Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Відбудова
У Києві почнуть будувати понтонні переправи через Дніпро
У Києві з наступного тижня планують розпочати будівництво кількох резервних переправ через Дніпро, якими можна буде користуватись у разі пошкодження мостів, також у перспективі розглядають можливість спорудження тунелю під річкою.
Про це в інтерв’ю Суспільному розповів міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник, передає Укрінформ.
За словами міністра, головним пріоритетом відомства є посилення наявної інфраструктури мостів та їхній захист від атак, щоб підвищити стійкість конструкцій.
Калашник додав, що нині розглядають швидкий варіант сполучення лівого та правого берегів Києва у разі пошкодження мостів – будівництво насипних дамб із понтонними переправами, щоб зберегти рух через Дніпро.
«Невідкладні рішення – це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються. Ця робота вже розпочата. Була проведена відповідна координаційна нарада у президента. Ми отримали всі завдання з урахуванням критичності. Прийнято рішення цим зайнятись міністерству, Агентству відновлення, військовим разом зі столичною владою», – зазначив Калашник.
За його словами, будівництво таких переправ може тривати до трьох місяців, а самі конструкції мають забезпечити щонайменше половину пропускної спроможності наявних мостів.
«Зараз тривають підготовчі роботи, і найближчим часом розпочнуться будівельні. Буде залучення всієї інфраструктури для того, щоб відсоток прохідності був максимальним. У нас у середньому близько 600 тисяч автомобілів мости між лівим і правим берегами протягом доби. І задача – зберегти цю пропускну здатність. Тому визначені відповідно локації, де буде розпочато будівництво», – зауважив Калашник.
За словами міністра, вже визначили локації, де саме розпочнуть будівництво. Такі роботи планують проводити не лише у Києві, а й в інших регіонах України та не лише на Дніпрі.
Окрім цього, у міністерстві розглядають й інші варіанти, зокрема будівництво швидкоспоруджуваних бетонних конструкцій та, у довгостроковій перспективі, спорудження тунелю під Дніпром. Проте такі проєкти можуть коштувати десятки мільярдів гривень, тож їх реалізація можлива лише за підтримки партнерів.
«Зараз ми можемо розпочати шукати інвестиції, шукати донорів, шукати міжнародних партнерів і реалізовувати те, що має забезпечити сполучення лівого і правого берегу. Є розрахунки – це десятки мільярдів гривень, а іноді, коли величезні інфраструктурні об’єкти, – сотні. Тому дозволити це зараз немає фінансової можливості. Але є задача знайти такий ресурс», – пояснив Калашник.
Водночас головним пріоритетом залишається збереження мостів і недопущення їх руйнування. Для цього «залучено максимальну кількість техніки», – додав міністр.
«Зрозуміло, що є запас міцності в кожного мосту. І наша перша задача – забезпечити захист з неба, чим ми займаємося відповідно з військовими. Тобто перша черга – не допустити враження. Друга частина – забезпечити захист. Третя – швидке відновлення. І четверте – прийняти рішення щодо альтернативних резервних переправ, тобто будівництво нових об’єктів мостової альтернативної інфраструктури», – підкреслив Калашник.
Як повідомляв Укрінформ, зранку 3 жовтня росіяни атакували Північний міст у Києві. Внаслідок російської атаки пошкоджені дорожнє полотно та контактна тролейбусна мережа.
Напередодні після кількох атак ворога Південний міст у Києві повністю закривали для руху транспорту.
Відбудова
Юрчишин пропонує забрати ₴500 мільйонів із телемарафону на відновлення пошкоджених медіа
Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин подав поправку до держбюджету, якою пропонує спрямувати 500 млн грн із фінансування телемарафону «Єдині новини» на нову держпрограму відновлення медіа, пошкоджених унаслідок російських атак.
Про це він повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Марафон треба закривати, а постраждалі від російських атак медіа — відновлювати», – заявив народний депутат.
За його словами, нещодавно під час засідання Комітету з питань свободи слова стало зрозуміло, що «уряд не бачить своєї ролі в процесі відновлення медіа, які знищує Росія».
«Ні Агентство з питань відновлення не може забезпечувати цей напрямок, ні Мінкульт не має необхідних програм та механізмів. Ну що, тоді вирішили ініціювати цей процес самостійно. Подав правку до бюджету, де пропоную забрати пів мільярда гривень з Єдиного марафону та спрямувати до Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення на нову програму – сприяння відновленню пошкоджених Росією медіа», – поінформував Юрчишин.
Голова Комітету підкреслив, що можна було б забрати всі гроші з телемарафону «Єдині новини», «бо він давно себе віджив».
«В ідеалі і всі 1,6 млрд грн у марафону забрати, зупинити його та повернути до ефірного мовлення постраждалі від війни Прямий та 5 канал. Ну і, звісно, espreso.tv. Так би і рекомендацію ЄС виконали, і одержавлення телебачення зупинили б», – додав Юрчишин.
Нардеп зауважив, що державі важливо почати демонструвати готовність відновлювати незалежні медіа.
Політик нагадав, що станом на вересень 2026 Інститут масової інформації зафіксував 109 випадків пошкодження офісів та редакцій медіа внаслідок російської агресії.
«Ми не маємо права стояти осторонь та залишати медіа без підтримки. Новий бюджетний рядок для Держкомтелерадіо – саме про це», – резюмував він.
Як повідомляв Укрінформ, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що під час підготовки державного бюджету на наступний рік пріоритетами є підтримка Збройних сил України, українського бізнесу та вразливих категорій населення.
Відбудова
Американсько-Український фонд схвалив рекордний пакет інвестицій: на що підуть кошти
Американсько-Український фонд відбудови (URIF) схвалив найбільший на сьогодні пакет інвестицій у проєкти, що відповідають спільним економічним і стратегічним інтересам України та США.
Про це повідомляє Міністерство економіки та довкілля, передає Укрінформ.
Фонд спрямує на нові проєкти понад $60 млн власних коштів. Очікується, що вони залучать до $1 млрд додаткового капіталу від сторонніх інвесторів.
“Сьогодні Американсько-Український інвестиційний фонд відбудови погодив серію довгоочікуваних проєктів зі сфер енергетики, критичних мінералів і технологій подвійного призначення. Кожен з них має високий рівень релевантності для України і США”, — зазначив заступник міністра економіки та довкілля України Єгор Перелигін.
Зокрема, Фонд спільно з українською компанією BGV Group Management Фонд створить платформу для інвестицій у гірничі проєкти. Вона формуватиме портфель гірничодобувних проєктів на ранніх етапах розвитку в різних регіонах України. Першочергово йдеться про визначені родовища рідкісноземельних елементів, урану, берилію та цирконію.
Крім того, URIF інвестує у проєкт розподіленої комбінованої генерації теплової та електричної енергії, який передбачає будівництво та експлуатацію низки енергетичних хабів на рівні громад. Після введення в експлуатацію об’єкти забезпечуватимуть тисячі домогосподарств, зокрема там, де війна ускладнює доступ до критично важливих енергетичних послуг.
Разом із Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США (DFC) Фонд надасть боргове фінансування проєкту DTEK зі створення систем накопичення електроенергії потужністю 200 МВт / 400 МВт·год. на шести об’єктах в Україні. Система вже працює, а її потужності достатньо, щоб упродовж двох годин живити близько 600 тис. домогосподарств. Накопичувачі стабілізують роботу мережі, а обладнання зі США дозволяє швидше відновлювати електропостачання після збоїв і забезпечує резервне живлення.
Як повідомлялося, новий пакет інвестицій з’явився за рік після запуску Фонду, коли Україна та США внесли по $75 млн до його початкового капіталу в $150 млн. За цей час URIF перейшов від створення інституційної основи до реалізації перших інвестицій. У березні цього року Фонд здійснив першу інвестицію в українську dual-use технологічну компанію Sine Engineering. Окрім цього, DFC підписала угоду про співпрацю для розробки механізму страхування воєнних ризиків з Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій (MIGA).
Фото: Мінекономіки
-
Одеса2 дні agoОбстріл Одещини: є постраждалі, пошкоджені будинки
-
Одеса1 тиждень agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Відбудова1 тиждень agoУряд спрямує ₴157 мільйонів на відновлення і захист енергооб’єктів на Сумщині та Херсонщині
-
Війна1 тиждень agoЗеленський анонсував новий пакет ракет для Patriot
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі виділили 680 мільйонів допомоги на теплопостача…
-
Політика1 тиждень agoУ переговорному процесі більше немає «анкориджських домовленостей»
-
Події1 тиждень agoУ Києві відкриється виставка «Свідок вічності», присвячена пам’яті жертв Бабиного Яру
-
Війна1 тиждень agoВорог використовує нову супутникову систему «Рассвет» для коригування ударів БПЛА по Києву
