Connect with us

Війна

прокуратура України розслідує 268 справ

Published

on



Українські правоохоронці проводять розслідування щодо загибелі 268 військовополонених. За наявними даними, 208 з них були страчені на полі бою, ще 59 — у колонії “Оленівка”.

Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.

“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.

Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.

Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.

Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.

“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.

Теракт у колонії “Оленівка”

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.

Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.

Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.

Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.



Джерело

Війна

Зеленський обговорив із Хмарою підготовку до «Рамштайну»: Основні потреби

Published

on



Президент Володимир Зеленський напередодні засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» обговорив із міністром оборони Євгенієм Хмарою ключові потреби та пріоритети України.

Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Готуємось до зустрічі оборонної контактної групи у форматі «Рамштайн» уже завтра – міністр оборони Євгеній Хмара представить наші потреби та ключові пріоритети у співпраці. Звісно, зосереджуємося на перехоплювачах для ППО та забезпеченні української бойової авіації амуніцією», – зазначив Зеленський.

Також на зустрічі з партнерами планують обговорити можливість збільшення фінансування виробництва дронів для Сил оборони та активізації спільних виробничих проєктів.

«Швидкість нашої роботи повинна збільшуватись, і кожен день має давати Україні та партнерам результати. Розраховую на змістовну зустріч», – зазначив Президент.

Крім того, Хмара доповів про виконання плану далекобійних ударів. За словами Зеленського, «наші українські дипстрайки досягають визначених цілей».

Президент також повідомив, що затвердив нові операції.

Читайте також: Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО

Як повідомлялося, попередня відбулася 8 вересня у віртуальному режимі під спільним головуванням міністрів оборони Великої Британії Веса Стрітінга та Німеччини Бориса Пісторіуса. У ній взяли участь представники оборонних відомств 50 країн, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі.

Фото: Володимир Зеленський / Фейсбук



Джерело

Continue Reading

Війна

Євросоюз виділив Україні €1,71 мільярда на дрони, боєприпаси та системи ППО

Published

on



Сьогодні Європейська комісія виділила Україні 1,71 млрд євро в межах програми «Позика на підтримку України» (Ukraine Support Loan) загальним обсягом 90 млрд євро.

Про це повідомляється на сайті Єврокомісії, передає кореспондент Укрінформу.

«Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю безпілотників, боєприпасів і систем протиповітряної оборони – зокрема радарів раннього попередження та ракет, – щоб задовольнити нагальні військові потреби України в її захисті від російської військової агресії», – йдеться у повідомленні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила: «Сьогодні ми виділили 1,71 млрд євро, щоб допомогти Україні закупити безпілотники, боєприпаси та системи протиповітряної оборони. Ми продовжуватимемо непохитно підтримувати Україну – так само як робили це щодня, починаючи з першого дня російської агресивної війни. Ми також продовжуємо працювати задля досягнення справедливого й тривалого миру, який гарантуватиме суверенітет і територіальну цілісність України, а також безпеку Європи».

Це вже восьмий транш, наданий Україні в межах оборонного компонента програми «Позика на підтримку України». Кошти підуть на закупівлю оборонного обладнання в українських та європейських виробників. Близько 40% від загальної суми виділених коштів спрямують на виконання контрактів із виробниками, що базуються в ЄС.

Як зазначає Єврокомісія, до кінця 2026 року Україні залишається доступною фінансова підтримка від ЄС у розмірі 23,6 млрд євро. Сюди входять близько 19,2 млрд євро в межах «Позики на підтримку України» (з яких 10,2 млрд євро призначені для підтримки оборонно-промислового потенціалу України, а 9,0 млрд євро – на бюджетну підтримку).

Крім того, у межах інструменту Ukraine Facility на поточний рік залишається доступною бюджетна підтримка в розмірі майже 4,4 млрд євро – без урахування додаткових коштів із Позики на підтримку України.

Надання цих коштів залежить від виконання юридично обов’язкових умов, визначених у відповідних правових актах. З початку війни ЄС та його держави-члени надали Україні загальну підтримку в розмірі 237,6 млрд євро, зокрема 3,8 млрд євро за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Як повідомлялося, у лютому 2026 року Європейський парламент і Рада ухвалили Регламент (ЄС) 2026/467, яким запроваджено механізм кредитної підтримки України (Ukraine Support Loan), що передбачає надання Україні допомоги на суму до 90 млрд євро. Ця підтримка складається з двох взаємодоповнювальних компонентів: допомога для зміцнення оборонних спроможностей України та її оборонно-промислового потенціалу, а також підтримка для забезпечення бюджетних потреб і фінансової стабільності України.

Читайте також: Ukraine Facility: в ЄС схвалили найбільшу в історії виплату Києву на €8 мільярдів

Після подання Україною стратегії фінансування в березні 2026 року, 23 квітня 2026 року Рада ЄС ухвалила імплементаційне рішення, що визначає обсяг допомоги, яка буде надана Україні у 2026 році. Воно передбачає підтримку в розмірі до 45 млрд євро на 2026 рік, з яких 16,7 млрд євро спрямовано на бюджетну підтримку, а 28,3 млрд євро – на розвиток оборонно-промислового потенціалу України.

У межах оборонного напряму Європейська комісія наразі виділила 18,1 млрд євро. Цей компонент зосереджений на відновленні та модернізації оборонно-технологічної та промислової бази України, а також на підтримці її поступової інтеграції в європейську оборонно-технологічну та промислову базу.

Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня Єврокомісія перерахувала Україні 2,86 млрд євро у межах оборонного компонента розширеної програми кредитування Ukraine Support Loan.

Фото: freepik



Джерело

Continue Reading

Війна

Кримський міст перекрили після атаки

Published

on



Кримський міст перебував під атакою, рух транспорту перекритий.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ASTRA.

“Ворог завдав удару по Кримському мосту. У зв’язку з цим рух транспорту буде обмежений орієнтовно до середини дня. Для ліквідації наслідків задіяні усі необхідні служби, в Керчі розгорнули оперативний штаб”, — повідомив так званий “очільник” тимчасово окупованого Криму Сергій Аксьонов.

Він також уточнив, де можна отримати дані про поромне сполучення між Кримом і портом “Кавказ”.

Читайте також: У Керчі та біля Кримського мосту після нічної атаки зафіксували пожежі – соцмережі

Як повідомляв Укрінформ, розвідувальна служба Великої Британії проаналізувала низку українських ударів по Криму.

Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по півострову та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.

Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.

Читайте також: Біля Керченського мосту шторм розірвав загородження з барж – супутникові знімки

У березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення. Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.