Політика
Рішення ЄСПЛ щодо порушення Росією прав людини вплине на політику багатьох країн
Рішення Європейського суду з прав людини про численні порушення прав людини з боку Росії вплине на політичні рішення влади у багатьох країнах.
Таку думку в коментарі кореспондентові Укрінформу висловив керівник Центру дослідження міжнародних злочинів Варшавського університету, доцент кафедри кримінології та кримінальної політики, член правління фонду Sunflowers Андрій Косило.
«Рішення такого масштабу міжнародних судових органів мають вплив на політику… Я переконаний, що це рішення ЄСПЛ матиме вплив на прийняття політичних рішень органами влади в різних країнах», – зауважив експерт.
За його словами, це «переломний» момент, адже це перше рішення міжнародного суду, яке значною мірою стосується російсько-української війни.
Він підкреслив, що рішення ЄСПЛ охоплює дуже багато аспектів, адже базується на широкій доказовій базі.
«І практично всі аспекти, які воно охоплює, – це дуже важливі моменти, які з юридичної точки зору вимагали б якогось підтвердження. Натомість зараз усе вже підтверджено в доволі категоричній формі рішенням Європейського суду – дуже авторитетною судовою інстанцією не тільки в масштабах Європи, а й у світі», – наголосив Косило.
Він зауважив, що рішення ЄСПЛ є «певним еталоном і стандартом» в міжнародному праві, юристи в усьому світі орієнтуються на них.
Експерт нагадав, що ЄСПЛ є органом Ради Європи, як і майбутній Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України. Відповідно, це рішення ЄСПЛ матиме преюдиціальний характер (обов’язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, для суду при розгляді інших справ) для майбутнього Спецтрибуналу.
«По-перше, факти, встановлені в рішенні ЄСПЛ, враховуватимуться Спецтрибуналом. По-друге, Спецтрибуналу буде легше приймати свої рішення, оскільки вони орієнтуватимуться на рішення Європейського суду, яким встановлено конкретні факти воєнних злочинів, зокрема позбавлення волі, тортури, примусове переміщення людей тощо», – наголосив експерт.
Як повідомлялося, Велика палата ЄСПЛ у Страсбурзі 9 липня оголосила рішення у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії», у якому визнала численні порушення прав людини з боку РФ.
Міністерство закордонних справ України розцінює рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» як вагомий крок на шляху до притягнення РФ до відповідальності.
Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” стосується масових і систематичних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей; викрадення та спроб незаконного вивезення дітей-сиріт з Донецької та Луганської областей на територію РФ у 2014 році; збиття літака рейсу MH17. Справа “Україна та Нідерланди проти Росії” є найбільшою міждержавною справою, що об’єднує одразу чотири заяви. Вона охоплює період із 2014 року до сьогодення і стосується злочинів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. До справи також включені скарги на дії РФ під час повномасштабного вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року.
25 червня Президент Володимир Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.
Фото: ennhri.org
Оскільки Росія не припиняє вторгнення, ситуація для українців погіршується, кількість загиблих і поранених збільшується, то обсяг допомоги партнерів для України мав би зростати.
Про це заявила в інтервʼю Укрінформу професорка національного японського Цукубського університету Ацуко Хіґашіно.
Вона розповіла, що в Японії важко сформувати широкий консенсус для продовження підтримки України.
«В Японії стався землетрус на півострові Ното, і з’явилися думки, що краще витрачати гроші всередині країни. Це природно, але підтримка України не означає, що ми не можемо підтримувати своїх громадян», – зазначила науковиця.
Хіґашіно також переконана, що дискусія на тему, як ефективно робити і те, і інше та як полегшити важке життя українців, ведеться недостатньо, через що складається враження, що на початку була хвиля підтримки на емоціях, але не вибудовано достатньої логіки для її продовження.
«На мою думку, логіка проста: оскільки Росія не припиняє вторгнення, ситуація для українців погіршується, кількість загиблих зростає, усе більше людей не можуть ходити до школи, втрачають кінцівки. Якщо так, то обсяг допомоги мав би зростати. Проте через відсутність дискусії на цю тему не вдається пов’язати обсяги допомоги з реальною ситуацією на місцях», – наголосила професорка.
Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Японії Тошіміцу Мотеґі під час перемовин з Марком Рютте на полях Мюнхенської конференції 15 лютого заявив, що його країна продовжить поглиблювати відносини з НАТО та надавати допомогу Україні.
Фото Укрінформу можна купити тут
Обговорення мирного процесу, де Україна є тільки субʼєктом, а не обʼєктом, і її не вислуховують, є помилковим.
На цьому в інтервʼю Укрінформу наголосила професорка національного японського Цукубського університету Ацуко Хіґашіно.
Професорка зауважила, що після приходу адміністрації Дональда Трампа медіа виявляли підвищений інтерес до того, як саме він збирається завершити цю війну, одна вона вважала, що покладати великі надії на адміністрацію США не є найкращою ідеєю, і висловлювала сумніви щодо того, чи розуміє Білий дім суть цієї війни.
«Питання не в тому, що думає Трамп або яке рішення хоче нав’язати, а в тому, чого хоче Україна, яка вже чотири роки чинить опір агресії. Чи хоче вона продовжувати боротьбу за підтримки партнерів, чи шукає допомоги для припинення війни?» – зазначила Хіґашіно.
Вона намагалася постійно нагадувати, що про майбутнє України треба запитувати саму Україну.
«Нічого про Україну без України» – це має бути основоположним принципом. Але якщо у 2022 та 2023 роках усі намагалися з’ясувати, що в голові Путіна, то у 2025 році його просто замінили на Трампа. Я завжди вважала таке обговорення помилковим, оскільки Україна переставала бути суб’єктом, і я намагалася повертати дискусію до інтересів України», – наголосила японська професорка.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський раніше наголошував, що Україна погодилася на всі реалістичні пропозиції США, починаючи з безумовного припинення вогню – натомість Росія відкидає їх, продовжуючи штурми на фронті й удари по містах.
Масовий ракетний і дроновий удар по енергетичній та цивільній інфраструктурі України безпосередньо перед наступним раундом переговорів у Женеві демонструє ступінь зневаги Росії до мирних зусиль.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Москва розуміє лише мову тиску. Вона не буде серйозно ставитися до дипломатії, якщо та не спиратиметься на силу», – наголосив Сибіга.
У цьому контексті він підкреслив, що вирішальне значення мають нові пакети санкцій, зокрема блокування “тіньового флоту”, заборона морських послуг та заборона в’їзду для учасників російської агресії.
«Тільки наша єдність і сила покладуть край цій війні”, – переконаний Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, в Одеській області російські загарбники вночі 17 лютого знову атакували енергетичний обʼєкт ДТЕК та завдали надзвичайно серйозних пошкоджень.
Ворог також атакував Дніпропетровську область ракетами, безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Під ударом були п’ять районів.
Фото Укрінфому можна купити тут
-
Усі новини1 тиждень agoСкандал на нацвідборі Євробачення: в мережі обурилися словами співачки Руслани (фото, відео)
-
Усі новини1 тиждень agoНайкращий знак Зодіаку — з ким хочуть бути абсолютно всі
-
Політика1 тиждень agoУ парламенті та суспільстві Нідерландів існує широка підтримка України
-
Усі новини1 тиждень agoце не так вже й погано, як вважалося раніше
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїну найближчим часом відвідає нова спецпредставниця Франції з питань відбудови
-
Політика1 тиждень agoЗеленський анонсував активну роботу з партнерами найближчими тижнями
-
Відбудова1 тиждень agoНа відбудову Житомирщині в межах єВідновлення спрямували понад 350 мільйонів
-
Відбудова1 тиждень agoЗеленський і Маркарова обговорили роботу з партнерами України щодо відбудови