Connect with us

Суспільство

РФ цілеспрямовано атакує готелі в Україні, щоб завадити пресі висвітлювати війну

Published

on



«Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року як українські, так і іноземні журналісти потрапляють під російський вогонь – навіть у готелях, які також є їхнім робочим місцем. У новому звіті «Репортерів без кордонів» та української правозахисної організації Truth Hounds задокументовано ці напади, які прирівнюються до воєнних злочинів і не повинні залишатися безкарними», – йдеться у звіті.

Як наголошується, за трохи більше ніж три роки – з 24 лютого 2022 року по 15 березня 2025 року – російські збройні сили завдали 31 удару по 25 українських готелях, більшість з яких розташовані в регіонах поблизу лінії фронту, таких як Харків, Донецьк, Дніпро, Одеса і столиця України – Київ. Лише один з цих готелів використовувався у військових цілях; у всіх інших проживали цивільні особи, зокрема журналісти, зауважують організації.

Один співробітник ЗМІ, радник з питань безпеки Reuters Райан Еванс, загинув під час обстрілу готелю в серпні 2024 року в Краматорську на сході України. Загалом 25 журналістів і працівників ЗМІ потрапили під обстріли готелів, щонайменше семеро з них отримали поранення, йдеться у доповіді.

«Російські удари по готелях, які приймають журналістів в Україні, не є ані випадковими, ані безпричинними. Ці будівлі не є «українськими військовими базами», а журналісти в них не є «найманцями», всупереч дезінформаційному наративу, який невпинно просувають на всіх рівнях російської влади та прокремлівських ЗМІ. Ці атаки є частиною ширшої стратегії, спрямованої на те, щоб посіяти терор і зменшити висвітлення війни. Спрямовані проти цивільної інфраструктури, вони порушують міжнародне гуманітарне право і є воєнними злочинами. Винні мають бути притягнуті до відповідальності», – сказала регіональна представниця RSF в Україні Полін Мофре.

Читайте також: Ракетний удар по готелю в Кривому Розі: кількість жертв зросла до шести

Керівник Департаменту досліджень Truth Hounds Роман Коваль зазначив, що російські напади на готелі в Україні є систематичними і цілеспрямованими, з чіткою внутрішньою логікою і часом, що відрізняє їх від багатьох інших ударів по цивільній інфраструктурі. «Враховуючи характер гостей готелів під час збройного конфлікту у прифронтових регіонах – працівники ЗМІ, гуманітарні працівники – та неодноразову, навіть зростаючу, інтенсивність цих атак, можна припустити, що метою є не лише знищення будівель, а й залякування або заподіяння шкоди тим, хто в них перебуває», – зауважив він.

Зазначається, що кількість російських атак на цивільні готелі в Україні, явно спрямованих на перешкоджання незалежному висвітленню війни, зросла: вісім сталося у 2022 році, п’ять у 2023-му, 14 у 2024 році та чотири за перші два місяці 2025 року.

До того ж, ці атаки повторюються з певною періодичністю. 27 із 31 удару сталися, зокрема, в Харкові, Донецьку, Одесі та Дніпрі, 23 атаки сталися вночі, між 20:00 та 8:00, коли в готелях найбільше людей.

Щонайменше 15 ударів було завдано ракетами, випущеними з систем 9К720 «Іскандер», відомих своєю точністю. Деякі з них мають похибку лише близько 20 метрів.

Читайте також: Українські правозахисники з Truth Hounds отримали премію «Тюльпан прав людини» від Нідерландів

Ці удари змінили умови роботи українських та іноземних журналістів, констатують правозахисні організації. З 2023 року 64% українських журналістів та 43% іноземних кореспондентів уникають зупинятися в готелях поблизу фронту; 13% усіх опитаних журналістів були змушені скоротити або призупинити роботу в цих регіонах; 64% українських та міжнародних журналістів повідомляють про логістичні перешкоди для їхньої роботи через складнощі з доступом до безпечного житла; 44% журналістів страждають від стресу або психологічних травм після нападів на готелі.

Звіт також містить рекомендації RSF та ТH для української влади, міжнародних судів, редакцій та цифрових платформ.

Як повідомляв Укрінформ, раніше організація RSF опублікувала новий рейтинг свободи преси, в якому проаналізувала ситуацію в 180 країнах світу. Україна, за оцінкою організації, перебуває на 62-му місці. Росія – на 171.

Фото: facebook.com/IhorTaburets



Джерело

Суспільство

Україна разом з партнерами подала до суду ООН відповідь на заперечення Ірану у справі про збиття літака МАУ

Published

on



Україна, Швеція, Канада та Велика Британія спільно подали до Міжнародного суду ООН відповідь на заперечення Ірану щодо його ролі у збитті літака МАУ рейсу PS752.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це йдеться заяві МЗС Канади, опублікованій у соцмережі Х

“Сьогодні Канада, Швеція, Україна та Велика Британія спільно подали до Міжнародного суду ООН свою відповідь на попередні заперечення Ірану у нашому позові проти Ірану за незаконне збиття ним літака рейсу PS752”, – заявили у канадському МЗС.

Зазначається, що “це подання знаменує собою ще один важливий крок на шляху до прозорості, справедливості та відповідальності для жертв рейсу PS752 та їхніх сімей”.

Як повідомлялося, у квітні Іран розпочав провадження в Міжнародному суді ООН проти Канади, Швеції, України та Великої Британії. У поданій заяві Тегеран оскаржив рішення Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) від 17 березня 2025 року, яке було ухвалене у межах справи щодо збиття рейсу PS752.

Читайте також: Сибіга: В ІКАО завадили Ірану уникнути відповідальності за збиття літака МАУ

Іран наполягає, що Рада ІКАО перевищила свої повноваження, розглядаючи спір, а також ставить під сумнів право Великої Британії брати участь у справі. Крім того, у позові зазначено, що процес голосування у Раді ІКАО начебто був порушений, оскільки два окремі заперечення Ірану були об’єднані в одне і голосувалися як єдине питання. Через це, на думку Тегерана, було порушено принципи справедливості.

8 січня 2020 року у небі над Іраном був збитий літак МАУ, який виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ. На борту перебували громадяни Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії. Усі 176 осіб загинули, серед них – 11 українців (дев’ятеро членів екіпажу та двоє пасажирів).

Фото: АА



Джерело

Continue Reading

Суспільство

На Одещині викрили схему нелегального вивозу лісу до Європи Анонси

Published

on


На Одещині викрили масштабну схему контрабанди лісу: підприємець з Чернігівщини вивозив деревину за фальшивими документами через пункт пропуску “Старокозаче-Тудора” на кордоні з Молдовою.

Про це повідомили у Бюро економічної безпеки.

З’ясувалося, що обвинувачений організував схему незаконного експорту лісопродукції за кордон, попри чинну заборону на вивезення необробленої деревини з України.

Фото: Бюро економічної безпеки

Підприємець закуповував лісоматеріали без відповідних підтверджуючих документів, після чого оформлював підроблені товарно-транспортні накладні – нібито про придбання деревини у легальних лісогосподарських підприємств. На основі цієї фальсифікованої документації отримували сертифікати, що давали змогу експортувати деревину до країн Європейського Союзу.

 Таким чином йому вдалося експортувати 975,5 м³ лісоматеріалів на суму понад 2,6 млн грн, з яких понад 450 м³ — через пункти пропуску на Одещині.

Для маскування схеми фігурант використовував реквізити іншого підприємства — виробника дерев’яної тари, а саму деревину вивозив через різні пункти пропуску, аби не викликати підозр.

 У БЕБ зазначили, що контрабанду викрито у січні 2025 року, коли чоловік намагався вивезти чергову партію деревини.

В Одеській обласній прокуратурі додали, що до суду вже скеровано обвинувальний акт за ч. 1 ст. 201-1 Кримінального кодексу України (контрабанда лісоматеріалів).

Раніше працівники митниці виявили спробу незаконного експорту 597 тонн соняшникової олії, яка оцінюється більш ніж у 26 мільйонів гривень. Олія переміщувалася через українсько-угорський кордон у десяти залізничних вагонах-цистернах. Підприємець з Одеси планував експортувати цю продукцію за зовнішньоекономічними контрактами, у яких покупцем значилася угорська компанія. Однак, під час перевірки дотримання законності експорту, митники направили запит до іноземних колег для підтвердження справжності угоди.


Ірина Глухова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Побоюючись «репутаційних втрат», Фонд держмайна взяв паузу щодо продажу магазину в Ізмаїлі

Published

on


Приміщення магазину. Фото: Prozorro.Sale

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях скасувало треті торги з продажу приміщення магазину на Копаній Балці в Ізмаїлі, яке перебуває на балансі ПрАТ «Річковий порт «Дунайсудносервіс». Вони мали відбутися 13 травня у формі гібридного голландського аукціону, тобто коли ціна рухається від високої до нижчої.

Про це пише Район.Ізмаїл з посиланням на відповідний наказ регіонального Фонду держмайна, датований 12 травня.

У документі скасування аукціону пояснюється як «утримання від дій, які можуть спричинити нанесення репутаційних втрат державним органам приватизації та ненадходження до Державного бюджету України запланованих обсягів грошових коштів».

Як вже писав Район.Ізмаїл раніше, на наприкінці лютого 2025 року Фонд виставив на англійський аукціон (на підвищення ціни) приміщення магазину площею 45,2 м2 по вулиці Севастопольска,24 в Ізмаїлі – це квартал від дитячого садочку «Дзвіночок» – з початковою ціною в 1 гривню. До об’єкту, окрім інших учасників, виявило інтерес подружжя депутатів Подільської міської ради, Олександр Перепелиця та Алла Перепелиця. На перших та на других торгах вони у тандемі з лояльними ФОПами доводили ціну до 523 тисяч гривень, потім – до 359 тисяч гривень, одержуючи формальну перемогу. Проте в обох випадках протягом місяця, як це має бути за законом, кошти за лот не сплачували, чим повертали об’єкт черговий продаж. По суті займалися «тендерним тролінгом», збиваючи ціну. Га треті торги магазин виставили зі стартовою ціною у… 50 копійок.

Нагадаємо що працює ця схема наступним чином: на торги заявляються два або більше учасників, чиєю метою є зрив торгів, а не купівля нерухомості. І, як наслідок, можливість потім придбати це майно не за реальною, а за низькою ціною. Такі учасники завищують вартість майна до неадекватних розмірів, змушуючи таким чином потенційних реальних учасників відмовитись від подальшої боротьби. А у фіналі самі відмовляються купувати майно і торги визнають такими, що не відбулись. І організатор йде на нове коло. Cтартова ціна майна під час повторного аукціону – вже менша.

 

 

 





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.