Політика
Суд залишив Шуфрича під арештом до 5 жовтня

Шевченківський районний суд Києва залишив без змін запобіжний захід для народного депутата Нестора Шуфрича, якого звинувачують у державній зраді і продовжив його арешт до 5 жовтня.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Суспільне із зали суду.
Адвокати Шуфрича просили відпустити депутата під домашній арешт. Суд у клопотанні відмовив, він й надалі залишається під вартою до 5 жовтня.
Сторона захисту Шуфрича заявила, що ризиків тримання під вартою немає, а підозрюваний потребує медичної реабілітації. П’ять захисників просили пом’якшити запобіжний захід, зокрема застосувати домашній арешт, наголошуючи на погіршенні стану здоров’я Шуфрича, зокрема слуху.
“Лікарі повідомляли, що непроходження процедури призведе до погіршення стану здоров’я. Можна забезпечити носіння електронного пристрою”, – зазначив адвокат Віктор Карпенко.
Шуфрич підтримав клопотання та заявив, що вже сім місяців потерпає від болю після операції й не отримав післяопераційної реабілітації.
“Я складно рухаюсь по приміщенню. Це просто біль, він постійний”, – стверджував Шуфрич.
Прокурори наполягали, що ризики залишаються і просили відмовити у пом’якшенні запобіжного заходу.
На засіданні прокурор також зачитав частину обвинувального акта. Зокрема там йдеться, що Шуфрич тісно співпрацював і виконував завдання колишнього секретаря РНБО часів президентства Януковича Володимира Сівковича, агента ФСБ, завдання якого була координація російської агентури в Україні.
Обвинувальний акт був зачитаний лише за однією статтею. Решту матеріалів планують озвучити на наступних засіданнях.
Як повідомляв Укрінформ, у вересні 2023 року за матеріалами Служби безпеки України Шуфричу оголосили підозру у державній зраді, а на початку лютого 2024 року ще одну підозру – за фінансування Росгвардії у Криму.
Печерський райсуд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Фото: Суспільне Новини/Ліля Гончарук
Політика
Прем’єрка Данії – про «репараційну позику» для України: Дискусія складна, але ми знайдемо шлях

Під час неформальної зустрічі європейських лідерів у Копенгагені відбулася складна дискусія щодо запропонованої Єврокомісією репараційної позики для України, яка передбачає використання готівкових залишків із заморожених в ЄС російських активів.
Про це заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка виступила на спільній пресконференції з Президентом України Володимиром Зеленським після саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Вчора (на неформальному засіданні Європейської ради – ред.) ми мали складну дискусію щодо репараційних кредитів. Вона також була дуже плідною. Є деякі технічні питання, які потрібно поставити та на які потрібно відповісти, але я цілком впевнена, що ми зможемо знайти шлях», – сказала прем’єр-міністр.
Вона вважає справедливим, щоб саме Росія заплатила за збитки, завдані Україні та Європі.
Водночас Фредеріксен зазначила, що остаточне рішення про надання репараційної позики має бути ухвалене на зустрічі в офіційному форматі та не може бути остаточно узгоджене в неформальній обстановці, як це було під час неформального засідання Європейської ради.
Вона пояснила, що рішення мають бути ухвалені пізніше, проте необхідно їх підготувати та мати напоготові політичні рішення: «І саме це ми й робили, і я думаю, що все відбулося досить добре», оскільки лідери брали участь в обговореннях, присвячених глибшому розгляду цього питання.
«Гадаю, ми наблизилися», – підсумувала Фредерікссен.
Як повідомляв Укрінформ, Європейська комісія підтверджує, що ризики Бельгії, пов’язані з використанням заморожених російських активів для репараційного кредиту Україні, мають бути розділені з іншими країнами.
Відповідні коментарі речників Єврокомісії пролунали у відповідь на висловлені прем’єр-міністром Бельгії Бартом Де Вевером занепокоєння, що юридичні ризики, з якими може зіткнутися Бельгія у разі використання російських активів, заморожених у бельгійській компанії Euroclear, мають бути розділені, а також що ідея репараційного кредиту для України передбачає використання російських активів, що зберігаються виключно в Euroclear.
Політика
Досвід України у протидії гібридним загрозам є цінним для ЄС

Канцлер Австрії Крістіан Штокер переконаний, що досвід України у протидії гібридним загрозам може бути цінним для посилення безпеки Європи.
Про це він заявив журналістам на полях саміту Європейської політичної спільноти у Копенгагені, передає кореспондент Укрінформу.
“Я вважаю, що за три з половиною роки цієї агресивної війни Україна набула величезного досвіду у протидії зовнішній агресії, не лише гібридним загрозам, а й іншим кампаніям дезінформації та дестабілізації. Тому Україна, безумовно, може зробити значний внесок з огляду на цей досвід”, – заявив Штокер.
Він додав, що конкретні деталі співпраці потребують обговорення, і ці питання “не обговорюються публічно”.
“Ситуація завжди різна. Загрози також не завжди однакові. Але досвід України для нас, безумовно, цінний”, – заявив глава австрійського уряду.
Як повідомляв Укрінформ, раніше українські військові прибули до Данії, щоб підтримати партнерів у зв’язку з ситуацією, повʼязаною з появою невідомих безпілотників над країною.
Фото: Х/ Christian Stocker
Політика
Посол Німеччини на зустрічі з Сибігою підтвердив відданість оборонній співпраці з Україною

Посол Німеччини Гайко Томс на зустрічі з міністром закордонних справ Андрієм Сибігою підтвердив відданість оборонній співпраці з Україною та підтримку її майбутнього у Європі.
-
Усі новини1 тиждень ago
Пам’ятник Кузьмі Скрябіну на Житомирщині налякав людей — що з ним не так
-
Суспільство1 тиждень ago
В Одесі перейменували дві вулиці та назвали парк на честь Лесі Українки Анонси
-
Політика1 тиждень ago
Зовнішня політика США за Трампа стала персоналістською, без сталого характеру
-
Усі новини1 тиждень ago
чому вони стали проблемою (фото)
-
Події7 днів ago
У Києві відкрилася інтерактивна виставка Ukraine WOW
-
Війна1 тиждень ago
«мінус» два російських ЗРК на $50 мільйонів
-
Політика1 тиждень ago
Голос України звучатиме особливо сильно
-
Політика1 тиждень ago
Потрібно збивати російські літаки-порушники, як це зробила Туреччина