за європейськими стандартами – з акцентом на енергоефективність і сучасні технології. Саме за цим підходом ми запустили програму Renewable Energy Solutions – це грант на 16,5 млн євро на нашу стійкість. Вперше заклади освіти, медицини не лише споживають, а й віддають надлишки сонячної енергії в мережу», – наголосив віцепрем’єр-міністр.
За його словами, проєкт планується масштабувати, в тому числі на прифронтові громади.
Під час зустрічі також йшлося про результати роботи Національної бази даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, до якої вже внесено інформацію про більш як 10 тис. об’єктів, понад 1 000 представників громад вже пройшли навчання щодо роботи із базою.
Кулеба розповів партнерам і про плани запуску ІТ-платформи для Фонду енергоефективності, яка значно спростить подання заявок і доступ до грантів для ОСББ. Крім того, сторони обговорили подальшу підтримку розвитку локальної енергетики у межах фонду E5P.
Як повідомлялося, Міністерство розвитку громад та територій України та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні підписали фінансову угоду, що офіційно розпочинає реалізацію програми «Рішення у сфері відновлюваної енергії» (Renewable Energy Solutions, RES).
Фото: Олексій Кулеба, Телеграм
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Війна7 днів agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло