Політика
Шмигаль сподівається на відкриття переговорних кластерів у найближчі місяці
Україна очікує, що переговорні кластери про вступ держави до Європейського Союзу будуть офіційно відкриті у першій половині цього року.
На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Ukraine’s EUmembership: not if, but when, передає кореспондент Укрінформу.
Глава уряду акцентував, що за останні три роки Українська держава досягла значного прогресу, від часу подання заявки на членство у ЄС до початку переговорів про вступ, «що наразі є найважливішим пріоритетом для нашого уряду».
Водночас Шмигаль нагадав, що українська сторона веде інтенсивні двосторонні зустрічі з європейською, а також завершує детальний перегляд українського законодавства, щоб забезпечити його узгодження із законодавством ЄС за 30 розділами.
«Наша галузева інтеграція також поглиблюється. Для Європейського Союзу це можливість зміцнити сильні сторони єдиного ринку в епоху зростаючої геополітичної конкуренції. Автономні торговельні заходи між Україною та ЄС, які дозволяють більшості українських товарів надходити до ЄС без тарифів і квот, значно посилили стійкість обох наших сторін і обох наших економік. Угода про лібералізацію транспорту скасувала потребу в спеціальних дозволах і стимулювала взаємну торгівлю. Це високоефективні інструменти економічної підтримки у воєнний час, і ми розраховуємо на їх розширення і зрештою перехід на постійні довгострокові механізми», – підкреслив Шмигаль.
Також він відзначив, що Україна прагне приєднатися до ініціативи «Роумінг як вдома», аби українці більше не платили додатково за послуги мобільного зв’язку та Інтернету в ЄС.
За його словами, цей крок посилив би зв’язки між українцями, які зараз проживають у ЄС, з їхньою батьківщиною.
«Іншою ключовою метою є приєднання України до угоди, яка полягає у прийнятті нашої промислової продукції, що підтримає зростання українського виробництва, пропонуючи європейським компаніям надійну та конкурентоспроможну альтернативу імпорту з третіх країн», – зауважив Прем’єр.
Він також повідомив, що Україна прагне приєднатися до єдиної зони платежів у євро – SEPA, «що дозволить українським підприємствам здійснювати платежі з європейськими партнерами так само легко, як і в самому ЄС».
«Ми вже завершили двосторонній скринінг у рамках трьох переговорних кластерів щодо основ внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Ми очікуємо, що ці переговорні кластери будуть офіційно відкриті в найближчі місяці. Власне, ми сподіваємося, що це станеться в першій половині цього року. У 2025 році наша мета – відкрити всі шість кластерів переговорів про вступ одночасно, і ми активно працюємо над досягненням цієї мети», – наголосив Шмигаль.
Прем’єр переконаний, що Україна до цього готова, адже довела, «що може рухатися з безпрецедентною швидкістю та досягати результатів за місяці замість років».
Він також підкреслив, що членство України в Європейському Союзі є не лише історичною необхідністю – це результат, від якого виграють усі.
«Для мене велика честь вітати сьогодні започаткування програми підтримки європейської інтеграції України «Україна в ЄС». Ця ініціатива чітко демонструє, що Європейський Союз залишається чудовим партнером, який іде пліч-о-пліч з Україною на нашому шляху до спільного європейського майбутнього», – зазначив Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що приєднання України до європейської сім’ї – «це набагато більше, ніж просто стратегічна мета. Це відображення того, ким ми є, відображення відданості нашим найглибшим спільним цінностям і підтвердження історичного шляху, з якого немає шляху назад».
«Я твердо вірю, що Україна стане членом ЄС одразу після завершення повномасштабної війни», – підсумував Прем’єр.
Як повідомляв Укрінформ, Польське головування в ЄС переконує Угорщину у необхідності відкриття першого переговорного кластера про членство України в ЄС у цьому півріччі.
Перед майбутнім військовим омбудсманом стоятиме багато викликів, та найбільшим буде боротьба зі зневірою, виснаженням і втомою військовослужбовців.
Таку думку висловила в телеефірі уповноважена з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей Ольга Решетилова, передає кореспондент Укрінформу.
“Мені здається, найскладніше – і з чим мені вже зараз доводиться стикатися – це боротьба зі зневірою військовослужбовців, їхнім виснаженням і втомою”, – сказала Решетилова.
За її словами, викликів буде багато з огляду на очікування суспільства щодо ефективності нової структури та масштаб системних проблем у секторі безпеки й оборони, які доведеться вирішувати.
Щодо можливості її призначення на посаду військового омбудсмана уповноважена заявила, що остаточне рішення – виключно за Президентом України.
“Я думаю, що в Україні є багато гідних кандидатур… Наразі нібито ми говоримо про те, що це можу бути я, але все залежить від того, як Президент оцінить мою попередню діяльність на посаді уповноваженої та яке рішення ухвалить”, – сказала Решетилова.
Вона повідомила, що відповідно до проєкту положення, поданого Президенту, гранична чисельність працівників Офісу військового омбудсмана становитиме 150 осіб, із них 60 планують набрати до кінця 2025 року. Відповідно до закону, військовий омбудсман має бути цивільною особою, але його заступниками можуть бути військовослужбовці.
Як повідомляв Укрінформ, 17 вересня Верховна Рада України ухвалила закон про військового омбудсмана.
Фото: Фейсбук / Olha Reshetylova
Росія продовжує спроби відновити роботу енергоблоків Запорізької атомної електростанції та використати її потужності для живлення південних регіонів РФ.
Про це у коментарі Укрінформу заявив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
За його словами, окупанти протягом кількох років намагаються перезапустити реактори попри очевидну неможливість це реалізувати.
«Ворог на Запорізьку атомну має апетит і цього року, але так само було й у минулому, і в позаминулому. Вони кожен рік ставлять собі мету перезапустити один чи два реактори, хоча розуміють, що це неможливо», – зазначив експерт.
У 2024 році Росія спробувала прокласти спеціальну лінію електропередач через окуповані території півдня України для з’єднання з енергосистемою півдня РФ, яка потерпає від хронічного дефіциту електроенергії.
«Вони намагалися створити лінію, щоб під’єднати Запорізьку АЕС до енергосистеми півдня Росії. Але завдяки діям Збройних сил України ці плани залишаються марними – неможливо окремо зробити лінію чи запустити енергоблок, все має бути синхронізовано», – пояснив Гончар.
Він підкреслив, що навіть зазнавши поразок у своїх планах, Кремль не відмовиться від можливості використати станцію для провокацій.
«Росія не відмовиться від сценаріїв провокування ядерного інциденту на одному з енергоблоків, як вони намагалися зробити у 2023 році. Тому й надалі потрібно докладати зусиль, щоб не допустити негативних сценаріїв», – наголосив експерт.
Гончар переконаний, що у перспективі Запорізька атомна електростанція неодмінно повернеться під контроль українського Енергоатому.
Як повідомляв Укрінформ, російська пропаганда активізувала інформаційні операції щодо Запорізької АЕС після заяви МАГАТЕ про критичні ризики безпеки станції.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрів на залізничному вокзалі у Києві президентку Європейського парламенту Роберту Мецолу.
Як передає Укрінформ, про це він повідомив у Фейсбуці та опублікував відповідну світлину.
Стефанчук назвав візит Мецоли важливим сигналом єдності та непохитної підтримки України.
Раніше президентка Європарламент анонсувала візит до української столиці у соцмережі Х.
«Наступна зупинка: Київ», – написала Мецола в описі до світлини, де вона стоїть біля українського поїзда.
Згодом очільниця Європарламенту поширила фото, на якому її зустрічає голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
«Знову у Києві. Після 1300 днів з початку агресії я знаходжусь в Україні з потужним сигналом підтримки від Європейського парламенту. Так само, як ми були з вами з першого дня, ми й надалі будемо на вашому боці», – написала Мецола.
Згідно із розкладом, опублікованим пресслужбою Європарламенту, в Мецоли заплановані зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, Прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко і керівниками фракцій та груп Верховної Ради. Очільниця Європарламенту також виступить із промовою перед народними депутатами України у Верховній Раді України. Окремо зазначено, що Роберта Мецола має запустити в Україні зовнішній офіс зв’язку Європейського парламенту (European Parliament Antenna). Подібні офіси слугують контактним пунктом для посилення взаємодії з національними парламентами, громадянським суспільством та партнерами на місцях.
Як повідомляв Укрінформ, 12 вересня новопризначена міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер прибула із візитом до Києва та оголосила про надання 142 мільйонів фунтів стерлінгів для підтримки України протягом зими та наступного року.
Перше фото: Фейсбук / Ruslan Stefanchuk
-
Усі новини1 тиждень agoКрихітний голий гризун зберігає в собі секрет довголіття — що знайшли вчені
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одеській області спалахнула суха рослинність, є загиблий
-
Події1 тиждень agoОголосили фіналістів літературного конкурсу Фонду Лесі та Петра Ковалевих
-
Події1 тиждень agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»
-
Війна1 тиждень agoЗС РФ атакували Польщу 10 вересня – як на це відреагував Трамп
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка знайшла дивний предмет у пральні: інтернет розгадав, що це
-
Політика1 тиждень agoСвітлини удару Росії по Яровій жахають, навіть на війні є правила
-
Відбудова1 тиждень agoБанки профінансували проєкти з відновлення енергоінфраструктури на ₴27,1 мільярда