Connect with us

Війна

прокуратура України розслідує 268 справ

Published

on



Українські правоохоронці проводять розслідування щодо загибелі 268 військовополонених. За наявними даними, 208 з них були страчені на полі бою, ще 59 — у колонії “Оленівка”.

Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.

“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.

Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.

Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.

Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.

“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.

Теракт у колонії “Оленівка”

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.

Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.

Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.

Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.



Джерело

Війна

Зеленський про атаку РФ на «Арселор Міттал»: Сподіваюсь, прем’єр Індії відреагує

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що сподівається на те, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді відреагує на цілеспрямовану атаку на завод «Арселор Міттал», що призвела до його зупинки.

Про це глава держави повідомив під час зустрічі з держсекретарем з питань оборони Великої Британії Весом Стрітінгом, передає кореспондент Укрінформу.

«Протягом кількох місяців росіяни масовано атакували найбільший металургійний завод України, один із найбільших у світі, розташований у Кривому Розі. Тепер його роботу зупинено. Його зупинили саме внаслідок ракетних ударів, зокрема балістичних. До речі, власники цього підприємства – індійська компанія Arcelor Mittal. (…) Це один із найбільших заводів у світі. Його неможливо просто знищити однією ракетою. Саме тому росіяни використали їх сотні. (…) Сподіваюся, до речі, що прем’єр-міністр Моді відреагує на це. Адже це індійське підприємство, великий індійський проєкт в Україні», – розповів Зеленський.

Він також зауважив, що на цьому заводі працювали понад 20 тисяч людей.

Читайте також: Зеленський: До операції проти Керченського мосту Путін атакував українські мости 109 разів

Крім того, реагуючи на обстріли Кривого Рогу, Президент наголосив, що росіяни вражають саме цивільні об’єкти.

«Вони цілеспрямовано атакували об’єкти водопостачання та ресторани. Тобто цивільну інфраструктуру, місця, де живуть звичайні люди», – сказав Президент.

Як повідомлялося, зупинка ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» обійшлася материнській компанії у понад $1,1 млрд, через що компанія завершила третій квартал 2026 року з чистим збитком у $391 млн.



Джерело

Continue Reading

Війна

Кримський міст, по якому Путін перекидає зброю, не залишиться на місці

Published

on



Лідер Росії Володимир Путін використовує Керченський міст для перекидання великої кількості військової техніки на тимчасово окуповану українську територію, тому цей міст «не залишиться на місці».

Про це заявив Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю NBC News, передає Укрінформ.

Відповідаючи на судження журналіста про те, що Кримський міст, побудований Путіним як доказ, що «Крим назавжди залишиться частиною Росії», Зеленський порадив не звертати увагу на подібні заяви російського лідера.

«Не має значення, що Путін говорить про нашу землю та про Крим. Це наша земля. Вона тимчасово окупована. Це демонструє повну зневагу до територіальної цілісності та суверенітету (України – ред.). Саме так він почав діяти після 2014 року», – сказав Президент.

Він вчергове наголосив, що Україна продовжить відповідати на російські атаки по українських об’єктах.

«На його (Путіна – ред.) атаки на наші мости ми відповідатимемо. І він повинен розуміти, що цей (Кримський – ред.) міст все одно не збережеться», – зазначив Зеленський.

Читайте також: Росія не наважиться збільшувати навантаження на Керченський міст навіть після ремонту – Плетенчук

Президент висловив сподівання, що ми знайдемо «дипломатичний спосіб завершити цю війну» та додав, що «в будь-якому разі ми досягнемо цього – дипломатичним чи військовим шляхом».

«Ми ніколи не приймемо окуповані Путіним та Росією українські території як російські. Ми також не погодимося з подальшою мілітаризацією нашої землі, оскільки Путін використовує цей (Кримський – ред.) міст для перекидання якомога більшої кількості озброєнь. Такою є наша відповідь», – підсумував Зеленський.

Читайте також: Путін уперше прокоментував удари по Керченському мосту

Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 19 листопада Керченський міст зазнав чергової атаки, після якої рух поїздів через нього було призупинено.

Того ж дня на пресконференції за підсумками саміту Коаліції охочих у Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав чергове серйозне пошкодження Керченського мосту чітким попередженням Росії та свідченням її слабкості.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Війна

Євросоюз схвалив ще €1 мільярд військової допомоги Україні

Published

on



Рада Євросоюзу ухвалила два рішення, які дозволяють надати Збройним силам України нову військову допомогу на суму 1 мільярд євро у межах Європейського фонду миру (EPF) шляхом спільних закупівель летального та нелетального обладнання.

Про це передає Укрінформ з посиланням на сайт Ради ЄС.

Зазначається, що заходи допомоги охоплюють постачання безпілотників, засобів протиповітряної оборони, боєприпасів, засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), радарних систем та вибухівки.

Усе це обладнання має бути передане Україні до кінця 2027 року.

«За 24 години Росія вбила українських цивільних, пошкодила кілька посольств у Києві та порушила повітряний простір Польщі. Немає жодних ознак того, що Росія хоче миру — дії Москви говорять самі за себе. Сьогодні ми схвалюємо використання ще 1 мільярда євро для підтримки здатності України захищати себе», — наголосила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

Вона додала, що Україна може розраховувати на Європу у зміцненні своїх позицій на полі бою та за столом переговорів

Як підкреслили в Раді ЄС, ухвалені рішення є черговим важливим кроком у реалізації політичної домовленості, досягнутої державами-членами Євросоюзу 25 вересня 2026 року щодо мобілізації загалом 6,6 мільярда євро для України через Європейський фонд миру.

Читайте також: Єврокомісія озвучила план додаткової підтримки України на 2027 рік

Як повідомляв Укрінформ, 20 листопада Єврокомісія виплатила Україні рекордний транш макрофінансової допомоги в розмірі майже 7,9 мільярда євро у межах програми Ukraine Facility. Це найбільший одноразовий платіж від ЄС з початку дії цієї програми. Кошти, серед яких близько 5 мільярдів євро припадає на позику підтримки України (Ukraine Support Loan) на 2026 рік, надані за успішне виконання Києвом низки реформ, зокрема у сферах судочинства, боротьби з корупцією, енергетики, цифровізації та управління державними активами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Євросоюз та його держави-члени надали Україні підтримку на суму 245,5 мільярда євро.

Фото: Рада Європи



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.