Політика
Путін на пропозицію України не бити по цивільних об’єктах заявив, що «подумає»
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що проаналізує пропозицію України відмовитися від ударів по цивільній інфраструктурі.
Про це повідомляє російська служба ВВС, передає Укрінформ.
Зокрема, Путін заявив, що досвід «великоднього перемир’я» потрібно проаналізувати. «Ми маємо подумати та уважно все оцінити, подивитися на результати», — цитують його російські ЗМІ.
Він також прокоментував пропозицію Президента України Володимира Зеленського відмовитись від ударів по об’єктах цивільної інфраструктури на термін не менше 30 діб із можливістю продовження.
«З цим потрібно розібратися, це все предмет для такого ретельного дослідження, можливо, і в двосторонньому порядку», – сказав Путін.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Путін 19 квітня оголосив про припинення вогню у війні проти України під час Великодня.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова долучитися до формату повного припинення вогню.
20 квітня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна досі не почула відповіді Москви на цю пропозицію.
Президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російські війська у неділю, 20 квітня, 2935 разів порушили припинення вогню, оголошене Путіним.
21 квітня Міністерство оборони РФ заявило про продовження бойових дій проти України після завершення «великоднього перемир’я».
Правозахисниця й лауреатка Нобелівської премії миру, яка відстоює інтереси України на міжнародній арені, Олександра Матвійчук закликала Німеччину поставити Україні далекобійні ракети Taurus та діяти більш рішуче проти Росії.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.
Матвійчук заявила, що російським ракетам потрібно менш як хвилина, щоб долетіти, наприклад, до школи в Харкові.
«Єдиний спосіб запобігти цьому – зупинити ці ракети ще на військовому аеродромі в Росії. Для цього нам потрібні Taurus», – розповіла вона в інтерв’ю виданням медіагрупи Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND).
Як зазначається, правозахисниця закликала Німеччину більш ретельно проаналізувати помилки, яких країна припустилася у відносинах із Росією, зокрема наголосивши на випадках підкупу німецької еліти під час будівництва газопроводу.
На її думку, до 2022 року ФРН, як і цивілізований світ загалом, надто довго дозволяла Москві діяти безкарно.
«Російські воєнні злочини в Чечні, Молдові, Грузії, Малі, Лівії, Сирії – ніхто їх не покарав», – зазначила Матвійчук і закликала Берлін тепер діяти більш рішуче, переглянувши загалом свою політику щодо Москви.
«Ми живемо у часи, які перевіряють нас усіх на справжнє лідерство, справжню сміливість і справжню відповідальність», – наголосила вона.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не заперечував проти постачання далекобійних ракет Україні. Проте, обійнявши посаду, він так і не ухвалив відповідного рішення.
Як повідомляв Укрінформ у листопаді, міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що обговорювати питання направлення німецьких військових для забезпечення перемир’я в разі його досягнення в Україні не на часі, а можливість передачі Україні далекобійних ракет Taurus не стоїть на порядку денному.
Фото Укрінформу можна купити тут
Міністри закордонних справ України та Болгарії Андрій Сибіга та Георг Георгієв телефоном обговорили подальші кроки з розвитку двосторонньої співпраці між країнами.
Розслідування Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо вторгнення Росії в Україну не може бути зупинене мирними переговорами, але може бути відкладене Радою Безпеки ООН.
Як передає Укрінформ, про це у п’ятницю заявила заступниця прокурора МКС Нажат Шамім Хан агентству Associated Press.
«Якщо розслідування триває, ми будемо дотримуватися наших власних нормативних положень», – заявила Хан.
Заступниця прокурора наголосила, що спроби встановити справедливість повинні супроводжуватися мирними зусиллями.
«Повинна бути можливість притягнення до відповідальності, щоб мир був тривалим, був стійким», – сказала Хан.
Водночас вона зауважила, що Радбез ООН може «попросити суд відкласти розгляд справи, якщо вважає, що є можливість укласти мирну угоду», та додала, що це буде лише «тимчасовою зупинкою».
Як повідомляв Укрінформ, 17 березня 2023 року судді Міжнародного кримінального суду (МКС) видали ордери на арешт глави Кремля Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Суспільство3 дні agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoхлопець працював три роки без вихідних
-
Усі новини6 днів agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Відбудова1 тиждень agoНа Кіровоградщині відновили навчання в пошкодженому обстрілом РФ ліцеї
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2025
-
Відбудова1 тиждень agoЗ 1 грудня можна подати на компенсацію втраченого на окупованих територіях житла
-
Усі новини7 днів agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство1 тиждень agoДо «Мрії» підключилися вже понад 2600 шкіл