Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся в аеропорту Варшави з українським журналістом Владиславом Єсипенком, якого звільнено після понад чотирьох років ув’язнення в анексованому РФ Криму.

Директорку ліцею з Херсонщини засудили до 12 років за співпрацю з окупантами. Вона агітувала дітей вступати в “Юнармію”, й обіцяла вчителям премії.

Про це йдеться у вироку Херсонського міського суду, який оприлюднив Офіс Генпрокурора. 

У липні 2022 року, вже після окупації Генічеського району, Ірина Бондар прийняла пропозицію окупаційної влади очолити так звану “Новотроицкую школу №1” в статусі державного бюджетного освітнього закладу Херсонської області рф. Вона взяла участь у впровадженні російських стандартів освіти та забезпечила перехід на навчання за програмами країни-агресора.

Як встановило слідство, Бондар організувала набір нових вчителів, постачання підручників російського видавництва та запровадила агітацію серед школярів за вступ до прокремлівської організації “Юнармія”. Окрім цього, вона відправляла вчителів до окупованого Криму на “курси підвищення кваліфікації” за російськими програмами.

Свідки у суді підтвердили, що вже 1 вересня 2022 року ліцей відновив роботу, але не як український заклад. На лінійці лунав гімн рф, будівлю прикрасили російськими прапорами, а Бондар зверталася до присутніх винятково російською.

Перед початком навчального року вона зібрала педагогів і запропонувала їм визначитися — або залишаються й працюють за російським законодавством, або йдуть. Тим, хто погоджувався, обіцяли премії в розмірі 10 тисяч рублів. За словами свідків, вона поводилася впевнено та спокійно, мотивуючи рішення “потребою продовжити навчання дітей”.

Окремі вчителі, зокрема заступниця директора, після приходу російських військових у школу, відмовилися повертатися до роботи — були налякані й більше не з’являлися на робочому місці. Водночас Бондар продовжувала налагоджувати роботу закладу під прапорами рф. За словами ще однієї заступниці, ще у квітні 2022 року Бондар телефонувала колегам і з’ясовувала, хто з них готовий працювати “за новими правилами”.

Суд визнав Ірину Бондар винною у пособництві державі-агресору та призначив покарання — 12 років позбавлення волі. Також вона не зможе обіймати посади в органах влади або в установах, що надають публічні послуги, протягом 15 років.

Окрім цього, залишили в силі арешт на майно обвинуваченої: частину житлового будинку з господарськими спорудами в смт Новотроїцьке, дві земельні ділянки загальною площею понад 2 гектари. На момент вироку Бондар перебувала в розшуку, і місце її фактичного проживання наразі невідоме.

Також Під час окупації села Бургунка Бериславського району освітянин очолив школу, створену загарбниками, залякував односельців і допомагав впроваджувати російські порядки в селі. Після звільнення території він втік, і СБУ оголосила йому підозру заочно.

Анна Бальчінос

Цієї осені Молдова опиниться перед вирішальним політичним вибором. 28 вересня в країні пройдуть парламентські вибори, які можуть стати критично важливими для збереження та розвитку проєвропейського курсу. У центрі уваги — не лише внутрішньополітична стабільність, але й питання безпеки всієї Східної Європи. Чи зможе Кишинів протистояти зовнішньому впливу, зберегти демократичний вектор і не дати проросійським силам зірвати виборчу кампанію?

Про це журналістам Новини.LIVE в ексклюзивному інтерв’ю розповіла депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Реклама

Вибори в Молдові

Парламентські вибори в Молдові можуть визначити не лише внутрішній вектор розвитку, а й долю всього регіону. Уряд орієнтується на проєвропейський курс, однак йому протистоять проросійські сили, які прагнуть змінити зовнішньополітичний напрямок держави. Кампанія відбувається на тлі активного втручання ззовні, численних спроб дестабілізації та гібридних атак. Влада відкрито заявляє: мета Кремля — зірвати демократичні процеси та повернути Молдову під геополітичний вплив Москви.

“Минулого року ми вже бачили потужні інструменти впливу з боку Росії. Йдеться про сотні мільйонів доларів, які були влиті до Молдови в обхід закону — готівкою, банківськими картками, через церковні структури. Цьогоріч очікуємо ті самі механізми, тому змінюємо законодавство, збільшуємо штрафи й посилюємо контроль”, — наголосила депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Ці схеми координуються бізнесменом і політиком Іланом Шором, який втік з країни після вироку за масштабні корупційні оборудки. Саме він є головною фігурою в проєктах, що мають на меті дестабілізувати ситуацію напередодні виборів. Йдеться не лише про підкуп виборців, а й про технології з інформаційного тиску, маніпуляції та створення атмосфери хаосу.

Кібератаки під час виборів 

Сучасна виборча кампанія в Молдові має ще одну особливість — постійна загроза кібератак і інформаційних диверсій. Державні служби фіксують спроби зірвати роботу виборчих дільниць, особливо тих, що знаходяться за межами країни. Це не випадковість, а цілеспрямована стратегія, головна мета якої — обмеження участі в голосуванні проєвропейськи налаштованої діаспори. 

“Ми фіксуємо кібератаки на наші виборчі дільниці за кордоном. Це робиться навмисно, щоб унеможливити голосування для діаспори, яка живе в Європі. Водночас опозиційні сили — соціалісти й комуністи — реєструють проєкти законів, які можуть обмежити права на голосування громадян за межами країни”, — пояснює депутатка.

Такі законопроєкти є загрозою не лише для прозорості виборів, а й для демократичного розвитку загалом. Уряду доводиться боротися на кількох фронтах — юридичному, інформаційному та технологічному. Під питанням — не просто вибори, а право сотень тисяч громадян впливати на майбутнє своєї держави. 

Молдавська діаспора

Особливу надію Молдова покладає на свою діаспору, яка протягом останніх років дедалі активніше бере участь у виборах. В умовах політичної нестабільності саме вона може забезпечити необхідний баланс. Люди, які за кордоном, добре розуміють, що означає жити у правовій державі. 

“У нас у Європі понад мільйон громадян — це наша армія. Люди, які живуть у Румунії, Італії, Німеччині, Франції, Великій Британії, — вони знають, що таке європейські стандарти. І вони точно не хочуть повернення в сірий простір російського впливу”, — зазначає депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Однак і діаспора стала мішенню для дезінформаційних кампаній, тому важливо забезпечити не лише технічну можливість для голосування, а й інформаційну захищеність. Для цього уряд створив Центр боротьби з дезінформацією — у партнерстві з Євросоюзом. Він уже працює з фейками, які розповсюджуються через TikTok, Telegram і проросійські ЗМІ.

Проросійські сили в Молдові 

Мовне питання — ще один чутливий елемент політичного процесу. Близько третини населення країни спілкується російською, і влада це визнає. Особливу увагу приділяють регіонам — таким як Гагаузія та Придністров’я — де проросійські наративи мають особливо сильний вплив. Пояснювати реформи, європейський вибір і безпекові виклики потрібно мовою, яку чують і розуміють. 

“Дуже важливо говорити з громадянами республіки Молдова, і на румунській, і російській мови. Бо на російській говорить 30% населення — це не тільки Гагаузія, а й Кишинів та інші регіони”, — зазначає народна обраниця.

Цей підхід дозволяє не лише розширити охоплення кампанії, а й будувати міст довіри між владою та тими громадами, які традиційно почувалися осторонь державної політики. Відкритість до діалогу — важливий сигнал, що курс на ЄС передбачає не уніфікацію, а інтеграцію. 

Євроінтеграція для Молдови

Уряд Молдови відкрито визнає, що євроінтеграція — це не лише гасла, а реальна трансформація державних інституцій. Реформи вже змінюють повсякденне життя — зменшують корупцію, підвищують прозорість, покращують доступ до адміністративних послуг. 

“Реформи не абстрактні — вони змінюють щоденне життя людей. І наше завдання — пояснити це громадянам простою мовою. Не лозунги, а реальні приклади: краще адміністрування, прозорі державні закупівлі, соціальні послуги, які відповідають європейським стандартам”, — каже депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Це вимагає особистої присутності на місцях, прямої розмови з виборцями, а не лише реклами в інтернеті. Такий підхід дозволяє уникнути впливу фейків і маніпуляцій, які масово ширяться в соцмережах. Влада визнає: головна битва — не лише за голоси, а за свідомість і довіру. І якщо її виграти — це буде крок не тільки до європейського майбутнього Молдови, а й до більшої стабільності в регіоні загалом, зокрема й Україні.

Раніше ми писали, що АТ “Укрзалізниця” планує звести євроколію від Рені до Джурджулешт. А також про те, які документи варто мати з собою, щоб подорожувати до Молдови.