“Ми підтримуємо пропозицію Президента Трампа щодо тристоронньої зустрічі Україна – Америка – Росія. Україна підкреслює: ключові питання можуть обговорюватись на рівні лідерів, і тристоронній формат підходить для цього. Всі деталі по завершенню вбивств, по завершенню війни збираюсь обговорити з Президентом Трампом у Вашингтоні в понеділок. Вдячний за запрошення”, – повідомив Зеленський.

Він також підкреслив важливість залучення представників європейських держав на всіх етапах перемовин, заради надійного гарантування безпеки разом з Америкою. “Ми обговорили позитивні сигнали від американської сторони щодо участі в гарантуванні безпеки Україні. Продовжуємо координувати наші позиції з усіма партнерами”, – додав Зеленський.

Він наголосив, що Україна знову підтверджує готовність працювати максимально продуктивно заради миру.

Загалом, розмова Зеленського і Трампа тривала понад півтори години, із яких годину – у форматі сам на сам. Потім до розмови приєдналися європейські лідери.

Як повідомлялося, після телефонної розмови Президента США Дональда Трампа з Президентом України Володимиром Зеленським, лідерами ЄС та НАТО представники держав-членів ЄС у суботу обговорять російську агресію проти України в режимі неформальної відеоконференції.

Президент США 15 серпня провів переговори із російським лідером Путіним на авіабазі Елмендорф-Річардсон в Анкориджі на Алясці. З американського боку на переговорах були присутні також держсекретар США Марко Рубіо та спецпредставник Білого дому Стів Віткофф. З російського – глава МЗС Сергій Лавров і радник Путіна Юрій Ушаков.

Після перемовин в інтерв’ю Fox News Трамп заявив, що на переговорах з Путіним на Алясці вони погодилися з тим, що війна в Україні може закінчитися “обміном територіями” та певними гарантіями безпеки з боку США. Президент США також зазначив, що укладення угоди щодо припинення війни нібито залежить від Президента Володимира Зеленського.

У суботу вранці Трамп провів телефонну розмову з главою Української держави Володимиром Зеленським. За словами речниці Єврокомісії, до розмови також долучилися президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Фінляндії Александр Стубб, президент Польщі Кароль Навроцький, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте, держсекретар США Марко Рубіо та спеціальний представник президента США Стів Віткофф.

Фото: ОП, архівне

«13–14 серпня – Берлін і Лондон. Президент Володимир Зеленський провів низку зустрічей на найвищому рівні. Попри широку дипломатичну повістку, наш захист був у фокусі всіх зустрічей: нова оборонна підтримка, надійні гарантії безпеки і чітка координація перед Аляскою», – зазначив Паліса.

Паліса назвав головні результати ключових рішень, які були досягнуті на цих зустрічах:

1. Скоординували позиції з США та європейськими лідерами щодо негайного припинення вбивств, дипломатії разом з Україною і сильних гарантій безпеки. Підсумок телефонної розмови з Президентом США Дональдом Трампом – спільне розуміння подальших кроків та домовленість тримати зв’язок після зустрічі на Алясці.

2. Коаліція охочих. Вперше були віцепрезидент США Джей Ді Венс і спецпредставник Президента США з питань України Кіт Келлог – сильний сигнал єдності від партнерів.

«Узгоджено, що шлях до миру не може бути визначений без України. Якщо Росія не погодиться на припинення вогню під час зустрічі на Алясці, має бути посилення санкцій. Підтверджено, що кордони силою не змінюються і що коаліція готова відіграти активну роль у гарантіях безпеки, включно з можливим розгортанням гарантійних сил окремих країн», – підкреслив Паліса.

3. Німеччина – ППО та PURL. Узгоджено зміцнення української ППО додатковими системами Patriot з ракетами і участь Берліна в новому інструменті PURL для швидких закупівель озброєння: оголосили ще 500 млн доларів внеску, а загальний обсяг зобов’язань партнерів станом на зараз становить близько 1,5 млрд доларів.

4. З Прем’єр-міністром Кіром Стармером – синхронізували очікування перед Аляскою, продовження програм підтримки української армії, інвестиції в українське виробництво дронів. Запрошення Лондону приєднатися до PURL. Після ратифікації сторічної двосторонньої угоди – розширена зустріч Україна – Велика Британія.

5. Важливо створити умови для тристоронньої зустрічі лідерів – Україна, Сполучені Штати, Росія, – зауважив заступник керівника ОП.

Як повідомляв Укрінформ, Трамп і Путін планують зустрітися у п’ятницю, 15 серпня, в Анкориджі – найбільшому місті штату Аляска. Зустріч запланована на 11:00 за місцевим часом (22:00 за Києвом).

Фото: ОП

Про це сказав в інтерв’ю Укрінформу Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Юрій Вітренко.

“Щодо зведеного бюджету, то він, хоч і офіційно не затверджений вже котрий рік, продовжує наповнюватися внесками держав-учасниць, які дорівнюють їхнім внескам до останнього схваленого бюджету ОБСЄ. Таким чином, держави-учасниці, крім Росії, продовжують добросовісно сплачувати свої внески, проте використання цих коштів мінімізоване, що не дає змоги належно планувати роботу ОБСЄ. Наразі борг РФ сягнув близько 22 млн євро – при тому, що зведений бюджет ОБСЄ цьогоріч становить 156 млн євро”, – зазначив він.

Як підкреслив Вітренко, ситуація виглядає дуже цинічною – “Росія не робить жодних фінансових внесків у бюджет Організації, але при цьому продовжує брати участь в ОБСЄ”.

За його словами, формальні механізми в ОБСЄ для покарання Росії через несплату внесків існують.

“Зокрема, якщо якась держава-учасниця ОБСЄ не сплачує свої внески впродовж останніх двох років, діюче Головування може порушити це питання перед Постійною радою, аби вжити конкретних заходів для сплати заборгованості. Ми працюємо над цим. Також під час щорічного обговорення бюджету наголошуємо на неприпустимості такої ситуації і шукаємо шляхи для використання цього аргументу для покарання Росії. До речі, гарним прикладом тут є Генеральна Асамблея ООН в Нью-Йорку, з позбавленням відповідних держав права голосу через заборгованість, та й Генеральна конференція МАГАТЕ у Відні”, – зазначив очільник української місії при ОБСЄ.

Водночас він вказав на те, що, на жаль, інші країни-учасниці та Секретаріат ОБСЄ “не завжди достатньо активні в цьому питанні”.

“Але після Конференції “Гельсінкі +50″ ми продовжимо тиск у відповідних форматах і на потрібних треках, аби зробити агресору максимально боляче. Одна з ідей – частково компенсувати саботаж Москвою бюджету ОБСЄ припиненням фінансування служби російського перекладу”, – повідомив Вітренко.

Поруч з цим він вказав на те, що на конференції у Гельсінкі було офіційно запущено Фонд “Гельсінкі+50” з метою “ефективніше управляти позабюджетними внесками донорів, зокрема для проєктної діяльності, включно з підтримкою України”.

“Фонд “Гельсінкі+50″ не замінює регулярний бюджет ОБСЄ, адже він покликаний менеджити саме позабюджетні внески від ключових донорів… Планується вдосконалити систему управління, розподілу позабюджетних коштів і звітності, зробити її більш прозорою, гнучкою та ефективною. Наразі конкретного затвердженого формату й структури фонду немає, але є загальні домовленості і вже визначені суми для діяльності”, – повідомив постпред.

Як повідомляв Укрінформ, Росія з 2022 року блокує ухвалення зведеного бюджету ОБСЄ, тому держави-учасниці шукають креативні способи виправити цю ситуацію. Наприклад, існує Програма підтримки України (“Support Program for Ukraine”), яка фінансується поза регулярним бюджетом ОБСЄ – за рахунок добровільних внесків держав-донорів.

Фото: OSCE