Політика
Сибіга спростував хибні припущення про ситуацію на фронті
Не варто випускати з уваги загальну картину, яка демонструє, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну було повною катастрофою, оскільки Москва планувала його як бліцкриг.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він зауважив, що хоч ситуація на фронті була і залишається напруженою та складною, Росія не змогла прорвати фронт і не досягла стратегічного успіху на жодному з напрямків, незважаючи на величезні зусилля і ресурси.
“Загальне припущення, що Росія виграє війну, є хибним. Воно ґрунтується на поширеній серед іноземних аналітиків тенденції недооцінювати Україну і переоцінювати Росію. Цей підхід уже багато разів доводив свою хибність, але деякі коментатори продовжують потрапляти в ту ж пастку”, – наголосив глава МЗС.
Насправді, російські наступальні дії минулого року і цієї зими здебільшого втратили потенціал, зазначив Сибіга і додав, що Україна значною мірою стабілізувала лінію фронту і навіть повернула контроль над деякою територією поблизу Покровська та інших районів.
За оцінкою міністра, Росія досягає лише мінімальних просувань надзвичайно високою ціною на деяких ділянках, втрачаючи понад тисячу солдатів вбитими і пораненими щодня.
“Це найкривавіші квадратні метри, які будь-яка армія захоплювала в сучасній історії”, – підкреслив міністр.
Очільник української дипломатії акцентував на тому, що масштаб втрат був настільки високим, що Кремль був змушений звернутися за підтримкою до північнокорейського режиму, і понад 12 000 солдатів Північної Кореї були задіяні в боях у Курській області.
Він додав, що Росія планувала відвоювати Курську область за кілька місяців, але не могла цього зробити протягом майже дев’яти місяців, і за нинішніх темпів просування в Донецькій області Москві знадобиться багато років, щоб взяти її під контроль.
“Фокусуючись на поточних подіях, не варто випускати з уваги загальну картину, яка демонструє, що повномасштабне вторгнення Росії було повною катастрофою. Москва планувала його як бліцкриг з метою знищення України і повалення її керівництва за лічені дні. За три роки Росія втратила понад 950 000 солдатів убитими і пораненими, але з моменту вторгнення 2022 року не захопила жодного нового обласного центру в Україні. Єдиним був Херсон, але Україна звільнила його у 2022 році разом із понад половиною окупованих територій”, – зауважив Сибіга.
Він відзначив той факт, що Україна розширила свою оборонну промисловість у шість разів і тепер задовольняє приблизно 40% своїх військових потреб самостійно, а також що Україна виробляє 95% дронів, якими були знищені 77 000 російських цілей на фронті лише у березні 2025 року. Цей показник на 10% вищий, ніж у лютому, і потужність українських дронів зростає із кожним тижнем, за інформацією міністра. А загалом, до трьох чвертей цілей на лінії фронту знищуються за допомогою безпілотників.
“Україна хоче миру більше, ніж будь-хто інший у світі. Ми ніколи не хотіли цієї війни, і ми хочемо, щоб вона закінчилася якомога швидше. Ми наполегливо працюємо разом зі Сполученими Штатами, європейськими та іншими партнерами для досягнення миру. І цей шлях повинен базуватися на точній інформації, припущеннях і оцінках. Ми закликаємо до тиску на Росію і чіткого посилення України, що позбавить Москву будь-яких ілюзій про те, що вона може переломити ситуацію на свою користь. Такі заходи змусять Кремль замислитися над припиненням війни, а не її розширенням”, – звернувся глава МЗС України.
Як повідомляв Укрінформ, в понеділок речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито чекає сигналу від України для поновлення прямих переговорів.
Політика
Безгін написав заяву на вихід із Комітету ВР з питань держвлади
«Написав заяву на вихід з Комітету держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування», – поінформував він.
Парламентарій зазначив, що «треба рухатись далі в питаннях розвитку громад і територій, державного управління та міжнародного співробітництва без зайвих обтяжень».
Політик підкреслив, що під час роботи в комітеті вдалося ухвалити та реалізувати багато гарних та ефективних ініціатив: новий адміністративно-територіальний устрій України, закон про службу в органах місцевого самоврядування, закон про засади державної регіональної політики, яким впровадили функціональні типи територій та основи на шляху до європейської політики згуртованості, законодавче забезпечення функціонування місцевого самоврядування під час війни, закон про деколонізацію географічних назв, та інші.
Водночас Безгін акцентував, що підкомітет, головою якого він працював, зробив вагомий внесок у роботу комітету.
«Протягом всього часу роботи цієї каденції було опрацьовано в комітеті і ухвалено Верховною Радою в цілому 172 проєкти актів. З них 91 було опрацьовано і підготовлено саме підкомітетом адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, тобто 52.9%», – наголосив політик.
Безгін подякував колегам та команді комітету за плідну працю, та запевнив, що «робота над усіма поточними ініціативами буде продовжена, жодна з них не буде кинута на призволяще».
Як повідомлялося, Віталій Безгін у 2019 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 9-го скликання від «Слуги народу» під номером 77 у списку як безпартійний. З квітня 2021 року – голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою.
Фото: facebook.com/BezginVitalik
Політика
Україна та ЄС працюють над посиленням взаємодії у сфері оборони в межах інструменту SAFE
Україна розраховує на ефективну співпрацю з державами Європейського Союзу в межах інструменту SAFE для задоволення критичних оборонних потреб.
Як передає Укрінформ з посиланням на Офіс Президента, про це заступник керівника ОП Ігор Жовква заявив під час зустрічі з делегацією Євросоюзу на чолі з керуючою директоркою Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Бенедиктою фон Зехерр-Тосс і заступником директора Генерального директорату Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу Геральдом Рюйтерсом.
Жовква подякував за підтримку державам – членам ЄС і зазначив, що Україна готова зробити свій внесок у розвиток ініціативи Євросоюзу «Вартовий східного флангу» / «Європейська ініціатива протидії дронам».
За його словами, Президент Володимир Зеленський уже обговорював із партнерами готовність України ділитися досвідом для зміцнення оборонного потенціалу всього ЄС.
Особлива увага під час зустрічі була приділена ініціативі SAFE. Сторони погодилися, що важливо реалізувати всі можливості для спільного виробництва в межах цього інструменту.
«Розраховуємо на ефективну співпрацю з державами – членами Євросоюзу в межах нового інструменту SAFE для задоволення критичних коротко- та середньострокових оборонних потреб України. Очікуємо, що держави-члени, які беруть участь в інструменті SAFE, наприкінці листопада передбачать у своїх національних інвестиційних планах у сфері безпеки та оборони «український елемент» із конкретними цифрами та видами обладнання», – зазначив заступник керівника ОП.
Делегація Євросоюзу поінформувала про перелік країн, які вже запевнили в готовності інвестувати у спільні оборонні проєкти з Україною в межах SAFE.
Кінцевий термін подачі національних планів – 30 листопада. Україна і Євросоюз домовилися збільшити спільні зусилля, щоб забезпечити суттєвий відсоток кожної з країн для підтримки України ракетами, дронами та артилерійськими боєприпасами.
Як повідомлялось, SAFE («Безпека і дії заради Європи») – це новий фінансовий інструмент Євросоюзу на суму 150 млрд євро для посилення оборонних спроможностей. Механізм надає довгострокові позики для фінансування оборонних проєктів держав-членів і партнерів, насамперед України.
Про готовність узяти кредити вже заявили 19 країн: Польща, Румунія, Франція, Угорщина, Італія, Бельгія, Литва, Португалія, Латвія, Болгарія, Естонія, Словаччина, Чехія, Хорватія, Кіпр, Фінляндія, Іспанія, Греція, Данія.
Інструмент SAFE доповнить ініціативи Євросоюзу на підтримку України, які вже існують, та посилить здатність держав-членів передавати Україні необхідне озброєння і військову техніку.
Фото: ОП
Політика
Сибіга обговорив посилення далекобійних можливостей України з делегацією постпредів країн НАТО
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із делегацією постійних представників держав-членів НАТО в Організації Північноатлантичного договору, очолюваною постійним представником США Меттью Вітакером, кроки з посилення далекобійних спроможностей України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС.
До делегації також увійшли представники Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.
Сторони приділили особливу увагу практичним крокам із посилення далекобійних спроможностей України. Глава МЗС наголосив, що продумана та ефективна українська кампанія з ураження легітимних військових цілей на території РФ уже зараз приносить конкретні результати та послаблює військовий потенціал агресора. Він закликав союзників до посилення української далекобійності для примусу Росії до припинення війни.
«Бачимо, що Росія не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання. Україна має бути в сильній позиції, і ми вдячні всім союзникам, які нас посилюють, за їхню підтримку. Важливо зараз додатково посилити спроможності Сил оборони України, аби здобути паритет і перевагу на полі бою», — зауважив міністр.

Глава МЗС також поінформував союзників про першочергові потреби української армії та закликав до подальшої активної підтримки ініціативи PURL, яка вже довела свою цінність та ефективність.
«PURL повинна ефективно функціонувати і давати швидкі, відчутні результати. Важливість PURL обумовлена оперативною необхідністю. Ми вдячні всім союзникам, які вже беруть участь в ініціативі, та закликаємо інших приєднатися або розширити участь», – зазначив міністр.
Важливим елементом посилення українського війська є інвестиції в українську оборонну промисловість. Очільник МЗС запросив іноземні компанії до розширення спільного виробництва, зокрема дронів та ракет.
Глава МЗС також підкреслив, що з посиленням російських атак на об’єкти цивільної інфраструктури Україні необхідні додаткові засоби протиповітряної оборони, здатні забезпечити надійне прикриття енергетичних об’єктів та стабільність енергопостачання напередодні зимового періоду.
Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на Росію як ефективного інструменту стримування агресора та закликав союзників ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів за кордоном для оборони та відбудови України.
За його словами, спільні зусилля союзників є запорукою не лише безпеки України, а й стабільності всього демократичного світу, який сьогодні проходить випробування єдністю та рішучістю у протидії агресору.
«Безпека України та євроатлантичної спільноти — неподільна, тому зміцнення нашої держави також зміцнює наших союзників», — підкреслив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО обговорили можливості для зміцнення захисту енергосистеми України перед зимою.
Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ході візиту в Україну наголосив на необхідності якнайшвидшого припинення війни.
Фото: МЗС
-
Усі новини7 днів agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Події6 днів agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Політика7 днів agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Суспільство1 тиждень agoВиконком Одеси розгляне підготовку до зими та стан культурної спадщини Анонси
-
Події6 днів agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
