Connect with us

Усі новини

супутник 12 років спостерігав за «монстром»

Published

on


У 2018 році смертоносне цунамі в Індонезії забрало життя 400 людей і ще тисячі отримали поранення. Тепер нове дослідження показує, що щось в океані протягом багатьох років плавно зміщувалося, поки врешті-решт не створило гігантську хвилю, яка згубила людей.

Про це пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Катастрофічне падіння

У 2018 році вулкан Анак-Кракатау в Індонезії катастрофічно звалився, спричинивши смертоносне цунамі. Потужне виверження призвело до того, що південно-західний схил вулкана Анак-Кракатау в Індонезії звалився в море, спричинивши руйнівне цунамі, що обрушилося на прилеглі острови. Унаслідок катастрофи загинуло понад 400 осіб і тисячі дістали поранення по всій Яві та Суматрі.

Тепер дослідники виявили, що схил вулкана повільно зміщувався протягом багатьох років — цю невидиму небезпеку можна було виявити за допомогою супутникового радара, задовго до того, як сталася катастрофа.

Тихий рух перед катастрофою

У новому дослідженні вчені з Університету штату Пенсільванія виявили, що схил гори Анак-Кракатау повільно зміщувався протягом багатьох років до обвалення — цей рух значно прискорився в місяці, що передували виверженню. Нові висновки дослідників припускають, що трагедію насправді можна було б передбачити, використавши правильні інструменти для моніторингу.

За словами співавтора дослідження, доцента кафедри геологічних наук в Університеті штату Пенсільванія Крістель Вотьє, океанічні вулкани в періоди нестабільності можуть катастрофічно руйнуватися, створюючи цунамі.

У 2018 році, коли стався обвал, загинуло понад 400 осіб, оскільки у вчених просто не було приладів на землі, щоб дізнатися, чи відбулося прискорення або зміна в поведінці деформації. На жаль, у той час жоден експерт не знав про те, що колапс неминучий. Ба більше, результати нового дослідження вказують на те, що вчені могли б передбачити катастрофу, якби у них був набір даних дистанційного зондування для отримання даних про деформацію поверхні.

Повз до обвалення 12 років

Під час нового дослідження команда використовувала метод, відомий як інтерферометричний радар із синтезованою апертурою (InSAR). Він являє собою метод дистанційного зондування, що використовує радіолокаційні супутники для виявлення крихітних змін на поверхні Землі.

Команда проаналізувала понад 10 років супутникових даних, зібраних супутниками ALOS-1, COSMO-SkyMED і Sentinel-1, що картують деформацію ґрунту на Анак Кракатау в роки, що передували катастрофі 2018 року. Результати виявили довгострокове прослизання вздовж розлому на схилі вулкана з чіткими періодами прискорення перед обваленням.

За словами провідного автора дослідження, докторанта в Університеті штату Пенсільванія Янга Чол Кіма, вони виявили, що розлом відриву зазнав приблизно 15 метрів прослизання в період із 2006 до 2018 року.


Fullscreen

Виверження Анак Кракатау 2018 року спричинило катастрофічний ланцюг подій, коли схил вулкана обрушився в море, створивши цунамі

Фото: SciTechDaily

Перспективи моніторингу вулканів

Попри те, що використовувана вченими технологія не нова, вона раніше не використовувалася для спостереження за вулканами й прогнозування катастрофічних подій. Проте вчені вважають, що технологія може виявитися перспективною для моніторингу активних океанічних вулканів у режимі, близькому до реального часу, особливо в місцях, де інший моніторинг недоступний, кажуть учені.

Відомо, що зміщення відбувається, коли під вулканом існує слабкість або розлом. Унаслідок цього вулкан стає дедалі більшим у міру виверження з плином часу, а зрештою досягає порога, коли розлом уже не здатний витримати велику вагу — це призводить до обвалення. Цей процес може початися як “повільний зсув” протягом багатьох років, але коли він починає прискорюватися, це може бути ознакою того, що обвалення неминуче.

Автори дослідження вважають, що використана ними технологія надалі може дати змогу краще спостерігати за підводними вулканами та прогнозувати катастрофічні виверження.

Раніше Фокус писав про те, що під Тихим океаном знайдено види, які не зустрічалися раніше.



Джерело

Усі новини

щось знищує їх останні три роки (фото)

Published

on


Нове дослідження показує, що половина світових коралових рифів сильно постраждала від екстремальної спеки, що обрушилася на океан. Ба більше, дані вказують, що просто зараз відбувається ще більш серйозна криза знебарвлення.

Коралові рифи — це набагато більше, ніж просто барвисті підводні екосистеми. Вони підтримують рибальство, стимулюють туризм, захищають узбережжя від штормів, а також сприяють відкриттю нових ліків, пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні вчені виявили, що потужна глобальна морська хвиля тепла викликала широкомасштабне знебарвлення коралів, пошкодивши близько половини світових рифів. Команді зі Смітсонівського інституту вперше в історії провели глобальну оцінку, що оцінює масштаби знебарвлення в усьому світі. Результати вказують на те, що нова морська хвиля, яка почалася ще 2023 року, все ще триває.

Відомо, що корали виживають завдяки тісному біологічному партнерству. Одним із партнерів є невелика тварина, споріднена з медузами, яка будує твердий скелет коралового рифу. Усередині нього живуть мікроскопічні водорості, які використовують сонячне світло для вироблення енергії, що живить корал.

Коли температура океану піднімається занадто високо, це крихке партнерство може порушитися. Дослідники виявили, що в такій ситуації корал витісняє водорості, які забезпечують його енергією, і біліє. Цей процес учені називають знебарвленням — він, як відомо, послаблює корали, сповільнюючи їхній ріст і розмноження. Ба більше, якщо тепловий стрес сильний і тривалий, це може призвести до масової загибелі коралів.



Більше половини коралових рифів у всьому світі постраждали

Фото: Dave Burdick

У новому дослідженні вчені об’єднали супутникові вимірювання температури поверхні океану з підводними дослідженнями рифів і аерофотозйомкою, проведеною по всій земній кулі. Дані дали змогу вченим пов’язати вплив тепла, зафіксований із космосу, з реальними пошкодженнями рифів.

За словами співавтора дослідження, старшого наукового співробітника Смітсонівського інституту Шона Конноллі, фактично, їм з колегами вдалося провести найбільш географічно великий аналіз даних про знебарвлення коралів в історії. Під час дослідження вчені проаналізували понад 15 000 обстежень рифів, а результати їхньої роботи показали, що 80% рифів зазнали помірного або сильного знебарвлення, а 35% — помірного або сильного рівня загибелі коралів. Результати також вказують на те, що понад 50% коралових рифів у всьому світі зазнали значного знебарвлення, а 15% пережили істотну загибель коралів.

Зазначимо, що за останні три десятиліття Земля вже втратила близько половини всіх коралів. Океани поглинають більшу частину надлишкового тепла, що виділяється під час спалювання викопного палива, в результаті середня температура води невблаганно зростає, наражаючи коралові рифи на небезпеку.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені розгадали секрет коралів — як їм вдається вижити у віддаленому океані.

Раніше Фокус писав про те, що один з найбільш значущих рифів планети виглядає як поверхня Місяця: вчені стривожені.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

Людмила Юрченко померла — всі подробиці смерті

Published

on


Відома оперна співачка, народна артистка України, а також лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка померла у неділю, 15 лютого, на 84 році життя.

Людмили Юрченко не стало на наступний день після дня народження, який артистка відзначала 14 лютого. Про це повідомили у Національній опері України.

“Національна опера України у глибокій скорботі: сьогодні, 15 лютого у віці 83 років відійшла у вічність видатна оперна співачка, педагог, народна артистка України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Людмила Володимирівна Юрченко”, — пишуть у некролозі.

Причину смерті артистки наразі не розголошують.

Колеги кажуть, що Людмилу Володимирівну любили за щирість у стосунках, безкомпромісну мистецьку вимогливість та прагнення досконалості.

Творчість Людмили Юрченко

На сцені Національної опери України співачка виступала до 2011 року. За цей час виконала понад 30 оперних партій, зокрема Насті в “Тарасі Бульбі” Миколи Лисенка, Джемми в “Ярославі Мудрому” Георгія Майбороди, Йохаведди у “Мойсеї” Мирослава Скорика.




Померла Людмила Юрченко

Фото: Facebook

Міжнародне визнання Юрченко здобула ще на початку кар’єри: у 1971 році виступила на Міжнародному конкурсі в Барселоні, де змагалися провідні вокалісти Європи, і виборола золоту медаль. Після завершення сценічної кар’єри присвятила себе педагогічній діяльності.

Нагадаємо, Фокус раніше писав, що:

28 грудня 2025 року померла легендарна французька акторка Бріжит Бардо — одна з головних ікон кіно та стилю ХХ століття. У 1960-х вона стала справжнім символом Франції, а її акторська кар’єра тривала до середини 1970-х. Після завершення роботи в кіно Бардо присвятила себе захисту тварин і відома як активістка.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

чому насправді очі котів так моторошно світяться у темряві

Published

on



Стародавні єгиптяни вважали, що котячі очі здатні утримувати в собі сонце після його заходу. Однак справжню причину цього моторошного світіння розгадали менше сотні років тому.

Стародавні люди вірили, що очі кішок утримують у собі сонце після його заходу — нібито це і робило їх такими блискучими в нічний час. Справжню ж причину моторошного світіння котячих очей у темряві було розкрито менш ніж сто років тому, в 1929 році. Ще пізніше вчені змогли зрозуміти, як ця особливість впливає на зір самих тварин, пише Popular Science.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Чому очі кішок світяться в темряві

Очі всіх живих істот на планеті мають сітківку — тонкий шар у задній частині ока, який поглинає світло і перетворює його на сигнали, зрозумілі мозку. Простими словами, її можна уявити як прозорий, світловідбивний екран.

Дослідники виявили, що за сітківкою кішки знаходиться дзеркальний шар, відомий як тапетум люцидум. До слова, у людини він відсутній. Коли світло потрапляє в людське око і не поглинається сітківкою, воно не використовується.

Однак в оці котячих світло, що проходить через сітківку без поглинання, потрапляє на тапетум люцидум, який відбиває його назад через сітківку. Це дає змогу сітківці повторно вловити світло. Таким чином, світіння, яке ми бачимо в очах котів уночі, — світло, що відбивається від тапетума люцидума.

Вбудовані окуляри нічного зору

Ця особливість, за словами вчених, забезпечує кішкам більшу світлочутливість, ніж у людей, — унаслідок цього їхні очі можуть вловлювати навіть найдрібніші частинки світла. Відомо, що котячі можуть бачити при неймовірно тьмяному світлі, яке для нас може здатися непроглядною темрявою — корисна здатність для тварин, які ведуть переважно нічний спосіб життя.

До речі, кішки — не єдині тварини, що володіють тапетумом люцидумом. Дослідження також показали, що ці структури присутні у корів, овець, кіз і коней — вважається, що це необхідно для виявлення хижаків в умовах слабкого освітлення. Риби, дельфіни та кити використовують його для зору в темній, каламутній воді. Водночас білки, свині та більшість приматів, включно з людьми, не мають його, тому що вони активні вдень і не потребують нічного зору.

Чому у кішок щілиноподібні очі

При яскравому денному світлі зіниці кішок, як правило, звужуються в тонкі вертикальні щілини, щоб блокувати зайве світло і захищати чутливу сітківку. Вертикальна форма також робить контури об’єктів більш чіткими, допомагаючи кішкам неймовірно точно оцінювати відстань — важлива навичка під час вистежування і засідки на здобич.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що через 60 років ученим нарешті вдалося розгадати таємницю рудих котів.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з’ясували, що кішки частіше “розмовляють” із чоловіками, ніж із жінками: у чому причина.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.