Connect with us

Усі новини

супутник 12 років спостерігав за «монстром»

Published

on


У 2018 році смертоносне цунамі в Індонезії забрало життя 400 людей і ще тисячі отримали поранення. Тепер нове дослідження показує, що щось в океані протягом багатьох років плавно зміщувалося, поки врешті-решт не створило гігантську хвилю, яка згубила людей.

Про це пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Катастрофічне падіння

У 2018 році вулкан Анак-Кракатау в Індонезії катастрофічно звалився, спричинивши смертоносне цунамі. Потужне виверження призвело до того, що південно-західний схил вулкана Анак-Кракатау в Індонезії звалився в море, спричинивши руйнівне цунамі, що обрушилося на прилеглі острови. Унаслідок катастрофи загинуло понад 400 осіб і тисячі дістали поранення по всій Яві та Суматрі.

Тепер дослідники виявили, що схил вулкана повільно зміщувався протягом багатьох років — цю невидиму небезпеку можна було виявити за допомогою супутникового радара, задовго до того, як сталася катастрофа.

Тихий рух перед катастрофою

У новому дослідженні вчені з Університету штату Пенсільванія виявили, що схил гори Анак-Кракатау повільно зміщувався протягом багатьох років до обвалення — цей рух значно прискорився в місяці, що передували виверженню. Нові висновки дослідників припускають, що трагедію насправді можна було б передбачити, використавши правильні інструменти для моніторингу.

За словами співавтора дослідження, доцента кафедри геологічних наук в Університеті штату Пенсільванія Крістель Вотьє, океанічні вулкани в періоди нестабільності можуть катастрофічно руйнуватися, створюючи цунамі.

У 2018 році, коли стався обвал, загинуло понад 400 осіб, оскільки у вчених просто не було приладів на землі, щоб дізнатися, чи відбулося прискорення або зміна в поведінці деформації. На жаль, у той час жоден експерт не знав про те, що колапс неминучий. Ба більше, результати нового дослідження вказують на те, що вчені могли б передбачити катастрофу, якби у них був набір даних дистанційного зондування для отримання даних про деформацію поверхні.

Повз до обвалення 12 років

Під час нового дослідження команда використовувала метод, відомий як інтерферометричний радар із синтезованою апертурою (InSAR). Він являє собою метод дистанційного зондування, що використовує радіолокаційні супутники для виявлення крихітних змін на поверхні Землі.

Команда проаналізувала понад 10 років супутникових даних, зібраних супутниками ALOS-1, COSMO-SkyMED і Sentinel-1, що картують деформацію ґрунту на Анак Кракатау в роки, що передували катастрофі 2018 року. Результати виявили довгострокове прослизання вздовж розлому на схилі вулкана з чіткими періодами прискорення перед обваленням.

За словами провідного автора дослідження, докторанта в Університеті штату Пенсільванія Янга Чол Кіма, вони виявили, що розлом відриву зазнав приблизно 15 метрів прослизання в період із 2006 до 2018 року.


Fullscreen

Виверження Анак Кракатау 2018 року спричинило катастрофічний ланцюг подій, коли схил вулкана обрушився в море, створивши цунамі

Фото: SciTechDaily

Перспективи моніторингу вулканів

Попри те, що використовувана вченими технологія не нова, вона раніше не використовувалася для спостереження за вулканами й прогнозування катастрофічних подій. Проте вчені вважають, що технологія може виявитися перспективною для моніторингу активних океанічних вулканів у режимі, близькому до реального часу, особливо в місцях, де інший моніторинг недоступний, кажуть учені.

Відомо, що зміщення відбувається, коли під вулканом існує слабкість або розлом. Унаслідок цього вулкан стає дедалі більшим у міру виверження з плином часу, а зрештою досягає порога, коли розлом уже не здатний витримати велику вагу — це призводить до обвалення. Цей процес може початися як “повільний зсув” протягом багатьох років, але коли він починає прискорюватися, це може бути ознакою того, що обвалення неминуче.

Автори дослідження вважають, що використана ними технологія надалі може дати змогу краще спостерігати за підводними вулканами та прогнозувати катастрофічні виверження.

Раніше Фокус писав про те, що під Тихим океаном знайдено види, які не зустрічалися раніше.



Джерело

Ексклюзиви

Наземні дрони на фронті — чому вони ефективніші за пікапи — Віктор Павлов

Published

on



На передовій наземні дрони стали ефективною альтернативою пікапам для виконання бойових завдань, навіть попри обмежений термін служби. Як розповів засновник школи НРК 3-го армійського корпусу (АК) Віктор Павлов, їхня вартість та технічні особливості дозволяють швидше доставляти обладнання та виконувати розвідку, зменшуючи ризики для особового складу.

В інтерв’ю Фокусу офіцер пояснив, що середня вартість українських наземних дронів наразі становить близько 15–20 тисяч доларів, і це значно дешевше за європейські аналоги, які коштують від 150 тисяч євро. Зокрема, раніше середня ціна дрона була близько 10 тисяч доларів, проте сучасні модифікації обладнані цифровим зв’язком, бронею, підвісними системами та камерами.

Інтерв’ю з Віктором Павловим на YouTube-каналі Фокусу

“Українські дрони значно дешевші за європейські варіанти, хоча їх у нас уже набагато більше, і існує велика кількість різних моделей наземних дронів. Рік тому середня ціна становила близько десяти тисяч доларів, бо переважно використовувалися середні моделі. Нині, враховуючи наявність цифрового зв’язку, бронювання, змінних підвісок і додаткових камер, середня ціна дрона досягає приблизно п’ятнадцяти-двадцяти тисяч доларів. Раніше ми ще допрацьовували дрони в майстернях, купували метал, камери, переробляли під цифровий зв’язок, що створювало додаткові витрати часу і ресурсів. У порівнянні з європейськими аналогами їхня ціна сягає приблизно 150 тисяч євро”, — сказав засновник школи НРК 3-го АК.

Водночас Павлов зазначив, що середній термін служби наземного дрона на фронті становить приблизно два тижні. Він також пояснив, що втрати дронів відбуваються щодня і залежать від інтенсивності використання підрозділами. Та попри це, їхня ефективність та швидкість виконання завдань роблять їх більш безпечними для людей у порівнянні з пікапами, які не можуть наближатися до фронтових позицій без значного ризику для екіпажу.

“Наземні дрони регулярно втрачаються, і в кожному підрозділі ситуація різна — усе залежить від інтенсивності використання. У середньому йдеться про кілька втрачених дронів щодня, водночас їх застосовують дуже активно. Є випадки, коли дрон виходить з ладу одразу після виїзду, а є й такі, що проходять сотні кілометрів і виконують багато завдань. Якщо говорити про середній показник, термін служби дрона становить приблизно два тижні”, — додав він.

У розмові з Фокусом, офіцер підкреслив, що для ефективного використання дронів необхідна наявність майстерень, обладнаних під ремонт складної техніки, а також спеціалістів з механіки, електрики, радіотехніки та мережевих налаштувань. Що важливо, дрони потребують адаптації до бойових умов і доопрацювання підрозділами за власні кошти, оскільки “з коробки” вони не готові до роботи на фронті.

Крім того, Павлов розповів, що наразі наземні дрони підпадають під сплату ПДВ, і зрештою це збільшує їхню ціну приблизно на 20%. На його думку, подібні податкові обмеження створюють додаткове навантаження на благодійні фонди та військових, які купують обладнання, адже дрони залишаються критично необхідними для фронту.

Попри це, засновник школи НРК 3-го АК наголосив, що перевага українських підрозділів у темпі та швидкості адаптації до змін. В цілому, наші військові оперативно аналізують нові загрози та швидко ухвалюють рішення. Лише завдяки оперативності бійці ЗСУ можуть ефективно використовувати наземні дрони навіть у складних умовах бойових дій. Разом із тим офіцер зазначив, що масштабування і покращення інфраструктури для обслуговування техніки залишаються пріоритетними завданнями для підвищення бойової ефективності.

“На зміну новим загрозам ми реагуємо швидко: знаходимо рішення, адаптуємося та одразу впроваджуємо їх у роботу. У цьому полягає наша перевага, однак нам поки що не вистачає масштабування”, — розповів він в інтерв’ю.

Нагадаємо, що частка втрат від ударів дронів зросла з менш ніж 10% у 2022 році до близько 80% торік. Ба більше, за словами експертів, безпілотники змінили характер бойових дій і суттєво ускладнили пересування техніки та евакуацію на фронті.

Також Фокус писав, що Україна працює над створенням роїв дронів-перехоплювачів для боротьби з “Шахедами”, які діятимуть майже автономно та потребуватимуть мінімального втручання людини. Найближчим до впровадження є сценарій, за якого один оператор зможе керувати одразу кількома дронами.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

Таємницю найнебезпечнішого птаха у світі розгадано: чому його "шолом" незвично світиться (фото)

Published

on




Дослідники щойно виявили, що структури на черепах казуарів флуоресціюють під ультрафіолетовим світлом, натякаючи на прихований візуальний сигнал.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

що змушує воду змінювати колір (фото)

Published

on


Дослідники виявили, що за останні десятиліття земні океани почали несподівано змінювати колір — у результаті вони пропускають менше світла, що впливає на всі морські екосистеми.

Океан може виглядати майже безшумно, але насправді, значною мірою непомітно, відбувається найбільша на Землі міграція біомаси. Трильйони часто крихітних істот — зоопланктон, криль, риби, що світяться, — синхронно піднімаються з глибин, приваблені цвітінням фітопланктону у верхніх шарах води. Ці організми бенкетують усю ніч, у безпеці від хижаків, які полюють, орієнтуються на зором, а потім відступають зі сходом сонця, пише Фокус.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами океанографа, морського вченого з Плімутської морської лабораторії у Великій Британії Тіма Сміта, припливи і відливи Сонця і Місяця визначають поведінку багатьох морських істот. Але в останні десятиліття великі ділянки поверхні океану таємничим чином темніють.

Вперше ця закономірність була виявлена вченими торік, і відтоді дослідники продовжують вивчати, як земні океани змінюються у відповідь на глобальне потепління планети, а також зміни в землекористуванні, і яку важливу роль відіграє в цих середовищах існування. Відкриття було зроблено, коли вчені проаналізували 20 років глобальних супутникових даних, щоб відстежити зміни оптичних властивостей океану — вони виявили стійкі закономірності потемніння. Простими словами, замість випадкових плям, розкиданих по всьому світовому океану, ці зміни утворюють великі взаємопов’язані регіони. Дані вказують, що приблизно п’ята частина світового океану потемніла тим чи іншим чином.

Чому океан темніший

За словами Сміта, у прибережних районах потемніння океану тісно пов’язане зі змінами в річках, що впадають у море. Уздовж берегових ліній зміни пов’язані із землекористуванням, яке змінює оптичні властивості води, що надходить в океан.

Ще одним ключовим фактором потемніння прибережних районів є надходження поживних речовин. Добрива, що використовуються в промисловому сільському господарстві, змиваються в річки, стимулюючи ріст фітопланктону — коли цвітіння фітопланктону посилюється, воно зменшує глибину проникнення світла в товщу води. Сьогодні вчені фіксують, що у світовому океані відбувається більш масштабне потемніння.



Карта потемніння океану

Фото: University of Plymouth

Як потемніння океану впливає на морські екосистеми

Харчовий ланцюг в океані являє собою кілька рівнів: на найнижчому рівні знаходяться первинні продуценти, фітопланктон, який вважають однією з причин потемніння. На наступному рівні — зоопланктон, який є важливою серединою першої частини харчового ланцюга. По суті, в океані відбувається найбільша міграція біомаси на планеті.

За словами вчених, потемніння океану в масштабі планети означають, що корисне середовище проживання поверхневих шарів океану стискається на десятки, а то й сотні метрів. Якщо здатність організмів рости, пересуватися, полювати, спілкуватися, розмножуватися і фотосинтезувати стискається в меншу площу, то конкуренція за ресурси стане гострою.

Вважається, що потемніння океану також може мати значення для таких процесів, як кругообіг вуглецю. Якщо зоопланктон не опускається на такі великі глибини, як раніше, щоб уникнути хижаків, тому що рівень освітленості обмежений верхнім шаром, це означає, що він менш ефективно витягує вуглець з атмосфери.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, кого знайшли вчені в глибинах Світового океану.

Раніше Фокус писав про те, що Північний Льодовитий океан прослуховували 10 років: почуте стривожило вчених.

Під час написання використано матеріали New Scientist, University of Plymouth.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.