Як розповів засновник школи НРК 3-го армійського корпусу (АК) Віктор Павлов в інтерв’ю Фокусу, впровадження ШІ вже дає практичні результати у виявленні ворожих цілей і може суттєво вплинути на майбутнє війни.

За його словами, сьогодні технології штучного інтелекту перебувають на етапі активного розвитку, але вже демонструють значний потенціал. Наразі вони здатні не просто полегшити роботу операторів безпілотних і наземних роботизованих комплексів, а й аналізувати обстановку, допомагати з навігацією та навіть частково компенсувати проблеми зі зв’язком.

Так, одним із ключових напрямів є системи автоматичного розпізнавання об’єктів. До прикладу, як пояснив офіцер, під час руху наземного роботизованого комплексу система фіксує потенційну загрозу й позначає її для оператора, навіть якщо той не звертає на неї уваги.

“Тобто приймати рішення за нього, базуючись на якихось даних, зібраних раніше. Але спочатку це буде як помічник: задаємо питання або він сам аналізує і підказує: “Он, дивись, обережно, там стоїть ворожий дрон. Ти його не бачиш, але він отам у кущах, а я його вже побачив””, — розповів фахівець.

Ба більше, на його думку, у разі належного застосування подібних рішень військові можуть заздалегідь виявляти небезпеку, змінювати маршрут, уникати засідок і ухвалювати більш ефективні тактичні рішення.В цілому, ШІ виступає як “помічник”, який аналізує дані та підказує оператору, на що варто звернути увагу.

“Зробили систему детекції об’єктів: НРК рухається з камерою, і комп’ютер позначає потенційну ціль — умовно зеленим квадратиком, що там щось є. Оператор продовжує рух, думаючи, що це може бути камінь чи інша перешкода. А це виявляється “ждун”, який злітає і атакує НРК. Якщо ж заздалегідь бачити такі загрози й відпрацювати тактику, можна було б вчасно зреагувати — здати назад, об’їхати або виконати інші дії. У такому випадку система допомагає з об’їздом перешкод, аналізом загроз, ухваленням рішень і подальшими діями, тому це необхідно”, — навів приклад засновник школи НРК 3-го АК.

Та все ж Віктор Павлов наголосив, що повна автономність таких систем — питання майбутнього. На початковому етапі штучний інтелект виконуватиме роль асистента, однак у перспективі може частково замінити людину в ухваленні рішень на основі накопичених даних.

Окремо він згадав про розвиток гуманоїдних роботів, які наразі залишаються “сирими”, але в майбутньому можуть виконувати складніші завдання, ніж колісні чи гусеничні платформи. Проте для цього необхідні значні обчислювальні ресурси, розвинена інфраструктура зберігання даних і вдосконалений штучний інтелект.

“Коли вони стануть повноцінно робочими, то зможуть виконувати функції більш гнучко, ніж колісні чи гусеничні дрони, і фактично замінювати людей. Але для цього їм потрібен достатньо розвинений “мозок” — тобто штучний інтелект, здатний ухвалювати рішення. Водночас це потребує значних ресурсів: обробки даних, потужностей і місць для їх зберігання. Тому ера справді цікава — головне, щоб усе не дійшло до умовного SkyNet і роботи не заполонили світ”, — зауважив співрозмовник Фокусу.

Павлов також звернув увагу на те, що інтерес до Miltech-сектору зростає, а вихід профільних компаній на фондові ринки свідчить про перспективність напряму. Водночас він підкреслив, що Україна наразі має перевагу в швидкості впровадження інновацій, однак поступається у масштабуванні виробництва.

За його словами, Росія також активно розвиває цей напрям і може швидко налагоджувати масове виробництво обраних технологій після їх тестування. Саме тому для України ключовим завданням залишається збереження технологічного лідерства через ефективну взаємодію між військовими, виробниками, державою та міжнародними партнерами.

“Все впливає. Є можливість — питання лише в тому, чи скористаємося ми нею”, — заявив Віктор Павлов.

Нагадаємо, що український наземний роботизований комплекс TerMIT оснащено новим модулем для безпечної евакуації поранених, який мінімізує ризик для військових. Система включає броньований корпус, стабілізаційні технології та засоби зв’язку, що дають змогу вивозити бійців навіть із найнебезпечніших ділянок фронту.

Раніше командир батальйону наземних роботизованих комплексів “AlterEgo” 93-ї окремої механізованої бригади Олександр із позивним “Електрик” розповідав, що Збройні сили України поступово впроваджують концепцію роботизованої оборони, де ключову роль на передньому краї відіграють наземні дрони, автоматизовані турелі та автономні опорні пункти.

У коментарі “Ранку у великому місті” Цибульська розповіла, що саме на той концерт найняла “чужих” людей, поки її музиканти були зайняті іншим.

Цибульська про мобілізацію музикантів

За словами співачки, у деяких чоловіків справді були проблеми з обліковими документами, тому їх мобілізували прямо на вʼїзді до міста Вараш.

“Це не мої були музиканти. Мої, на жаль, на той момент не могли поїхати на концерт. І я орендувала в колег музикантів. Як вияснилося, що дійсно там були питання з документами. В результаті хлопців мобілізували. Вони служать. А з ким зараз — в мене є вже мій склад основний”, — сказала Ольга.

Зокрема, співачка розкрила, що в складі її бенду наразі є військові, які між службою у вихідні встигають брати участь у концертах.

“Андрій, Вадік, вам привіт”, — сказала Цибульська.

Також зірка каже, що завжди запитує про документи в музикантів, але “можуть бути різні відповіді”.

Команду Олі Цибульської мобілізували

6 листопада 2024 року в місті Вараш Рівненської області мав відбутися виступ Олі Цибульської, однак співачці довелося скасувати концерт. Музикантам вручили повістки просто на в’їзді в населений пункт.

“Хлопців-музикантів, які мали сьогодні грати зі мною для вас концерт, їм вручили повістки і мобілізували. Я можу вийти до вас сама, але це, напевно, не те, за чим ви прийшли. Тому дякую вам за розуміння. Квитки можете повернути”, — сказала тоді співачка.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

Крім того, 18 грудня співачка повідомила трагічну новину. Пішов з життя її батько Павло Цибульський.

Про це учасниця проєкту розповіла у своєму Instagram (nastyaanisimova_).

Анастасія Анісімова розійшлася з хлопцем

“Ми з Єгором розстались. Ми — та сама пара, яка прогриміла на постшоу проєкту “Холостяк” півтора року тому, що учасниця почала зустрічатися з освітлювачем. Якщо ви бачите це відео, то, скоріше за все, пройшов деякий час із нашого розставання”, — почала Настя.

Учасниця “Холостяка-13” наголосила, що ніхто нікого не зраджував. А пара навіть думала про весілля.

“Що я можу сказати за ці стосунки? Вони були гарні. Ми були щасливі. Ми багато спілкувались про весілля. Ми так мріяли про нього. Ми стали рідні. Дійсно рідні. Ми стали одним цілим і жили в нашому світі. Однак виявилось, що цей світ був крихким. Можу вас запевнити, що ніхто нікого не зраджував. Ці пів року відчувалось як намагання зберегти кохання, яке в нас є. Однак повне небажання щось змінювати. Ми ніби несумісні”, — зазначила блогерка.

Анісімова каже, що точно знає, що Єгор її кохав. А рішення розійтись, на її думку, було правильним.

“Це кінець. Я закриваю своє серце до нього і буду рухатися далі одна”, — резюмувала учасниця “Холостяка”.

Анісімова на “Холостяку”

Зазначимо, що в “Холостяку” Настя боролася за серце ветерана російсько-української війни Олександра “Терена”. Втім, у фіналі він обрав волонтерку з Харкова Інну Бєлєнь, але їхні стосунки не склалися. Наразі дівчина вагітна від свого нареченого та вже незабаром народить доньку.

А на постшоу Анісімова оголосила, що на проєкті насправді знайшла кохання, але не з головним героєм, а з членом знімальної команди Єгором.

Пара часто ділилася романтичним контентом у соцмережах.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

• Українська акторка Олена Світлицька відреагувала на чутки про стосунки з актором та 14-м “головним холостяком країни” Тарасом Цимбалюком.
• Українська співачка та учасниця шоу “Холостяк-5” Liya Li вперше розповіла, як склалась її доля після участі в проєкті.

Крім того, переможниця романтичного реаліті “Холостяк-13”, героєм якого був ветеран російсько-української війни Олександр “Терен”, Інна Бєлєнь повідомила, що опинилася в лікарні на останніх тижнях вагітності.