Connect with us

Політика

Сибіга розповів Ламмі про порушення Росією режиму припинення вогню

Published

on



Очільник МЗС України Андрій Сибіга у Львові провів зустріч з главою МЗС Великої Британії Девідом Ламмі.

Про це він повідомив у соцмережі Х, передає Укрінформ.

Сибіга подякував Ламмі за введення Британією масштабних санкцій проти російського тіньового флоту.

«Я вдячний за сьогоднішнє оголошення Великою Британією найбільшого пакета санкцій проти тіньового флоту Росії. Посилення тиску та санкцій на Росію є ключовим у підвищенні ціни війни для агресора», – написав Сибіга.

Він також поінформував про поточну ситуацію на полі бою та «постійні порушення Росією режиму припинення вогню».

«Ми зосередилися на подальших дипломатичних зусиллях та заходах, спрямованих на досягнення справедливого і тривалого миру для України та всієї Європи», – зазначив глава МЗС України.

Читайте також: Шмигаль обговорив із главою МЗС Британії ситуацію на фронті та двосторонню співпрацю

Як повідомляв Укрінформ, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер у п’ятницю оголосив про запровадження найбільшого пакета санкцій проти Росії.

Зокрема під санкції Великої Британії потрапила норвезька компанія, яка видавала російським суднам підробні страхові документи.

Також уряд Британії виділив майже 25 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку місцевих українських організацій для захисту найбільш уразливих категорій громадян, які потерпають від російської агресії.

Фото: x.com/andrii_sybiha



Джерело

Політика

Сирський заявив про дисбаланс у закупівлях озброєння за часів Федорова в Міноборони

Published

on



Колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив про розбіжності з ексміністром оборони Михайлом Федоровим через закупівлі озброєння, зазначивши, що той надавав перевагу окремим видам дронів всупереч потребам Генерального штабу, що спричинило дефіцит інших засобів на фронті.

Як передає Укрінформ, про це він в інтерв’ю BBC News Україна.

«Так от, проблема була в тому, що якраз міністр оборони проводив закупівлю певних видів озброєння, в першу чергу дронів, і віддавав перевагу певним видам цих дронів, ігноруючи потреби армії, які надавались Генеральним штабом», – сказав Сирський.

За його словами, потреби армії визначає Генеральний штаб на підставі заявок, які надходять із військ. Під час планування закупівель вивчають тенденції застосування озброєння, його ефективність і необхідність для війська. Відповідно до цих потреб формують план закупівель і фінансування.

Сирський водночас зауважив, що через розбіжності між закупівлями та реальними потребами військ виник значний дисбаланс, зокрема щодо наземних роботизованих платформ.

«Ми постачали п’ять-шість відсотків, це стосувалось далекобійних боєприпасів, наприклад для артилерії. Тобто от в цьому була проблема. Звичайно, це питання розглядалося на ставках, от в чому в нас були непорозуміння», – пояснив колишній головнокомандувач.

Він наголосив, що проблема полягала не в самій закупівлі дронів, а в нерівномірному розподілі коштів на забезпечення армії. За його словами, військовий бюджет розподіляється Генеральним штабом і погоджується з відповідними структурами та Міністерством оборони. Фінансування має забезпечувати синхронні закупівлі різних видів необхідного військам озброєння й техніки.

«А він (ексміністр оборони Михайло Федоров – ред.) робив такий перекіс, тобто він вважав, що він краще знає наші потреби, що можна не звертати уваги на наші потреби, і він фінансував, наприклад, дрони на весь рік. А закупка, наприклад, тих же НРК або інших зазначених видів, вона не проводилась, і виходив дефіцит», – стверджує Сирський.

Він додав, що фронт має забезпечуватися збалансовано. Окрім безпілотників, військам потрібні наземні роботизовані комплекси (НРК), пікапи, мотоцикли, квадроцикли, багі та ударні безпілотники. Водночас закупівлі й постачання озброєння потребують часу, оскільки між фінансуванням і виробництвом є затримка.

За словами Сирського, проблеми виникали й з постачанням самих дронів, які не надходили в повному обсязі. «От суть проблеми була – не враховувалися інтереси військ, от конфліктна ситуація в чому була», – заявив він.

Сирський також заперечив, що висував Федорову ультиматуми, про які той заявляв, пояснюючи обставини звільнення.

«Та ні, ніяких, я взагалі на фронті в цей час був. Я дізнався, коли він сказав, що я якісь там ультиматуми робив, я якраз перебував на Лиманському напрямку і був на командному пункті однієї з бригад, коли я це почув», – розповів колишній головнокомандувач.

Читайте також: Федоров заявив, що не мав особистого конфлікту із Сирським і відмовився від посад після звільнення

Коментуючи слова Президента Володимира Зеленського про те, що військові відповідають за операції на полі бою, а Міністерство оборони – за забезпечення, Сирський заявив, що вже пояснив причини непорозумінь і не має наміру повертатися до цього питання.

«Право звільняти з посади – це право Президента, він прийняв відповідне рішення. Його рішення абсолютно в межах його повноважень», – сказав він.

Сирський також прокоментував протести, які почалися після звільнення Федорова, серед вимог учасників яких було і його звільнення. За словами колишнього головнокомандувача, на той час він перебував на фронті й не розумів, чому ситуацію пояснювали конфліктами та ультиматумами.

«Це рішення Президента, його повноваження, він звільняє з посади, я ж не виводив людей на вулиці. Я отримував рішення Президента, він переговорив, зрозуміло все. Тобто кожний повинен мати свою гідність. І розуміння», – підсумував колишній головнокомандувач.

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня Сирський заявив, що залишає посаду головнокомандувача ЗСУ, яку обіймав майже 2,5 роки, та підбив підсумки своєї роботи на посаді.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Політика

Болгарія закликає до мораторію на атаки на торговельні судна у Чорному морі

Published

on



В інтересах країн Чорноморського регіону та ЄС – працювати над мораторієм на атаки на торговельні судна, зокрема для забезпечення безпеки перевезень українського зерна.

Про це сказала міністерка закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова-Чамова в коментарі журналістам перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі 12 жовтня, передає Укрінформ.

«Нам справді потрібно працювати над мораторієм на атаки на торговельні судна. Це питання стосується не лише нас, а й усіх країн регіону», — сказала Петрова-Чамова.

За її словами, це не питання лише регіональної політики, а питання, яке має бути у фокусі країн ЄС, бо впливає і на них.

Петрова-Чамова зазначила, що наявні морські коридори не настільки безпечні, як хотілося б, тому необхідно комплексно вирішити питання припинення атак на торговельні судна.

«Це, безумовно, дуже важливо для України, але також і для наших партнерів – країн, які отримують зерно з України», – сказала міністерка.

Вона закликала до політичного рішення, яке забезпечить припинення атак на його перевезення.

Петрова-Чамова також звернула увагу на роботу над Чорноморським центром морської безпеки спільно з Румунією. На її переконання, ситуація потребує більш скоординованих зусиль, адже безпека Чорного моря стосується всього Європейського Союзу.

Міністерка також зазначила про важливість залучення Грузії як чорноморської держави до обговорення безпеки регіону, зокрема визначивши конкретні сфери, в яких країна може відігравати важливу роль.

Читайте також: Болгарія вимагає від ЄС план безпеки навігації в Чорному морі

Як повідомляв Укрінформ, Папа Римський Лев XIV закликав Росію та Україну забезпечити безпечне транспортування зерна через Чорне море.

Фото: unsplash



Джерело

Continue Reading

Політика

Зеленський підписав закон про освіту мовами нацменшин

Published

on



Президент Володимир Зеленський підписав ухвалений сьогодні Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України».

Така інформація міститься у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради, передає Укрінформ.

«Повернуто з підписом від Президента України», – зазначається у картці.

Читайте також: Бабак: Закон про освіту нацменшин є важливим кроком на шляху до ЄС

Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня Верховна Рада 266 голосами ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України», який допоможе розблокувати два переговорні кластери для вступу до ЄС.

Закон розширює можливості навчання мовами корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, зберігаючи при цьому українську як основну мову освітнього процесу.

Подальші кроки після ухвалення закону про нацменшини узгодили на зустрічі міністри закордонних справ України та Угорщини Андрій Сибіга й Аніта Орбан.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.