Усі новини
супутник 12 років спостерігав за «монстром»
У 2018 році смертоносне цунамі в Індонезії забрало життя 400 людей і ще тисячі отримали поранення. Тепер нове дослідження показує, що щось в океані протягом багатьох років плавно зміщувалося, поки врешті-решт не створило гігантську хвилю, яка згубила людей.
Про це пише SciTechDaily.
У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Катастрофічне падіння
У 2018 році вулкан Анак-Кракатау в Індонезії катастрофічно звалився, спричинивши смертоносне цунамі. Потужне виверження призвело до того, що південно-західний схил вулкана Анак-Кракатау в Індонезії звалився в море, спричинивши руйнівне цунамі, що обрушилося на прилеглі острови. Унаслідок катастрофи загинуло понад 400 осіб і тисячі дістали поранення по всій Яві та Суматрі.
Тепер дослідники виявили, що схил вулкана повільно зміщувався протягом багатьох років — цю невидиму небезпеку можна було виявити за допомогою супутникового радара, задовго до того, як сталася катастрофа.
Тихий рух перед катастрофою
У новому дослідженні вчені з Університету штату Пенсільванія виявили, що схил гори Анак-Кракатау повільно зміщувався протягом багатьох років до обвалення — цей рух значно прискорився в місяці, що передували виверженню. Нові висновки дослідників припускають, що трагедію насправді можна було б передбачити, використавши правильні інструменти для моніторингу.
За словами співавтора дослідження, доцента кафедри геологічних наук в Університеті штату Пенсільванія Крістель Вотьє, океанічні вулкани в періоди нестабільності можуть катастрофічно руйнуватися, створюючи цунамі.
У 2018 році, коли стався обвал, загинуло понад 400 осіб, оскільки у вчених просто не було приладів на землі, щоб дізнатися, чи відбулося прискорення або зміна в поведінці деформації. На жаль, у той час жоден експерт не знав про те, що колапс неминучий. Ба більше, результати нового дослідження вказують на те, що вчені могли б передбачити катастрофу, якби у них був набір даних дистанційного зондування для отримання даних про деформацію поверхні.
Повз до обвалення 12 років
Під час нового дослідження команда використовувала метод, відомий як інтерферометричний радар із синтезованою апертурою (InSAR). Він являє собою метод дистанційного зондування, що використовує радіолокаційні супутники для виявлення крихітних змін на поверхні Землі.
Команда проаналізувала понад 10 років супутникових даних, зібраних супутниками ALOS-1, COSMO-SkyMED і Sentinel-1, що картують деформацію ґрунту на Анак Кракатау в роки, що передували катастрофі 2018 року. Результати виявили довгострокове прослизання вздовж розлому на схилі вулкана з чіткими періодами прискорення перед обваленням.
За словами провідного автора дослідження, докторанта в Університеті штату Пенсільванія Янга Чол Кіма, вони виявили, що розлом відриву зазнав приблизно 15 метрів прослизання в період із 2006 до 2018 року.
Виверження Анак Кракатау 2018 року спричинило катастрофічний ланцюг подій, коли схил вулкана обрушився в море, створивши цунамі
Фото: SciTechDaily
Перспективи моніторингу вулканів
Попри те, що використовувана вченими технологія не нова, вона раніше не використовувалася для спостереження за вулканами й прогнозування катастрофічних подій. Проте вчені вважають, що технологія може виявитися перспективною для моніторингу активних океанічних вулканів у режимі, близькому до реального часу, особливо в місцях, де інший моніторинг недоступний, кажуть учені.
Відомо, що зміщення відбувається, коли під вулканом існує слабкість або розлом. Унаслідок цього вулкан стає дедалі більшим у міру виверження з плином часу, а зрештою досягає порога, коли розлом уже не здатний витримати велику вагу — це призводить до обвалення. Цей процес може початися як “повільний зсув” протягом багатьох років, але коли він починає прискорюватися, це може бути ознакою того, що обвалення неминуче.
Автори дослідження вважають, що використана ними технологія надалі може дати змогу краще спостерігати за підводними вулканами та прогнозувати катастрофічні виверження.
Раніше Фокус писав про те, що під Тихим океаном знайдено види, які не зустрічалися раніше.
Війна
Росіяни обстріляли Дніпро – пошкоджено ТЦ
Увечері 19 вересня російські війська завдали удару по Дніпру. На місці атаки спалахнула пожежа.
“Ворог знову атакував Дніпро. Двоє людей дістали поранень через атаку росіян на Дніпро. Загорівся торгівельний центр”, — повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.
Удар по ТЦ підтвердив Микола Лукашук, очільник Дніпропетровської обласної ради.
“Вдарили по торговельному центру в суботу, коли люди приходять за покупками. Такий самий підлий удар на вихідні, як у серпні по “Сонячній галереї” у Кривому Розі. Скоти, які тероризують мирних людей. Наразі відомо про двох постраждалих”, — повідомив Лукашук.
Міський голова Борис Філатов повідомив, що у кількох прилеглих будинках повибивало шибки, решта пошкоджень уточнюється.
“Медики міських лікарень напоготові”, — зазначив мер.
Нагадаємо, вдень 21 серпня російські військові атакували ударним безпілотником найбільший торговий комплекс Кривого Рогу.
Росіяни запустили “Шахеди” по Кривому Рогу у дві хвилі. Після того, як співробітники ДСНС почали гасити вогонь та рятувати людей після удару БпЛА, сталося повторне влучання.
Війна
Виробництво Шахедів — в Алабузі будують підземні цехи — супутникове фото
В російському Татарстані будують виробничі цехи для виготовлення дронів. Майданчики з’являться під землею.
У особливій економічній зоні “Алабуга”, яку росіяни використовують для масового виробництва ударних безпілотників, будують підземні цехи для виробництва “Шахедів”. Про це повідомив фахівець з геопросторової та супутникової розвідки Dnipro Osint (Гарбуз).
За його інформацією, за координатами 55.808719° 52.026664° вже побудовано близько 42 тисяч квадратних метрів підземного простору, які віддадуть під виробничі потужності.
Також він оприлюднив супутникову карту, на якій позначив цехи, що будують під землею.
Будівництво підземних цехів
Фото: соцмережi
Перенесення виробництва “Шахедів” під землю, вочевидь, розпочалося ще після перших українських ударів по “Алабузі” й росіяни досить швидко розгорнули будівництво. З часом уся екосистема російських дронів стає дедалі складнішою та дорожчою для ураження, оскільки виробництво ховають під землю, інфраструктуру розосереджують і додатково захищають, констатував осінтер.
Він зазначив, що знищити подібні об’єкти буде дуже проблематично.
Нагадаємо, раніше моніторинговий проєкт Dnipro Osint повідомляв про нове масштабне будівництво на території особливої економічної зони “Алабуга” в Татарстані. Завдяки супутникам було зафіксовано зведення п’яти нових корпусів в межах комплексу, де Росія вже має значні потужності з виробництва ударних безпілотників.
Фокус вже докладно писав про Алабугу та виробництво “Шахедів” та розповідав, як росіяни залучають для роботи в Татарстані іноземців та студентів.
Усі новини
українець показав вечерю для біженців у Німеччині (фото)
Українець показав вечірній прийом їжі в таборі для біженців у Гіссені, що розташований у федеральній землі Гессен у Німеччині.
У своєму TikTok (remont_consultatio) чоловік наголосив, що вдячний Німеччині за таку турботу.
Як годують біженців у Німеччині
“Вечеря в таборі для біженців. Місто Гіссен, земля Гессен”, — сказав автор відео.
Можна побачити салат, два листочки сиру, два листочки ковбаси і хліб.
“Якщо хтось скаже, що це мало, я розумію, це не те, це не якийсь там ресторан. Але я хочу сказати, що і так дуже багато в цьому таборі людей, яких Німеччина приймає, тому такий підхід це дуже гарний підхід до кожної людини. В Україні навіть такого безкоштовно не дадуть”, — наголосив українець.
Чоловік додав, що якщо йому цього буде мало, він піде в магазин і купить собі ще їжі.
Вечеря для біженців у Німеччині
Фото: Instagram
Вечеря для біженців у Німеччині
Фото: Instagram
Реакція мережі
У коментарях люди розділилися у своїх думках щодо побаченого:
- “Хай Бог милує, добре, що я не поїхав”.
- “Німці так вечеряють. Іноді просто хліб з маслом і варенням. Інші традиції, культура”.
- “Я в Україні, але вечеряю приблизно так, лише без ковбаси та хліба. Але для чоловіка це мало”.
- “Дякую і за це! Ми теж пройшли!”
- “Чого, якщо додати пів буханки хліба, думаю, голодним не залишиться. Взагалі там менше їдять, ніж ми звикли”.
- “Якщо це безкоштовно, то це шикарно!”
- “Ви праві. Головне, що є що перекусити”.
Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:
Анастасія Колісник, медсестра, яка нині живе та працює у Німеччині, поділилася з Фокусом подробицями роботи в тамтешніх умовах.
-
Суспільство1 тиждень agoМиколаївське СІЗО атакував шахед | Інтент
-
Усі новини6 днів agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoмама з дочкою повернулась в Україну з Європи (фото)
-
Політика1 тиждень agoКарні проводить зустріч із Зеленським
-
Суспільство1 тиждень agoЧоловік отримав опіки під час пожежі у комплексі відпочинку в Одесі
-
Події1 тиждень agoВийшла поетична збірка загиблого військового Владислава Лози
-
Війна1 тиждень agoССО показали роботу на Донецькому напрямку
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одесі запроваджують два рівні повітряної тривоги: що зміниться


