Винищувачі МіГ-29 вичерпали термін служби, тому їх не планують модернізувати, а натомість передадуть Україні, ідеться у дописі Генштабу Збройних сил Польщі. У Варшаві сподіваються в обмін на літаки отримати українські технології виготовлення безпілотників та ракета.

Заява польського командування з’явилась близько 20 год 9 грудня. Уточнюється, що надання МіГ-29 відбувається у межах програми НАТО щодо підтримки України та щодо модернізації авіапарку Польщі, який використовуватиме F-16 та FA-50. Додається, що переговори ще тривають, остаточного рішення немає, а надання збройних технологій — це компенсація за втрату військової техніки та розвиток співпраці між країнами.

“З Україною тривають переговори щодо передачі літаків МІГ-29. Остаточне рішення ще не прийнято. Одночасно, у зв’язку з передачею літаків, тривають переговори з Україною щодо надання Польщі окремих технологій безпілотників та ракет”, — вказано у заяву генштабу Польщі.

Авіація ЗСУ — що відомо про МіГ-29 та допомогу Польщі

Раніше Фокус писав про особливості МіГ-29 і про те, як його використовують Повітряні сили ЗСУ під час великої війни.

МіГ-29 — багатоцільовий винищувач 4 покоління, який здійснив перший політ у 80-ті роки минулого століття. Основні характеристики: швидкість до 2450 км/год, максимальна висота — до 18 км, радіус роботи — до 700 км, фізичні розміри — довжина 17 м, ширина 5 м, розмах крил 11 м. Літак має шість точок підвісу і може нести сумарно 6 тонн озброєння — ракет “повітря-повітря”, “повітря-земля” (Р-60, Р-27, Р-73). Після початку вторгнення Україна модернізувала МіГ-29 і винищувач отримав можливість використовувати західні ракети — AGM-88 HARM, AIM-9 Sidewinder, JDAM.

Зазначимо, з початку великої війни Польща вже передала партію винищувачів МіГ-29. Станом на 2022 рік сусідня країна мала близько 28 літаків, написали на порталі Army Recognition весною 2025 року. У 2023 Україні передали 14 винищувачів, і очікувалось, що передадуть решту, отримавши натомість сучасніші літаки у межах членства в НАТО. Також вказується, що з 28 МіГ-29 22 од. — бойові винищувачі МіГ-29А, а ще шість — навчальні, а заміна — це F-35 Lightning II (Lockheed Martin) та FA-50 Fighting Eagle (KAI, Південна Корея).

Взимку 2025 року на порталі Forbes повідомили про використання МіГ-29 для удару по бліндажу ЗС РФ на лінії фронту. Літак запустив ракету Hammer, яка влучила по цілі у районі Олешок на окупованій частині Херсонської області.

Нагадуємо, у грудні ГУР Міноборони розповіло про спецоперацію в Криму, внаслідок якої ЗС РФ втратили літак МіГ-29.

Оскільки військова напруженість між Китаєм і Японією сягнула найвищого рівня за більш ніж десятиліття, малонаселений острів Йонагуні опинився просто на лінії фронту. Розташований лише за 110 кілометрів на схід від Тайваню, Йонагуні стане “ракетним архіпелагом”, повідомляє Bloomberg.

Саме біля цього острова впали ракети, запущені Китаєм 2022 року після поїздки колишньої спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі в Тайбей.

Японія швидко розгортає ракетні батареї, радіолокаційні вишки, сховища боєприпасів та інші бойові об’єкти по всьому архіпелагу Рюкю, що складається зі 160 островів.

Також Токіо починає розгортання великих військових сил на Кюсю, найпівденнішому з чотирьох основних островів Японії, включно з винищувачами F-35 і далекобійними ракетами, а також розширює свій аналог Корпусу морської піхоти США, відомий як Бригада швидкого розгортання амфібій.

Найбільше за десятиліття нарощування військової потужності країни спрямоване на протидію територіальним амбіціям Китаю.

Гонка за зміцнення островів підвищує ставки в поточному протистоянні між найбільшими економіками Азії, оскільки Пекін посилює тиск, щоб змусити прем’єр-міністра Санае Такаїчі відмовитися від своїх заяв, які передбачають, що Японія може розгорнути свої війська, якщо Китай колись спробує захопити Тайвань. У минулі вихідні китайський винищувач націлив свій радар наведення на японські бойові літаки.

Острів Йонагуні — звідки Японія загрожуватиме Китаю

На субтропічному острові Йонагуні, який славиться своїми табунами диких коней, що вимирають, та місцями для дайвінгу з акулами-молотами, зараз виростають нові житлові будинки для розміщення військовослужбовців військової бази, створеної 2016 року. Протягом наступного року до майже 230 співробітників, які вже перебувають на місці, приєднаються близько 30 осіб для розміщення підрозділу радіоелектронної боротьби, а у зв’язку із запланованим розгортанням зенітних ракет очікується прибуття ще більшої кількості людей.

Деякі з приблизно 1500 жителів острова стали нервувати через постачання зброї і звернулися до японської влади з проханням роз’яснити подальші плани. На початку грудня представники Міністерства оборони пояснили їм необхідність розміщення військ, зенітних ракет і зброї, що використовує електромагнітні хвилі для придушення ворожих систем зв’язку і наведення.

Хоча Японія дотримується доктрини суворої самооборони, 2015 року уряд тодішнього прем’єр-міністра Сіндзо Абе вніс епохальну зміну в законодавство, яка дала змогу військовим надавати допомогу дружнім країнам у ситуації, коли під загрозою могло опинитися і власне виживання Японії. До приходу Такаїчі до влади в жовтні Абе і наступні лідери уникали озвучувати конкретні сценарії застосування “колективної самооборони”, розуміючи, що це може посилити напруженість у відносинах із Китаєм.

Однак у приватних бесідах урядовці та аналітики з питань безпеки вже давно згадували, що одним зі сценаріїв може стати оборона Тайваню під проводом США, з огляду на близькість Японії до острівної демократії та її власну залежність від США в питаннях безпеки. Будь-яка перспектива того, що американські війська не зможуть зупинити китайське вторгнення на Тайвань, неминуче поставить під загрозу безпеку самої Японії.

За словами Кеко Хатакеями, колишнього японського урядового аналітика, а нині професора міжнародних відносин в Університеті Ніїгати, Японія не матиме іншого вибору, окрім як підтримати США в конфлікті, незалежно від того, як до цього ставляться в Токіо. “Якщо ми відхилимо запит США, це означатиме кінець альянсу. А США, можливо, навіть не захистять Японію в разі нападу Китаю на неї”, — вважає Кеко.

Японія, Китай і Тайвань — напруга зберігається з часів Другої світової війни

Напруженість навколо Тайваню бере свій початок в угодах, що поклали кінець Другій світовій війні, — історії, яку голова КНР Сі Цзіньпін тепер намагається використати у своїх інтересах. У бесідах із президентом США Дональдом Трампом та іншими лідерами Сі Цзіньпін стверджував, що Китай допоміг перемогти Японію, а дві заяви воєнного часу — Потсдамська і Каїрська декларації — чітко дали зрозуміти, що Пекін має суверенітет над Тайванем.

У відповідь деякі китайські офіційні особи вказали, що заяви часів Другої світової війни також викликають сумніви щодо суверенітету Японії над Йонагуні та іншими островами архіпелагу Рюкю. Минулого місяця офіційний представник МЗС Китаю Лінь Цзянь опублікував цитату з Потсдамської декларації 1945 року, в якій йшлося про те, що суверенітет Японії має бути обмежений чотирма головними островами країни “і тими малими островами, які ми визначимо”.

Японія, США і Тайвань відкидають заяви Китаю, посилаючись на Сан-Франциський мирний договір як на юридично зобов’язуючу угоду. Підписаний 1951 року Японією і майже 50 країнами-союзниками, він свідчить, що Токіо “відмовляється від усіх прав, правопідстав і претензій” на Тайвань, але не уточнює, перед ким саме. У ньому також острови Рюкю перейшли під управління США, що відкрило шлях для розміщення американських військових баз, насамперед на острові Окінава. Острови були повернуті Японії 1972 року.

Пекін відкидає Сан-Франциський договір, а посольство Китаю в Токіо минулого місяця заявило, що це всього лише “недійсний клаптик паперу”. Китай зберігає активні претензії на острови Сенкаку, відомі як Дяоюйдао, розташовані на північ від Йонагуні. Ці острови підпадають під дію американо-японського договору про взаємну оборону, і цю позицію минулого місяця підтвердив спецпредставник Трампа в Японії Джордж Гласс.

Після виступу нового прем’єр-міністра Японії китайські офіційні особи активно просувають свою історичну позицію перед високопоставленими гостями. У понеділок міністр закордонних справ Ван Ї на зустрічі зі своїм німецьким колегою Йоганном Вадефулом докладно виклав аргументи на користь суверенітету Китаю над Тайванем, заявивши, що Японії слід бути більш обережною, будучи “переможеною країною” у Другій світовій війні.

Історія має сильний вплив на японців старшого покоління, які глибше, ніж молоде покоління, ототожнюють себе з відмовою Японії від мілітаризму після Другої світової війни. У 1947 році Японія прийняла пацифістську конституцію, яка залишається незмінною донині.

Однак молоді японці загалом підтримують нарощування військової могутності Японії.

Нагадаємо, 24 листопада Дональд Трамп і Сі Цзіньпін “продуктивно” поспілкувалися телефоном, після чого китайські ЗМІ заявили, що “США розуміють, наскільки важливим є тайванське питання для Китаю”.

Раніше Фокус писав, що Китай намітив для себе не тільки війну на Тайвані, а й війну в Росії.

Сам власник світлини каже, що не очікував побачити сніг на паркані з незвичним ефектом оптичного обману зору. Про це він розповів у дописі в Reddit.

Повідомлення чоловіка стало вірусним — набрало понад 16 тис. реакцій та десятки коментарів. На фото видно металевий паркан із сітки, яку покрив сніг і створив незвичну оптичну ілюзію.

“Сніг на паркані з сітки”, — коротко підписав світлину автор фото.

Де та коли було зроблено це зображення, автор не повідомив. Однак у коментарях відзначив, що помітив незвичне нашарування снігу, тому й зробив цю світлину.

Реакція соцмереж

У коментарях до посту чоловіка, низка юзерів відзначила простоту та незвичність явища на фотографії. Найбільше схвалення отримали такі репліки:

• “Це захоплює та плутає. Не думав, що сніг може таке влаштувати”;
• “Звичайний сніг на паркані, і що тут дивного?”;
• “Я ніколи так не задумувалася про це. Але виглядає красиво”;
• “А кажуть, природа не може дивувати. Ось вам і доказ”.

Раніше Фокус розповідав про те, як жінка натрапила на неочікуваний обман зору під час прогулянки в горах. Вона зізнається, що наче відчувала чийсь погляд, що постійно дивився на неї.

Згодом стало відомо, що користувачі сперечаються над неймовірною ілюзією. Вона спровокувала серйозну суперечку, де одні юзери вважають її реальною, а деякі користувачі — фейком.