Про це повідомила пресслужба Нацполіції у Фейсбуці, передає Укрінформ.

За даними слідства, фігуранти організували виробництво наркотиків і психотропних речовин в особливо великих розмірах.

За оперативною інформацією, потужність київської нарколабораторії становила понад 10 кг метадону на місяць. До виробництва організатор залучив співорганізатора зі ступенем кандидата хімічних наук, який мав спеціальні знання із синтезу наркотичного засобу, зазначили в поліції.

Пріоритетним напрямом збуту був закордонний ринок. Як встановило слідство, для прихованого перевезення метадон переводили у рідкий стан і маскували під автомобільну рідину. У транспортному засобі облаштували спеціальну схованку. Наркотик планували переміщувати через Молдову, Румунію, Болгарію та Туреччину до Грузії.

Паралельно працювала розгалужена система роздрібного збуту. За даними правоохоронців, у Teлеграмі функціонував онлайн-магазин, де «клієнти» могли дистанційно замовити метадон. Канал мав широке коло споживачів, а за роботу крамниці відповідали заздалегідь навчені адміністратори. «Товар» замовникам доставлявся безконтактно – з використанням поштових сервісів.

Перший етап спецоперації поліцейські провели 13 вересня. Правоохоронці ліквідували метадонову лабораторію, затримали кур’єра-лаборанта та припинили канал постачання наркотичного засобу.

Під час 12 обшуків вилучили 17 літрів метадону в рідкому стані, 11 кілограмів прекурсорів, хімічні сполуки, лабораторне обладнання, техніку, автомобіль і гроші. Орієнтовна вартість вилученого наркотичного засобу за цінами «чорного» ринку становить понад 10 млн грн, заявили в Нацполіції.

За даними слідства, інша група організувала виготовлення амфетаміну в мобільних нарколабораторіях на території Черкаської та Вінницької областей. Щомісячний обсяг виробництва сягав близько 10 кг готової продукції. Психотроп збували гуртовими партіями від одного кілограма довіреним покупцям, частину – постачали до Республіки Молдова.

Другий етап спецоперації відбувся 30 вересня. Під час 75 обшуків правоохоронці вилучили обладнання та приладдя для виготовлення заборонених речовин, мобільні телефони, ноутбуки, планшети, банківські картки, 11 транспортних засобів та гроші.

Загалом у межах двоетапної операції проведено 87 обшуків та ліквідовано дві нарколабораторії. Шістьох учасників злочинних груп затримано, вісьмом особам повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 311 ККУ (незаконне виробництво та збут наркотичних засобів і психотропних речовин, а також незаконні дії з прекурсорами залежно від скоєних злочинів).

Суд обрав підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

Як повідомляв Укрінформ, на Тернопільщині викрили міжрегіональну мережу збуту наркотиків під виглядом вейпів.

Російські війська атакували реактивними дронами автодорогу на Одещині 6 жовтня. Пошкоджено вантажні та легкові автомобілі, відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих.

Про це повідомив начальник Одеської ОВА Олег Кіпер.

За його словами, ворог завдав серію ударів по автодорозі в області. Пошкоджено вантажні та легкові автомобілі.

Попередньо відомо про п’ятьох постраждалих. Двоє з них госпіталізовані, стан одного – вкрай важкий. Лікарі надають усю необхідну допомогу та борються за життя і здоров’я кожного.

На місці працюють відповідні служби.

Від самого ранку Повітряні сили неодноразово попереджали про рух реактивних безпілотників у напрямку Одеської області. Їх фіксували, зокрема, з боку Миколаївської області та акваторії Чорного моря.

Як раніше писав Інтент, до ліквідації наслідків нічної атаки по Одесі залучили понад 50 рятувальників ДСНС. Внаслідок удару було пошкоджено будівлю приватного підприємства. Поранених не було. На місці тривала ліквідація наслідків атаки.

Російські атаки також неодноразово спрямовувалися на цивільне судноплавство в Чорному морі. Зокрема, ударний безпілотник рф пошкодив судно, яке перевозило рапсову олію. Внаслідок атаки загинула одна людина, ще семеро отримали поранення.

Перед тим російські дрони також атакували цивільне судно під прапором Туреччини, яке перевозило кукурудзу в нейтральних водах Чорного моря. Тоді загинув капітан судна, ще одна людина вважалася зниклою безвісти.

Окрім атак на судноплавство, російські удари призводили до масштабних пожеж на Одещині. Після однієї з масованих атак загорілися об’єкти портової та промислової інфраструктури, а також дачний сектор. Через значне задимлення фахівці ДСНС провели обстеження території для оцінки радіаційної, хімічної та біологічної безпеки.

Ірина Глухова

Про це йдеться у заяві руху «Простір свободи».

Росія використовує ізоляцію регіону

Йдеться про Болградський, Білгород-Дністровський та Ізмаїльський райони, розташовані між Дністровським лиманом і Дунаєм. У «Просторі свободи» зазначають, що географічне положення та історико-культурні особливості Бессарабії роками створювали умови для російського впливу.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ систематично атакує транспортну інфраструктуру регіону: мости через Дністер, порти й переправи на Дунаї, а також прикордонні переходи з Молдовою та Румунією. Через це південь Одещини фактично опинився в транспортній ізоляції від інших частин України.

«Без повноцінного сполучення з іншими регіонами України південь Одещини переживає соціально-економічний занепад», — заявляють активісти. На їхню думку, це також полегшує поширення російських наративів на тлі значного поширення російської мови, російського медіаконтенту та історичної міфології.

Відновити сполучення і прибрати штучні бар’єри

Окремо «Простір свободи» критикує обмеження на пересування українців регіоном. Зараз, за словами авторів заяви, частина громадян України може дістатися з однієї частини Одещини до іншої лише через територію Молдови, а сама Бессарабія перебуває в зоні посиленого прикордонного контролю.

«Виходить, що українська влада власними руками допомагає Росії ізолювати південь Одещини від решти України», — йдеться в заяві.

Рух пропонує забезпечити вільне пересування всіх громадян України в обидва боки між Ізмаїльським, Болградським, Білгород-Дністровським районами Одещини та рештою країни.

«З правової точки зору це означає безперешкодне пересування з особистою, туристичною чи робочою метою без будь-яких дозвільних процедур. Безумовно, прикордонники, військові чи правоохоронці можуть і мають перевіряти паспортні та військово-облікові документи людей, але не повинні створювати невиправданих штучних перешкод для їх пересування чи перебування в українській Бессарабії.

З логістичної точки зору необхідно задіяти кілька альтернативних шляхів: збудувати кілька кілометрів автодороги українською територією без заїзду в Молдову, максимально спростити транзитний проїзд між двома частинами Одещини через молдавське село Паланка, а також запустити принаймні пасажирські маршрути з задіянням водного транспорту і понтонів у південній частині Дністровського лиману», — йдеться в заяві.

Українська культура, туризм і людські контакти

Водночас у «Просторі свободи» наголошують, що інтеграція Бессарабії не обмежується транспортом. Держава, на думку авторів заяви, має підтримувати українські культурні проєкти в регіоні, популяризувати українську мову й культуру та водночас зберігати самобутність болгарської, гагаузької, молдавської та інших національних спільнот.

«Простір української Бессарабії має бути максимально заповнений якісними українськими медіа, фільмами, музикою, книгами та іншим культурно-інформаційним продуктом», — зазначають автори.

Ще одним напрямом вони називають розвиток внутрішнього та в’їзного туризму, освітніх і культурних поїздок та навчання молоді з Бессарабії в університетах інших регіонів України.

У русі наголошують, що близькість до Дунаю й Чорного моря, сусідство з Румунією та Молдовою і культурне розмаїття регіону варто розглядати як його переваги. На думку «Простору свободи», саме ці особливості можуть стати основою для розвитку та тіснішої інтеграції української Бессарабії в загальноукраїнський простір.

бессарабія

молдова

одещина

прикордоння

румунія

ізоляція