Connect with us

Усі новини

супутник 12 років спостерігав за «монстром»

Published

on


У 2018 році смертоносне цунамі в Індонезії забрало життя 400 людей і ще тисячі отримали поранення. Тепер нове дослідження показує, що щось в океані протягом багатьох років плавно зміщувалося, поки врешті-решт не створило гігантську хвилю, яка згубила людей.

Про це пише SciTechDaily.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Катастрофічне падіння

У 2018 році вулкан Анак-Кракатау в Індонезії катастрофічно звалився, спричинивши смертоносне цунамі. Потужне виверження призвело до того, що південно-західний схил вулкана Анак-Кракатау в Індонезії звалився в море, спричинивши руйнівне цунамі, що обрушилося на прилеглі острови. Унаслідок катастрофи загинуло понад 400 осіб і тисячі дістали поранення по всій Яві та Суматрі.

Тепер дослідники виявили, що схил вулкана повільно зміщувався протягом багатьох років — цю невидиму небезпеку можна було виявити за допомогою супутникового радара, задовго до того, як сталася катастрофа.

Тихий рух перед катастрофою

У новому дослідженні вчені з Університету штату Пенсільванія виявили, що схил гори Анак-Кракатау повільно зміщувався протягом багатьох років до обвалення — цей рух значно прискорився в місяці, що передували виверженню. Нові висновки дослідників припускають, що трагедію насправді можна було б передбачити, використавши правильні інструменти для моніторингу.

За словами співавтора дослідження, доцента кафедри геологічних наук в Університеті штату Пенсільванія Крістель Вотьє, океанічні вулкани в періоди нестабільності можуть катастрофічно руйнуватися, створюючи цунамі.

У 2018 році, коли стався обвал, загинуло понад 400 осіб, оскільки у вчених просто не було приладів на землі, щоб дізнатися, чи відбулося прискорення або зміна в поведінці деформації. На жаль, у той час жоден експерт не знав про те, що колапс неминучий. Ба більше, результати нового дослідження вказують на те, що вчені могли б передбачити катастрофу, якби у них був набір даних дистанційного зондування для отримання даних про деформацію поверхні.

Повз до обвалення 12 років

Під час нового дослідження команда використовувала метод, відомий як інтерферометричний радар із синтезованою апертурою (InSAR). Він являє собою метод дистанційного зондування, що використовує радіолокаційні супутники для виявлення крихітних змін на поверхні Землі.

Команда проаналізувала понад 10 років супутникових даних, зібраних супутниками ALOS-1, COSMO-SkyMED і Sentinel-1, що картують деформацію ґрунту на Анак Кракатау в роки, що передували катастрофі 2018 року. Результати виявили довгострокове прослизання вздовж розлому на схилі вулкана з чіткими періодами прискорення перед обваленням.

За словами провідного автора дослідження, докторанта в Університеті штату Пенсільванія Янга Чол Кіма, вони виявили, що розлом відриву зазнав приблизно 15 метрів прослизання в період із 2006 до 2018 року.


Fullscreen

Виверження Анак Кракатау 2018 року спричинило катастрофічний ланцюг подій, коли схил вулкана обрушився в море, створивши цунамі

Фото: SciTechDaily

Перспективи моніторингу вулканів

Попри те, що використовувана вченими технологія не нова, вона раніше не використовувалася для спостереження за вулканами й прогнозування катастрофічних подій. Проте вчені вважають, що технологія може виявитися перспективною для моніторингу активних океанічних вулканів у режимі, близькому до реального часу, особливо в місцях, де інший моніторинг недоступний, кажуть учені.

Відомо, що зміщення відбувається, коли під вулканом існує слабкість або розлом. Унаслідок цього вулкан стає дедалі більшим у міру виверження з плином часу, а зрештою досягає порога, коли розлом уже не здатний витримати велику вагу — це призводить до обвалення. Цей процес може початися як “повільний зсув” протягом багатьох років, але коли він починає прискорюватися, це може бути ознакою того, що обвалення неминуче.

Автори дослідження вважають, що використана ними технологія надалі може дати змогу краще спостерігати за підводними вулканами та прогнозувати катастрофічні виверження.

Раніше Фокус писав про те, що під Тихим океаном знайдено види, які не зустрічалися раніше.



Джерело

Світ

журналісти показали резиденцію Путіна в Сочі (фото)

Published

on


У 2024 році на території резиденції глави Кремля Володимира Путіна “Бочаров ручей” знесли низку будівель, а до осені 2026 року на їхньому місці вже з’явилися нові об’єкти.

Роботи проводяться за державним оборонним замовленням ФСО з 2025 року, а підрядником виступає “Група компаній “Трансстройінвест”” (ГК ТСІ), бенефіціаром якої вважається девелопер Олексій Фоменко з оточення Аркадія Ротенберга, близького друга Путіна, пише BBC. Ця компанія будувала дачі Путіна та директора ФСБ Олександра Бортнікова у Криму та проводила реконструкцію дитячого табору “Артек”.

ТСІ також продовжує працювати на окупованих територіях України — наприклад, відновлювала в Маріуполі найстаріший кінотеатр “Перемога”, зруйнований російськими окупантами.

За інформацією журналістів, реконструкція об’єкту “Бочаров ручей” здійснюється в рамках закритого державного оборонного замовлення ФСО, а контракт розрахований на 2023–2027 роки. Вартість робіт не розголошується, але журналісти знайшли оголошення з бюджетами робіт на суми 90, 150, 250, 400 і 500 мільйонів рублів.





Для будівництва “стратегічного об’єкта” людей шукали через соціальні мережі, а перед допуском до роботи проводили ретельну перевірку кандидатів. Спочатку це мали бути лише громадяни Росії без судимостей, але потім умови пом’якшили і були готові брати громадян Білорусі, Казахстану та Киргизстану. Їм обіцяли відрядну оплату готівкою, безкоштовний спецодяг та інструменти, триразове харчування та проживання в “хостелі з басейном”.

У 2026 році характер вакансій змінився: тепер для об’єкта шукали працівників для внутрішніх робіт — монтажу світильників, сантехніки та дверей.

Судячи з супутникових знімків, опублікованих журналістами, нові об’єкти займають помітно більшу площу, ніж колишня резиденція.




Фото: ВВС

“Бочаров ручей” з’явився задовго до Путіна. Державну дачу тут почали облаштовувати ще за радянських часів; згодом нею користувалися Микита Хрущов і Леонід Брежнєв, а після розпаду СРСР — Борис Єльцин і Володимир Путін.

З 2008 року ФСО замовила будівельні роботи в резиденції на суму понад мільярд рублів. У 2011 році там реконструювали “дачу № 1”.

У 2014 році проводили капітальний ремонт резиденції, зокрема “головного будинку-2”. У 2017 році на її території зводили новий пляжний комплекс вартістю 1,81 млрд рублів.

Останнім часом кремлівський диктатор значно рідше буває на дачі “Бочаров ручей” через страх перед українськими безпілотниками (у 2025 році відвідував резиденцію лише двічі), але попри це будівництво триває. Більше того, у 2026 році ФСО вирішила додатково посилити захист об’єкту “Бочаров ручей” та створити навколо резиденції охоронну зону площею понад три квадратні кілометри.

Нагадаємо, на території будинку відпочинку “Ужин” у Валдаї, де розташована одна з найвідоміших резиденцій кремлівського диктатора Володимира Путіна, знесли одну з будівель.

Також повідомлялося, що Путін переправив дочок і онуків до таємного сховища під охорону ППО.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

Україна без інтернету — це реально чи ні

Published

on


ЗС РФ систематично атакують телекомунікаційну інфраструктуру та дата-центри України. Після ударів 23 вересня проблеми з інтернетом виникли у 100 тис. домогосподарств у Києві та області. Чи зможуть росіяни залишити всю країну без зв’язку?

Російські удари по українській цифровій інфраструктурі перестали бути епізодичними. Так, 23 вересня у столиці України було пошкоджено дата-центри, де розміщувалося обладнання кількох інтернет-провайдерів. У результаті перебої зі зв’язком виникли у 100 тис. домогосподарств, повідомило Міністерство цифрової трансформації України. Наступного дня проблеми почалися у київського провайдера Etherlink. Удари зачепили не лише окремих користувачів, а й інфраструктурні вузли, через які організовується робота мереж. При цьому фахівці розходяться не стільки в оцінці самої загрози, скільки в тому, як далеко вона може зайти. Фокус розібрався в ситуації.

Україна без інтернету — чи це реально?

Представник точки обміну інтернет-трафіком Анатолій Фроленков вважає, що атаки на дата-центри та вузли зв’язку можуть спричинити серйозні перебої — до 12 годин без інтернету. Проблему він вбачає не лише у знищенні обладнання, а й у збільшенні навантаження на інші точки обміну трафіком у разі, якщо один із вузлів виведений з ладу. Таке перенаправлення створює побічні проблеми, адже інші вузли перевантажуються.

Фроленков також зазначив, що атаки можуть торкнутися й інших регіонів країни, тож українці мають бути готові до перебоїв у роботі мереж. Але це не означає, що в усій Україні раптом зникне інтернет. Генеральний директор провайдера UTELS Олександр Полюдов у коментарі Forbes вказав на те, що оператори мають резервні канали зв’язку. Така архітектура не дозволить відключити весь інтернет, навіть якщо буде знищено кілька дата-центрів.



Дата-центр

Фото: Microsoft

Наскільки небезпечним є знищення дата-центрів?

Давайте розберемося, що таке дата-центр (ДЦ). Це майданчик, на якому розміщено важливе обладнання операторів зв’язку: сервери, мережеві вузли, системи управління та різні компоненти інфраструктури. Однак в Україні немає жодного мега-дата-центру, через який би проходив весь інтернет-трафік країни. Олександр Глущенко, експерт у телекомунікаційній сфері, зазначає, що національна телекомунікаційна інфраструктура є досить децентралізованою. І в цьому її перевага. Знищення або пошкодження одного ДЦ не може залишити без зв’язку всіх абонентів конкретного оператора. Так, проблеми можуть виникнути, але частково, як ми це вже бачили після атак 23 вересня. Постраждали 100 тис. домогосподарств, але в Києві та області їх же набагато більше, а це означає, що в решти зв’язок був. Тож нещодавні збої мають ситуативний характер, підкреслює Олександр.

Ризик полягає лише в тому, що окремі елементи інфраструктури все ще вразливі. Щоб вирішити цю проблему, операторам потрібно ще більше “розподілити” обладнання та урізноманітнити з’єднання між ЦО.

Технічний директор провайдера “Паутина” Павло Бєлоусов вважає, що рішення є: оператор повинен швидко переключити мережу на резервні потужності. Поки вони працюють, фахівці мають оперативно замінити пошкоджене обладнання. Наприклад, коли постраждав один із дата-центрів “Павутини”, експерти швидко відновили його роботу саме завдяки резервним потужностям. Проблема полягає в повторних ударах, зазначає Павло. Якщо цей ДЦ знову зазнає атаки, то відновлення займе більше часу.

Підсумовуючи, можна сказати, що “блейкауту в Інтернеті” в Україні не буде, але ось поступове погіршення якості та надійності зв’язку — цілком можливе. Це можуть бути локальні відключення, перевантажені канали, триваліше відновлення після пошкоджень та тимчасова недоступність окремих онлайн-сервісів.

Wi-Fi



Якість інтернет-з’єднання може погіршитися

Фото: unsplash.com

Чому можуть постраждати інші регіони?

Варто відзначити одну особливість сучасних телекомунікацій. Після пошкодження інфраструктури в Києві проблеми виникли не лише у деяких столичних абонентів, а й у мешканців Вінницької та Хмельницької областей. Справа в тому, що центральний вузол обміну трафіком провайдера Crazy Network у Києві зазнав пошкодження. Трафік розподілявся також на абонентів Хмельницького та Вінниці. Звідси й перебої.

З чого можна зробити висновок, що географія наслідків не завжди збігається з місцем “прильоту”. Якщо пошкоджено звичайний локальний вузол, наслідки можуть обмежитися одним районом. Якщо ж мова йде про великий вузол обміну трафіком або інфраструктуру, через яку пов’язані кілька мереж, ефект може поширитися значно далі.

телекомунікаційне обладнання



Телекомунікаційне обладнання

Фото: Pixabay

Що насправді може змінитися?

Твердження “повністю відключити інтернет в Україні неможливо” не означає, що користувачам нічого не загрожує. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та послуг поштового зв’язку (НКЕК), попередила про можливі перебої в роботі телекомунікаційних мереж через пошкодження інфраструктури ЗС РФ. За словами регулятора, фахівці проводять аварійно-відновлювальні роботи. А проблеми з Etherlink 24 вересня свідчать про те, що відновлення окремих мереж може тривати тривалий час: провайдер поки що не назвав точних термінів відновлення.

З цього випливає, що головний ризик для абонентів сьогодні — не зникнення інтернету як такого, а його фрагментація. В одному місті може не працювати один провайдер, в іншому — окремий оператор мобільного зв’язку, якийсь онлайн-сервіс може виявитися недоступним через пошкодження його серверної інфраструктури, а великий вузол може створити проблеми одразу для кількох регіонів. У разі продовження атак такі ситуації можуть виникати частіше й тривати довше.

ноутбук



Робота за ноутбуком

Фото: Unsplash

Чи залишиться Україна без інтернету?

На думку українських експертів, повне відключення інтернету в усій країні внаслідок ударів по окремих дата-центрах малоймовірне. Але це не означає, що інтернет працюватиме так само стабільно, як раніше. Вже зараз атаки призвели до проблем приблизно у 100 тис. домогосподарств Києва та області, а пошкодження окремих вузлів зачіпає користувачів одразу кількох операторів і навіть сусідніх регіонів. Якщо атаки триватимуть, найімовірнішими наслідками фахівці називають збільшення кількості локальних аварій, перевантаження резервних маршрутів, триваліше відновлення пошкодженого обладнання та тимчасову недоступність окремих онлайн-сервісів.

Іншими словами, Україна може зіткнутися не з одним великим “інтернет-блекаутом”, а з серією локальних відключень. Наскільки серйозними вони будуть, залежить від того, які саме вузли виявляться пошкодженими, наскільки швидко оператори зможуть відновити обладнання та наскільки ефективно працюватиме резервування мережі. Поки що сама структура українського інтернету — безліч операторів, мереж, маршрутів і резервних потужностей — залишається головним чинником, який не дозволяє вивести з ладу зв’язок одним ударом.

Раніше повідомлялося, що китайські хакери атакують тисячі смартфонів на базі Android. Сучасна екосистема підключених електронних пристроїв відкриває хакерам широкі можливості для здійснення шкідливих атак, і тепер користувачі Android зіткнулися з новою загрозою.



Джерело

Continue Reading

Усі новини

Зірка «Сутінків» Джейкоб вперше став батьком (фото)

Published

on


Зірка кіносаги “Сутінки” Тейлор Лотнер, який зіграв Джейкоба Блека, вперше став батьком. Його дружина Тей подарувала йому донечку.

Дівчинка народилися 16 вересня. Зіркова пара вже розсекретила її ім’я. Щемливим фото доньки Тейлор поділився в Instagram (taylorlautner).

Подружжя повідомило про народження дівчинки через тиждень після її появи. Донечка актора отримала ім’я Леннон Тейлор Лотнер. Пара скорочено та мило називає її Ленні.

На оприлюдненому фото видно, як малютка у ніжно-рожевому боді лежить на пледику. Поруч із нею іграшка, на якій вишите ім’я дівчинки.

“Вже тиждень насолоджуємося нашою милою крихіткою Ленні. Леннон Тейлор Лотнер. 16.09.2026”, — коротко підписав знімок актор.




Леннон Тейлор Лотнер

Фото: Instagram

Цікаво, що дружина кінозірки — Тейлор “Тей” Лотнер. Пару познайомила сестра Тейлора у 2017 році. Вони почали зустрічатись у 2018-му.

У листопаді 2022 року пара одружилися у Каліфорнії. Після весілля вони обоє стали Тейлорами Лотнерами.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що:

  • Тейлор Лотнер, зірка фільму “Сутінки”, одружився зі своєю давньою подругою Тейлор Доум. Весілля актора пройшло на виноробні Epoch Estate Wines неподалік Пако-Роблес у Каліфорнії.
  • Леді Гага та її наречений Майкл Поланскі стали батьками первістка ще у червні цього року, але про поповнення в їхній родині публічно заговорили лише у вересні. Інсайдери дізналися, що у них народилася дівчинка.

Крім того, зірка “Дивних див” Міллі Боббі Браун знову стала мамою. Знаменитість разом з чоловіком Джейком Бонджові всиновили хлопчика.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.