Війна
прокуратура України розслідує 268 справ
Українські правоохоронці проводять розслідування щодо загибелі 268 військовополонених. За наявними даними, 208 з них були страчені на полі бою, ще 59 — у колонії “Оленівка”.
Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.
“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.
Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.
Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.
Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.
“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.
Теракт у колонії “Оленівка”
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.
Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.
Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.
Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.
Президент Володимир Зеленський відзначив державними нагородами 484 захисників України, 138 із них – посмертно.
Як передає Укрінформ, відповідний указ №366/2026 від 5 травня оприлюднений на сайті глави держави.
У документі зазначено, що нагороди призначені за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, та самовіддане виконання військового обов’язку.
Оборонці отримали ордени Богдана Хмельницького, “За мужність” та медалі “За військову службу Україні”, “Захиснику Вітчизни”, “За врятоване життя”.
Як повідомляв Укрінформ, Президент присвоїв звання Героя України сімом військовослужбовцям, трьом із них – посмертно.
Фото: ОП
Наполегливе бажання Володимира Путіна провести парад 9 травня свідчить про невизнання ним того факту, що розпочата проти України війна повернулася на територію Росії.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.
Аналітики зауважують, що вплив українських ударів дедалі сильніше відчувається у різних регіонах Росії, навіть у глибокому тилу. 5 травня Федеральне агентство повітряного транспорту Росії одночасно закрило аеропорти в 15 містах та ввело обмеження в усіх чотирьох аеропортах Москви через атаки дронів. У Ханти-Мансійському автономному окрузі, що за понад 2000 кілометрів від міжнародного кордону з Україною, вперше за чотири роки повномасштабної війни оголошували повітряну тривогу.
«Росіяни дедалі гостріше відчувають тягар військових дій після понад чотирьох років бойових дій: кількість жертв наближається до одного відсотка від загальної чисельності населення Росії, росіяни все більше несуть фінансові витрати війни, а Кремль посилює цензуру та обмеження на мобільний інтернет», – зазначають аналітики.
Російські воєнкори дедалі частіше критикують Кремль і самого Путіна за те, що вони не визнають цю реальність. Один із воєнкорів звинуватив Міноборони РФ у тому, що воно більше переймається безпекою параду 9 травня, ніж захистом стратегічної інфраструктури.
У звіті наголошується, що Кремль значною мірою не зміг захиститися від українських ударів протягом останніх тижнів, що свідчить про недостатність наявних заходів протидії для вирішення проблем, які викликають невдоволення у росіян.
«Путін відмовляється визнати реальність посилення українських ударів по великих російських містах у глибокому тилу, і в результаті росіяни дедалі більше несуть витрати війни», – констатують аналітики.
Як повідомляв Укрінформ, щотижневий рейтинг Володимира Путіна, який традиційно щоп’ятниці публікує Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦІОМ), цього разу не з’явився на сайті служби.
Українці можуть залишитися без води на тижні або навіть місяці у разі нових масованих ударів РФ по водній інфраструктурі. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів та міст із зношеними водоканалами.
Про це в ефірі Ранок.LIVE заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
За його словами, подібна ситуація вже виникала у Києві після ударів по енергетиці восени минулого року, коли 70-80% жителів міста майже два дні були без води через проблеми з резервним живленням каналізаційно-насосних станцій.
“Ліквідація наслідків може бути як 1-2 тижні, так і місяці. Все залежить від руйнувань”, — сказав Попенко.
Він навів приклади Полтави та Житомира, де через аварії на колекторах мешканці частково залишалися без водопостачання на кілька тижнів або понад місяць навіть без обстрілів.
За словами експерта, найбільш вразливими є Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька та Херсонська області.
Водночас проблема полягає не лише в російських атаках. Попенко заявив, що більшість українських водоканалів потребують капітального ремонту і залишаються вразливими через свій технічний стан.
Він також зазначив, що частина коштів на модернізацію водоканалів, які Україні пропонували міжнародні партнери, залишилися невикористаними через проблеми з підготовкою документації. За його словами, у 2008-2015 роках Україна використала лише 1,8 мільярда євро з приблизно 16 мільярдів, виділених на відповідні програми.
“Кошти є, але ми повинні нарешті ними користуватись”, — підсумував Попенко.
Раніше Фокус писав, що у разі ударів РФ по водоканалах українські міста можуть перейти на графіки подачі води та зіткнутися з проблемами каналізації. Найбільші ризики стосуються прифронтових регіонів, а відновлення пошкоджених систем може тривати тижнями або навіть місяцями.
Нагадаємо, через ризик атак РФ на системи водопостачання в Україні, в уряді закликають українців завчасно подбати про запас води. Йдеться про базовий резерв, який допоможе протриматися у разі перебоїв.
-
Політика1 тиждень agoУ Жешуві стартує безпекова конференція за участю Свириденко і Туска
-
Відбудова4 дні agoна форумі у Нью-Йорку: Україна має багато тузів у рукаві
-
Події1 тиждень agoФільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
-
Усі новини1 тиждень agoде розташований інкубатор «інопланетних яєць» і як він утворився
-
Політика1 тиждень agoНовим послом Німеччини в Україні буде Борис Руґе
-
Події7 днів agoФільм «Останній Прометей Донбасу» представить Україну на кінофестивалі Crossing Europe
-
Усі новини1 тиждень agoДженніфер Лопес фігура – співачка показала прес
-
Усі новини1 тиждень agoзнайдено найбільшу скарбницю міді, золота і срібла