Події
Режисер Троїцький: Свідома частина Заходу вже відчула, що Україна та ЗСУ
У певної свідомої частини західного суспільства вже є відчуття, що Україна – це останній оплот свободи й демократії, де є цінності, тому ставлення до нас, як до жертви, трансформується.
Таке переконання в інтерв’ю Укрінформу висловив український режисер, драматург, засновник і художній керівник гуртів «ДахаБраха», Dakh Daughters, «ЦеШо» та проєкту NOVAOPERA, президент ГО «ГогольFest» Влад Троїцький.
«Певний час (на початку повномасштабного вторгнення) роль жертви справді спрацьовувала. Проте зараз ставлення до нас, як до жертви, трансформується, тому що в певної свідомої частини західного суспільства вже є відчуття, що Україна – це останній оплот свободи й демократії, де є цінності. Ми їх відроджуємо, додаємо змісту. Зрозуміло, що несвідомою частиною можна маніпулювати та казати, що українці «понаїхали» або «навіщо давати їм гроші, все одно вони програють». Такі люди неспроможні думати на крок уперед, адже якщо, не дай Боже, окупують усю Україну, по-перше, буде шалена хвиля біженців, а по-друге – тотальна мобілізація в російську армію тих, хто зостався. А такій армії буде потрібно «продовження банкету» – країни Балтії, Польща, а «п’ятих колон» там предостатньо. Прикро, але «Четвертий рейх» існує», – наголосив він.
За словами Троїцького, на жаль, європейці дуже повільні, але вони розуміють, що «ми їм даємо час, тому що в конвенційній війні майже жодна країна Європи неспроможна виграти. Єдиний захист для них – це Україна, ЗСУ зі своїми новітніми технологіями, креативністю. Тобто, ми набуваємо функцій героя».
Режисер розповів, що наприкінці червня він ініціював старт масштабного руху «AntIDote», мета якого за допомогою мистецтва зробити суспільству «щеплення» проти маніпуляцій та дезінформації, навчити культури діалогу та об’єднати штучно роз’єднані групи українців навколо сучасного українського міфу.
«У поняття «я – українець» необхідно вкладати міф про сучасну Україну, щоб єднатися навколо нього, навколо нашої місії», – підкреслив Троїцький.
Він наголосив, що також дуже важливим напрямом є робота з дітьми та підлітками, щоб вони відчували свою належність до українства, але в жодному разі не можна цього робити, як росіяни, які знімають безліч пропагандистських фільмів, просто завалюють ними телебачення – а це майже не спрацьовує.
«Нам треба створювати привабливі програми, щоб молодь відчула гордість, розуміла чому, коли говорять «я – українець» – це круто. Бо я – частина героїчного народу. І цього можна досягти через масу міфотворних речей – знову ж таки кіно, концерти, вистави, книжки. Тут важливо залучення Міністерства освіти України, щоб це транслювали через освітню програму, через школу, університети», – зазначив Троїцький в інтерв’ю Укрінформу.
Як повідомляв Укрінформ, міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький та міністр культури Італійської Республіки Алессандро Джулі у Римі під час Міжнародної конференції з питань відновлення України відкрили виставкові проєкти у межах культурної програми на URC2025.
У просторі Музею Івана Гончара відкрилися виставки «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся» та «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях», що покликані представити зафіксовану та збережену спадщину Чорнобиля.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Сьогодні ми відкриваємо дві виставки, присвячені 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. 40 років тому сталася безпрецедентна подія — аварія на Чорнобильській АЕС, яку обґрунтовано вважають найбільшою техногенною й екологічною катастрофою сучасності. Її наслідки позначилися на всіх сферах суспільного життя. Це торкнулося і культури. Під загрозою опинилася етнокультура Поліського краю. Упродовж понад трьох десятиліть сотні науковців працювали над порятунком цієї культурної спадщини», – сказав директор Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Ростислав Омеляшко.
Він наголосив, що це були безпрецедентні для української культури пошуково-рятувальні експедиції. За його словами, ці виставки є результатом цієї багаторічної роботи.
«Символічно, що виставка проходить саме в цьому приміщенні, куди свого часу звозили перші знахідки. Спочатку таких локацій було три: підвали адміністрації зони відчуження, Іванківський історико-краєзнавчий музей та музей Івана Гончара. Саме тут із 1994 року ми зберігали ці речі. Пам’ятаю, на місці, де ми зараз стоїмо, була земляна підлога, розміщувалися скульптури. А в сусідній залі ми опрацьовували знайдені пам’ятки. Відтоді минуло багато часу», – сказав Омеляшко.
Генеральний директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Гончар наголосив на унікальності виставки та її значенні для збереження культурної спадщини регіону.
«Для нас велика честь долучитися до створення цієї виставки. Вона особлива і своїм явищем, і культурою цього регіону. Частину експонатів ми свого часу допомагали зберігати саме тут, коли ще не було належних умов», – сказав він.
За словами Гончара, робота зі збереження поліської спадщини є справжнім подвигом науковців, які понад 30 років збирали та рятували культурні цінності. «Те, що зроблено за ці десятиліття – це величезна праця. Цю колекцію неможливо переоцінити: і дерев’яні вироби, і одяг – усе це демонструє неймовірне розмаїття й силу традиції навіть у межах одного регіону», — підкреслив він.
Виставка «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся» демонструє врятовані від небуття унікальні пам’ятки народної культури регіону: предмети традиційного побуту і господарської діяльності поліщуків, комплекси вбрання, відтворення фрагментів хатнього інтер’єру, твори народного художнього мистецтва, вироби найбільш поширених промислів і ремесел на Поліссі. В експозиції також можна познайомитися з пісенним фольклором, тематичними відеоматеріалами, документальними фільмами тощо.
Фотовиставка «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях» сформована з двох блоків: масштабної візуальної хроніки тридцятирічних польових досліджень, здійснюваних різними експедиціями, та світлинами, що відображають безпосередню участь письменниці, дослідниці та рятівниці культурної спадщини Українського Полісся в них.
Експозиція діятиме з 15 квітня до 31 травня.
Як повідомляв Укрінформ, три провідні українські хори Канади об’єднають зусилля для проведення меморіального концерту до сорокової річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. Захід відбудеться 26 квітня в базиліці Святого Павла у Торонто.
Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут
Посольство Японії в Україні розпочало прийом заявок для участі в 20-му Міжнародному конкурсі манґи.
Як передає Укрінформ, про це Посольство Японії в Україні повідомило у Фейсбуці.
«Раді повідомити про відкриття прийому заявок на 20-й Міжнародний конкурс манґи», – ідеться у повідомленні.
Період подання триватиме з 15 квітня до 30 червня 2026 року.
Подробиці можна дізнатись за посиланням.
Заявки необхідно надіслати до 30.06.2025 23:59 за японським часом.
Громадяни України подають свої роботи до Посольства Японії в Україні.
Як правило, роботи подаються виключно у цифровому вигляді.
Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури України у співпраці з фондом «Повір у себе» й дослідницькою компанією Gradus розпочинає перший етап національного дослідження читання в Україні.
У Києві відбулася перша церемонія вручення Премії з документалістики імені Руслана Ганущака. Головну нагороду отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников.
Про це повідомляє пресслужба премії, передає Укрінформ.
Церемонія відбулася 14 квітня, у день народження документаліста та воїна Руслана Ганущака. Як зазначається, експертна рада під керівництвом Лариси Покальчук оцінювала роботи за чотирма критеріями: документальна цінність, особиста мужність, майстерність та соціальний вплив.
Головну нагороду ім. Руслана Ганущака отримав пресофіцер 24-ї ОМБр ім. Короля Данила Костянтин Мельников за репортаж «Божевільня. Костянтинівка».
У номінації «Герой у кадрі» переміг Едуард Тимошенко зі стрічкою «Очі війни» із найсильнішим візуальним образом воїна з передової.
У номінації «Кіно-слово» здобув перемогу фільм Аліси Коваленко «З любов’ю з фронту» / MY DEAR TEO — за майстерне поєднання тексту та візуального ряду.
У номінації «Документалістика гідності» за висвітлення незламності духу перемогла стрічка «Мілітантропос» В’ячеслава Цвєткова, Христини Лизогуб і Дениса Мельника.
У номінації «Тиша у війні» перемогла Олена Максьом із фільмом «Не питай мене, чи я вбивав»/ Don’t Ask Me If I Killed — за глибоке дослідження психологічного стану людини на війні.
«Ім’ям року» став Артем Рижиков із фільмом «Простий солдат» — як головне відкриття року в документалістиці.
У номінації «Світло майбутнього» нагородили “молодих авторів, які сміливо документують історію” — Вікторію Гнатюк та Марію Шевченко.
Спеціальні відзнаки за мужність «Кришталева лінза» отримали: Олег Петрасюк (спеціальна відзнака «Фотомить» за кадри з Костянтинівки), Владислав Винарівський («Вєня») (68-ма ОЄБр) та Ілля Мальцев («Білий янгол») — «Герой у кадрі», Артем Дубина (12-та бригада «Азов») — особлива відзнака захиснику та медійнику, а також Дмитро Тяжлов та медійники 92-ї ОШБр.
Експерти також відзначили Дмитра Коновалова за висвітлення воєнних злочинів проти дітей, Андрія Варьонова за популяризацію професії оператора, Сергія Неретіна та команду фільму «Приборкати страх».
Церемонію нагородження провели офіцер ЗСУ Віта Титаренко та директорка фундації Христина Бабляк. Захід розпочався з хвилини мовчання “Перерваний кадр” – на екрані демонструвалися імена документалістів, операторів та репортерів, які загинули з 2014 року.
“Пам’ять має перетворюватися на дію. Саме тому була створена наша фундація. Ми хочемо, щоб кадри тих, хто пішов у вічність, продовжували жити, а ті, хто сьогодні тримає камеру як зброю, відчували підтримку”, — зазначила засновниця фундації, сестра Руслана Ганущака Ірина Ганущак-Форостян.
Як повідомляв Укрінформ, Руслан Ганущак – військовий журналіст, фотограф та оператор, який загинув 11 січня 2025 року під час виконання бойового завдання у Курській області. Його родина створила Фундацію документалістики імені Руслана Ганущака, що започаткувала премію його імені для військових журналістів, документалістів і фотографів.
Фото: 1 центр ІКП Сухопутних військ
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Війна7 днів agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло