Війна
прокуратура України розслідує 268 справ
Українські правоохоронці проводять розслідування щодо загибелі 268 військовополонених. За наявними даними, 208 з них були страчені на полі бою, ще 59 — у колонії “Оленівка”.
Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.
“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.
Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.
Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.
Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.
“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.
Теракт у колонії “Оленівка”
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.
Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.
Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.
Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.
Війна
У прикордонному Сотницькому Козачку на Харківщині лінія фронту стабільна
У прикордонному селі Сотницький Козачок на Харківщині під час спроби розширення окупантами лінії фронту вони зазнали втрат – понад 50 військових убитими за кілька днів.
Про це на пресконференції повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, передає кореспондент Укрінформу.
“Ворог заявляв, що буде розширювати лінію фронту, і це він спробував зробити на Сотницькому Козачку. Я скажу, перше: лінія фронту там стабільна, ворог знищується на тому напрямку. За декілька днів, що тривають активні бойові дії, там знищено понад 50 військовослужбовців Російської Федерації, близько 100 поранені”, – сказав Синєгубов.
Він припустив, що й на інших напрямках можливі спроби нових проривів, аби розширити фронт.
“Ворог буде намагатися пробувати й по інших, можливо, напрямках, територіях, випробовувати позиції наших військових, щоб обрати для себе наступний пріоритетний напрямок і спробувати розширити зону наступальних дій”, – зазначив начальник ОВА.
За його словами, наразі є загострення на Ізюмському напрямку – по населеному пункту Борова.
Як повідомлялося, російські війська зазнали втрат під час спроби штурму в районі Сотницького Козачка і відступили. В угрупованні Об’єднаних сил заявили, що противник здійснив спробу прориву з метою нарощення наступального потенціалу.
Влітку 2024 року окупаційна армія вже робила спроби розширити плацдарм бойових дій, намагаючись закріпитися у Сотницькому Козачку прикордонної Золочівської громади на Харківщині.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Війна
яке озброєння найближчим часом можуть отримати ЗСУ
Українські війська найближчим часом отримають кілька цікавих та важливих зразків бойової техніки. Зокрема, сучасні дрони та артилерію.
Як передає Укрінформ, про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник начальника штабу командування Ракетних військ і артилерії (РВІА) командування Сухопутних військ ЗСУ полковник Андрій Журавльов.
“Війна змусила Україну у прискореному темпі розвивати і своє власне оборонне виробництво. Серед перспективного озброєння, яке має з’явитись у РВІА – це 155-мм причіпна гармата “Марта” з довжиною ствола 39 калібрів та причіпна гармата калібру 105 мм. Наразі вони проходять випробування”, – зазначив Журавльов.
За його словами, на сьогодні також в Україні досить активно йде розвиток ракетного озброєння. Так, тривають удосконалення ОТРК “Сапсан”, РСЗВ “Вільха”, комплексу “Нептун” із так званою довгою ракетою, який зараз проходить всі етапи випробувань.
Він додав, що на етапі розробки ще один цікавий проєкт – багатофункціональний ракетний комплекс. Ідея такого комплексу в тому, щоб мати єдину, універсальну платформу для запуску різних засобів ураження – реактивних снарядів на кшталт GMLRS для HIMARS та ракет різного призначення.
Серед інших перспективних розробок – український аналог радіолокаційної станції AN/TPQ-36, який лазером наводитиме високоточний боєприпас на ціль, та БПЛА із системою синтезованої апертури, що має вести розвідку в туман, у хмарність, дощ. Ще проводяться тестування високоточного боєприпасу “Барвінок-К”.
Водночас відбувається вдосконалення інформаційно-комунікаційної системи Ракетних військ і артилерії “Кропива-Д”.
За словами Журавльова, зараз її налаштовують у такий спосіб, щоб дані, зібрані за допомогою засобів розвідки про ворожу ціль, оброблялись і отримані координати передавались відразу до гармати за лічені хвилини. Це має пришвидшити час реагування на відкриття вогню.
“Наприклад, розвідувальний БПЛА передає дані про ціль, яку він зафіксував, на сервер, це має зайняти секунду. На сервері ці дані обробились і вже передались на гармату. Відтак гармата буквально за дві хвилини навелася і готова до ведення вогню”, – зазначив Журавльов.
Він підкреслив, що у такому разі час бойового управління “виявив – уразив” скорочується практично до двох хвилин.
Як повідомлялося, днями Україна і Португалія підписали заяву про спільне виробництво морських дронів.
Фото ілюстративне: Офіс президента
Війна
Загинув Олександр Шемет — розбився під час перехоплення «Шахедів» на Мі-24
Український бойовий гелікоптер розбився під час перехоплення “Шахедів”, усі члени екіпажу загинули. Серед них був уродженець Черкащини, командир екіпажу Олександр Шемет.
Олександр Шемет був командиром екіпажу. Саме він здійснив останній авіапрорив на “Азовсталь” за що отримав звання Героя України, про це “Суспільному” розповів брат загиблого Юрій Шемет.
“Ввечері 17 грудня надійшов наказ вилетіти на перехоплення “Шахедів”. Борт піднявся, тримав зв’язок із пунктом управління. Згодом на пункті управління вертоліт на радарі не фіксувався. Це говорить про те, що він уже впав. Підтвердження загибелі є. На місці падіння знайдено чотири трупи. Всі члени екіпажу загинули. Це вже факт”, — сказав Юрій Шемет.
Про загибель екіпажу повідомила пресслужба 12-ї окремої бригади армійської авіації ім. генерал-хорунжого Віктора Павленка 18 грудня. Як розповів Юрій Шемет, авіакатастрофа сталась на Черкащині. Офіційного висновку щодо загибелі військових поки що немає.
За словами Юрія Шемета, попереднє розслідування встановило, що вертоліт зіштовхнувся із російським дроном “Шахед”.
“Тут ще такі обставини, що цей “Шахед” не був видимий на пункті управління. Мабуть, він летів дуже низько. Ті люди, які проводили розслідування, кажуть, що такого вони раніше не бачили. Вертоліт так сильно пошкоджено, що його, можна сказати, повністю розірвало на шматки. Тіла дуже обгоріли. Який саме “Шахед” влучив у вертоліт, також поки що мені не відомо”, — розповів Юрій Шемет.
Нині триває ідентифікація тіл загиблих. Та розшифровка “чорного ящика”. Брат Героя України розповів, що спілкувався із племінником, сином Олександра, який також є військовим, той запевнив, що причиною аварії не могла стати несправність вертольота чи “якась помилка пілота”.
Герой України Олександр Шемет – що відомо
Військовослужбовець Олександр Шемет більшу частину життя проживав у Львівській області, куди був направлений на службу після закінчення військового вишу. Із 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. На початку повномасштабного вторгнення обороняв Київ. Має відзнаки “Козацький хрест” I та II ступенів, був нагороджений орденами Данила Галицького та Богдана Хмельницького III ступеня. Звання Героя України з врученням ордена “Золота зірка” Олександр Шемет отримав після останнього авіапрориву на “Азовсталь” у Маріуполі. Бойове завдання виконував 5 квітня 2022 року.
“Він виконав політ в окупований Маріуполь, доставляв туди боєприпаси, медикаменти, а назад забирав поранених. Коли вони летіли назад, то потрапили під сильний обстріл, але він зумів зберегти машину, екіпаж і успішно повернутися назад”, — розповів брат загиблого Героя України.
13 грудня Олександрові виповнилося 55 років. Тоді брати спілкувалися востаннє. Крім брата, в Олександра залишилися мати, дружина, а також донька та син.
“Син пішов батьківськими стопами. Також військовий”, — додав Юрій Шемет.
Нагадаємо, Фокус писав про аварію гвинтокрила в який загинув Олександр Шемет та ще троє членів екіпажу.
13 березня 2024 року Фокус писав про загибель двох пілотів 12 окремої бригади армійської авіації. Командування повідомило про втрату: бійці загинув близько 22 год 12 березня. Того ж дня Міноборони РФ заявило про удар по місцю дислокації вертольотів ЗСУ: атакували боєприпасом з касетною бойовою частиною.
-
Одеса1 тиждень agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Події1 тиждень agoУ Львові й Дніпрі закриваються книгарні «Ноти» і «Ніша»
-
Усі новини1 тиждень agoПохорон Степана Гіги — що сказав його друг на церемонії прощання
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду
-
Усі новини1 тиждень agoІдеї чаю — що додати в напій, щоб він був ще смачнішим
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова чоловік – Еден Пассареллі їде до України
-
Одеса1 тиждень agoЗабруднення Сухого лиману після ударів — що відомо
-
Економіка1 тиждень agoВимкнення на Одещині — це не блекаут: експерт пояснив, яка ситуація в області з електроенергією
