Відбудова
Свириденко зустрілась з британською делегацією
Пріоритетними напрямками економічної співпраці між Україною та Великою Британією визначено промисловість, енергетику та будівництво, а також розширення програм страхування воєнних ризиків.
Про це повідомляє Міністерство економіки України, передає Укрінформ.
Зазначається, що зустріч відбулася за участю першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки України Юлії Свириденко та британської делегації, зокрема другого постійного заступника секретаря МЗС у справах Співдружності та розвитку Великої Британії Ніка Дайнера, посла Великої Британії в Україні Мартіна Гарріса, а також представників Міністерства економіки України.
Сторони обговорили зусилля з реконструкції та відновлення України, розробку Промислової та Інвестиційної стратегій, розширення програм підтримки від Великої Британії в різних галузях, а також підготовку до Конференції з відновлення України 2025 у Римі.
Британська сторона підтвердила, що допомога з відбудови України залишається пріоритетною для уряду Сполученого Королівства і є найбільшою міжнародною програмою, яку нині реалізує Велика Британія.
«Підтримка Великої Британії дуже важлива, її ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Зараз ми активно співпрацюємо у напрямку довгострокового планування для відновлення України, долучаємо наших партнерів до розробки економічних реформ і проєктів з реконструкції. Сполучене Королівство підтримує Україну у різних галузях — це і допомога МСП, і ініціативи з розширення можливостей жінок на ринку праці, і співробітництво в галузі цифрової торгівлі, що сприяє зміцненню економічних зв’язків між нашими країнами”, – зауважила Свириденко.
Окремо обговорили можливості залучення інвестицій через приватизацію та державно-приватне партнерство. Сторони також наголосили на важливості продовження підтримки проєктів, пов’язаних з людським капіталом, розширенням прав жінок на ринку праці та перепідготовкою вразливих верств населення.
Крім того, у межах співпраці передбачено британські консультації щодо розширення програм страхування воєнних ризиків та залучення глобальних перестраховиків на український ринок.
Як повідомляв Укрінформ, британські інвестиційні фонди та корпорації зацікавлені в участі у проєктах відбудови України.
Фото: Мінекономіки
У Києво-Печерській лаврі тривають підготовчі роботи до консервації даху Успенського собору до зими.
Про це в телеефірі сказав генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, передає Укрінформ.
“Зараз тривають серйозні підготовчі роботи щодо створення консерваційної конструкції, яка дозволить витримати зиму, бо Успенський собор має дуже складну конфігурацію і тимчасові конструкції не витримають великої маси снігу. Це може завдати ще більшої шкоди собору. Тому має бути створений рівень, який законсервує власне ці поверхні Успенського собору від зимових опадів”, – розповів Остапенко.
За його словами, зараз над цим працює команда заповідника, архітектори, долучилася також Львівська політехніка. На сторінці заповідника є посилання на збір на відновлення собору, до відновлення залучено чимало благодійників, які допомогли матеріалами, а також фахівці ДТЕК, що вирішують проблему з відновленням електроживлення.
Остапенко нагадав, що попередньо шкоду Успенському собору від російського обстрілу оцінено в 500 млн грн. Проте остаточні суми, необхідні на відновлення, будуть зрозумілі після вивчення всіх наслідків та розроблення проєктно-кошторисної документації.
“Це питання ще вивчається, такі складні конструкції, які постраждали під час воєнних дій, потребуватимуть значних коштів. Має бути розроблена проєктно-кошторисна документація, яка має пройти всі етапи експертизи, і саме тоді буде визначено остаточну цифру реконструкції. Наразі ми розуміємо, що шкоду завдано на суму не менше 500 млн грн. Поки будемо вивчати ті художні роботи, внутрішні роботи, які необхідно буде відновлювати, і це теж увійде в проєкт реставрації”, – розповів генеральний директор заповідника.
Також він висловив сподівання на міжнародну підтримку. За словами Остапенка, кілька міжнародних організацій висунули деякі пропозиції, і наразі вирішується, в якій формі ця допомога буде надана. До координації міжнародної допомоги долучиться ЮНЕСКО.
Цьогоріч, нагадав Остапенко, відзначається 975 років від заснування Києво-Печерської лаври. Відповідний указ про заходи з цієї нагоди підписаний Президентом України.
“Ця дата дуже символічна, бо залишається чверть сторіччя до тисячоліття Лаври. І для об’єктів, які є національними святинями, підготовка до таких дат починається за десятиліття”, – резюмував генеральний директор національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
Фото Укрінформу можна купити тут
Яку енергетичну підтримку отримує Україна від міжнародних партнерів
Джерело
До Фонду підтримки енергетики України Швеція внесла додатково 124,1 млн євро (1 370 000 000 шведських крон); загальний внесок Швеції перевищив 386 млн євро.
Про це повідомляє Міністерство енергетики України, передає Укрінформ.
“Цей внесок, спрямований через Шведське агентство міжнародного співробітництва з питань розвитку, є важливою віхою для Фонду в цілому, адже завдяки цьому загальний обсяг внесків до Фонду від моменту його створення перевищив 2 млрд євро”, – зазначили в Міненерго.
Загалом до Фонду підтримки енергетики України вже надійшли грантові кошти на суму майже 1,94 млрд євро від 39 іноземних спонсорів з 26 країн-партнерів та 3 міжнародних організацій.
«Допомога партнерів є важливою складовою процесу модернізації та трансформації української енергетики. Ми надзвичайно цінуємо новий внесок Швеції до Фонду підтримки енергетики, який збільшив загальний обсяг внесків від моменту його створення до понад 2 мільярдів євро», — зазначив перший віцепрем’єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль.
Як повідомлялося, у червні міжнародні партнери оголосили про нові внески до Фонду підтримки енергетики України на загальну суму майже 170 млн євро. Зокрема, Швеція — 126 млн євро, Норвегія — 43 млн євро, Ісландія — 0,55 млн євро, Естонія — 0,125 млн євро
Фото: ОП
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Суспільство1 тиждень agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Суспільство5 днів agoАмпфутбол та візит президента: в Одесі провели щорічну зустріч Superhumans Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Відбудова1 тиждень agoШмигаль обговорив із JICA відновлення та розвиток української енергетики
-
Війна1 тиждень agoНа Арабатській Стрілці дрони уразили базу російських тюремників
-
Усі новини1 тиждень agoтоп 3 моделі на різний бюджет (фото)
-
Усі новини1 тиждень agoМаша Полякова – у дочки Олі Полякової проблеми зі здоровʼям