Connect with us

Суспільство

РФ цілеспрямовано атакує готелі в Україні, щоб завадити пресі висвітлювати війну

Published

on



«Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року як українські, так і іноземні журналісти потрапляють під російський вогонь – навіть у готелях, які також є їхнім робочим місцем. У новому звіті «Репортерів без кордонів» та української правозахисної організації Truth Hounds задокументовано ці напади, які прирівнюються до воєнних злочинів і не повинні залишатися безкарними», – йдеться у звіті.

Як наголошується, за трохи більше ніж три роки – з 24 лютого 2022 року по 15 березня 2025 року – російські збройні сили завдали 31 удару по 25 українських готелях, більшість з яких розташовані в регіонах поблизу лінії фронту, таких як Харків, Донецьк, Дніпро, Одеса і столиця України – Київ. Лише один з цих готелів використовувався у військових цілях; у всіх інших проживали цивільні особи, зокрема журналісти, зауважують організації.

Один співробітник ЗМІ, радник з питань безпеки Reuters Райан Еванс, загинув під час обстрілу готелю в серпні 2024 року в Краматорську на сході України. Загалом 25 журналістів і працівників ЗМІ потрапили під обстріли готелів, щонайменше семеро з них отримали поранення, йдеться у доповіді.

«Російські удари по готелях, які приймають журналістів в Україні, не є ані випадковими, ані безпричинними. Ці будівлі не є «українськими військовими базами», а журналісти в них не є «найманцями», всупереч дезінформаційному наративу, який невпинно просувають на всіх рівнях російської влади та прокремлівських ЗМІ. Ці атаки є частиною ширшої стратегії, спрямованої на те, щоб посіяти терор і зменшити висвітлення війни. Спрямовані проти цивільної інфраструктури, вони порушують міжнародне гуманітарне право і є воєнними злочинами. Винні мають бути притягнуті до відповідальності», – сказала регіональна представниця RSF в Україні Полін Мофре.

Читайте також: Ракетний удар по готелю в Кривому Розі: кількість жертв зросла до шести

Керівник Департаменту досліджень Truth Hounds Роман Коваль зазначив, що російські напади на готелі в Україні є систематичними і цілеспрямованими, з чіткою внутрішньою логікою і часом, що відрізняє їх від багатьох інших ударів по цивільній інфраструктурі. «Враховуючи характер гостей готелів під час збройного конфлікту у прифронтових регіонах – працівники ЗМІ, гуманітарні працівники – та неодноразову, навіть зростаючу, інтенсивність цих атак, можна припустити, що метою є не лише знищення будівель, а й залякування або заподіяння шкоди тим, хто в них перебуває», – зауважив він.

Зазначається, що кількість російських атак на цивільні готелі в Україні, явно спрямованих на перешкоджання незалежному висвітленню війни, зросла: вісім сталося у 2022 році, п’ять у 2023-му, 14 у 2024 році та чотири за перші два місяці 2025 року.

До того ж, ці атаки повторюються з певною періодичністю. 27 із 31 удару сталися, зокрема, в Харкові, Донецьку, Одесі та Дніпрі, 23 атаки сталися вночі, між 20:00 та 8:00, коли в готелях найбільше людей.

Щонайменше 15 ударів було завдано ракетами, випущеними з систем 9К720 «Іскандер», відомих своєю точністю. Деякі з них мають похибку лише близько 20 метрів.

Читайте також: Українські правозахисники з Truth Hounds отримали премію «Тюльпан прав людини» від Нідерландів

Ці удари змінили умови роботи українських та іноземних журналістів, констатують правозахисні організації. З 2023 року 64% українських журналістів та 43% іноземних кореспондентів уникають зупинятися в готелях поблизу фронту; 13% усіх опитаних журналістів були змушені скоротити або призупинити роботу в цих регіонах; 64% українських та міжнародних журналістів повідомляють про логістичні перешкоди для їхньої роботи через складнощі з доступом до безпечного житла; 44% журналістів страждають від стресу або психологічних травм після нападів на готелі.

Звіт також містить рекомендації RSF та ТH для української влади, міжнародних судів, редакцій та цифрових платформ.

Як повідомляв Укрінформ, раніше організація RSF опублікувала новий рейтинг свободи преси, в якому проаналізувала ситуацію в 180 країнах світу. Україна, за оцінкою організації, перебуває на 62-му місці. Росія – на 171.

Фото: facebook.com/IhorTaburets



Джерело

Суспільство

Свириденко розповіла про програми підтримки медиків у селах та прифронтових громадах

Published

on



Молоді медики, що закінчують інтернатуру, можуть отримати разову виплату; медики прифронтових територій – забезпечення службовим житлом.

Як передає Укрінформ, про це повідомила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у Телеграмі.

“Для медиків у сільській місцевості та у прифронтових регіонах працюють урядові програми підтримки. Одна з них — одноразова грошова виплата в розмірі 200 тис. грн для молодих фахівців, які завершують інтернатуру”, – нагадала Свириденко.

Вона повідомила, що податися на програму можуть випускники інтернатури поточного року. Прийом заявок триватиме до 10 жовтня, а виплати надійдуть до кінця року.

Наприклад, такою програмою підтримки скористалась молода сімейна лікарка Валерія Науменко, яка сьогодні працює в селі Красилівка на Київщині. У серпні 2025 року дівчина підписала контракт з медичним закладом на три роки. На сьогодні лікарка веде майже 900 пацієнтів.

Читайте також: Уряд спрямував понад ₴2 мільярди на укриття у закладах освіти – Свириденко

“Уряд також розширив програму забезпечення медичних працівників службовим житлом на прифронтові регіони. Заклади охорони здоров’я можуть купувати житло для медичних працівників, основне робоче місце яких розташоване не лише в сільській місцевості, а й у містах прифронтових областей — в радіусі до 30 км від місця роботи”, – зазначила Свириденко.

Обрати житло можна буде також у Запоріжжі, Сумах, Харкові і Херсоні, які знаходяться у зоні активних бойових дій. На реалізацію програми у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 100 млн грн.

Як повідомлялося, за даними Міністерства охорони здоров’я, найчастіше медичні заклади шукають лікарів загальної сімейної практики та терапевтів. Також затребуваними фахівцями є медичні сестри та медичні брати, ерготерапевти, рентгенологи, невропатологи.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі запланували ювілейну сесію на квітень Анонси

Published

on


24 березня 2026 р. 17:58

8



ФОТО: Інтент/Наталя Довбиш

Виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль розпорядився скликати депутатів на 50 сесію міської ради.

Відповідне розпорядження оприлюднила пресслужба муніципалітета.

Наразі що саме розглядатимуть не сесії не визначили й орієнтований порядок денний сформований, як блоки питань:

  •  Про діяльність Одеської міської ради та її виконавчих органів.
  • Про бюджет і фінанси.
  • Про цільові програми, концепції та містобудування.
  • Про об’єкти комунальної власності.
  • Про земельні правовідносини.
  • Про створення, припинення, зміну найменування, затвердження статутів (положень) комунальних підприємств, установ, закладів та їхню діяльність.
  • Про депутатські запити.

Остання сесія міської ради у 2025 році відбулася в Одесі 12 грудня. Традиційно Інтент готується проводити онлайн-трансляцію засідання сесії.

49 сесію переносили двічі відкладали за інсайдерською інформацією, для того, щоб воно відбулося, керівнику ОВА Олегу Кіперу довелося писати гнівного листа виконуючому обов’язки Одеського міського голови Ігорю Ковалю. 23 січня виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль розпорядився перенести дату сесії Одеської міської ради. Депутатів скликали не на 28 січня, як планували раніше, а 11 лютого.

Тим часом заощадження виконувача обов’язків Одеського міського голови, серкретаря Одеської міської ради Ігоря Коваля готівкою збільшилися за рік, а також побільшало банківських рахунків. Національне агентство з питань запобігання корупції оприлюднило декларацію Ігоря Коваля за 2025 рік, в якій вказано, що в нього готівкою заощаджені 200 тисяч гривень та 25 тисяч доларів США. 

Ігор Коваль  приступив до виконання обов’язків міського голови 16 жовтня 2025 року. До цього обіймав посаду секретаря міськради, яка залишилася за ним й після отримання статусу виконувача обов’язків мера. 


Кирило Бойко



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Дівчина з інвалідністю розповіла, як здійснила свою мрію

Published

on


Двадцятидворічна Дар’я Остапенко з діагнозом ДЦП закінчила безбар’єрну автошколу, що діє на базі Одеського державного університету внутрішніх справ, і сіла за кермо.

Про це йдеться у публікації Укрінформу “Бачу ціль – не бачу перешкод: історія дівчини з ДЦП, яка навчилася водити авто й мріє про мандри”.

Мрія самостійно керувати автівкою з’явилася у дівчини в 14 років. Втілення її у життя відтермінувала спочатку пандемія COVID-19, а потім – початок повномасштабного вторгнення. Постійне користування незручним громадським транспортом виснаживало дівчину, і зрештою Дар’я стала ученицею безбар’єрної автошколи, яка відкрилася на базі Одеського державного університету внутрішніх справ кілька років тому.

“Мене дуже приваблювала думка, що пересуватися можна спокійно та самостійно, не користуючись міським транспортом. Я дуже його не люблю, він незручний і не адаптований для людей з інвалідністю. А ще ж круто взяти й зірватися, наприклад, на море! Спочатку я чекала свого 18-річчя, але на той час припала епідемія ковіду, потім почалася війна, і було не до того”, – розповіла вона.

Щодо незручностей у транспорті Остапенко зазначає, що водії можуть просто не зупинитися, коли бачать на зупинці людину з інвалідністю. По-друге, дівчина зауважила байдужість людей, які вдають, що людини з інвалідністю у салоні автобуса просто не існує. По-третє, за словами Дар’ї, у маршрутках дуже мала відстань між кріслами, і людям з інвалідністю важко сидіти, навіть якщо хтось поступиться місцем. Також у деякому транспорті надто високі сходинки, важко піднятися.

Окрім того, впевненості у бажанні сісти за кермо додав і вдалий досвід водіння знайомих, які пересуваються на кріслі колісному.

За словами Дар’ї, у безбар’єрній автошколі навчаються десять тижнів, із яких чотири – теоретичні. Після цього студенти складають іспит і одразу беруться до практики. В автошколі є спеціально обладнані автомобілі з механічною та автоматичною коробками передач.

“Мені було дуже цікаво вчитися. Однак на іспиті стикнулася з “каверзною” постановкою питань і заплуталася не тому, що не знала відповіді, а з тієї причини, що неправильно зрозуміла зміст запитання. Довелося перескладати”, – пригадує вона.

Читайте також: На Миколаївщині розвивають реабілітаційні простори для дітей з інвалідністю

Усім охочим сісти за кермо, які вагаються, дівчина радить діяти рішуче. “Життя одне, і його треба жити. Не треба боятися, як на нас подивляться інші та що про нас подумають”, – додавла вона.

Як повідомляв Укрінформ, на базі Одеського державного університету внутрішніх справ запрацювала автошкола для людей з інвалідністю у межах флагманського проєкту МВС.

Фото: Ніна Ляшонок / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.