Про це під час дистанційної участі в дискусії щодо просування України до членства в ЄС, що відбулася у Брюсселі під егідою політичної групи Європарламенту «Оновлення Європи», сказала віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Політика розширення зараз стала головним «мейнстрімом» для Єврокомісії, що була сформована після виборів до Європарламенту. Але ж є мільйон процедур, це дуже забюрократизований процес. Коли ми проходимо крізь нього, ми не маємо забувати: цей процес не має бути простим для країн-кандидатів, але він не має бути надто складним для країн-членів ЄС, щоб вони могли ухвалювати рішення», – зазначила представниця уряду України.

Вона зауважила, що процес розширення наразі побудований так, що країни-члени приділяють багато уваги технічній роботі, яка мала б виконуватися європейськими інституціями. Моніторинг її результатів міг би здійснюватися представництвами ЄС у відповідних країнах-кандидатах.

Наприклад, Україна здійснила всі необхідні кроки, щоб відкрити перший кластер «Основи» у переговорах з ЄС, провела інклюзивний внутрішній діалог із залученням парламенту та громадянського суспільства. Єврокомісія оцінила такі зусилля та представила свої рекомендації. Але навіть після цього країни-члени мають досягати рішення щодо відкриття переговорного процесу шляхом консенсусу, який за всю історію процесу вдавалося досягати лише за ліченими та дуже технічними питаннями, які навіть не потребують додаткового обговорення.

Такий розвиток, за словами Стефанішиної, викликає здивування навіть у країн-кандидатів, які абсолютно віддані європейській інтеграції та рішуче налаштовані просуватися до членства в ЄС. Тому що не політичні процеси в країні-кандидаті і навіть не її двосторонні відносини з чинними членами ЄС пригальмовують процес – сама процедура відкриття переговорних кластерів, коли всі 27 країн-членів мають ухвалити відповідне рішення, створює перешкоди для досягнення результату.

«Коли ми рухаємося цим шляхом, Україна або Молдова, обидві наші країни мають бути у позиції, щоб говорити: або ми досягаємо результату, або ж з якоїсь причини не готові виконати взяті зобов’язання. Але за таких умов – це не той випадок. За таких умов саме та частина процесу входження до ЄС, що основана на досягненнях, взагалі не має сенсу. Саме тому вона не повинна бути предметом для одноголосного затвердження», – сказала віцепрем’єрка України.

Вона висловила переконання, що сам процес розширення ЄС є далекоглядним геополітичним рішенням, яке спрямоване у майбутнє. Кожна хвиля розширення зміцнювала Європейський Союз. Інколи йшлося про його економічний потенціал, інколи – про мир у Європі, як це було у випадку із наданням європейської перспективи країнам Західних Балкан. В умовах сьогодення, коли ЄС постає перед новими геополітичними викликами, процес розширення набуває навіть більшої ваги для самого ЄС.

«Варто думати про це за великим рахунком. Я вважаю, що заявка України на членство в ЄС, яка була зроблена 28 лютого (2022 року – ред.), є початковим пунктом, за яким ми всі розуміємо, що процес розширення – це рішення, яке в інтересах Європейського Союзу, щоб зміцнити його геополітичну роль, щоб «зацементувати» зобов’язання всіх 27 країн-членів у відстоюванні безпеки в Європі. Розширення має бути політикою, а не теорією і не бюрократією», – підкреслила Стефанішина.

Вона оголосила, що уряд України виконав всі кроки для відкриття першого кластеру в процесі переговорів з ЄС і затвердив всі відповідні документи, які невдовзі будуть представлені на розгляд Ради ЄС, ротаційного Головування в ЄС та Єврокомісії.

«Я закликаю зробити наступний крок і підтримати нас. Ми знаємо, що можемо розраховувати на вас, і ви знаєте, що Україна ніколи не кидає своїх друзів і партнерів», – додала віцепрем’єрка.

Як повідомлялося, сьогодні уряд України затвердив «дорожні карти», необхідні для відкриття першого кластеру «Основи» у переговорах щодо входження України в ЄС.