“Природнім є очікування деякого зменшення частки учасників, які проходять тест за кордоном. …Щодо наступного року, це напряму залежить від моделі тестування. Якщо розглядати ту модель, яка є на сьогодні, то ми очікували б, що кількість місць має бути тією самою. Але якщо модель тестування зміниться, наприклад, ми перейдемо на дводенну модель оцінювання або буде змога перескладати оцінювання, то очевидно, що такої широкої мережі ми не отримаємо. Адже це напряму впливає на те, як саме функціонують ті партнерські установи, які надають нам приміщення. Це передусім заклади вищої освіти і школи тих країн. У них є освітній процес, і заблокувати цей освітній процес на таку велику кількість днів не вдасться”, – сказала Вакуленко.

За її словами, якщо Україна запровадить дводенну модель тестування з можливістю перескладати тест, то це збільшить кількість сесій оцінювання. Це означатиме, що заклади освіти, які надають українцям за кордоном можливість скласти НМТ, повинні будуть працювати в дві зміни.

“Один тест на чотири години з перервою – це не те саме, що два тести по дві години, тому що учасників потрібно допустити для проходження оцінювання, перевірити всі документи, запустити логістичні адміністративні процедури і проінструктувати учасників. Потім вони працюють, мають завершити роботу, вийти з приміщення, і тільки потім можуть зайти наступні учасники. Тобто це не сума цих тестів, а значне продовження тривалості роботи закладів освіти. Не впевнена, що це буде можливо зробити в усіх країнах (які надають приміщення та технічні можливості скласти НМТ – ред.) в тому ж обсязі”, – сказала Вакуленко.

Як зауважила очільниця УЦОЯО, у випадку дводенного тестування можливість його проведення за кордоном буде залежати від освітнього процесу в партнерських закладах освіти, від того, як відбувається їхній навчальний рік, його структури, потреби в комп’ютерних аудиторіях, які партнери надають Україні для проведення свого тестування.

“В деяких країнах, наприклад, ми були готові до дуже гнучких моделей, коли зранку працюємо ми, а одразу після нас відбувається навчання в комп’ютерних лабораторіях, і ми дуже швидко вивільняємо це приміщення. Але ми не зможемо бути настільки ж гнучкими, якщо це буде дводенна модель”, – сказала Вакуленко.

Окрім цього, як додала вона, також потрібно враховувати, в які дати буде проведено оцінювання.

“Якщо ми починаємо на початку травня, ще триває повноцінний освітній процес для закладів освіти (партнерів – ред.). Якщо ми завершуємо наприкінці серпня або у вересні, партнерські заклади освіти вже розпочинають новий освітній процес, тому що багато країн світу починають навчальний рік не 1 вересня, а в серпні. І це буде впливати на плани наших партнерів. Очевидно, що вони пріоритезують нас як цінних колег і ми підтримуємо ці стосунки, але вони так само мають враховувати інтереси своїх студентів або учнів”, – сказала Вакуленко.

Як зауважила Вакуленко, останні роки УЦОЯО вдавалося не зменшувати кількість місць для тестування вступників і вступниць.

За даними УЦОЯО, у 2025 році за кордоном на НМТ зареєструвалося 20 497 учасників, у 2026 році – 18 544 вступників, реально обрали проходження тестування під час сесій 17 726.

“Ми намагалися забезпечити понад 35 тис. місць, тобто більше потреби, для того, щоб всі могли пройти оцінювання. …На жаль, ця потреба була забезпечена нерівномірно. Є країни, в яких ми перевищували потребу, наприклад, Німеччина, Польща. Але, наприклад, в Румунії кількість місць була меншою, ніж кількість учасників”, – зазначила вона.

Як повідомлялося, під час вступної кампанії 2026 року національний мультипредметний тест було організовано у понад 50 містах у 31 країни світу.

Авангардівська, Кодимська та Саф’янівська громади завершили основний етап розроблення або оновлення стратегічних документів. Частина документів уже затверджена, інші ще мають пройти розгляд депутатів або отримати остаточне затвердження.

Робота тривала близько дев’яти місяців за експертної підтримки Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” та фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Авангардівська громада оновила Стратегію розвитку до 2027 року та затвердила план заходів для її реалізації. Саф’янівська громада розробила і затвердила власну Стратегію розвитку, а план заходів на 2027–2028 роки наразі очікує затвердження. Кодимська громада підготувала Стратегію відновлення та розвитку і план заходів на 2027–2030 роки, які ще мають розглянути депутати міської ради.

Робота відбувалася в межах проєкту “Стратегії для європейського майбутнього”. Громади починали із соціально-економічного аналізу, вивчення демографічних, бюджетних та інфраструктурних показників, а також потреб жителів і бізнесу.

Після цього робочі групи проводили SWOT-аналіз, визначали сильні та слабкі сторони, можливості й загрози, формували стратегічне бачення та пріоритети. Наступним етапом стало перетворення визначених цілей на конкретні проєкти із зазначенням строків, можливих джерел фінансування та очікуваних результатів.

У кожній громаді працювали багатосторонні робочі групи, до яких у середньому входили близько 40 людей. Представники громадськості, бізнесу, молоді та інших об’єднань становили від 10% до 33% їхнього складу. У середньому відбулося по п’ять засідань робочих груп.

Окремо експерти працювали з молоддю, зокрема проводили для школярів практичні вправи та ігри, які допомагали зрозуміти принципи стратегічного планування та необхідність визначення пріоритетів.

Для Саф’янівської громади цей процес став першим стратегічним плануванням від моменту її створення у 2020 році. Громада об’єднує 19 сіл, а підготовка документа відбувалася в умовах повномасштабної війни, прикордонного розташування та значних інфраструктурних викликів.

За словами голови Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” Анатолія Бойка, метою проєкту було не лише допомогти громадам підготувати документи, а й передати їм практичні інструменти для подальшого стратегічного управління.

Наступним етапом має стати реалізація напрацьованих документів — від формування проєктів і бюджетного планування до моніторингу результатів та коригування рішень. Експертна команда також рекомендує громадам створити на офіційних сайтах окремі постійні розділи про Стратегію розвитку, де можна буде відстежувати її виконання.

12 вересня зусиллями громадських організацій було проведено Odesa Strategy Conference 2026. В одноденному заході взяли участь понад 140 учасників та 40 експертів з органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадянського суспільства, наукового й професійного середовищ.

Анна Літман