Про це він сказав на пресконференції у п’ятницю в Брюсселі за результатами засідання Євроради, передає власкор Укрінформу.

Коментуючи запитання журналістів щодо двох варіантів фінансування, які розглядалися, Кошта наголосив, що ЄС уже використовує заморожені російські активи.

«Ми вже використовуємо заморожені активи. Ми сплачуємо позику G7 (яка погашається з відсотків від заморожених активів, – ред.) і ухвалили рішення заморозити активи до завершення війни, доки Росія не відшкодує завдані Україні збитки», – зазначив він.

За словами Кошти, Європейська комісія запропонувала два підходи до фінансування України. Один із них не був підтриманий одностайно на початковому етапі, тоді як другий є складнішим з юридичного, технічного та фінансового погляду.

«Сьогодні в Європейській раді ми досягли одностайності, аби негайно забезпечити цю позику, що чітко підтверджує наявність рішення для підтримки України», – сказав він, додавши, що робота над юридичними та технічними аспектами використання активів триватиме.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що головною метою було гарантувати фінансування України в обсязі 90 млрд євро на два роки. «Найбільша перемога полягає в тому, що російські активи тепер надійно заморожені. Вони можуть бути знову використані лише за рішенням, ухваленим кваліфікованою більшістю», – заявила вона.

Фон дер Ляєн також підкреслила, що погоджений механізм передбачає: Україна повертатиме позику лише в разі виплати Росією репарацій. «Якщо цього не станеться, Україна не зобов’язана повертати ці кошти», – сказала вона.

Прем’єр-міністр Данії, яка головує в ЄС, Метте Фредеріксен зазначила, що фінальне рішення фактично поєднало два підходи. «Найважливіше – нагальні фінансові потреби України тепер гарантовані на наступні два роки, і Україна отримає кошти, яких потребує», – сказала вона, додавши, що підсумковий компроміс є прийнятним результатом переговорів.

Як повідомлялося, Європейський Союз розглядав два підходи до фінансування потреб України у 2026–2027 роках. Перший варіант передбачав безпосереднє використання заморожених російських активів для підтримки України. Однак цей механізм потребував одностайного схвалення держав-членів ЄС і не отримав необхідної підтримки через юридичні та технічні обмеження.

Другий підхід полягав у наданні Україні позики під гарантії бюджету Європейського Союзу. Згідно з погодженим рішенням, Україна зобов’язана повертати ці кошти лише в разі виплати Росією репарацій за завдані збитки. Якщо репарації не будуть сплачені, обов’язок погашення позики на Україну не покладається.

У результаті ЄС ухвалив компромісне рішення, яке забезпечує Україні гарантоване фінансування на найближчі два роки та водночас зберігає можливість подальшого використання заморожених російських активів після врегулювання правових питань.

Як повідомляв Укрінформ, Кошта заявив у п’ятницю, що лідери ЄС погодили рішення стосовно підтримки України в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки.

Також він наголосив, що Україна повертатиме позику, яку Євросоюз надає коштом заморожених російських активів, тільки після того, як РФ сплатить репарації.

Фото: Європейський Союз

Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС, передає кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні Рада офіційно ухвалила регламент, що стимулює інвестиції, пов’язані з обороною, в бюджеті ЄС для реалізації Плану переозброєння Європи. Регламент вносить правові корективи, спрямовані на підтримку швидших, гнучкіших та більш скоординованих інвестицій, пов’язаних з обороною, по всьому ЄС», – йдеться у повідомленні.

Таким чином Рада ЄС планує зміцнити оборонно-промислову та технологічну базу Європи (EDTIB) на фоні зростаючих геополітичних викликів.

Ухвалений регламент вносить зміни до п’яти ключових програм ЄС – Програми «Цифрова Європа», Європейського оборонного фонду, Механізму об’єднання Європи, Платформи стратегічних технологій для Європи (STEP) та «Горизонт Європа» – щоб забезпечити їх ефективніше використання для підтримки діяльності, пов’язаної з обороною.

«Серед іншого, нові правила дозволяють Україні бути асоційованою з Європейським оборонним фондом, тим самим створюючи нові можливості для українських суб’єктів господарювання приєднуватися до спільної діяльності ЄС у сфері оборонних досліджень та розробок у майбутньому. Цей крок підкреслює незмінну відданість ЄС безпеці, стійкості та поступовій інтеграції України в європейську оборонну та технологічну промислову базу», – йдеться у повідомленні.

Нові правила набудуть чинності на наступний день після його публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу.

Як повідомлялося, так званий «мініомнібус для оборони» – це пакет правових змін, запропонований Європейською комісією у квітні 2025 року, спрямований на збільшення підтримки проєктів щодо продукції подвійного використання або оборонного застосуванням.

Цю ініціативу доповнює так званий омнібус-пакет оборонної готовності, представлений Єврокомісією у червні 2025 року, міжінституційні переговори щодо якого, як очікується, розпочнуться наступного року.

Фото: Flickr

Про це в коментарі Укрінформу розповів український науковець, історик-османіст, доцент кафедри історії України, Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського Олександр Середа.

“До 1721 року існувало Московське царство – Московія. В османсько-турецькій мові чітко прописувалося слово мoskov (“москов”) чи мoskou (“москоу”), а жителі Московії і особливо військові представники Московії – moskovlu (“московлу”) чи moskouli (“москоулі”). Таке словотворення відбувається за допомогою суфіксу -lu (-li), і це є етнонім для росіян до другої половини XVIIІ ст.”, – пояснив Середа.

Науковець зазначив, що спочатку термін “москаль” найбільше використовували на Буковині, яка була до 1812 року у складі Молдови, у васальній залежності від Османської держави, і на території окремого Хотинського санджаку – безпосередньо територіальної одиниці Османської держави. Звідти термін “москалі” поширився на Галичину і Поділля, знову ж таки під час каральних військових дій московитів на заході України у XVIIІ ст.

“З 1672 року турецькі військові гарнізони розміщувались у Кам’янці-Подільському, Меджибіжі, Барі, Червонограді. З початку XVIIІ ст. такі гарнізони були і в Хотині, і в Чернівцях, і в інших місцях. Звичайно, так як османи називали російських військових – “москоулі”, так само місцеве населення це копіювало. Звідси й з’явилися етнічне позначення тогочасних росіян як “москалів”. Місцевому населенню, яке себе називало русинами, нічого не доводилося придумувати щодо московських зайдів, ця термінологія була сталою в османських документах ще з XV ст.”, – наголосив Середа.

За твердженням історика, у XVIIІ ст. термін “москаль” не мав негативної конотації, а передавав лише сутність військових загарбників.

“Сучасна російська пропаганда стверджує, що нібито навмисно було придумано образливе прізвисько “москалі” на Західній Україні, що не є правдою. Початок існування цього терміну був досить дипломатичним. А от як цей термін набув негативу на заході України – інше питання. Знову ж таки, пов’язане з окупаційними діями Російської імперії і Радянського союзу”, – зазначив Середа.

Історик додає, що зміна значення слова “москаль” з нейтрального у XVIIІ ст. на негативне у XIX-XX ст. фактично стала результатом історичних дій самих росіян.

Як повідомляв Укрінформ, у 2018 році український історик-османіст Олександр Середа, на той час будучи викладачем Стамбульського університету, зробив прямий переклад султанського фермана (листа) до Богдана Хмельницького з османсько-турецької на українську. Копія цього документа довгі роки зберігалася у фондосховищах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, але ніхто не міг прочитати, що в ньому зашифровано.

Олександр Середа є одним із небагатьох науковців в Україні, які знаються на османсько-турецькій, та зміг розшифрувати цей документ з арабською в’яззю, що також дозволило виправити неточності та пропуски попередніх перекладів.

Фото надане Олександром Середою