Як передає Укрінформ, про це заявила президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард під час IX Щорічної дослідницької конференції центробанків України та Польщі на тему “Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації”.

За її словами, коли країни інтегруються в Європейський Союз, сильна внутрішня політика має важливе значення, аби приплив капіталу підтримував довгострокове зростання, а не спричиняв фінансової нестабільності внаслідок неефективного розподілу.

“Цей висновок є особливо актуальним для України сьогодні, коли вона прокладає свій шлях до відновлення. Якщо відбудова йтиме за планом, країна зможе залучити значні обсяги капіталу протягом наступного десятиліття. Але без належних запобіжників і гарантій цей капітал може бути неправильно розподіленим і підважити довгострокову продуктивність замість того, щоб зміцнювати її”, – зазначила Лагард.

Водночас вона зауважила обнадійливі ознаки того, що Україна зробила висновки з минулого досвіду. Зокрема, угода про асоціацію між Україною та ЄС і поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі вже сприяють реформам у фінансовому секторі.

“Банківське регулювання в Україні зараз відповідає на 74% стандартам ЄС, охоплюючи такі критичні сфери як достатність капіталу, корпоративне управління та аудит. Національний банк України запровадив ризикорієнтовану модель нагляду за аналогією з єдиним наглядовим механізмом ЄЦБ, що значно покращило нагляд”, – додала Лагард.

Також президентка ЄЦБ наголосила, що, попри надзвичайно складні обставини, Україна модернізує свої ринки капіталу, консолідує біржі, оновлює системи розрахунків та посилює регуляторне правозастосування для залучення довгострокових інвесторів.

За її оцінкою, ці реформи вже дають результати. У 2023 році український банківський сектор залишався прибутковим і добре капіталізованим, незважаючи на продовження війни – результат, який був би немислимим ще 10 років тому.

Резюмуючи, Лагард наголосила на необхідності подальшого прогресу, особливо у сфері фіскального управління. Оскільки посилення управління державними інвестиціями матиме вирішальне значення для забезпечення прозорого, ефективного розподілу коштів на відновлення.

“Йдеться не лише про дотримання зовнішніх стандартів якоїсь установи, йдеться про те, щоб кожне євро і кожна гривня приносили реальну користь українському народу”, – підсумувала вона.

Як повідомляв Укрінформ, поглиблення торговельних зв’язків між Україною та Європою може зміцнити спільну стійкість обох сторін в умовах фрагментованого світу, адже для України Європа є головним торговельним партнером.

Фото: НБУ

Україна у 2025 році потребує 17,3 мільярда доларів для фінансування першочергових потреб відновлення: житла, енергетики, інфраструктури, транспорту та соціального захисту.

Під час Конференції з відновлення України (URC2025) у Римі заплановане підписання низки двосторонніх меморандумів про співпрацю між українськими та італійськими громадами в межах ініціативи «Побратимство через кордони».