Відбудова
Свириденко зустрілась з британською делегацією
Пріоритетними напрямками економічної співпраці між Україною та Великою Британією визначено промисловість, енергетику та будівництво, а також розширення програм страхування воєнних ризиків.
Про це повідомляє Міністерство економіки України, передає Укрінформ.
Зазначається, що зустріч відбулася за участю першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки України Юлії Свириденко та британської делегації, зокрема другого постійного заступника секретаря МЗС у справах Співдружності та розвитку Великої Британії Ніка Дайнера, посла Великої Британії в Україні Мартіна Гарріса, а також представників Міністерства економіки України.
Сторони обговорили зусилля з реконструкції та відновлення України, розробку Промислової та Інвестиційної стратегій, розширення програм підтримки від Великої Британії в різних галузях, а також підготовку до Конференції з відновлення України 2025 у Римі.
Британська сторона підтвердила, що допомога з відбудови України залишається пріоритетною для уряду Сполученого Королівства і є найбільшою міжнародною програмою, яку нині реалізує Велика Британія.
«Підтримка Великої Британії дуже важлива, її ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Зараз ми активно співпрацюємо у напрямку довгострокового планування для відновлення України, долучаємо наших партнерів до розробки економічних реформ і проєктів з реконструкції. Сполучене Королівство підтримує Україну у різних галузях — це і допомога МСП, і ініціативи з розширення можливостей жінок на ринку праці, і співробітництво в галузі цифрової торгівлі, що сприяє зміцненню економічних зв’язків між нашими країнами”, – зауважила Свириденко.
Окремо обговорили можливості залучення інвестицій через приватизацію та державно-приватне партнерство. Сторони також наголосили на важливості продовження підтримки проєктів, пов’язаних з людським капіталом, розширенням прав жінок на ринку праці та перепідготовкою вразливих верств населення.
Крім того, у межах співпраці передбачено британські консультації щодо розширення програм страхування воєнних ризиків та залучення глобальних перестраховиків на український ринок.
Як повідомляв Укрінформ, британські інвестиційні фонди та корпорації зацікавлені в участі у проєктах відбудови України.
Фото: Мінекономіки
Мер Львова Андрій Садовий поінформував, що цього тижня чекають з експертизи на проєкт відновлення музею командира УПА Романа Шухевича, зруйнованого російським дроном.
Про це він написав у Телеграмі, передає Укрінформ.
“Цього тижня чекаємо проєкт музею з експертизи. Далі — публічна презентація і тендер на визначення генерального підрядника будівництва. Не під «дату», а для якості. Щоб надовго”, – написав він.
Він додав, що музей Шухевича буде, “але це буде не ритуальний простір, а живе місце – для тих, хто хоче знати, чому він жив і за що загинув”.
Раніше п’ятий президент, лідер “Європейської солідарності” Петро Порошенко написав у Фейсбуці, що “керівництво Львова півтора року блокує його ініціативу відновити будівлю музею Шухевича і впорядкувати територію” та поширив фото, що зараз на території біля музею.
“Якби це фото можна було описати одним словом, то крім як ганьба сказати нічого. Звісно, моя пропозиція залишається в силі. Я готовий хоч завтра забезпечити фінансування робіт, аби тільки був дозвіл влади на їх проведення”, – написав Порошенко.
Як повідомляв Укрінформ, 1 січня 2024 року внаслідок атаки ворожого безпілотника музей командира УПА Романа Шухевича в Білогорщі було знищено.
У Львові презентували проєкт із відновлення музею Романа Шухевича, основним елементом експозиції музею буде об’єкт, де генерал-хорунжий УПА загинув.
У лікувально-діагностичному корпусі НДСЛ “Охматдит”, який зазнав пошкоджень внаслідок ракетної атаки РФ, демонтують окремі конструкції та встановлюють нові.
Про це повідомляє Міністерство охорони здоровʼя, передає Укрінформ.
“Станом на 30 червня 2025 року підрядною організацією виконано новий обсяг демонтажних і монтажних робіт на кількох поверхах будівлі. До робіт залучено нові ділянки, а також розпочато етап активного монтажу конструкцій. Зокрема, на першому, а також частково на п’ятому і шостому поверхах Блоку В триває демонтаж стель і перегородок. На третьому поверсі завершено монтаж нових гіпсових перегородок і стель типу «Армстронг» (модульні стелі, що складаються з металевого каркаса та легких плит) у палатах і коридорах”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що продовжується відновлення фасаду. У блоці Б стартували роботи з монтажу нової фасадної плитки.
Як повідомляв Укрінформ,у національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охматдит” розпочалася активна фаза капітального ремонту пошкодженого російською ракетою корпусу.
Станом на 23 червня в лікарні вже було проведено демонтаж стель і перегородок у чистих приміщеннях кількох поверхів, встановлено нові модульні стелі у палатах, розпочато герметизацію швів, а також здійснено частковий демонтаж фасадної плитки.
Фото: МОЗ
Вартість усіх заморожених російських активів має бути спрямована на відбудову України, яка потерпає від російської агресії.
Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, інформуючи про підсумки круглого столу «Мобілізація та узгодження внутрішніх державних ресурсів» 4-ї міжнародної конференції ООН з фінансування розвитку.
«Злочин агресії Росії проти України повинен мати фінансову відповідь — справедливе спрямування всієї вартості заморожених російських активів на відбудову нашої держави», – зазначив Шмигаль.
Він розповів про фінансові виклики, з якими стикається Україна через розв’язану Росією повномасштабну війну, та додав, що Україні, щоб надалі боротися, потрібні нові і більш гнучкі підходи до фінансової підтримки.
Шмигаль також зазначив, що за оцінками Світового банку, ООН та Єврокомісії, потреби України у відновленні на найближчі роки вже перевищують 500 мільярдів доларів.
«Ми вважаємо, що створення механізму повної конфіскації російських активів — це найсправедливіший і найефективніший спосіб забезпечити фінансову підтримку України», – наголосив він.
Прем’єр-міністр відзначив, що навіть ці кошти не зможуть повністю покрити всі збитки, завдані війною. Тому Україна пропонує ще одне джерело фінансування відновлення — запровадження спеціального міжнародного збору на російський експорт.
«Це може бути додатковий податок або тариф на імпорт російських товарів — таких як нафта та інші ключові ресурси. Надходження від цього збору могли б поповнювати міжнародний фонд відновлення України. Це справедливо: Росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила», – наголосив глава уряду.
Він подякував всім державам, фінансовим установам і міжнародним партнерам, які впродовж останніх трьох років залишаються пліч-о-пліч з Україною.
Як повідомляв Укрінформ, у межах ініціативи Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) Канада надала Україні близько 1,7 млрд доларів (2,3 млрд канадських доларів), забезпечених доходами від заморожених активів Росії.
Фото: Шмигаль/Телеграм
-
Усі новини1 тиждень agoІгор Кондратюк приховував службу свого сина через Віталія Козловського
-
Події6 днів agoФільм «Notre guerre» Леві є кінематографічним свідченням стійкості українців
-
Політика1 тиждень agoМЗС України вважає маніпулятивними «національні консультації» в Угорщині щодо членства Києва в ЄС
-
Політика1 тиждень agoЗеленський обговорив з сенаторами Конгресу США підтримку України й ініціативу Трампа про припинення вогню
-
Усі новини6 днів agoвчені наблизилися до розгадки значень кіпу (фото)
-
Політика7 днів agoЧернишов подав клопотання про перенесення засідання ВАКС
-
Усі новини6 днів agoЗахист від балістики — у США успішно випробували радар Lockheed Martin
-
Політика6 днів ago
Обрання запобіжного заходу Чернишову перенесли на 27 червня