Політика
Шмигаль сподівається на відкриття переговорних кластерів у найближчі місяці
Україна очікує, що переговорні кластери про вступ держави до Європейського Союзу будуть офіційно відкриті у першій половині цього року.
На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Ukraine’s EUmembership: not if, but when, передає кореспондент Укрінформу.
Глава уряду акцентував, що за останні три роки Українська держава досягла значного прогресу, від часу подання заявки на членство у ЄС до початку переговорів про вступ, «що наразі є найважливішим пріоритетом для нашого уряду».
Водночас Шмигаль нагадав, що українська сторона веде інтенсивні двосторонні зустрічі з європейською, а також завершує детальний перегляд українського законодавства, щоб забезпечити його узгодження із законодавством ЄС за 30 розділами.
«Наша галузева інтеграція також поглиблюється. Для Європейського Союзу це можливість зміцнити сильні сторони єдиного ринку в епоху зростаючої геополітичної конкуренції. Автономні торговельні заходи між Україною та ЄС, які дозволяють більшості українських товарів надходити до ЄС без тарифів і квот, значно посилили стійкість обох наших сторін і обох наших економік. Угода про лібералізацію транспорту скасувала потребу в спеціальних дозволах і стимулювала взаємну торгівлю. Це високоефективні інструменти економічної підтримки у воєнний час, і ми розраховуємо на їх розширення і зрештою перехід на постійні довгострокові механізми», – підкреслив Шмигаль.
Також він відзначив, що Україна прагне приєднатися до ініціативи «Роумінг як вдома», аби українці більше не платили додатково за послуги мобільного зв’язку та Інтернету в ЄС.
За його словами, цей крок посилив би зв’язки між українцями, які зараз проживають у ЄС, з їхньою батьківщиною.
«Іншою ключовою метою є приєднання України до угоди, яка полягає у прийнятті нашої промислової продукції, що підтримає зростання українського виробництва, пропонуючи європейським компаніям надійну та конкурентоспроможну альтернативу імпорту з третіх країн», – зауважив Прем’єр.
Він також повідомив, що Україна прагне приєднатися до єдиної зони платежів у євро – SEPA, «що дозволить українським підприємствам здійснювати платежі з європейськими партнерами так само легко, як і в самому ЄС».
«Ми вже завершили двосторонній скринінг у рамках трьох переговорних кластерів щодо основ внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Ми очікуємо, що ці переговорні кластери будуть офіційно відкриті в найближчі місяці. Власне, ми сподіваємося, що це станеться в першій половині цього року. У 2025 році наша мета – відкрити всі шість кластерів переговорів про вступ одночасно, і ми активно працюємо над досягненням цієї мети», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр переконаний, що Україна до цього готова, адже довела, «що може рухатися з безпрецедентною швидкістю та досягати результатів за місяці замість років».
Він також підкреслив, що членство України в Європейському Союзі є не лише історичною необхідністю – це результат, від якого виграють усі.
«Для мене велика честь вітати сьогодні започаткування програми підтримки європейської інтеграції України «Україна в ЄС». Ця ініціатива чітко демонструє, що Європейський Союз залишається чудовим партнером, який іде пліч-о-пліч з Україною на нашому шляху до спільного європейського майбутнього», – зазначив Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що приєднання України до європейської сім’ї – «це набагато більше, ніж просто стратегічна мета. Це відображення того, ким ми є, відображення відданості нашим найглибшим спільним цінностям і підтвердження історичного шляху, з якого немає шляху назад».
«Я твердо вірю, що Україна стане членом ЄС одразу після завершення повномасштабної війни», – підсумував Прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Польське головування в ЄС переконує Угорщину у необхідності відкриття першого переговорного кластера про членство України в ЄС у цьому півріччі.
Політика
Розраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі
Президент Володимир Зеленський обговорив із президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між країнами, а також анонсував роботу в Белграді віцепремʼєр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки.
Про це Глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Обговорили з Президентом Сербії Александром Вучичем питання двосторонніх відносин між нашими країнами. Ми обидва вважаємо, що вони мають бути сильними, і бачимо потенціал для розвитку. Цими днями в Белграді працюватиме визначений представник уряду України – віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Розраховуємо на взаємовигідні домовленості, зокрема щодо відновлення перемовин про зону вільної торгівлі із Сербією”, – написав він.
Зеленський додав, що Вучич також розповів про свою дипломатичну адженду на найближчий час. Сторони домовилися бути в контакті.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень для дипломатичного корпусу. Серед них – перезавантажити відносини з Угорщиною та Грузією, відкрити переговорні кластери з ЄС, залучити Європу до мирних перемовин.
Фото: ОП
Політика
Рютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
Не всі країни-члени задоволені відмінностями в тому, як союзники сприяють підтримці безпеки та оборони України, і це питання необхідно вирішити.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції в Брюсселі напередодні сесії міністрів закордонних справ НАТО, яке розпочнеться завтра у шведському місті Гельсінгборг, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За словами Рютте, продовження підтримки України буде одним із пріоритетів саміту НАТО в Анкарі наступного місяця, а завтра під час зустрічі міністрів закордонних справ Альянсу до обговорення приєднається міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Безпека України безпосередньо пов’язана з нашою власною безпекою. «Міністри обговорять, як зробити так, щоб підтримка України залишалася суттєвою, сталою, передбачуваною та ґрунтувалася на потребах України», – сказав Рютте, нагадавши, що PURL залишається важливим механізмом надання термінової підтримки Україні, і що останні оголошення про внески до PURL на суму понад пів мільярда доларів надійшли від Норвегії та Канади.
«З моменту запуску цієї ініціативи минулого літа PURL поставила близько 70 відсотків усіх ракет для українських батарей Patriot, включаючи PAC3, та 90 відсотків боєприпасів, що використовуються в інших системах протиповітряної оборони. Підтримка продовжує надходити, але ми повинні розвивати її та забезпечити, щоб підтримка Альянсу залишалася сталою в довгостроковій перспективі», – наголосив Марк Рютте.
На запитання, чи вважає він, що його ідея про виділення всіма європейськими союзниками НАТО 0,25% свого ВВП на підтримку України, буде реалізована, Рютте висловив сумніви.
«Моя роль іноді полягає в тому, щоб виходити із пропозиціями. Іноді їх приймають, але я не думаю, приймуть цю, бо є багато опору фіксованій позначці в 0,25 відсотка», – зазначив він, додавши, що водночас деякі країни, які надають значну частину внесків до PURL, хочуть, щоб інші брали більшу участь в ініціативі.
У зв’язку з цим Рютте закликав усіх союзників бути більш чесними між собою з цього питання.
Як повідомляв Укрінформ, НАТО критично важливо суттєво збільшувати та прискорювати виробництво продукції для того, щоб бути у змозі якісно протистояти загрозам євроатлантичній безпеці, які становить Росія.
Фото: NATO
Політика
Україна та Угорщина розпочали консультації на рівні експертів
Україна та Угорщина у середу, 20 травня, розпочали консультації на рівні експертів, в яких беруть участь міністри закордонних справ Андрія Сибіги та Аніти Орбан і віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки.
Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Сьогодні вранці ми разом з Анітою Орбан і Тарасом Качкою розпочали українсько-угорські консультації на рівні експертів», – написав міністр.
Він поінформував, що у вступному слові зосередився на трьох ключових питаннях: двосторонніх відносинах, правах меншин та вступі України до ЄС.

«Нас об’єднує прагнення вирішувати проблеми та долати виклики. По-перше, Україна хоче відкрити нову, взаємовигідну сторінку наших двосторонніх відносин, засновану на довірі. Зараз ми маємо сприятливий момент для досягнення цього», – наголосив міністр.
По-друге, Україна серйозно ставиться до прав національних меншин і залишається відданою їх забезпеченню відповідно до європейських стандартів, запевнив Сибіга.
«Ми розуміємо, що це питання має фундаментальне значення», – додав він.
«По-третє, я запропонував розглядати вступ України до ЄС як стратегічний інтерес Угорщини, можливість зміцнити угорську національну єдність та найкращий спосіб гарантувати права угорської меншини. Я наголосив, що настав час закласти міцну основу для відкриття першого переговорного кластера щодо вступу до ЄС уже цього травня, а ще п’яти – у червні», – поінформував очільник МЗС.
За словами Сибіги, він та його угорська колега поділяють спільну мету – скористатися цим моментом і досягти конкретних результатів. «Сподіваюся, що сьогоднішні консультації будуть конструктивними та продемонструють готовність України й Угорщини залишити позаду виклики минулого та формувати наше спільне майбутнє», – зазначив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський оновив зовнішньополітичні завдання на травень-червень для дипломатичного корпусу. Серед них – перезавантажити відносини з Угорщиною та Грузією, відкрити переговорні кластери з ЄС, залучити Європу до мирних перемовин.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Політика1 тиждень agoЗеленський і Навроцький обговорили потенційні контакти на найближчий час
-
Усі новини1 тиждень agoЄвробачення 2026 – хто може перемогти в конкурсі
-
Усі новини1 тиждень agoЗнайдено місце на Землі, де розташоване Пекло Данте: воно виявилося реальним (фото)
-
Одеса1 тиждень agoНебезпечне море: одесити про майбутній курортний сезон
-
Події1 тиждень agoФестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив цьогорічну програму
-
Усі новини1 тиждень agoМастерШеф Професіонали – хто новий суддя
-
Події1 тиждень agoУкраїнський ForeFilms стане копродюсером румунського фільму «Диптих любові»
-
Події1 тиждень agoУ Молдові знайшли скіфське поховання III століття до н.е.
