Політика
Шмигаль сподівається на відкриття переговорних кластерів у найближчі місяці
Україна очікує, що переговорні кластери про вступ держави до Європейського Союзу будуть офіційно відкриті у першій половині цього року.
На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Ukraine’s EUmembership: not if, but when, передає кореспондент Укрінформу.
Глава уряду акцентував, що за останні три роки Українська держава досягла значного прогресу, від часу подання заявки на членство у ЄС до початку переговорів про вступ, «що наразі є найважливішим пріоритетом для нашого уряду».
Водночас Шмигаль нагадав, що українська сторона веде інтенсивні двосторонні зустрічі з європейською, а також завершує детальний перегляд українського законодавства, щоб забезпечити його узгодження із законодавством ЄС за 30 розділами.
«Наша галузева інтеграція також поглиблюється. Для Європейського Союзу це можливість зміцнити сильні сторони єдиного ринку в епоху зростаючої геополітичної конкуренції. Автономні торговельні заходи між Україною та ЄС, які дозволяють більшості українських товарів надходити до ЄС без тарифів і квот, значно посилили стійкість обох наших сторін і обох наших економік. Угода про лібералізацію транспорту скасувала потребу в спеціальних дозволах і стимулювала взаємну торгівлю. Це високоефективні інструменти економічної підтримки у воєнний час, і ми розраховуємо на їх розширення і зрештою перехід на постійні довгострокові механізми», – підкреслив Шмигаль.
Також він відзначив, що Україна прагне приєднатися до ініціативи «Роумінг як вдома», аби українці більше не платили додатково за послуги мобільного зв’язку та Інтернету в ЄС.
За його словами, цей крок посилив би зв’язки між українцями, які зараз проживають у ЄС, з їхньою батьківщиною.
«Іншою ключовою метою є приєднання України до угоди, яка полягає у прийнятті нашої промислової продукції, що підтримає зростання українського виробництва, пропонуючи європейським компаніям надійну та конкурентоспроможну альтернативу імпорту з третіх країн», – зауважив Прем’єр.
Він також повідомив, що Україна прагне приєднатися до єдиної зони платежів у євро – SEPA, «що дозволить українським підприємствам здійснювати платежі з європейськими партнерами так само легко, як і в самому ЄС».
«Ми вже завершили двосторонній скринінг у рамках трьох переговорних кластерів щодо основ внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Ми очікуємо, що ці переговорні кластери будуть офіційно відкриті в найближчі місяці. Власне, ми сподіваємося, що це станеться в першій половині цього року. У 2025 році наша мета – відкрити всі шість кластерів переговорів про вступ одночасно, і ми активно працюємо над досягненням цієї мети», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр переконаний, що Україна до цього готова, адже довела, «що може рухатися з безпрецедентною швидкістю та досягати результатів за місяці замість років».
Він також підкреслив, що членство України в Європейському Союзі є не лише історичною необхідністю – це результат, від якого виграють усі.
«Для мене велика честь вітати сьогодні започаткування програми підтримки європейської інтеграції України «Україна в ЄС». Ця ініціатива чітко демонструє, що Європейський Союз залишається чудовим партнером, який іде пліч-о-пліч з Україною на нашому шляху до спільного європейського майбутнього», – зазначив Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що приєднання України до європейської сім’ї – «це набагато більше, ніж просто стратегічна мета. Це відображення того, ким ми є, відображення відданості нашим найглибшим спільним цінностям і підтвердження історичного шляху, з якого немає шляху назад».
«Я твердо вірю, що Україна стане членом ЄС одразу після завершення повномасштабної війни», – підсумував Прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Польське головування в ЄС переконує Угорщину у необхідності відкриття першого переговорного кластера про членство України в ЄС у цьому півріччі.
Міжнародне право може забезпечити притягнення російського лідера Володимира Путіна до відповідальності.
Про це заявив в коментарі Укрінформу експерт з міжнародного кримінального права, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів (IBA) Марк Елліс.
“Міжнародне право грає в довгостроковій грі. Історія показує, що інші колишні глави держав, такі як Слободан Мілошевич та Чарльз Тейлор, які вважали себе “недоторканними”, зрештою постали перед судом. Але в короткостроковій перспективі Путін захищений імунітетом чинного глави держави щодо злочину агресії, доки перебуває на посаді. Відповідно до міжнародного права, чинні глави держав зазвичай захищені від переслідування, якщо вони не постають перед міжнародними кримінальними судами, такими як Міжнародний трибунал для колишньої Югославії (МТКЮ), Міжнародний трибунал щодо Руанди (МТР) і Міжнародний кримінальний суд (МКС), які не визнають імунітет глави держави. Саме тому Міжнародний кримінальний суд висунув Путіну обвинувачення у воєнних злочинах і видав ордер на арешт”, – сказав він.
За його словами, “що стосується Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України, його статут також не визнає імунітет глави держави. Це важлива позиція на підтримку підзвітності. Водночас у необхідному компромісі між основними державами, що беруть участь у розробці статуту, передбачено, що прокурор зможе підготувати обвинувальний акт проти Путіна за злочин агресії, але цей обвинувальний акт не може бути підтверджений, доки він перебуває на посаді. У такому випадку ордер на арешт не видаватиметься, і суддя, який проводить досудове розслідування, буде зобов’язаний призупинити процес до моменту, доки Путін не залишить посаду. Але я переконаний, що Путін буде притягнутий до відповідальності як МКС, так і Спецтрибуналом. Для злочинів, які він скоїв, не існує строку давності”.
Елліс також назвав засідання Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі (Молдова) 14-15 травня “важливим кроком у створенні трибуналу”.
“Він переходить від інституційної фази до операційної. Це має значення не лише для України, а й є критично важливим для міжнародної спільноти та для дотримання основоположних принципів міжнародного права”, – сказав Елліс.
Як повідомляв Укрінформ, Нідерланди визначили локацію для початкової фази Спецтрибуналу в міжнародній зоні Гааги.
Про це заявила президентка Молдови Мая Санду, виступаючи на відкритті міністерської сесії Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, передає кореспондент Укрінформу.
«Молдова, як і Україна, заслужила своє місце, обравши європейський шлях у складних умовах і невпинно захищаючи цей вибір. Ми не просимо коротких шляхів. Ми поважаємо процес, заснований на фактах, і ми виконуємо роботу. Але ми сподіваємося, що ця робота буде визнана і винагороджена», – наголосила Санду.
Вона зауважила, що ЄС історично не чекав від країн-кандидатів «досконалості», а пропонував належність до європейської родини, яка ставала інструментом демократичної трансформації.
«Європейський Союз не чекав досконалості, а пропонував належність – і саме ця належність робила решту. Те саме має відбутися сьогодні. Цей принцип має застосовуватися до України, Західних Балкан і Молдови – не як послуга, яку нам роблять, а як стратегічний вибір», – сказала президентка Молдови.
У своєму виступі Санду також заявила, що авторитаризм сьогодні не лише виникає всередині окремих держав, а й експортується назовні, атакуючи інституції, вибори та сам спосіб життя відкритих демократичних суспільств.
За її словами, свобода слова призначена для людей, а не для фейкових акаунтів та пропагандистських кампаній.
«Свобода вираження поглядів призначена для людей. Це не свобода вираження для фейкових акаунтів чи армій ботів. Це не свобода для пропагандистських кампаній, організованих у Telegram. І це також не свобода вираження для поплічників Кремля», – наголосила Санду.
Вона закликала до створення юридичного інструменту для протидії іноземному маніпулюванню та втручанню, наголосивши, що «м’яке право» не дає достатньо стабільної основи для міжнародної співпраці. А кожна демократія, яка залишається поза європейською родиною, є вразливістю, яку намагаються використати руйнівні сили.
«Там, де європейський проєкт пустив коріння, демократія розквітла. Там, де цього не сталося, тінь продовжувала існувати. А між ними є сірі зони. І в цих сірих зонах, на жаль, інші вирішують нашу долю», — заявила президентка Молдови.
Нагадаємо, 135 міністерська сесія Комітету міністрів Ради Європи відбулася у Кишиневі 15 травня. У ній взяли участь міністри закордонних справ 46 держав-членів Ради Європи.
Як повідомлялось, Комітет міністрів Ради Європи на засіданні 15 травня у Кишиневі затвердив розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, документ підтримали 36 країн та ЄС.
Фото: ОП
Політика
про запуск Спецтрибуналу: Сьогодні Путін, Лукашенко та інші злочинці отримали «свої квитки до Гааги»
Ухвалення угоди про запуск Спеціального трибуналу щодо агресії РФ стало «точкою неповернення», а Володимир Путін та інші представники російського і білоруського керівництва сьогодні отримали «свої квитки до Гааги» як майбутні фігуранти міжнародного правосуддя.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у виступі на засіданні Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі, передає Укрінформ.
Глава української дипломатії назвав сьогоднішній день історичним, зазначивши, що Спеціальний трибунал у Гаазі, як і Нюрнберзький 80 років тому, відновить справедливість після російської агресії.
«Сьогодні ми пройшли точку неповернення. Спеціальний трибунал стає юридичною реальністю. Дуже мало хто вірив, що цей день настане. Але він настав. Рік тому у Львові ми ухвалили політичне рішення. Лише через рік маємо імплементаційну угоду. Для міжнародного кримінального правосуддя така швидкість – справжній юридичний рекорд», – наголосив Сибіга.
Він зауважив, що Путін завжди хотів увійти в історію, і цей Трибунал допоможе йому цього досягти.
«Він увійде в історію як злочинець. І не лише він. Путін, Шойгу, Герасимов, Бортніков, Золотов, Медведєв, Патрушев, Лукашенко та інші сьогодні отримали свої квитки до Гааги», – підкреслив міністр.
За його словами, упродовж останніх століть Україна пережила надто багато звірств, утисків, окупацій, світових воєн, геноцидів, сталінських репресій та інших злочинів, але ніколи не бачила справжньої справедливості.
«Спеціальний трибунал розірве це замкнене коло… Але сьогодні не кінець. Це початок. Буде більше країн. Буде приміщення у Гаазі. Буде перший комітет. І будуть вироки. Україні це потрібно. Європі це потрібно. І навіть Росії потрібен цей Трибунал», – заявив глава МЗС.
Він також наголосив, що відповідальність ніколи не буде предметом компромісу, підкресливши, що справедливість є невід’ємним елементом тривалого миру.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет міністрів Ради Європи на засіданні 15 травня у Кишиневі затвердив розширену часткову угоду про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, документ підтримали 37 країн.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Усі новини1 тиждень agoНіколас Брендон — яка причина смерті актора
-
Події1 тиждень agoNetflix і Українська кіноакадемія оголосили проєкти, що отримають гранти на розробку сценарію
-
Події1 тиждень agoУкраїнська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду у США
-
Одеса1 тиждень agoНаступ на Одесу: загроза з боку Придністров’я залишається
-
Суспільство1 тиждень agoДивіденди, готівка та крипта, що зникла: що задекларували депутати Одеської облради за 2025 рік Анонси
-
Суспільство5 днів agoВ Україні щороку фіксують десятки випадків хантавірусу
-
Політика1 тиждень agoЗеленський та Алієв обговорили розвиток двосторонніх відносин
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїнців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків