Усі новини
психолог розповів, як побороти почуття самотності у шлюбі
Навіть найщасливіший шлюб не застрахований від поступового розвитку в ньому почуття, яке залишає одного або обох партнерів в ізоляції. Це природне явище, проте боротися з ним можна досить просто, попутно зміцнюючи сім’ю, вважають психологи.
У буденному, на перший погляд, шлюбі партнери можуть ділити дім, звичний уклад життя та глибоку прихильність, але все одно стикаються з несподіваним гостем — самотністю. Вона може виникнути з різних джерел — щоденних стресів, невисловлених образ чи поступового віддалення одне від одного з плином часу. Однак останні дослідження показують, що самотність не є неминучою долею для сімейних пар і є способи протистояти їй, пише Forbes.
У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
У дослідженні, опублікованому в Journal of Sex & Marital Therapy, вивчалася роль подяки і прощення в задоволеності шлюбом. Під керівництвом доктора Челом Лівітт у дослідженні було проаналізовано дані 1 614 пар молодят, у центрі уваги яких було почуття самотності, здатність до прощення, вираження подяки і загальна задоволеність шлюбом.
Зміцнює шлюб і почуття: психолог розповів про підхід “два — так, одне — ні” у стосунках
Результати показали, що самотність корелює зі зниженням задоволеності стосунками для обох з подружжя. Причому навіть якщо самотність відчував лише один із партнерів, обидва почувалися менш задоволеними у шлюбі. Однак пари, які активно практикували вдячність і прощення, відчували значний буферний ефект проти негативного впливу самотності.
При цьому, коли чоловіки поодинці демонстрували вищий рівень прощення, їхні дружини повідомляли про збільшення задоволеності стосунками, навіть якщо самі чоловіки почувалися самотніми.
Подяка в шлюбі виходить за рамки простого вираження вдячності. Вона передбачає глибоку оцінку партнера і стосунків, визнання як великих жестів, так і повсякденних проявів доброти. Визнання невеликих щоденних дій, таких як приготування ранкової кави або щире запитання про те, як минув день, може зміцнити подружні узи.
Впровадження ритуалів, таких як обмін подяками перед сном або під час їжі, сприяє формуванню культури вдячності. Така практика не тільки зміцнює зв’язок, а й перемикає увагу з недоліків на позитивні сторони партнерства. Прощення, яке часто розуміють неправильно, не означає забуття минулих образ. Навпаки, воно означає звільнення від образи, яка може обтяжувати як людину, так і стосунки, вважає психолог Марк Треверс.
Якщо ви вирішите подивитися на помилки партнера через призму розуміння, беручи до уваги такі фактори, як стрес або необізнаність, пари зможуть рухатися вперед, не затамувавши гіркоти. Якщо ставитися до дрібних подразників зі співчуттям і надавати перевагу конструктивним реакціям, а не тривалому гніву, можна запобігти накопиченню негативних почуттів.
Ба більше, заявляє Треверс, дії часто говорять голосніше за слова: демонстрація прощення у вигляді ласкавих жестів або продуманих вчинків може зміцнити прихильність до стосунків.
Дуже важливо спрямовувати вдячність і прощення всередину себе, каже Треверс. Визнання власного внеску і значущості в шлюбі сприяє розвитку співчуття до себе, що, своєю чергою, покращує динаміку стосунків. Часто почуття самотності виникає з внутрішнього сприйняття неадекватності, а не із зовнішніх чинників.
Свідомо впроваджуючи подяку і прощення в повсякденне спілкування, пари можуть протистояти ізолювальному ефекту самотності, підсумовує психолог. Ця навмисна практика не тільки зміцнює подружні узи, а й сприяє індивідуальному благополуччю, перетворюючи шлюб на джерело глибокої самореалізації та зв’язку.
Раніше Фокус писав про риси характеру, які можуть перешкодити побудувати гармонійні стосунки. Вчені вважають, що важливо звернути увагу насамперед на ці тривожні сигнали потенційного романтичного партнера.
Також Фокус писав про те, як визначити , що рухає другою половинкою — любов чи страх самотності. Дуже важливо розпізнати нездорові стосунки на ранній стадії, щоб уникнути згубних наслідків.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров’я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.
Воєнний фокус
Від Сагайдачного до “шахедів”: як українська армія знову стала найсильнішою
У Києві — колосальний ажіотаж, готелі переповнені іноземцями, котрі терміново цікавляться нашою дроновою оборонкою. Схоже на золоту лихоманку.
Ще ніколи, з часів княжої Русі, ми не мали такої можливості впливати на світові процеси. Ще ніколи, з часів Сагайдачного, українське військо не було настільки сильним.
Через біль і приниження, через втрату коштовних військових активів та цінних інфраструктурних підприємств лідери цього світу переконалися, що в українців — і тільки в українців — є найкращі рішення проти сучасних викликів. Дешеві, масові, зручні.
Можна казати, що ми з Росією йдемо поруч у дронових перегонах. Десь випереджають вони нас, десь — ми їх. Але якщо взяти антидронову ППО, розраховану на боротьбу з так званими глибокими ударами БпЛА, нам тут немає рівних. Три з половиною роки “шахедного” терору все-таки примусили нас випрацювати імунітет.
Це і досвід роботи з радарами та іншими засобами виявлення, це і дрони-перехоплювачі, це унікальні рішення з інтеграції всіх цих речей у єдину систему. Цього всього нема у росіян — а значить, цього всього тим більше нема ніде у світі.
Завдяки війні Ізраїлю та США проти Ірану в необхідності “протишахедного” імунітету переконався весь світ. Над сусідами Ірану аж з 2019 року висить загроза ударних БпЛА, після перших атак Тегерану цими засобами по нафтопереробці Перської затоки. Але арабські країни на належну протидію до сих пір і близько не спромоглися, і тепер звертаються про допомогу.
До нас, у Київ.
Виявилося, що серед країн європейської цивілізації ми у цьому найкращі. Така реальність.
І це тільки один з вимірів високих технологій, якими ми все глибше володіємо. Далі буде значно, значно більше.
Які дрони-перехоплювачі збиватимуть “Шахеди” на Близькому Сході: “велика угода” та фахівці
***
Чи вдарила держава палець об палець, щоб в Україні з’явилися такі безпрецедентні технологічні рішення і такі блискучі підрозділи? Питання, відповідь на котре зависне в повітрі.
“Надто пізно, надто мало” — девіз наших посадовців, котрого вони дотримуються неухильно і, на жаль, й надалі будуть дотримуватися у своїх реакціях на технологічний прогрес у війні.
Але добре, що є закупівлі радарів — хоча і безконтрольні у різних, насправді не дотичних до тематики ППО, відомствах. Добре, що свого часу були відкриті шлюзи для державних замовлень на мільйони дронів, що виростило хоча й інколи напівпрофесійний, непрозорий, але все ж спроможний на швидкі дії сектор приватних виробників — ових мільярдерів від БпЛА.
Нарешті, посіви грантів від Мінцифри теж зіграли свою роль.
Але основна заслуга належить польовим командирам і командам низових бійців, котрі від літа 2024 року сміливо просували ці теми, в обхід статутів та армійського довбограйства, таки навчилися показувати прекрасні результати. Вони і збивали, і конструювали, і експериментували.
Добре, що поруч з бездарями і підлими пристосуванцями в нашій армії зростають талановиті і віддані лідери. Радісно бачити, що справа цих відданих перемагає.
***
Тепер ми, у планетарному масштабі невеликий за чисельністю чи територією народ, не надто багатий — один із провідних у військовій царині. Це факт. Поруч з фактом масового ухилянтства та корупційної розбещеності в тилу. Поруч із масовою жертовністю простих українців, студентів і пенсіонерів, поруч з бездарністю і жадібністю деяких державних діячів.
Висока позиція у світовому рейтингу коштувала нам багато крові. Половина моїх друзів, з якими ми починали цю боротьбу у 2014 році, вже на тому світі. Але, як бачимо, це не було дарма.
Шлях опору російській навалі, котрий ми почали після Майдану з дробовиками та пістолетами, — вдало підхопили, приєдналися численні наші талановиті співвітчизники. І те, що ми бачимо зараз, — це лише світанок нової ери.
Епоха роботизованих систем лише починається. Скоро світ відкриє нові виміри українства у цій сфері.
Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці “Думки” несе автор.
Допомога партнерам чи втрата золотих кадрів: чому відправлення операторів дронів на Близький Схід – це помилка

Усі новини
“Всинови мене”: олень побіг за чоловіком у парку і розсмішив мережу (відео)
Один американець опинився в курйозній ситуації під час пробіжки вздовж озера зі своїм собакою. За кілька секунд олень побачив бігунів і вирішив долучитися, а реакція чоловіка на “переслідувача” розсмішила мережу.
Коли мешканець США помітив за собою великого оленя, то різко побіг від нього, але тварина продовжувала бігти за ним. Кумедне відео з “погонею” розмістили на одному з форумів Reddit.
Повідомлення швидко стало обговорюваним — набрало понад одну тисячу реакцій та десятки коментарів за кілька годин. На кадрах видно, як чоловік із собакою пробігають підтюпцем біля озера, де вже стояв лісовий мешканець.
“Просто всинови мене”, — йдеться в назві ролика на платформі.
Коли “бігуни” промайнули тварину, та швидко почала наздоганяти їх. Чоловік, помітивши здоровенну тварину, швидко почав бігти доріжкою з собакою, але олень біг так само швидко, що змусило чоловіка тікати ще швидше.
Наразі відомо, що ролик було знято в США, однак точної дати зйомки наразі невідомо. Також залишається невідомим, як завершилося переслідування лося цих двох “бігунів”.
Реакція соцмереж
У коментарях до популярного ролика, користувачі не стримувалися в іронічних і саркастичних коментарях. Найбільше схвалення отримали такі репліки:
- “О, олень! Це ж халепа!”;
- “Захотів, аби його всиновили. І куди він утік?”;
- “Певне, олень побачив, що чувак повільно біжить. Вирішив як загартований тренер “піднажати” на хлопців, аби ворушилися”;
- “От я би точно в штани наклав, коли бігаю, а тут така махіна за мною!”;
- “Давай, салага, ворушися! Ворушися! Що ти тут ледве повзеш!”.
Раніше Фокус розповідав про те, як тигреня тренувало свої навички полювання. В одному з китайських притулків для тварин на камеру потрапив кумедний епізод — тигреня вирішило “атакувати” із засідки наглядача.
Згодом стало відомо, що лось попросив пару “підкинути” його на машині. Канадка Келлі Паксіан разом з чоловіком їхала лісовою дорогою на роботу, коли випадково їм не трапився лісовий мешканець.
Усі новини
Перше велике вимирання на Землі було гіршим, ніж думали вчені: знайдено нові докази
Приблизно 570 мільйонів років на морському дні мешкали дивні організми з м’яким тілом, які прикріплювалися до осаду, поглинаючи поживні речовини з води. Багато з цих організмів мали форму, схожу на листя, і належали до групи, яку зараз називають едіакарською біотою.
Ці ранні форми життя згодом зникли з палеонтологічного літопису, але вчені вже давно дискутують, чи було їхнє зникнення результатом масштабного вимирання, чи відбувалося воно поступово. Нове дослідження переглянуло подію вимирання, відому як Котлінська криза, пише Science.org.
У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Дослідження свідчить, що ця подія могла бути набагато серйознішою, ніж вказували попередні оцінки. Вчені вважають, що криза могла знищити частку видів, порівнянну з ударом астероїда, що спричинив вимирання динозаврів 66 мільйонів років тому.
Хоча Котлінська криза знищила менше організмів, ніж подія, відома як Велике вимирання близько 252 мільйонів років тому, її вплив на біорізноманіття, ймовірно, був подібним за масштабами. Шухай Сяо, палеобіолог з Вірджинського технологічного університету, пояснив, що “це вимирання не поступається своїм [пізнішим і більш відомим] аналогам за відсотком втрачених тварин”.
Дослідження зосереджується на скам’янілостях з Авалонської колекції — однієї з найдавніших колекцій великих і складних організмів, відомих у палеонтологічному літописі. Ці скам’янілості вперше були ідентифіковані на півострові Авалон у Ньюфаундленді в 1958 році. Організми жили в глибоководних морських середовищах приблизно 574–560 мільйонів років тому.
Ці стародавні екосистеми включали широке розмаїття форм життя. Деякі нагадували лишайники або мікробні матри, тоді як інші належали до груп, які більше не існують.
Лідія Тархан, палеонтологиня Єльського університету, зазначила, що ці організми були незвичайними та важкими для класифікації. Вона пояснила, що ці спільноти належали до “повністю вимерлого царства життя, якого більше немає на Землі”, додавши, що вчені досі дискутують, де саме вони вписуються в генеалогічне дерево тварин.
Докази, отримані з викопних решток, свідчать про те, що представники Авалонської колекції пережили відносно невелике вимирання близько 560 мільйонів років тому. Після цього занепаду з’явилася нова, більш різноманітна спільнота організмів, відома як “Біломорська колекція”. Приблизно через десять мільйонів років ця пізніша спільнота зіткнулася з набагато масштабнішим вимиранням — “Котлінською кризою”.
За словами Дункана МакІлроя, палеонтолога з Меморіального університету Ньюфаундленду та головного автора нового дослідження, Котлінська криза стала важливим моментом у ранній історії тварин. Раніше дослідження оцінювали, що ця подія знищила близько 65 відсотків видів.
Нове дослідження частково базується на скам’янілостях, знайдених у місці під назвою Іннер Медоу в Ньюфаундленді. На цій ділянці збереглися щонайменше 19 родів едіакарських організмів з вражаючою деталізацією. Багато з цих скам’янілостей належать до папоротеподібних фільтраторів, типових для скам’янілостей Авалону.
МакІлрой згадав момент, коли команда почала досліджувати цю ділянку. “Коли ми першого дня відсунули мох і ґрунт, стало зрозуміло, що це дуже особливе місце”, — сказав він. “Скам’янілості чудово збереглися, і багато з них не піддалися вивітрюванню”.
Щоб визначити вік скам’янілостей, дослідники проаналізували кристали циркону, утворені з древнього вулканічного попелу. Застосувавши датування за урановою серією, вони оцінили вік скам’янілостей приблизно в 551 мільйон років. Тархан зазначив, що “це значно молодше, ніж більшість попередніх оцінок”.
Ці результати свідчать про те, що організми з авалонської колекції вижили приблизно на 10 мільйонів років довше, ніж вважалося раніше. Замість того, щоб зникнути під час меншої попередньої події, багато з них, ймовірно, проіснували аж до самої Котлінської кризи.
Оновлена хронологія змінює масштаб вимирання. Якщо врахувати нещодавно виявлені втрати видів, дослідження вказує на те, що зникло близько 80 відсотків видів. Такий рівень втрат відповідає науковому визначенню масового вимирання.
МакІлрой описав важливість цього відкриття, зазначивши, що Котлінська криза була “дуже значущою подією в історії тваринного світу”. Він також визнав, що результати були несподіваними. “Я був вражений, — сказав вчений. — У науці іноді ідея чи нові дані мають настільки широкі наслідки, що голова йде обертом; не впевнений, чи я багато спав тієї першої ночі”.
Майбутні розкопки в Іннер-Медоу та на інших місцях знахідок скам’янілостей у Ньюфаундленді можуть виявити ще більше видів, які зникли протягом цього періоду. МакІлрой зазначив, що кілька нещодавно ідентифікованих родів і видів все ще чекають на офіційну публікацію.
Тархан також позитивно оцінила отримані результати. Вона назвала нові дані “цікавими”, зазначивши, що місця знахідок едіакарських скам’янілостей є рідкісними у всьому світі. Кожна нова знахідка додає важливу інформацію про найдавніші великі організми на Землі та події, що сформували їхню еволюцію.
Точна причина Котлінської кризи залишається невідомою. Дослідники вважають, що вимирання могло бути спричинене екологічними змінами в океанах. Серед можливих пояснень — зниження рівня кисню або посилення хижацтва з боку ранніх кнідарій, далеких родичів сучасних медуз.
Дике, таємниче та незвичайне: які секрети ховаються у морі без берегів (відео)
Вивчення Котлінської кризи допомагає вченим дізнатися, як ранні екосистеми реагували на екологічний стрес і чому одні форми життя вижили, а інші зникли.
Раніше Фокус писав про вплив мікропластику на імунну систему. Хоча вчені ще не довели прямого зв’язку між мікропластиком та захворюваннями людини, дослідження вказує на те, що ці частинки можуть порушувати основні функції імунної системи.
Також ми розповідали про новий метод датування наскельних малюнків. Для цього вчені використали уран.
-
Одеса1 тиждень agoНічні вибухи в Одесі 3 березня 2026 року — подробиці атаки
-
Одеса1 тиждень agoВідключення води в Одесі 3 березня 2026 року
-
Одеса1 тиждень agoЧого одесити очікують від весни 2026 року
-
Війна1 тиждень agoРосіяни намагаються повністю захопити Покровськ і Мирноград
-
Усі новини1 тиждень agoСекта в Херсоні – українка пригадала досвід роботи
-
Усі новини5 днів agoперший у світі фільм про роботів виявлено у США (відео)
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Відбудова1 тиждень agoМарченко розповів про управління держборгом
