Політика
Рішення ЄСПЛ щодо порушення Росією прав людини вплине на політику багатьох країн
Рішення Європейського суду з прав людини про численні порушення прав людини з боку Росії вплине на політичні рішення влади у багатьох країнах.
Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив керівник Центру дослідження міжнародних злочинів Варшавського університету, доцент кафедри кримінології та кримінальної політики, член правління фонду Sunflowers Андрій Косило.
«Рішення такого масштабу міжнародних судових органів мають вплив на політику… Я переконаний, що це рішення ЄСПЛ матиме вплив на прийняття політичних рішень органами влади в різних країнах», – зауважив експерт.
За його словами, це «переломний» момент, адже це перше рішення міжнародного суду, яке значною мірою стосується російсько-української війни.
Він підкреслив, що рішення ЄСПЛ охоплює дуже багато аспектів, адже базується на широкій доказовій базі.
«І практично всі аспекти, які воно охоплює, – це дуже важливі моменти, які з юридичної точки зору вимагали б якогось підтвердження. Натомість зараз усе вже підтверджено в доволі категоричній формі рішенням Європейського суду – дуже авторитетною судовою інстанцією не тільки в масштабах Європи, а й у світі», – наголосив Косило.
Він зауважив, що рішення ЄСПЛ є «певним еталоном і стандартом» в міжнародному праві, юристи в усьому світі орієнтуються на них.
Експерт нагадав, що ЄСПЛ є органом Ради Європи, як і майбутній Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Відповідно, це рішення ЄСПЛ матиме преюдиціальний характер (обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, для суду при розгляді інших справ) для майбутнього Спецтрибуналу.
«По-перше, факти, встановлені в рішенні ЄСПЛ, враховуватимуться Спецтрибуналом. По-друге, Спецтрибуналу буде легше приймати свої рішення, оскільки вони орієнтуватимуться на рішення Європейського суду, яким встановлено конкретні факти воєнних злочинів, зокрема позбавлення волі, тортури, примусове переміщення людей тощо», – наголосив експерт.
Як повідомлялося, Велика палата ЄСПЛ у Страсбурзі 9 липня оголосила рішення у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії», у якому визнала численні порушення прав людини з боку РФ.
Міністерство закордонних справ України розцінює рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» як вагомий крок на шляху до притягнення РФ до відповідальності.
Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” стосується масових і систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей; викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію РФ у 2014 році; збиття літака рейсу MH17. Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” є найбільшою міждержавною справою, що об’єднує одразу чотири заяви. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включені скарги на дії РФ під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.
25 червня Президент Володимир Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
Фото: ennhri.org
Політика
Мельник – російській делегації: «Пізно, Васю, пити боржомі»
Постпред України при ООН Андрій Мельник закликав США та європейських партнерів посилити санкційний тиск на Росію, зокрема в енергетичному секторі, та підтримати ухвалення нової резолюції Ради Безпеки ООН щодо припинення вогню.
Джерело
Політика
Спецтрибунал щодо агресії РФ може засідати не лише в Гаазі
Не всі етапи роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ обов’язково відбуватимуться в Гаазі. Статут передбачає можливість проведення засідань поза місцем постійного знаходження органу.
Про це в коментарі Укрінформу заявила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.
“Не обов’язково всі етапи відбуватимуться саме в Гаазі. Статут прямо передбачає, що Трибунал матиме місцезнаходження в одній із держав, які приєдналися до Розширеної часткової угоди. Водночас він може засідати і поза місцем свого знаходження, якщо це буде потрібно для ефективного здійснення його функцій. Тобто Гаага є дуже ймовірним і логічним варіантом, але юридично це питання ще прив’язане до окремої домовленості з державою перебування”, – сказала вона.
Окремо Мудра пояснила процедуру формування суддівського корпусу. За її словами, суддів обиратиме Керівний комітет трибуналу.
“Кандидатів зможуть висувати члени та асоційовані члени цього комітету, після чого їх оцінюватиме незалежна дорадча панель із семи авторитетних фахівців. Далі Керівний комітет обиратиме суддів таємним голосуванням абсолютною більшістю”, – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП також уточнила кількісний склад суду. “Твердження, що суддів має бути п’ять, є неточним. Статут передбачає реєстр із 15 суддів. П’ять – це лише склад Апеляційної палати. Також передбачено одного суддю досудової палати і трьох суддів Судової палати. Тобто загальний кадровий резерв становить 15 осіб”, – сказала Мудра.
За її словами, ключові етапи у створенні Спеціального трибуналу вже пройдено: від завершення роботи Core Group над правовими інструментами до ратифікації Угоди Верховною Радою у липні 2025 року. Вона нагадала, що наприкінці 2025 року Нідерланди підтвердили готовність прийняти Трибунал, а з січня 2026 року розпочала роботу підготовча група (Advance Team).
“Що залишилося? Насамперед формально ухвалити і ввести в дію Розширену часткову угоду, завершити формування фінансової бази, підписати повноцінну угоду з Нідерландами щодо розміщення Спецтрибуналу, сформувати roster суддів, обрати прокурора, ухвалити процесуальні правила і розгорнути повну судову структуру. Але все це — технічні кроки. Найголовніше політичне рішення було ухвалене ще 9 травня 2025 року у Львові. Спеціальному трибуналу — бути”, – підсумувала Мудра.
Як повідомляв Укрінформ, кількість держав, готових долучитися до Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, зросла до 20.
Фото: ОП
Політика
Асамблея МПС у Стамбулі закликала до негайного припинення вогню в гарячих точках світу
“Нагальна потреба в узгоджених парламентських зусиллях для збереження припинення вогню та підтримки миробудівництва на Близькому Сході та в інших регіонах вимагає екстрених парламентських дій для підтримки припинення вогню, особливо на Близькому Сході та в інших гарячих точках”, – зазначається в документі під назвою «Плекання надії, забезпечення миру та справедливості для майбутніх поколінь».
Асамблея засудила систематичні порушення міжнародного гуманітарного права, напади на цивільних та блокування гуманітарної допомоги.
Також зазначається, що протягом Асамблеї МПС відбулися зустрічі органів, які займаються питаннями миру та безпеки, зокрема робочої групи з мирного врегулювання війни в Україні та комітету з питань Близького Сходу.
“Ці зустрічі були спрямовані на пошук нових шляхів сприяння миру через парламентський діалог та дипломатію”, – додали в МПС.
Крім питань безпеки, делегати закликали до реформування Світової організації торгівлі та створення справедливої цифрової економіки.
Асамблея у Стамбулі зібрала понад 1500 делегатів, серед яких понад 720 парламентаріїв із 126 країн світу. Наступна Асамблея МПС відбудеться у жовтні в Танзанії.
Як повідомляв Укрінформ, українську делегацію на 152-й Генеральній асамблеї Міжпарламентського союзу в Стамбулі очолював перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко.
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події6 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Україна6 днів agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)
