Про це під час засідання робочої групи Комісії заявив її голова, народний депутат Олексій Кучеренко.

За даними учасників наради, у серпні та вересні було зафіксовано рекордні обсяги експорту електроенергії – 289 тисяч мегават-годин у другій половині серпня та 307 тисяч у першій половині вересня. Попри профіцит, трейдери не змогли передбачити падіння цін, що показало високий рівень невизначеності на ринку.

Експерти наголосили, що українська енергосистема залишається технічно та фінансово розбалансованою через відсутність ефективного управління протягом останніх двох десятиліть. “Ми взяли австрійську модель для дефіцитної країни і “натягнули її” на профіцитну до війни Україну, додавши численні виключення. Ринок був неналежно організований ще до свого запуску”, – зауважив один із фахівців.

Учасники засідання дійшли згоди, що у короткостроковій перспективі навести порядок на ринку можливо за рахунок правил та законодавчих змін, усунути зловживання та підвищити ефективність.

Основні напрями роботи включають: максимізацію експорту та імпорту електроенергії, активізацію інтеграції енергосистем (market coupling) та зміцнення інституційної спроможності Регулятора.

Обговорення підтвердило, що стратегічною метою є стабілізація ринку, прозорість, підвищення ефективності та інтеграція з європейським енергетичним простором.

В Україні можуть підвищити максимальний розмір допомоги по безробіттю до 150% від мінімальної заробітної плати. Новий законопроєкт №14096 внесли на розгляд Верховної Ради.

Фактичний розмір виплати становитиме 12 000 гривень, нардепи пропонують продовжити термін виплат із 90 до 180 днів. На думку політиків, ініціатива посилить соціальний захист безробітних, збільшить розрив між мінімальним і максимальним розмірами допомоги.

Також законопроєкт забезпечить більш справедливий розмір допомоги по безробіттю для тих, хто отримував високу зарплату і сплачував більші страхові внески, йдеться в пояснювальній записці до документа.

Наразі допомогу по безробіттю виплачують 90 календарних днів (для осіб передпенсійного віку — не більш як 360 календарних днів), а її максимальний розмір не може перевищувати одну мінімальну зарплату, тобто 8 000 гривень.

Законопроєкт має на меті відновити повноваження правління Фонду соціального страхування України з безробіття та усунути “значні перекоси” в його витратах.

Автори проєкту закону навели статистику, згідно з якою за два останні роки з бюджету Фонду до держбюджету пішло 15 млрд гривень. Постійно збільшуються витрати на надання грантів, допомоги для започаткування підприємницької діяльності та надання різних компенсацій роботодавцям.

У 2024 році загальний дохід Фонду був 27,3 млрд гривень, а на виплату допомоги з безробіття та поховання виділили лише 2,1 млрд гривень. Це 7,6% усього обсягу грошей. У 2025 році на фінансування цих допомог запланували 6,3 млрд гривень або 28% доходів.

Нагадаємо, на початку 2025 року в Україні нарахували близько 100 тисяч офіційних безробітних. За неофіційними даними кількість безробітних у рази більша.

Фокус раніше вказував категорії громадян, які мають право на допомогу з безробіття в Україні. До них належать особи працездатного віку, які не мають роботи, але бажають її отримати.

Як повідомляють Повітряні Сили ЗС України, атака включала комбінований удар балістичними та крилатими ракетами.

“Противник завдав комбінованого удару по території України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного та наземного базування”, — зазначили у військовому відомстві.

Загалом російські війська використали 7 балістичних ракет “Іскандер-М/KN-23” та 21 крилату ракету “Іскандер-К”. Крім того, противник застосував 381 ударний БпЛА типу “Шахед” та “Гербера”, а також керованих авіаційних ракет Х-59/69.

Основною метою атаки стали об’єкти енергетичної інфраструктури.

“Основний напрямок удару — об’єкти критичної інфраструктури енергетичного сектору у Харківській та Полтавській областях”, — повідомили у Повітряних Силах.

Постраждали також низка інших областей України. У Сумській, Дніпропетровській, Одеській та Київській областях зафіксовані наслідки повітряної атаки.

Силам протиповітряної оборони вдалось знищити значну частину атакуючих засобів. Станом на 10:00 3 жовтня збито або подавлено 320 повітряних цілей.

“Протиповітряною обороною знищено 303 ворожі БпЛА типу “Шахед”, “Гербера”, 12 крилатих ракет “Іскандер-К” та 5 керованих авіаційних ракет Х-59/69″, — повідомили у військовому відомстві.

Зафіксовано влучання 18 ракет та 78 ударних БпЛА на 15 різних локаціях. Падіння уламків збитих цілей відбулось на 6 додаткових місцях.

Нагадаємо, що ракети “Іскандер” є одними з найнебезпечніших видів озброєння у арсеналі російських військ. Ці ракети здатні долати сучасні системи протиповітряної оборони та завдавати точних ударів по критичній інфраструктурі.

Як писав Фокус, РФ б’є модифікованими “Іскандерами”. Втім, за цими модифікаціями стежать у Сполучених Штатах Америки та покращують роботу зенітно-ракетних комплексів Patriot, які здатні збивати такі цілі.

Фокус також повідомляв, що вночі на 3 жовтня ЗС РФ вдарили ракетами й дронами по Полтавщині.