Війна
ППО знешкодила 417 російських безпілотників, чотири ракети «Іскандер-К» і дев’ять «Калібрів»
Сили протиповітряної оборони знешкодили 417 російських безпілотників, чотири крилаті ракети «Іскандер-К» і 9 «Калібрів».
Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомляють у Телеграмі.
З 18:00 п’ятниці, 12 грудня, росіяни завдали чергового комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БПЛА, ракет повітряного, морського та наземного базування.
Основним напрямком удару була Одеська область.
Загалом радіотехнічні війська Повітряних сил виявили та здійснили супровід 495 засобів повітряного нападу – 30 ракет різних типів та 465 БПЛА різних типів. Серед них:
- 465 ударних БПЛА типу Shahed, «Гербера» (безпілотники інших типів) із напрямків Курськ, Орел, Міллерово, Шаталово, Приморсько-Ахтарськ (РФ), Чауда, Гвардійське (тимчасово окупований Крим), і близько 270 із них – дрони типу Shahed;
- чотири аеробалістичні ракети Х-47М2 «Кинджал» (райони пусків – Тульська, Тамбовська області);
- п’ять балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23 (район пусків – Крим);
- п’ять крилатих ракет «Іскандер-К» (район пуску – Курська область);
- 16 крилатих ракет «Калібр» (райони пусків – акваторії Чорного та Каспійського морів).
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, станом на 12:00 суботи, 13 грудня, ППО збила / подавила 430 повітряних цілей:
- 417 безпілотників;
- чотири ракети «Іскандер-К»;
- дев’ять ракет «Калібр».
Зафіксовані влучання восьми ракет та 33 ударних БПЛА на 18 локаціях, падіння збитих цілей (уламків) – на трьох локаціях. Крім того, шість ракет не досягли цілей (місця падіння уточнюються).
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області внаслідок російського масованого удару по критичній та цивільній інфраструктурі 13 грудня постраждали четверо людей. В Одесі пошкоджені обʼєкти енергетичної інфраструктури. Є перебої з водо- і теплопостачанням.
Війна
Генштаб у щоденній статистиці втрат армії РФ вказуватиме наземні робототехнічні комплекси
Генеральний штаб Збройних сил України у щоденній статистиці російських втрат із 3 травня додаватиме нову позицію – наземні робототехнічні комплекси.
Як передає Укрінформ, про це Генштаб повідомляє у Фейсбуці.
“Повідомляємо, що з 3 травня у щоденній статистиці втрат противника, яку публікує Генеральний штаб Збройних сил України, додається ще одна позиція втрат російських окупантів – “наземні робототехнічні комплекси”, – ідеться у повідомленні.
Так, станом на початок доби 2 травня ворог уже втратив 1294 НРК.
Як повідомляв Укрінформ, загальні бойові втрати російських загарбників від початку повномасштабного вторгнення в Україну, з 24 лютого 2022 року по 2 травня 2026 року, становлять близько 1 332 950 осіб.
Війна
Кримській міст — українці чекають на удари по шляхопроводу
Українці сподіваються ще на декілька ударів по Кримському мосту. Утім, для повного знищення споруди потрібно створити відповідні умови.
У березні 2025 року командувач Військово-морськими силами Збройних сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа розповідав про можливий третій удар по Кримському мосту, який з’єднує анексований півострів із Росією через Керченську протоку. Про це у розмові з Radio NV нагадав речник української добровольчої армії Сергій Братчук.
Українці, зауважив він, у таких випадках говорять, що “Бог любить трійцю”, додавши, що у нас ще, як мінімум, два таких випадки попереду.
“Бог любить трійцю”: командувач ВМС натякає на новий удар по Кримському мосту, — The Guardian
“Перепрошую, Бог не дурак, любить п’ятак”, — навів популярне прислів’я Братчук, додавши, що подібні удари будуть завжди.
За його словами, аби завдати відповідний удар по Кримському мосту, треба ресурс та умови для “демонтажу” споруди.
3-я річниця вибуху на Кримському мосту: як СБУ паралізувала ключову транспортну “артерію” Кремля

Речник УДА зазначив, що на території тимчасово окупованого Криму вже немає жодної локації, до якої не змогли б дотягнутися Сили оборони. “Прилітає” й по кораблям, які патрулюють акваторію та “захищають” Кримський міст.
Водночас Сергій Братчук вважає, що атака по Кримському мосту не відбудеться до “святкової дати” 9 травня, оскільки більш доцільніше, на його думку, поки що зосередитися на інших об’єктах, зокрема на Чорноморському флоті РФ.
Нагадаємо, в ніч на 30 квітня морські дрони Військово-Морських сил України атакували два кораблі Збройних сил Російської Федерації, які стерегли Кримський міст. ВМС завдали ударів по сторожовому катеру “Соболь” та протидиверсійному катеру “Грачонок”.
Також Фокус писав, що балістичні ракети FP-7 чи FP-9 компанії Fire Point не здатні повністю зруйнувати Кримський міст.
Війна
Заступник головкома ЗСУ наголошує на необхідності переосмислення захисту військової техніки уже зараз
Заступник головнокомандувача Збройних сил України бригадний генерал Андрій Лебеденко наголошує на необхідності переосмислення захисту військової техніки вже зараз.
Про це він заявив під час виступу на Drone Autonomy 2026 у Львові, передає кореспондент Укрінформу.
“Зараз ми зосередились на знищенні противника, але водночас ми не повинні забувати про нашу оборону. Сьогодні гостро стоїть питання створення та оснащення техніки комплексами активного захисту. І ми, і противник рухаємось простим шляхом – збільшуємо товщину броні, встановлюємо антидронові сітки тощо”, – зауважив Лебеденко.
Але, підкреслив бригадний генерал, “якщо подивитись на цивільний сектор, наприклад автомобільну індустрію – там пішли дещо іншим шляхом. Ніхто не збільшував товщину металу кузова. Натомість інженери створили спеціальні інтелектуальні системи безпеки, які розпізнають аварію та автоматично активують системи захисту, як-от подушки безпеки. Це про розумні рішення, а не про товщину металу”.
Те саме, на його переконання, слід зробити і для військової техніки та наземних роботизованих комплексів.
“Сьогодні важка техніка часто відсутня на полі бою саме через високу вразливість до дронів. Тому необхідно створювати комплексні системи активного захисту – інтегровані рішення, які зможуть виявляти, ідентифікувати та ефективно протидіяти загрозам”, – вважає Лебеденко.
Він підкреслив, що “у нас уже є окремі елементи – сіткомети, розумні турелі – але вони не об’єднані в єдину систему. Саме така інтегрована система може стати тим геймчейнджером, який змінить перебіг війни”.
Заступник головнокомандувача ЗСУ наголосив, що майбутнє захисту техніки – за інтелектуальними, комплексними рішеннями, здатними не лише витримувати удар, а й запобігати йому.
Як повідомляв Укрінформ, понад пів тисячі учасників Drone Autonomy 2026 разом з іноземними партнерами обговорили подальші кроки для розвитку власних інноваційних систем та продуктів. У заході взяли участь українські військові, представники країн-членів Північноатлантичного альянсу, вітчизняні та іноземні виробники безпілотних комплексів, засобів звʼязку, роботизованих систем, а також оборонні стартапи.
Фото: Генштаб ЗСУ
-
Відбудова1 тиждень agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Події1 тиждень agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Усі новини1 тиждень agoна що здатен ноутбук Apple вартістю до 10 000 грн (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Політика1 тиждень agoУкраїна у Міжпарламентському союзі руйнує міф про «щасливе життя» в окупованому Криму
-
Війна1 тиждень agoУкраїнські БПЛА атакували Росію — дрони вперше долетіли до Уралу
-
Одеса1 тиждень agoЧорне море і курортний сезон: чи готова Одеса приймати туристів
-
Одеса1 тиждень agoНа Одещині у дельті Дунаю випустили рідкісних птахів
