Про це він сказав в інтерв’ю Укрінформу.

“Я думаю, що хоча Росія справді має лише обмежені успіхи, як ви зазначили, та загроза, яку вона становить, дуже серйозна. Ми бачимо, що Росія продовжує нарощувати свій військовий потенціал: виробляє більше озброєнь, вербує більше солдатів. І ми також бачимо, що це відбувається не лише з метою агресії проти України, а й задля підготовки до потенційного конфлікту за межами України. Ми також бачимо, що вони поповнюють свої запаси озброєння й в інших регіонах Росії. Це викликає неабияке занепокоєння. Ми також знаємо, що імперські амбіції Путіна виходять за межі України: він прагне відновити вплив радянської імперії, зокрема у країнах Балтії та на інших територіях. Тож я вважаю, що це дуже серйозна загроза, саме тому я повністю підтримую військові плани НАТО, які розробляються не лише для захисту території Альянсу, але й для стримування Росії”, – сказав він.

Міністр також прокоментував можливість припинення вогню і висловив сподівання, “що це виявиться можливим”.

“Вважаю, дуже добре, що Україна продемонструвала готовність до діалогу, до переговорів і до припинення вогню хоча б на 30 днів або більше у короткостроковій перспективі. Але ми, звичайно, бачимо відсутність такої готовності з боку Росії. І я думаю, що нам потрібно спробувати змінити основну динаміку. Я часто кажу про це своїм колегам. Бо доки Путін думає, що, продовжуючи війну, він буде в кращому становищі, гадаю, він і далі воюватиме та не схилятиметься до компромісів. Йому байдуже, що він щодня втрачає тисячу або й більше солдатів. І це абсолютно абсурдно, якщо подивитися на територію, яку він таким чином здобуває. Але допоки він думає, що бойові дії в його інтересах, що час працює на нього і що за місяць або рік його позиція буде сильнішою, на жаль, він не зупиниться. Тож ми мусимо посилювати тиск на Росію, щоб послабити її позиції. І нам потрібно надалі підтримувати Україну, щоб її позиції ставали сильнішими. Якщо це вдасться, тоді, думаю, Путін буде змушений сісти за стіл переговорів і піти на компроміс”, – сказав він.

Як повідомляв Укрінформ, під час переговорів американської та української делегацій у Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) у березні США й Україна домовилися розробити заходи щодо реалізації домовленостей між президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським про заборону ударів по енергетичних об’єктах Росії та України.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зазначив, що Росія досі не відповідає на подані Україною у Стамбулі конструктивні пропозиції щодо припинення вогню, обмежившись лише ультиматумами.

Як передає Укрінформ, відповідна заява опублікована на сайті організації.

“Повномасштабна війна Росії проти України триває четвертий рік. Росія продовжує порушувати Гельсінські принципи, щодо яких ми всі колективно зобов’язалися і які маємо захищати. Сто днів тому сторони були закликані домовитися про беззастережне припинення вогню. Україна погодилася. Росія – ні. Натомість вона посилила свою агресію, здійснюючи систематичні повітряні атаки проти цивільних осіб та цивільної інфраструктури по всій Україні”, – йдеться у заяві.

“Трійка ОБСЄ” закликала Росію “негайно припинити свою агресивно війну та погодитися на беззастережне припинення вогню, як це зробила Україна”.

“Підтримка територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України залишається ключовим пріоритетом для ОБСЄ. Ми щиро захоплюємося мужністю та стійкістю народу України й продовжимо нашу підтримку”, – підкреслюється у заяві.

Було вказано на те, що, за даними ООН, протягом перших п’яти місяців 2025 року кількість жертв серед цивільного населення України зросла майже на 50% порівняно з аналогічним періодом минулого року – переважно через атаки далекобійними ракетами та дронами.

“В останні дні ми знову змушені були стати свідками невибіркової хвилі ударів Росії по цивільних цілях у Києві та кількох інших регіонах України, що призвело до смертей і руйнувань. Наші думки з жертвами та їхніми сім’ями. Ми найрішучішим чином засуджуємо ці та інші атаки на цивільних осіб і цивільну інфраструктуру”, – заявили представники “Трійки ОБСЄ”.

Вони нагадали, що невибіркові атаки заборонені міжнародним гуманітарним правом і атаки, спрямовані проти цивільних осіб, “можуть кваліфікуватися як воєнні злочини”.

“Не може бути безкарності за злочини, вчинені в Україні та проти неї, включаючи воєнні злочини та злочин агресії. Росія має нести відповідальність за свої дії. Жертви потребують справедливості. Страждання народу України мають припинитися”, – йдеться у заяві.

Також було вказано на підтримку “усіх зусиль для досягнення справедливого та стійкого миру в Україні на основі міжнародного права, включаючи Статут ООН та Гельсінський заключний акт”.

До “Трійки ОБСЄ” належить чинне, колишнє та майбутнє головування в цій організації – голова ОБСЄ, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, віцепрем’єр-міністр, міністр закордонних справ та туризму Мальти Ієн Борг та член Федеральної ради, очільник федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс.

Як повідомляв Укрінформ, раніше лідери Парламентської асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ), включаючи президентку Пію Кауму, засудили Росію за систематичні тортури, страти та нелюдські умови утримання українських військовополонених.

Фото ілюстративне

Житлова політика в Україні потребує сучасних рішень. Це комплексна реформа

 Наша мета: відкрита, чесна та збалансована система, де кожен розуміє свої можливості, як ними скористатися, і що саме їм гарантує держава. 

Нещодавно ми запустили роботу над Державною стратегією житлової політики. Це про реальну доступність житла, про розвиток інституційної спроможності місцевої влади та  про справедливу участь держави у вирішенні житлових питань для ветеранів, військових, ВПО, багатодітних родин, молоді. 

У рамках цієї реформи ми спільно з міжнародними партнерами розробили законопроєкт «Про основні засади житлової політики». Він стане ключовим кроком до прозорої, цифрової, зрозумілої та справедливої системи забезпечення житлом. Уже незабаром очікуємо ухвалення цього законопроєкту Верховною Радою.

ЧОМУ ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЄКТ ВАЖЛИВИЙ САМЕ ТЕПЕР

Нагадаю, що внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Про це йдеться у звіті щодо оцінювання збитків та потреб на відновлення України після повномасштабного вторгнення (RDNA 4). Унаслідок війни постраждали понад 2 млн домогосподарств. Це 13 відсотків усього житлового фонду.

Водночас держава не має сучасної житлової політики. У нас досі діє Житловий кодекс СРСР 1983 року, який давно втратив зв’язок із реальністю. Системність відсутня, реєстри не пов’язані між собою, державна допомога – точкова, а процес отримання житла часто непрозорий і корупційно ризикований.

ЩО ЗМІНЮЄ НОВИЙ ЗАКОН 

По-перше, черга на житло залишиться, але вона стане цифровою. Усі заявки громадян оброблятимуться в Єдиній електронній інформаційно-аналітичній системі. Це дасть змогу автоматизувати процес, уникнути чиновницького втручання та пришвидшити розгляд заяв. Громадяни зможуть бачити свій статус, отримувати пропозиції, користуватися відкритою інформацією про програми та фонди доступного житла.

По-друге, закон вводить чіткі критерії для соціального, службового та доступного житла. Зокрема, ВПО, люди з інвалідністю, працівники бюджетної сфери зможуть отримувати соціальне житло в оренду за пільговими умовами. Економічно активні українці – придбати житло через іпотеку або лізинг, з державною участю.

По-третє, у сфері управління житлом з’явиться револьверний фонд. Кошти, отримані від оренди житла чи виконання зобов’язань за кредитними програмами, не «зникатимуть» у бюджетах, а спрямовуватимуться на утримання, ремонт та будівництво нового житла. Це –  основа для фінансової сталості житлової політики.

Крім того, закон створює нову екосистему:

● регіони отримають змогу реалізовувати житлові стратегії під місцеві потреби;

● оператори доступного житла залучатимуть приватний капітал;

● модернізація житлового фонду відповідатиме європейським стандартам якості та енергоефективності;

● з’явиться конкурентне середовище для приватних власників орендного житла, що дасть змогу детінізувати ринок.

Розроблення законопроєкту проходило у співпраці з ключовими міжнародними організаціями: Європейською комісією, ЄІБ, Світовим банком, ЄЕК ООН,  УВКБ ООН, офісом Ради Європи в Україні та іншими. Ухвалення документа передбачено Планом Ukraine Facility – розділ «Людський капітал», реформа №7.

Цей закон – не лише відповідь на виклики війни. Це інструмент трансформації житлової системи України в європейську, прозору, доступну та орієнтовану на потреби людини. Він також дасть змогу міжнародним партнерам мати чітке розуміння про потребу залучення інвестицій у житловий сектор.

Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства