Війна
прокуратура України розслідує 268 справ
Українські правоохоронці проводять розслідування щодо загибелі 268 військовополонених. За наявними даними, 208 з них були страчені на полі бою, ще 59 — у колонії “Оленівка”.
Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.
“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.
Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.
Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.
Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.
“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.
Теракт у колонії “Оленівка”
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.
Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.
Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.
Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.
Підрозділи Сил оборони України уразили у тимчасово окупованому Севастополі російський швидкісний патрульний катер “Мангуст”.
Як передає Укрінформ, про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє у Фейсбуці.
8 вересня та в ніч на 9 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів ворога.
Так, у районі тимчасово окупованого Донецька було уражене місце зберігання, підготовки та пуску ударних БПЛА.
У Козачій бухті Севастополя Сили оборони уразили швидкісний патрульний катер проєкту 12150 “Мангуст”.
Ступінь завданих пошкоджень уточнюється.
“Мангуст” – російський патрульний катер, призначений для патрулювання, охорони морських районів та боротьби з маломірними цілями. Довжина – близько 20 м, максимальна швидкість – до 50 вузлів (понад 90 км/год), екіпаж – до 6 осіб.
В Оленівці (тимчасово окупований Крим) уражений антенний комплекс радіоелектронної розвідки, а у Вітіному – антена в радіопрозорому куполі окремого командно-вимірювального комплексу.
В Докучаєвську Донецької області Сили оборони уразили склад БПЛА, у Фащівці Луганської області – склад боєприпасів підрозділу “Рубікон”, а в Селидовому на Донеччині – ще один склад боєприпасів.
Ступінь завданих збитків уточнюється.
Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони уразили в Новоросійську нафтовий термінал, військові кораблі та носії “Калібрів”.
Мав плани, мрії, прагнув жити повноцінним життям
Максим народився 16 лютого 2004 року в селі Сокиринці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. У 2021 році закінчив місцеву школу та вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України. У навчальному закладі його характеризували як старанного, відповідального, щирого та товариського курсанта, друзі згадували його як світлого хлопця з добрим серцем.
29 березня 2025 року Максим отримав диплом і офіцерське звання лейтенанта. Для продовження служби він сам обрав бойовий підрозділ – став заступником начальника третьої прикордонної застави комендатури швидкого реагування 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого, що дислокувався в Мені на Чернігівщині.
Із 17 серпня 2025 року вже у званні старшого лейтенанта виконував бойові завдання на Покровському напрямку.
1 вересня поблизу села Веселе його група, переміщуючись між позиціями після короткого стрілецького бою, потрапила у ворожу засідку. За даними Книги пам’яті МВС, Максим, уже зазнавши поранень, залишився прикривати відхід побратима з радіостанцією та продовжував вести бій. Через інтенсивні мінометні та авіаційні удари евакуація була неможливою. Під час евакуаційних заходів наступного ранку з’ясувалося, що Максим загинув на місці від вибухової травми та уламкових поранень.
5 вересня 2025 року рідне село провело Героя в останню путь. Йому назавжди 21 рік. У Максима залишилися мама, бабуся та молодша сестра.
Посмертно Максима Шмирка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У квітні 2026 року державну нагороду передали його родині представники Державної прикордонної служби.
Вічна пам’ять і шана Воїну!
Фото: ДПСУ
За матеріалами: Книга памʼяті МВС, Державна прикордонна служба, Суспільне Хмельницький, Vsim.ua
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
У Національній гвардії повертають близько половини військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину.
Як передає Укрінформ, про це командувач Нацгвардії Олександр Півненко повідомив в інтерв’ю на Ютуб-каналі
«Якщо у нас певна кількість пішла у СЗЧ, там 100 військовослужбовців, 50 ми вже повернули», – сказав Півненко.
За словами командувача, військовослужбовців, які пішли у СЗЧ, зокрема, знаходять на блокпостах, де представники Нацгвардії працюють спільно з поліцією. Він наголосив, що військовослужбовців потрібно повертати.
Водночас Півненко пов’язав проблему СЗЧ із мотивацією військовослужбовців та ситуацією у піхоті.
Півненко також вважає, що командуванню потрібно надати законну можливість звільняти військовослужбовців, які не виконують свої функції та не вмотивовані.
«Якщо людина не вмотивована, тоді дайте мені можливість звільнити по закону – і все», – сказав він.
Півненко зазначив, що йдеться, зокрема, про військовослужбовців, які, на його думку, не впливають на розвиток певних дій. Він припускає, що вивільнені кошти на їхнє грошове забезпечення можна було б спрямувати військовослужбовцям піхоти.
Командувач також додав, що немотивовані військовослужбовці впливають на загальну статистику та можуть демотивувати інших.
Як повідомляв Укрінформ, 26 серпня у Міністерстві оборони нагадали, що військові, які самовільно залишили частини, мають усього 25 днів, аби на особливих умовах повернутися на службу.
-
Суспільство1 тиждень agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Події1 тиждень agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Політика1 тиждень agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Політика1 тиждень agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Відбудова1 тиждень agoЯпонія та Польща домовилися координувати підтримку відбудови України
-
Усі новини6 днів agoвийшли Huawei Nova 16s та 16s Pro (фото)
-
Усі новини7 днів agoвийшов перший трейлер серіалу «Гаррі Поттер» від НВО