Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.

До 24 лютого 2022 року україномовна музика становила 33% контенту. У 2025 році цей показник сягнув 57%.

79% українців, як і раніше, слухають музику англійською мовою, 12% – російською, здебільшого старі треки українських артистів, і 16% – іншими мовами.

У Києві 18 листопада презентували ініційоване музичним лейблом pomitni дослідження “Музика має силу”.

Як зазначили в Мінкульті, це комплексна аналітика про стан української музичної індустрії, її тенденцій, викликів та економічного потенціалу. Захід об’єднав представників музичного ринку, а саме продюсерів, музикантів, менеджерів, лейбли, а також українського бізнесу та медіа.

До учасників події звернулася віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Вона підкреслила, що українські артисти формують сучасну культурну суб’єктність держави і залишаються одним з найпотужніших голосів України у світі.

Бережна поінформувала про інструменти державної підтримки, серед яких грантові програми Українського культурного фонду, програма “Власна справа” для креативних індустрій, що допомагає запускати студії, локальні музичні ініціативи та освітні проєкти.

“Для Міністерства культури розвиток музичної індустрії є одним з важливих напрямків. Дякую за дослідження. Для індустрії воно дасть розуміння ринку, його потреб та стратегії, стане джерелом ідей. Ми, представники держави, отриману аналітику перетворимо у ефективні рішення”, — зазначила Бережна.

СEO і засновниця музичного лейблу pomitni Ірина Горова представила ключові результати дослідження, які відображають реальний стан музичної індустрії у цифрах: кількість артистів, динаміку релізів.

Як повідомили в Мінкульті, аналітика NUAM вперше системно зафіксувала ключові процеси в індустрії.

У базі NUAM станом на жовтень – 15 837 артистів, з яких 8151 випустив хоча б один сингл у поточному році. Серед активних 870 дебютних проєктів.

Лише за 2025 рік станом на жовтень в Україні вийшло 67 837 треків.

На ринку працюють 217 лейблів і творчих об’єднань, що, наголосили у Мінкульті, свідчить про інституційний розвиток галузі.

Із 27 155 треків, які вийшли за перші чотири місяці 2025 року, 79,7% не набрали навіть 1000 прослуховувань через відсутність просування. Решта 20% згенерували понад 243 млн стримів на Spotify.

У рамках дослідження Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Dive and Discovery Research був вивчений потенціал впливу української музики.

Як засвідчило опитування, 86% українців вважають, що підтримка української музики впливає на почуття національної єдності, 66% певні, що вона підсилює гордість за країну і почуття власної ідентичності, а 64% — що допомагає відчути зв’язок із мовою, культурою та оточенням. 80% опитаних, які не спілкуються українською з дитинства, декларують, що музика допомагає їм у цьому мовному переході.

“Ми реалізовуємо велике дослідження вже вдруге, адже без глибокого розуміння ринку неможливо будувати подальший розвиток. Важливо мати чіткі дані: скільки зараз активних артистів, як працює екосистема, який вплив має музика на слухача, які стримінгові платформи використовуються, чи готові слухачі платити за музику та наскільки для українців вона є цінністю”, – зазначила Горова.

За її словами, результати дослідження створюють можливість для чіткого представлення досягнень української музичної індустрії перед бізнесом і державними інституціями.

“Адже без конкретики важко пояснити, як і чому варто з нами працювати. Саме зараз у нас є шанс довести протилежне та показати реальний потенціал музики як індустрії, в яку варто вкладати гроші”, — зауважила Горова.

Бережна подякувала команді Українського інституту майбутнього, лейблу pomitni, всім партнерам дослідження та експертам, які долучилися до проєкту. Вона наголосила, що такі дослідження є фундаментом для стратегічних рішень, що визначатимуть розвиток української музичної індустрії на роки вперед.

У Мінкульті нагадали, що Український культурний фонд за 2023-2025 роки отримав 284 заявки на аудіальні проєкти на загальну суму 173,5 млн грн. УКФ підтримав 63 проєкти на 21,2 млн грн (гранти й стипендії). Більшість заявок стосувалася створення синглів та альбомів.

У 2026 році УКФ запускає нову програму “Сучасний музичний простір” — платформу для інноваційних музичних проєктів, саунд-дизайну і цифрових форматів. Програма передбачає два лоти: “Професійна сцена” — від 750 тис. до 2 млн грн (із співфінансуванням 20%) та “Нові голоси” — від 500 тис. до 1 млн грн (без співфінансування).

Як повідомляв Укрінформ, частка книжок, виданих у нашій країні українською мовою, сягнула майже 90% за назвами та понад 95% за тиражами.

Фото: Мінкульт