Про це глава МЗС написав у соцмережі X, передає Укрінформ.

«Відкинувши пропозицію Президента Зеленського щодо прямих мирних переговорів, Путін втратив свій шанс вийти з цієї провальної для нього війни. Далі для Росії все буде тільки гірше. Втрати на полі бою невпинно зростатимуть, а поразки ставатимуть дедалі принизливішими. Економіка зануриться ще глибше в рецесію. Буде втрачено більше робочих місць, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найменш захищених верствах населення», – заявив міністр.

Він наголосив, що у Росії вже немає безпечних місць, які не зазнають «далекобійних санкцій» України, інтенсивність яких лише зростатиме.

Міжнародний тиск на РФ також посилюватиметься, «включаючи використання заморожених активів, заборони на в’їзд та неминучу відповідальність за злочини», заявив глава української дипломатії.

Він підкреслив: усе це через те, що «кремлівський фанатик прагне за будь-яку ціну втриматися при владі й готовий пожертвувати майбутнім власної країни та вбити мільйони людей заради своїх безумних ілюзій» і «не хоче визнати просту істину: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою».

«Росії все одно доведеться погодитися на дипломатичне врегулювання, але умови будуть набагато гіршими», – підкреслив глава зовнішньополітичного відомства.

Сибіга наголосив, що російському лідеру краще облишити марні сподівання на падіння України та зменшення її підтримки з боку партнерів.

«Ця відмова Путіна від миру має привести до значного посилення міжнародного тиску на Росію та збільшення підтримки України», – заявив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, 4 червня Президент України Володимир Зеленський написав відкритого листа Путіну і запропонував особисту зустріч для завершення війни. Він зазначив, що така зустріч може відбутися у третіх країнах, які традиційно виступають майданчиками для міжнародних переговорів.

Очільник Кремля, коментуючи наступного дня відкритий лист до нього від Президента України, заявив, що наразі не бачить сенсу зустрічатися з українським лідером.

Зеленський заявив, що відповідь Путіна на його відкритий лист слабка і означає, що Росія знов обирає війну.

Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка під час спілкування із журналістами, передає кореспондент Укрінформу.

Він зауважив, що Україна схвалила План дій з питань національних меншин ще минулого року як частини своїх зобовʼязань в межах першого переговорного Кластера «Основи» законодавства Європейського Союзу.

«Тепер Угорщина погодилась рухатись у межах Плану заходів щодо національних меншин. У тому числі мова про освітні питання, питання використання мов національних меншин (не лише угорською мовою). Це дуже важливо зауважити, що план стосується всіх національних меншин з офіційною мовою держав ЄС», – зазначив Качка.

Віцепрем’єр також заявив про суттєві зміни та перехід до конструктивного діалогу між Україною та Угорщиною за нового уряду Петера Мадяра.

Віцепрем’єр додав, що відповідно до Плану заходів, Україна його впровадить в 2026-2027 роках, тобто освітні питання можуть бути імплементовані цього року, а інші питання – наступного року.

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр повідомив, що його уряд досяг всеосяжної угоди з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини в країні, яка налічує близько 100 тисяч осіб.

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий також зауважував, що Україна продовжуватиме сприяти розвитку освіти національних спільнот, їх мов та культур, зокрема й угорської. За його словами, для України домовленості з Угорщиною не означають нічого нового, тому що держава підтримує національні спільноти.

Коментуючи діалог з Угорщиною, глава МЗС України Андрій Сибіга заявляв, що Україна та Угорщина відкривають нову сторінку у відносинах, яка ґрунтується на взаємоповазі та довірі.

Фото Укрінформу можна купити тут:

Відповідний указ №483/2026 оприлюднений на сайті глави держави, передає Укрінформ.

Рада створена з метою сприяння реалізації гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів ветеранів війни та членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників та захисниць України, полонених та осіб, зниклих безвісти, членів їхніх сімей.

Відповідно, втратили чинність: указ Президента України від 2 червня 2020 року Nº 209/2020 «Про Консультативну раду у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України»; указ Президента України від 12 березня 2021 року Nº 93/2021 «Про Консультативну раду з питань забезпечення прав і свобод захисників України»; указ Президента України від 9 квітня 2021 року Nº 152/2021 «Питання Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України»; указ Президента України від 22 серпня 2022 року Nº 589/2022 «Про внесення змін до деяких указів Президента України».

Із дня набрання чинності цим указом консультативні органи, утворені відповідно до указів Президента, зазначених у статті 3 цього указу, припиняють свою діяльність.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Згідно з документом, Рада є консультативно-дорадчим органом при Президентові України, утвореним з метою вироблення ефективних рішень та заходів, спрямованих на вирішення поточних і прогнозованих питань захисту прав, свобод і законних інтересів: ветеранів війни та членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників; військовослужбовців, інших осіб, які проходять службу та належать до складу сил безпеки і сил оборони України, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах та членів сімей зазначених осіб; цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів сімей зазначених осіб; осіб, зниклих безвісти за особливих обставин у звʼязку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовим захопленням частини території України, та членів їхніх сімей.

Коордрада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента, Кабінету міністрів, іншими актами законодавства, а також положенням про раду.

Серед основних завдань Коордради: формування пропозицій щодо внесення змін до державних політик у відповідних сферах на основі результатів аналізу і комплексної оцінки актуальних проблем та потреб ветеранів війни, військовополонених та їхніх родин; удосконалення та координація діяльності відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій у сфері захисту прав, свобод у цих питаннях; напрацювання пропозицій щодо вшанування памʼяті загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) захисників; сприяння консолідації міжнародних зусиль у питаннях примушення держави-агресора до додержання норм міжнародного гуманітарного права щодо поводження з військовослужбовцями, які перебувають у полоні держави-агресора, цивільними особами, позбавленими особистої свободи.

Головою Коордради призначений керівник Офісу Президента Кирило Буданов, секретарем – заступниця керівника ОП Ірина Верещук.

Також до складу ради увійшли: уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (за згодою) Артур Добросердов, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Олег Іващенко, міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова, міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, військовий омбудсман Ольга Решетилова (Кобилинська), уповноважений Верховної Ради з прав людини (за згодою) Дмитро Лубінець, т.в.о. голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський, заступник керівника ОП Павло Паліса, радник – уповноважений Президента з питань реабілітації учасників бойових дій Вадим Свириденко, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров, міністр оборони Михайло Федоров, т.в.о. голови Служби безпеки України Євнегій Хмара.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів оновив правила для надання грантової підтримки через Український ветеранський фонд.

Фото: ОП