Відбудова
Свириденко зустрілась з британською делегацією
Пріоритетними напрямками економічної співпраці між Україною та Великою Британією визначено промисловість, енергетику та будівництво, а також розширення програм страхування воєнних ризиків.
Про це повідомляє Міністерство економіки України, передає Укрінформ.
Зазначається, що зустріч відбулася за участю першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки України Юлії Свириденко та британської делегації, зокрема другого постійного заступника секретаря МЗС у справах Співдружності та розвитку Великої Британії Ніка Дайнера, посла Великої Британії в Україні Мартіна Гарріса, а також представників Міністерства економіки України.
Сторони обговорили зусилля з реконструкції та відновлення України, розробку Промислової та Інвестиційної стратегій, розширення програм підтримки від Великої Британії в різних галузях, а також підготовку до Конференції з відновлення України 2025 у Римі.
Британська сторона підтвердила, що допомога з відбудови України залишається пріоритетною для уряду Сполученого Королівства і є найбільшою міжнародною програмою, яку нині реалізує Велика Британія.
«Підтримка Великої Британії дуже важлива, її ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Зараз ми активно співпрацюємо у напрямку довгострокового планування для відновлення України, долучаємо наших партнерів до розробки економічних реформ і проєктів з реконструкції. Сполучене Королівство підтримує Україну у різних галузях — це і допомога МСП, і ініціативи з розширення можливостей жінок на ринку праці, і співробітництво в галузі цифрової торгівлі, що сприяє зміцненню економічних зв’язків між нашими країнами”, – зауважила Свириденко.
Окремо обговорили можливості залучення інвестицій через приватизацію та державно-приватне партнерство. Сторони також наголосили на важливості продовження підтримки проєктів, пов’язаних з людським капіталом, розширенням прав жінок на ринку праці та перепідготовкою вразливих верств населення.
Крім того, у межах співпраці передбачено британські консультації щодо розширення програм страхування воєнних ризиків та залучення глобальних перестраховиків на український ринок.
Як повідомляв Укрінформ, британські інвестиційні фонди та корпорації зацікавлені в участі у проєктах відбудови України.
Фото: Мінекономіки
Висока представниця Європейського Союзу з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас відвідала Реєстр збитків, завданих Україні, у Гаазі.
Як повідомляє Укрінформ із посиланням на сайт Ради Європи, вона підтвердила підтримку ЄС міжнародних зусиль з притягнення Росії до відповідальності та компенсації шкоди, спричиненої її агресією.
“Висока представниця ЄС наголосила на рішучій підтримці роботи Ради Європи щодо притягнення Росії до відповідальності та відшкодування збитків, завданих її агресією”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що під час візиту Кая Каллас зустрілася з виконавчим директором Реєстру Маркіяном Ключковським та членами його команди. Вони обговорили поточну роботу Реєстру та його роль у міжнародному механізмі компенсації.
Реєстр, який офіційно діє в межах Ради Європи, що об’єднує 46 держав, фіксує шкоду та руйнування, спричинені загарбницькою війною Росії.
Реєстр є першим елементом комплексної системи компенсації постраждалим. Вона також передбачатиме створення міжнародної компенсаційної комісії та майбутнього компенсаційного фонду.
Фізичні особи, підприємства та Українська держава можуть подавати до Реєстру заяви про відшкодування збитків, втрат або шкоди здоров’ю за допомогою інноваційного вебпорталу та застосунку.
Наразі Реєстр отримав понад 200 тисяч заяв за більш ніж 40 різними категоріями.
ЄС рішуче підтримує роботу Ради Європи задля забезпечення відповідальності за агресію проти України.
Європейський Союз є одним із засновників Реєстру та надає фінансову підтримку його створенню, розвитку й роботі.
У грудні 2025 року ЄС і 34 держави підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Вона стане наступним етапом міжнародного механізму компенсації.
У травні 2026 року Євросоюз ратифікував конвенцію, ставши одним із перших її учасників, які зробили цей крок. Наразі документ ратифікували десять держав і ЄС.
Комісія зможе розпочати роботу після ратифікації конвенції 25 державами-підписантами за умови достатнього фінансування для початкового етапу її діяльності.
ЄС наголошує на підтримці роботи Ради Європи та міжнародних зусиль, спрямованих на забезпечення відповідальності Росії за агресію проти України й відшкодування завданої шкоди.
Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив до подання всі категорії заяв.
Фото: coe.int
Від початку повномасштабного російського вторгнення у Сумській області пошкоджені й зруйновані 327 закладів освіти, 119 – уже відновлені.
Про це повідомив міністр освіти та науки Андрій Бутенко у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Освіта на Сумщині працює в складних умовах. В області 606 закладів освіти. Від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила 294 з них, ще 33 зруйнувала повністю, 119 закладів уже відновили”, – написав він.
Міністр додав, що попри постійні атаки ворога, в регіоні наразі навчаються понад 72 тисячі школярів і майже 17 тисяч дошкільнят. Ще понад 38 тисяч молодих людей здобувають професійну, фахову передвищу та вищу освіту.
Також Бутенко зауважив, що на Сумщині вже функціонують 13 підземних шкіл, п’ять із яких збудували цього року.
Як повідомляв Укрінформ, 22 червня російські війська завдали ракетного удару по місту Білопілля Сумської області, пошкодивши заклади освіти.
Кабінет міністрів ухвалив рішення про спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України, який зазнав значних пошкоджень унаслідок російської дронової атаки в ніч проти 2 липня.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
«Росія систематично атакує українську наукову інфраструктуру, намагаючись знищити можливості для проведення досліджень і розвитку технологій. Наше завдання — зберегти наукові установи, їхній потенціал і забезпечити умови для продовження роботи дослідників. Спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна — конкретний крок у цьому напрямі. Насамперед необхідно зупинити подальше руйнування пошкоджених будівель, щоб надалі перейти до їх комплексного відновлення», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Фото: facebook.com/den.kolyba
Зазначається, що кошти будуть спрямовані на розроблення проєктно-кошторисної документації та проведення першочергових робіт із консервації пошкодженого даху. Це дасть змогу запобігти подальшому руйнуванню будівель, зберегти наукову інфраструктуру установи та створити необхідні передумови для її повноцінного відновлення.
Як повідомлялося, унаслідок російської атаки на Київ 2 липня були пошкоджені три з чотирьох корпусів Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України: зруйновано дах, вибито вікна, постраждали приміщення, лабораторії та обладнання.
Перше фото: Palladin Institute of Biochemistry of NAS of Ukraine
-
Політика2 дні agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та США продовжують контактувати на рівні переговорної групи
-
Політика3 дні agoприпинення вогню та гарантії безпеки
-
Війна3 дні agoВ Україні підтвердили локальне припинення вогню для евакуації з Олешок
-
Одеса3 дні agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Відбудова1 тиждень agoG7 виділить €260 мільйонів на відновлення укриття на ЧАЕС
-
Усі новини3 дні agoВакансії в Антарктиді — робота на станції Порт-Локрой, яка зарплата й умови
-
Суспільство3 дні agoВ Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…