Події
Права на картину Марчука: суд призначив експертизу підписів
У межах розгляду цивільної справи за позовною заявою художника Івана Марчука суд призначив почеркознавчу експертизу одного із відповідачів – сина колишнього народного депутата Михайла Апостола Ігоря.
Про це йдеться в ухвалі Тернопільського міськрайонного суду, яка є у розпорядженні Укрінформу.
“Призначити у цивільній справі № 607/14205/25 за позовною заявою Марчука Івана Степановича до Павленка Сергія Петровича, Синиці Михайла Миколайовича, Апостола Ігоря Михайловича, Стрипко Тамари Олексіївни про визнання недійсним ліцензійного договору, судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз”, – йдеться в ухвалі суду.
Фахівці повинні з’ясувати, чи підписи на ліцензійному (авторському) договорі №1 від 21 травня 2020 року (саме цей документ у суді вимагає визнати недійсним Іван Марчук – ред.) від імені Ігоря Апостола були виконані ним самим.
Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи надіслала до суду представниця позивача адвокат Наталія Калініченко. Вона аргументувала необхідність цієї експертизи тим, що Ігор Апостол згідно зі свідченнями сторін не був присутній під час підписання договору і не був знайомий з Іваном Марчуком ні до, ні після підписання договору.
“Після ознайомлення з клопотанням Апостола Ігоря Михайловича стороною Позивача було виявлено суттєву розбіжність між підписом на вказаному документі та підписом у оскаржуваному ліцензійному договорі. Крім того, аналіз віднайдених документів з відкритих джерел також вказує на те, що підпис Апостола Ігоря Михайловича на договорі не збігається з його реальним підписом на інших документах. Оскільки дотримання письмової форми є обов’язковою умовою укладення такого виду договору, відсутність власноручного підпису сторони свідчить про дефект форми договору, тобто недотримання обовʼязкової письмової форми, що має відповідні юридичні наслідки. Адже договір, який не підписано стороною не може вважатись укладеним”, – зазначила у своїму виступі у залі суду Наталя Калініченко.
Представниця відповідача Ігоря Апостола адвокат Оксана Притула висловила заперечення проти цього клопотання позивача. Вона зазначила, що проведення такої експертизи не пов’язано із предметом судового спору, і також повідомила, що її клієнт запевняє і підтверджує, що усі підписи в ліцензійному договорі належать йому.
“Волевиявлення на укладення такого договору в нього було, як на момент підписання, так залишається на сьогодні, є вільним і відповідало його внутрішній волі. При цьому хочу зазначити також, що суд призначає експертизу тоді, коли без призначення експертизи неможливо встановити відповідні обставини. Цю обставину можливо встановити, в тому числі, заявою мого клієнта про те, що Ігор Михайлович визнає свій підпис”, – зазначила Притула.
Згідно з ухвалою суд витребував у ряду установ (банк, відділу УДМС, ЦНАПі, ДПС) копії документів із підписами Ігоря Апостола. А також зобов’язав Ігоря Апостола з’явитися до суду для відібрання експериментальних зразків підпису в положенні стоячи та сидячи, а також надати суду у зазначений строк зразки умовно-вільних підписів (зразки підпису, виконані до відкриття провадження у справі, але пов’язані з обставинами цієї справи) і вільних підписів (підписи, не пов’язані з обставинами справи), що містяться в оригіналі документа, близьких за часом виконання підпису у ліцензійному договорі.
Як повідомляв Укрінформ, про спробу заволодінням авторськими правами на зображення його творів іншими особами Іван Марчук повідомив на своїй офіційній сторінці.
Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.
Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору 11 липня 2025 року за позовною заявою Марчука. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору є Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович та Стрипко Тамара Олексіївна.
Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви українського художника Івана Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою. Тривають слідчі дії.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
У Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
На території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» у межах проєкту «Втрачений Київ» встановили другий інформаційний стенд, присвячений Воскресенській церкві.
Як передає Укрінформ, про це повідомила КМДА.
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА зауважили, що Воскресенська церква – видатна пам’ятка київської сакральної архітектури – була зруйнована радянською владою у 1934–1935 роках.

«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт «Втрачений Київ» покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність тієї культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», – зазначила директорка департаменту Марина Соловйова.
За її словами, відсутність будівлі не повинна означати відсутність пам’яті про неї. Саме тому в столиці прагнуть повернути пам’ять про ті об’єкти, які формували історичне обличчя Києва.
«Світовий досвід, зокрема Лондона, Відня, Варшави, Гданська чи Дрездена, доводить, що візуалізація втраченої спадщини через інформаційні стенди є важливою частиною сучасної міської культури. Такі маркери дозволяють мешканцям і туристам «прочитати» історію міста, навіть якщо самі пам’ятки вже не збереглися», – підкреслила Соловйова.
Стенд, який розміщений на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, містить історичну довідку про храм, архівні зображення та інформацію про його роль у формуванні історичного середовища Подолу.
Як повідомили в Департаменті, в межах проєкту «Втрачений Київ» планують встановлювати інформаційні стенди на місцях зруйнованих об’єктів, а також записати серію коротких подкастів про найважливіші пам’ятки, що зникли з мапи міста.
Ініціативу реалізує Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» у партнерстві з комунальним закладом «Центр консервації предметів археології» та громадською організацією «Україна Інкогніта».
Перший стенд у межах проєкту «Втрачений Київ», розміщений на Контрактовій площі, присвячений Богоявленському собору Київського Братського монастиря – одному з найвизначніших храмів Подолу, знищеному в 1935 році.
Як повідомляв Укрінформ, у столиці минулого року стартував проєкт «Втрачений Київ», який реалізується Державним історико-архітектурним заповідником «Стародавній Київ» та ГО «Україна Інкогніта».
Фото: kyivcity.gov.ua
Події
До ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
Ще десятеро фахівців долучилися до команди експертів, які оцінюватимуть проєкти учасників ініціативи Президента Володимира Зеленського «Тисячовесна».
Про це повідомило Міністерство культури, передає Укрінформ.
Як зазначається, експертами ініціативи стали:
- співдиректор Львівського органного залу, директор Меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові, культурний діяч, менеджер у сфері класичної музики, літературознавець, перекладач, директор Галицького музичного товариства, співзасновник Ukrainian Festival Orchestra Тарас Демко;
- актор, музикант, волонтер Владислав Михальчук;
- директор-художній керівник Київської опери, заслужений працівник культури України, продюсер Петро Качанов;
- керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки, колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович;
- засновниця платформи Ukrainian. Photographies Вікторія Бавикіна. Вона була кураторкою Національного павільйону України на 60-ій бієнале у Венеції. Також курувала виставкові проєкти для Мистецького Арсеналу (Київ), Єрімлов Центру (Харків), центру фотографії Stills (Единбург), Open Eye Gallery (Ліверпуль), Національного музею фотографії Норвегії тощо.
- співзасновниця MOCA NGO and UMCA Ольга Балашова;
- головний виконавчий директор і власниця диджитальної агенції Tyshchuk Digital HUB, експертка з розвитку брендів у Youtube Ольга Тищук;
- сценаристка, генеральна продюсерка та засновниця Fresh Production Group Юлія Чернявська;
- письменниця, сценаристка, перекладачка, авторка літературних й анімаційних персонажів «Петрик П’яточкин» та «Капітошка» Наталія Гузєєва;
- культурна менеджерка, кураторка, лауреатка премії European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2026 Олена Афанасьєва.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що до 12 червня триває етап технічного оцінювання заявок.
«Команда перевіряє подані проєкти на відповідність умовам конкурсу та комплектність документів. А вже з 17 червня розпочнеться експертне оцінювання. Понад 120 експертів аналізуватимуть проєкти за визначеними критеріями, щоб обрати найсильніші ідеї, які будуть реалізовані», – зазначила віцепрем’єрка.
Як повідомлялося, «Тисячовесна» є найбільшою державною ініціативою підтримки українського культурного продукту. Її бюджет становить 4 млрд гривень. Програма покликана посилити український культурний простір та підтримати створення сучасного українського контенту.
Станом на 6 червня ініціатива зібрала 1151 заявку. 17% із заявлених проєктів є дебютними.
Фото: Володимир Зеленський/Телеграм
Події
УІК розраховує на розширення програми перекладів українських книжок за кордоном
Український інститут книги розраховує на подальше розширення програми підтримки перекладів Translate Ukraine та залучення нових учасників.
Про це йдеться у відповіді УІК на запит Укрінформу.
“Ми зацікавлені у подальшому розширенні географії програми та залученні нових учасників. Водночас масштаби розвитку програм підтримки значною мірою залежать від виділеного на програму бюджетного фінансування та рівня міжнародного інтересу до української літератури. Сподіваємося, що завдяки системній промоції та розвитку партнерств охоплення програми й надалі зростатиме, що створить додаткові можливості для перекладачів та іноземних видавців, які працюють з українською книгою”, – йдеться у відповіді.
Зазначається, що наразі УІК не визначає окремі країни чи мовні ринки як безумовно пріоритетні для просування української літератури, а прагне працювати з широким колом міжнародних партнерів і підтримувати присутність української книги на різних ринках.
Зокрема, Інститут продовжує популяризувати програму Translate Ukraine на різних міжнародних майданчиках, насамперед під час книжкових ярмарків і професійних подій, а також через мережу партнерів в Україні та за кордоном.
Як повідомлялося, у межах програми Translate Ukraine Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах. Найбільше перекладів заплановано польською мовою – 9 видань, англійською – 8, сербською – 7. Далі – чеська та німецька мови (по 6 видань). По 5 книжок вийде арабською, французькою та італійською.
Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами.
Фото: © vejaa
-
Усі новини1 тиждень agoКатерина Поліщук – пташка з Азовсталі розкрила свою вагу
-
Усі новини1 тиждень agoГерой мему Я в Польщі одружився – мережа звинувачує блогера в хайпі
-
Події2 дні agoКомедія «Блондинками не народжуються» отримала сиквел
-
Усі новини1 тиждень agoБанан за 6 млн євро вкрали — банан «Комедіант» зник з виставки у Франції
-
Події1 тиждень agoКартину Івана Марчука продали на аукціоні за рекордні €96 тисяч
-
Політика1 тиждень agoу Міноборони сказали, коли можуть представити депутатам реформу армії
-
Усі новини7 днів agoОптична ілюзія — люди не можуть домовитися, які цифри заховані на зображенні
-
Відбудова1 тиждень agoУ Запоріжжі завершили ремонт ще однієї зруйнованої багатоповерхівки
