Політика
Шмигаль сподівається на відкриття переговорних кластерів у найближчі місяці
Україна очікує, що переговорні кластери про вступ держави до Європейського Союзу будуть офіційно відкриті у першій половині цього року.
На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Ukraine’s EUmembership: not if, but when, передає кореспондент Укрінформу.
Глава уряду акцентував, що за останні три роки Українська держава досягла значного прогресу, від часу подання заявки на членство у ЄС до початку переговорів про вступ, «що наразі є найважливішим пріоритетом для нашого уряду».
Водночас Шмигаль нагадав, що українська сторона веде інтенсивні двосторонні зустрічі з європейською, а також завершує детальний перегляд українського законодавства, щоб забезпечити його узгодження із законодавством ЄС за 30 розділами.
«Наша галузева інтеграція також поглиблюється. Для Європейського Союзу це можливість зміцнити сильні сторони єдиного ринку в епоху зростаючої геополітичної конкуренції. Автономні торговельні заходи між Україною та ЄС, які дозволяють більшості українських товарів надходити до ЄС без тарифів і квот, значно посилили стійкість обох наших сторін і обох наших економік. Угода про лібералізацію транспорту скасувала потребу в спеціальних дозволах і стимулювала взаємну торгівлю. Це високоефективні інструменти економічної підтримки у воєнний час, і ми розраховуємо на їх розширення і зрештою перехід на постійні довгострокові механізми», – підкреслив Шмигаль.
Також він відзначив, що Україна прагне приєднатися до ініціативи «Роумінг як вдома», аби українці більше не платили додатково за послуги мобільного зв’язку та Інтернету в ЄС.
За його словами, цей крок посилив би зв’язки між українцями, які зараз проживають у ЄС, з їхньою батьківщиною.
«Іншою ключовою метою є приєднання України до угоди, яка полягає у прийнятті нашої промислової продукції, що підтримає зростання українського виробництва, пропонуючи європейським компаніям надійну та конкурентоспроможну альтернативу імпорту з третіх країн», – зауважив Прем’єр.
Він також повідомив, що Україна прагне приєднатися до єдиної зони платежів у євро – SEPA, «що дозволить українським підприємствам здійснювати платежі з європейськими партнерами так само легко, як і в самому ЄС».
«Ми вже завершили двосторонній скринінг у рамках трьох переговорних кластерів щодо основ внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Ми очікуємо, що ці переговорні кластери будуть офіційно відкриті в найближчі місяці. Власне, ми сподіваємося, що це станеться в першій половині цього року. У 2025 році наша мета – відкрити всі шість кластерів переговорів про вступ одночасно, і ми активно працюємо над досягненням цієї мети», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр переконаний, що Україна до цього готова, адже довела, «що може рухатися з безпрецедентною швидкістю та досягати результатів за місяці замість років».
Він також підкреслив, що членство України в Європейському Союзі є не лише історичною необхідністю – це результат, від якого виграють усі.
«Для мене велика честь вітати сьогодні започаткування програми підтримки європейської інтеграції України «Україна в ЄС». Ця ініціатива чітко демонструє, що Європейський Союз залишається чудовим партнером, який іде пліч-о-пліч з Україною на нашому шляху до спільного європейського майбутнього», – зазначив Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що приєднання України до європейської сім’ї – «це набагато більше, ніж просто стратегічна мета. Це відображення того, ким ми є, відображення відданості нашим найглибшим спільним цінностям і підтвердження історичного шляху, з якого немає шляху назад».
«Я твердо вірю, що Україна стане членом ЄС одразу після завершення повномасштабної війни», – підсумував Прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Польське головування в ЄС переконує Угорщину у необхідності відкриття першого переговорного кластера про членство України в ЄС у цьому півріччі.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час зустрічей у межах візиту до Сполучених Штатів відчула підтримку України з боку Вашингтона.
Про це вона сказала в інтерв’ю Reuters, передає Укрінформ.
Свириденко зазначила, що на зустрічі з міністром фінансів США Бессентом довела позицію України щодо того, що санкції проти Росії не повинні бути послаблені або скасовані.
«Я думаю, що міністр Бессент підтримує Україну і відстоює її інтереси. Це була дуже дружня розмова, і він дуже підтримує нас. Я вважаю, що усі наші партнери тут, у Сполучених Штатах, …чудово розуміють: запобігання оминанню санкцій, а також їх посилення є надзвичайно важливим заходом, який має бути вжито, щоб послабити Росію», – сказала глава українського уряду.
Під час зустрічей у США окрему увагу було приділено гарантіям безпеки та відновленню України. Свириденко наголосила, що війна має закінчитися «з належними гарантіями безпеки, належним планом забезпечення добробуту, а також належним планом відновлення та відбудови».
Вона зауважила, що за останній рік зв’язки між Україною та США поглибилися завдяки роботі над Американсько-Українським інвестиційним фондом відбудови (URIF), який минулого місяця затвердив свій перший проєкт і цього літа очікується другий проєкт – в енергетиці.
Прем’єрка висловила сподівання на розширення фонду, щоб затвердити більше, ніж передбачені на цей рік три проєкти, і повідомила, що на сьогодні отримано понад 200 заявок.
Свириденко також відзначила прогрес у переговорах з МВФ щодо кредиту на суму 8 мільярдів доларів, затвердженого у лютому, зауваживши, що у травні до Києва прибуде місія експертів фонду. За словами глави уряду, у МВФ розуміють, що Україна потребує більшої гнучкості у низці питань, і були готові це підтримати.
Вона зауважила, що після зустрічей у Вашингтоні відчула нову хвилю підтримки. За її словами, атмосфера була більш конструктивною, ніж під час попередніх зустрічей.
«Під час цього візиту я відчула, що усі дуже підтримують нас. Моє перше враження після цих двох днів – ситуація змінилась», – сказала Свириденко.
Глава уряду також висловила сподівання на розблокування 20-го пакету санкцій ЄС щодо Росії, а також кредиту від блоку на суму 90 мільярдів євро після виборів в Угорщині.
Вона додала, що це також може стати гарною новиною для «незворотного» руху України до вступу в ЄС.
«Усі українці відчувають себе частиною сім’ї ЄС, я думаю, що вони заслуговують на те, щоб там бути. Тож зараз саме час для нас рухатися швидше і мати прискорений шлях до нашої інтеграції в ЄС», – сказала Свириденко.
Як повідомляв Укрінформ, Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою у Вашингтоні.
Фото: Юлія Свириденко / Телеграм
Основними темами переговорів Президента Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Нідерландів Роба Єттена стали зміцнення української ППО, робота над drone deal, розблокування 90 млрд євро кредиту від ЄС та створення Спецтрибуналу за злочин агресії РФ.
Про це глава держави заявив на брифінгу у Мідделбурзі під час візиту до Нідерландів, передає кореспондент Укрінформу.
«Принципове завдання для нас – ракети для ППО, достатня кількість систем ППО. Ми фактично щодня працюємо з партнерами, щоб захистити небо і щоб цей захист у нас був. Я вдячний вам за готовність допомагати», – сказав Зеленський.
Стосовно роботи над угодою щодо дронів Президент зауважив, що Україна сьогодні запропонувала Нідерландам формат спеціальної угоди про безпекове партнерство і було підписано перший документ, який започатковує таке партнерство. Тепер, за словами Зеленського, над деталями працюватимуть команди обох країн.
Глава держави також висловив сподівання на прогрес у розблокуванні 90 млрд євро кредитної підтримки від ЄС та відкритті переговорних кластерів щодо вступу до ЄС.
«Важливо, щоб все ж таки вдалося розблокувати європейський пакет підтримки для України, який був затверджений, та щоб вдалося розпочати відкриття кластерів. Ми обговорили це сьогодні з прем’єр-міністром. Також важливо, щоб санкції проти Росії теж були посилені за війну і за всі ті втрати, які принесла Росія», – сказав Зеленський.
Він також зауважив, що важливою темою переговорів з Робом Єттеном було створення Спеціального трибуналу за злочин агресії, офіс якого буде розташований у Гаазі.
«Трибунал має бути. Ми в це віримо і над цим працюємо. Відповідальність агресора має бути. Росія має бути покарна за те, що наробила», – акцентував Президент.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Президент Володимир Зеленський перебуває з візитом у Нідерландах, де він вже провів зустрічі із королем Віллемом-Александром та із Прем’єр-міністром Робом Єттеном, а також отримав міжнародну премію «Чотири свободи», лавреатами якої цьогоріч стали Президент Володимир Зеленський і народ України.
Україна порушить питання щодо реакції Ради безпеки ООН на державний терор Росії на засіданні в понеділок, 20 квітня, скликаному на запит Києва.
Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він наголосив, що хвиля терору Росії проти України є частиною її воєнної стратегії.
Сибіга констатував, що мішенями Росії й надалі залишаються житлові будинки з родинами, які сплять, а також критична інфраструктура, необхідна для щоденного життя сотень тисяч мирних жителів. Такі атаки плануються заздалегідь, переконаний міністр. “Це свідчить про те, що коли Україна запропонувала продовжити великоднє перемир’я та дати шанс дипломатії, російське керівництво вже затвердило плани щодо подальших вбивств цивільного населення”, – додав він.
За даними глави МЗС України, остання атака забрала щонайменше 15 життів (серед них – дитина) у Києві, Одесі та Дніпрі. Понад 100 людей отримали поранення по всій країні.
“Російська жорстокість вимагає негайної та рішучої міжнародної відповіді, зокрема з боку Ради безпеки ООН. На засіданні Ради, запланованому на понеділок, 20 квітня, на запит України, ми порушимо питання необхідності жорсткої реакції РБ ООН на державний терор з боку Росії – країни, яка досі незаконно займає своє постійне місце”, – зазначив Сибіга.
Він закликав світ до єдності в підтримці України, тиску на агресора та притягненні його до відповідальності, а також закликав відновити повагу до міжнародного права, включно зі Статутом ООН, поклавши край російській агресії проти України.
Як повідомляв Укрінформ, Сили протиповітряної оборони за добу, із 7:00 15 квітня по 7:00 16 квітня знешкодили 19 російських крилатих ракет Х-101, вісім балістичних ракет “Іскандер-М”/С-400, чотири крилаті ракети “Іскандер-К” та 636 безпілотників.
У Києві внаслідок комбінованої російської атаки 16 квітня 54 людини постраждали і четверо загинули, серед них 12-річний хлопчик.
За останніми даними, в Одесі кількість загиблих унаслідок нічної російської атаки збільшилася до дев’яти, постраждали 26 людей.
-
Суспільство1 тиждень agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Політика1 тиждень agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаїв отримав понад 2 мільярда допомоги: куди пішли гроші Анонси
-
Війна1 тиждень agoВорог другий тиждень поспіль доставляє до порту Бердянська таємничі морські контейнери
-
Політика1 тиждень agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Події1 тиждень agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Відбудова1 тиждень agoУ Полтавській громаді ще майже 40 родин отримають компенсації за пошкоджене обстрілами житло
-
Події1 тиждень agoВ галереї Міського саду Artodessa триває виставка “Одеській палімпсест”