Політика
Посол України розповів про перспективи відкриття нових консульств у Польщі

Як повідомив український дипломат, розширення консульської присутності у Польщі є одним з пріоритетів української дипломатії на консульському напрямку. За його словами, зараз більше як 70 тис. громадян України припадають на одного консула у Польщі. Це зумовлює відкриття нових консульських установ України в РП.
Посол повідомив, що процедура відкриття віцеконсульства України у Ряшеві, яке підпорядковуватиметься генконсульству України в Любліні, вже триває.
«У Ряшеві влада міста вже виділила приміщення і ми визначили посадову особу, яка там розпочне діяльність. Ми сформуємо відповідний штат, наситимо віцеконсульство відповідними технічними засобами і, сподіваюся, що до осені матимемо нову повноцінну консульську установу»,- зазначив Боднар, додаючи, що оформлення відповідних документів займе декілька місяців.
Він підкреслив, що Ряшів – дуже важливе для України місто, адже там розташований ключовий хаб з надання допомоги Україні (Ряшів-Ясьонка), регіон межує з Україною.
За його словами, у зоні відповідальності цього віцеконсульства буде декілька повітів Підкарпатського воєводства, а також, можливо, частина Люблінського воєводства. Боднар також повідомив, що з польською стороною узгоджуватиметься питання щодо сфери компетенцій новостворюваної консульської установи, аби не втратити вже набуті компетенції почесних консульств України в цьому регіоні – у Перемишлі й Тарнуві.
Торкаючись відкриття консульства України у Познані на заході РП посол зазначив, що у Великопольському воєводстві проживає приблизно 150 тис. громадян України, що зумовлює необхідність відкриття там консульської установи. За його словами, консульство в цьому місті повністю покриватиме Великопольське воєводство РП.
Боднар не підтвердив, що консульство у Познані розташовуватиметься у приміщенні колишнього генконсульства Росії в цьому місті. За його словами, найближчим часом він обговорить з владою Познані варіанти розміщення української консульської установи в цьому місті.
«Відкриття консульства у Познані в цьому році є оптимістичним прогнозом. Але є розуміння того, хто і що там має робити, які справи треба вирішити»,- констатував дипломат.
Торкаючись питання перетворення консульства України у Гданську в генеральне консульство, Боднар зауважив, що це питання у «процесі вирішення», очікується рішення з цього приводу керівництва МЗС України.
У Польщі на сьогодні функціонує п’ять державних консульських установ України: генконсульства в Любліні, Кракові та Вроцлаві, консульство у Гданську і консульський відділ у Варшаві. Крім того, Україна має дев’ять почесних консульств у Польщі.
У Польщі на сьогодні може проживати до трьох мільйонів громадян України, з яких майже мільйон прибув після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як передавало агентство, на вимогу Польщі у Познані торік було закрито генконсульство Росії, дипломати якого були визнані небажаними особами в РП. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський тоді повідомив: якщо Україна звернеться про використання нерухомості, яка звільниться після росіян, для відкриття власної консульської установи у цьому місті, то Варшава поставиться до цього прихильно.
У МЗС Польщі повідомили Укрінформу, що Варшава позитивно ставиться до відкриття нових консульських установ України на території Польщі.
Політика
Стефанішина очікує від данського головування в Раді ЄС проривних рішень щодо членства України

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина очікує від данського головування у Раді Євросоюзу проривних рішень щодо членства України в ЄС та реформи організації, щоб зробити її більш динамічною.
Про це вона заявила у телеефірі, передає Укрінформ.
“…Премʼєр-міністерка (Данії – ред.) Метте Фредеріксен і данське головування підтвердили свої пріоритети: це розширення (Євросоюзу – ред.). Відповідно, ми очікуємо важливих проривних рішень щодо майбутнього членства України в Європейському Союзі та реформи в ЄС, щоб зробити його більш динамічним”, – сказала Стефанішина.
Віцепремʼєрка пояснила, що реформи у ЄС стосуються рішень, які будуть оновлювати методологію переговорів і членства країн, а також будуть створювати інструменти впливу на деякі держави, які займають деструктивну позицію.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський привітав Данію з початком головування в Раді ЄС і висловив сподівання, що наступні пів року стануть “періодом важливих рішень”.
У вівторок, 1 липня, Данія розпочала головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2025 року.
Минулого тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила підтримку України, яка “під постійними обстрілами” продовжує втілювати реформи, у питанні відкриття першого переговорного кластера про вступ нашої держави до Європейського Союзу.
Натомість Угорщина залишається єдиною державою-членом ЄС, яка блокує відкриття першого кластера у переговорах про вступ України до Євросоюзу, тоді як інші 26 лідерів на саміті 26 червня виступили за таке відкриття.
Політика
Зеленський закликав Раду невідкладно ратифікувати угоду про Спецтрибунал щодо злочину агресії РФ

Президент Володимир Зеленський заявив, що підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Щойно підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Угода була підписана нещодавно між нашою державою та Радою Європи і тепер має бути оперативно ратифікована, щоб розпочати процес реального створення трибуналу», – розповів Зеленський.
Він також доручив якнайшвидше опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради необхідні законодавчі зміни, щоб «з нашого боку все було забезпечено на сто відсотків заради повної реалізації угоди про створення трибуналу».
«Прошу народних депутатів розглянути це питання невідкладно», – сказав Президент.
Він додав, що очікує «і на швидке представлення командами Міністерства закордонних справ України та Офісу відповідного графіка роботи з партнерами для імплементації угоди про створення трибуналу та фактичного запуску інституції».
«Уже цього року в Росії мають відчути, що їхня відповідальність за злочин агресії є неминучою і що реально розпочався міжнародний юридичний процес для притягнення Росії до відповідальності. Агресія є злочином, і дійсно невідворотне покарання Росії за цей злочин є глобальним інтересом всіх у світі, хто хоче для своїх людей мирного життя», – підсумував глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. З боку Ради Європи документ підписав генеральний секретар РЄ Алан Берсе.
Після підписання основної угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України ще одну (додаткову) угоду мають підписати Нідерланди. Після цього парламенти країн Ради Європи та Україна мають ратифікувати основний документ.
Політика
Україна та Японія обговорили поглиблення безпекової співпраці

Перший заступник міністра оборони України Сергій Боєв і тимчасово повірений у справах посольства Японії в Україні Юджі Токіта обговорили подальші кроки щодо поглиблення безпекової співпраці країн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністество оборони України.
Японська делегація висловила вдячність Україні за участь у Міжнародній виставці озброєння та військової техніки DSEI Japan 2025. За словами посла, такі заходи та двосторонні діалоги сприяють поглибленню співпраці України та Японії.
Боєв, своєю чергою, наголосив, що поряд із пріоритетом України у налагодженні оборонної співпраці важливою залишається гуманітарна та фінансова підтримка.
“Ми зацікавлені у взаємовигідному співробітництві та відкриті до пропозицій. Японія демонструє високий рівень розвитку технологій – це може стати ключем до глибшої взаємодії”, – підкреслив перший заступник міністра оборони.
Японська сторона висловила зацікавленість в обміні досвідом з Україною у низці питань, зокрема в сфері інноваційних розробок.
Боєв підкреслив, що підтримка України з боку Японії ще раз підтверджує, що тихоокеанський та європейський регіони обʼєднані: “У нас спільні загрози, і наша відповідь на них повинна бути спільна”.
Як повідомляв Укрінформ, за словами Боєва, Україна готова до співпраці у сфері виробництва дронів, боєприпасів та ракет у межах ініціативи Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe).
Фото: Міноборони
-
Усі новини1 тиждень ago
Ігор Кондратюк приховував службу свого сина через Віталія Козловського
-
Події6 днів ago
Фільм «Notre guerre» Леві є кінематографічним свідченням стійкості українців
-
Політика1 тиждень ago
МЗС України вважає маніпулятивними «національні консультації» в Угорщині щодо членства Києва в ЄС
-
Політика1 тиждень ago
Зеленський обговорив з сенаторами Конгресу США підтримку України й ініціативу Трампа про припинення вогню
-
Усі новини6 днів ago
вчені наблизилися до розгадки значень кіпу (фото)
-
Політика6 днів ago
Чернишов подав клопотання про перенесення засідання ВАКС
-
Усі новини6 днів ago
Захист від балістики — у США успішно випробували радар Lockheed Martin
-
Політика6 днів ago
Обрання запобіжного заходу Чернишову перенесли на 27 червня