Про це він сказав у інтерв’ю американському блогеру та ведучому Такеру Карлсону, передає Укрінформ.

«Кінцева мета – це 30-денне припинення вогню, під час якого ми обговоримо постійне припинення вогню. Ми вже недалеко від цього, але 30-денне припинення вогню – це те, де ми повинні з’ясувати, якими є всі умови на полі бою, саме тому я почав з Курська», – сказав Віткофф.

Він зокрема повторив російські наративи щодо того, що частина українських військових у Курській області РФ буцімто оточена.

Також Віткофф заявив, що не вважає, що розмова президентів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна пройшла невдало, оскільки Росія нібито погодилися на перемир’я у сфері енергетичної інфраструктури. «Це означає, що Росія не буде атакувати енергетичну інфраструктуру України, а Україна не буде атакувати енергетичну інфраструктуру Росії. Вони ніколи раніше про це не говорили. А тепер говорять. Вони ніколи раніше не обговорювали відновлення мораторію на морські атаки в Чорному морі — на удари України по російських кораблях, Росії — по українських», — сказав спецпосланець президента США.

Віткофф зазначив, що на фронті відбуваються десятки боєзіткнень, тому українська та російська сторони мають обговорити умови їх припинення.

Він додав, що технічні групи збираються в Джидді з понеділка. «З Росії надходить багато хороших, позитивних розмов про їхню готовність розглянути всі ці різні речі. І Зеленський мав чудову розмову з президентом (Трампом – ред.) після розмови президента Путіна (і Трампа – ред.) наступного дня. І я думаю, що це свідчить про те, що у них є певна гнучкість у тому, як вони думають про те, як завершити цей конфлікт», — сказав Віткофф.

Він зазначив, що не хоче здатися «вічним оптимістом», але дуже оптимістично налаштований щодо того, що США зможуть примирити обидві сторони.

Спецпосланець наголосив, що США орієнтовані на результат перемовин та угоду, з якою зможе жити український народ. «Я хочу, щоб Україна вийшла з цього. Я хочу, щоб Росія вийшла з цього. Будуть різні схвалення Сенату, які нам тут можуть знадобитися. Я маю на увазі, що це політична система. Ми хочемо, щоб усі були певною мірою задоволені… з угодою, з якою може жити кожен», – сказав Віткофф.

Він також заявив, що зустріч Трампа та Путіна може відбутися в найближчі кілька місяців.

Як повідомляв Укрінформ, 11 березня відбулася зустріч делегацій зі США й України у Джидді (Саудівська Аравія). Україна висловила готовність прийняти пропозицію США щодо негайного запровадження тимчасового, 30-денного режиму припинення вогню за умови його одночасного виконання російською стороною.

13 березня спецпредставник президента США Стів Віткофф відвідав Москву, де зустрівся, зокрема, з Путіним. У Кремлі заявили, що Путін передав Трампу «додаткову інформацію і додаткові сигнали» через Віткоффа.

Цього вівторка, 18 березня, президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським лідером Путіним. У Білому домі заявили, що в Москві погодилися на обмежене припинення вогню по об’єктах енергетики та інфраструктури в Україні.

У середу, 19 березня, відбулася розмова президентів Трампа й Зеленського. В адміністрації американського лідера підкреслили при цьому, що він має намір назавжди досягти миру в Україні.

Фото: ©EPA-EFE/SHAWN THEW

«Окрім всіх пріоритетів, яких ми маємо досягати для зміцнення нашої оборони та спроможностей, для нас пріоритетом є також посилення підтримки України. Це військова допомога – поставки артилерії, боєприпасів, систем протиповітряного захисту, дронів, іншого обладнання, забезпечення тренувань. Це також пряма підтримка для промисловості, доступ до космічних програм ЄС і навіть більше. Саме тому ми запропонували утворити нову, спільну з Україною оперативну групу для координації всіх наших зусиль з підтримки України», – зазначив представник Єврокомісії.

Він наголосив, що представлена лідерам ЄС кредитна програма SAFE (Security Action for Europe) місткістю 150 мільярдів євро надає країнам-членам нові можливості працювати з Україною та підтримувати українську оборонну промисловість.

«Від початку повномасштабної війни ми надали Україні близько 50 мільярдів євро військової допомоги – такі цифри близькі до допомоги, що надійшла від Сполучених Штатів. Але якщо рахувати, скільки ми надавали Україні кожного року, наша підтримка буде меншою за 0,1 відсотка від сукупного ВВП. Тож ми можемо – і маємо – зробити набагато більше. Немає необхідності повторювати, що сьогодні Україна воює та обороняє не лише себе, а й захищає всіх нас», – зауважив Кубілюс.

Він наголосив, що невипадково один з ключових розділів «Білої книги» присвячено Україні.

«Ми не робимо більше жодної відмінності у питаннях безпеки між Європейським Союзом і Україною. І це дуже важливий крок уперед. Формально ми продовжуємо говорити про український шлях до ЄС, але у деяких питаннях відбувається справжній прорив, особливо у тих сферах, де ми були уражені поточною безпековою кризою», – сказав єврокомісар.

Як повідомлялося, під час Спеціальної Європейської ради 6 березня лідери країн ЄС визначили стратегічні напрямки зміцнення європейської оборони, нарощування спроможностей оборонної промисловості та погодилися з необхідністю значного збільшення витрат на оборону як на рівні ЄС, так і на національному рівні. Глави держав та урядів ЄС також підтвердили непохитну підтримку України.

Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ. 

Як зазначається, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і французький лідер Еммануель Макрон очолюють зусилля зі створення «коаліції охочих» країн НАТО і ЄС для формування миротворчого контингенту за підтримки гарантій безпеки з боку США.

Стармер прийняв під Лондоном 30 вищих військових керівників з європейських країн і не тільки, щоб обговорити ці плани.

За його словами, вони переходять в «оперативну фазу», але поки що незрозуміло, скільки країн готові відправити війська, і як цей план буде реалізований.

Як пише видання, Макрон підняв тему альтернативи ООН на саміті Європейської ради в четвер разом з генеральним секретарем ООН з питань безпеки Антоніу Гутеррешем, який був гостем зібраних лідерів ЄС.

«Будь-які миротворчі сили ООН потребують схвалення Ради Безпеки. Оскільки і Росія, і потенційно США виступають проти цього, перспективи виглядають примарними», – йдеться у публікації.

The Telegraph зазначає, що це відбувається на тлі того, що британський прем’єр наголошує не на прямій участі європейських військ в Україні, а на посиленні повітряної та морської підтримки для забезпечення безпеки країни.

Також, за даними видання, Королівські військово-повітряні сили ведуть переговори про те, щоб британські літаки охороняли небо над Україною згідно з пропозиціями, які обговорюються «коаліцією охочих».

Як повідомляв Укрінформ, наступного тижня лідери європейських країн, Великої Британії та Канади зустрінуться в Парижі , щоб обговорити свою позицію щодо України та вимоги до мирного процесу. 

Фото: Blondet Eliot/ABACA