Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС, передає кореспондент Укрінформу.

«Сьогодні Рада офіційно ухвалила регламент, що стимулює інвестиції, пов’язані з обороною, в бюджеті ЄС для реалізації Плану переозброєння Європи. Регламент вносить правові корективи, спрямовані на підтримку швидших, гнучкіших та більш скоординованих інвестицій, пов’язаних з обороною, по всьому ЄС», – йдеться у повідомленні.

Таким чином Рада ЄС планує зміцнити оборонно-промислову та технологічну базу Європи (EDTIB) на фоні зростаючих геополітичних викликів.

Ухвалений регламент вносить зміни до п’яти ключових програм ЄС – Програми «Цифрова Європа», Європейського оборонного фонду, Механізму об’єднання Європи, Платформи стратегічних технологій для Європи (STEP) та «Горизонт Європа» – щоб забезпечити їх ефективніше використання для підтримки діяльності, пов’язаної з обороною.

«Серед іншого, нові правила дозволяють Україні бути асоційованою з Європейським оборонним фондом, тим самим створюючи нові можливості для українських суб’єктів господарювання приєднуватися до спільної діяльності ЄС у сфері оборонних досліджень та розробок у майбутньому. Цей крок підкреслює незмінну відданість ЄС безпеці, стійкості та поступовій інтеграції України в європейську оборонну та технологічну промислову базу», – йдеться у повідомленні.

Нові правила набудуть чинності на наступний день після його публікації в Офіційному журналі Європейського Союзу.

Як повідомлялося, так званий «мініомнібус для оборони» – це пакет правових змін, запропонований Європейською комісією у квітні 2025 року, спрямований на збільшення підтримки проєктів щодо продукції подвійного використання або оборонного застосуванням.

Цю ініціативу доповнює так званий омнібус-пакет оборонної готовності, представлений Єврокомісією у червні 2025 року, міжінституційні переговори щодо якого, як очікується, розпочнуться наступного року.

Фото: Flickr

Про це в коментарі Укрінформу розповів український науковець, історик-османіст, доцент кафедри історії України, Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського Олександр Середа.

“До 1721 року існувало Московське царство – Московія. В османсько-турецькій мові чітко прописувалося слово мoskov (“москов”) чи мoskou (“москоу”), а жителі Московії і особливо військові представники Московії – moskovlu (“московлу”) чи moskouli (“москоулі”). Таке словотворення відбувається за допомогою суфіксу -lu (-li), і це є етнонім для росіян до другої половини XVIIІ ст.”, – пояснив Середа.

Науковець зазначив, що спочатку термін “москаль” найбільше використовували на Буковині, яка була до 1812 року у складі Молдови, у васальній залежності від Османської держави, і на території окремого Хотинського санджаку – безпосередньо територіальної одиниці Османської держави. Звідти термін “москалі” поширився на Галичину і Поділля, знову ж таки під час каральних військових дій московитів на заході України у XVIIІ ст.

“З 1672 року турецькі військові гарнізони розміщувались у Кам’янці-Подільському, Меджибіжі, Барі, Червонограді. З початку XVIIІ ст. такі гарнізони були і в Хотині, і в Чернівцях, і в інших місцях. Звичайно, так як османи називали російських військових – “москоулі”, так само місцеве населення це копіювало. Звідси й з’явилися етнічне позначення тогочасних росіян як “москалів”. Місцевому населенню, яке себе називало русинами, нічого не доводилося придумувати щодо московських зайдів, ця термінологія була сталою в османських документах ще з XV ст.”, – наголосив Середа.

За твердженням історика, у XVIIІ ст. термін “москаль” не мав негативної конотації, а передавав лише сутність військових загарбників.

“Сучасна російська пропаганда стверджує, що нібито навмисно було придумано образливе прізвисько “москалі” на Західній Україні, що не є правдою. Початок існування цього терміну був досить дипломатичним. А от як цей термін набув негативу на заході України – інше питання. Знову ж таки, пов’язане з окупаційними діями Російської імперії і Радянського союзу”, – зазначив Середа.

Історик додає, що зміна значення слова “москаль” з нейтрального у XVIIІ ст. на негативне у XIX-XX ст. фактично стала результатом історичних дій самих росіян.

Як повідомляв Укрінформ, у 2018 році український історик-османіст Олександр Середа, на той час будучи викладачем Стамбульського університету, зробив прямий переклад султанського фермана (листа) до Богдана Хмельницького з османсько-турецької на українську. Копія цього документа довгі роки зберігалася у фондосховищах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, але ніхто не міг прочитати, що в ньому зашифровано.

Олександр Середа є одним із небагатьох науковців в Україні, які знаються на османсько-турецькій, та зміг розшифрувати цей документ з арабською в’яззю, що також дозволило виправити неточності та пропуски попередніх перекладів.

Фото надане Олександром Середою

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітав рішення Комісії, яке передбачає, окрім створення Реєстру збитків, систематичне збирання даних про перешкоджання вільному та безпечному судноплавству.

Документ надає повноваження голові Дунайської комісії довести це рішення до відома президента Генеральної Асамблеї ООН, а також підтверджує готовність співпрацювати з міжнародними організаціями для відновлення судноплавства і притягнення РФ до відповідальності за завдані збитки.

“Ще одна дипломатична перемога України в одній з найстаріших міжнародних організацій у світі — Дунайській комісії… Ця постанова – важливий стратегічний крок, що зміцнює міжнародну підтримку України та гарантує документування збитків, завданих агресією Російської Федерації», – зазначив глава української дипломатії.

За словами міністра, ухвалення цієї постанови стало можливим на основі рішень 12-ї позачергової та 100-ї сесії Дунайської комісії, які фактично виключили Російську Федерацію зі складу держав-членів Комісії, та є результатом майже року наполегливої роботи України у рамках Дунайської комісії.

Сибіга подякував міжнародним партнерам України – Німеччині, Австрії, Хорватії, Республіці Молдова, Румунії та Словаччині за солідарність, підтримку та участь у просуванні рішення, а також усім членам Дунайської комісії та експертам, які долучилися до обговорення та ухвалення постанови.

Як повідомляв Укрінформ, Україна 12 грудня офіційно перебрала головування в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай (ICPDR) на 2026 рік. Головування триватиме один рік і стане другим для України після 2011 року.

Фото: МЗС