Суспільство
Розшукали жінку, яка пограбувала могилу наймолодшого захисника «Азовсталі»
«Поліцейські Вінницького райуправління розшукали жінку, причетну до наруги над могилою наймолодшого оборонця «Азовсталі». Проведеними слідчо-оперативними заходами та за допомогою камер відеоспостереження правоохоронці встановили, що до кримінального правопорушення причетна 39-річна вінничанка. Вдома у фігурантки знайшли й крадені речі», – йдеться у повідомленні.
Згідно з повідомленням, зловмисниця стверджує, що злочин вона вчинила у стані алкогольного сп’яніння. Пояснити свій вчинок не змогла.
За цим фактом триває досудове розслідування за ч. 2 ст. 297 ККУ (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого). Наразі з жінкою проводяться слідчі дії та очікується на результати призначених експертиз, за висновками яких будуть прийняті остаточні процесуальні рішення.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Вінницька окружна прокуратура.
Як повідомлялось, 30 березня до поліції звернулась матір Назарія Гринцевича з повідомленням про те, що з могили її сина, військовослужбовця з позивним «Грінка», на кладовищі «Сабарів-1» невідомі скоїли крадіжку дерев’яної булави та трьох свічок.
Нацгвардієць Назарій Гринцевич (позивний «Грінка») три місяці разом із побратимами тримав оборону на Азовсталі, був бойовим медиком. Понад чотири місяці він перебував у російському полоні. У межах великого обміну його звільнили разом із 215 українськими військовополоненими.
Після повернення та реабілітації Назарій знову повернувся у військо і разом із товаришами заснував Підрозділ спецпризначення Артилерійської групи Бригади «АЗОВ» «Контакт 12», де був командиром взводу оптичних спостерігачів.
Він загинув 6 травня 2024 року у бою поблизу міста Кремінна Луганської області. Захисник був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
В Офіційному журналі Європейського Союзу опублікували рішення Ради ЄС про продовження тимчасового захисту для українців, які залишили країну через повномасштабну агресію Росії. Документ також запроваджує нові умови для окремих категорій заявників.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на рішення, оприлюднене в Офіційному журналі ЄС.
Згідно з документом, тимчасовий захист продовжено ще на рік – до 4 березня 2028 року.
Рішення набуде чинності 5 серпня.
Водночас документ уточнює умови надання тимчасового захисту новим заявникам. Зокрема, його не надаватимуть особам, які не зможуть підтвердити виконання військових обов’язків відповідно до законодавства України.
У рішенні зазначається, що така вимога запроваджується з урахуванням поточних оборонних потреб України. Для підтвердження виконання військових обов’язків держави-члени ЄС зможуть вимагати відповідні документи або інші докази.
Нові правила застосовуватимуться лише до заяв, поданих після набуття рішенням чинності. Вони не поширюються на українців, які вже користуються тимчасовим захистом у державі-члені ЄС і безперервно зберігатимуть цей статус.
«Тимчасовий захист слід надавати лише особам, які можуть надати компетентним органам держави-члена докази того, що вони, де це можливо, виконують свої військові зобов’язання», – йдеться в рішенні Ради ЄС.
Як повідомлялося, 15 липня країни-члени ЄС погодилися продовжити термін дії тимчасового захисту для громадян України до березня 2028 року, а 30 липня Рада ЄС формалізувала це рішення.
Херсонська область залишається регіоном, де російські військові найчастіше атакують мирних жителів FPV-дронами. Загалом від початку повномасштабного вторгнення в Україні вже зареєстровано понад 16 тисяч кримінальних проваджень за фактами ударів дронами малого радіуса дії по цивільному населенню.
Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За його словами, найбільше таких злочинів зафіксовано саме на Херсонщині, а також у Донецькій, Дніпропетровській та Сумській областях.
Як приклад чергового воєнного злочину генпрокурор навів ранкову атаку в Херсоні. За його словами, російський FPV-дрон вистежив та атакував 52-річного продавця на місцевому ринку. Безпілотник деякий час кружляв над чоловіком, після чого завдав удару. Постраждалий отримав вибухову травму, контузію та осколкові поранення. За цим фактом прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин.
На цей злочин відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що російські військові фактично влаштовують у Херсоні “сафарі” на мирних жителів, цілеспрямовано полюючи на цивільних за допомогою FPV-дронів. За словами президента, Росія не приховує таких злочинів, а навпаки — демонструє їх і пишається ними. Зеленський наголосив, що світ має реагувати на цей терор, адже без посилення тиску на Росію та реальних гарантій безпеки неможливо зупинити подібні атаки.
За даними Офісу Генерального прокурора, у 2022–2023 роках було задокументовано 187 таких злочинів. У 2024 році їхня кількість зросла до 2685, у 2025-му — до 7787, а з початку 2026 року вже зафіксовано 2614 атак FPV-дронів на цивільних.
Загалом від ударів FPV-дронів постраждали майже 7 тисяч людей, серед яких 179 дітей. Загинули 967 осіб, у тому числі 10 дітей.
Крім того, правоохоронці задокументували 43 випадки застосування російськими військовими тактики подвійного удару, коли після першої атаки дрон повторно б’є по людях, які прибули допомагати постраждалим.
Варто зазначити, що про системне полювання російських військових на мирних жителів Херсонщини міжнародна журналістська спільнота та правозахисники говорили ще понад рік тому. Зокрема, американська журналістка Заріна Забріскі, яка документує російські воєнні злочини в Україні, неодноразово привертала увагу до використання FPV-дронів для навмисних атак на цивільне населення регіону.
Доброславський районний суд Одеської області визнав колишню головну бухгалтерку Трояндівської сільської ради винною у вчиненні службової недбалості. Водночас суд постановив звільнити її від покарання у зв’язку з закінченням строків давності.
Основні моменти справи:
- Обвинувачена займала посаду головного бухгалтера у Трояндівській сільраді.
- Їй було інкриміновано службову недбалість, що спричинила певні наслідки.
- Судова інстанція підтвердила наявність вини, проте застосувала звільнення від покарання через процесуальні строки.
Таким чином, рішення суду про винуватість особи не спричинило необхідності виконання покарання у зв’язку з закінченням передбачених законодавством термінів притягнення до відповідальності.
-
Одеса1 тиждень agoРосія завдала ракетного удару по Одесі: є поранений
-
Усі новини1 тиждень agoЦей смартфон не поступається Samsung Galaxy S25 Ultra, але коштує в 5 разів дешевше (фото)
-
Політика6 днів agoФедоров заявив, що готовий повернутися до Міноборони, якщо Зеленський запропонує
-
Події1 тиждень agoВ Україні вийшла антологія із творами п’ятого конкурсу «Кримський інжир»
-
Політика1 тиждень agoу МЗС прокоментували підозру колишньому держсекретарю
-
Відбудова1 тиждень agoРозсилка: Відбудова України-2026
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні вже відремонтували понад 18 мільйонів квадратних метрів доріг державного значення
-
Відбудова1 тиждень agoУ Слов’янську дрон влучив у авто, в якому їхала комісія з єВідновлення