Війна
прокуратура України розслідує 268 справ
Українські правоохоронці проводять розслідування щодо загибелі 268 військовополонених. За наявними даними, 208 з них були страчені на полі бою, ще 59 — у колонії “Оленівка”.
Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.
“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.
Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.
Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.
Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.
“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.
Теракт у колонії “Оленівка”
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.
Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.
Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.
Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.
Кластер оборонних інновацій Brave1 спільно з Міноборони України провели випробування розвідувальних безпілотних літальних апаратів типу Mavic від дев’яти українських виробників для перевірки відповідності бортів реальним потребам війська та умовам сучасного поля бою.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міноборони.
Під час тестувань перевіряли стійкість дронів до РЕБ, якість відеозв’язку та передачі даних, тривалість польоту й інші характеристики, важливі для роботи на фронті.
За результатами тестів виробники, чиї безпілотники підтвердили бойову готовність, уже переходять до контрактування з Міністерством оборони для подальшого постачання у військові підрозділи.
Mavic став одним із ключових інструментів розвідки тактичного рівня, але війна вимагає постійного підвищення вимог до БПЛА.
Через розширення кілзони військовим потрібні дрони, які довше залишаються в повітрі, працюють на більшій відстані та зберігають ефективність в умовах активного застосування РЕБ. Цивільні дрони дедалі менше відповідають цим потребам.
Саме тому Міноборони та Brave1 системно розвивають напрям українських безпілотників як альтернативу Mavic.
Створити просту копію Mavic – недостатньо. Потрібна функціональна альтернатива – дрони, адаптовані до умов сучасного поля бою та конкретних завдань військових:
- стійкість до РЕБ – здатність працювати в умовах радіоелектронного придушення та без GPS;
- тривалість польоту – від 60 хвилин у повітрі;
- віддалене керування – можливість працювати на більшій відстані, щоб оператор міг перебувати в безпечнішому місці;
- зручність керування – звичний для військових інтерфейс, який не потребуватиме тривалого перенавчання.
Міноборони та Brave1 продовжують працювати над розвитком українських оборонних технологій, щоб допомогти найефективнішим розробкам швидше пройти шлях від випробувань до контрактування та забезпечити військо технологіями, які відповідають реальним потребам фронту.
Як повідомляв Укрінформ, Міноборони та Brave1 також працюють над масштабуванням технології групового керування БПЛА, яка полегшує фронтову логістику. Упродовж місяця завдяки її використанню один з підрозділів вдвічі збільшив кількість доставлених вантажів.
Фото: Міноборони
Росія протягом останніх місяців щомісяця втрачає понад 40 тисяч військовослужбовців убитими або тяжкопораненими. Це майже стільки, скільки США втратили за 14 років війни у В’єтнамі.
Такі цифри оприлюднив генсек НАТО Марк Рютте зазначивши, що в жовтні втрати окупантів могли сягнути 50 тисяч, повідомляє Суспільне.
“Путін зазнає поразки на полі бою. Протягом останніх кількох місяців Росія щомісяця втрачає понад 40 тисяч військовослужбовців — загиблих або тяжкопоранених. 40 тисяч. Сполучені Штати за 14 років у В’єтнамі втратили 56 тисяч. А тут, за один місяць, у Росії загиблих або тяжко поранених — 40 тисяч”, — заявив генсек НАТО.
Генсек НАТО не навів детальної методології підрахунку втрат і не уточнив, які саме джерела лежать в основі цих оцінок. Водночас він використав порівняння з війною у В’єтнамі, щоб показати масштаб щомісячних втрат російської армії.
За наведеними Рютте даними, США за 14 років бойових дій у В’єтнамі втратили загалом 56 тисяч військовослужбовців. Росія ж, за його словами, наближається до такого показника за один місяць, якщо враховувати загиблих і тяжкопоранених.
Окремо Рютте заявив, що російський президент Володимир Путін намагається зламати волю українців до опору ударами по цивільному населенню. Крім того, за словами генсека НАТО, Москва посилює гібридні кампанії в Європі, намагаючись послабити єдність союзників і підтримку України.
Росія посилює гібридні атаки проти країн Європи
Рютте згадав підпали, інциденти з безпілотниками, кібератаки та інші дії, які він пов’язав із російськими операціями проти європейських держав.
“Путін намагається роз’єднати нас, дестабілізувати наші суспільства та підірвати нашу підтримку України за допомогою підпалів, інцидентів із дронами, кібератак та інших зловмисних дій. Але давайте будемо відверті. Йому це не вдається”, — сказав генсек НАТО.
Він додав, що у відповідь на російські гібридні атаки союзники продовжують збільшувати підтримку України.
Оцінки Рютте перегукуються з іншими повідомленнями про високі втрати російських військ восени 2026 року. Зокрема, аналітики Інституту вивчення війни (ISW), спираючись на дані Генерального штабу ЗСУ, повідомляли, що в жовтні сукупні втрати російської армії вбитими та пораненими перевищили 54 тисячі осіб.
Фокус раніше писав, що темпи втрат російської армії почали перевищувати можливості Кремля поповнювати особовий склад. За оцінками західних чиновників, Росія щомісяця втрачала приблизно на 6 тисяч військових більше, ніж залучала до війська.
Чотири роки тому, 11 листопада 2022 року, Сили оборони України звільнили Херсон від російських загарбників. Нині українські військові продовжують наступальні дії, і за останні місяці звільнили більше територій, ніж захопив ворог.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МОУ в Фейсбуці із посиланням на міністра оборони Євгенія Хмару.
«Чотири роки тому Сили оборони звільнили Херсон. Чотири роки тому зі словами «ми знали, що ви повернетесь», люди тримали синьо-жовті стяги, що були місяцями заховані від окупантів. Тоді, на площі Свободи було багато сліз радості і вдячності українським захисникам», – зазначив Хмара.
Він нагадав, що звільнення міста стало можливим завдяки мужності та професійності українських військових, злагодженій роботі підрозділів сил безпеки й оборони, героїзму захисників, які відтісняли ворога, а також підтримці та опору місцевих жителів.
«Сьогодні Україна продовжує відвойовувати своє. Наші військові ведуть наступальні дії: за останні місяці ми звільнили більше територій, ніж ворог захопив», – наголосив міністр.
Хмара підкреслив, що Україна пам’ятає кожне місто, яке чекає на повернення додому, а кожна тимчасово окупована територія зберігає український статус і чекає на своїх – так само, як свого часу цього чекав Херсон.
Як повідомляв Укрінформ, визволення Херсона відбулося 11 листопада 2022 року. Крім Херсона, були звільнені інші райони Херсонської області та частина Миколаївської на правому березі Дніпра.
Як повідомляв Укрінформ, оператори 412-ї окремої бригади безпілотних систем Nemesis уразили дронопорт російських загарбників в Донецькому аеропорту засобами middle strike.
Фото: ЗСУ
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Суспільство7 днів ago
Новини на ранок
-
Відбудова5 днів agoВ Україні повністю відновили 759 об’єктів медичної інфраструктури
-
Політика3 дні agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Усі новини1 тиждень agoКейт Міддлтон розповіла про роботу мрії принца Луї: але є нюанс
-
Одеса1 тиждень agoТарифи в Одесі у листопаді 2026: вартість води, світла, газу та тепла
-
Суспільство1 тиждень ago
На Подільщині затримали переправника до Придністров’я – Rayon.in.ua
-
Відбудова1 тиждень agoВлада має створити умови для забезпечення родин доступним житлом