Connect with us

Відбудова

Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз

Published

on


Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.

Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.

«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.

За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.

«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.

Читайте також: На Харківщині за сертифікатами «єВідновлення» придбали 977 квартир і будинків

За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.

«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.

Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.

«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.

Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.

Читайте також: В Україні реалізують ініціативу ПРООН із розчищення відходів руйнувань

«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.

Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.

Фото надані Катериною Мостової



Джерело

Відбудова

Кулеба розповів про будівництво нових водогонів на Дніпропетровщині

Published

on



Після завершення будівництва нових систем водопостачання та водовідведення для двох громад Дніпропетровщини стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 тис. мешканців.

Про це у Телеграмі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.

За його словами, питання водозабезпечення для регіону залишається критично важливим після підриву Каховської ГЕС, що призвело до дефіциту питної води та значного навантаження на зношену інфраструктуру.

«Триває будівництво нових водогонів та систем водовідведення для двох громад Дніпропетровщини. Після завершення робіт стабільне централізоване водопостачання отримають понад 28 000 людей», – зазначив Кулеба.

Наразі реалізується комплексний проєкт будівництва нових магістральних водогонів, насосно-фільтрувальних станцій та мереж водовідведення.

У межах проєкту в одній із громад, де проживає близько 18 тис. людей у 35 населених пунктах, роботи виконані на 75%. Там зводять насосно-фільтрувальну станцію потужністю 1 500 кубічних метрів на добу та прокладають мережі водопостачання і каналізації. Завершення робіт очікується у липні 2026 року.

У другій громаді, де мешкають близько 11 тис. людей у 14 населених пунктах, рівень виконання робіт становить 60%. Перший запуск води планується у вересні.

Загалом у межах обох проєктів передбачено прокласти понад 10 км водогонів і більш як 7 км каналізаційних мереж. Роботи виконує Агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Читайте також: Агентство відновлення готує проєкти з будівництва водогонів для 200 тисяч жителів південних громад

Як повідомлялось, асоціація професіоналів довкілля PAEW закликає уряд та Раду національної безпеки і оборони України та комісії з надзвичайних ситуацій терміново перейти до реальних дій у сфері водної безпеки держави.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Міністри фінансів України та Польщі обговорили підготовку Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську

Published

on


Міністр фінансів України Сергій Марченко провів зустріч із міністром фінансів та економіки Республіки Польща Анджеєм Доманським; обговорювали, зокрема, підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську.

Як передає Укрінформ, про це повідомила пресслужба Мінфіну.

“Сторони обговорили питання фінансової підтримки України, співпраці у сфері відновлення та економічного розвитку, європейської інтеграції України, а також підготовку до Ukraine Recovery Conference 2026 у Польщі”, – йдеться у повідомленні.

Марченко подякував польській стороні за всебічну підтримку України від початку повномасштабного вторгнення Росії. За даними Кільського інституту дослідження світової економіки, станом на квітень 2026 року загальна допомога Польщі Україні становить близько 5,9 млрд євро, або 1% ВВП країни.

Також наголошувалося на важливості продовження фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

Сторони обговорили деталі підготовки Конференції з питань відновлення України, який Польща прийматиме у Гданську 25-26 червня.

“Польща залишається одним із ключових партнерів України з початку повномасштабного російського вторгнення. Ми високо цінуємо рішення Польщі провести Ukraine Recovery Conference 2026, а також засідання Керівного комітету Української платформи донорів…” – зазначив Марченко.

Окремо було порушено питання співпраці з польським банком розвитку (Bank Gospodarstwa Krajowego, BGK) та експортно-кредитним агентством KUKE щодо підтримки проєктів відновлення України, розвитку муніципальної інфраструктури, енергетики, транспорту та приватного сектору.

Доманський підтвердив готовність польської сторони й надалі підтримувати фінансову стійкість України, процес відновлення та європейську інтеграцію держави.

Читайте також: Україна здатна повністю забезпечити потреби в цементі для повоєнної відбудови – профільна асоціація

Як повідомлялось, Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026) має стати одним із ключових міжнародних майданчиків для залучення інвестицій, розвитку партнерств і просування практичних рішень для відбудови України.

Очікується, що в заході візьмуть участь близько 1000 компаній: третина з них – українські, третина – польські, ще третина – міжнародні.

Фото: mof.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Україна та Японія масштабують проєкти з відновлення і технічної модернізації економіки

Published

on



Україна та Японія посилюють співпрацю у сферах відновлення, технологічної модернізації економіки та гуманітарного розмінування, а також працюють над запуском нових інвестиційних та виробничих форматів співробітництва.

Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Питання розширення двосторонньої взаємодії обговорили міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев та віцепрезидентка Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) Юко Міцуї.

«Японія – наш стратегічний партнер у відновленні та розвитку, і ми дуже цінуємо цю підтримку. Візит віцепрезидентки JICA Юко Міцуї до України – важливий етап структурування нашої подальшої роботи. Дякую Уряду Японії та JICA за системну співпрацю і готовність інвестувати не лише у відбудову «стін», а й у довгострокову трансформацію української економіки», – зазначив Соболев.

Під час зустрічі сторони обговорити гуманітарне розмінування. Наразі у сфері «розумного» розмінування триває робота за домовленостями, досягнутими на Ukraine Mine Action Conference у Токіо минулої осені.

Метою українського уряду є не просто імпорт техніки, а інтеграція японських технологій у вітчизняне виробництво. Очікується, що спершу цей досвід впровадять у секторі розмінування, а згодом масштабуватимуть на аграрну сферу та промисловість.

Крім того, уряд працює над запуском тристоронніх форматів із Колумбією та Сирією, з якими Україна за підтримки Японії ділитиметься унікальним досвідом у сфері протимінної діяльності. Це дозволить відкрити нові ринки для українських операторів гуманітарного розмінування та вітчизняних виробників спеціалізованої техніки.

Також спільна робота з JICA фокусується на відновленні ґрунтів, підтримці малих фермерів, зокрема жінок-фермерок, розвитку рішень у сфері чистих технологій та переробці відходів від руйнувань.

Читайте також: ₴1,1 мільярда гранту від JICA підуть на розмінування та меддопомогу

Для забезпечення українських компаній японським обладнанням наразі розробляється механізм змішаного фінансування через Національну установу розвитку (НУР). Водночас японська сторона висловила зацікавленість у створенні венчурного фонду, який фінансуватиме спільні українсько-японські підприємства.

Разом із UkraineInvest, JETRO та JICA уряд України працює над запуском українського хабу в місті Осака для просування інвестиційних можливостей серед японського бізнесу. Відповідної домовленості було досягнуто торік у Японії під час міжнародної виставки Expo-2025.

Як повідомлялось, Україна та Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) підписали грантову угоду на суму близько 40 млн дол. США для підтримки критично важливих напрямків відновлення та стійкості.

Фото: Мінекономіки



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.