Політика
Шмигаль сподівається на відкриття переговорних кластерів у найближчі місяці
Україна очікує, що переговорні кластери про вступ держави до Європейського Союзу будуть офіційно відкриті у першій половині цього року.
На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Ukraine’s EUmembership: not if, but when, передає кореспондент Укрінформу.
Глава уряду акцентував, що за останні три роки Українська держава досягла значного прогресу, від часу подання заявки на членство у ЄС до початку переговорів про вступ, «що наразі є найважливішим пріоритетом для нашого уряду».
Водночас Шмигаль нагадав, що українська сторона веде інтенсивні двосторонні зустрічі з європейською, а також завершує детальний перегляд українського законодавства, щоб забезпечити його узгодження із законодавством ЄС за 30 розділами.
«Наша галузева інтеграція також поглиблюється. Для Європейського Союзу це можливість зміцнити сильні сторони єдиного ринку в епоху зростаючої геополітичної конкуренції. Автономні торговельні заходи між Україною та ЄС, які дозволяють більшості українських товарів надходити до ЄС без тарифів і квот, значно посилили стійкість обох наших сторін і обох наших економік. Угода про лібералізацію транспорту скасувала потребу в спеціальних дозволах і стимулювала взаємну торгівлю. Це високоефективні інструменти економічної підтримки у воєнний час, і ми розраховуємо на їх розширення і зрештою перехід на постійні довгострокові механізми», – підкреслив Шмигаль.
Також він відзначив, що Україна прагне приєднатися до ініціативи «Роумінг як вдома», аби українці більше не платили додатково за послуги мобільного зв’язку та Інтернету в ЄС.
За його словами, цей крок посилив би зв’язки між українцями, які зараз проживають у ЄС, з їхньою батьківщиною.
«Іншою ключовою метою є приєднання України до угоди, яка полягає у прийнятті нашої промислової продукції, що підтримає зростання українського виробництва, пропонуючи європейським компаніям надійну та конкурентоспроможну альтернативу імпорту з третіх країн», – зауважив Прем’єр.
Він також повідомив, що Україна прагне приєднатися до єдиної зони платежів у євро – SEPA, «що дозволить українським підприємствам здійснювати платежі з європейськими партнерами так само легко, як і в самому ЄС».
«Ми вже завершили двосторонній скринінг у рамках трьох переговорних кластерів щодо основ внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Ми очікуємо, що ці переговорні кластери будуть офіційно відкриті в найближчі місяці. Власне, ми сподіваємося, що це станеться в першій половині цього року. У 2025 році наша мета – відкрити всі шість кластерів переговорів про вступ одночасно, і ми активно працюємо над досягненням цієї мети», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр переконаний, що Україна до цього готова, адже довела, «що може рухатися з безпрецедентною швидкістю та досягати результатів за місяці замість років».
Він також підкреслив, що членство України в Європейському Союзі є не лише історичною необхідністю – це результат, від якого виграють усі.
«Для мене велика честь вітати сьогодні започаткування програми підтримки європейської інтеграції України «Україна в ЄС». Ця ініціатива чітко демонструє, що Європейський Союз залишається чудовим партнером, який іде пліч-о-пліч з Україною на нашому шляху до спільного європейського майбутнього», – зазначив Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що приєднання України до європейської сім’ї – «це набагато більше, ніж просто стратегічна мета. Це відображення того, ким ми є, відображення відданості нашим найглибшим спільним цінностям і підтвердження історичного шляху, з якого немає шляху назад».
«Я твердо вірю, що Україна стане членом ЄС одразу після завершення повномасштабної війни», – підсумував Прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Польське головування в ЄС переконує Угорщину у необхідності відкриття першого переговорного кластера про членство України в ЄС у цьому півріччі.
Політика
Нова доповідь ООН свідчать про суттєве посилення російського терору та злочинів
Викладені у 43-й періодичної доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини факти свідчать про системний, цілеспрямований і масштабний характер злочинів Російської Федерації і потребують рішучої та послідовної відповіді з боку міжнародної спільноти.
Про це йдеться у коментарі зовнішньополітичного відомства України, передає Укрінформ.
У МЗС привітали публікацію доповіді, яка охоплює період з 1 червня по 30 листопада 2025 року, та подякували УВКПЛ за послідовний і неупереджений моніторинг масштабних порушень Російською Федерацією міжнародного гуманітарного права та прав людини в умовах її агресії проти України.
«Доповідь ООН підтверджує вбивство Росією з 1 червня по 30 листопада 1420 цивільних людей, поранення 6545, зокрема 4435 чоловіків, 3148 жінок, 229 хлопчиків та 153 дівчинок. Ці трагічні цифри на 12 відсотків вищі порівняно з аналогічним періодом 12 місяців тому (1201 загиблий та 5899 поранених) та на 37 відсотків вищі порівняно з попередніми шістьма місяцями (979 загиблих та 4840 поранених), – зазначили у зовнішньополітичному відомстві.
У МЗС також привернули увагу до того, що УВКПЛ окремо наголосило на цілеспрямованому відновленні Росією ударів по енергетичній інфраструктурі України напередодні зими та задокументувало численні випадки катувань, жорстокого та нелюдського поводження з українськими військовополоненими й цивільними.
Окрім того, в доповіді зазначається, що на тимчасово окупованих територіях Росія продовжує примусову «паспортизацію», масову експропріацію приватної власності, запровадження цензури та покарання за прояви української ідентичності, а також здійснює мілітаризація дітей.
У цьому контексті у МЗС закликали партнерів посилювати політичний, економічний і санкційний тиск на Росію та забезпечити дієві міжнародні механізми притягнення до відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності та інші порушення, задокументовані УВКПЛ.
Як повідомляв Укрінформ, Рада Безпеки ООН зібралася у вівторок у зв’язку з посиленням російських обстрілів цивільного населення та об’єктів.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Політика
Польща планує передати Україні літаки МіГ-29 в обмін на технології дронів і ракет
Польща планує передати Україні решту своїх літаків МіГ-29, які виводяться з експлуатації, очікуючи на отримання взамін технологій, пов’язаних з виробництвом БПЛА та ракет.
Про це в соцмережі X повідомив Генштаб Польщі, передає Укрінформ.
«Повідомляємо, що з Україною тривають переговори щодо передачі літаків МІГ-29. Передача літаків пов’язана з досягненням граничного терміну служби літаків та відсутністю перспектив їх подальшої модернізації у ЗС Польщі», – повідомили у Генштабі польської армії.
Водночас там зауважили, що остаточне рішення з цього приводу «ще не прийнято».
Як зазначила польська сторона, передача літаків буде частиною політики Альянсу щодо підтримки України та забезпечення безпеки східного флангу НАТО. Підкреслюється, що завдання виведених із строю літаків МІГ-29 виконуватимуть літаки F-16 та FA-50.
«Водночас, у зв’язку з передачею літаків, тривають переговори з Україною щодо надання Польщі окремих технологій безпілотників та ракет. Мета полягає не лише в тому, щоб компенсувати Польщі втрату обладнання, а й, перш за все, в набутті та спільному розвитку нових оборонних та промислових компетенцій», – наголосили у польському Генштабі.
Раніше польський експерт, колишній міністр національної оборони Польщі Януш Онишкевич у коментарі Укрінформу заявляв, Польща може передати решту винищувачів МіГ-29, які перебувають на озброєнні польської армії, до кінця цього року.
Фото: Укроборонпром
Політика
Найближчим часом будемо готові передати США доопрацьований у Лондоні мирний план
Президент Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом буде готовий до передачі США доопрацьований українською та європейською командами документ щодо мирних зусиль.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Працюємо дуже активно над усіма компонентами можливих кроків для закінчення війни. Українські та європейські компоненти пропрацьовані вже більше, і ми готові представити їх партнерам в Америці. Разом з американською стороною розраховуємо зробити можливі кроки якомога більш працездатними якомога швидше», – зазначив Зеленський.
Він підкреслив, що Україна зацікавлена у справжньому мирі та постійно на звʼязку з Америкою. «І як правильно відзначають партнери по переговорних командах, усе залежить від того, чи готові в Росії робити дієві кроки, щоб зупинити кровопролиття та не допустити розпалення війни знову. Найближчим часом будемо готові направити доопрацьовані документи в Сполучені Штати», – наголосив Президент.
Ці заяви він зробив за підсумком сьогоднішнього обговорення з українською переговорною командою результатів її роботи в Лондоні напередодні на рівні радників із питань національної безпеки європейських партнерів.
Як повідомлялося, учора, 8 грудня, Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що у Лондоні залишаться радники лідерів з питань безпеки (NSA), які будуть працювати над останньою версією мирного плану, яку привіз зі США очільник української делегації Рустем Умєров. Учора Президент визнав, що компроміс з територіальних питань у цьому мирному плані поки що не знайдено.
8 грудня у резиденції прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера відбулися переговори за участю Зеленського, президента Франції Еммануеля Макрона та канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Головною темою перемовин були дипломатичні зусилля, які зосереджені навколо запропонованого США мирного плану та потенційних «каменів спотикання».
Фото: ОП
-
Суспільство6 днів agoВіце-мер Одеси Позднякова звільнилася і пішла в енергетику
-
Усі новини1 тиждень agoМагнітні бурі в грудні 2025 — які дні найнебезпечніші
-
Усі новини1 тиждень agoАмериканка клонувала померлого пса за 50 000 доларів: чому вона шкодує
-
Суспільство5 днів agoВбивцями сина харківського посадовця виявились ексмитник з Одеси та син бізнесмена з Буковини Анонси
-
Події1 тиждень agoКиївський театр ляльок готує премʼєру вистави «Лускунчик і Мишачий король»
-
Політика1 тиждень agoІрландія під час головування в Раді ЄС максимально просуватиме переговори про вступ України
-
Війна5 днів agoОборона Куп’янська стабільна, росіяни переоцінили сили і зазнають там втрат
-
Політика1 тиждень agoМожливо Україні доведеться піти на «болючі поступки», які можуть завершитися референдумом
