Політика
Президент Фінляндії закликав призначити європейського посланника по Україні
Європа має створити власну переговірну команду в рамках мирного врегулювання російської війни проти України і також окремо призначити спеціального посланника по Україні.
Як передає Укрінформ, про це президент Фінляндії Александер Стубб заявив в інтерв’ю France 24 під час своєї участі у саміті “коаліції охочих” у Парижі.
“Нам (європейцям – ред.) потрібні дві речі. По-перше – це команда переговірників, так само, як це є в американців, українців та росіян. І вони були в них в Ер-Ріяді в Саудівській Аравії. А потім, можливо, з часом нам знадобиться спеціальний посланник, який би відповідав і координував усе. Адже зараз, незважаючи на те, що ми маємо дуже хороше керівництво з боку Франції та Великої Британії, все ще існує питання: “Гаразд, хто є європейським посланником? Кому я маю дзвонити?” – сказав він.
Стубб також привітав франко-британську ініціативу щодо створення “Коаліції охочих” на підтримку України. “Це – спосіб повернути Британію в Європу і знову залучити Францію до конструктивної співпраці з Британією. Я думаю, що наше мислення дуже чітке. Ми хочемо, щоб Україна виграла цю війну. Ми хочемо, щоб вони зберегли свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Французи і британці взяли на себе ініціативу. А решта з нас слідують за ними і долучаються, як тільки можуть”, – заявив президент Фінляндії.
Він також висловив своє бачення з приводу обставин та умов, за яких війська “Коаліції охочих” можуть бути потенційно розгорнуті в Україні.
“Багато людей плутають умови і терміни. Тому ми повинні розглядати це питання у два етапи. Перша фаза – це припинення вогню. Другий етап – це фактична мирна угода. Отже, для припинення вогню потребуються певні гарантії. Це означає, що ви можете допомогти в повітрі, на морі, можливо, на суші. Саме таким плануванням зараз займаються наші військові. І політичні рішення, які ми приймаємо тут, в Парижі, є частиною цього першого етапу. Другий етап – це коли мир підтримується і узгоджується. Саме тоді ви вводите війська з врегулювання кризових ситуацій або миротворчі війська на основі міжнародного мандата. Отже, це дві абсолютно різні речі. Припинення вогню – це все ще стан війни, тоді як мирна угода – це коли починається мир”, – заявив він.
Водночас Стубб скептично висловився щодо нинішніх ініціатив з припинення вогню.
“Те, що ми бачимо, є класичною російською тактикою ведення переговорів. Україна хоче повного припинення вогню. Європа хоче повного припинення вогню. Америка хоче повного припинення вогню, а Росія просуває часткове припинення вогню, яке на першому етапі стосувалося енергетичної інфраструктури, яку, звісно, росіяни розбомбили одразу після того, як домовилися про припинення вогню. І другий етап – це припинення вогню в Чорному морі. Це все кроки в правильному напрямку. Але ніколи не варто недооцінювати здатність росіян порушувати перемир’я. Вони продовжуватимуть це робити. Нам потрібне повне припинення вогню”, – заявив він.
Як повідомляв Укрінформ, 27 березня у Парижі відбувся саміт на підтримку України та обговорення структури майбутніх гарантій безпеки для України після завершення війни.
Фото: ОП
Політика
В ЄС оцінили, коли Україна зможе стати членом союзу
За оцінками посадовців ЄС, за наявності достатньої політичної волі Україна може завершити технічні переговори щодо вступу приблизно за чотири роки.
Як передає Укрінформ, про це пише The Guardian.
Водночас в ЄС визнають, що остаточне рішення про членство є політичним кроком – для вступу Україна має прийняти тисячі європейських законів та отримати одноголосне схвалення вступу усіма членами ЄС.
Експертка аналітичного центру Bruegel та колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе пояснює, що відкриття першого кластера дійсно має велике значення.
“Це початок процесу досягнення угоди про членство. Тож це дуже важливо”, – сказала вона.
Водночас Граббе попереджає, що це буде “перевірка реальності” для української сторони: пришвидшити прийняття, впровадження та забезпечення виконання законів ЄС не вийде, і це буде коштувати чималих зусиль.
Граббе наголосила, що Україна потрібна Євросоюзу не менше, ніж Євросоюз потрібен Україні. Експертка пропонує застосувати до Києва підхід “безпека на першому місці” та якнайшвидше інтегрувати Україну в політику безпеки та оборони ЄС, де законодавство є відносно м’яким.
“Враховуючи, що Україна є найсерйознішим гравцем у галузі безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що може статися для європейської безпеки – це щоб якийсь майбутній український уряд обернувся проти ЄС та став євроскептичним”, – наголосила Граббе.
Посадовці ЄС високо оцінили зусилля України та Молдови щодо впровадження реформ. В Україні гучні арешти, такі як арешт колишнього керівника Офісу Президента Володимира Зеленського Андрія Єрмака, якого минулого місяця було названо підозрюваним у великому розслідуванні щодо корупції, розглядаються як позитивні ознаки того, що влада серйозно ставиться до антикорупційних розслідувань.
Однак посадовці ЄС вважають, що Україна завершила лише 15% реформ, що містяться в 10-пунктному плані, узгодженому в грудні минулого року між комісаром ЄС з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Цей план включає заходи щодо зміцнення незалежності антикорупційних агентств НАБУ та САП, ухвалення антикорупційної стратегії та реформу процедур призначення суддів і прокурорів.
“Вони (українці – ред.) не збираються повертатися до РФ, але якщо вони розчаруються в ЄС, це буде катастрофою для європейської безпеки”, – сказала вона.
ЄС потрібна Україна щонайменше так само, як Україні потрібен ЄС для забезпечення в майбутньому спільної безпеки, вважає Граббе.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
Фото: Guillaume Perigois unsplash
Політика
Сибіга після перехоплення Британією судна тіньового флоту закликав посилити тиск на Росію
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на перехоплення британськими військовими судна російського тіньового флоту, закликавши й надалі посилювати тиск на РФ.
Про це він написав у соцмережі Х, коментуючи допис очільниці МЗС Британії Іветт Купер, передає Укрінформ.
«Тіньовий флот Росії – це інструмент війни. Кожне таке затримане судно означає менше коштів для російської воєнної машини. Перекриття цих доходів допомагає обмежити можливості Росії фінансувати ракетні та дронові атаки по українських містах», – написав Сибіга.
Він подякував британській колезі «за лідерство Великої Британії та рішучі дії».
«Ми повинні й надалі посилювати тиск і ліквідовувати всі лазівки, які дозволяють Росії фінансувати свою агресію», – наголосив Сибіга.
Купер у соцмережі Х поінформувала, що британські збройні сили перехопили у протоці Ла-Манш одне з підсанкційних російських суден.
«Ці незаконні судна використовують для перевезення російської нафти та газу, на які накладено санкції, по всьому світу, щоб забезпечити надходження коштів у воєнну машину Путіна. Ми вживаємо заходів проти цієї незаконної діяльності у наших водах», – заявила Купер.
Як повідомлялося, вранці в неділю, 14 червня, Збройні сили Великої Британії перехопили у Ла-Манші нафтовий танкер російського тіньового флоту під час спроби пройти протокою.
Політика
Україна готова до відкриття шести кластерів для інтеграції в Європейський Союз
Про це Президент України Володимир Зеленський сказав у вечірньому зверненні, передає Укрінформ.
За його словами, Україна готується вже зараз до дипломатичних подій наступного тижня. – має бути дуже активно, починаючи з понеділка.
Відео: ОП
“Євросоюз підтвердив готовність відкрити перший кластер, і це дає новий рух нашим перемовинам про вступ України в Європейський Союз. Ми зробили абсолютно все для цього прогресу, і я вдячний усім, хто допомагав, і всім, хто працює на нашу державу”, – акцентував глава держави.
Зеленський зауважив, що Україна готова до відкриття шести кластерів, і розраховує, що цього літа зможе досягти більше результатів для інтеграції в Європейський Союз. “Принаймні з нашого боку не буде жодних затягувань. І дуже важливо, щоб партнери теж відчували повне значення цього процесу”, – підкреслив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, минулого тижня Рада ЄС офіційно розпочала процес офіційного відкриття кластера 1 “Основи” у переговорах про вступ України та Молдови до Європейського Союзу.
Кіпрське головування в Раді ЄС скликає на понеділок, 15 червня, Міжурядові конференції про вступ з Україною та Молдовою для відкриття кластера 1 “Основи”.
-
Події6 днів agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoюнак у Таїланді зняв окуляри, та влучив з ноги у голову не того партнера — відео
-
Відбудова1 тиждень agoУряд виділив додаткові ₴3,5 мільярда на невідкладний ремонт доріг місцевого значення
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла клітку з котом – поруч була записка з проханням
-
Події6 днів agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду відкрилася виставка Майї Макєєвої «Подорож крізь східну казку»
-
Події5 днів agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Події7 днів agoНа Рівненщині запустили мультимедійний проєкт про історію регіону XVIII століття
