У фільмі знімаються популярні французькі актори Лоран Лафітт і Елоді Бушез, володарка кількох акторських нагород. Акторський склад доповнюють Рамзі Бедіа і Лора Каламі. Фокус побував на гала-прем’єрі картини і ділиться враженнями.

З першої сцени глядач потрапляє в напружену атмосферу взаємодії представників різних соціальних класів. Глава буржуазного сімейства і господар вілли на півдні Франції — Філіп Трусселяр звертається до свого працівника — Тоні Азізі в день народження доньки останнього з проханням почистити колектор під вбиральнею.

“Там роботи на п’ять хвилин”, — каже Філіп, не бажаючи відкладати завдання навіть у день народження доньки Азізі.

Як виявилося, роботи там зовсім не на п’ять хвилин. Тоні повертається після ремонту труби облитий екскрементами і кидає невербальний виклик своїм господарям. З цього епізоду починається небезпечна дуель двох родин, одна з яких звикла бути на вершині соціальних преференцій, а інша — у становищі приниженого і ображеного.

Сім’я Азізі — Тоні та Надін — понад сім років працювали на сім’ю Трусселяр без соціальних гарантій, контракту, відрахувань, на заробітну плату, нижчу за мінімальну в країні. Тепер подружжя Азізі вирішує розпочати з наймачами юридичну війну, вимагаючи компенсації в розмірі 150 000 євро.

Іронія сюжету в тому, що Філіп — власник юридичної фірми. Він був настільки впевнений у беззахисності своїх працівників, що навіть не подумав про правові наслідки. Тепер він не знає, як домовитися з Тоні та Надін, та ще й зарозумілість спадкового буржуа йому заважає, а працівники своєю чергою агресивно йому погрожують судовими розбірками, здатними знищити репутацію знаменитого у Франції юриста.

Репутації дружини Філіпа (Елоді Бушез), акторки, яка бажає повернутися на екрани, такий неприємний галас зовсім ні до чого: її і так не поспішають знімати.

Представники буржуазного класу всіляко намагаються “зам’яти” неприємний конфлікт із працівниками, але все стає тільки гірше.

Ентоні Кордьє динамічно розвиває тему соціальної напруженості та взаємного приниження між персонажами, поступово досліджуючи питання взаємодії класів за різних обставин.

Буржуа Трусселяр звик демонструвати зверхність і вважати людей іншого класу другим сортом, а мігрант Тоні надто втомився почуватися ніким і навіть меншим. При цьому кожен поступово приміряє нову роль. Філіп почувається загнаним, але не переможеним, а сімейство Азізі вперше відчуло смак влади над тими, хто раніше їх пригнічував.

До слова, у картині немає поганих і хороших героїв. Є лише різні обставини та розмір фінансової задоволеності. Наприкінці глядачі зрозуміють, що в цій історії немає невинно ображених, і всі герої діють лише під впливом зовнішніх чинників і внутрішніх потреб.

І так! Якщо “змішати” буржуазний клас і безправних мігрантів — ми й отримаємо той же середній клас або злегка усереднений клас.

Раніше ми писали, як Марго Роббі та Колін Фаррелл знаходять кохання через GPS-навігатор у новому фільмі.

Ми також розповідали про фільм “Еддінгтон” режисера Арі Астера, у якому на тлі пандемії коронавірусу розгортаються пристрасті в маленькому містечку в пустельному штаті Нью-Мексико.