Як передає Укрінформ, про це повідомляє Politico з посиланням на чотирьох проінформованих дипломатів.

Пропозиції з’явилися після березневої вечері, під час якої представники країн ЄС відхилили пропозиції Європейської комісії щодо «зміни процедури розширення», які би дозволили Україні приєднатися до блоку до завершення виконання країною основних реформ, — натомість вони почали шукати відчутну пропозицію для Києва, поки він працює над реформами, необхідними для забезпечення повноцінного членства в ЄС.

«Держави-члени чітко дали зрозуміти, що членство (України в ЄС – ред.) буде дуже важко уявити в короткостроковій перспективі. Але нам потрібна позитивна пропозиція щодо того, як ми можемо краще рухатися вперед разом до того часу», — сказав один із дипломатів.

З боку ЄС посадовці шукають способи підключити Україну до частин ринків блоку, програм фінансування та політичних інституцій до вступу — модель, яку дипломат назвав «прискореною поступовою інтеграцією».

Згідно з литовською пропозицією, з якою ознайомилося Politico, ще один варіант, який просувають союзники України в ЄС, – надання Києву статусу «держави, що приєднується», щоб продемонструвати, що країна твердо стоїть на шляху до вступу до ЄС. Зазначається, що таке позначення країни історично застосовувалося до країн, які підписали договір про вступ і очікують на його ратифікацію.

За даними джерел, у проєкті документу йдеться про те, що випадок України «показує, що її європейський шлях досяг рівня стабільності та спрямованості, що заслуговує на аналогічне визнання».

Тим часом Київ наполягає на більш конкретній економічній допомозі з боку ЄС.

За словами посла в ЄС Всеволода Ченцова, Україна хоче «поетапного доступу до єдиного ринку ЄС, пов’язаного з прогресом у реформах, глибшою участю в програмах та інституціях ЄС, а також швидким прогресом у таких угодах, як ACAA, для сприяння торгівлі».

Угода про взаємне визнання Україною та ЄС сертифікатів відповідності на промислову продукцію (ACAA) дозволить ЄС та Україні визнавати виробничі стандарти один одного, що полегшить переміщення промислових товарів через кордон без додаткових перевірок.

Ченцов додав, що українська сторона також закликає ЄС включити її підприємства до стратегічних консультацій у галузі промисловості Єврокомісії у таких секторах як виробництво автомобілів, сталь та хімічна промисловість, «щоб краще узгодити наші галузі з ланцюгами доданої вартості ЄС».

«Пріоритетом України залишається повноцінне членство в ЄС. Але ми також очікуємо на швидкі, відчутні кроки, які вже зараз введуть інтеграцію в дію», – заявив Ченцов.

За його словами, такі кроки дадуть «негайні економічні вигоди» та зміцнять довіру інвесторів, водночас зробивши шлях України до ЄС вигідним для обох сторін ще до членства.

Як повідомляв Укрінформ, президент Володимир Зеленський у зверненні до учасників засідання глав держав та урядів Європейського Союзу наголосив на прагненні України до прискорення повноправного членства у ЄС з чіткою датою його початку.

Президент Володимир Зеленський доручив українським представникам з’ясувати у команди президента США деталі російської пропозиції про короткострокову тишу.

Про це глава держави написав у Телеграмі, передає Укрінформ.

“Сьогодні є нові санкційні рішення України – проти російських субʼєктів, які причетні до викрадення українських дітей, та проти суден російського тіньового флоту”, — зазначив він.

Зеленський уточнив, що в першому санкційному списку особи, причетні до вивезення українських дітей з тимчасово окупованих територій, знищення їхньої ідентичності та приховування від сімей і від України.

“Серед цих санкціонованих осіб функціонери державної системи Росії, колаборанти на тимчасово окупованій території і пропагандисти”, — уточнив він.

У другому санкційному списку, за його словами, 23 судна, які Москва використовує для нафтового експорту.

“Щодо частини цього списку вже застосовані також санкції партнерів. Працюємо, щоб синхронізувати всі наші санкційні режими – санкції партнерів в Україні та санкції України в юрисдикціях партнерів”, – зазначив Президент.

Він додав, що Україна готує на найближчий час іще один санкційний пакет – особливої ваги.

Офіс Президента інформує, що глава держави підписав укази №350/2026 і №351/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій.

Перший санкційний пакет спрямований проти 20 фізичних і чотирьох юридичних осіб, які причетні до вивезення українських дітей із тимчасово окупованих територій України та нав’язування їм російської ідеології.

Серед них – “уповноважені з прав дитини” низки областей Росії, керівництво управлінь і відомств із соціального розвитку, депутати представницьких органів РФ, працівники органів виконавчої влади, а також ті, хто служить окупаційним органам влади на тимчасово окупованих територіях України.

Зокрема, під санкції потрапили: голова “Центру морської підготовки “Варяг” Олександр Д’яченко, який у тимчасово окупованому Криму проводить пропагандистську індоктринацію молоді для відбору до підпорядкованих ФСБ військових навчальних закладів; так званий депутат Пологівської райради Запорізької області Юрій Мітленко, який забезпечував примусову паспортизацію українців і видавав російські документи школярам, які досягли 14 років.

Також під санкціями опинилися так званий депутат “Херсонської обласної думи” від партії “Єдина Росія” Ігор Телегін, який організовував пропагандистські та мілітаризовані заходи для молоді на тимчасово окупованих територіях; директорка школи у Вуглегірську Ірина Шетеля, причетна до вивезення 130 українських дітей до Ростовської області.

Санкції також застосовані до громадських організацій, рухів і військово-патріотичних клубів, які допомагають у примусовій “інтеграції” викрадених українських дітей у культурно-освітній та ідеологічний простір Росії.

“Притягнення до відповідальності за викрадення українських дітей – один із пріоритетів. Зло не може залишатися безкарним. Також реалізовуємо додаткові обмеження проти тіньового флоту, є цікаві цілі. Це означає і подальші юридичні наслідки на основі санкцій. Нашу роботу цінують партнери”, – наголосив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

До другого санкційного списку ввійшли 23 морські судна, які Росія використовує для експорту нафти й нафтопродуктів. Ці танкери в обхід санкцій перевозять енергоресурси з російських портів до країн, що й далі купують нафту в Росії. Зокрема, два судна забезпечують перевалку з танкерів льодового класу на танкери тіньового флоту для подальшого транспортування морем. Вони функціонують як логістичні хаби експортних операцій компанії “Газпром нефть”, зазначають в ОП.

Судна ходили під прапорами Росії та третіх країн: Панама – 7, Барбадос – 4, Палау – 3, РФ – 2, Маршаллові Острови – 1, Комори – 1, Гаяна – 1, Сент-Вінсент і Гренадіни – 1, Антигуа і Барбуда – 1, Мадагаскар – 1, Мозамбік – 1. Щодо п’яти з них уже застосовані санкції США.

Як повідомляв Укрінформ, 23 квітня ЄС розблокував кредит на підтримку України на 2026-2027 роки та ухвалив 20-й пакет санкцій проти РФ.

Фото: ОП