Connect with us

Відбудова

Свириденко зустрілась з британською делегацією

Published

on



Пріоритетними напрямками економічної співпраці між Україною та Великою Британією визначено промисловість, енергетику та будівництво, а також розширення програм страхування воєнних ризиків.

Про це повідомляє Міністерство економіки України, передає Укрінформ.

Зазначається, що зустріч відбулася за участю першої віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки України Юлії Свириденко та британської делегації, зокрема другого постійного заступника секретаря МЗС у справах Співдружності та розвитку Великої Британії Ніка Дайнера, посла Великої Британії в Україні Мартіна Гарріса, а також представників Міністерства економіки України.

Сторони обговорили зусилля з реконструкції та відновлення України, розробку Промислової та Інвестиційної стратегій, розширення програм підтримки від Великої Британії в різних галузях, а також підготовку до Конференції з відновлення України 2025 у Римі.

Британська сторона підтвердила, що допомога з відбудови України залишається пріоритетною для уряду Сполученого Королівства і є найбільшою міжнародною програмою, яку нині реалізує Велика Британія.

«Підтримка Великої Британії дуже важлива, її ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Зараз ми активно співпрацюємо у напрямку довгострокового планування для відновлення України, долучаємо наших партнерів до розробки економічних реформ і проєктів з реконструкції. Сполучене Королівство підтримує Україну у різних галузях — це і допомога МСП, і ініціативи з розширення можливостей жінок на ринку праці, і співробітництво в галузі цифрової торгівлі, що сприяє зміцненню економічних зв’язків між нашими країнами”, – зауважила Свириденко.

Читайте також: Європейські партнери акумулювали близько €10 мільйонів на підтримку зеленого відновлення України

Окремо обговорили можливості залучення інвестицій через приватизацію та державно-приватне партнерство. Сторони також наголосили на важливості продовження підтримки проєктів, пов’язаних з людським капіталом, розширенням прав жінок на ринку праці та перепідготовкою вразливих верств населення.

Крім того, у межах співпраці передбачено британські консультації щодо розширення програм страхування воєнних ризиків та залучення глобальних перестраховиків на український ринок.

Як повідомляв Укрінформ, британські інвестиційні фонди та корпорації зацікавлені в участі у проєктах відбудови України.

Фото: Мінекономіки



Джерело

Відбудова

Шмигаль перевірив відновлення енергооб’єкта на Київщині й доручив оновити запит до Фонду підтримки

Published

on



Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль відвідав один із енергетичних об’єктів на Київщині, де ознайомився з ходом відновлювальних робіт та провів нараду з керівництвом станції і представниками енергетичних підприємств.

Про це повідомляє Міністерство енергетики у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Під час наради учасники обговорили забезпечення підприємств необхідним обладнанням для проведення ремонтних робіт, потреби енергокомпаній та шляхи вирішення проблемних питань. Окрему увагу приділили формуванню резервів обладнання для оперативного реагування та прискорення відновлення енергетичної інфраструктури у разі нових пошкоджень.

Шмигаль доручив оновити запити щодо потреб підприємств в обладнанні до Фонду підтримки енергетики України та подати відповідні запити у Міненерго для подальшого опрацювання.

Учасники також обговорили хід будівництва захисту та подальші кроки для посилення стійкості об’єкта. Київській обласній військовій адміністрації очільник Міненерго доручив опрацювати питання забезпечення фінансування та визначення замовників робіт з облаштування інженерно-технічного захисту критичних елементів енергетичної інфраструктури.

Читайте також: Німеччина допоможе Україні отримати обладнання для ТЕЦ із Латвії – Шмигаль

Як повідомлялося, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль провів нараду щодо проблемних питань відновлення об’єктів ПАТ “Центренерго”.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На Донеччині за тиждень виявили понад 20 пошкоджень газових мереж через обстріли РФ

Published

on



На Донеччині за минулий тиждень фахівці АТ «Донецькоблгаз» зафіксували 21 пошкодження газових мереж через російські обстріли, які спричинили витоки газу та відключення споживачів.

Про це повідомило у Фейсбуці АТ «Донецькоблгаз», передає Укрінформ.

«Протягом періоду з 8 по 14 червня 2026 року внаслідок бойових дій зафіксовано 21 пошкодження газових мереж», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що газовики відновили газопостачання для понад 400 абонентів.

Зокрема, у Краматорську російські атаки спричинили сім пошкоджень газової інфраструктури, без газопостачання залишилися 313 абонентів. Водночас фахівцям АТ «Донецькоблгаз» вдалося відновити розподіл газу для 368 абонентів.

У Слов’янську за тиждень зафіксовано 14 пошкоджень газових мереж. Через ворожі обстріли без газопостачання залишилися 355 абонентів. Після проведення аварійно-відновлювальних робіт газопостачання повернули до осель 47 споживачів.

У Донецькоблгазі підкреслили, що попри складну безпекову ситуацію аварійні бригади продовжують працювати.

«Сьогодні наші працівники працюють у надзвичайно складних умовах. Щодня аварійні бригади виїжджають на місця обстрілів, локалізують витоки газу та відновлюють пошкоджену інфраструктуру. Водночас ми стикаємося з випадками стороннього втручання в роботу газових мереж, які створюють додаткові ризики та навантаження для наших фахівців», – заявив голова правління АТ «Донецькоблгаз» Вадим Батій.

Читайте також: Росіяни 9 травня атакували спецтранспорт, що їхав відновлювати газопостачання на Донеччині

Він закликав мешканців не проводити жодних самовільних робіт на газових мережах та дотримуватися правил безпеки.

Як повідомлялося, Донеччина перебуває під постійними обстрілами російських військ, майже щодня армія РФ вбиває та травмує цивільних жителів, руйнує будинки, підприємства, енергетичні, газові та інші інфраструктурні об’єкти. Донецька область має найбільшу довжину лінії фронту.

Фото: Донецькоблгаз



Джерело

Continue Reading

Відбудова

у Лаврі оцінили наслідки російського удару

Published

on


У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» завершили основні роботи з ліквідації пожежі внаслідок російської атаки, попередні збитки від пошкодження Успенського собору вже перевищують 500 млн грн.

Про це повідомив у телеефірі генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.

«Завершені основні роботи з приборкання вогню. Вже загрози від вогню немає, і наразі силами Державної служби надзвичайних ситуацій ведеться ліквідація небезпечних уламків, демонтаж пошкоджених конструкцій і підготовка даху Успенського собору для встановлення тимчасових конструкцій для консервації собору», – сказав Остапенко.






Через ворожу атаку горить Києво-Печерська лавра / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

1 / 12

За його словами, у заповіднику вже опрацьовують обсяги збитків і потребу в подальшій реставрації та реконструкції святині.

«Ми закінчуємо підготовку цих даних, але очевидно, що вона перевищує 500 млн грн. Це на сьогодні стартова інформація. Наразі надходять ще додаткові дані», – зазначив гендиректор заповідника.

Він наголосив, що одним з першочергових завдань є оцінка стану склепіння собору, яке зазнало впливу високих температур під час пожежі.






Києво-Печерська лавра постраждала від обстрілу / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ

1 / 18

«Був ризик обвалення його всередину собору, і тоді міг загорітися іконостас та багато інших речей. Зупинити пожежу було б дуже складно, і ми втратили б величезні художні твори, які знаходяться всередині Успенського собору», – пояснив Остапенко.

Читайте також: Буданов: Удар по Лаврі – злочин проти християнської віри та православ’я

Завдяки роботі рятувальників вдалося уникнути тотального знищення храму.

«Склепіння витримало, хоча було дві ділянки, де вогонь вже почав потрапляти всередину собору, і небезпека була дуже серйозною. Тільки те, що вдалося залучити більше 20 одиниць техніки, це врятувало собор від тотального знищення», – розповів гендиректор.






Зеленський у лаврі / Фото: Мар’янна Котик, Укрінформ

1 / 15

Остапенко наголосив, що працівники ДСНС продовжували роботу навіть під час повторних ворожих ударів.

За його словами, спільними зусиллями працівників заповідника, поліції та монахів Києво-Печерської лаври вдалося евакуювати всі реліквії, що зберігалися в соборі.

«Жоден предмет не був пошкоджений і втрачений, тобто відразу була організована евакуація, буквально через 10 хвилин після прильоту», – відзначив Остапенко.

Він висловив сподівання, що за умови належної підтримки відновлення Успенського собору може тривати близько двох років.

«Я думаю, що при нормальних умовах ми зможемо за два роки відновити Успенський собор. І сподіваюся, що ми зможемо і далі його використовувати як найбільшу святиню Києво-Печерської лаври», – додав генеральний директор.

Читайте також: Зеленський у КиєвоПечерській лаврі: Будемо все відновлювати

Як повідомляв Укрінформ, унаслідок масованої російської атаки 15 червня пошкоджень зазнали об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного значення, музеї, культурні інституції та заклади мистецької освіти у Києві, Харкові та Дніпрі.

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засудила черговий російський удар, внаслідок якого пошкоджено територію Києво-Печерської лаври – обʼєкта всесвітньої спадщини.

Більше наших фото можна купити тут 



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.