Про це під час Першої щорічної житлової конференції України (АНС 2026) сказав міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб Віталій Безгін, передає кореспондент Укрінформу.

«Житлова стратегія до 2033 року є в плані дій уряду, і до кінця цього року її буде ухвалено. Але ключове, щоб це не був документ, який просто ляже у шухляди робочих столів, а щоб він був підкріплений практичними рішеннями», – сказав Безгін.

Він наголосив, що державна житлова політика має орієнтуватися на потреби громадян, які втратили житло, зокрема внутрішньо переміщених осіб. Без цього, за його словами, люди не зможуть повернутися до повноцінного життя на підконтрольній Україні території.

Безгін також відзначив покращення показників фінансування житлової політики у проєкті державного бюджету на 2027 рік, який пройшов перше читання. Водночас, за його словами, потреба у фінансуванні зростає через постійні російські удари по житловій інфраструктурі та евакуацію населення з небезпечних територій.

Як повідомляв Укрінформ, австрійський досвід щодо соціального житла може бути корисним для України.

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться у спільній заяві глав МЗС Канади та Австрії Аніти Ананд та Беати Мейнл-Рейзінгер, оприлюдненій за підсумками їх зустрічі.

“Міністри домовилися зміцнити канадсько-австрійську співпрацю у підтримці України, зокрема у сфері відновлення й відбудови, гуманітарної допомоги, енергетичної безпеки та витривалості, повернення українських дітей, примусово переміщених або незаконно депортованих до Росії, звільнення незаконно затриманих цивільних й військовополонених, а також у питанні підтримки ветеранів й членів їх родин”, – йдеться у заяві.

Міністри також наголосили на важливості притягнення до відповідальності за вчинення воєнних злочинів та порушення міжнародного права.

“Вони засудили нещодавні удари Росії по цивільній інфраструктурі й гуманітарних цілях в Україні, а також інші незаконні й невиправдані дії, повʼязані із російською агресією. Вони підтвердили свою відданість усеохопному, справедливому та тривалому миру відповідно до Статуту ООН й міжнародного права”, – стверджується у документі.

Як повідомляв Укрінформ, після початку повномасштабного російського вторгнення Канада надала Україні понад 7 млрд дол військової допомоги та запровадила санкції проти більш як 3500 фізичних та юридичних осіб.

Фото згенероване ШІ

Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров’я, передає Укрінформ.

“Водночас 93 об’єкти, які були повністю відновлені, згодом зазнали повторних пошкоджень”, – йдеться у повідомленні.

За даними МОЗ, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень або руйнувань зазнали 2708 об’єктів у складі 853 закладів охорони здоров’я. Із них 340 об’єктів, що належать до 127 медзакладів, повністю зруйновані.

Найбільше пошкоджень і руйнувань зафіксували в закладах охорони здоров’я Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Київської областей. Водночас інформація про знищення та ступінь руйнування об’єктів на тимчасово окупованих територіях є неповною через неможливість її підтвердження.

Наразі медична допомога надається на 1660 об’єктах, ще 186 працюють частково, а 238 об’єктів евакуйовано в інше місце.

Також від початку повномасштабного вторгнення Росія знищила 359 автомобілів екстреної медичної допомоги, ще 249 пошкодила, а 80 захопила.

У міністерстві наголошують, що спільно з міжнародними партнерами продовжують відновлювати пошкоджені медичні заклади та забезпечувати умови для безперервного надання медичної допомоги.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 1 грудня 2025 року в Україні відбудували 700 об’єктів медичної інфраструктури, ще 323 – частково.

Фото: МОЗ