Події
Пропаганда РФ «протягує минуле», наша справа розʼяснити причини і наслідки
Російська пропаганда намагається протягнути минуле в майбутнє, задача українських науковців пояснити причини та наслідки цього.
Про це в телеефірі розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, передає Укрінформ.
“Російська пропаганда закликає до минулого. Відповідно, ідеологічно Російська Федерація наповнена в цілому минулим. “І мертвим, і живим, і ненародженим”, як каже Шевченко, то у московитів це навпаки – мертвим, і живим, і мертвим. Вони тягнуть минуле в майбутнє. Українці ж думають завжди про майбутнє. Відповідно, яка переможе ідеологія? Звісно, ідеологія майбутнього. Але для цього нам треба справді роз’яснювати. Не відповідати на російську пропаганду в прямому сенсі слова, а роз’яснювати, чому вони це роблять, роз’яснювати причини, наслідки. І оце якраз і є основним, що ми сьогодні маємо нести – роз’яснення”, – сказав Алфьоров.
Водночас він зауважив, що часу на пояснення в України дійсно мало, враховуючи, що в попередні роки держава мало приділяла уваги гуманітарним питанням, і проєкти в цій сфері – дослідження, книги, лекції – реалізовувалися переважно за міжнародні кошти.
“Давайте відверто, якщо історик, кандидат наук в академії наук отримує близько 5000 грн, то як можна робити історичні процеси? Зрозуміло, що через це дуже багато істориків займалися або чужими грантами, чужими дослідженнями, або просто починали репетиторство з НМТ, раніше ЗНО, або займалися іншими справами. Але за роки незалежності ми зробили диво. Академічні історики опублікували величезну кількість робіт, але єдиною проблемою була несуміжність академічної історії та історії популярної. Тому що сидіти в архівах, знайти щось цікаве і пояснити це популярною доступною мовою – це важко”, – наголосив Алфьоров.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів України 27 червня призначив українського історика та майора запасу Олександра Алфьорова головою Українського інституту національної пам’яті. 2 липня міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький представив колективу Українського інституту національної пам’яті нового керівника.
Фото: Олександр Алфьоров/facebook
З початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну війна забрала життя 342 митців та 119 українських та іноземних медійників.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.
У відомстві наголошують, що ці дані не лише відображають масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки української історії. Як у 20-х – на початку 30-х років ХХ століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні Росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України.
«Сьогодні ми знову втрачаємо не просто талановитих українців, а частину нашої душі, адже кожен наш митець — це унікальна особистість, яка збагачувала українську культуру», – зазначають у міністерстві.
Як повідомлялося, 5 лютого внаслідок удару російського безпілотника у зоні бойових дій загинув харківський журналіст, учасник Революції гідності, офіцер ЗСУ Сергій Фісун.
У Києві 25 березня відбудеться конференція щодо підтримки українських музеїв в умовах агресії Росії проти України.
Про це в коментарі Укрінформу повідомила співорганізаторка заходу, голова польської фундації OBMIN Малгожата Лавровська фон Тадден.
«З огляду на складну ситуацію в Україні ми вважаємо, що дуже важливим сигналом буде організація такої конференції саме в Україні. Ми свідомо ухвалили рішення провести її в Києві, щоб мати змогу запросити українські музеї. Водночас ми хочемо запросити на цю конференцію також музейників з Польщі та Німеччини», – зазначила Лавровська фон Тадден.
Вона повідомила, що конференція відбудеться 25 березня під гаслом «Стійка культура – культурна стійкість» (Resilient Culture – Cultural Resilience).
У ній візьмуть участь представники близько 150 українських музеїв, а також колеги з-за кордону.
За її словами, важливо вивчати український досвід під час війни, щоб усвідомити, наскільки важливою точкою відліку для кожної людини є культура. Вона підкреслила, що російський загарбник сьогодні воює в Україні і проти культури.
Як повідомляв Укрінформ, у 2025 році в Ужгороді відбулася перша міжнародна конференція з питань культури «Співпраця заради стійкості» за участю представників понад 20 країн світу.
Фото: facebook/fundacjaobmin
Кабінет міністрів України включив шість закарпатських замків до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення.
Про це повідомляє Міністерство культури, передає Укрінформ.
До Держреєстру внесли: Квасівський замок – ХІІ-ХІІІ століття (с. Квасово), замок Нялаб – ХІІІ століття (с-ще Королево), Севлюшський замок – XIII-XV століття (м. Виноградів), палац Шенборнів (замок Берегвар) – кінець XIX століття (с. Карпати), замок Сент-Міклош – XІV-XV століття (с-ще Чинадійово), Середнянська фортеця – ХІІІ століття (с-ще Середнє).
У міністерстві підкреслюють, що реалізація рішення уряду сприятиме збереженню та популяризації пам’яток національного значення, розташованих на Закарпатті.
Як повідомлялося, Міністерство культури України внесло 26 унікальних музейних предметів до Державного реєстру національного культурного надбання.
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Події7 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Авто5 днів agoНова Jawa 730 Twin представлена — фото і подробиці брутального байка
-
Усі новини1 тиждень agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Усі новини7 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Події1 тиждень agoСиквел «Диявол носить Prada» вийде у прокат 1 травня