Війна
прокуратура України розслідує 268 справ
Українські правоохоронці проводять розслідування щодо загибелі 268 військовополонених. За наявними даними, 208 з них були страчені на полі бою, ще 59 — у колонії “Оленівка”.
Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.
“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.
Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.
Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.
Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.
“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.
Теракт у колонії “Оленівка”
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.
Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.
Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.
Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.
Близько 100 білоруських добровольців загинули, захищаючи Україну від російської агресії, а ще 414 громадян Білорусі перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка через підтримку України.
Про це під час пресконференції повідомила керівниця Місії демократичних сил Білорусі в Україні Світлана Шатіліна, передає Укрінформ.
«За Україну вже загинули близько 100 добровольців», – поінформувала вона. Представниця білоруської опозиції також нагадала, що єдиним білорусом, який наразі удостоєний звання Героя України, є Михайло Жизневський, якого було вбито під час Революції Гідності, додавши, що білоруси воюють за Україну ще з 2014 року.
Шатіліна також повідомила, що близько 414 громадян Білорусі нині засуджені й перебувають у в’язницях режиму Олександра Лукашенка за підтримку України.
Водночас заступниця представниці у справах соціальної політики з питань роботи з добровольцями та їхніми родинами Об’єднаного перехідного кабінету Білорусі, ветеранка Сил оборони України Анастасія «Север» Махомет наголосила, що повернення до Білорусі становить серйозну небезпеку для багатьох громадян країни.
«Білорусь на цей момент є дуже небезпечною країною. Відомо про понад 119 випадків арештів людей саме за те, що вони повернулися. Їх затримують на кордоні, коли вони повертаються до Білорусі. І них 63 вже визнані політв’язнями», – повідомила вона.
За словами Махомет, це одна з причин, чому багато білорусів не можуть повернутися на батьківщину для оформлення нових документів.
Вона також навела статистику щодо надання міжнародного захисту громадянам Білорусі в Україні.
«З 2022 року за захистом звернулися 38 громадян Республіки Білорусь. Тільки три особи були визнані біженцями, 16 осіб отримали додатковий захист, ще 17 особам – відмовили», – зазначила Махомет.
За її словами, хоча українське законодавство передбачає механізм отримання статусу біженця або додаткового захисту, на практиці скористатися ним білорусам складно через необхідність документально довести ризик переслідування, а також через випадки відмов у прийнятті відповідних заяв.
Як повідомляв Укрінформ, під час візиту Тихановської в українську столицю наприкінці травня офіційно відкрили Місію демократичних сил Білорусі.
Фото Укрінформу можна купити .
Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом катастрофи винищувача F-16 на Полтавщині та встановлює причини інциденту.
Про це повідомляє ДБР, передає Укрінформ.
“Працівники Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування за фактом катастрофи винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України, що сталася під час виконання бойового завдання на Полтавщині”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що відомості за цим фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 416 ККУ — порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу.
За попередньою інформацією, 29 липня близько 18:45 у Кременчуцькому районі Полтавської області під час виконання бойового завдання зазнав катастрофи літак F-16 ПС ЗСУ. Пілот встиг катапультуватися, його життю нічого не загрожує.
“Відразу після події на місце аварії негайно виїхала слідчо-оперативна група Територіального управління ДБР у місті Полтаві. Невідкладні слідчі (розшукові) заходи тривали усю ніч та продовжуються вранці. Встановлюються усі обставини авіаційної катастрофи”, – зазначають правоохоронці.
Досудове розслідування триває. Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Полтавська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону.
Як повідомлялося, 29 липня під час виконання бойового завдання із перехоплення ворожих повітряних цілей на борту винищувача F-16 Повітряних Сил Збройних Сил України сталась нештатна ситуація, пілот катапультувався.
Фото: ДБР
Середня заробітна плата штатних працівників в Україні у червні 2026 року становила 32 783 гривень, що на 5,9% більше показника травня.
Про це у Фейсбуці повідомила Державна служба статистики, передає Укрінформ.
Згідно з оприлюдненими даними, у червні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні склала 32 783 грн проти 30 961 грн у травні (+5,9%).
За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві (48 393 грн), а також у Луганській (38 143 грн) та Київській (33 849 грн) областях. Найнижчий рівень оплати праці – у Чернівецькій (24 472 грн) та Кіровоградській (23 882 грн) областях.
За видами економічної діяльності найвищу середню заробітну плату отримували працівники сфери інформації та телекомунікацій — 77 931 грн. Найнижчою оплата праці залишається у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги — 22 274 грн.
Станом на 1 липня 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні складає 3,8 млрд грн.
Як повідомлялося, середня заробітна плата штатних працівників в Україні у травні 2026 року становила 30 961 гривня, що на 1,5% більше показника квітня.
-
Одеса1 тиждень agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса1 тиждень ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Суспільство5 днів ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Україна5 днів agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса5 днів ago
Уночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Події6 днів agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події6 днів agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Події6 днів agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини