Японець Сіґеру Фудзімото почав торгувати на фондовому ринку ще 69 років тому. Тоді йому було 19 років.. Наразі його статки оцінюють приблизно у 2 млрд єн (близько 14 млн доларів). Історію про нього розповідало агентство Bloomberg.

Інтерес до Фудзімото різко зростає щоразу, коли він збільшує частку в компаніях. Так, після того як стало відомо про його пакет понад 5% у японській фірмі з управління нерухомістю Storage-OH Co., акції компанії підскочили на 17%.

Що відомо про інвестора-мільйонера

Фудзімото колись був власником зоомагазину в Кобе. Згодом також тримав салони японського маджонгу.

А 1986 року він продав бізнес і повністю перейшов до інвестицій. Свою кар’єру денного трейдера почав 2015-го/

Інвестор відомий тим, що уважно відстежує ринок і обирає компанії з зростаючими доходами, прибутком і дивідендами, а також ті, що проводять викуп акцій. Серед його актуальних інвестицій — виробник автокомпонентів G-TEKT Corp. і виробник будівельної техніки Takeuchi Manufacturing.

“Коли ціни на акції падають — саме час купувати. Але питання в тому, чи вистачить у тебе грошей і сміливості”, — сказав Фудзімото в коментарі Bloomberg.

Секрети 88-річного японського інвестора з 14 млн доларів

Він детально занотовує всі угоди, а також користується технічним аналізом, зокрема індикаторами RSI та MACD. Щодня він прокидається близько другої ночі, щоб стежити за ринками США, і навіть не користується смартфоном чи кредитними картками.

Його інвестиційний підхід базується на поєднанні фундаментального та технічного аналізу, а також довгостроковому утриманні перспективних активів. Водночас він сам застерігає молодих інвесторів від надмірно ризикового денного трейдингу.

“Важливо тримати хороші акції довгостроково. Не варто купувати і продавати миттєво”, — зазначив він.

Важливо

Фудзімото також став символом зміни інвестиційної культури в Японії, де традиційно домінують заощадження в готівці та банківських депозитах. Останніми роками уряд стимулює населення інвестувати через податкові пільги, зокрема програму NISA.

Попри вік, інвестор продовжує активно торгувати та навіть веде популярну книгу про свою стратегію. Він зізнається, що інколи незадоволений розміром свого капіталу і вважає, що міг би заробити більше.

“Інвестування для мене — це задоволення. Це цікаво, коли ти вчишся, аналізуєш і бачиш результат”, — каже Фудзімото.

Нагадаємо, клуб мільярдерів Forbes поповнив футболіст Девід Бекхем. Фокус розповідав, хто зі спортсменів входить до першої 20 мільярдерів за версією журналу 2026 року.

ЗС РФ завдали ракетного удару по двоповерховому гуртожитку у Дарницькому районі столиці. Про це йдеться у сюжеті “Київ24”.

Як розповіли мешканці будинку, жодна з 74 квартир не вцілила під час атаки. Утім, на щастя, жодного загиблого у цій локації не було.

Які локації постраждали у Києві

Стадіон

Унаслідок атаки пошкоджень зазнали фасад та офісні приміщення стадіону “Динамо” імені Валерія Лобановського, повідомили у ФК “Динамо” Київ.

Історичні та культурні пам’ятки

Минула ніч від початку повномасштабного вторгнення Росії стала наймасштабнішою з пошкодженнями культурних закладів Києва, повідомила міністерка культури та стратегічних комунікацій Тетяна Бережна.

Зокрема, пошкоджені:

• Національний художній музей України;
• Національний музей “Чорнобиль”;
• Національна філармонія України;
• Національна музична академія України;
• Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого;
• Київська опера.

Також пошкодження отримали численні пам’ятки архітектури, зокрема Контрактовий дім, Поштова станція та Український дім.

Загалом Росія вже зруйнувала або пошкодила 1783 пам’ятки культурної спадщини та 2540 об’єктів культурної інфраструктури в Україні, повідомила посадовиця.

Будівля МЗС

Внаслідок вибухів незначних пошкоджень зазнала будівля Міністерства закордонних справ на Михайлівській площі, повідомили у відомстві.

“Ця унікальна архітектурна спадщина, зведена Йосипом Лангбардом у 1939 році, постраждала від бойових дій уперше з часів Другої світової війни”, — заявив міністр Андрій Сибіга.

Податкова

Під час атаки постраждала будівля Головного управління Державної податкової служби у Києві, повідомила в.о. голови ДПСУ Леся Карнаух.

За її словами, у будівлі пошкоджено фасад, в значній частині приміщення немає вікон.

Музей “Чорнобиль”

Росія майже знищила Національний музей “Чорнобиль”, який тільки нещодавно відкрився після ремонту, повідомили у Державному історико-архітектурному заповіднику “Стародавній Київ”.

Окрім того, був знищений ТЦ “Квадрат”, який розташований біля станції метро “Лук’янівська”. Також зруйнований й місцевий ринок.

Тим часом, як повідомив глава КМДА Віталій Кличко, кількість постраждалих у Києві збільшилася до 77, серед них двоє дітей. У стаціонарах перебуває 31 поранений, троє з яких у тяжкому стані. Внаслідок масованої атаки на столицю загинули двоє людей.

Нагадаємо, у ніч на 24 травня російські війська завдали одного з наймасованіших ударів по Києву та області, застосувавши під час атаки різноманітні види озброєнь, починаючи від “Шахедів” та закінчуючи балістичною ракетою середньої дальності “Орєшнік”.

Рятувальники приймали виклики про пожежі та руйнування цивільної інфраструктури та житлових будинках на понад 40 локаціях в усіх районах столиці. Внаслідок ударів є загиблі, постраждали десятки людей.

У нещодавному інтерв’ю одна жінка розповіла, як виглядає її повсякденне життя без внутрішнього монологу та як вона обробляє думки зовсім іншим чином.

У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Кірстен Карлсон розповіла YouTube-каналу PA Struggles про свій досвід життя без внутрішнього голосу. Багатьох глядачів цікавило, як вона мислить, приймає рішення та упорядковує інформацію, не ведучи уявних розмов із самою собою.

Карлсон пояснила, що її думки більше схожі на візуальні або впорядковані фрагменти інформації, ніж на вимовлені речення. Вона сказала, що може “бачити” інформацію у своєму розумі та витягувати її, коли це потрібно. За її описом, її думки працюють більше як категоризовані файли, що зберігаються в мозку, а не як безперервний розповідний потік.

“Не знаю, просто мені здається, що інформація там є, і я можу її витягнути, якщо захочу, — сказав Карлсон. — Це як файли: у моїй голові є категорії інформації, і я можу витягнути їх на перший план, якщо вони мені потрібні”.

Інші користувачі в Інтернеті описували подібний досвід. Один користувач Reddit у 2020 році пояснив, що мислення без внутрішнього мовлення відчувалося так, ніби в голові бракувало “посередника”. Замість того, щоб чути слова всередині, думки просто розумілися або відчувалися безпосередньо.

Карлсон також зізналася, що, дізнавшись, що багато людей насправді чують внутрішній голос, вона спробувала відтворити цей досвід сама. Вона спробувала стати перед дзеркалом і говорити про себе, але виявила, що замість цього говорить уголос.

“Я намагалася це робити, дізнавшись про існування внутрішнього монологу, але в підсумку говорила до себе вголос, тому більшість моїх розмов відбуваються вголос”, — пояснила вона.

Вчені вже багато років вивчають внутрішню мову, хоча дослідження показують, що моделі мислення набагато різноманітніші, ніж багато хто припускає. У невеликому дослідженні 2008 року вивчалося, як часто люди відчувають внутрішню мову у повсякденному житті. Дослідники попросили студентів носити пристрої, які випадково спрацьовували протягом дня. Щоразу, коли лунав звук, учасники записували, що відбувалося в їхніх думках за мить до цього.

Дослідження тривало кілька тижнів, щоб вчені змогли зібрати більш точні дані. Результати, опубліковані згодом у журналі “Psychology Today”, показали, що в середньому люди відчували внутрішню мову приблизно у 26 відсотках зафіксованих випадків. Однак індивідуальні особливості значно відрізнялися.

Деякі учасники повідомляли, що взагалі ніколи не відчували внутрішньої мови, тоді як інші відчували її аж у 75 відсотках зафіксованих випадків. Середній показник серед учасників становив близько 20 відсотків.

Отримані дані свідчать про те, що людське мислення не підпорядковується одній фіксованій схемі. Деякі люди регулярно обмірковують все у вигляді слів, тоді як інші більше покладаються на образи, відчуття, поняття або мовчазне розуміння.

Експерти зазначають, що ця різниця не означає, що один мозок працює краще за інший. Натомість вона підкреслює, наскільки гнучким може бути людське мислення. Деякі люди вирішують проблеми за допомогою вербального міркування, тоді як інші більше покладаються на зорову пам’ять або інтуїтивне розуміння.

Ця тема привернула увагу в Інтернеті, оскільки багато людей лише нещодавно усвідомили, що інші можуть мислити зовсім по-іншому. Для деяких читачів ця дискусія змінює їхнє розуміння комунікації, пам’яті та навіть самої свідомості. Дослідження внутрішньої мови продовжують показувати, що людський розум функціонує у багатьох формах, навіть коли повсякденні переживання здаються універсальними.

Інші новини науки

Під час написання цього матеріалу використано матеріали IFLScience, Psychology Today.