Connect with us

Політика

Розширення ЄС гальмує мільйон процедур та бюрократія

Published

on



Оцінка прогресу країн-кандидатів на входження до ЄС має бути технічною процедурою, яка не потребує одностайності від країн-членів.

Про це під час дистанційної участі в дискусії щодо просування України до членства в ЄС, що відбулася у Брюсселі під егідою політичної групи Європарламенту «Оновлення Європи», сказала віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Політика розширення зараз стала головним «мейнстрімом» для Єврокомісії, що була сформована після виборів до Європарламенту. Але ж є мільйон процедур, це дуже забюрократизований процес. Коли ми проходимо крізь нього, ми не маємо забувати: цей процес не має бути простим для країн-кандидатів, але він не має бути надто складним для країн-членів ЄС, щоб вони могли ухвалювати рішення», – зазначила представниця уряду України.

Вона зауважила, що процес розширення наразі побудований так, що країни-члени приділяють багато уваги технічній роботі, яка мала б виконуватися європейськими інституціями. Моніторинг її результатів міг би здійснюватися представництвами ЄС у відповідних країнах-кандидатах.

Наприклад, Україна здійснила всі необхідні кроки, щоб відкрити перший кластер «Основи» у переговорах з ЄС, провела інклюзивний внутрішній діалог із залученням парламенту та громадянського суспільства. Єврокомісія оцінила такі зусилля та представила свої рекомендації. Але навіть після цього країни-члени мають досягати рішення щодо відкриття переговорного процесу шляхом консенсусу, який за всю історію процесу вдавалося досягати лише за ліченими та дуже технічними питаннями, які навіть не потребують додаткового обговорення.

Такий розвиток, за словами Стефанішиної, викликає здивування навіть у країн-кандидатів, які абсолютно віддані європейській інтеграції та рішуче налаштовані просуватися до членства в ЄС. Тому що не політичні процеси в країні-кандидаті і навіть не її двосторонні відносини з чинними членами ЄС пригальмовують процес – сама процедура відкриття переговорних кластерів, коли всі 27 країн-членів мають ухвалити відповідне рішення, створює перешкоди для досягнення результату.

Читайте також: Україна готова представити дорожні карти реформ країнам ЄС та Єврокомісії – Стефанішина

«Коли ми рухаємося цим шляхом, Україна або Молдова, обидві наші країни мають бути у позиції, щоб говорити: або ми досягаємо результату, або ж з якоїсь причини не готові виконати взяті зобов’язання. Але за таких умов – це не той випадок. За таких умов саме та частина процесу входження до ЄС, що основана на досягненнях, взагалі не має сенсу. Саме тому вона не повинна бути предметом для одноголосного затвердження», – сказала віцепрем’єрка України.

Вона висловила переконання, що сам процес розширення ЄС є далекоглядним геополітичним рішенням, яке спрямоване у майбутнє. Кожна хвиля розширення зміцнювала Європейський Союз. Інколи йшлося про його економічний потенціал, інколи – про мир у Європі, як це було у випадку із наданням європейської перспективи країнам Західних Балкан. В умовах сьогодення, коли ЄС постає перед новими геополітичними викликами, процес розширення набуває навіть більшої ваги для самого ЄС.

«Варто думати про це за великим рахунком. Я вважаю, що заявка України на членство в ЄС, яка була зроблена 28 лютого (2022 року – ред.), є початковим пунктом, за яким ми всі розуміємо, що процес розширення – це рішення, яке в інтересах Європейського Союзу, щоб зміцнити його геополітичну роль, щоб «зацементувати» зобов’язання всіх 27 країн-членів у відстоюванні безпеки в Європі. Розширення має бути політикою, а не теорією і не бюрократією», – підкреслила Стефанішина.

Вона оголосила, що уряд України виконав всі кроки для відкриття першого кластеру в процесі переговорів з ЄС і затвердив всі відповідні документи, які невдовзі будуть представлені на розгляд Ради ЄС, ротаційного Головування в ЄС та Єврокомісії.

«Я закликаю зробити наступний крок і підтримати нас. Ми знаємо, що можемо розраховувати на вас, і ви знаєте, що Україна ніколи не кидає своїх друзів і партнерів», – додала віцепрем’єрка.

Як повідомлялося, сьогодні уряд України затвердив «дорожні карти», необхідні для відкриття першого кластеру «Основи» у переговорах щодо входження України в ЄС.



Джерело

Політика

Путін заявив, що готовий зустрітися із Зеленським, але відмовився підписувати з ним мирну угоду

Published

on



Російський диктатор Володимир Путін заявив, що готовий вести переговори про завершення війни з Президентом України Володимиром Зеленським, але відмовився підписувати з ним мирну угоду через нібито “нелегітимність”.

Про це повідомляє The Moscow Times, передає Укрінформ.

“Я готовий зустрічатися з усіма, в тому числі і з Зеленським. Так, питання не в цьому. Якщо українська держава довіряє комусь вести переговори, заради бога, нехай це буде з Зеленським”, — сказав Путін на зустрічі з керівниками міжнародних інформагентств в рамках Петербурзького економічного форуму.

При цьому Путін вкотре повторив тезу російської пропаганди про те, що Зеленський не може підписувати мирну угоду через свою нібито нелегітимність на посаді Президента.

За словами російського диктатора, зустріч із Зеленським можлива на “завершальному етапі” переговорів, “щоб не сидіти там і щось ділити нескінченно, поставити крапку”. “Але крапку треба (поставити – ред.), підпис повинен стояти легітимної влади. Інакше, знаєте, прийде наступний… і викине це все на смітник. Але так теж не можна, ми ж серйозні питання вирішуємо”, – сказав Путін.

Він вкотре заявив, що під час воєнного стану в Україні нібито продовжуються повноваження тільки Верховної Ради. Путін зазначив, що за конституційним устроєм Україна є президентсько-парламентською республікою, і за його словами, “це означає, що всі органи влади формуються Президентом”, але якщо глава держави не є легітимним, то “вся система влади стає нелегітимною”. З ким у такому випадку російська влада збирається підписувати потенційну мирну угоду, він не уточнив.

Раніше очільник Кремля говорив, що поставити підпис під мирним договором може Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Також, як цитує російська служба Бі-бі-сі, Путін заявив, що Росія нібито хоче якомога швидше завершити війну, “і краще — мирним шляхом, якщо ми змогли б домовитися”.

Диктатор також стверджує, що Росія нібито не б’є по житлових кварталах українських міст, а завдає ударів виключно по ВПК.

Щодо спроб розпочати мирні переговори Путін повідомив, що, за словами глави російської делегації Володимира Мединського, він намагається узгодити з українською стороною нову зустріч після 22 червня.

Крім того, Путін повідомив, що Росія передала Україні 6000 тіл загиблих і готова передати ще 3000.

Читайте також: Якщо Штати вдарять по Ірану, це змусить Путіна змінити розрахунки в Україні – президент AFPC

Також Путін знову сказав, що “ми (Росія – ред.) не починали воєнних дій в Україні, а намагаємося їх закінчити”.

Як повідомляв Укрінформ, раніше заступник глави МЗС країни-агресора Александр Грушко заявив про вимогу Москви до України позбутися всієї наданої західними партнерами зброї для “завершення війни”.

У МЗС України прокоментували цю заяву, сказавши, що абсурдна вимога Москви знищити всю зброю, яку надали Україні західні партнери, демонструє повне ігнорування зусиль Сполучених Штатів щодо припинення війни.



Джерело

Continue Reading

Політика

«Трійка ОБСЄ» засудила Росію за атаки на цивільну інфраструктуру України

Published

on



«Трійка ОБСЄ» засудила атаки Росії на цивільних осіб та інфраструктуру в Україні та закликала РФ припинити війну.

Як передає Укрінформ, відповідна заява опублікована на сайті організації.

“Повномасштабна війна Росії проти України триває четвертий рік. Росія продовжує порушувати Гельсінські принципи, щодо яких ми всі колективно зобов’язалися і які маємо захищати. Сто днів тому сторони були закликані домовитися про беззастережне припинення вогню. Україна погодилася. Росія – ні. Натомість вона посилила свою агресію, здійснюючи систематичні повітряні атаки проти цивільних осіб та цивільної інфраструктури по всій Україні”, – йдеться у заяві.

“Трійка ОБСЄ” закликала Росію “негайно припинити свою агресивно війну та погодитися на беззастережне припинення вогню, як це зробила Україна”.

“Підтримка територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України залишається ключовим пріоритетом для ОБСЄ. Ми щиро захоплюємося мужністю та стійкістю народу України й продовжимо нашу підтримку”, – підкреслюється у заяві.

Було вказано на те, що, за даними ООН, протягом перших п’яти місяців 2025 року кількість жертв серед цивільного населення України зросла майже на 50% порівняно з аналогічним періодом минулого року – переважно через атаки далекобійними ракетами та дронами.

“В останні дні ми знову змушені були стати свідками невибіркової хвилі ударів Росії по цивільних цілях у Києві та кількох інших регіонах України, що призвело до смертей і руйнувань. Наші думки з жертвами та їхніми сім’ями. Ми найрішучішим чином засуджуємо ці та інші атаки на цивільних осіб і цивільну інфраструктуру”, – заявили представники “Трійки ОБСЄ”.

Вони нагадали, що невибіркові атаки заборонені міжнародним гуманітарним правом і атаки, спрямовані проти цивільних осіб, “можуть кваліфікуватися як воєнні злочини”.

“Не може бути безкарності за злочини, вчинені в Україні та проти неї, включаючи воєнні злочини та злочин агресії. Росія має нести відповідальність за свої дії. Жертви потребують справедливості. Страждання народу України мають припинитися”, – йдеться у заяві.

Читайте також: Україна в ОБСЄ: Допомога Україні – це стратегічна інвестиція в безпечнішу Європу

Також було вказано на підтримку “усіх зусиль для досягнення справедливого та стійкого миру в Україні на основі міжнародного права, включаючи Статут ООН та Гельсінський заключний акт”.

До “Трійки ОБСЄ” належить чинне, колишнє та майбутнє головування в цій організації – голова ОБСЄ, міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, віцепрем’єр-міністр, міністр закордонних справ та туризму Мальти Ієн Борг та член Федеральної ради, очільник федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс.

Як повідомляв Укрінформ, раніше лідери Парламентської асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ), включаючи президентку Пію Кауму, засудили Росію за систематичні тортури, страти та нелюдські умови утримання українських військовополонених.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Політика

Якою має бути житлова політика в Україні

Published

on


Житлова політика в Україні потребує сучасних рішень. Це комплексна реформа

 Наша мета: відкрита, чесна та збалансована система, де кожен розуміє свої можливості, як ними скористатися, і що саме їм гарантує держава. 

Нещодавно ми запустили роботу над Державною стратегією житлової політики. Це про реальну доступність житла, про розвиток інституційної спроможності місцевої влади та  про справедливу участь держави у вирішенні житлових питань для ветеранів, військових, ВПО, багатодітних родин, молоді. 

У рамках цієї реформи ми спільно з міжнародними партнерами розробили законопроєкт «Про основні засади житлової політики». Він стане ключовим кроком до прозорої, цифрової, зрозумілої та справедливої системи забезпечення житлом. Уже незабаром очікуємо ухвалення цього законопроєкту Верховною Радою.

ЧОМУ ЦЕЙ ЗАКОНОПРОЄКТ ВАЖЛИВИЙ САМЕ ТЕПЕР

Нагадаю, що внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Про це йдеться у звіті щодо оцінювання збитків та потреб на відновлення України після повномасштабного вторгнення (RDNA 4). Унаслідок війни постраждали понад 2 млн домогосподарств. Це 13 відсотків усього житлового фонду.

Водночас держава не має сучасної житлової політики. У нас досі діє Житловий кодекс СРСР 1983 року, який давно втратив зв’язок із реальністю. Системність відсутня, реєстри не пов’язані між собою, державна допомога – точкова, а процес отримання житла часто непрозорий і корупційно ризикований.

ЩО ЗМІНЮЄ НОВИЙ ЗАКОН 

По-перше, черга на житло залишиться, але вона стане цифровою. Усі заявки громадян оброблятимуться в Єдиній електронній інформаційно-аналітичній системі. Це дасть змогу автоматизувати процес, уникнути чиновницького втручання та пришвидшити розгляд заяв. Громадяни зможуть бачити свій статус, отримувати пропозиції, користуватися відкритою інформацією про програми та фонди доступного житла.

По-друге, закон вводить чіткі критерії для соціального, службового та доступного житла. Зокрема, ВПО, люди з інвалідністю, працівники бюджетної сфери зможуть отримувати соціальне житло в оренду за пільговими умовами. Економічно активні українці – придбати житло через іпотеку або лізинг, з державною участю.

По-третє, у сфері управління житлом з’явиться револьверний фонд. Кошти, отримані від оренди житла чи виконання зобов’язань за кредитними програмами, не «зникатимуть» у бюджетах, а спрямовуватимуться на утримання, ремонт та будівництво нового житла. Це –  основа для фінансової сталості житлової політики.

Крім того, закон створює нову екосистему:

● регіони отримають змогу реалізовувати житлові стратегії під місцеві потреби;

● оператори доступного житла залучатимуть приватний капітал;

● модернізація житлового фонду відповідатиме європейським стандартам якості та енергоефективності;

● з’явиться конкурентне середовище для приватних власників орендного житла, що дасть змогу детінізувати ринок.

Розроблення законопроєкту проходило у співпраці з ключовими міжнародними організаціями: Європейською комісією, ЄІБ, Світовим банком, ЄЕК ООН,  УВКБ ООН, офісом Ради Європи в Україні та іншими. Ухвалення документа передбачено Планом Ukraine Facility – розділ «Людський капітал», реформа №7.

Цей закон – не лише відповідь на виклики війни. Це інструмент трансформації житлової системи України в європейську, прозору, доступну та орієнтовану на потреби людини. Він також дасть змогу міжнародним партнерам мати чітке розуміння про потребу залучення інвестицій у житловий сектор.

Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.