Суспільство
Розшукали жінку, яка пограбувала могилу наймолодшого захисника «Азовсталі»
«Поліцейські Вінницького райуправління розшукали жінку, причетну до наруги над могилою наймолодшого оборонця «Азовсталі». Проведеними слідчо-оперативними заходами та за допомогою камер відеоспостереження правоохоронці встановили, що до кримінального правопорушення причетна 39-річна вінничанка. Вдома у фігурантки знайшли й крадені речі», – йдеться у повідомленні.
Згідно з повідомленням, зловмисниця стверджує, що злочин вона вчинила у стані алкогольного сп’яніння. Пояснити свій вчинок не змогла.
За цим фактом триває досудове розслідування за ч. 2 ст. 297 ККУ (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого). Наразі з жінкою проводяться слідчі дії та очікується на результати призначених експертиз, за висновками яких будуть прийняті остаточні процесуальні рішення.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Вінницька окружна прокуратура.
Як повідомлялось, 30 березня до поліції звернулась матір Назарія Гринцевича з повідомленням про те, що з могили її сина, військовослужбовця з позивним «Грінка», на кладовищі «Сабарів-1» невідомі скоїли крадіжку дерев’яної булави та трьох свічок.
Нацгвардієць Назарій Гринцевич (позивний «Грінка») три місяці разом із побратимами тримав оборону на Азовсталі, був бойовим медиком. Понад чотири місяці він перебував у російському полоні. У межах великого обміну його звільнили разом із 215 українськими військовополоненими.
Після повернення та реабілітації Назарій знову повернувся у військо і разом із товаришами заснував Підрозділ спецпризначення Артилерійської групи Бригади «АЗОВ» «Контакт 12», де був командиром взводу оптичних спостерігачів.
Він загинув 6 травня 2024 року у бою поблизу міста Кремінна Луганської області. Захисник був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Ранкова добірка новин висвітлює наслідки нічних обстрілів, міжнародні події у світі, містить аналітичні матеріали.
Джерело
Після зникнення Каховського водосховища на його території відновлюються не лише заплавні ліси Великого Лугу, а й кам’янисті та піщані степи. У результаті може сформуватися велика природна територія площею майже 300 тисяч гектарів, яка об’єднає різні екосистеми.
Про це розповів науковий співробітник біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф. Е. Фальц-Фейна, доктор біологічних наук, професор і член правління Української природоохоронної групи Іван Мойсієнко в інтерв’ю Укрінформу.
За словами науковця, до створення Каховського водосховища на прилеглих територіях були степові схили, піщані ділянки та інші природні середовища. Після затоплення частина цих територій опинилася під водою, а після її відступу на кам’янистих схилах залишилося вимите біле каміння.
Нині на цих ділянках поступово повертається степова рослинність. Відновлюються як кам’янисті, або петрофітні, степи, так і піщані, або псамофітні, де знову з’являються характерні для цих середовищ рослини.
Мойсієнко пояснив, що раніше біля берега водосховища росла вузька смуга водної рослинності, за якою розташовувалися степові схили, а далі — сільськогосподарські поля. Тепер на місці колишнього водосховища та прилеглих територіях формується значно різноманітніший природний комплекс.
Площа самого Каховського водосховища становила близько 215 тисяч гектарів. Якщо врахувати степові території навколо нього, до природного комплексу можуть увійти ще 50–70 тисяч гектарів. Таким чином, загальна площа території з потенціалом природного відновлення може наблизитися до 300 тисяч гектарів.
Науковець наголосив, що на тлі масштабного знищення природи внаслідок війни відновлення екосистем на місці колишнього водосховища є важливим компенсувальним чинником. Водночас формування нового природного комплексу означає повернення різноманіття середовищ, які раніше були затоплені.
У вересні в коментарі для Інтента професор Іван Мойсієнко розповів, що територія колишнього Каховського водосховища може стати найбільшим природно-заповідним масивом України.
У селі Нестоіта Куяльницької громади відкрили нову місцеву пожежну команду. Відтепер 10 вогнеборців чергуватимуть цілодобово, забезпечуючи оперативне реагування на надзвичайні ситуації та додатковий захист для мешканців 8 навколишніх населених пунктів.
Для ефективної роботи підрозділ повністю забезпечили пожежним автомобілем, сучасним обладнанням, бойовим одягом та необхідним спорядженням. У межах проєкту також відреконструювали приміщення депо, створивши належні умови для несення служби.
Створення пожежної команди стало можливим завдяки підтримці Європейського Союзу в межах міжнародного проєкту «Co-Resilience», спрямованого на підвищення стійкості громад до лісових пожеж у басейні Чорного моря. Проєкт успішно реалізували завдяки спільним зусиллям рятувальників, місцевої влади та громадськості.
-
Суспільство1 тиждень agoОдещина переходить на власну енергію: понад 4,6 тисячі родин встановили сонячні станції
-
Суспільство1 тиждень ago
Одеський забудовник «прихопив» майже гектар землі над морем — і збудував там 47 таунхаусів
-
Суспільство1 тиждень agoПісля серії ударів по трасі на Одещині є поранені люди
-
Війна4 дні agoКиїв потрапипі під удар Цирконів та балістики РФ — деталі
-
Події1 тиждень agoТараканівський форт на Рівненщині внесли до держреєстру пам’яток
-
Усі новини1 тиждень agoПісля смерті колишньої Кличка зникла її каблучка за $500 тисяч (фото)
-
Політика1 тиждень agoВ ЄС оприлюднили стратегію про розширення: Україні запропонують дорожню карту
-
Одеса6 днів ago
Нові обмеження на пляжах Одещини у жовтні 2026 року