Відбудова
Понад 8 тисяч будинків у Харкові зруйновані, однак планувати відбудову міста треба вже зараз
Після закінчення війни Харків матиме план глобальної відбудови, однак вже зараз треба вирішувати насамперед проблеми в енергетиці, щоб люди могли повертатись, коли настане мир.
Про це міський голова Харкова Ігор Терехов розповів кореспонденту Укрінформу на полях міжнародного бізнес-форуму з економічної стійкості в Люксембурзі.
«Ми розуміємо, що війна закінчиться. І нам дуже важливо, щоб ми були повною мірою готові. Дуже багато потрібно зробити для того, щоб повернути людей. Тому насамперед зараз ми говоримо про енергетику. Це сьогодні найважливіше питання, яке є по місту Харків. Ми чудово розуміємо, що без енергетики не буде життя. І ми дуже багато зробили, починаючи з 2022 року. Я ділитимусь тут нашим досвідом, оскільки, як ви бачили, попри дуже важкі очікування, ми змогли пройти зиму більш-менш спокійно», – розповів міський голова, наголосивши, що енергетична система міста продовжує працювати, не зважаючи на щоденні обстріли.
За його словами, це відбувається завдяки підтримці міжнародних партнерів, з якими потрібно пропрацювати також проєкти на майбутнє.
«Я буду говорити з заступником голови Європейського інвестиційного банку. І для нас це дуже важливо. Тому що ми маємо із собою цілий портфель проєктів, які ми сьогодні втілюємо в життя, незважаючи на війну. Це і будівництво метрополітену, і закупка рухомого складу, купівля електробусів. Але головне, про що я хочу домовитися, про фінансування відбудови житла», – поділився Терехов.
За його словами, ідеться про залучення кредитних коштів на відбудову, оскільки разом з урядом Німеччини вже створена програма щодо муніципального житла.
«Ми сьогодні працюємо разом з урядом Німеччини, з нашими партнерами з Нюрнберга по створенню програми щодо будівництва муніципального житла. Нам ще потрібно прийняти на рівні Верховної Ради певні правки в законопроєкти. І це дуже важливо. Але муніципальне житло – це те, що нам дасть можливість сьогодні самостійно будувати житло і давати його людям», – підкреслив міський голова.
Він нагадав, що німецькі архітектори розробляють генеральний план міста Харків, участь у цьому бере також архітектурне бюро фонду лорда Нормана Фостера. Що стосується відбудови та повернення інвесторів після війни, то закладати основи потрібно саме зараз.
«Ми чудово розуміємо, що безпосередньо сьогодні, під обстрілами, ніхто не прийде з найпотужніших інвесторів в Харків. Але саме зараз ми закладаємо фундамент майбутнього. І вони всі зацікавлені, щоб побачити, порахувати, поспілкуватися. Щоб вкладати кошти вже маючи перший контакт, побачивши наші проєкти власні очі», – додав Терехов.
Станом на сьогодні чимало західних інвесторів допомагають Харкову з вирішенням нагальної проблеми – заміни вікон.
«Кожен великий приліт – це практично тисяча вікон, як мінімум. Станом на сьогодні в нас зруйновано або мають пошкодження 8 200 будинків. Серед них – і приватні, і офісні, і житлові. Порахуйте, скільки потрібно вікон. Ми працюємо з міжнародними фондами, з підприємцями, бо вікна нам потрібні сьогодні», – додав мер Харкова.
Як повідомляв Укрінформ, мер Харкова Ігор Терехов просить швидше декриміналізувати статтю про використання гуманітарної допомоги комунальними підприємствами.
Фото надані Катериною Мостової
Відбудова
Наступного року Київ направить понад ₴1,2 мільярда на відновлення будівель, пошкоджених атаками РФ
У бюджеті Києва на 2026 рік виділили понад ₴1,2 мільярда на відновлення будинків та інших об’єктів, які зазнали руйнувань і пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
Заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп зазначив, що наразі в Києві пошкоджені 2 647 багатоквартирних житлових будинків, зокрема у 2025 році – 1 470, із них 78, які зазнали значних ушкоджень.
«Попри таку значну кількість пошкоджених будинків і складну ситуацію, законодавство не передбачає спрощеної процедури їх відновлення. Замовники відновлення змушені здійснювати всі етапи виконання детального інструментального обстеження, проєктних робіт, отримання експертного звіту, вибір підрядної організації, дотримуючись вимог законодавства щодо публічних закупівель», – зауважив Непоп.
Крім того, за словами заступника голови КМДА, роботи сповільнені через припинення виробничих процесів під час повітряних тривог, обмеження електропостачання, нестачу кваліфікованих працівників у будівельній галузі, значна частина яких мобілізована. Тож відновлення житлових будинків буде продовжено і в 2026 році.
Як зауважив Непоп, із бюджету Києва на відновлення виділили понад ₴1,2 мільярда. Замовниками відновлювальних робіт визначені КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (₴574,2 мільйона) та районні в місті Києві державні адміністрації (на відновлення житлових будинків – ₴520,8 мільйона на інші об’єкти – ₴106,5 мільйона).
Також він наголосив, що відновлення пошкоджених будинків і забезпечення належних умов проживання постраждалих жителів є одним із пріоритетів місцевої влади.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві встановили перше мобільне укриття.
Фото Укрінформу можна купити тут
У Дніпропетровській області від початку року вдалося відновити майже 400 тисяч квадратних метрів дорожнього покриття, відремонтувати мости та шляхопроводи, які забезпечують логістику Сил оборони.
Про це повідомив у Фейсбуці віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
У межах робочої поїздки в регіон віцепрем’єр разом із керівником Агентства відновлення Сергієм Сухомлином проїхав прифронтовими дорогами, де тривають ремонти та заходи з облаштування антидронового захисту, оглянув ділянки, які щоденно забезпечують воєнну та гуманітарну логістику.
«Роботи виконуються у постійній координації з військовими», – зауважив Кулеба.
Обмежені ресурси та безпекова ситуація, як зазначив він, не дають можливості одночасно ремонтувати всю мережу, тож на прифронтових територіях діє система пріоритетів. Визначають ці пріоритети Генеральний штаб Збройних сил України та Міністерство оборони.
Агентство відновлення відповідає за дороги державного значення. Однак прифронтові шляхи часто проходять не лише ними, а й через місцеві та комунальні дороги. Якщо одна ділянка залишається зруйнованою, фактично весь маршрут перестає працювати. Тому до всього напрямку застосовують комплексний підхід.
Прикладом такої комплексної скоординованої роботи є Барвінкове Харківської області. Один із важливих логістичних напрямків до фронту там проходить саме через дороги різного підпорядкування.
«Завдання полягало в тому, щоб відновлювати їх одночасно, в одному темпі й за узгодженими пріоритетами. На сьогодні 40 кілометрів доріг державного та місцевого значення на цьому маршруті вже з ремонтом», – поінформував віцепрем’єр.
Ремонтні роботи на комунальних дорогах Барвінківської міської ради, за його даними, тривають. На фінальному етапі також покриття сітками кількох ключових відрізків. Далі черга інших ділянок.
Така ж робота, за словами Кулеби, системно ведеться і в інших прифронтових областях. Окремим пріоритетом для посиленого захисту є ділянки в межах 10-15 кілометрів від лінії фронту.
Як повідомляв Укрінформ, Мінрозвитку спільно з Міністерством енергетики працюють над збільшенням доступних обсягів електроенергії для Дніпропетровської області, що мають відповідати її навантаженню як прифронтового регіону з воєнною логістикою та великою промисловістю.
Відбудова
В Агентстві відновлення планують нормалізувати логістичну ситуацію на Одещині за кілька днів
Ремонтні роботи на пошкодженому мосту в Одеській області тривають, ситуацію з логістикою планується покращити найближчим часом.
Про це голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин повідомив в ефірі «Суспільного», передає Укрінформ.
«Інженери працюють, щоб відповідні служби могли якнайшвидше відновити ремонт моста. Ми розуміємо, що це дуже важливо для країни, для забезпечення, в тому числі, нафтопродуктами. Уряд зробив усе можливе для того, щоб перенаправити нафтопродукти іншими маршрутами, така можливість є. Тому я думаю, що за два-три дні нормалізуємо ситуацію», – сказав Сухомлин.
Щодо безпосередньо робіт на пошкодженому мосту очільник Агентства відновлення додав, що вони ускладнені через регулярні обстріли. Зокрема, останні ще погіршили стан споруди. Водночас Сухомлин підкреслив, що у служб Агентства є фактичний досвід ліквідації таких наслідків, і він сподівається, що завершити роботи вдасться найближчим часом.
Наразі для сполучення з південно-західною частиною Одеською області використовуються альтернативні маршрути, зокрема через територію Молдови.
«Але ми розуміємо, що є багато людей без закордонних паспортів. Кабінет міністрів проводить наразі дуже багато роботи, в тому числі на міжнародному рівні, щоб це питання вирішити», – додав Сухомлин.
Як повідомлялося, АТ “Укрзалізниця” призначає додаткову групу вагонів до Кишинева з Одеси та Києва. Це стало оперативною реакцією Укрзалізниці на ускладнення перетину молдовського кордону іншими видами транспорту.
Україна спільно з Молдовою опрацьовують транзитні маршрути та альтернативні шляхи сполучення, щоб забезпечити роботу логістики півдня України.
Фото: dumskaya.net
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Одеса1 тиждень ago
Блекаут в Одесі 2025 р— як люди справляються з відключеннями світла
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Усі новини6 днів agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Думки1 тиждень agoЗлочинний відтінок білого: як компанію Pantone звинуватили в расизмі за вибір кольору року
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим