Також він наголосив на необхідності доступу до українських військовополонених і цивільних, незаконно утримуваних Росією. Про це Лубінець повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.

«Наразі перебуваю з робочим візитом у Женеві, де провів зустріч із президенткою МКЧХ Мір’яною Сполярич Еггер», – зазначив Лубінець.

Омбудсмен висловив принципову незгоду та глибоке емоційне обурення заявою регіональної директорки МКЧХ з питань Європи та Центральної Азії.

«Формулювання, які ставлять на один рівень державу-агресора і державу, що захищається, є неприпустимими, а на такому рівні – ще й небезпечними. Росія веде війну і цілеспрямовано б’є по енергетичній інфраструктурі України, залишаючи мільйони людей без тепла, світла й води в сильний мороз. Наші громадяни, зокрема діти, мерзнуть у садочках, школах, на вулиці та вдома», – підкреслив Лубінець.

Водночас він запросив керівництво МКЧХ відвідати Україну і на власні очі побачити наслідки російських ударів: «Можливо, тоді слова на папері знову почнуть відповідати реальності».

Також під час зустрічі сторони обговорили: проблему доступу МКЧХ до українських військовополонених у РФ і незаконно затриманих цивільних, а також залученість організації до їхньої верифікації; побудову ефективної системи пошуку зниклих безвісти; супровід МКЧХ громадян України, які хочуть виїхати з ТОТ; питання обміну військовополоненими, якому приділили багато часу.

«МКЧХ потрібен доступ. Але насамперед – до українських військовополонених і цивільних, яких Росія незаконно утримує. Саме це є мандатом організації. І саме відсутність системного доступу до наших людей у полоні роками підриває довіру до МКЧХ», – підкреслив Лубінець.

Водночас він звернув увагу керівництва МКЧХ, що Україна очікує від міжнародної організації послідовної реалізації гуманітарного мандату.

Як повідомляв Укрінформ, МКЧХ опублікувало заяву щодо “засудження” нещодавніх ударів по критично важливій інфраструктурі “в Україні та Росії”. У заяві йшлося про постраждалі міста – Київ, Дніпро, Донецьк і російський Бєлгород, – де “мільйони людей без електроенергії, води та опалення або з обмеженим доступом в умовах морозів”.

Міністерство закордонних справ заявило, що викликає голову делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні для надання пояснень щодо заяви комітету про засудження ударів в Україні та Росії.

Фото: Дмитро Лубінець, Телеграм

Про це йдеться у повідомленні посольства у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«У зв’язку із загостренням безпекової ситуації повідомляємо, що Посольство України в Ісламській Республіці Іран тимчасово призупиняє свою роботу. Про відновлення діяльності посольства, а також про подальші дії та можливі зміни буде повідомлено додатково», – йдеться у дописі.

У посольстві порадили українцям, які перебувають в Ірані, дотримуватися опублікованих раніше інструкцій та не наражати себе на небезпеку.

Як повідомляв Укрінформ, Велика Британія евакуювала посла та увесь персонал посольства з Тегерана на тлі можливих ударів Сполучених Штатів по території Ірану.

Також Італія виводить персонал свого посольства у Тегерані, за винятком деяких чиновників.

Раніше США рекомендували частині свого військового персоналу залишити американську авіабазу Аль-Удейд у Катарі на тлі напруженості в регіоні.

Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела, передає Укрінформ.

За словами високопоставлених чиновників, які беруть участь у переговорах, план реформи, що обговорюється в Європейській комісії, хоча і є попереднім, вже викликає занепокоєння столиць ЄС, які стурбовані підходом «спрощеного розширення» з далекосяжними наслідками для блоку.

Як зазначається у публікації, попередній план, який обговорюється, дозволить Україні приєднатися до ЄС, але з набагато меншими повноваженнями щодо прийняття рішень. Наприклад, за словами посадовців, спочатку Україна не матиме прав голосу на самітах лідерів та міністерських зустрічах.

Згідно з пропозиціями, які ще розробляються, Україна отримає поступовий доступ до частин єдиного ринку ЄС, його сільськогосподарських субсидій та внутрішнього фінансування розвитку після досягнення певних етапів після вступу.

Це, як зауважує FT, кардинально змінить правила вступу, узгоджені в 1993 році, які вимагають від країн дотримання величезної кількості нормативних актів ЄС у різних сферах політики і вступ лише після виконання всіх вимог.

«Надзвичайні часи вимагають надзвичайних заходів… Ми не підриваємо розширення. Ми розширюємо концепцію розширення. Правила були написані понад 30 років тому. І вони мають бути більш гнучкими. Це момент, який трапляється раз на покоління, і ми маємо ним скористатися», – зазначив один із дипломатів-високопосадовців ЄС, ознайомлений з даною концепцією.

У ЄК визнають, що для Президента України Володимира Зеленського перспектива членства в ЄС є ключовим аргументом для ухвалення складних компромісів у межах можливої мирної угоди з РФ.

Водночас дипломати з країн-членів ЄС та інших країн, що прагнуть приєднатися до блоку і брали участь у неформальних обговореннях з Єврокомісією щодо цієї пропозиції, заявили, що концепція викликає глибоке занепокоєння. Дехто побоюється, що це негативно вплине на майбутню стабільність ЄС, знецінить значення членства та обурить інші країни-кандидати.

«Це пастка, розставлена Путіним і Трампом, і ми потрапляємо в неї», – зауважив другий дипломат ЄС, посилаючись на ризик для єдності блоку.

Однак велика група чинних членів ЄС, хоча і прагне підтримати Україну, категорично проти будь-яких заходів, які можуть створити лазівки в правилах або встановити дворівневу систему членства, заявили чотири дипломати блоку.

Інші посадовці заявили, що будь-які кроки з метою коригування процесу розширення також порушать амбіції інших кандидатів на вступ і викличуть ширші питання щодо взаємодії ЄС зі своїми близькими сусідами.

Це також викличе питання про те, чи буде запропоновано таку ж «полегшену» опцію розширення іншим державам, які за останні роки досягли незначного прогресу або взагалі не досягли прогресу в напрямку членства, йдеться у публікації.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що в ухваленій мирній угоді має бути чітко вказана дата вступу України до Європейського Союзу, оскільки членство в ЄС є однією з гарантій безпеки.

Після телеконференції європейських лідерів у грудні, на якій обговорювалися питання підтримки України, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила важливість вступу України до ЄС для гарантування миру.

Фото: ОП