Війна
прокуратура України розслідує 268 справ
Українські правоохоронці проводять розслідування щодо загибелі 268 військовополонених. За наявними даними, 208 з них були страчені на полі бою, ще 59 — у колонії “Оленівка”.
Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.
“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.
Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.
Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.
Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.
“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.
Теракт у колонії “Оленівка”
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.
Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.
Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.
Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.
Війна
Драпатий доручив перевірити 225-й окремий штурмовий полк після журналістського розслідування
Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий доручив Військовій службі правопорядку провести перевірку у 225-му окремому штурмовому полку після журналістського розслідування Анни Калюжної.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Детектор медіа з посиланням на журналістку Анну Калюжну, яка оприлюднила відповідну інформацію у Фейсбуці. За даними видання, служба перевірятиме імовірність віддавання злочинних наказів та випадки насильства у полку. У Головному управлінні комунікацій ЗСУ Калюжній сказали, що наразі «здійснюється детальний аналіз усіх фактів і документів».
«Недоторканих бути не повинно. У разі підтвердження фактів незаконних дій винні відповідатимуть згідно з чинним законодавством», – повідомили у Головному управлінні комунікацій ЗСУ.
За словами Калюжної, поки що це єдина офіційна реакція держави на її розслідування. Журналістка додала, що їй невідомо, щоб профільні правоохоронні органи відкривали кримінальне провадження за фактом свідчень у матеріалі.
Своєю чергою, Детектор медіа звернеться з офіційним запитом до Державного бюро розслідувань (ДБР), щоб з’ясувати, чи розслідують у відомстві задокументовані випадки.
Як повідомлялося, 30 липня Texty.org.ua опублікували розслідування Анни Калюжної про грубі порушення прав військових у 225-му полку, зокрема про незаконне утримання у так званих «ямах», побиття, прив’язування до «дерева правди» та погрози розстрілом.
Командир 225-го ОШП Олег Ширяєв заперечив наявність «ям» на базі полку та існування «загороджувальних загонів». Водночас він сказав, що йому відомо про випадок побиття, після якого причетних до порушення відсторонили.
Війна
Загрози наступу з Білорусі немає, Китай є одним зі стримуючих факторів
Прямої загрози наступу з території Білорусі наразі немає, оскільки вступ білоруської армії у війну проти України був би для Мінська величезним ризиком, який там добре усвідомлюють.
Таку оцінку в ефірі Українського радіо висловив військовий оглядач Денис Попович.
За словами експерта, одним із стримуючих факторів є позиція Китаю, який має суттєвий вплив на білоруське керівництво.
«Китаю дуже невигідно, щоб Білорусь вступала в якісь конкретні активні бойові дії, оскільки тоді закривається шлях для китайських товарів в Європу. А китайцям дуже важливо зберегти торгові відносини з Європою», – наголосив Попович.
Коментуючи інформацію про формування в Білорусі нових десантно-штурмових бригад, зокрема поблизу Гомеля, за 40 км від українського кордону, оглядач зазначив, що це не створює реальної загрози наступу.
«За допомогою однієї бригади вони нічого на українському напрямку не зроблять. Якщо це бригада, то це може бути 2-3 тисячі особового складу. Але я б не сказав, що сам факт формування цієї бригади створює для нас ризики наступу білоруської армії на територію України. Я взагалі вважаю, що для білоруської армії, як такої, ув’язуватися у війну з Україною – це величезний ризик. І в Мінську це чудово розуміють», – пояснив він.
На думку Поповича, дії Мінська можуть бути спробою продемонструвати Кремлю удавану активність для відволікання українських сил.
«Це може бути певна реакція і демонстрація росіянам того, що от ми зміцнюємо свої сили, намагаємося вам допомогти, створюємо додаткову напругу на кордонах з Україною, а тому від нас відчепіться. Або це паліативний захід для того, щоб продемонструвати, що щось вони в цьому напрямку роблять, створюють напругу на кордонах, а відтак змушують нас реагувати і підтягувати туди додаткові війська, які б ми могли використати на інших напрямках», – припустив аналітик.
Загалом Попович вважає, що білоруська армія наразі не готова до ведення сучасної війни.
«У них немає сучасного бойового досвіду, який полягає в широкому використанні дронів. У них немає практики використання дронів, немає великого розуміння, як ці дрони застосовуються і немає широких можливостей для захисту від цих загроз для них. Тобто в них армія фактично радянського зразка і має радянські корені. На сьогоднішній день військова думка і військові можливості пішли вперед. Білоруси до цього не готові», – підсумував військовий оглядач.
Як повідомляв Укрінформ, Білорусь завершує будівництво доріг і бази для боєприпасів поблизу кордону з Україною.
Війна
Україна розширить локалізацію виробництва західного озброєння та посилить співпрацю зі США
«…триває робота для локалізації в Україні необхідних нам видів західного озброєння. Буде суттєве розширення цієї сфери. Наразі без деталей, але дякую партнерам в Європі за готовність саме так довгостроково підтримувати нашу стійкість через локалізацію та спільні оборонні виробництва», – розповів Зеленський.
Він також зазначив, що ключовою темою доповіді була ситуація з ППО.
«Працюємо з американською стороною та партнерами в Європі, щоб отримати необхідні пакети підтримки для України. Це непросто, але розраховуємо, що результат буде. Ракети для ППО потрібні у наших пускових, а не на складах десь далеко від реальних загроз», – сказав Президент.
Він також відзначив, що на зустрічах у Сполучених Штатах під час нещодавнього візиту було домовлено про кілька особливих варіантів застосування ракетних систем і розширення роботи між українськими та американськими компаніями. «Триває підготовка відповідних документів та комунікація між компаніями. Генерал Паліса координуватиме цю роботу з Міністерством оборони України, американською стороною та українськими виробниками. Буде більше сили для наших воїнів», – запевнив глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава найближчим часом розгляне можливість передачі Україні додаткових ракет до систем протиповітряної оборони Patriot.
Фото: ОП
-
Україна1 тиждень agoКордон з Польщею — на ПП Шегині-Медика утворилася величезна черга
-
Одеса1 тиждень agoУночі 20 липня 2026 року в Одесі пролунали вибухи
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Політика5 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Події1 тиждень agoНа Київщині презентували книжку «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя»
