У Києві до поліції надійшли 357 повідомлень про пошкодження обʼєктів внаслідок масованої атаки РФ у ніч проти 22 жовтня, понад 20 людей постраждали, двоє загинули.

Як передає Укрінформ, про це йдеться у піврічному звіті секретаріату Енергетичного співтовариства.

“Фонд підтримки енергетики України став наріжним каменем енергетичної стійкості країни, мобілізувавши майже 1,3 млрд євро міжнародної допомоги, щоб протистояти найпотужнішій хвилі атак на енергосистему України від початку повномасштабного вторгнення Росії”, – повідомили у секретаріаті.

Згідно зі звітом, у першій половині 2025 року (з 1 січня до 30 червня) енергетичний сектор України зазнав найсильніших втрат від початку війни: понад половина довоєнних генеруючих потужностей було виведено з ладу або знищено, зокрема близько 70% теплової генерації.

“Ці безпрецедентні втрати, які поставили енергомережу під постійне навантаження, супроводжувалися збільшенням кількості запитів на підтримку до Фонду. Лише за перше півріччя 2025 року Фонд зміг задовольнити термінові запити на 271,7 млн євро, довівши загальну суму допомоги з моменту заснування до понад 1,3 млрд євро та підтвердивши свою роль життєво важливої “енергетичної лінії життя” для українського енергетичного сектору на тлі посилення атак”, – зазначили у секретаріату Енергетичного співтовариства.

Завдяки цим коштам було забезпечено ремонт енергетичних об’єктів, розгортання децентралізованих джерел живлення та постачання критичного обладнання. Обсяг укладених договорів на закупівлю турбін, трансформаторів, мобільних когенераційних установок і генераторів сягнув 110 млн євро лише за пів року, а загальна вартість контрактів від початку роботи Фонду становить майже 750 млн євро.

“Поставки критичного енергетичного обладнання також прискорилися попри воєнні умови – лише за шість місяців вони досягли 305,2 млн євро. Загалом уже поставлено обладнання на 510 млн євро, причому пріоритет надавався найбільш постраждалим регіонам — Харківській та Сумській областям”, – йдеться у звіті.

Окремим напрямом діяльності стала програма Ray of Hope, у межах якої в українських лікарнях встановлюють сонячні електростанції з накопичувачами енергії для забезпечення роботи під час блекаутів. Станом на червень схвалено 170 запитів, підписано 22 контракти, а 17 проєктів уже виробляють електроенергію.

Крім того, було вказано на те, що попри рекордні нові внески від 33 країн-донорів, дефіцит фінансування (між схваленими запитами та наявними ресурсами) залишається на рівні близько 400 млн євро.

“Попри цей рекордний рівень підтримки, дефіцит фінансування становить близько 400 млн євро між схваленими запитами та наявними ресурсами — ще до урахування останніх атак і очікуваних пошкоджень у наступні місяці”, – йдеться у повідомленні.

У Фонді закликали уряди, міжнародні інституції та приватних партнерів приєднуватися до програми або збільшувати внески, щоб забезпечити стійке енергетичне майбутнє України як частини сильної європейської енергосистеми.

Як повідомляв Укрінформ, уряд Швеції вирішив виділити Україні додаткову підтримку напередодні зими у розмірі 1,1 млрд крон (близько 100 млн євро), з яких 450 млн крон будуть внесені до Фонду підтримки енергетики України.

Фото: Укренерго

На цьому зауважив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев під час зустрічі з президентом Японського експортно-кредитного агентства (NEXI) Ацуо Куродою, передає Укрінформ з посиланням на Мінекономіки.

Зокрема, сторони обговорили розширення співпраці у сфері страхування інвестицій та експорту, що є ключовим для залучення японських інвестицій і технологій.

«Розширення співпраці з NEXI – це крок до розблокування японських інвестицій і підтримки промислового відновлення. Війна не скасовує розвиток, а навпаки. Ми активно шукаємо рішення, які дозволяють залучати фінансування і запускати проєкти вже сьогодні», – зазначив Соболев.

Під час перемовин сторони розглянули питання страхування воєнних ризиків, зокрема із застосуванням механізмів гарантій ЄС через Ukraine Facility, а також розподіл ризиків співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, такими як ЄБРР та IFC.

Обговорювалася також можливість запровадження компенсацій страхових премій для підприємств, що діють на всій території України, з окремим компонентом підтримки для прифронтових регіонів

Окрему увагу приділили темі страхування постачання японського обладнання для відновлення української промисловості в межах ініціативи «Промисловий Рамштайн». Також йшлося про потенційну співпрацю з NEXI щодо гарантій для будівництва житла, зокрема в межах програми «єОселя».

Сторони домовились про посилення співпраці з іншими експортно-кредитними агентствами, зокрема польським KUKE та британським UKEF.

У міністерстві нагадали, що NEXI вже покриває близько половини обсягів японського експорту та інвестицій в Україну. Зустріч підтвердила готовність Японії до активнішого залучення в проєкти, що є критично важливими для економічної стійкості та відновлення країни.

Як повідомлялось, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболєв і віцепрезидент Європейського банку реконструкції та розвитку Маттео Патроне разом із керуючим директором ЄБРР в Україні та Молдові Арвідом Тюркнером обговорили співпрацю у сферах енергетики, приватизації та підтримки малого і середнього бізнесу.

Фото: Мінекономіки