Чоловік помер після того, як у нього виник конфлікт із настоятелем монастиря Іоасафом Горкавчуком, який побив військового, пише блогер і політичний експерт Андрій Смолій у своєму Telegram-каналі.

Він опублікував відео, зроблене камерами відеоспостереження, де видно, як настоятель бив військовослужбовця руками і ногами, ставив ногу на горло, а потім перетягнув ще живого чоловіка на доріжку. Там же згодом і знайшли його тіло. У якийсь момент він повертається до того, хто лежить на землі, і щось зриває в нього з шиї, після чого йде геть.

За словами Смолія, Горкавчук уже раніше потрапляв у скандали

“У 2022 році місцеві депутати повідомляли про п’яні застілля в монастирі”, — наголосив він.

Він додав, що медики не виключають: смерть могла настати внаслідок численних ударів у живіт.

Тимчасом поліція Хмельницької області відреагувала на відео і повідомила, що інформація про вбивство воїна на території монастиря не відповідає дійсності.

“Учора, 3 серпня, до поліції надійшло повідомлення про те, що по вул. Івана Федорова на території монастиря помер чоловік. На місце події виїхала слідчо-оперативна група та медики. Тіло 51-річного чоловіка направили на судово-медичну експертизу, яка засвідчила, що причиною смерті став гострий панкреатит”, — ідеться в публікації правоохоронців у соцмережі.

За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ст. 115 з приміткою “Природна смерть”. Правоохоронці встановлюють усі обставини події.

У коментарях користувачі обурюються і вважають, що правоохоронці намагаються зам’яти ситуацію.

Своєю чергою від настоятеля вже відхрестилися в Хмельницькій єпархії.

“У зв’язку з сумно відомим інцидентом, що стався 3 серпня 2025 року на території Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря міста Старокостянтинова та призвів до смерті військовослужбовця ЗСУ, на період проведення слідчих дій правоохоронними органами архімандрит Іоасаф (Горкавчук) відсторонюється від виконання обов’язків настоятеля Хрестовоздвиженського чоловічого монастиря міста Старокостянтинова до повного з’ясування обставин. На період проведення слідчих дій і з’ясування всіх обставин керівництво монастирем залишається безпосередньо за керівником Хмельницької єпархії УПЦ”, — заявили в прес-службі.

Також єпархія висловила щирі співчуття рідним і близьким померлого воїна.

Раніше Фокус писав, що ветеран із протезом загинув унаслідок ДТП на Дніпропетровщині. Водій, який збив його, залишив чоловіка вмирати на дорозі.

У Харкові ж затримали підозрюваного в нападі на ветерана з протезом із застосуванням вогнепальної зброї. Потерпілий опинився в лікарні.

За новою системою учні навчатимуться або в академічних ліцеях, або в закладах професійної чи фахової передвищої освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що це дозволить кожному школяру обрати освітню траєкторію, яка найкраще відповідає його цілям — чи то вступ до університету, чи здобуття конкретної професії.

У 10–12 класах академічних ліцеїв учні навчатимуться за обраним профілем. У межах закладу можна буде комбінувати курси з різних галузей, наприклад, поєднувати філологію з фізикою або біологію з інформатикою. Водночас у школах залишаться й обов’язкові дисципліни: українська мова, математика, історія України, іноземна мова тощо.

Що передбачає реформа навчання для старшокласників 

Особливістю нової системи стане велика кількість годин, відведених на вибіркові предмети. У 10 класі на це передбачено 140 годин, у 11 — 315, а у 12 — 420. Учень зможе фактично сформувати індивідуальний розклад, виходячи з того, ким хоче стати в майбутньому.

Реформа також охоплює професійні заклади освіти, де учні зможуть не лише здобути повну загальну середню освіту, а й опанувати робітничу професію, яка дозволить швидко розпочати кар’єру. Водночас після завершення навчання випускники таких закладів зможуть вступати до закладів вищої освіти.

Зазначимо, що пілотування нової моделі стартує вже з 1 вересня 2025 року. До нього залучені 30 академічних ліцеїв, які стануть осередками змін. У цих закладах уже створюються нові курси, тестуються навчальні матеріали, а вчителі проходять спеціальну підготовку. Згодом, саме вони консультуватимуть інші школи.

Однак, варто зауважити, що зміни не торкнуться початкової школи — навчання в 1–4 класах залишиться без змін. Гімназії теж продовжать працювати, проте старші класи функціонуватимуть окремо — у форматі великих академічних ліцеїв із сучасною базою та потужними освітніми командами. У таких закладах передбачено не менше 100 учнів на паралелі.

Ба більше, для дітей, які навчатимуться в ліцеях далеко від дому, буде організовано підвезення. За це відповідатимуть місцеві органи влади. Якщо ж відстань до ліцею перевищує 30 кілометрів, у закладі можуть створити пансіон, де учні зможуть жити й навчатися в комфортних умовах.

Загалом, у МОН підкреслюють, що мета реформи — створити умови для якісної та доступної освіти, яка готуватиме учнів до життя та професійної реалізації, а також даватиме можливість кожному зробити усвідомлений вибір ще у старших класах.

Раніше Фокус писав, що абітурієнти стали частіше звертати увагу на університети на сході та півдні України. Попри близькість до зони бойових дій, ці виші не лише продовжують працювати, а й пропонують привабливі умови: додаткові бали, пільги, підвищені гранти та конкурентну вартість навчання.

Окрім цього, в липні Фокус повідомляв, що українські підлітки починають навчання в 11 класі очно, а закінчують дистанційно, щоб мати змогу виїхати за кордон до того, як їм виповниться 18 років.

Як повідомила синоптик Наталія Діденко, дощі тимчасово припиняться, однак ввечері та вночі можливі опали на Чернігівщині, Сумщині та Полтавщині. Водночас південь, схід та Дніпропетровська область залишаються в зоні сухого повітря.

Температура вдень коливатиметься у межах +23…+26° у більшості регіонів. На півночі місцями буде прохолодніше — +20…+23°, у південних областях — до +28…+32°, а на сході очікується спека до +30…+33°.

У Києві синоптик прогнозує комфортну погоду — без дощів, із північно-західним вітром та температурою +22…+24°.

Також синоптик нагадала, що в Україні трапляються землетруси, але сильні — рідко. Найбільш сейсмічно активними залишаються Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Одеська області та Крим. Причиною є близькість до сейсмічної зони Вранча в Румунії. Цунамі ж на території України практично виключені.

“А взагалі Україна лежить на Українському кристалічному щиті, тому ще й про це хвилюватися не варто”, – зауважила Наталія Діденко.

Як негода вплинула на ситуацію в столиці

Нагадаємо, що 30 липня Київ накрила сильна злива з грозами, яка спричинила справжній транспортний колапс. Вулиці міста перетворилися на річки — у соцмережах кияни публікували відео, де автівки буквально “пливуть” дорогами. Дощ ішов у першій половині дня, супроводжуючись гучним громом.

Наслідки негоди кияни відчували й раніше. Так, 29 липня в Дарницькому районі сильний вітер зірвав частину обшивки фасаду житлового комплексу “Патріотика”. Будматеріали розлітались просто на людей та припарковані автівки.

Цього ж тижня затопило станцію метро “Лук’янівська” та окремі райони столиці, де вода сягала рівня дверей авто. У місті спостерігалися перебої з електропостачанням і значні затори.

Варто зазначити, що Укргідрометцентр попереджав про небезпечні метеорологічні явища, які триватимуть до кінця 28 липня. У прогнозах були — зливи з грозами, місцями град і шквали до 15–20 м/с. Ба більше, цього дня у Києві та області оголосили перший, “жовтий” рівень небезпеки.