Політика
Путін на пропозицію України не бити по цивільних об’єктах заявив, що «подумає»
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що проаналізує пропозицію України відмовитися від ударів по цивільній інфраструктурі.
Про це повідомляє російська служба ВВС, передає Укрінформ.
Зокрема, Путін заявив, що досвід «великоднього перемир’я» потрібно проаналізувати. «Ми маємо подумати та уважно все оцінити, подивитися на результати», — цитують його російські ЗМІ.
Він також прокоментував пропозицію Президента України Володимира Зеленського відмовитись від ударів по об’єктах цивільної інфраструктури на термін не менше 30 діб із можливістю продовження.
«З цим потрібно розібратися, це все предмет для такого ретельного дослідження, можливо, і в двосторонньому порядку», – сказав Путін.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Путін 19 квітня оголосив про припинення вогню у війні проти України під час Великодня.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова долучитися до формату повного припинення вогню.
20 квітня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна досі не почула відповіді Москви на цю пропозицію.
Президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російські війська у неділю, 20 квітня, 2935 разів порушили припинення вогню, оголошене Путіним.
21 квітня Міністерство оборони РФ заявило про продовження бойових дій проти України після завершення «великоднього перемир’я».
Росія масовано атакувала Київ, пошкодивши житлові райони, щойно спецпредставники Президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер поїхали з України.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
«Щойно спецпредставники Президента США поїхали, Путін здійснив чергову масовану, жахливу атаку на Київ, пошкодивши житлові райони та вбивши щонайменше двох людей. Його балістичні ракети говорять голосніше за його слова щодо дипломатії. Удар за ударом по житлових будинках не наближає його до перемоги в цій війні — це просто безглуздий терор», – зазначає глава МЗС.
На його думку, російський терор доводить, що жодне рішення наших союзників не можна відкладати, адже кожна затримка вимірюється життями.
Кожна ракета-перехоплювач, надана Україні зараз, — це врятоване життя, переконує Сибіга та додає, що ракети, що знаходяться на складах, включаючи ті, термін придатності яких наближається, повинні працювати просто зараз для захисту українського неба.
«Також настав час наслідувати приклад Німеччини та закрити всі «російські доми» в Європі. Не можна дозволити російським мережам впливу продовжувати роботу, поки Росія відмовляється припинити свою агресивну війну», – звертається міністр.
Він закликає союзників України діяти та посилити тиск на агресора, щоб сприяти дипломатії.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 8 вересня Росія атакувала столицю дронами та ракетами. Двоє киян загинули, десять людей постраждали.
6 вересня Віткофф та Кушнер перебували у Києві.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відреагував на чергову пропагандистську заяву глави МЗС Росії Сергія Лаврова про буцімто необхідність викорінення «нацизму в Європі».
Політика
Хмара і Драпатий обговорили ситуацію на фронті з радниками із нацбезпеки Франції, Німеччини та Британії
Міністр оборони Євгеній Хмара та головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий поінформували радників з питань національної безпеки Франції, Німеччини та Великої Британії Емманюелем Бонном, Гюнтером Зауттером і Джонатаном Пауеллом про ситуацію на полі бою.
Як передає Укрінформ, про це Міністерство оборони повідомляє у Фейсбуці.
Хмара підкреслив, що Україна готується до можливого оголошення Росією нової хвилі мобілізації.
Сторони обговорили потенційні виклики й потреби у засобах, які дозволять зменшувати російський потенціал вести війну.
«Важливий напрям – deep strike. Це один з інструментів, щоб позбавляти Росію можливості фінансувати агресію проти України. Водночас необхідною залишається комплексна робота з партнерами для посилення санкційного тиску на Росію», – наголосили в Міноборони.
Також українська сторона поінформувала про пріоритети щодо захисту неба. Фокус – на пришвидшенні реалізації антибалістичного проєкту FREYJA. Передали партнерам конкретний перелік потреб, необхідних для його завершення.
Окремо сторони говорили про потенціал співпраці в когнітивному домені.
Хмара наголосив, що Україна готова розвивати взаємовигідні проєкти, які посилюватимуть обидві сторони.
Як повідомляв Укрінформ, Україна напередодні засідання у форматі «Рамштайн» передала НАТО перелік нагальних потреб у засобах протиповітряної та протиракетної оборони.
-
Війна1 тиждень agoВибухи на складах у селі Мила — поліція відкрила для руху одну смугу
-
Усі новини1 тиждень agoрозкрито ціни Poco X8 та X8 Power (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoУкрзалізниця скоротила затримки поїздів на низці напрямків
-
Суспільство7 днів agoКівалов зібрав 7 тисяч студентів на стадіоні за ради ре…
-
Політика6 днів agoВласюк обговорив у Вашингтоні просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ
-
Політика6 днів agoЗеленський увів керівника детективів НАБУ Абакумова до антикорупційної робочої групи
-
Події6 днів agoУ Кам’янці-Подільському відбулася прем’єра фільму про ветерана Валерія Одайника
-
Відбудова6 днів agoРозсилка: Відбудова України-2026