Connect with us

Політика

Розширення ЄС гальмує мільйон процедур та бюрократія

Published

on



Оцінка прогресу країн-кандидатів на входження до ЄС має бути технічною процедурою, яка не потребує одностайності від країн-членів.

Про це під час дистанційної участі в дискусії щодо просування України до членства в ЄС, що відбулася у Брюсселі під егідою політичної групи Європарламенту «Оновлення Європи», сказала віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Політика розширення зараз стала головним «мейнстрімом» для Єврокомісії, що була сформована після виборів до Європарламенту. Але ж є мільйон процедур, це дуже забюрократизований процес. Коли ми проходимо крізь нього, ми не маємо забувати: цей процес не має бути простим для країн-кандидатів, але він не має бути надто складним для країн-членів ЄС, щоб вони могли ухвалювати рішення», – зазначила представниця уряду України.

Вона зауважила, що процес розширення наразі побудований так, що країни-члени приділяють багато уваги технічній роботі, яка мала б виконуватися європейськими інституціями. Моніторинг її результатів міг би здійснюватися представництвами ЄС у відповідних країнах-кандидатах.

Наприклад, Україна здійснила всі необхідні кроки, щоб відкрити перший кластер «Основи» у переговорах з ЄС, провела інклюзивний внутрішній діалог із залученням парламенту та громадянського суспільства. Єврокомісія оцінила такі зусилля та представила свої рекомендації. Але навіть після цього країни-члени мають досягати рішення щодо відкриття переговорного процесу шляхом консенсусу, який за всю історію процесу вдавалося досягати лише за ліченими та дуже технічними питаннями, які навіть не потребують додаткового обговорення.

Такий розвиток, за словами Стефанішиної, викликає здивування навіть у країн-кандидатів, які абсолютно віддані європейській інтеграції та рішуче налаштовані просуватися до членства в ЄС. Тому що не політичні процеси в країні-кандидаті і навіть не її двосторонні відносини з чинними членами ЄС пригальмовують процес – сама процедура відкриття переговорних кластерів, коли всі 27 країн-членів мають ухвалити відповідне рішення, створює перешкоди для досягнення результату.

Читайте також: Україна готова представити дорожні карти реформ країнам ЄС та Єврокомісії – Стефанішина

«Коли ми рухаємося цим шляхом, Україна або Молдова, обидві наші країни мають бути у позиції, щоб говорити: або ми досягаємо результату, або ж з якоїсь причини не готові виконати взяті зобов’язання. Але за таких умов – це не той випадок. За таких умов саме та частина процесу входження до ЄС, що основана на досягненнях, взагалі не має сенсу. Саме тому вона не повинна бути предметом для одноголосного затвердження», – сказала віцепрем’єрка України.

Вона висловила переконання, що сам процес розширення ЄС є далекоглядним геополітичним рішенням, яке спрямоване у майбутнє. Кожна хвиля розширення зміцнювала Європейський Союз. Інколи йшлося про його економічний потенціал, інколи – про мир у Європі, як це було у випадку із наданням європейської перспективи країнам Західних Балкан. В умовах сьогодення, коли ЄС постає перед новими геополітичними викликами, процес розширення набуває навіть більшої ваги для самого ЄС.

«Варто думати про це за великим рахунком. Я вважаю, що заявка України на членство в ЄС, яка була зроблена 28 лютого (2022 року – ред.), є початковим пунктом, за яким ми всі розуміємо, що процес розширення – це рішення, яке в інтересах Європейського Союзу, щоб зміцнити його геополітичну роль, щоб «зацементувати» зобов’язання всіх 27 країн-членів у відстоюванні безпеки в Європі. Розширення має бути політикою, а не теорією і не бюрократією», – підкреслила Стефанішина.

Вона оголосила, що уряд України виконав всі кроки для відкриття першого кластеру в процесі переговорів з ЄС і затвердив всі відповідні документи, які невдовзі будуть представлені на розгляд Ради ЄС, ротаційного Головування в ЄС та Єврокомісії.

«Я закликаю зробити наступний крок і підтримати нас. Ми знаємо, що можемо розраховувати на вас, і ви знаєте, що Україна ніколи не кидає своїх друзів і партнерів», – додала віцепрем’єрка.

Як повідомлялося, сьогодні уряд України затвердив «дорожні карти», необхідні для відкриття першого кластеру «Основи» у переговорах щодо входження України в ЄС.



Джерело

Політика

Стефанішина очікує від данського головування в Раді ЄС проривних рішень щодо членства України

Published

on



Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина очікує від данського головування у Раді Євросоюзу проривних рішень щодо членства України в ЄС та реформи організації, щоб зробити її більш динамічною.

Про це вона заявила у телеефірі, передає Укрінформ.

“…Премʼєр-міністерка (Данії – ред.) Метте Фредеріксен і данське головування підтвердили свої пріоритети: це розширення (Євросоюзу – ред.). Відповідно, ми очікуємо важливих проривних рішень щодо майбутнього членства України в Європейському Союзі та реформи в ЄС, щоб зробити його більш динамічним”, – сказала Стефанішина.

Віцепремʼєрка пояснила, що реформи у ЄС стосуються рішень, які будуть оновлювати методологію переговорів і членства країн, а також будуть створювати інструменти впливу на деякі держави, які займають деструктивну позицію.

Читайте також: Зеленський подякував Польщі за підтримку України у Раді ЄС

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський привітав Данію з початком головування в Раді ЄС і висловив сподівання, що наступні пів року стануть “періодом важливих рішень”.

У вівторок, 1 липня, Данія розпочала головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2025 року.

Минулого тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила підтримку України, яка “під постійними обстрілами” продовжує втілювати реформи, у питанні відкриття першого переговорного кластера про вступ нашої держави до Європейського Союзу.

Натомість Угорщина залишається єдиною державою-членом ЄС, яка блокує відкриття першого кластера у переговорах про вступ України до Євросоюзу, тоді як інші 26 лідерів на саміті 26 червня виступили за таке відкриття.



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський закликав Раду невідкладно ратифікувати угоду про Спецтрибунал щодо злочину агресії РФ

Published

on



Президент Володимир Зеленський заявив, що підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.

Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Щойно підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Угода була підписана нещодавно між нашою державою та Радою Європи і тепер має бути оперативно ратифікована, щоб розпочати процес реального створення трибуналу», – розповів Зеленський.

Він також доручив якнайшвидше опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради необхідні законодавчі зміни, щоб «з нашого боку все було забезпечено на сто відсотків заради повної реалізації угоди про створення трибуналу».

Читайте також: Екссуддя МКС: Створення Спецтрибуналу щодо РФ – великий крок у правильному напрямку

«Прошу народних депутатів розглянути це питання невідкладно», – сказав Президент.

Він додав, що очікує «і на швидке представлення командами Міністерства закордонних справ України та Офісу відповідного графіка роботи з партнерами для імплементації угоди про створення трибуналу та фактичного запуску інституції».

«Уже цього року в Росії мають відчути, що їхня відповідальність за злочин агресії є неминучою і що реально розпочався міжнародний юридичний процес для притягнення Росії до відповідальності. Агресія є злочином, і дійсно невідворотне покарання Росії за цей злочин є глобальним інтересом всіх у світі, хто хоче для своїх людей мирного життя», – підсумував глава держави.

Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. З боку Ради Європи документ підписав генеральний секретар РЄ Алан Берсе.

Після підписання основної угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України ще одну (додаткову) угоду мають підписати Нідерланди. Після цього парламенти країн Ради Європи та Україна мають ратифікувати основний документ.



Джерело

Continue Reading

Політика

Україна та Японія обговорили поглиблення безпекової співпраці

Published

on



Перший заступник міністра оборони України Сергій Боєв і тимчасово повірений у справах посольства Японії в Україні Юджі Токіта обговорили подальші кроки щодо поглиблення безпекової співпраці країн.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністество оборони України.

Японська делегація висловила вдячність Україні за участь у Міжнародній виставці озброєння та військової техніки DSEI Japan 2025. За словами посла, такі заходи та двосторонні діалоги сприяють поглибленню співпраці України та Японії.

Боєв, своєю чергою, наголосив, що поряд із пріоритетом України у налагодженні оборонної співпраці важливою залишається гуманітарна та фінансова підтримка.

“Ми зацікавлені у взаємовигідному співробітництві та відкриті до пропозицій. Японія демонструє високий рівень розвитку технологій – це може стати ключем до глибшої взаємодії”, – підкреслив перший заступник міністра оборони.

Японська сторона висловила зацікавленість в обміні досвідом з Україною у низці питань, зокрема в сфері інноваційних розробок.

Читайте також: Україна отримала від Світового банку та уряду Японії $190 мільйонів на модернізацію інфраструктури

Боєв підкреслив, що підтримка України з боку Японії ще раз підтверджує, що тихоокеанський та європейський регіони обʼєднані: “У нас спільні загрози, і наша відповідь на них повинна бути спільна”.

Як повідомляв Укрінформ, за словами Боєва, Україна готова до співпраці у сфері виробництва дронів, боєприпасів та ракет у межах ініціативи Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe).

Фото: Міноборони



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.