Connect with us

Війна

Сили оборони збили 98 російських безпілотників, ще 20

Published

on


Сили оборони України збили 98 російських безпілотників, ще 20 ворожих БПЛА локаційно втрачені.

Як передає Укрінформ, про це  Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.

З 19:00 вівторка, 11 березня, російські війська здійснили удари трьома балістичними ракетами “Іскандер-М” із тимчасово окупованого Криму по Одесі та Кривому Рогу, а також атакували Україну 133 ударними дронами типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Орел, Шаталово, Міллерово, Курськ, Брянськ, Приморсько-Ахтарськ, а також Чауда (Крим).

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України.

За передніми даними, станом на 09:30 середи, 12 березня, підтверджене збиття 98 ударних БПЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій, Тернопільській, Рівненській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській та Херсонській областях.

20 ворожих безпілотників-імітаторів локаційно втрачені (без негативних наслідків).

Внаслідок російської атаки постраждали Одещина, Харківщина, Сумщина та Київщина.

Читайте також: Міноборони підписало угоду з виробником IRIS-T про збільшення постачання систем ППО і ракет до них

Як повідомляв Укрінформ, в Одесі внаслідок удару російської балістичної ракети по портовій інфраструктурі ввечері 11 березня загинули четверо громадян Сирії.

У Кривому Розі внаслідок російської ракетної атаки зранку 12 березня загинула 47-річна жінка.



Джерело

Війна

У мережі показали знімок Керченського мосту після трьох ударів

Published

on



У мережі 19 листопада показали знімок Керченського мосту після трьох ударів.

Про це повіломляє Теленрам-канал “Крымский ветер”, передає Укрінформ. 

«Зафіксовано три пошкодження автомобільного полотна та ще два-три залізничного, яке, ймовірно, цієї ночі атакували ракетами «Нептун», – йдеться у повідомлені.

Зазначається, що залізнична частина споруди поки що стоїть.

Читайте також: Росіяни посилюють охорону шляхів постачання до Криму після ударів по мосту

Раніше Укрінформ повідомляв, що у Генеральному штабі Збройних сил України підтвердили пошкодження в ніч проти 19 листопада українськими ракетами «Нептун» залізничного полотна на Керченському мосту.

Перше фото:ASTRA



Джерело

Continue Reading

Війна

власникам землі платитимуть компенсацію — деталі

Published

on


Власники далеко не відразу отримають плату за використання агроземель для фортифікацій. Втім, держава може компенсувати втрачений урожай.

Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроєкт №14117, який вносить зміни у Земельний кодекс щодо використання агроземель для потреб оборони, розповіли на порталі “Судово-юридичної газети”. В Україні з’явиться можливість тимчасового використання агроземель — таке явище називають сервітутом. Плата за сервітут — 12% від нормативної грошової оцінки. Але кошти виплатять не відразу, а лише після завершення воєнного стану.

У матеріалі СЮГ ідеться про засідання земельного комітету ВР, на якому нардепи рекомендували парламенту підтримати законопроєкт. Мета нового нормативно-правового акту — “забезпечити потреби оборони під час воєнного стану” та захистити власників, які втрачають доступ до агроземель через війну. Завдяки новим нормам армія зможе на законних підставах використовувати агроземлі військові для будівництва інженерно-технічних та фортифікаційних споруд на агроземлях, а власники мають шанс на отримання плати за це.

На порталі Верховної Ради у картці законопроєкту №14117 вказано, що 19 листопада парламент підтримав документ — прийняв за основу у першому читанні. У тексті документа встановлюють правила сервітуту: наприклад, якщо площа більш як 10 га, то тимчасово забирають під потреби СОУ всю земельну ділянку.



Фортифікації ЗСУ — законопроєкт №14117 про земельний сервітут

Фото: Скриншот

Фортифікації ЗСУ — що відомо про компенсації за землі та сервітут

Які агроземлі можуть забрати під фортифікації ЗСУ?

Згідно з законопроєктом №14117, земельні сервітути для оборони можуть зачепити ділянки лише у певних регіонах України:

  • біля кордону з Білоруссю та РФ;
  • біля тимчасово окупованих територій;
  • якщо поруч відбуваються бойові дії або можуть перенестись бойові дії.

Рішення про тимчасове використання агроземель прийматимуть обласні військові адміністрації для потреб Міноборони, розвідки, прикордонників, СБУ, Нацгвардії тощо.

Які правила оплати та компенсації за будівництво фортифікацій на агроземлях:

  • сервітут встановлюється на рік;
  • якщо землю забрали на рік, а воєнний стан не скасували, то сервітут автоматично продовжується ще на рік;
  • власники отримають плату за сервітут у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки (НГО). Ці кошти виплачують не відразу, а через два роки після того, як завершується сервітут.

Зазначимо, Фокус писав про фортифікації ЗСУ, які будують задля зупинки просування ЗС РФ. У січні 2026 року українське командування показало кадри будівництва захисних споруд: ішлося про широку смугу з колючим дротом, ровами, бетонними пірамідами, бліндажами, сітками на шляху можливого просування російської армії. На відео від Генштабу — смуги, які петляли полями у невказаних регіонах України на сході.

Нагадуємо, 9 листопада Фокус зібрав інформацію про можливість встановлення систем РЕБ на дахах цивільних будинків, а експерти пояснили, які можуть бути наслідки та яка мета такого рішення.



Джерело

Continue Reading

Війна

Керченський міст добито

Published

on




19 листопада 2026 року ЗСУ завдали контрольного удару по залізничній частині «гордості Путіна»



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.