«Написав заяву на вихід з Комітету держвлади, місцсамоврядування, регрозвитку та містобудування», – поінформував він.

Парламентарій зазначив, що «треба рухатись далі в питаннях розвитку громад і територій, державного управління та міжнародного співробітництва без зайвих обтяжень».

Політик підкреслив, що під час роботи в комітеті вдалося ухвалити та реалізувати багато гарних та ефективних ініціатив: новий адміністративно-територіальний устрій України, закон про службу в органах місцевого самоврядування, закон про засади державної регіональної політики, яким впровадили функціональні типи територій та основи на шляху до європейської політики згуртованості, законодавче забезпечення функціонування місцевого самоврядування під час війни, закон про деколонізацію географічних назв, та інші.

Водночас Безгін акцентував, що підкомітет, головою якого він працював, зробив вагомий внесок у роботу комітету.

«Протягом всього часу роботи цієї каденції було опрацьовано в комітеті і ухвалено Верховною Радою в цілому 172 проєкти актів. З них 91 було опрацьовано і підготовлено саме підкомітетом адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування, тобто 52.9%», – наголосив політик.

Безгін подякував колегам та команді комітету за плідну працю, та запевнив, що «робота над усіма поточними ініціативами буде продовжена, жодна з них не буде кинута на призволяще».

Як повідомлялося, Віталій Безгін у 2019 році був обраний народним депутатом Верховної Ради 9-го скликання від «Слуги народу» під номером 77 у списку як безпартійний. З квітня 2021 року – голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою.

Фото: facebook.com/BezginVitalik

Як передає Укрінформ з посиланням на Офіс Президента, про це заступник керівника ОП Ігор Жовква заявив під час зустрічі з делегацією Євросоюзу на чолі з керуючою директоркою Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Бенедиктою фон Зехерр-Тосс і заступником директора Генерального директорату Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу Геральдом Рюйтерсом.

Жовква подякував за підтримку державам – членам ЄС і зазначив, що Україна готова зробити свій внесок у розвиток ініціативи Євросоюзу «Вартовий східного флангу» / «Європейська ініціатива протидії дронам».

За його словами, Президент Володимир Зеленський уже обговорював із партнерами готовність України ділитися досвідом для зміцнення оборонного потенціалу всього ЄС.

Особлива увага під час зустрічі була приділена ініціативі SAFE. Сторони погодилися, що важливо реалізувати всі можливості для спільного виробництва в межах цього інструменту.

«Розраховуємо на ефективну співпрацю з державами – членами Євросоюзу в межах нового інструменту SAFE для задоволення критичних коротко- та середньострокових оборонних потреб України. Очікуємо, що держави-члени, які беруть участь в інструменті SAFE, наприкінці листопада передбачать у своїх національних інвестиційних планах у сфері безпеки та оборони «український елемент» із конкретними цифрами та видами обладнання», – зазначив заступник керівника ОП.

Делегація Євросоюзу поінформувала про перелік країн, які вже запевнили в готовності інвестувати у спільні оборонні проєкти з Україною в межах SAFE.

Кінцевий термін подачі національних планів – 30 листопада. Україна і Євросоюз домовилися збільшити спільні зусилля, щоб забезпечити суттєвий відсоток кожної з країн для підтримки України ракетами, дронами та артилерійськими боєприпасами.

Як повідомлялось, SAFE («Безпека і дії заради Європи») – це новий фінансовий інструмент Євросоюзу на суму 150 млрд євро для посилення оборонних спроможностей. Механізм надає довгострокові позики для фінансування оборонних проєктів держав-членів і партнерів, насамперед України.

Про готовність узяти кредити вже заявили 19 країн: Польща, Румунія, Франція, Угорщина, Італія, Бельгія, Литва, Португалія, Латвія, Болгарія, Естонія, Словаччина, Чехія, Хорватія, Кіпр, Фінляндія, Іспанія, Греція, Данія.

Інструмент SAFE доповнить ініціативи Євросоюзу на підтримку України, які вже існують, та посилить здатність держав-членів передавати Україні необхідне озброєння і військову техніку.

Фото: ОП

Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС.

До делегації також увійшли представники Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.

Сторони приділили особливу увагу практичним крокам із посилення далекобійних спроможностей України. Глава МЗС наголосив, що продумана та ефективна українська кампанія з ураження легітимних військових цілей на території РФ уже зараз приносить конкретні результати та послаблює військовий потенціал агресора. Він закликав союзників до посилення української далекобійності для примусу Росії до припинення війни.

«Бачимо, що Росія не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання. Україна має бути в сильній позиції, і ми вдячні всім союзникам, які нас посилюють, за їхню підтримку. Важливо зараз додатково посилити спроможності Сил оборони України, аби здобути паритет і перевагу на полі бою», — зауважив міністр.

Глава МЗС також поінформував союзників про першочергові потреби української армії та закликав до подальшої активної підтримки ініціативи PURL, яка вже довела свою цінність та ефективність.

«PURL повинна ефективно функціонувати і давати швидкі, відчутні результати. Важливість PURL обумовлена оперативною необхідністю. Ми вдячні всім союзникам, які вже беруть участь в ініціативі, та закликаємо інших приєднатися або розширити участь», – зазначив міністр.

Важливим елементом посилення українського війська є інвестиції в українську оборонну промисловість. Очільник МЗС запросив іноземні компанії до розширення спільного виробництва, зокрема дронів та ракет.

Глава МЗС також підкреслив, що з посиленням російських атак на об’єкти цивільної інфраструктури Україні необхідні додаткові засоби протиповітряної оборони, здатні забезпечити надійне прикриття енергетичних об’єктів та стабільність енергопостачання напередодні зимового періоду.

Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на Росію як ефективного інструменту стримування агресора та закликав союзників ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів за кордоном для оборони та відбудови України.

За його словами, спільні зусилля союзників є запорукою не лише безпеки України, а й стабільності всього демократичного світу, який сьогодні проходить випробування єдністю та рішучістю у протидії агресору.

«Безпека України та євроатлантичної спільноти — неподільна, тому зміцнення нашої держави також зміцнює наших союзників», — підкреслив міністр.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО обговорили можливості для зміцнення захисту енергосистеми України перед зимою.

Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ході візиту в Україну наголосив на необхідності якнайшвидшого припинення війни.

Фото: МЗС