Суспільство
Президент і перша леді взяли участь у врученні Національної премії імені Тараса Шевченка

Президент Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська долучилися до вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Про це інформує пресслужба ОП, передає Укрінформ.
«Президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська взяли участь у церемонії вручення Національної премії України імені Тараса Шевченка 2025 року», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що глава держави привітав лауреатів і відзначив, що голос українських митців говорить світові правду про війну, підтримує людей усередині країни та в майбутньому розповідатиме про нові часи мирної, сильної й безпечної України.

«Щиро дякую кожному митцю, який став частиною нашої спільної справи – боротьби за майбутнє України. Дякую тим багатьом діячам культури, які безпосередньо долучилися до Сил безпеки й оборони. Дякую тим артистам, які постійно відвідують наших воїнів на передовій, проводять в Україні та за кордоном благодійні заходи, збирають кошти й закривають потреби того чи іншого підрозділу. І дякую всім тим митцям, які присвячують своє життя творенню заради інших», – зазначив Зеленський.
Церемонію нагородження лауреатів Національної премії імені Т.Г. Шевченка також відвідав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Цьогорічні переможці – митці, чиї твори не лише відображають сучасну Україну, а й зберігають нашу самобутність – те, що не здатні знищити жодні ракети ворога. Українська культура завжди була не лише вираженням національного духу, а й щитом у боротьбі за незалежність. Впродовж століть боротьби за державність наша культура була й залишається голосом нації, яка чинить спротив русифікації та нищенню. Сьогодні вона є ще однією, невидимою, але відчутною лінією оборони», – зазначив він.
Стефанчук подякував митцям, які «своєю творчістю збагачують українську культуру та показують світові унікальність, глибину й незламність України».
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський підписав Указ про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2025 рік.
На підставі подання Комітету премії Президент постановив присудити її режисерові-постановнику, авторові лібрето Василю Вовкуну – за оперу «Лис Микита», балет «Тіні забутих предків», модерн-балет «Пізнай себе!», театралізовану кантату «Псальми війни!» Львівської національної опери; поетові Юрію Іздрику – за книгу поезій «Колекція»; художниці Жанні Кадировій – за персональну виставку «Траєкторія польотів»; журналістові Павлу Казаріну – за проєкт «Публіцистика воєнного часу в інтернет-виданні «Українська правда»; майстрам петриківського розпису Валентині Єрмолаєвій-Карпець, Андрію Пікушу, Марії Пікуш і Наталії Рибак – за мистецький проєкт «Петриківський розпис: на захисті ідентичності»; скрипальці Богдані Півненко – за концертні програми 2019-2024 років; режисерові, авторові сценарію Олександру Саніну, операторові Сергію Михальчуку, композиторці Аллі Загайкевич – за повнометражний ігровий фільм «Довбуш»; композиторові Олександру Шимку – за сакральну містерію «Вирій» для мішаного хору, автентичних голосів, сопрано та симфонічного оркестру на стародавні молитовні, біблійні й українські народні тексти.
Фото: ОП
Суспільство
Мінцифри працює над інтеграцією штучного інтелекту у «Мрію»

В Україні триває підключення шкіл до освітньої платформи «Мрія», наступне завдання – впровадити у ній ШІ-тьютора для створення індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.
На цьому під час п’ятого Саміту перших леді та джентльменів на тему «Освіта, що моделює світ» наголосив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає кореспондент Укрінформу.
Саміт перших леді та джентльменів у Києві / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ
«Сьогодні вже близько 2 100 шкіл приєдналися до «Мрії». До кінця року, думаю, їх буде вже до 3 000, а у 2026 році йтиметься, напевно, про 6 000 – 7 000 шкіл. Наступне наше завдання, над якими ми вже працюємо, – це побудова індивідуальних освітніх траєкторій для дітей. Ми хочемо, щоб у кожного учня з’явився свій е-тьютор, який буде допомагати будувати і проходити цю освітню траєкторію. Інтеграція штучного інтелекту може допомогти нам пришвидшити цей шлях», – сказав Федоров.

Крім того, штучний інтелект, інтегрований у «Мрію», допоможе, на думку Федорова, нівелювати існуючу різницю в навчанні в різних регіонах, яка залежить від доступу до освітніх ресурсів.
«Наше завдання – відкрити рівний доступ для всіх. І штучний інтелект також може допомогти у цьому. І ми вже навчаємо національну велику мовну модель на даних Всеукраїнської школи онлайн, яка є важливим проєктом нашої освітньої екосистеми. Ми навчили цю модель на всьому контенті, який сьогодні використовується в школі, в підручниках тощо. І зараз основна задача – навчити її, щоб вона стала справжнім наставником та помічником для дітей», – додав перший віцепрем’єр.
Він висловив сподівання, що Україна стане однією з перших у світі, яка масштабує цю ідею на школи всієї країни.
Як повідомлялося, освітня платформа “Мрія” стала частиною програми Google.org Fellowship та отримає 1,5 млн дол. на розвиток цифрової освіти в Україні.
Перше фото: Мінцифри
Фото Укрінформу можна купити тут
Суспільство
Одещина посіла друге місце за кількістю наказів про стягнення аліментів Анонси

Щонайменше 99 тисяч наказів на стягнення аліментів було ухвалено українськими судами за останні 5 років. Найбільше таких наказів було ухвалено у 2021 році – 27 251 наказ. Станом на вересень 2025 року було ухвалено 12 714 таких наказів, зокрема, 948 – на Одещині.
Про це повідомляє Опендатабот.
Кількість судових наказів про стягнення аліментів в Україні поступово скорочується. 99 909 таких рішень було винесено судами з 2021 року по серпень 2025-го. Найбільше таких рішень було зафіксовано у 2021 році — 27 251 наказ. Проте вже у 2024-му їх поменшало на чверть — до 20 504.
12 714 наказів було винесено українськими судами за 8 місяців 2025 року. Це на 6% менше, ніж за той самий період торік, та на 28% менше, ніж у 2021-му. Понад 13% з них цьогоріч винесли на Дніпропетровщині.
Цьогоріч найчастіше суди стягують аліменти за наказами у Дніпропетровській області: там винесли 1 654 рішення — 13% від загальної кількості по країні. Наслідують Одещина із 948 наказами (8%), Харківщина — 837 (7%), Київщина — 810 (6%), та Львівщина — 772 (6%). Сукупно на ці п’ять регіонів припадає майже 40% усіх судових наказів в Україні цьогоріч.
Варто зазначити, що мова йде про кількість ухвалених наказів, а не про виконанні та фактично сплачені кошти — тобто лише ті випадки, коли суд уже виніс документ, з яким можна йти до виконавчої служби.
Заяву про видачу судового наказу підготувати простіше, ніж повноцінний позов, і це економить час та ресурси стягувача. Але за наказом неможливо стягнути додаткові витрати на дитину, лише половину прожиткового мінімуму на дитину або частку від доходу, ще й в обмеженому розмірі. Якщо дитина потребує додаткових витрат, то у таких випадках все одно доведеться звертатися до суду з позовом.
Проте основною перевагою наказного провадження є його оперативність: позивач швидко отримує судове рішення, яке одночасно є і виконавчим документом — закон на це відводить 5 днів, за які можна пред’явити його до виконання. Натомість судовий розгляд у позовному провадженні може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців.
Суспільство
Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила

Женился всего месяц назад: на фронте погиб воин из Измаила
Джерело
-
Усі новини1 тиждень ago
МУАЯД впав на концерті – як він відреагував
-
Усі новини6 днів ago
названо 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Війна1 тиждень ago
Люксембург долучиться до ініціативи закупівлі у США зброї для України
-
Політика1 тиждень ago
Це показує, що він слабкий
-
Війна1 тиждень ago
В Україні у середу переважно без опадів, вдень до +32°
-
Політика1 тиждень ago
Припинення вогню як частина мирної угоди можливе за серйозних безпекових гарантій Україні
-
Політика1 тиждень ago
Науседа закликав Коаліцію охочих вийти на новий рівень, а не просто обмінюватися думками
-
Усі новини1 тиждень ago
Момент зародження життя на Землі відтворено в лабораторії