Політика
Шмигаль сподівається на відкриття переговорних кластерів у найближчі місяці
Україна очікує, що переговорні кластери про вступ держави до Європейського Союзу будуть офіційно відкриті у першій половині цього року.
На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Ukraine’s EUmembership: not if, but when, передає кореспондент Укрінформу.
Глава уряду акцентував, що за останні три роки Українська держава досягла значного прогресу, від часу подання заявки на членство у ЄС до початку переговорів про вступ, «що наразі є найважливішим пріоритетом для нашого уряду».
Водночас Шмигаль нагадав, що українська сторона веде інтенсивні двосторонні зустрічі з європейською, а також завершує детальний перегляд українського законодавства, щоб забезпечити його узгодження із законодавством ЄС за 30 розділами.
«Наша галузева інтеграція також поглиблюється. Для Європейського Союзу це можливість зміцнити сильні сторони єдиного ринку в епоху зростаючої геополітичної конкуренції. Автономні торговельні заходи між Україною та ЄС, які дозволяють більшості українських товарів надходити до ЄС без тарифів і квот, значно посилили стійкість обох наших сторін і обох наших економік. Угода про лібералізацію транспорту скасувала потребу в спеціальних дозволах і стимулювала взаємну торгівлю. Це високоефективні інструменти економічної підтримки у воєнний час, і ми розраховуємо на їх розширення і зрештою перехід на постійні довгострокові механізми», – підкреслив Шмигаль.
Також він відзначив, що Україна прагне приєднатися до ініціативи «Роумінг як вдома», аби українці більше не платили додатково за послуги мобільного зв’язку та Інтернету в ЄС.
За його словами, цей крок посилив би зв’язки між українцями, які зараз проживають у ЄС, з їхньою батьківщиною.
«Іншою ключовою метою є приєднання України до угоди, яка полягає у прийнятті нашої промислової продукції, що підтримає зростання українського виробництва, пропонуючи європейським компаніям надійну та конкурентоспроможну альтернативу імпорту з третіх країн», – зауважив Прем’єр.
Він також повідомив, що Україна прагне приєднатися до єдиної зони платежів у євро – SEPA, «що дозволить українським підприємствам здійснювати платежі з європейськими партнерами так само легко, як і в самому ЄС».
«Ми вже завершили двосторонній скринінг у рамках трьох переговорних кластерів щодо основ внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Ми очікуємо, що ці переговорні кластери будуть офіційно відкриті в найближчі місяці. Власне, ми сподіваємося, що це станеться в першій половині цього року. У 2025 році наша мета – відкрити всі шість кластерів переговорів про вступ одночасно, і ми активно працюємо над досягненням цієї мети», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр переконаний, що Україна до цього готова, адже довела, «що може рухатися з безпрецедентною швидкістю та досягати результатів за місяці замість років».
Він також підкреслив, що членство України в Європейському Союзі є не лише історичною необхідністю – це результат, від якого виграють усі.
«Для мене велика честь вітати сьогодні започаткування програми підтримки європейської інтеграції України «Україна в ЄС». Ця ініціатива чітко демонструє, що Європейський Союз залишається чудовим партнером, який іде пліч-о-пліч з Україною на нашому шляху до спільного європейського майбутнього», – зазначив Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що приєднання України до європейської сім’ї – «це набагато більше, ніж просто стратегічна мета. Це відображення того, ким ми є, відображення відданості нашим найглибшим спільним цінностям і підтвердження історичного шляху, з якого немає шляху назад».
«Я твердо вірю, що Україна стане членом ЄС одразу після завершення повномасштабної війни», – підсумував Прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Польське головування в ЄС переконує Угорщину у необхідності відкриття першого переговорного кластера про членство України в ЄС у цьому півріччі.
Таку думку в інтерв’ю Reuters висловив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, передає Укрінформ.
«Тільки Трамп може зупинити війну», – сказав Сибіга.
За його словами, з 20-пунктного проєкту мирного плану нині залишилося лише «кілька» невирішених пунктів. «Найбільш чутливі та найскладніші мають бути розглянуті на рівні лідерів», – додав глава українського МЗС.
Зазначається, що під час другого раунду тристоронніх мирних переговорів в Абу-Дабі раніше цього тижня не було жодних ознак прориву, хоча в четвер був проведений обмін 314 військовополоненими – перший такий обмін з жовтня.
Президент Володимир Зеленський сказав журналістам у суботу, що США запропонували новий раунд переговорів у Маямі через тиждень, на що Київ погодився. «Моя оцінка така, що ми маємо імпульс. Це правда. Нам потрібна консолідація або мобілізація цих мирних зусиль, і ми готові пришвидшитися», – зазначив міністр.
Україна зосереджена на отриманні гарантій безпеки Заходу для стримування потенційної майбутньої російської агресії після набрання чинності угоди про припинення вогню.
За словами Сибіги, США підтвердили Україні свою готовність ратифікувати гарантії безпеки в Конгресі США.
«Особисто я на цьому етапі не вірю в будь-яку інфраструктуру чи архітектуру безпеки без американців… Ми повинні мати їх поруч – і вони вже в цьому процесі. Це величезне, величезне досягнення», – сказав він.
Міністр закордонних справ заявив, що деякі інші країни, окрім Великої Британії та Франції, які вже публічно взяли на себе зобов’язання, підтвердили свою готовність направити війська до України як сили стримування, але він відмовився назвати їх.
Сибіга також заявив, що окрім «контингенту на землі» має бути механізм, подібний до п’ятої статті НАТО, яка класифікує напад на одну державу-члена як напад на всіх.
За його словами, запропоноване членство України в Європейському Союзі також забезпечить додатковий елемент безпеки.
У суботу Зеленський висловив стурбованість щодо двосторонніх переговорів між Росією та США, які, за його словами, включають пропозицію Москви щодо інвестицій у розмірі 12 трлн дол.
Сибіга заявив, що деякі з цих обговорень можуть вплинути на суверенітет чи безпеку України, і Київ не підтримуватиме жодних таких угод, укладених без цього.
Він також сказав, що рішення будь-якої країни в ході мирного врегулювання визнати суверенітет Росії над Кримом чи Донбасом буде «юридично недійсним». «Ми ніколи цього не визнаємо. І це буде порушенням міжнародного права. Це не про Україну – це питання принципу», – підсумував Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявляв, що мирний план не буде таким, щоб задовольнити всіх, і в ньому завжди будуть компроміси.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Санкційні рішення України дедалі частіше беруть за основу партнери, що в підсумку безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК.
Про це повідомив радник – уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає Укрінформ із посиланням на Офіс Президента України.
«Ми системно ідентифікуємо та вносимо до санкційних списків усіх, хто виробляє зброю для Росії й фінансує постачання компонентів. Наші рішення є якісними й практичними – їх дедалі частіше беруть за основу партнери. В підсумку це безпосередньо обмежує потенціал російського ВПК», – зазначив він.
Власюк нагадав, що Президент Володимир Зеленський підписав укази №102/2026 та №103/2026, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій проти 66 фізичних і 62 юридичних осіб. Серед них, зокрема, громадяни та резиденти Росії, Гонконгу, Киргизстану й ОАЕ.
Зазначається, що перший указ спрямований на обмеження здатності російського ВПК. Загалом до нього увійшли 24 фізичні та 27 юридичних осіб.
«Це, зокрема, компанії, що постачають товари для виготовлення деталей для російських ракет і дронів, які Росія застосувала під час удару по Україні в ніч на суботу. Без іноземних компонентів їхнє виробництво було б неможливим. Саме тому важливо й надалі посилювати відповідний тиск», – йдеться у повідомленні.
Водночас другий указ стосується фінансової інфраструктури ворога й персонально тих, хто допомагає РФ обходити санкції, які запровадили Україна, Євросоюз і США. Це 42 фізичні і 35 юридичних осіб.
Повідомляється, що до цього пакета увійшла екосистема криптовалютної мережі А7, через яку, зокрема, оплачують поставки компонентів для виробництва російських ракет.
Застосовані санкції і щодо Асоціації розробників і користувачів технологій, що забезпечують російський крипторинок та промислове накопичення віртуальної валюти (майнінг). Також це оператори розрахунків, власники криптовалют і криптообмінників.
В ОП зауважили, що частина цих рішень увійде до 20-го пакета санкцій Євросоюзу, який уже перебуває на фінальній стадії та може бути ухвалений наприкінці цього місяця.
Як повідомляв Укрінформ, після масованого удару Росії по Україні у ніч на 7 лютого, під час якого було застосовано понад 400 дронів і майже 40 ракет, Президент Володимир Зеленський підписав рішення про запровадження нових санкцій проти російського ВПК та фінансового сектору.
Фото Укрінформу можна купити тут.
Міністр закордонних справ Латвії Байба Браже виступила з різкою критикою РФ за її цілеспрямовані удари по енергетичній інфраструктурі України.
Джерело
-
Усі новини1 тиждень agoЙолка вийшла заміж – що відомо
-
Війна1 тиждень agoУдар по Запоріжжю – постраждав пологовий будинок, фото
-
Усі новини1 тиждень agoПокинутий будинок в селі вразив мережу — як він виглядає після ремонту
-
Усі новини1 тиждень agoЗаписка чоловіка до нових мешканців стала вірусною: попрохав доглядати за птахами
-
Події5 днів agoУ прокат виходить перший український еротично-історичний трилер «Всі відтінки спокуси»
-
Усі новини5 днів agoПідліток-“надлюдина” врятував свою родину, пропливши 4 км небезпечними хвилями (відео)
-
Усі новини6 днів agoВідпочинок у Буковелі – ціни у 2026 році
-
Події4 дні agoМЗС Литви попросить заборонити в’їзд грузинському реперу, який виступав у Росії та Криму