Політика
Путін на пропозицію України не бити по цивільних об’єктах заявив, що «подумає»
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що проаналізує пропозицію України відмовитися від ударів по цивільній інфраструктурі.
Про це повідомляє російська служба ВВС, передає Укрінформ.
Зокрема, Путін заявив, що досвід «великоднього перемир’я» потрібно проаналізувати. «Ми маємо подумати та уважно все оцінити, подивитися на результати», — цитують його російські ЗМІ.
Він також прокоментував пропозицію Президента України Володимира Зеленського відмовитись від ударів по об’єктах цивільної інфраструктури на термін не менше 30 діб із можливістю продовження.
«З цим потрібно розібратися, це все предмет для такого ретельного дослідження, можливо, і в двосторонньому порядку», – сказав Путін.
Як повідомляв Укрінформ, Володимир Путін 19 квітня оголосив про припинення вогню у війні проти України під час Великодня.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова долучитися до формату повного припинення вогню.
20 квітня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна досі не почула відповіді Москви на цю пропозицію.
Президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російські війська у неділю, 20 квітня, 2935 разів порушили припинення вогню, оголошене Путіним.
21 квітня Міністерство оборони РФ заявило про продовження бойових дій проти України після завершення «великоднього перемир’я».
У роковини початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого до Києва приїдуть іноземні гості на рівні лідерів держав та міністрів.
Про це заявив на брифінгу речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, передає кореспондент Укрінформу.
«Обовʼязково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу про це анонсувати, бо знаю про наміри цілої низки гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо. Будемо дуже раді їх бачити», – сказав дипломат.
За його словами, 24 лютого – це визначальна дата для європейського континенту, яка поділила історію Європи на «до» та «після».
«У цей день логічно й очевидно, щоб лідери були з нами, показали підтримку нашому народу, країні в боротьбі за свою свободу, незалежність і перемогу», – додав Тихий.
Речник МЗС відзначив, що навіть зараз посилилися візити іноземних гостей до України, що є наслідком звернень Києва.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН збереться 24 лютого для обговорення наслідків чотирьох років повномасштабної російської війни проти України.
Фото Укрінформу можна купити тут
Аналітики зауважили, що згідно із заявою президента України Володимира Зеленського мораторій на енергетичні удари мав розпочатися після тристоронніх переговорів 23-24 січня та тривати до наступного раунду переговорів, які спочатку були заплановані на 1 лютого, але згодом були перенесені на 4 та 5 лютого.
Зеленський заявив, що Сполучені Штати запропонували мораторій для деескалації війни, і що делегації США, України та Росії планували вирішити питання подальших заходів деескалації у другому раунді переговорів.
В ISW підкреслили, що Москва і раніше пропонувала короткострокові угоди про припинення вогню, щоб хибно зобразити Кремль як такий, що діє добросовісно, та симулювати зацікавленість Росії у мирному врегулюванні війни. При цьому РФ неодноразово відхиляла заклики України та США до тривалішого або постійного мораторію на удари далекої дії або припинення вогню.
Кремль погодився на короткостроковий мораторій лише після завдання серйозної шкоди українській енергомережі, зазначають фахівці.
«Кремль, імовірно, спробує представити своє дотримання цього мораторію на удари по енергетиці як значну поступку, щоб отримати важелі впливу на майбутніх мирних переговорах, навіть попри те, що використав ці кілька днів для накопичення ракет для масштабнішого пакетного удару», – йдеться у звіті.
Зазначається, що короткостроковий мораторій не означав значної поступки Росії, оскільки російські війська продовжували атакувати українську логістику та інфраструктуру протягом мораторію.
Як повідомляв Укрінформ, у ніч проти 3 лютого ворог завдав найпотужнішого удару по українській енергетиці з початку 2026 року, для якого російські загарбники застосували більш ніж 70 ракет і 450 ударних дронів.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга доручив Постійному представництву у Відні подати до Секретаріату МАГАТЕ пропозиції України щодо внесення змін до Статуту організації та поширити їх серед держав-членів.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
Сибіга зазначив, що наразі Статут МАГАТЕ не передбачає жодних заходів у відповідь, коли держава свідомо підриває умови безпечного та захищеного використання ядерної енергії, але при цьому продовжує повною мірою користуватися керівними правами в межах Агентства.
«Україна пропонує чіткий механізм позбавлення права на участь в ухваленні рішень МАГАТЕ в таких випадках… Дав доручення нашому Постійному представництву у Відні подати наші пропозиції до Секретаріату МАГАТЕ та розповсюдити їх серед держав-членів», – поінформував міністр.
Він додав, що йдеться не про політику, а про авторитет організації, безпеку та справедливість.
Як повідомляв Укрінформ, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі на позачерговому засіданні організації підтвердив, що систематичні атаки Росії на енергетику України створюють пряму ядерну загрозу.
Фото: IAEA
-
Суспільство7 днів agoСтати на військовий облік тепер можна у застосунку «Резерв+»
-
Суспільство1 тиждень agoВ Ізмаїлі затримали чоловіка за підозрою у підготовці диверсії проти військових Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoСіамські близнючки Валерія та Каміла — що з ними не так, фото
-
Усі новини1 тиждень agoв мережі з’явились фото новинки 2026 року
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе школы возобновляют очное обучение с 12 января
-
Усі новини5 днів agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Одеса7 днів ago
Наслідки нічної атаки на Одесу: пошкоджені будинки й пошуки людей
-
Події1 тиждень agoФільм «Одна битва за іншою» отримав у США премію USC Libraries Scripter Awards