Connect with us

Суспільство

Світ має зробити висновки з помилок минулого

Published

on



«Катастрофа стала наслідком ризикованого експерименту, проведення якого вимагала Москва для підтвердження власних амбіцій, незважаючи на очевидні порушення базових протоколів безпеки. Внаслідок неприйнятних маніпуляцій з реактором сталася неконтрольована реакція, вибух та розплавлення активної зони реактора. Радянський режим вчинив злочин не лише спричинивши катастрофу як таку, але і замовчуючи правду про неї», – підкреслили у зовнішньополітичному відомстві.

У МЗС наголосили, що спроби радянської влади приховати масштаби трагедії призвели до того, що мільйони людей зазнали радіаційного опромінення. Понад 145 тис. км² територій були забруднені радіонуклідами, зокрема 2218 населених пунктів в Україні. Радіоактивне забруднення поширилося на десятки країн Європи. Загалом від наслідків катастрофи постраждали майже 5 мільйонів людей. Сукупні економічні збитки України оцінюються в десятки мільярдів доларів.

Читайте також: ЧАЕС: від «зони відчуження» – до території відновлення

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять героїв-ліквідаторів, які ціною власного здоров’я та життя стримали поширення радіації та запобігли ще більш масштабному лиху. Висловлюємо глибоку шану працівникам Чорнобильської АЕС та Зони відчуження, які у 2022 році мужньо забезпечували безперервне функціонування критичної інфраструктури в умовах російської окупації», – йдеться у заяві зовнішньополітичного відомства.

В МЗС нагадали, що у лютому 2025 року Росія вкотре поставила світ на межу нової катастрофи, завдавши удару дроном по захисній інфраструктурі над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС. Унаслідок атаки були пошкоджені елементи зовнішньої та внутрішньої оболонок нової захисної споруди (НБК), що створило прямі ризики для стабільності об’єкта “Укриття”.

Зазначається, що сьогоднішня Росія продовжує ту саму політику та застосовує ті самі методи — пропаганду, дезінформацію, зневагу до людського життя, міжнародного права та безпеки.

У заяві підкреслюється, що повернення Україні повного контролю над усіма ядерними об’єктами на її суверенній території є необхідною умовою для гарантування глобальної ядерної безпеки.

«Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити зусилля для запобігання подібним загрозам у майбутньому, забезпечуючи принципи прозорості, відповідальності та верховенства міжнародного права. У річницю Чорнобильської трагедії ми вкотре наголошуємо: ціна мовчання, цинізму й безкарності — надто висока. Лише спільними діями ми зможемо зупинити російський терор і запобігти повторенню таких трагедій», – заявили в МЗС України.

Як повідомляв Укрінформ, сьогодні виповнюється 39 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства – вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС.



Джерело

Суспільство

В Україну повернули 2058 дітей

Published

on



Активну підтримку в питанні повернення депортованих українських дітей надають 38 країн, а також Рада Європи та Євросоюз, на цей час в Україну вдалося повернути 2058 дітей.

Про це повідомив секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Укрінформу.

“Ініціатива Президента України Bring Kids Back UA продовжує об’єднувати велику кількість країн світу для повернення депортованих дітей. Станом на лютий-березень 2026 року активну підтримку надають 38 країн, а також Рада Європи та Європейський Союз. Завдяки цій стратегічній ініціативі станом на 25 березня 2026 року до України вдалося повернути 2058 дітей”, – йдеться у відповіді.

У секретаріаті зауважили, що Україна продовжує отримувати підтримку від міжнародної спільноти в питанні повернення військовополонених та незаконно депортованих/примусово переміщених осіб, зокрема дітей, яка полягає в реалізації спільних гуманітарних місій, дипломатичному тиску та посередництві третіх країн-партнерів у переговорах.

“Окремо слід відзначити роль США (як офіційних інституцій – уряду та Конгресу, так i першої леді США, американських правозахисних інституцій та громадянського суспільства) у послідовній підтримці гуманітарного питання повернення незаконно депортованих РФ українських дітей. За сприяння та прямої участі першої леді США до України були повернуті три останні групи дітей (19 дітей)”, – зауважують в Офісі омбудсмена.

Читайте також: Публічність щодо імен цивільних полонених може поліпшити умови їхнього утримання у РФ – Хилюк

Наголошується, що уповноважений на постійній основі доводить до міжнародних партнерів позицію щодо необхідності посилення тиску на Росію задля повернення українських військовополонених та депортованих/незаконно переміщених дітей. Також здійснюються заклики ставати країнами-посередниками в цьому питанні та долучатися до міжнародних платформ для повернення українських полонених та депортованих дітей.

Як повідомляв Укрінформ, глава представництва Єврокомісії в Люксембурзі Анн Кальтьо заявила, що повернення викрадених українських дітей гальмує фрагментований підхід з боку міжнародних партнерів та самого ЄС, для реального прогресу потрібна чітка система координації всіх залучених сторін.

Фото: Bring Kids Back UA 



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Представниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси

Published

on



Видання “Українська правда” провело премію “УП-100. Сила жінок”, відзначивши сотню українок із різних сфер і регіонів, які формують розвиток країни та підтримують суспільство під час війни. Серед лауреаток — представниці південних регіонів, зокрема Одещини, Херсонщини та Криму, які попри виклики продовжують працювати й розвивати свої громади.

Про це свідчить список “УП-100. Сила жінок”.

Цьогорічною темою церемонії стало гасло “Коли квітує одна, ми квітуємо всі”. Як пояснили організатори, воно перегукується з ідеєю “квітування”, яку осмислював український поет і дисидент Василь Стус.

У цьому контексті йдеться про внутрішню гідність і свободу людини, що здатні зберігатися навіть у найскладніших обставинах — зокрема під час війни. Організатори наголошують: “квітування” — це не лише про стійкість, а й про відповідальність, здатність діяти, творити й підтримувати інших навіть у періоди втрат, небезпеки та невизначеності. Це також про жінок, які не відкладають життя “на потім”, а вже зараз розвивають свої громади, професійні сфери та країну загалом.

До списку лауреаток увійшли представниці різних галузей — медіа, культури, освіти, науки, бізнесу, спорту, державного управління та сектору безпеки. Зокрема, у категорії “Суспільство” відзначили медійниць, які працюють у Києві та на національному рівні: головну продюсерку новин Суспільного Христину Гаврилюк і журналістку та документалістку Наталію Гуменюк, співзасновницю “Громадського телебачення”, відому своїми репортажами з гарячих точок, зокрема зі сходу України та деокупованих територій.

У категорії “Культура” нагородили діячок із різних куточків країни. Серед них — народна артистка України Олена Галл-Савальська, яка представляє Херсонський театр і продовжує працювати попри виклики південного регіону; співачка Мар’яна Головко, пов’язана з сучасною оперною сценою Києва; режисерка Марина Ер Горбач, чиї роботи презентують Україну на міжнародних фестивалях; культурна менеджерка Саша Довжик, яка працює над дослідженням української культури як в Україні, так і за її межами.

Також серед відзначених — кримськотатарська мисткиня Азіза Ескендер, яка представляє Крим і зберігає культурну ідентичність корінного народу; заступниця директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук, що розвиває культурне середовище Півдня; музична продюсерка Дар’я Коломієць, яка документує війну через мистецькі проєкти.

Крім того, відзначили Катерину Ротаренко, військову-пошуковицю з Рені та Людмилу Прокопечко, голову Доброславської громади.

Плюс, директорка Promprylad Art Center в Івано-Франківську Ксенія Малих, яка працює над розвитком культурної інфраструктури заходу України; культурологиня Маріам Найєм, що займається темами деколонізації; співачка Катерина Павленко (Monokate), пов’язана з українською музичною сценою; Наталія Пасічник — музикантка, яка популяризує українську культуру у Швеції; Антоніна Романова з позивним “Крим”, яка поєднує мистецтво й військову службу; фольклористка Мар’яна Садовська; режисерка анімації Анастасія Фалілеєва та художниця Леся Хоменко.

У номінації “Креативні індустрії” також представлені жінки з різних регіонів. Серед “Захисниць” відзначили жінок, які беруть безпосередню участь у захисті України на фронті та в тилу.

Загалом премія охопила вісім ключових напрямів — “Політика та державне управління”, “Суспільство”, “Культура”, “Захисниці”, “Освіта і наука”, “Креативні індустрії”, “Спорт” і “Бізнес”, підкресливши внесок жінок із різних областей України — від Одещини, Херсонщини та Сумщини до Львівщини, Івано-Франківщини та Києва — у спільну стійкість і розвиток країни.

У лютому Президент України нагородив Семена Кантора — директора Музею сучасного мистецтва Одеси орденом “За заслуги” III ступеня.


Анна Бальчінос



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ

Published

on



Підозрюваний у зловживанні впливом екскерівник лісгоспу Одещини передав 1 млн грн ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.